CC BY
58
когттивно-ттелектуалъний, професшно^ялътстй, резулътативно-рефлексивний. Bidnoeidno до KOMnonenmie проектувалъних компетентностей визначено критерИ (цттсний, знанневий, операцтний, оцтювалъно-аналтичний) та показники Их сфoрмoваnoсmi щодо використання систем комп 'ютерних онтологт у професштй дiялъnoсmi майбутшх inжeneрiв-neдагoгiв у галузi комп 'ютерних технологт.
Ключовi слова: тженер-педагог, професшна дiялъniсmъ, проектування, проектувалът кoмnemenmnoсmi, комп 'ютерш онтологИ, системи комп 'ютерних онтологт, inжeneрiя онтологт.
ИВАН ЦИДЫЛО
tsidylo@tnpu.edu.ua доктор педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка
г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
СЕРГЕЙ КОЗИБРОДА
vaaaav91@ukr.net аспирант,
Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка
г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
СОДЕРЖАНИЕ И СТРУКТУРА ПРОЕКТИРОВОЧНЫХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ В ОБЛАСТИ КОМПЬЮТЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОТНОСИТЕЛЬНО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СИСТЕМ КОМПЬЮТЕРНЫХ ОНТОЛОГИЙ
Раскрыто содержание проектировочных компетентностей относителъно исполъзования систем компъютерных онтологий будущим инженером-педагогом в области компъютерных технологий. Сформулировано определение системы компъютерных онтологий. Выявлено, что использование систем компъютерных онтологий будущими инженерами-педагогами даст возможностъ расширитъ их проектировочные компетентности через формирование систем представлений, ценностных ориентаций, проектировочных умений и навыков относителъно построения и далънейшего наполнения компъютерных онтологий. Уточнено содержание понятия «проектировочная компетентностъ инженера-педагога» в контексте исполъзования систем компъютерных онтологий. Проанализирована образователъно-квалификационная характеристика инженера-педагога в области компъютерных технологий и из всех умений и типичных задач будущей деятелъности выделены те, в которых исполъзование систем компъютерных онтологий будет способствоватъ развитию проектировочных компетентностей. Приведены элементы проектировочной компетентности как предпосылки успешной деятелъности будущих инженеров-педагогов в области компъютерных технологий: мотивационный, ориентационный, операционный, волевой, оценочный. Выделены и обоснованы компоненты сформированности структуры проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов в области компъютерных технологий относителъно исполъзования систем компъютерных онтологий: мотивационно-целевой, кoгnиmивno-иnmeллeкmуалъnый, nрoфeссиonалъno-дeяmeлъnoсmnый,
резулътативно-рефлексивный. В соответствии с компонентами проектировочных компетентностей определены критерии (ценностный, владения знаниями, операционный, оценочно-аналитический) и показатели их сформированности относителъно исполъзования систем компъютерных онтологий в профессионалъной деятелъности будущих инженеров-педагогов в области компъютерных технологий.
Ключевые слова: инженер-педагог, профессионалъная деятелъностъ, проектирование, проектировочные компетентности, компъютерные онтологии, системы компъютерных онтологий, инженерия онтологий.
IVAN TSIDYLO
tsidylo@tnpu.edu.ua Doctor in Pedagogics, Associate professor, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ukraine
Ternopil, st. Maxim Krivonos, 2
SERHII KOZIBRODA
vaaaav91@ukr.net post-graduate student,
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ukraine
Ternopil, st. Maxim Krivonos, 2
THE CONTENT AND STRUCTURE OF PROJECTING COMPETENCES OF FUTURE ENGINEERING TEACHERS IN THE SPHERE OF COMPUTER TECHNOLOGIES IN USING COMPUTER ONTOLOGY SYSTEMS
The article discovers the content of design competences in using computer ontology systems by future engineering teachers in the field of computer technologies and defines the notion of computer ontology systems. It is revealed that the use of computer ontology systems by future engineering teachers will enable them to expand their design competences through the formation of a system of representations, value orientations, design skills and skills in the construction and further filling of computer ontologies. The essence of the concept "design competence of an engineering teacher" in the context of the use of computer ontology systems is specified. The educational and qualification characteristic of the engineering teacher in the field of computer technologies is analyzed. Among the mentioned skills and typical tasks of a teacher's future activity. the ones in which the use of computer ontology systems will contribute to the development of design competences are highlighted. The article singles out the elements of the design competence as preconditions of successful activity of future engineering teachers in the field of computer technologies: motivational, orientational, operational, volitional and evaluative. The components of the formation of the design competences of future engineering teachers in the field of computer technologies in using computer ontologies systems are distinguished and substantiated. The motivational and goal-oriented component provides an individual's aspiration for self-development and their motivation for self-education. The cognitive and intellectual component provides mastering the system of general pedagogical and engineering knowledge necessary for the effective implementation of professional self-development in the field of knowledge engineering and ontological engineering by future engineering teachers. The professional activity approach includes the structure and content of professional activity: its purpose, means, and results. The effective and reflexive component includes the analysis and evaluation of its results. The criteria for assessing the teaching system effectiveness must correspond to the prescribed goals and objectives. According to the components of design competences the criteria (operational, evaluative and analytical) have been defined and indices of their formation in using computer ontology systems in the professional activity of future engineering teachers in the field of computer technologies have been determined.
Keywords: engineering teacher, professional activity, projecting, projecting competences, computer ontologies, computer ontology systems, ontology engineering.
На сучасному етат розвитку шженерно-педагопчно1' освгги актуальною е проблема шдготовки фахiвцiв до розв'язання фахових задач у галузi шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ) загалом та iнженерii знань зокрема. Загострюеться потреба в онтолопчних методах iнженерii знань, тобто набору завдань, пов'язаних з проектуванням комп'ютерних онтологш як з певноi окремоi предметноi галуз^ так i поеднання ix у загальну онтолопю, що називають онтолопчним iнжинiрингом.
Дослщження у сферi вивчення та застосування комп'ютерних онтологш майбутшм шженером-педагогом в галузi комп'ютерних технологш е сукупшстю таких складових, як шзнавальш знання щодо баз знань та засобiв ix iнженерii, структура шформаци, необхщно1' для одержання ршення (перелшу ii вцщв та взаемозв'язюв), засоби отримання й шдготовки ще1' шформаци, процедури постановки завдань щодо побудови онтологш, виршення цих проблем та отримання результат.
Використання систем комп'ютерних онтологш (СКО) майбутшми iнженерами-педагогами комп'ютерного профшю дае можливють розширити проектувальну компетентшсть через формування системи уявлень, цшшсних орiентацiй, проектувальних умшь i навичок щодо побудови та подальшого наповнення комп'ютерних онтологш.
Сутшсть проектувальних компетентностей майбутшх iнженерiв-педагогiв розглянуто у працях В. В. Бшик [1], Н. О. Брюханово1' [3], О. П. Свсюкова [5], С. В. 1гнатенко [6], О. В. Сюбша [11] та ш. Окремi аспекти використання СКО у контекст штелектуальних технологш розглянут у працях В. В. Литвина, В. В. Паачника i Ю. В. Яцишина [10], О. М. Сшрша [12], I. М. Щцила [13] та шших науковцiв. Процес розробки i використання
онтологiï в загальному виглядi розглянуто в роботах С. Оренбурга i В. Раскша [15] Н. Ноя [16] та iH. Питання використання онтологiй в комп'ютерних системах розглянув В. Лапшин [9]. Виявленню сенсу концепту «онтолопя», наданому йому в рамках комп'ютерних наук, присвячеш роботи Т. Грубера, Д. Аллена i Р. Фшса [14] та ш.
Теоретичний aнaлiз лiтерaтури показуе, що единого пiдходу до використання онтологш в нaвчaльнiй дiяльноcтi немае. У зв'язку з цим для розширення проектувaльноï компетентноcтi мaйбутнiх iнженерiв-педaгогiв комп'ютерного профiлю виникла необхiднicть поеднання технологiй розробки комп'ютерних онтологiй iз оcвiтнiми технологiями ïx пiдготовки.
Мета статт - доcлiдити змicт i структуру проектувальних компетентностей мaйбутнix iнженерiв-педaгогiв у гaлузi комп'ютерних теxнологiй щодо використання СКО.
Проектувальна компетентнicть забезпечуе як педагопчну, так i шженерну cклaдовi пiдготовки майбутнього iнженерa-педaгогa вщповщною нормативною документaцiею: програмами, планами та шновацшними проектами розвитку рiзниx предметних галузей його мaйбутньоï дiяльноcтi.
Результатом i продуктом проектувaльноï дiяльноcтi е проект мaйбутньоï дiяльноcтi, кожен новий проект завжди iнновaцiйний, бо створюеться для вирiшення тiеï чи iншоï aктуaльноï зaдaчi чи проблеми. Проект - це комплекс моделей, що вщображають той чи шший бш проектованого процесу. Людинi властиво сумшватися, тож важливою складовою проектувально1' компетенцп е знання про методи перевiрки готового проекту. Оcкiльки проект - це результат творчосп окремого фaxiвця, тому необxiдне створення конкретних cпоcобiв iнтерпретaцiï отриманих результaтiв (критерiï та показники). Рефлекшя над пiдготовленим проектом дае можливють iнженеру-педaгогу оцiнити як проект вщповщае заданим вимогам. В зв'язку з цим проектувальнику необхщно створити умови реaлiзaцiï проекту на практищ з урахуванням вcix можливих чинниюв.
Процес визначення проектувальних компетентностей майбутшх iнженерiв-педaгогiв, як зазначае Н. О. Брюханова [3, с. 380], - найскладшший, адже е основним у професшнш педaгогiчнiй дiяльноcтi викладача техшчних диcциплiн. Цi компетентноcтi грунтуються на певнiй методологiï, демонструючи ïx адекватшсть, кориcнicть i результaтивнicть, й одночасно визначають поведiнку педагога шд час виконання будь-яких дiй: тих же методолопчних, а також комушкативних, креативних, менеджерських, нaуково-доcлiдниx. Зважаючи на потенцшш мicця працевлаштування та поcaдовi обов'язки iнженерiв-педaгогiв (викладач, майстер, методист), Н. О. Брюханова визначае дисциплши, як мають забезпечити рiзнi напрями педагопчного проектування: «Теорiя та методика виховно1' роботи», «Методика профеciйного навчання: дидактичне проектування», «Методика профеciйного навчання: проектування основних теxнологiй навчання» та «Креативш теxнологiï навчання».
Крiм того, зазначае В. В. Бшик [1, с. 38], проектувальна компетентшсть шженера-педагога, як фаивця з подвшною квaлiфiкaцiею, е дуальною та стосуеться iнженерного та педaгогiчного циклiв тдготовки. При цьому вона проявляеться у забезпеченш педaгогiчного i виробничого процешв згiдно з нормативною документaцiею, програмами, планами та шновацшними проектами.
Зазначимо, що особливосп св^ово1' практики формування проектувально1' компетентноcтi, як складово1' професшно1' компетентноcтi у мaйбутнix iнженерiв-педaгогiв, полягають у тому, що вона може здшснюватися такими шляхами:
1) отримання квaлiфiкaцiï «iнженер-педaгог» у результaтi навчання за напрямом «Профеciйнa оcвiтa» за певним профшем в Укрaïнi (в нашому випадку «Комп'ютернi теxнологiï»);
2) отримання квaлiфiкaцiï «iнженер» у ВНЗ та додатково здобуття педaгогiчноï квaлiфiкaцiï у педaгогiчниx унiверcитетax, iнcтитутax чи aкaдемiяx;
3) отримання квaлiфiкaцiï «шженер-педагог» на бaзi теxнiчноï пiдготовки за результатами навчання у Мiжнaроднiй оргашзаци з iнженерноï-педaгогiки (IGIP), що забезпечуе тдготовку та пiдвищення квaлiфiкaцiï виклaдaчiв рiзниx cпецiaльноcтей [1, с. 41].
Для подальшого доcлiдження необxiдне ч^ке формулювання визначення поняття «системи комп'ютерних онтологш» (СКО). Це комп'ютерна програма чи пакет програм, що дозволяе будувати комп'ютерш онтологи з певно1' предметно1' гaлузi та виконувати рiзномaнiтнi оперaцiï, пов'язaнi формальним поданням множин понять та зв'язюв мiж ними, тобто яю
можуть проводити И iнженерiю i бути експортоваш в безлiчi форматiв, включаючи RDF (RDF Schema), OWL i XML Schema та iH. Cy4acHi системи мютять вiдкриту, легко розширювану архтектуру за рахунок пiдтримки модyлiв розширення фyнкцiональностi, пiдтримyють iнтерактивнy вiзyалiзацiю кшькома мовами декларативним програмуванням i часто дозволяють комбiнyвати знаннями з уже створених онтологш.
На основi аналiзy освiтньо-квалiфiкацшно! характеристики iнженера-педагога в галyзi комп'ютерних технологiй фахiвець, який здобув рiвень «бакалавр», квалiфiкацiю «викладач професшно-техшчних дисциплiн в галyзi комп'ютерних технологш», повинен волод^и професiйними компетенцiями (складовою яких е проектyвальнi компетентностi) та умшнями для виконання типових задач майбутньо! дiяльностi. З yсiх наведених yмiнь i типових задач видшено тi, в яких використання СКО буде сприяти розвитку проектувальних компетентностей: проектування комп'ютерних технологiй; проектування комп'ютерних засобiв навчання; проектування фyнкцiонyвання педагопчно! системи; проектування навчально-планово! документации аналiз професшно! дiяльностi фахiвця з метою формування змiстy освiти; проектування змюту навчального матерiалy; розробка дидактичних технологiй; планування навчального процесу; проектування об'ектно-орiентованих комп'ютерних технологiй; планування навчального процесу засобами комп'ютерно! технiки; розробка комп'ютерних дидактичних матерiалiв; розробка засобiв дiагностики навчального процесу; розв'язання окремих задач проектування автоматичних лшшних систем iз застосуванням теорп автоматичного управлшня.
Для майбyтнiх iнженерiв-педагогiв однiею з важливих гiлок сучасного розвитку е вивчення iнтелектyальних iнформацiйних систем, яю стали невiд'емною складовою пiдготовки iнженерiв-педагогiв, а саме онтологiчно керованих шформацшних систем. Побудова останнiх тiсно пов'язана з розробкою теоретичних основ i методологи проектування, що включають формальний шдхвд, фyндаментальнi принципи i мехашзми, узагальнену архiтектyрy i структуру системи, формальну модель i методологiю проектування онтологп предметно! галyзi (в т. ч. онтологш предметних дисциплш), формальну модель представлення знань, yзагальненi алгоритми процедур обробки знань та ш.
Вщповщно кожна з перелiчених складових загально! методологи проектування е складною шформацшно-алгоршмчною структурою. Наприклад, розробка онтологп предметно! галyзi тiсно пов'язана з концептyалiзацiею онтологiчних категорiй, розробкою та удосконаленням iерархiчних структур сутностей на вшх рiвнях, побудовою формально! системи аксюм i обмежень. Комплексне виршення зазначених завдань проектування мае тдвищити роль онтологiчних (концептуальних) знань при розв'язанш конкретних задач iнженера-педагога в прикладних галузях загалом i в навчальному процесi зокрема [8, с. 9].
У процес проектування комп'ютерних онтологш для формування проектувальних компетентностей, особливо! уваги заслуговуе праця М. I. Дьяченко i Л. А. Кандибовiча [4], в якш визначаеться сформованiсть проектувальних компетентностей як стшко! характеристики особистостi. Вона дiе постшно, !! не треба кожен раз формувати в зв'язку з поставленим завданням. Будучи завчасно сформованою, ця компетентшсть е суттевою передумовою усшшно! дiяльностi. У нiй автори визначають наступш елементи:
• мотивацШний (позитивне ставлення до професи, iнтерес до не!, потреба усшшно виконувати поставлене завдання, прагнення досягти yспiхy i показати себе з кращого боку);
• ор1ентацтний (знання i уявлення про особливосп та умови професшно! дiяльностi, !! вимоги до особистосл);
• операцШний (володiння способами i прийомами професiйно! дiяльностi, необхiдними знаннями, навичками, вмшнями, процесами аналiзy i синтезу, порiвняння, узагальнення та ш.);
• вольовий (самоконтроль, самомобiлiзацiя, вмшня керувати дiями, з яких складаеться виконання професiйних обов'язкiв);
• оцгночний (самооцшка свое! професiйно! пiдготовленостi i вiдповiдностi процесу вирiшення фахових завдань оптимальним трудовим зразкам) [4, с. 94].
За твердженнями Н. Брюханово!, О. Коваленко та О. Мельниченко, проектувальш компетентносп як видове поняття професiйно-педагогiчних компетентностей передбачають yмiння здшснювати аналiз соцiального замовлення на шдготовку фахiвцiв, формулювання мети пiдготовки майбутшх фахiвцiв, конструювання змiстy навчання, аналiз умов i вiдборy та
розробку методик i технологш оргaнiзaцiï навчально-виховного процесу, володiння такими якостями, як анал^ичшсть, логiчнicть, критичшсть мислення, розвинена уява, передбачення результат [7, с. 145].
Огляд пiдxодiв до проблеми формування проектувальних компетентностей дозволяе зробити висновок, що поняття «проектувальна компетентнють» розглядаеться в психолого-педaгогiчнiй лiтерaтурi як кaтегорiя теори дiяльноcтi (стан i процес); теори оcобиcтоcтi (вiдноcини, установки, мотиви); теори професшно1' пiдготовки фaxiвця. Крiм того, проведений aнaлiз показав, що одшею з умов i показником сформованосп цих компетентностей у профеciйно-педaгогiчнiй дiяльноcтi е розвиток у майбутнього iнженерa-педaгогa в гaлузi КТ оптимально!' системи знань i умшь. Щодо використання СКО, то це дозволить розвинути проектувальш компетентноcтi та пiдвищити рiвень навчальних досягнень cтудентiв з cумiжниx диcциплiн, в яких комп'ютернi онтологп застосовуються, але детальне вивчення ïx побудови не розглядаеться. Також проектування онтологш дасть iнженеру-педaгогу значш можливост для використання широкого спектра iндивiдуaльниx та групових творчих завдань i цiкaвоï caмоcтiйноï роботи. Тому змют поняття, «проектувaльнi компетентноcтi iнженерa-педaгогa в гaлузi КТ», потрiбно розглядати як штегрований результат його оcвiтньоï тдготовки, що вiдобрaжaе cформовaнicть вiдповiдниx знань, умшь, професшно значущих якостей та грунтуеться на здaтноcтi проводити проектувальну дiяльнicть у гaлузi педaгогiки та 1КТ шляхом розробки педaгогiчниx i виробничих проектiв.
Узагальнення доcлiджувaниx мaтерiaлiв, змicт умiнь i типових задач дiяльноcтi майбутнього iнженерa-педaгогa, в яких використання СКО сприяли розвитку проектувальних компетентностей, та власш емпiричнi дослщження дали нам можливicть визначити структуру проектувальних компетентностей майбутшх iнженерiв-педaгогiв щодо використання СКО у майбутнш професшнш дiяльноcтi як еднicть взаемозалежних компонешгв: мотивацшно-цiльового, когнiтивно-iнтелектуaльного, профеciйно-дiяльнicного, результативно-рефлексивного. Вони е основою для орiентaцiï особистосп у вaрiaтивному використанш СКО у профеciйнiй дiяльноcтi.
МотивацШно-цыьовий компонент передбачае прагнення оcобиcтоcтi до власного розвитку i ïï вмотивовану зайнятють caмооcвiтою.
У викориcтaннi СКО та розвитку проектувальних компетентностей мотив е одним з ключових понять, а мотиващя розглядаеться як сукупшсть спонукальних чинникiв, що визначають актившсть оcобиcтоcтi iнженерa-педaгогa, щодо майбутнього проекту. Серед рiзновидiв мотивiв нас щкавить мотив досягнення уcпixу у проектуванш онтологiï. Для майбутнього iнженерa-педaгогa мотиващя досягнення е значущою характеристикою, оскшьки в умовах розвитку 1КТ проявляеться cтiйкa потреба у доcягненнi усшху на вcix етапах iнженерiï онтологп та виявлення впевненоcтi, нaполегливоcтi в прагненш досягнення цiлей, якi було поставлено перед побудовою онтологп. В змютове наповнення цього компонента входить також прагнення шженера-педагога до саморозвитку, влacноï реaлiзaцiï в профеciйнiй дiяльноcтi. Використання СКО у контекcтi мотивацшно-цшьового компоненту cформовaноcтi проектувальних компетентностей е цшеспрямованою пiзнaвaльною дiяльнicтю, керованою власне шженером-педагогом, яка виявляеться в набутп систематичних знань щодо проектування комп'ютерних онтологп у професшнш дiяльноcтi. Для нього мотивами, що спонукають використання СКО, е: необхщнють пошуку i aнaлiзу новоï iнформaцiï; бажання творчосп; вiдповiднicть сучасним вимогам; cуcпiльнa думка; штерес до справи.
Когттивно-ттелектуальний компонент передбачае оволодшня системою загальних педагопчних та iнженерниx знань, необxiдниx для ефективного здшснення профеciйного саморозвитку у cферi iнженерiï знань та онтолопчного iнжинiрингу мaйбутнiми iнженерaми-педагогами в гaлузi КТ, характеризуеться розумiнням шженера-педагога сутносп свого профеciйного саморозвитку, функцш, змicту, особливостей, складових елементiв тощо, а також вщображае рiвень його штелектуального розвитку.
Вказаний компонент сформованосп проектувальних компетентностей мaйбутнix iнженерiв-педaгогiв засобами СКО вщображае: знання про специфшу комп'ютерних онтологiй та оcобливоcтi ïx побудови; застосування СКО у майбутнш професшнш дiяльноcтi та принципи побудови онтологш; знання рiзниx форм та методiв побудови онтологiï, спрямованих на розвиток компонешгв iнженерiï знань.
Щодо змюту професШно-дгяльшсного компонента, то в сучаснш психолого-педагогiчнiй лiтератyрi визначають два ochobhî пiдходи у розглядi структури професiйноï дiяльностi. Перший - структурно-морфологгчний, де головним компонентом будь-я^' дiяльностi е розглядаеться дiя. Другий пiдхiд - функцюнально-динамгчний, вщповщно до якого психологiчнy структуру дiяльностi утворюе стiйкий, постiйний набiр ïï основних компонентiв, що необхiднi для реатзаци цiеï дiяльностi, а ïx сyкyпнiсть позначаеться поняттям iнварiантноï психолопчно'' структури дiяльностi. Загальним аспектом цих пiдxодiв е те, що будь-яку дiяльнiсть можна розглядати спiльно i вона буде складатися з наступних компонент: на початку людина виробляе мету; далi в xiд вступае зашб; пiдсyмком е актyалiзацiя результату.
Змют професiйно-дiяльнiсного компонента включае структурно-змютове наповнення професiйноï дiяльностi: мета, зашб, результат. Крiм того, в стрyктyрi особистостi майбутнього iнженера-педагога особливу роль займае професшно-педагопчна спрямованiсть, що е основою, навколо якоï компонуються основш професiйно-значyщi властивостi особистостi. Спрямованiсть особистосп iнженера-педагога характеризуеться наявнiстю iнтересy до процесу шженерп знань та побудови онтологп, творчим тдходом до проектування та виршення як iнженерниx, так i педагопчних задач, зацiкавленiстю майбутньою професiею та рiвнем фаxовоï самосвщомосп. Фах iнженера-педагога включае в себе яскраво виражену iнженернy складову, яка активно заддаеться в процесi проектування комп'ютерних онтологш.
Результативно-рефлексивний компонент сформованосп включае аналiз i оцiнкy ïï результат, причому критерiï оцiнки ефективност педагогiчноï системи повиннi вiдповiдати заданим цiлям i задачам. Основним критерiем ефективностi процесу використання СКО е розвиток проектyвальноï компетентностi i таких умшь, як цiлеспрямованiсть, моделювання, програмування, реалiзацiя рiзноманiтниx компонентiв iнженерiï знань, оцшка й аналiз даних щодо побудови комп'ютерних онтологш, ix використання для прогнозування тенденцiй подальшого вивчення онтологш тощо. Узагальнений результат процесу шдготовки - це сформовашсть проектувальних компетентностей майбутнього iнженера-педагога засобами СКО, яка повинна виявлятись у формi загальноï сформованостi вказаних компетентностей щодо проектування зокрема та iнженерно-педагогiчноï дiяльностi загалом, а також здатностi даного фаxiвця здiйснювати побудову комп'ютерних онтологш засобами СКО.
Критери i показники розглядаемо як ознаки сформованосп компонента проектувальних компетентностей, що використовуються для визначення рiвнiв ïï розвитку. Поняття «рiвень» вiдображае якiснy структуру процесу розвитку цих компетентностей i е показником цшсносп, системности ступеня розвитку цiеï якостi. Вiдповiдно до компонента проектувальних компетентностей визначено критери та показники ïx сформованостi у майбутшх iнженерiв-педагогiв у галyзi КТ щодо використання СКО у професшнш дiяльностi, якi забезпечують можливiсть оцшити стан розвитку цiеï компетентностi та внесення в неï певних корективiв.
Зважаючи на особливостi майбyтньоï дiяльностi iнженерiв-педагогiв, нами виокремлено настyпнi критери сформованосп проектувальних компетентностей щодо використання СКО:
• щнтсний - потрiбний для усвщомлення необxiдностi вивчення онтологш та рiзниx ïï видiв, наявносп зацiкавлення у вивченнi та побyдовi онтологп, yмiннi визначати цiлi проектування та застосування онтологп;
• знанневий - необхщний для визначення ступеня оволодшня категорiально-понятiйним апаратом, якостi знань функцш, видiв, методiв i методики побудови комп'ютерних онтологш, осмислення необхщносп побудови рiзниx видiв онтологп, визначення системност i глибини теоретичних знань з проблем проектування комп'ютерних онтологш, наявносп знань про штелектуальш технологи, бази знань, технологи шженерп знань, ерудованост iнженера-педагога в галузях штелектуальних теxнологiй та онтологiчного шжишрингу, актyалiзацiï iнтегративноï едностi знань про СКО;
• операцШний - необхщний для визначення вщповщносп дiяльностi основним етапам методики побудови онтологп, оптимального вибору методiв i засобiв вивчення та побудови онтологп, умшня вдосконалювати i доповнювати вже створеш онтологп;
• оцгнювально-аналгтичний - необхщний для умшня визначати рiвень власноï готовносп до використання СКО, обгрунтувати перспективи власного розвитку щодо онтолопчного шжишрингу, аналiзyвати стyпiнь вiдповiдностi результату поставленш метi.
На основi наведеного вище представимо структуру проектувально! компетентностi майбутшх iнженерiв-педагогiв у галузi комп'ютерних технологш щодо використання СКО у професшнш дiяльностi у табл. 1.
Таблиця 1
Структура компонент1в, критерИ'в 7 показники сформованост1 проектувальних компетентностей майбутшх Шженер1в-педагог1в в галуз1 КТ щодо використання СКО
№ п/п Компоненти Критерii Показники
1. Мотивацшно-цшьовий Цiннiсний Усвiдомлення необхiдностi вивчення комп'ютерних онтологш та рiзних 1! вцщв; наявнiсть iнтересу до проектування комп'ютерних онтологш; умшня визначати цш побудови онтологiй та застосування СКО.
2. Когштивно-iнтелектуальний Знанневий Стушнь оволодiння категорiально-понятiйним апаратом; якiсть знань функцш, видiв, методiв, методики побудови онтологи; осмислення необхiдностi проектування рiзних видiв комп'ютерних онтологiй; системнiсть i глибина теоретичних знань з проблем вивчення СКО; знання технологiй i методики пiдвищення професшно! майстерностi; наявнiсть знань про штелектуальш технологii, бази знань i технологи iнженерii знань; ерудованiсть iнженера-педагога в галузях штелектуальних технологiй та онтолопчного iнжинiрингу; актуалiзацiя iнтегративноi едностi знань про СКО.
3. Професшно-дiяльнiсний Операцiйний Вщповщшсть дiяльностi основним етапам методики побудови комп'ютерних онтологш; оптимальний вибiр методiв i засобiв вивчення та побудови онтологii; умшня вдосконалювати i доповнювати за допомогою СКО уже створенi онтологii.
4. Результативно-рефлексивний Оцшювально-аналiтичний Вмшня визначати рiвень власноi готовностi до використання СКО; умшня обгрунтувати перспективи власного розвитку щодо онтолопчного iнжинiрингу; умiння аналiзувати стушнь вщповщносп результату поставленiй метi.
Отже, дослщження змюту i структури проектувальних компетентностей майбутшх iнженерiв-педагогiв в галузi комп'ютерних технологш дало можливють уточнити сутнiсть поняття «проектувальна компетентнiсть iнженера-педагога» у контекст використання СКО, що е штегрованим результатом його осв^ньо! пiдготовки та вщображае сформованiсть вiдповiдних знань, умшь, професiйно важливих якостей i полягае у здатносп здiйснювати проектувальну дiяльнiсть у галузi педагогiки та онтолопчного проектування шляхом розробки педагогiчних та виробничих проектiв з використанням СКО. До компонент сформованостi проектувально! компетентносп майбутнiх iнженерiв-педагогiв щодо застосування СКО вщносимо мотивацiйно-цiльовий, когнiтивно-iнтелектуальний, професiйно-дiяльнiсний i результативно-рефлексивний. Вiдповiдно до компонент обгрунтовано критерii !х оцiнки: цшшсний, знанневий, операцiйний та оцiнювально-аналiтичний.
Перспективою подальших розвiдок вбачаемо у вiдборi та обгрунтуванш педагогiчних технологiй ефективного формування проектувальних компетентностей майбутшх iнженерiв-педагопв у галyзi комп'ютерних технологiй щодо проектування та використання систем комп'ютерних онтологш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бшик В. В. Формування проектувально! компетентносп у майбутшх шженер1в-педагопв швейного профшю в процес професшно! шдготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В. В. Бшик. -Хмельницький, 2015. - 217 с.
2. Б1лик В. Проектувальна компетентшсть майбутшх шженер1в-педагопв швейного профшю: критери та показники сформованосп / В. Б1лик // Науковий вюник Чершвецького ушверситету 1мен1 Юр1я Федьковича. Педагопка та психолопя: зб1рник наукових праць. - 2015. - Вип. 735. -С. 14-21.
3. Брюханова Н. О. Основи педагопчного проектування в шженерно-педагопчнш освт: монограф1я / Н. О. Брюханова. - Харшв: НТМТ, 2010. - 438 с.
4. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск: БГУ, 1996. - 176 с.
5. Свсюков О. Процес формування професшно! компетентносп майбутшх шженер1в-педагопв як фактор усшшносп професшно! д1яльносп / О. Свсюков // Проблеми шдготовки сучасного вчителя. - 2011. - № 4 (2). - С. 159-164.
6. Ггнатенко С. В. В1ртуальш динашчт модел1 як зааб формування фахових компетенцш майбутшх шженер1в-педагопв / С. В. Ггнатенко // Педагопка вищо! та середньо! школи. - 2014. - Вип. 43. -С. 177-181.
7. Коваленко О. Е. Теоретичш засади професшно! педагопчно! шдготовки майбутшх шженер1в-педагопв в контексп приеднання Укра!ни до Болонського процесу: монограф1я / О. Е. Коваленко, Н. О. Брюханова, О. О. Мельниченко. - Харшв, 2007. - 161 с.
8. Комп'ютерш онтологи та !х використання у навчальному процесс Теоргя i практика: монография / С. О. Довгий, В. Ю. Вел1чко, Л. С. Глоба, О. £. Стрижак та 1н. - К.: Гнститут обдаровано! дитини, 2013. - 310 с.
9. Лапшин В. А. Онтологии в компьютерных системах / В. А. Лапшин. - М.: Научный мир, 2010. - 222 с.
10. Литвин В. В. Гнтелектуальш системи / В. В. Литвин, В. В. Пасчник, Ю.В. Яцишин. - Льв1в: Новий Свгг - 2000, 2013. - 406 с.
11. Сшбша О. В. Сутн1сть та структура професшно! компетентносп майбутн1х 1нженер1в-педагог1в / О. В. Сшбша // Духовшсть особистосп. - 2012. - Вип. 1. - С. 150-156.
12. Сшрш О. М. Початки штучного штелекту. / О. М. Сшрш. - Житомир: Вид-во ЖДУ 1м. Г. Франка, 2004. - 172 с.
13. Щдило Г. М. Подготовка 1нженера-педагога до застосування штелектуальних технолог1й у профес1йн1й д1яльност1: монограф1я; за наук. ред. Г. В. Терещука / Г. М. Цддило. - Терношль: ТНПУ 1м. В. Гнатюка; вид-во «Вектор», 2014. - 422 с.
14. Gruber T. R. The role of common ontology in achieving sharable, reusable knowledge bases / T. R. Gruber, J. A. Allen, R. Fikes, E. Sandewell // Principles of Knowledge Representation and Reasoning. Proceedings of the Second International Conference / eds. Morgan Kaufmann, 1991. - р. 601602
15. Nirenburg S. Ontological Semantics / S. Nirenburg, V. Raskin. - Cambridge: MA, 2004. - 240 р.
16. Noy N. Ontology Development 101: A Guide to Creating Your First Ontology. // Stanford Knowledge Systems Laboratory Technical Report KSL-01-05 and Stanford Medical Informatics Technical Report SMI - 2001 - 0880 , March 2001. / N. Noy, D. L. McGuinness. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://protege.stanford.edu/publications/ontology_development/ontology101.html.
REFERENCES
1. Bilyk V. V. Formuvannia proektuvalnoi kompetentnosti u maibutnikh inzheneriv-pedahohiv shveinoho profiliu v protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of design competence of future engineering teachers of sewing in the process of professional training]. Khmelnytskyi, 2015,- 217 p.
2. Bilyk V. Proektuvalna kompetentnist maibutnikh inzheneriv-pedahohiv shveinoho profiliu: kryterii ta pokaznyky sformovanosti [Design competence of future engineering teachers of sewing: criteria and parameters of their forming]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha. Pedahohika ta psykholohiia: zbirnyk naukovykh prats, 2015, Vol. 735,- pp. 14-21.
3. Briukhanova N. O. Osnovy pedahohichnoho proektuvannia v inzhenerno-pedahohichnii osviti [Basics of pedagogical designing in engineering education]. Kharkiv, 2010, 438 p.
4. Diachenko M. I. Psikhologicheskie problemy gotovnosti k deiatelnosti [Psychological problems of work readiness]. Minsk, 1996, 176 p.
5. Yevsiukov O. Protses formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv yak faktor uspishnosti profesiinoi diialnosti [The process of future engineering teachers' professional competence formation as a factor of successful professional activity]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia, 2011, Vol. 4 (2), pp. 159-164.
6. Ihnatenko S. V. Virtualni dynamichni modeli yak zasib formuvannia fakhovykh kompetentsii maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Virtual dynamic models as a means to form future engineering teachers' professional competence]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly, 2014, Vol. 43, pp. 177 181.
7. Kovalenko O. E. Teoretychni zasady profesiinoi pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv v konteksti pryiednannia Ukrainy do bolonskoho protsesu [Theoretical principles of future engineering teachers' professional pedagogical training in the context of Ukraine's adherence to the Bologna process]. Kharkiv, 2007, 161 p.
8. Dovhyi S. O., Velichko V. Yu., Hloba L. S., Stryzhak O. Ye.. Kompiuterni ontolohii ta yikh vykorystannia u navchalnomu protsesi. Teoriia i praktyka [Computer ontologies and their use in the educational process. Theory and practice.]. Kyiv, 2013, 310 p.
9. Lapshyn V. A. Ontologii v kompiuternykh sistemakh [Ontologies in computer systems]. M., 2010, 222 p.
10. Lytvyn V. V. Intelektualni systemy [Intellectual systems]. Lviv, 2013, 406 p.
11. Skibina O. V. Sutnist ta struktura profesiinoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Meaning and structure of future engineering teacher's professional competence]. Dukhovnist osobystosti, 2012, Vol. 1, pp. 150-156.
12. Spirin O. M. Pochatky shtuchnoho intelektu [Elements of artificial intelligence]. Zhytomyr, 2004, 172 p.
13. Tsidylo I. M. Pidhotovka inzhenera-pedahoha do zastosuvannia intelektualnykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti [Engineering teacher's training to the use of intellectual technologies in the professional activity]. Ternopil, 2014, 422 p.
14. Gruber T. R. The role of common ontology in achieving sharable, reusable knowledge bases / T. R. Gruber, J. A. Allen, R. Fikes, E. Sandewell // Principles of Knowledge Representation and Reasoning. Proceedings of the Second International Conference / eds. Morgan Kaufmann, 1991. - 601 -602 р.
15. Nirenburg S. Ontological Semantics / S. Nirenburg, V. Raskin - Cambridge: MA, 2004. 240 р.
16. Noy N. [Ontology Development 101: A Guide to Creating Your First Ontology]. Stanford Knowledge Systems Laboratory Technical Report KSL-01-05 and Stanford Medical Informatics Technical Report SMI - 2001 - 0880 , March 2001. Available at: http://protege.stanford.edu/publications/ontology_development/ontology101.html (accessed 15.09.2017)
Стаття надтшла в редакцт 22.08.2017р.
УДК 378.046.091.113
DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.12
ЛЕН1НА ЗАДОРОЖНА-КНЯГНИЦЬКА
zador_knyag@i .ua кандидат педагопчних наук, доцент, Марiупольський державний ушверситет м. Марiуполь, проспект Будiвельникiв, 129-А
ОРГАН1ЗАЦШНО-МЕТОДИЧШ УМОВИ ДЕОНТОЛОГ1ЧНО1 ПОДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕР1В ОСВ1ТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Розкрито органгзацШно-методичн! умови деонтолог1чно1 тдготовки менеджер1в oceimu в умовах маггстратури вищого навчального закладу. !х розглянуто як сукуптсть обставин, що активiзують взаемодт чинниюв освтнього середовища ВНЗ для виршення проблеми деонтологiчноi тдготовки магiстрiв за освтньою програмою «Менеджмент. Управлiння навчальним закладом». Вiдзначено, що реалiзацiя цих умов забезпечуе ефективне впровадження моделi деонтологiчноi тдготовки магiстрiв та досягнення очкуваного результату - надежного рiвня сформованостi в них деонтологiчноi компетентностi. Викладено результати анализу дефтцп «оргашзацтна умова». Розкрито та детально охарактеризовано так оргашзацтно-методичт умови: оргатзащйне забезпечення компонентiв
структури деонтологiчноï тдготовки та ïx корелящя; створення деонтологiчно-насиченого освтнього середовища; забезпечення мiжпредметноï ттеграци, що сприяе створенню цiлiсноï системи деонтологiчноï пiдготовки менеджерiв освiти. Зазначено, що деонтологiчна пiдготовка магiстрiв базуеться на системнш iнтеграцiï, яка становить собою гносеологiчну, соцiально-економiчну, праксеологiчну основу об 'еднання ргзних елементiв у цжсну структуру, що забезпечуе ефективтсть процесу професшно'!' пiдготовки менеджерiв освiти у ВНЗ.
Ключовi слова: оргашзацтно-методичт умови, менеджер освiти, другий рiвень вищо'1' освти, деонтологiчна пiдготовка, деонтологiчна компетентшсть.
ЛЕНИНА ЗАДОРОЖНАЯ-КНЯГНИЦКАЯ
zado r_knyag@i. ua кандидат педагогических наук, доцент, Мариупольский государственный университет г. Мариуполь, проспект Строителей, 129-А
ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ДЕОНТОЛОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРОВ ОБРАЗОВАНИЯ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
Раскрыты организационно-методические условия деонтологической подготовки менеджеров образования в условиях магистратуры высшего учебного заведения. Они рассмотрены как совокупность обстоятельств, активизирующих взаимодействие факторов образовательной среды вуза для решения проблемы деонтологической подготовки магистров по образовательной программе «Менеджмент. Управление учебным заведением». Отмечено, что реализация этих условий обеспечивает эффективное внедрение модели деонтологической подготовки магистров и достижение ожидаемого результата -надлежащего уровня сформированности их деонтологической компетентности. Изложены результаты анализа дефиниции «организационные условия». Раскрыты и подробно охарактеризованы такие организационно-методические условия: организационное обеспечение компонентов структуры деонтологической подготовки и их корреляция; создание деонтологически насыщенной образовательной среды; обеспечение межпредметной интеграции, способствующей созданию целостной системы деонтологической подготовки менеджеров образования. Указано, что деонтологическая подготовка магистров базируется на системной интеграции, которая представляет собой гносеологическую, социально-экономическую, праксеологическую основу объединения различных элементов в целостную структуру, обеспечивающую эффективность процесса профессиональной подготовки менеджеров образования в высшем учебном заведении.
Ключевые слова: организационно-методические условия, менеджер образования, второй уровень высшего образования, деонтологическая подготовка, деонтологическая компетентность.
LENINA ZADOROZHNA-KNYAGNITSKA
zador_knyag@i .ua Candidate of pedagogic sciences, associate professor,
Mariupol State University Mariupol, Budivelnykiv 129a Ave.
ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL CONDITIONS OF DEONTOLOGICAL PREPARATION OF THE EDUCATION MANAGERS IN A HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT
The article deals with the organizational and methodological conditions of deontological preparation of the education managers in a higher educational establishment. They are represented as complex of circumstances which activate the interaction of factors of the educational environment of a higher education establishment in order to solve the problem of deontological preparation of the candidates for Master's degree in the educational program «Management of an educational institution». It is mentioned that the realization of these conditions provides the effective implementation of the model of deontological preparation of the senior management of educational establishments on the second cycle of higher education and the achievement of the expected result - the appropriate level of formation of the deontological competence. There have also been described the results of the analysis of the notion of «the organizational condition» in the philosophical, psychological and pedagogical literature. A set of principles (methodological, special and specific) has been
