Научная статья на тему 'Развитие творческих умений как условие формирования профессиональной мобильности будущего учителя'

Развитие творческих умений как условие формирования профессиональной мобильности будущего учителя Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
89
58
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТВОРЧЕСКИЕ УМЕНИЯ / CREATIVE ABILITIES / ТВОРЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ / CREATIVE ACTIVITY / ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ / INTELLECTUAL ACTIVITY / ТВОРЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ / CREATIVE POTENTIAL / ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ / PROFESSIONAL MOBILITY / ТВОРЧі ВМіННЯ / ТВОРЧА АКТИВНіСТЬ / іНТЕЛЕКТУАЛЬНА АКТИВНіСТЬ / ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦіАЛ / ПРОФЕСіЙНА МОБіЛЬНіСТЬ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Губа Ю.А.

Раскрыта проблема развития творческих учений как условие формирования профессиональной мобильности. Уточнена сущность понятия «творческие умения». Рассмотрены различные точки зрения на определение сущностных признаков и характеристик этого сложного личностного образования. Обосновано значение развития творческих умений на формирование профессиональной мобильности будущего учителя. Освещены методы развития творческих умений студентов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE DEVELOPMENT OF CREATIVE ABILITIES AS THE CONDITION FOR THE FORMATION OF FUTURE TEACHER’S PROFESSIONAL MOBILITY

The problem of the development of creative abilities as the condition of professional mobility formation is presented in the article. The definition of the concept «creative abilities» is specified, different points of view on the determination of essential peculiarities of this difficult personal formation are considered; the value of the creative abilities’ development for future teacher’s professional mobility formation is grounded, the methods of the creative abilities development of students are considered.

Текст научной работы на тему «Развитие творческих умений как условие формирования профессиональной мобильности будущего учителя»

ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА

УДК [378.147:37.036]:316.444.5

Ю. А. ГУБА

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ УМ1НЬ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 МОБ1ЛЬН1СТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Розкрито проблему розвитку творчих умть як умови формування профестног Mo6rnbHocmi. Уточнено визначення поняття «творчi вмтня». Наведено рiзнi погляди щодо визначення суттевих ознак та характеристик цього складного особистiсного утворення. Обгрунтовано значущiсть розвитку творчих умть для формування профестног мобiльностi майбутнього вчителя. Розглянуто методи розвитку творчих умть студентiв.

Ключовi слова: творчi вмтня, творча активтсть, iнтелектуальна активтсть, творчий потенщал, профестна мобтьтсть.

Ю. А. ГУБА

РАЗВИТИЕ ТВОРЧЕСКИХ УМЕНИЙ КАК УСЛОВИЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ

Раскрыто проблему развития творческих учений как условие формирования профессиональной мобильности. Уточнена сущность понятия «творческие умения». Рассмотрены различные точки зрения на определение сущностных признаков и характеристик этого сложного личностного образования. Обосновано значение развития творческих умений на формирование профессиональной мобильности будущего учителя. Освещены методы развития творческих умений студентов.

Ключевые слова: творческие умения, творческая активность, интеллектуальная активность, творческий потенциал, профессиональная мобильность.

J. A. HUBA

THE DEVELOPMENT OF CREATIVE ABILITIES AS THE CONDITION FOR THE FORMATION OF FUTURE TEACHER'S PROFESSIONAL MOBILITY

The problem of the development of creative abilities as the condition ofprofessional mobility formation is presented in the article. The definition of the concept «creative abilities» is specified, different points of view on the determination of essential peculiarities of this difficult personal formation are considered; the value of the creative abilities' development for future teacher's professional mobility formation is grounded, the methods of the creative abilities development of students are considered.

Keywords: creative abilities, creative activity, intellectual activity, creative potential, professional mobility.

У рамках структурного реформування системи вищо! освии, модершзацп освишх програм, впровадження шновацшних технологш у навчально-виховний процес особливо! значущосп набувае проблема ефективно! професшно! тдготовки майбутнього вчителя. Ввдповвдно до можливостей i потреб сучасного суспшьства, орiентуючись на вимоги внутршнього та зовшшнього ринку пращ щодо конкурентоспроможносп фахiвцiв, зпдно з европейськими нормами i стандартами перед вищими навчальними закладами постало важливе завдання - формування мобшьного вчителя як активно!, творчо!, сощально зршо! особистосп.

Модершзащя втизняно! освии i !! входження у загальноевропейський освинш проспр також висувають новi вимоги до професшно! мобшьносп майбутшх вчителiв. Мобшьний

вчитель передусiм мае бути висококвалiфiкованим i далекоглядним професiоналом, самостшним, творчо активним, з посиленою ввдповвдальшстю за власний професiйний розвиток, тонким психологом, котрий володiе iнновацiйними та педагопчними технологiями.

Проблема формування творчих умшь належить до низки <^чних» проблем фшософсько-педагопчно! та психолого-педагопчно! думки. Психолого-педагогiчний аспект проблеми творчосп пов'язаний з виявленням i формування творчих умшь майбутшх вчителiв, розробкою змюту, засобiв та умов оргашзацп й здiйснення творчо! дiяльностi [1, с. 33-34].

Сьогодт питання щодо формування творчих умiнь у профеайнш мобiльностi майбутнiх вчител1в постае особливо гостро, оск1льки дослiдження останнього часу виявили значно бiльше, нж передбачалося ранiше, можливостей засвоювати як у звичнш, так i в нестандартнш ситуаци.

Мета статт1 - обгрунтувати значущiсть розвитку творчих умшь для формування професшно! мобiльностi майбутнього вчителя, розглянути окремi методи розвитку творчих умшь.

Розглядаючи творчють як джерело та засiб ефективно! самореалiзащ! та самоактуалiзащ! особистостi, перспективним, на нашу думку, е до^дження основних рушшних сил творчостi, як1 спонукають вчителя до здшснення творчо! професiйно! дiяльностi.

Зазначимо, що одиницею творчостi в професшнш мобiльностi е творча актившсть особистостi. Пiдтвердження цього факту знаходимо в наукових дослшженнях багатьох вичизняних та росiйських дослiдникiв, зокрема, Д. Богоявленсько!, Н. Вишняково!, В. Дружинш, В. Зiнченка, С. Максименка, Н. Непомнящо!, Я. Пономарьова та ш.

Творча активнiсть розглядаеться авторами як показник i характеристика професiйно! мобшьносл (В. Бiблер, Л. Виготський, С. Гольден^хт). Деяк1 дослiдники визначають !! сутнiсть як мiру, ставлення до мобшьносп (О. Жуганов, Г. Пономаренко, Г. Щукша), ставлення до дшсносп, комплекс властивостей, що поеднують штелектуальш, вольовi й емоцiйнi процеси (М. Воробйов, Е. Мiзюрова).

Отже, поняття «професшна мобiльнiсть» i «творчють» розглядаеться у певному взаемозв'язку та взаемозалежност! Тому вважаемо за потрiбне до^джувати професiйну мобiльнiсть та творчi вмшня цiлiсно.

Творчiсть мае так1 характерш ознаки: новизна, оригiнальнiсть (творчий стиль, багатство iндивiдуально! натури), комунiкацiя (самовираження та самореалiзацiя), цiннiснiсть (соцiальна й особиста), незаплановашсть, надситуативнiсть, безкорисливiсть творчо! дшльносп тощо. Основою творчо! дiяльностi е виникнення творчого задуму та його втшення в життя, а джерелом - внутрiшнiй саморух особистосп до творчо! самореалiзацi! та самовдосконалення.

Педагогiчний аспект порушено! проблеми розкриваеться у працях Л. Арiстово!, В. Андреева, Ю. Бабанського, М. Данилова, Б. Коротяева, I. Лернера, Л. Момот, В. Паламарчука, О. Савченко, М. Скаткша, Т. Шамово!, Г. Щукшо! та iнших учених.

Творчi вмiння майбутнього вчителя в професшнш мобшьносп виявляеться у винахiдливостi, оригшальносп, нестереотипностi, творчiй уявi, асоцiативному сприйнятп, iнту!цi!, емпатi!, культурi почуттiв i натхненнi.

У психолого-педагогiчнiй лiтературi поняття «умшня» трактуеться як заснована на знаннях i навичках готовнiсть людини устшно виконувати певну дiяльнiсть [6, с. 102]. Умшня завжди спираються на активну iнтелектуальну дiяльнiсть, сввдомий iнтелектуальний контроль виконання т1е! чи шшо! д1!.

У трактуваннi визначення «творчi вмiння» iснують дек1лька пiдходiв: особистiсний (як складно!, комплексно! характеристики особистосп); дiяльнiсний (як iнтегративна категорiя, що перетворюе дiяльнiсть у творчий процес); особистiсно-дiяльнiсний (коли активнiсть е важливою характеристикою дiяльностi творчо! особистосп, що забезпечуе !й професiйне зростання i саморозвиток). Рiзнi погляди щодо визначення сутносп творчих умiнь тдтверджують складнiсть дослiджуваного феномена, iнтерес багатьох дослвднимв до його вивчення, бажання виокремити рiзнi сторони цього особиспсного утворення.

Джерелом творчих умiнь е потреба, що визначае !! спрямоватсть на творчий процес. Потреба у здшснент творчих перетворень - це показник високого р1вня розвитку професшно! мобшьност!

На думку психологiв, сформоване вмшня може стати властивютю особистосп й умовою набуття нових знань, умшь i навичок, тобто показником штелектуального розвитку

особистостi, здатностi до перебудови засвоених прийомiв дiяльностi, до опанування знань i застосування !х у змшених умовах вiдповiдно до поставлено! мети дiяльностi [2, с. 31].

Про штелектуальний розвиток у структурi творчо! дальноси говорить Я. Пономарьов [8, с. 56]. Розглядаючи психолопчний механiзм творчосп, серед якостей особистосп вiн вказуе на iснування мотивацшно! напруги: формально-динамiчна характеристика пошуково! домшанти - iнтелектуальна активнiсть, iнiцiатива. Я. Пономарьов переконаний, що оптимальний штелектуально-мотивацшний розвиток е необхвдною умовою устху творчо! дiяльностi у формуваннi професшно! мобшьност!

Ю. Мороз цим термшом позначае комплекс iнтелектуальних та особиспсних особливостей iндивiда, що сприяють самостшнш постановцi проблем, народженню значно! юлькосп оригiнальних iдей i нешаблонному !х вирiшенню.

Iнтелектуальнi вмiння забезпечують функцюнування iнтелекту як iнтегрального утворення в структурi особистостi (О. Лаврентьева). Вони складаються з пiзнавальних (здатностi вести пошук, сприймати, запам'ятовувати та обробляти шформацш) та теоретичних (здатностi аналiзувати, узагальнювати матерiал, висувати гiпотези, теори, здiйснювати переведения iнформацi! з одше! знаково! системи в iншу) умшь [6, с. 105].

Iнтелектуальнi вмшня е мобiльними, рухомими, варiативними, дшть у будь-яких ситуацiях i на будь-якому предметному рiвнi. Володiння такими умшнями дозволить дiяти швидко, осмислено виконувати рiзноманiтнi предметнi дi!. Ввд ступеня узагальненостi вмiнь залежить рiвень педагогiчно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв. Оволодшня системою таких умiнь створюе основу для формування професшно! мобшьност!

Найважливше iнтелектуальне вмiння - це вмшня мислити. Психолопя розглядае мислення як «узагальнене та опосередковане пiзнаиня свгту в процесi практично! i теоретично! дальноси шдиввда» [3, с. 99]. Мислячи, людина пiзнае те, чого вона не може сприйняти безпосередньо чи уявити, доходить до розумшня сутi явищ, формуе поняття про них i практично оволодiвае ними. Процес мислення особливо активiзуеться при виршенш складних мислительних завдань чи проблем. Людина переживае отримання результату - позитивного чи негативного, у не! формуються судження, оцшки, розвиваються мотиви. Мислення - це завжди пошук i вiдкриття нового для суб'екта, тобто воно завжди е самостшним, мае продуктивний творчий характер.

А. Вербицький виокремлюе три складники, за якими вибудовуеться професiйиа пiдготовка майбутнього фаивця: дiяльнiсть власне навчальна, квазiпрофесiйна навчально-професшну [3, с. 6870]. При цьому вчений визначае три навчальн моделi: 1) семiотичиу навчальну модель, яка мютить систему завдань, що передбачають роботу з текстом (таю завдання орiентоваиi на шдиввдуальне здобуття знань); 2) iмiтацiйну навчальну модель, в яюй навчальнi завдання передбачають вихвд студента за межi власне текств шляхом спiввiднесеиня «вичерпувано!» з них шформаци iз ситуацiями майбутньо! професiйио!' дiяльностi; 3) соцiальиу навчальну модель, в якiй завдання отримують дииамiчне розгортання у спiльних колективних формах роботи.

Моделювання реальиих професшних ситуацiй допоможе майбутиiм вчителям зрозумии й вiдчути на власному досввд вiдповiдальнiстъ за сво! слова, вчинки, навчить взаемодiяти з колегами, розумии !х, правильно пiдбирати мовиi засоби для формулювання та висловлювання думок [6, с. 88].

Надзвичайно важливо вчити майбутиiх учителiв самостiйно викоиувати проблемнi завдаиня, а також правильно оргашзовувати пошукову дiяльиiстъ, в яюй викладено основи реалiзацi!' проблемного навчання в педагоriчному процесi, показано шляхи формування вмшня мислити. До них належить, передуам, алгоритмiзацiя процесу иавчання: встановлення певно! послiдовностi виконання розумових дiй при вирiшениi завдання. При цьому треба пам'ятати, що алгоритмзащя - не тiльки репродуктивиий процес використання готових алгоритмiв. Виявлеиня, встановлення алгоритмв е процесом творчим. Дидактично такий спосiб алгоритмiзацi! иайбiльш продуктивиий, методично ж - сприяе формуванию не лише iителектуальних, а й педагопчиих умiиь. Навчаючи як виявити алгоритм ми формуемо евристичне мислення. Оскльки алгоритмiзацiя робить иавчаиня проблемним, то зрозумiло, що без оргатзацц проблемного иавчаиня ефективне формування штелектуальних умiиь неможливе.

У проблемному навчанш формуеться вмiния висувати гiпотези, тобто розвиваеться бачения шляхiв вирiшения проблеми. Для активiзацi! пiзнавально! дiяльностi студенпв та ефективнiшого формування iнтелектуальних умшь доцшьно використовувати вправи iз застосуванням iнтерактивних технологiй навчання. Так, наприклад, технологiя «брейстормiнг» або «мозковий штурм» [1, с. 19-21] передбачае виключення критики при висловленш будь-

яких гiпотез, навпаки, заохочуеться висловлення незвичайних, «диких» iдей, виаеться максимальна к1льк1сть iдей за обмежений час i швидка !х фшсащя, комбiнування, полiпшення, розвиток iдей незалежно вiд того, ким вони були висловлеш.

Працювати над проблемою можна i «синектичним методом» (методом аналогш) [1, с. 2123], запропонованим американським психологом В. Гордоном. Мета цього методу - пошук творчих знахвдок шляхом тренування уяви i об'еднання несумiсних елементiв, перетворення незвичного на звичне i навпаки. При цьому головним е побачити у новш, незвичнш ситуацi!, проблемi щось знайоме, таке, що розв'язуеться вщомими способами. В. Гордон визначае так типи аналогiй: особиспсна, пряма, символiчна, фантастична, емпатiйна.

Майбутнiм вчителям можна запропонувати стати на мiсце шшо! людини (директора школи, вчителя, учня, батька чи матерi школяра), побачити проблему !хшми очима. Розвиток творчо! уяви також стимулюе залучення студенпв до складання казок на предметному чи загальнопедагопчному матерiалi. Непомiтно для себе у фантастичнш формi вони передають свое бачення тiе! чи шшо! педагопчно! проблеми, пропозицi! у цьому випадку висловлюються смiливiше i продуктивнiше.

Ефективною е групова робота щодо виршення проблемних ситуацiй з використанням iнтерактивних технологiй «два - чотири - всi разом», «карусель», «ажурна пилка», «аналiз ситуацi!», «акварiум» тощо [7]. Розглядаючи ситуацiю малою групою, студенти вiдкрито вносять пропозицп, висловлюють гiпотези, обгрунтовують свою та вислуховують iншi думки, знаходять компромюне рiшення i виносять його на розгляд уие! групи.

Використання вказаних технологий розвивае у майбутнiх учител1в умiння встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки, аналзувати ситуацц, узагальнювати iнформацiю, робити висновки, сприяе розвитку в них уяви та шту!ци. Практика свiдчить, що найбшьш ефективними е т1 технологи, що дозволяють обговорення проблеми зробити прозорим, коли думки менше обговорюються в закритих малих групах (там йде щдготовча робота, яка вимагае стльних дш усiх членв групи), а бшьше - вiдкрито, на загал. Оптимальний результат дае використання технологи «акварiум», коли дюча група сщае в центр аудиторi! i веде дискусш, демонструючи знання Г! правил i умiння думати вголос. Решта уважно слухае, а пiзнiше висловлюе сво! думки щодо вирiшення проблеми, коментуе стушнь оволодшня навичками дискуси, напрями вдосконалення таких навичок.

Загалом розгляд та аналiз навчально-виховних ситуацш формуе у майбутнiх вчителiв не лише умшня вирiшувати проблеми, а й здатшсть !х бачити, розумии, ставити перед собою, що не менш важливо для формування штелектуальних умiнь.

Сьогоднi прiоритетного значення набувае творчий шдхвд у професiйнiй мобшьносп, а принцип креативносп, що «полягае у максимальнiй орiентацi! на творче начало у навчальнш дiяльностi, засвоенш власного досвiду творчо! дiяльностi», визначае результатившсть та ефективнiсть професiйно! мобшьносп майбутнього вчителя. Ввд врахування охарактеризованих фактор1в, методiв i засобiв залежить ефективнiсть процесу розвитку творчих умшь i як наслiдок - результатившсть формування професшно! мобшьносп майбутшх учителiв.

Подальшого розвитку потребують шляхи розвитку творчих умшь майбутшх учителiв у рiзних видах професiйно! пiдготовки.

Л1ТЕРАТУРА

1. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. - Ростов-на-Дону, 1983. - 173 с.

2. Вишнякова Н. Ф. Психологические основы развития креативности в профессиональной акмеологии / Н. Ф. Вишнякова. - М., 1996. - 364 с.

3. Дружинин В. Н. Когнитивные способности : структура, диагностика, развитие / В. Н. Дружинин. -СПб.: Иматон, 2001. - 224 с.

4. Юсшь М. В. Креатившсть i прагматизм для сучасно! освгти / М. В. Юсшь // Вкник Дншропетровського ушверситету. Серiя «Фiлософiя, соцюлопя, полгтолопя». - Вип. 17. -Дншропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 140-144.

5. Мороз Ю. В. Творча актившсть особистосп i закономiрностi !! розвитку в онтогенезi / Ю. В. Мороз // Практична психолопя та сощальна робота. - 2002. - № 4. - С. 58-60.

6. Никитина Г. В. Формирование творческих умений в процессе профессионального обучения / Г. В. Никитина, В. Н. Романенко. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 1998. - 168 с.

7. Олiйник С. В. Теоретичш засади формування творчого потенщалу майбутнього вчителя /

С. В. Олшник // Науковi записки Шжинського ДПУ. - 1998. - С. 40-42.

8. Пономарев Я. А. Психология творения: Избранные психологические труды / Я. А. Пономарев. -

М.-Воронеж: Модэк, 1999. - 480 с.

9. Педагопчна майстершсть: тдручник / За ред. I. А. Зязюна. - К.: Вища школа, 1997. - 349 с.

10. Пометун О. I. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання: наук.-метод, поЫбник /

О. I. Пометун, Л. В. Пироженко. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

УДК 378.1:377

Й. М. ГУШУЛЕЙ, I. В. ГАВРИЩУК

ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ТЕХН1ЧНО1 ОР16НТАЦП МАЙБУТНЬОГО РОБ1ТНИКА МЕХАН1ЧНИХ

ТЕХНОЛОГ1Й

Розкрито питання формування виробничо-техтчног орiентацii майбутнього робтника в процесi профестног тдготовки. Визначено суттсть виробничо-техтчног орiентацii майбутнього робтника, розкрито ii змiст i структуру. На пiдставi аналiзу структури загальнотехтчног дiяльностi, теоретична модель виробничо-техтчног орiентацii представлена як синтез трьох взаемопов'язаних складових: загальноосвтньог, загальнотехтчног i профестног.

Ключовi слова: виробничо-техтчна орiентацiя, робтник мехатчних технологш, педагогiчна технологiя.

И. Н. ГУШУЛЕЙ, И. В. ГАВРИЩУК

ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННО-ТЕХНИЧЕСКОЙ ОРИЕНТАЦИИ БУДУЩЕГО РАБОЧЕГО МЕХАНИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ

Раскрыты вопросы формирования производственно-технической ориентации будущего рабочего в процессе профессиональной подготовки. Определена сущность производственно-технической ориентации будущего рабочего, раскрыты его содержание и структура. Исходя из анализа структуры общетехнической деятельности, теоретическая модель производственно-технической ориентации представлена как синтез трёх взаимосвязанных составляющих: общеобразовательной, общетехнической и профессиональной.

Ключевые слова: производственно-техническая ориентация, рабочий механических технологий, педагогическая технология.

Y. M. HUSHULEY, I. V. HAVRYSHCHUK

THE ORGANIZATIONAL-PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE FORMATION

OF FUTURE MECHANICAL TECHNOLOGIES WORKERS' INDUSTRIAL AND

TECHNICAL ORIENTATION

The issues of formation of future mechanical technologies workers' industrial and technical orientation are discussed. The essence of the notion of industrial and technical orientation of a future worker is defined, its contents and structure are revealed. According to the analysis of the general technical activity's structure the theoretical model of industrial and technical orientation is represented as a synthesis of three interconnected components: general educational, general industrial and professional components.

Keywords: industrial and technical orientation, mechanical technologies worker, pedagogical technology.

В Укра!ш ввдбуваються значш змши в структурi системи професшно-техшчно! освии, обумовлеш процесами перерозпод^ потреб ринку пращ. Новi виробничi ввдносини та змши в характерi i змюп пращ висувають усе бшьш висои вимоги до професшно-кватфшацшних характеристик молодого поповнення робиникш сучасного виробництва. У сво!й професiйнiй дiяльностi сучасний квалiфiкований робiтник все частiше стикаеться iз необхiднiстю

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.