CC BY
325ПРОФЕС1ЙНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА ЙОГО
ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
Сухойваненко О.М., Медведь С. С.
Глухiвський державний педагогiчний унiверситет
Анотацiя. У статп розглядаються теоретичнi основи формування професшно! компетентностi вчителя трудового навчання як важливого компоненту його фахово! шдготовки у вищому навчальному закладi. Представлено огляд пiдходiв, як1 використовуються для визначення сутносп цього педагогiчного явища. Зазначено пiдходи до визначення цшей, ввдбору змiсту, оргашзацп навчального процесу, вiдбору освiтнiх технологiй, оцiнцi результапв пiдготовки компетентного спецiалiста в практищ професiйноi педагогiчноi освiти. В результат формування професiйноi компетентностi педагог буде здатний забезпечити позитивш та високоефективш результати в навчаннi, вихованнi та розвитку учнiв. Ключовi слова: професшна компетентнiсть, вчитель трудового навчання, тдхвд.
Аннотация. Сухойваненко О.М., Медведь С.С. Профессиональная компетентность учителя трудового обучения как составляющая его специальной подготовки. В статье рассматриваются теоретические основы формирования профессиональной компетентности учителя трудового обучения как важного компонента его специальной подготовки в высшем учебном заведении. Представлен обзор подходов, которые используются для определения сущности этого педагогического явления. Указаны подходы к определению целей, отбора содержания, организации учебного процесса, отбора образовательных технологий, оценке результатов подготовки компетентного специалиста в практике профессионального педагогического образования. В результате формирования профессиональной компетентности педагог будет способен обеспечить положительные и высокоэффективные результаты в обучении, воспитании и развитии учеников. Ключевые слова: профессиональная компетентность, учитель трудового обучения, подход. Annotation. Sukhoivanenko O.M., Medved S.S. Professional competence of a manual work teacher as a component of his special training. The article is devoted to theoretical ground of a manual work teacher's professional competence forming as a core component of his training in a higher educational establishment. The review of approaches which are used for definition of essence of this pedagogical phenomenon is submitted. To definition of the purposes, selection of the maintenance the organization of educational process, selection of educational technologies, an estimation of results of preparation of the competent expert approaches are specified in practice of professional pedagogical education. As a result of formation of professional competence the teacher will be capable to provide positive and highly effective results in training, education and development of pupils. Key words: professional competence, primary school teacher, approach.
Вступ.
Формування компетентного спещалюта належить до —^1чних" проблем педагопки, остаточне розв'язання яких майже неможливе через безперервний розвиток суспшьства, його постшно! технолопзацп та шформатизацп, змши сощальних ситуацш та парадигм мислення .
Компетентшсть вчителя набувае в останш роки все бшьшу актуальнють у зв'язку з тим, що постшно трансформуеться сощальний досвщ реконструюеться сфера освггшх послуг, з'являються всеможливi рiзновиди шновацшних шшл, авторських педагопчних систем, прюритетного напряму набувають педагопчне проектування та технолопзащя освггшх процеав, зростае рiвень вимог сощуму до спещалюта.
Термш —кипетенщя" давно використовуеться в лшгвютищ та методищ викладання рiзних дисциплш. Його було введено Н.Холмським у 1965 рощ, точшше повернено в понятшний апарат лiнгвiстики, оскiльки ще ранiше зустрiчався у роботах В.Гумбольдта та шших мовознавцiв, у працях яких мова йшла про дослщження проблем генеративно! граматики. Спочатку цей термш означав здатнють, необхiдну для виконання переважно мовленнево! дiяльностi на рщнш мовi. Тому невипадково лшгвюти говорять про вiдповiдну компетентнiсть, що належить мовленневш особистостi, в той час, коли психологи ведуть розмову про компетентшсть як про психолопчне новоутворення особистостi.
Питання професiйноi компетентносл привертають увагу сучасних зарубiжних вчених (G.Moskowits, R.L. Oxford, R.C. Scarcella, E.W.Stevick, E.Tarone,G.Yule, D.J.Merill). Як показуе аналiз дослiджуваноi проблеми в провщних зарубiжних крашах (Англiя, Францiя, США, Германiя), вiдбуваеться змiщення акценту вимог до сучасного пращвника з формальних факторiв його квалiфiкацii та освгга до соцiальноi цiнностi його особистюних якостей.
У американськiй теорii —кипетентного працiвника" найважливiшим компонентом його квалiфiкацii стае здатнiсть швидко та безконфлжтно пристосовуватись до конкретних умов пращ. Тому велике мiсце в дослщженнях з питань компетентностi выводиться розробцi методiв i способiв формування професшно компетентного робгтника в тш чи iншiй галузi виробництва.
Анатзуючи матерiали американських дослiдникiв, ми помогали, що поняття —eомпетентнiсть" i —еватфшащя" е взаемозаиiнними, синонiмiчними категоргями. Але вiдповiдно до словникових даних, —eвалiфiкацiя" (вiд лат qualis - який за як1стю та facio - роблю) е -соцiально-економiчною характеристикою рiвня розвитку здiбностей виконання пращвником його трудових функцiй у процеа дiяльностi". До змiсту кватфжацп входить -обсяг теоретичних знань i практичних навичок". У розумiннi ж авторiв цiеi концепцii,
квалiфiкацiя вхдображае ступiнь розвитку особистостi у трудовш сферi И житгeдiяльностi, визначае хх соцiальний статус i мае економiчнi показники, що вiдрiзняе Н вхд професшнох компетентностi спецiалiста.
Робота виконана за планом НДР Глух1вського державного педагогiчного унiверситету.
Формулювання цшей роботи.
Мета дослiдження - аналiз основних пiдходiв до визначення феномену професшнох компетентностi вчителя трудового навчання як важливого компоненту його фаховох пiдготовки у педагогiчному вищому навчальному закладi.
Результати досл1дження.
Перш шж розглянути, якi професiйно-педагогiчнi компетенци необххдш майбутньому вчителю, розглянемо базовi (ключовх) компетенци, необхiднi кожнiй людинi, незалежно вiд роду дiяльносгi та освхти. Цi п'ять компегенцiй були назван Радою £вропи в 1997 рощ як необххдш кожному освiченому громадянину об'еднанох £вропи з метою зведення системи освiги та вимог до випускникхв рiзних навчальних закладiв на територп едино! £вропи до сшльного знаменника, визначення певного орiентира, на який необхiдно нацiлюватись пхд час складання освiтнiх програм. В контексп пiдготовки вчителя початковох школи вони звучать наступним чином:
■ Полхтичш та соцiальнi компетенци, пов'язанi iз здатнiстю брати на себе вхдповХдальшсть, приймати участь у спiльному прийнятп рiшень, у функцiонуваннi та розвитку демократичних iнститутiв. Вони визначають сощальну зрiлiсть людини.
■ Компетенци, що стосуються життя в полiкультурному сусшльств^ як1 покликанi перешкоджати виникненню ксенофобп, поширенню клiмату нетерпимостi, i сприяють як розумшню вiдмiнностей так i готовностХ до життя з людьми хнших культур, мов i релшй.
■ Компетенци, що визначаються володшням усним та писемним мовленням, важливим як у роботХ так i в суспшьному житп. До щех ж групи вХдноситься володшня декхлькома мовами, що приймае все зростаюче значення.
■ Компетенци, пов'язанi з виникненням суспiльства шформаци. ВолодХння новхтшми шформацшними технологiями, розумшня хх сильних i слабких сторш, здатнiсть до критичного вхдношення до шформаци та реклами, що поширюеться по каналам ЗМ1 та 1нтернета.
■ Компетенци, що реалiзують здатнiсть Х бажання навчатись все життя не лише у професшнш сферХ, але Х в особистому та суспХльному життХ [11].
Свое ж розумшня категори -нрофесшна компетентнХсть вчителя" ми зробили спробу окреслити у контекстХ пХдходХв, адже ми розглядатимемо сукупнХсть цХлей, шляхХв хх досягнення та очХкуваних результапв, що з позици домХнуючих щнтсних установок Х прийнято називати шдходом.
З позици дiяльнiсного пiдходу видХляють та беруть за основу суттевХ характеристики професшнох компетентностХ (В.А.Адольф, Е.А.Бистрова, Л.А.Петровська, Е.Ф.Зеер, М.Д.ГрХшин, А.К.Маркова, Н.В.Матяш, Е.М.Павлютенков та ХншХ).
У розумшш А.К.Марковох [7] професХйна компетентнХсть охоплюе сукупнХсть п'яти сторХн трудовох дХяльностХ вчителя: педагогХчна дХяльнХсть; педагогХчне спшкування; особистХсть педагога; навченХсть; вихованХсть.
Всередиш кожного Хз цих блокхв виокремлюють об'ективно необххдш педагогХчнХ знання (знання про сутнХсть працХ вчителя, особливосп його педагопчнох дХяльностХ, спХлкування, про особистостХ тих, хто навчаеться), умшня (ди, якх виконанХ на достатньо високому рХвнХ), професХйнХ психологХчнХ позици (стшкхсть системи вхдношень учителя до учня, колег, себе, що визначають його поведшку та самооцХнку, рХвень професХйних вимог, усвХдомлення сутХ власнох працХ), психологХчнХ особливостХ (якостХ), якх стосуються його як тзнавальнох сфери (педагогХчне мислення, рефлексХя, самооцХнювання, спостережливють), так Х мотивацшнох. Поняття компетентностХ А.К.Маркова пов'язуе Хз дозрХванням особистостХ Х набуття нею такого стану, що дозволяе хй продуктивно дХяти пХд час виконання трудових функцш Х досягати помХтних результатХв. Таким чином, основоположним компонентом компетентностХ е операцшно-дХяльшсний, що виражаеться в умшнях професХйнох дХяльностХ.
СхожХ хдех розвивае Д.М.Гришин [4]. Пхд його керХвництвом розроблена квалХфХкацХйна характеристика вчителя, де основним поняттям постае —адагопчна компетентшсть" як сукупнХсть комунХкативних, конструктивних, оргашзаторських умХнь педагога, його здатшсть практично використовувати цХ умХння в педагопчнш дХяльностХ.
Сформован! знання, умшня та навички професХйнох дХяльностХ в основХ професХйнох компетентностХ розглядають В.А.Адольф, Е.А.Бистрова, Ю.М.Жуков та ХншХ дослХдники.
Так, В.А.Адольф пропонуе формувати професшну компетентнХсть майбутнХх вчителХв на основХ сучасних ХнформацХйних технологХй, знання, умшня та навички в галузХ яких складають педагогХчний стрижень професХйнох компетентностХ вчителя. Такий шдххд до навчання повинен сприяти формуванню шзнавальнох активностХ Х розвивати функцХональну (предметну, психолого-педагопчну, методичну) компетентнХсть майбутнього педагога.
Однак, вченХ не вказують при цьому на особистюний компонент компетентностХ, що полягае у врахуванш шдивхдуальних особливостей тих, хто навчаеться, самоаналХзХ особистХсного та професшного становлення.
£.М.Павлютенков [8] професшну KOMneTeHTHicTb педагога представляе як форму виконання ним власно1 дiяльностi, яка обумовлена глибокими знаниями якостей тих предмепв, що перетворюються (людина, група, колектив), вiльним володшням змiстом свое! працi, а також вщповвдшстю цiеï працi професiйно важливим якостям педагога, його самооцiнцi та пропонуе наступну структуру компетентностi:
- потребово-мотивацшна сфера (сукупнiсть цiннiсних орiентацiй, потреб та iнтересiв),
- операцшно-технпчна сфера (загальнi та спецiальнi знания, умшня, навички, професiйно важливi якосп, Д0свiд)
- сфера самосвiдомостi (усвщомлення, оцiнка людиною свого знания, поведшки, морального обличчя та iнтересiв, iдеалiв i мотивiв поведiнки, цiлiсноï оцшки самого себе).
Позитивним аспектом цього визначення компетентносп значущiсть глибини знань людини, сформованiсть умiнь, навичок, досвщу та професiйно важливих якостей, звернення до цшностей, мотивiв, iитересiв, рефлексп особистостi.
Таким чином, розгляд професшно1 компетентностi з позицiï дiяльнiсного шдходу передбачае ïï моделювання протягом всього процесу подготовки у вищому навчальному закладi. 1ншими словами, для професшного становления вчителя, а в нашому конкретному випадку - вчителя трудового навчаиия, необхiднi такi умови оргашзацп його навчання, при яких реалiзацiя потреби -ёути особиспстю" вiдбувалася б у конкретнш дiяльностi, а точшше у конкретнш соцiальнiй ситуацй'
1нший напрямок у розумiния проблеми пов'язаний iз розумiниям компетентностi як рiвня мрофссшноУ дiяльностi (Б.С.Гершунський [3] та шш^.
Професiйна компетентнiсть, на думку БС.Гершунського, визначаеться рiвнем —ласне професiйноï освiти, досввдом та iндивiдуальними особливостями людини, ïï прагненням до безперервно].' освiти та самовдосконалення, творчого вщношення до справи"[3].
На нашу думку, це визначення е правомочним, оскшьки професiйна компетентнiсть вчителя насправд становить певний рiвень його шдготовленосп та володiння професiею, що проявляеться в умiннях здiйснювати педагогiчну дiяльнiсть, в досвiдi, глибоких знаниях, ерудици.
Вчений говорить, що професiйно компетентним людина повинна бути лише в обмеженш сферi трудовоï дiяльностi. В шшому випадку, коли людина реатзуе свою iндивiдуальнiсть i творчий потенщал у дек1лькох сферах дiяльностi, то мова йтиме не про професшну компетентшсть, а про загальну обдаровашсть особистосп, яка здатна успiшно д1яти в рiзних галузях науки, культури, тощо.
Ми подiляемо цю точку зору i вважаемо, як i Б.С.Гершунський, що лише в обмеженш сферi дiяльностi, в конкретнiй ситуацп можна досягти найбiльш повноï' —жигево].' самореалiзацiï" вiдповiдно до здатносп, iитересiв, потреб [3].
У працях Б.Р.Борщаиськоï, Ю.Б.Гiппенрейтер, М.£.Дуранова, Н.В.Матяш та шших науковцiв простежуеться думка про те, що професшна компетентшсть - це комплекс професшно змачущих якостей та властивостей особистосп педагога: здатшсть до рефлексп та сшвробггаицтва, емпапя, комушкатившсть, гнучк1сть, цiннiснi орiентири.
Дослвдження Н.В.Матяш показало, що в провщних зарубiжиих краïнах вимоги до сучасного спещатста не лише не обмежуються формальними факторами його освiти та квалiфiкацiï, а все бiльше змщуються в бiк прiоритету соцiально цшшсних особистiсних якостей.
В документi -Сучасш мови: вивчення, навчання, оцiнка. Загальноевропейська компетенщя" розглядаеться поняття загальних компетенцш, пiд якими розумiють знання, умшня, екзистенцiйна компетенцiя, а також здатшсть вчитися. При цьому знання набуваються в процесi навчання i в результап опанування суспiльного досвiду, а екзистенцшна компетенц1я передбачае iндивiдуальнi характеристики, особистюш якостi, такi, наприклад, як штравертшсть та екстравертнiсть, iндивiдуальнi динашчш прояви психики (темперамент) та iншi.
З точки зору системного мщходу професiйиу компетентнiсть розглядають вченi Т.Г.Браже, С.Г.Молчанов та iншi.
С.Г.Молчанов формулюе поняття професiйно-педагогiчноï компетентностi i визначае ïï як коло питань, у яких педагог володiе досв1дом, знаниями. При цьому автор робить акцент на компетентшсть, до компонентного складу якоï входить обсяг компетенцш у галузi професшно-педагопчио!! дiяльностi. Таким чином, вчений розглядае компетентшсть як системне поняття, а компетенцш як ïï складову.
Т.Г.Браже до складу професiйноï компетентносп включае не лише знания та умшня, але й мотиви д1яльносп спецiалiста, стиль його взаемоввдношень з людьми, загальну культуру, володшня методикою викладання предмету, здатностi до розвитку творчого потенщалу, професiйно значущi якостi особистостi. При цьому вчений вказуе на значну роль загальноï' культури людини та ïï основного компоненту - гумашгарних знань - у формуванш професiйноï компетентностi вчителя [2]. Тим самим, ми можемо видiлити наступш показники досл1джуваного поняття за Т.Г.Браже:
- володшня професшними знаниями та умшнями;
- цшшсш орiентацiï;
- культура, що виявляеться в мовленнi, стилi спiлкування;
- ввдношення вчителя до себе, своеï професiйноï дiяльностi та ïï здшсненш.
Iншi дослщники пов'язують компетентшсть i3 феноменом культури, яка становить результат розвитку особистосп, И освiченостi та вихованосп (£.В.Бондаревська, М.О.Фаенова, О.G.Пiскунов, Ж.Л.Вiтлiн, е.В.Попова).
Великий внесок з розробки проблем педагопчно! культури в педагогiчну науку зробила £.В.Бондаревська, яка вважала педагопчну культуру —днамiчною системою педагопчних цiнностей, способiв дiяльностi та професшно! дiяльностi вчителя"[1]. Свое практичне втшення педагогiчна культура вчителя знаходить у:
- педагопчнш позици та особиспсних якостях;
- професiйних знаниях i культурi педагогiчного мислення;
- професшних умiннях та творчому характерi педагопчно! дiяльностi;
- саморегуляцi! особистостi та культурi професiйно! поведiнки [1].
Концепщя педагогiчно! дiяльностi, яка створена Е.В.Бондаревською розкривае системний характер феномену культури, як цшсного утворення педагога, що проявляеться у його цiннiсному ввдношенш до оточуючого свiту, володiння знаннями, достатнiми для творчого здiйснення свое! професшно! дiяльностi, наявнiсть концептуального мислення та особиспсно значущих якостей, власно! професiйно! позицi!.
На думку О.Юскунова, формування професiйно! педагогiчно! культури становить —трвалий, багато етапний процес, що протiкае пiд впливом рiзних соцiокультурних та iндивiдуально-психологiчних факторiв протягом свое! активно!, творчо! життедiяльностi педагога" [10]. Вчений у змют власне професшно! культури включае компетентнiсть, культуру педагопчно! пращ, педагопчного мислення, спшкування та культуру мовлення.
Отже, аналiз пiдходiв до проблеми педагогiчно! культури дозволяе стверджувати, що вона е системоутворюючим аспектом i метою професiйно! подготовки вчителя у вищому навчальному заклад^ а професiйна компетентнiсть становить и базовий компонент, який сприяе формуванню спецiалiста високо! культури, а не —эемюника в освiтi" [1].
Професшна компетентнiсть розглядаеться як характеристика особистосп вчителя i в и змiст введено результативний компонент (£.В.Арцишевська, М.К.Кабардов, О.I.Панарiн та iншi). Вчеш розмежовують поняття -здатнiсть" i —юмпетенщя"(синошмом для них е i категорiя —омпетентшсть"). У поняття -здатшсть" вводиться ощнний критерiй i розумiеться як —aгенцiйнi можливостi та нахили, вш яких залежить швидшсть, як1сть i рiвень вiдповiдно! компетенщ!" [5]. У розумiннi психологiв -здатшсть" не дорiвнюе —омпетенщ!", а е !! зародженням та становленням. Шд останньою дослвдники розумшть —характеристики поведiнки, домiнуючу форму активностi особистосп, сформованiсть вiдповiдних навичок та вмшь, ступiнь володiння, наприклад, мовою та мовленням" [5].
Ми погоджуемося з тим, що компетентшсть е показником —формованосп вшповвдних навичок та вмшь, ступенем !х володiння", але не —формою активносп особистостi", шд формою розумшть —вутршнш зв'язок i спосiб органiзацi!, взаемодiя елементiв i процесiв як мiж собою, так i з зовнiшнiми умовами", тобто компетентною е активна людина у певнш галузi знань. Ми вважаемо, що компетентшсть не може виступати формою його активносп, що е деякою —болонкою" явища чи об'екта, а також характеристикою поведшки особистосп, оскшьки згiдно словниковим даним, характеристика —е-пис, визначення вiдмiнних властивостей, якостей будь-кого" [6], але не сама властивють чи як1сть. В контексп цього
(характерологiчного) напрямку розвивае сво! погляди А.I.Панарiн, який вважае професшну компетентшсть —щйважлившою характеристикою пвдготовленосп вчителя, сукупнiстю комунiкативних, конструктивних, оргашзаторських умшь, а також здатшстю та готовнiстю практично використовувати щ умiння в сво!й роботi" [9].
Розумшня професшно! компетентносп А.1.Панарш зводить до сукупностi ряду умшь i не враховуе знання та обiзнанiсть особистостi, що на нашу думку, е недостатшм.
Таким чином, дослщжуючи у рiзнi роки професшну компетентшсть педагога, вчеш вказують на !! основш складники:
- знання педагопчш, психологiчнi, предметнi та !х iнтегративний характер;
- умгння та навички конструювання навчально-виховного процесу, володшня педагопчною майстернiстю;
- умгння та навички ефективного спшкування з тими, хто навчаеться, налагодження контакту в процеа обм^ iнформацiею;
- умгння та навички особистiсно-орiентовано! взаемодi!, що передбачае визнання цiнностi особистостi того, хто навчаеться, взаемодп на основi спiвробiтництва та спiвтворчостi;
- досвгд професшно-педагопчно! дiяльностi;
- професшно значущi якостг особистостi вчителя, що включають здатнiсть до самоаналiзу, професшнш самосвщомосп та самовдосконаленню.
Висновки.
Безумовно, перераховаш пiдходи не вичерпують всього рiзноманiття варiантiв формування змiстовних i структурних компонентiв професiйно! компетентностi майбутнього вчителя трудового навчання. Ми спробували представити лише короткий огляд пiдходiв, як1 використовуються для визначення сутносп цього педагогiчного явища. Крiм того, це лише один аспект проблеми подготовки компетентного спещалюту в
практищ професшно1 педагогiчноi освiти, цiлiсний розгляд чого передбачае вивчення пiдходiв до визначення цшей, ввдбору змiсту, оргашзаци навчального процесу, вiдбору освiтнiх технологш, оцiнцi результатiв. Проте, вже зараз ми можемо допускати, що саме в результатi формування професiйноi компетентносп в контекстi вище окреслених пiдходiв педагог буде здатний забезпечити позитивш та високоефективнi результати в навчанш, вихованнi та розвитку учнiв.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем професiйноi компетентносп вчителя трудового навчання.
Лiтература
1. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно-ориентированного образования. - Ростов-на-Дону, 2000. -351 с.
2. Браже Т.Г. Из опыта развития общей культуры учителя // Педагогика. -1993.-№2.-С. 70-73.
3. Гершунский Б.С. Готово ли современное образование ответить на вызовы XXI века? // Педагогика. - 2001. - № 10. - С. 3-12.
4. Гришин Д.М., Прокопенко В.И. Педагогика: основные понятия, схемы, таблицы: Учебное пособие. - Калуга: КГПИ, 1991. - 111 с.
5. Кабардов М.К. Коммуникативно-речевые и когнитивно-лингвистические способности // Способности и склонности. - М., 1989. - С. 103-128.
6. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь.- М.: Изд. Центр "Академия", 2000. - 176 с.
7. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М., 1996. - 308 с.
8. Павлютенков Е.М. Профессиональное становление будущего учителя // Педагогика. - 1990. - №11. - С. 6469.
9. Панарин А.И. Многоуровневое педагогическое образование // Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 53-57.
10. Пискунов А.И. Педагогическое образование: концепция, содержание, структура // Педагогика. - 2001. - №3. - С. 41-47.
11. Common European Framework of Reference for Language Learning and Teaching. Language Learning and Teaching for European Citizenship. — Council of Europe, 1996.
Надшшла до редакци 16.11.2006р.
