CC BY
33
Л1ТЕРАТУРА
1. Безпалько В. П. Слагаемые педагогических технологий / В. П. Безпалько. - М.: Педагогика, 1989. -92 с.
2. Безрукова В. Педагогика. Проективная педагогика / В. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 344 с.
3. Бех I. Д. Iнварiанти особисткного тдходу до виховання / I. Д. Бех // Виховання в школц упоряд. В. Варава, В. Зоц. - К., 2003. - С. 2336.
4. Водяна В. О. Культурно-мистецью програми як особиспсно орieнтована виховна технолопя в сучаснш школi / В. О. Водяна // Науковi записки Тернопшьського нацiонального педагопчного унiверситету. Серiя: Педагогiка. - 2006. - № 2. - С. 69-72.
5. Водяна В. О. Культурно-мистецью програми: основи виховно! технологи i тдготовка вчителiв мистецьких дисциплш до 11 реалiзацп у школi / В. О. Водяна // Педагопка вищо! та середньо! школи: зб. наук. праць. Спецiальний випуск № 18: Мистецько-педагогiчна освiта. Ч. 1. - Кривий Рiг, 2007. - С. 93-101.
6. Гончаренко С. У. Укра!нський педагогiчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либщь, 1997. -376 с.
7. Дичювська I. М. Iнновацiйнi педагопчш технологи: навч. посiбник / I. М. Дичювська. -К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
8. Заир-Бек Е. С. Основы педагогического проектирования / Е. С. Заир-Бек. - СПб.: Питер, 1995. -216 с.
9. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе (анализ зарубежного опыта) / М. В. Кларин. - М.: Знание, 1989. - 207 с.
10. Лазарев В. С. Как разработать программу развития школы / В. С. Лазарев, М. М. Поташник. - М.: Новая школа, 1993. - 48 с.
11. Степанов Е. Н. Педагогу о современных подходах и концепциях воспитания / Е. Н. Степанов, Л. М. Лузина. - М.: Сфера, 2002. - 160 с.
12. Чепшь М. Педагопчш технологи: навч. поЫбник / М. Чепшь, Н. Дудник. - Дрогобич: РВВ ДДПУ, 2009. - 242 с.
УДК 378.1:62:34
Д. В. КОВАЛЕНКО
ПРОФЕС1ЙНО-ПРАВОВА КОМПЕТЕНТШСТЬ МАЙБУТНЬОГО 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПРОФЕС1ЙНО-ПРАВОВО1
ПОДГОТОВКИ ФАХ1ВЦЯ
Охарактеризовано суттсть i результативтсть системи профестно-правовог тдготовки майбутнього тженера-педагога у вищому навчальному закладi. Встановлено, що профестно-правова компетенттсть вказаного фахiвця е основою оцтки якостi його профестно-правовоЧ тдготовки. На основi проведеного аналiзу праць науковщв визначено структуру профестно-правовоЧ компетентностi, що складаеться iз взаемопов 'язаних компонентiв: когнтивного, особистiсно-цiннiсного, дiяльнiсного. Кожен з названих компонентiв розкрито вiдповiдно до професшних функцт тженера-педагога.
Ключовi слова: профестно-правова тдготовка, майбутнт iнженер-педагог, профестно-правова компетенттсть, система, структура, результативний компонент.
Д. В. КОВАЛЕНКО
ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПРАВОВАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ БУДУЩЕГО ИНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА КАК РЕЗУЛЬТАТ ВНЕДРЕНИЯ СИСТЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПРАВОВОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТА
Дана характеристика сущности и результативности системы профессионально-правовой подготовки будущего инженера-педагога в высшем учебном заведении. Установлено, что профессионально-правовая компетентность указанного специалиста является основой оценки качества его профессионально-правовой подготовки. На основе проведенного анализа работ ученых определена структура профессионально-правовой компетентности, представленная взаимосвязанными
компонентами: когнитивным, личностно-ценностным, деятельностным. Каждый из выделенных компонентов охарактеризован в соответствии с профессиональными функциями инженера-педагога.
Ключевые слова: профессионально-правовая подготовка, будущий инженер-педагог, профессионально-правовая компетентность, система, структура, результативный компонент.
D. V. KOVALENKO
VOCATIONAL LEGAL COMPETENCE OF A FUTURE TEACHER-ENGINEER AS THE RESULT OF THE INTRODUCTION OF THE SPECIALIST VOCATIONAL
LEGAL TRAINING SYSTEM
The article is dedicated to the characteristics of effective component of the future teacher—engineer vocational legal training system. It has been determined that vocational legal competence of a teacher-engineer is the basis of vocational legal training quality estimation. The carried analysis of scientific work permitted to determine the structure of vocational legal training that was shown by interdependent components ( cognitive, personal- valuable and active). Each of determined components has been characterized according to professional functions of a teacher-engineer.
Keywords: vocational legal training, a future teacher-engineer, vocational legal competence, system, structure, effective component.
Професшно-правова тдготовка майбутнього iнженера-педагога e обов'язковою складовою його фаху, процесом забезпечення правовими знаниями i професшно-значущими вмшнями !х використання у педагопчнш дiяльностi. Це сприяе становленню необхвдного рiвня правосввдомосп, правово! культури фаxiвця, а також його професшно-правово! компетентность
Формування критерив якосп тдготовки фаxiвцiв пов'язано з емтричним узагальненням результапв навчання як соцiального явища. Вважаеться, що концептуалiзацiя соцiального показника полягае в операцiоналiзацil змiсту використовуваного знання. Згiдно з цим науковим твердженням можна розглядати результативний компонент професшно-правово! пiдготовки в iнженерно-педагогiчному вищому навчальному закладi (ВНЗ) як основу оцшки якосл пiдготовки iнженерно-педагогiчниx кадрiв стосовно формування ix професшно-правово! компетентностi.
Аналiз наукових праць В. Казимирчука, Я. Ючука, О. Кравченко, Н. Саприкшо! та iншиx вчених з проблеми правово! компетентностi дае пiдстави говорити, що дослщники зосереджують свою увагу на виявленш сутностi компетентностi як штегративно! яшсно! характеристики фаxiвця, що виявляеться у дiяльностi, е метою професшно! пiдготовки порiвияно з компетенщею як складником компетентностi. Мета профеайно-правово! пiдготовки майбутнього iнженера-педагога у ВНЗ - формування його професшно-правово! компетентности котру на пiдставi аналiзу до^джень визначаемо як iнтегративну якiсть особистосп фаxiвця, що характеризуе його здатшсть i готовнiсть до ефективно! реалiзацil права у сво!й фаxовiй дальность
Професiйно-правова компетентнiсть iнженера-педагога е наявтстю загальноправово! (сощально-правово!) та спещально-правово! (правовиховно!, правонавчально!, правоосвiтньоl, теxнологiчноi, управлiнськоl, нормотворчо!) компетенцiй як сукупност1 загальноправових i професiйно-правовиx знань, умiнь, навичок, а також особиспсних характеристик, використання яких забезпечуе виконання всix видiв правових дiй у педагогiчнiй навчально-виxовнiй робот!
Мета CTaTTi - охарактеризувати професшно-правову компетентнiсть майбутнього iнженера-педагога як результативний компонент системи його професшно-правово! тдготовки у ВНЗ.
Поняття «як1сть тдготовки фаxiвцiв» Б. Агранович трактуе як впорядковану сукупнiсть властивостей, якi визначають придатшсть фаxiвця на основi сво!х професiйниx знань i вмiнь задовольняти суспiльнi потреби особистостi [2]. Щодо оцiнки якостi пiдготовки актуальним постае питання визначення рiвия якостi професшно-правово! пiдготовки фаxiвця вiдповiдно до моделi останнього.
У визначеннi результату професшно-правово! пiдготовки майбутнього iнженера-педагога необxiдно оцшити рiвень сформованостi його професiйно-правовоi компетентности який,
вiдповiдно, можна вимiрювати зпдно з як1сною характеристикою складников цього особиспсного феномена. Отже, треба звернути увагу на структуру професшно-правово! компетентности критерп i показники !х вимiрювання й оцiнки.
Стосовно структури професшно-правово! компетентностi вiдзначимо, що виявом сформованосп правово! компетентносп особистостi е правова активнiсть, котра виявляеться як у сферi регулювання i реалiзацi! права, так i у вiдповiднiй поведiнцi особистостi, де проявляеться 11 переконання в необхiдностi дотримання закону. Очевидним е фундаментальне значения у правовш компетентносп правово! свiдомостi, що включае правову iдеологiю та правову психолопю - своерiднi «фшьтри» всiх чиннишв, як1 впливають на право i правову поведiнку особистостi.
Вивчаючи феномен громадянсько! компетентносп вчителя-гуманiтарiя, М. Михайличенко стверджуе, що вона е складним, iнтегрованим утворениям, складниками якого е так1 компоненти: когштивний (знання i норми, що становлять змiст громадянськосп); операцшно-процесуальний (професiйнi знання, умiния та навички, якi визначають функцiональну готовшсть до дiяльностi з громадянсько! освии i виховання та реалiзацi! громадянсько! позицп, громадянських компетенцiй); цiннiсно-мотивацiйний (мотиви, психологiчнi установки, цiннiснi орiентацi!); особиспсний (репрезентуе здiбностi i риси, що уможливлюють становления громадянсько! компетентностi [10, с. 7].
На основi усталеного в педагопщ положения про склад будь-яко! якостi з певних елемеипв («сутшсть», <^евють», «зв'язок з шшими елементами», «спрямовашсть», «ставления людини до ще! якосп») дослiдники трактують правову компетентшсть як цiлiсне, складне й штегроване утворения, а !! компонентами вважають мотивацшний, когнiтивний, аксiологiчний i дiяльнiсно-творчий.
Мотивацiйний компонент характеризуе саморегулящю суб'екта в соцiально-професiйнiй дiяльностi правового змюту; йдеться про спонукання, що включають активнiсть людини, !! потреби, штереси, переконання, iдеали. Вiльну дiяльнiсть, яка забезпечуеться активнiстю суб'екта, неможливо забезпечити без цих особиспсних характеристик, i саме мотив, що спричиняе певну дiяльнiсть, спрямовуе !!. Наявшсть позитивно! мотивацi! свiдчить про особиспсний смисл, якого набувае цей вид даяльносп для iндивiда. Природа правово! компетентносп пов'язана з конкретизацiею спонук поведiнки особистостi. В такому складному явищ^ яким е ця компетентшсть, !! мотивацiйний компонент мобiлiзуе ставлення особистосп до професiйно-правово! дiяльностi, усввдомлення цiлей, потреби в нiй та !! оцiнювания.
На сукупнiсть правових знань, що е однiею з основ правово! компетентности вказуе когштивний (знанневий) компонент. Тут ввдбуваеться штегращя знань правничих i психолого-педагопчних наук та знань з фаху, як1 уможливлюють розумiния правового аспекту в професшнш сферi. Завдяки змютовним якостям вказаного компонента можна ощнювати правову освiченiсть майбутнього фахiвця, його бажання постшно займатися правовою самоосвиою i поглиблювати сво! правовi знання, прагнути до правового iнформувания.
Ми зпдт з твердженням психолог1в [4; 9], що суттсть, структура i змют когиiтивного компонента професiйно-правово! компетентносп зумовлюеться психолого-педагогiчиими особливостями розвитку особистост! Вiдзначимо, що й иинi ведеться полемша серед науковц1в про первиншсть чи вториниiсть знань стосовно умшь в дiяльностi людиии. На иашу думку, мають рац1ю т1 вчет, якi говорять про необхiдиiсть для сформованосп умшь здшснювати певиi функци знанневого п;дгрунтя, адже лише за таких умов дяльтсть е усвщомленою. Ще бiльше це стосуеться науково! органiзацi! певно! фахово! дiяльностi. Вмшня зд1йсиювати певнi професiйиi функцИ', яю не мають когнiтивного пiдгрунтя, е шту!тивними, неусвiдомленими, нестабiльними.
Iз феноменолопею Я-концепцi! пов'язанi переконания, оцiнки, тенденцп поведiнки особистостi або «динамiка самозмш в особистостi» (Р. Бернс [3], О. Гуменюк [5], В. Петровський [12], А. Фурман [15]). На думку Р. Бернса, Я-концепщя е стрижнем розвитку особистостi, включаючи усввдомлення нею само! себе, !! цштсш орiентацi! в життi [3]. Зпдно з твердженням В. Петровського, Я-концепщя - це певною мiрою стшка, бiльше чи менше усвiдомлена, пережита як власна система уявлень шдиввда про самого себе, на основi яко! вiн будуе свою взаемодш з iншими людьми i ставиться до себе. Така концепщя - це образ власного «Я», що е установкою щодо самого себе i включае компоненти: когштивний - сво!
якоcтi, здiбноcтi, зовнiшнicть, cоцiaльнa знaчyщicть тощо (caмоcвiдомicть); емоцiйний -caмоповaгa, cебелюбcтво, caмопpиниження тощо; оцшочно-вольовий - пpaгнення пiдвищити caмооцiнкy, зaвоювaти повaгy тощо [12].
Цiннicний компонент пpaвовоï компетентноcтi pозкpивae зyмовленicть оcобиcтicно-пpaвовоï якоcтi цiннicними оpieнтaцiями, що пеpевaжaють в оcобиcтоcтi. Зaзнaченi оpieнтaцiï e дУховним нaчaлом y визшченш cвiтобaчення людини. Тaк, для оcобиcтоcтi, в яко1' нaлежно cфоpмовaнa пpaвовa компетентнicть, цiннicтю повинно бути пpaво як cиcтемa pегyляцiï вiдноcин у cycпiльcтвi, пpaвовi зacaди пpофеciйноï дiяльноcтi тощо.
Дieвicть пpaвовоï компетентноcтi оcобиcтоcтi чеpез феноменологiю ïï aктивноcтi визнaчae дiяльнicно-твоpчий компонент. Оcобиcтicть тут pозглядaeтьcя як змicтовa xapaктеpиcтикa людини, a cyб'eктнicть - як xapaктеpиcтикa фyнкцiонaльнa. Зaвдяки aктивноcтi людинa виpiшye питания пpо yзгодженicть, cпiввiднеcенicть об'eктивниx i cyб'eктивниx чинник1в дiяльноcтi, що дae можливicть мобiлiзовyвaти й pеaлiзовyвaти aктивнicть cитyaтивно, в потpiбний момент чacy [1, c. 9].
Як iнтегpовaне yтвоpення пpaвовa компетентнicть може бути пpедcтaвленa, ввaжae Я. Кiчyк, eднicтю оcобиcтicного, гноcеологiчного, опеpaцiйного, пpоцеcyaльного й оцiнювaльного компонентiв, що зaбезпечyють у взaeмодiï пpодyктивнy пpaвовy дiяльнicть i твоpчy caмоpеaлiзaцiю оcобиcтоcтi. Оcобиcтicнa cклaдовa виявляeтьcя в мотивaцiï вибоpy пpaвомipниx вapiaнтiв поведiнки, гноcеологiчнa - у пpaвовиx знaнняx, опеpaцiйнa - в пiзнaвaльниx i пpaктичниx yмiнняx поводится у cфеpi пpaвового pегyлювaння, пpоцеcyaльнa -у теxнологiчниx acпектax зaконоcлyxняноï дiяльноcтi, a оцiнювaльнa pепpезентye комплете cтaвлень оcобиcтоcтi до поpyшень зaконноcтi i пpaвопоpядкy [б].
С. Штьо^в визнaчae aкciологiчнy, iнфоpмaцiйнy, логiчнy, юpидично-мовленнeвy, пpaктико-оpieнтовaнy cклaдовi пpaвовоï компетентноcтi оcобиcтоcтi учня [11, c. 124].
Розpобляючи й оcмиcлюючи cтpyктypy пpaвовоï компетентноси учнш, Л. Рябовол cтвеpджye, що вош e cиcтемним yтвоpенням, компонента якого взaeмопов'язaнi тa взaeмообyмовленi [13]. Пеpедyмовa ïï фоpмyвaння - це crai^a^m знaння з нaвчaльного пpедметa, що детеpмiнye нaявнicть когнiтивного компонента. Оcтaннiй опоcеpедковye не лише зшння пpо деpжaвy, cycпiльcтво, пpaво та зaконодaвcтво, a й пpоцедypи ïx отpимaння i пpоведення з ними iнтелектyaльниx опеpaцiй, тобто пеpедбaчae в^облення в учня вiдповiдниx yмiнь i нэвичок отpимaння, збеpiгaння тa викоpиcтaння пpaвовоï' iнфоpмaцiï', необxiдноï' для в^шення нaвчaльниx зaвдaнь, a тaкож тих, що виникaють у позaнaвчaльнiй дальносп. Елементом когнiтивного компонентa e iнфоpмaцiйний (iнфоpмaцiйно-пpaвовий), що включae умшня й нaвички pоботи з джеpелaми iнфоpмaцiï' пpо пpaво: пiдpyчником, юpидичними cловникaми, доввдиикями, енциклопедями, ноpмaтивно-пpaвовими якими (зaконaми тa пiдзaконними aктaми) тощо.
Ha пiдcтaвi пpоведеного aнaлiзy ^яць нayковцiв пpо cyтнicть i erpyra^py пpaвовоï компетентноcтi yчнiв, cтyдентiв, фaxiвцiв piзниx гaлyзей можня зpобити вжновок пpо виокpемлення одних i тих же компоненпв, як1, одшк, aвтоpи можуть нязивяти по-piзномy вiдповiдно до cвоeï iнтеpпpетaцiï. Haявнicть тяких компоненпв зумовлеш необxiднicтю зшнь, yмiнь i швичок, a тякож оcобиcтicниx xapaктеpиcтик, що визнячяють cфоpмовaнicть компетентноcтi зягялом i пpофеciйно-пpaвовоï зокpемa.
3a cвоeю cтpyктypою пpофеciйно-пpaвовa компетентнicть iнженеpa-педaгогa e, да дашу думку, cклaдним, бaгaтоacпектним оcобиcтicним yтвоpенням, яке включae нacтyпнi пов'язaнi i взaeмозyмовленi компоненти: когштивний (пpaвовa оcвiченicть, поiнфоpмовaнicть); оcобиcтicно-цiннicний (cфоpмовaнa пpaвовa позицiя як потpебa чи ycвiдомленa необxiднicть дотpимyвaтиcя пpaвовиx ноpм i зacтоcовyвaти ïx у Фяховш дiяльноcтi; пpофеciйно-пpaвовi оpieнтaцiï, мотиви пpофеciйно-пpaвовоï дiяльноcтi у фaxовiй cфеpi; оcобиcтicнi xapaктеpиcтики (зaконоcлyxнянicть, pетельнicть, пpaвоcвiдомicть, вадповдальнють тощо)); дiяльнicний (вмiння i давички кеpyвaтиcя пpaвовими зданиями в cycпiльномy i пpофеciйномy життi, яктивно викоpиcтовyвaти ïx пiд чac викодання ^офе^йн^ фyнкцiй).
Пpофеciйно-пpaвовa компетентнicть мяй6утнього iнженеpa-педaгогa як оcобиcтicно-пpофеciйнa якicть з цих позицш виявляeтьcя у здaтноcтi до пiзнaння пpофеciйно-пpaвовоï дiйcноcтi, ycвiдомленнi цiннicного впливу пpaвa да Фяхову дiяльнicть, cпpоможноcтi вiдповiдaльно здiйcнювaти пpофеciйно-пpaвовi фyнкцiï' в iнженеpно-педaгогiчнiй дiяльноcтi.
Правовi знания, особливо професшно-правов^ на вiдмiну вiд моральних, людина не здобувае природно п1д час виховання, яке починаеться вiд народження. Оволодiния правовими знаниями завдяки !х формальному вираженню потребуе спецiально оргашзовано! дiяльностi щодо !х засвоения. Якщо в особи вiдсутнi правовi знання, не сформованi умiння й навички !х набувати й застосовувати, вона е залежною вiд умов, в яких опинилась, i не може самостшно вийти iз ситуацп, регульовано! правом. За умови оволодiння професшно-правовими знаниями, виробления вмiнь знайти потрiбну в конкретному контекстi юридичну шформацш, використати И особа стае бшьш вiльною, громадянськи зрiлою, вiдчуваe себе впевнено, оскшьки здатна i готова вирiшувати навчальнi, життeвi професiйнi проблеми. Для вироблення певного стандарту в поведшщ взагалi та в умовах професшно! дiяльностi зокрема необxiдною е повторюватсть певних дiй щодо застосування чинних правових норм.
Забезпечення правовими знаннями не може i не мае бути самоцшлю у професшно-правовш тдготовщ майбутнього iнженера-педагога. Цей процес забезпечуе тдфунтя для формування умшь i навичок, необхвдиих для виршення практичних завдань iз застосуванням правових знань у конкретних ситуащях фахово! дальность Знання - це не лише адекватно зафжсована в мовнш формi пам'яттю людини дiйсиiсть, а й способи дальноси, тодi як умшня е знаннями в да, означають виявлеиу особою готовнiсть досягати мети у певнш дальноста [7, с. 19]. Саме здаттсть (умшня) особи дати на основi здобутих знань вважаеться И компетентиiстю [7, с. 20]. Отже, профеайно-правову компетеитнiсть не можна сформувати без когштивного компонента.
Зв'язок i взаемозалежшсть мiж знаниями та вмiниями для здшснения певних дiй зумовлюють необxiднiсть у структурi компетентност дiяльнiсного компонента. Вш забезпечуе формувания в особистосп умiнь i навичок застосовувати правовi знания в дп, у навчальних, професiйниx i життевих ситуацiяx. Це характеризуе професшно-правову компетентнiсть як результат професшно! пiдготовки, що iнтегруe теоретичиу i практичну пiдготовку людини, И теоретичну i практичну здатнiсть i готовнiсть.
Оск1льки компетентност е своeрiдними комплексами не лише знань i вмiнь, а й ставлень, що набуваються у навчаннi i дають можливiсть майбутньому фаxiвцевi оцiнювати й вирiшувати проблеми, якi виникають в усш його дiяльностi, в професшно-правовш компетентносп визначаеться особистiсно-цiннiсний компонент. У ньому проявляються особистiсне ставления майбутнього фаxiвця до права як об'ективно iснуючого явища та система цшностей особистостi (духовних, матерiальниx), в яку оргашчно вплетенi цiнностi загальнолюдсьш, нацюнальш, громадянськи, морально-етичнi, правовi, полiтичнi тощо, i на цш основi забезпечуеться певна мотивацiя вивчення й реалiзацi! права у фаxовiй дiяльностi.
Щнтст орieнтацil е псиxологiчним утворениям, яке формуеться у процесi iнтерiоризацii правових цшностей особиспстю, коли зовнiшнe (об'ективне) стае внутрiшнiм (суб'ективним) досягнениям, закладаеться у свiдомiсть, сприяе формуванню правово! свiдомостi й правово! культури, надалi вiдображаeться в результатах дiяльностi, значимо! для особистосп й соцiуму.
Особиспсно-цшнюний компонент ми розглядаемо як суб'ективацш, усвiдомления i прийияття теоретичних правових положень, практичних умшь i навичок !х застосовувати, а також емоцшних переживань, правових iдеалiв, переконань, поглядiв i вiдповiдниx цiннiсниx орieнтацiй та настанов особистосп, як1 допомагають !й усвiдомити свое мiсце у професшному середовищi, демократичному громадянському суспiльствi, правовш державi, сiм'i, успiшно реалiзуватися в рiзниx контекстах. Наявнiсть в студента сформовано! системи правових цшностей, орieнтацiй, настанов як результату засвоення визнаних у суспiльствi цiнностей забезпечуе його здатшсть i готовнiсть до правомiрноi повед1нки. Однак це не означае мехашчного перенесения !х у його сввдомють та автоматичне перетворения а регулятор поведшки. На практиц1, як стверджуе Н. Ткачова, формувания особиспсних цiнностей е складним i багатоаспектним процесом, результати якого можна передбачити тшьки з певною часткою ймовiрностi. Крiм того, в реальному житп вчинки людини зумовлюються як !! цiннiсними прiоритетами, так i багатьма опосередкованими чинниками [14, с. 35].
Змют аксiологiчного елемента особистiсно-цiннiсного компонента професшно-правово! компетентностi, отже, й цшностей, що !х повиннi засво!ти студенти, включае: формувания громадянських цiнностей на основi знань провiдниx положень конституци i чинного законодавства, демократичних прав та обов'язшв громадянина; поглибления знань про имейш
цiнностi, забезпечения усвiдомления особисто! ролi й вiдповiдальностi у створенш щасливо! родини; подальше опанування майбутшми фахiвцями знань про способи дiяльностi i поведiнки, узгоджено! з визначеними цшностями [14, с. 128]; формування цiнностей професiйно-правових функцiй iнженерно-педагогiчно! дальности
Таке бачения змiсту аксiологiчного елемента узгоджуеться з пiдходом, усталеним в кра!нах европейсько! спiльноти, згiдно з яким загальновизнаними цiнностями «вГдповвдального й активного громадянства» е демократ1я, свобода, права людини, ршшсть, активна участь, партнерство, вщповвдальшсть, соцiальна злагода, солвдаршсть, толерантнiсть, плюралiзм, законослухнянiсть, соцiальна справедливють, iнтелектуальний, моральний, культурний, фiзичний розвиток особистосп [8, с. 21]. На пiдставi вищесказаного i визначаемо особиспсний елемент особистiсно-цiннiсного компонента професiйно-правово! компетентносп майбутнього iнженера-педагога, оск1льки прийняття цшностей проявляеться в поведiнцi особистосп i стае Г! характеристиками, особиспсними якостями.
Профеайио-правова компетентнiсть майбутнього iнженера-педагога, функцюнальна структура яко! представлена загальноправовою та профеайио-правовою (правовиховною, правонавчальною, правоосвiтньою, технолопчною, управл1нською, нормотворчою) компетенщями, за своею структурою е складним, багатоаспектним особиспсним утворениям, що включае пов'язанi i взаемозумовленi когштивний, особистiсно-цiннiсний, дiяльнiсний компоненти.
Визначет компоненти вимагають розробки методик !х вимiрювання для з'ясування рГвня сформованосп профеайио-правово! компетентиосп майбутнього шженера-педагога i монiторингу якосп забезпечения професшно-правово! тдготовки фах1вця в iиженерно-педагогiчному ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абульханова-Славская К. А. Социально-психологические аспекты активности личности / К. А. Абульханова-Славская // Социально-психологические проблемы производственного коллектива; под. ред. Е. В. Шороховой, Е. С. Кузьмина. - М.: Наука, 1983. - С. 7-21.
2. Агранович Б. Л. Принципы построения системы показателей управления качеством конечных продуктов вуза / Б. Л. Агранович // Проблемы создания автоматизированной системы управления вузов. - Томск, 1978. - С. 65-79.
3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание; пер. с англ. / Р. Бернс. - М.: Прогресс, 1986. - 421 с.
4. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. - М.: Смысл, 2005. - 1136 с.
5. Гуменюк О. в. Психолопя Я-концепцй: монографiя / О. в. Гуменюк. - Тернопшь: Економiчна думка, 2002. - 186 с.
6. Кчук Я. В. Деяю тенденцп розвитку правово! компетентносп майбутнього сощального педагога в умовах сучасно! ун1верситетсько! освгти / Я. В. Ючук // Впчизняний та зарубiжний досвiд упровадження Болонсько! системи: устхи i проблеми: мiжнар. наук. вкник: зб. наук. статей за матерiалами XVIII Мiжнар. наук.-практ. конф., 5-8 травня 2009 р., Ужгород-Мшкольц (Угорщина). - Ужгород, 2009. - С. 313-318.
7. Компетентшсний шдхвд у сучаснiй освiтi: свiтовий досввд та украшсью перспективи; пiд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: О.С., 2004. - 112 с.
8. Лавриченко Н. Трансформащя моделей громадянсько! освгти в кра!нах вС / Н. Лавриченко // Ьл^я в школГ. - 2007. - № 7-8. - С. 17-21.
9. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность: учеб. пособие / А. Н. Леонтьев. - М.: Смысл; Академия, 2004. - 352 с.
10. Михайличенко М. В. Формування громадянсько! компетентносп майбутшх учителГв предмета гумаштарного циклу: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. В. Михайличенко. -Кровоград, 2007. - 21 с.
11. Нетьосов С. I. Навчання дев'ятикласниюв основ правознавства з використанням шформацшно-комушкацшних технологш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. I. Нетьосов. - К., 2009. - 290 с.
12. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности: монография / В. А. Петровский. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 421 с.
13. Рябовол Л. Т. Правова компетентшсть учня як сучасна мета навчання правознавства / Л. Т. Рябовол // Педагопчш науки. - 2011. - № 60. - С. 88-92.
14. Ткачова Н. О. РеалГзащя цшшсного тдходу до органзацп педагопчного процесу в загальноосвггшх навчальних закладах ИИ ступешв: навч.-метод. поибник / Н. О. Ткачова. - Х.: Константа, 2006. - 318 с.
15. Фурман А. В. Психолопя Я-концепцп: навч. поЫбник / А. В. Фурман, О. в. Гуменюк. - ЛьвГв: Новий свГт - 2000, 2006. - 360 с.
