CC BY
32
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
майбутньо! композицп в чорно-бiлому варiантi, полм в кольорi, поетапно працюють в матерiалi (олiя, темпера, акрил - на вибiр), оформлюють власний твiр.
Бажано, щоб учнi попередньо продумали та використали у власному творi на склi цiкавi технолопчш прийоми (графiчнi та живописнi), якими користувалися художники у сво!х роботах, або створили власш. Саме в творчих роботах школярi показують набутий художнш досвiд вивчення технологiчних особливостей виконання укра!нсько! картини на скт, як1й був засвоений пiд час вивчення циклу урошв «Малярство на склЬ>.
Аналiз оброблених результатiв показав, що 60% учнiв основно! школи перед початком вивчення малярства на скт не володiли iнформацiею про цей вид народного декоративно-прикладного мистецтва. Шсля проведення циклу урошв високий р1вень творчо! майстерностi зафшсовано у 46% учнiв з експериментально! групи, в учнiв з контрольно! групи цей показник склав лише 8%.
Результати експериментально! роботи тдтвердили необхвдшсть вивчення технологiчних особливостей виконання картини на скт на уроках трудового навчання, що е важливим для цiлiсного й гармонiйного розвитку особистостi школяра, забезпечуе умови для його професшного самовизначення, вироблення навичок трудово! творчо! дiяльностi, виховання культури працi з урахуванням iндивiдуальних можливостей учнiв. Подальшi перспективи розвiдок можуть бути присвяченi проблемам використання картин на скт у дизайнi сучасного шшльного примiщення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович С . А . Декоративно-прикладне мистецтво / Антонович С . А ., Захарчук-Чугай Р. В .,
Станкевич М. С. - Л^в: Свгт, 1993. - 272 с.
2. Державний стандарт освгтньо! галузi «Технолопя» // Трудова тдготовка в закладах освiти. - 2003.
- № 1. - С. 3-6.
3. 1ван Гречко: украшсью колекщонери: альбом / упоряд. Т. Лозинський. - Л^в-Ки!в: Оранта, 2006.
- 272 с.
4. Майба Л. Малярство Анастасп Рак / Л. Майба // Народне мистецтво. - 1998 - № 1-2, - С. 14-15.
5. Мщенко Г. Народна картина - сучасшсть i майбутне / Г. Мщенко // Народне мистецтво. - 2008 -
№ 3-4. - С. 68-70.
6. Мохiрева Ю. А. Малярство на склг методичш рекомендацй викладання малярства на см /
Ю. А. Мохiрева, Н. М. Дiгтяр. - Полтава: ПНПУ, 2008. - 20 с.
7. Сколоздра I. Живопис на склг альбом / упоряд. В. П. Откович. - К.: Мистецтво, 1990. - 120 с.
8. Оксана Андрущенко. Живопис на скт: альбом / упоряд. М. Царик. - Львiв: ТзОВ «Простр - М», 2005.
9. Ромашв-Тркка О. Буковинськi народнi iкони / О. Роман1в-Тркка // Народне мистецтво, - 2007. -
№ 1-2. - С. 46-50.
УДК 378.13
Г. Л. Л1ЩИНСЬКА-КРАВЕЦЬ
ХУДОЖНЬО-ТРУДОВА ПОДГОТОВКА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГ1ЧНО1 МАЙСТЕРНОСП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
У статтi акцентуеться увага на сутностi поняття «педагогiчна майстертсть», розкриваеться змiст основних його компонентiв. Розглядаеться художньо-трудова тдготовка, що спрямована на становлення профестног компетентностi майбутнього вчителя технологт — фундаментальноI складовог його педагогiчноi майстерностi. Показано, що здаттсть вчителя до творчоI дiяльностi визначаеться креативтстю — структурним компонентом його педагогiчних здiбностей..
Ключовi слова: педагогiчна майстертсть, гуматстична спрямоватсть дiяльностi вчителя, профестна компетенттсть, педагогiчнi здiбностi, педагогiчна техтка, художньо-трудова тдготовка.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Г. Л. ЛИЩИНСКАЯ-КРАВЕЦ
ХУДОЖЕСТВЕННО-ТРУДОВАЯ ПОДГОТОВКА КАК ФАКТОР
ФОРМИРОВАНИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО МАСТЕРСТВА БУДУЩИХ
УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
В статье акцентируется внимание на сущности понятия «педагогическое мастерство», раскрывается содержание основных его компонентов. Рассматривается художественно-трудовая подготовка, направленная на становление профессиональной компетентности будущего учителя технологий, которая является фундаментальной составляющей его педагогического мастерства. Показано, что способность учителя к творческой деятельности определяется креативностью — структурным компонентом его педагогических способностей..
Ключевые слова: педагогическое мастерство, гуманистическая направленность деятельности учителя, профессиональная компетентность, педагогические способности, педагогическая техника, художественно-трудовая подготовка.
H. L. LISHCHYNSKA-KRAVETS
ARTISTIC AND WORKFORCE DEVELOPMENT AS A FORMING FACTOR OF THE TEACHING PROFESSIONAL ARTISTRY FOR THE FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGIES
The article points out the very core of the Professional Artistry of Teaching, and discloses an intension of its main constituents. It also investigates the artistic and workforce development, directed at formation of the professional competence of a future technologies teacher, which is a basic component of his professional artistry of teaching. It approves that the teacher's capacity for artistic activity is determined by creativity — a fundamental component of teaching capability.
Keywords: art of teaching, humanistic dimension of the teaching activity, professional competence, teaching capabilities, teaching technique, artistic and workforce development.
Ниш професшна дiяльнiсть учителя технологш наповнюеться дедалi глибшим творчим змютом, зокрема педагогу надана можливють вносити змши не лише до окремого уроку, а й навчально! програми загалом, разом з традицшними використовувати TOBi форми роботи, розробляти та впроваджувати власш методичш напрацювання. У вчителя з'явилася справжня можливють проявити себе як самостшного творця навчального процесу, активно реалiзувати свш духовний потенщал. Новi завдання, поставлен перед сучасною школою, вимагають перегляду змюту педагопчно! освии, яка е ядром професшно! компетентносп вчителя. Зрозумшо, що освпа не тотожна обсягу засвоено! шформацп, а набут протягом навчання знания й умiння не завжди е запорукою устшно! професiйноi' дiяльностi та педагопчно! майстерностi.
Феномен педагопчно! майстерност вивчали багато вiтчизияних науковщв i практиюв педагогiв. Так, В. Андрущенко, В. Бех, М. Бойченко, В. Журавський, М. Згуровський, Б. Клименко, В. Лутай, Ю. Малиновський, М. Михальченко, В. Огнев'юк, М. Романенко, Н. Скотна, М. Степко, В. Цикш, В. Шинкарук та iншi дослiджували систему професшно! тдготовки вчителя та формування його педагопчно! майстерност! Л. Анциферова, Л. Бабич, Г. Балл, £. Барбина, В. Бутенко, I. Зязюн, Г. Кондратенко, Л. Крамущенко, I. Кривонос, Н. Кузьмина, М. Лазарев, В. Сухомлинський та iншi висвилювали мiсце i роль педагопчно! майстерностi в системi професiйних характеристик вчителя. Ю. Азаров, Л. Бшенко, В. Кан-Калик, Р. Кузьменко, А. Луцюк, Г. Сагач, Т. Стратан, Т. Тхоржевська, С. Швидка до^джували формування педагопчно! майстерносп вчителя засобами навчально-виховного процесу.
Мета статт - розкрити роль художньо-трудово! пiдготовки у формуваннi педагопчно! майстерносп майбутшх учителiв технологiй.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
У педагопщ найбiльш цiлiсним та системним поняттям, що визначае як1сть професшно! дiяльностi вчителя, е «педагопчна майстершсть». На думку I. Зязюна, майбутньому вчителевi не можна чекати зак1нчення педагопчного вузу, щоб потiм у практичнш дiяльностi стати майстром, йому по^бно у студентськ1 роки набувати професюн^зму. Формування педагопчно! майстерностi е процесом поступовим. Перший його ступiнь - професшна пiдготовка, яка вiдбуваеться у педагопчному ВНЗ. Пiзнiше педагог розпочинае викладацьку дiяльнiсть у навчальному заклад^ де продовжуеться процес його професшного зростання, вдосконалення, але iнтенсивнiше та цшеспрямовашше. Ефективнiсть цього процесу залежить вiд установки на самоосвiту й самовдосконалення. Крiм того, вчитель може вчитися у педагопв-майс^в, аналiзувати роботу досввдчешших колег, займатися методичною дiяльнiстю. Проте на першому етапi формування педагопчно! майстерностi майбутньому вчителю потрiбна щоденна i наполеглива праця над розвитком сво!х здiбностей до педагопчно! дiяльностi, формуванням професiйно! позицi!, виховуванням умiння спiлкуватися з людьми, у процеа органiчно! взаемодi! вирiшувати завдання навчання та виховання. Тому поняття навчання у педагогiчному вузi означае не лише засвоення знань, а й розвиток здабностей, формування професшних якостей i вмiнь, що допоможуть налаштувати особистiсть як iнструмент педагопчного впливу на взаемодiю з диьми, батьками, колегами [7, с. 4-5].
Отже, одним iз важливих завдань педагопчного ВНЗ е тдтримка i розвиток педагогiчно! обдарованостi майбутнього вчителя, формування його педагопчно! майстерносп. Сучасш дослiдники пiд майстернiстю вчителя розумшть найвищий рiвень його педагогiчно! дiяльностi як вияв творчо! активност особистосп педагога: це комплекс властивостей особистосп, що забезпечуе самоорганiзацiю високого рiвня професiйно! дiяльностi на рефлексивнiй основа До таких важливих властивостей належать гумашстична спрямованiсть дiяльностi вчителя, його професшна компетентшсть, педагогiчнi здiбностi i педагогiчна технiка.
Педагогична майстернiсть у структурi особистосп - це система, здатна до самооргашзаци, системоутворюючим чинником яко! е гуманiстична спрямованiсть. Гуматстичний пiдхiд не зводиться до якихось конкретних технологш чи методiв навчання е це цшсною орiентацiею, в основi яко! лежить перебудова особистюних установок педагога. Гуманiстичний пiдхiд в освт апелюе до iндивiдуалiзацi! i диференщаци навчання, що передбачае використання норматив1в вiдповiдно до програм розвитку, до радосп учня, до процесу творчосп. Найважливiше в цьому тдхода -формування в учшв не лише нормативних знань, а й мехашзм1в самонавчання i самовиховання з урахуванням максимального включення iндивiдуальних здабностей кожного учня [1, с. 54].
ШдГрунтям професiйно! майстерностi е професшна компетентшсть (спрямовашсть i професiйнi знання становлять ту основу високого професiоналiзму в дiяльностi, яка забезпечуе цшстсть системи, що самоорганiзуеться). Компетентнiсть можна характеризувати як здатшсть вирiшувати професшш завдання певного визначеного класу, що вимагае наявносп реальних знань, умшь, навичок, досвiду. Професiйно-педагогiчна компетентнiсть ввдображае готовнiсть i здiбнiсть вчителя професшно виконувати педагогiчнi функцi! згiдно iз прийнятими у суспiльствi на цей час нормативами i стандартами. Саме тому поняття компетентшсть мае конкретно-юторичну визначешсть i може оцiнюватися лише у практичнш дiяльностi.
Узагальнюючи вимоги до особистосп педагога, як забезпечують його готовнiсть до професiйно! дiяльностi, педагогiчна наука прагне об'еднати !х у бiльш узагальнювальнi цiлiснi властивосп. Передовсiм до них належить професiоналiзм i близьке до нього поняття «професшна компетентшсть», яке ввдображае едшсть теоретично! й практично! готовностi педагога до здшснення дiяльностi та характеризуе його професiоналiзм [6, с. 40].
Розглядаючи специфiчнi психолого-педагогiчнi знання та вмшня, якими мае володiти майбутнш учитель технологiй, зазначимо, що обсяг необхвдних знань i вмiнь з навчального предмета визначаеться Державним стандартом повно! та середньо! освiти й шшими нормативними документами. До спещальних знань учителя технологiй, вiдповiдно до програми з трудового навчання, можна ввднести знання сучасно! технiки й виробничих технологi!. Вiн повинен набути знання про нишшнш рiвень досягнень науки i технiки, структуру й оргашзацш рiзних видiв виробництва, !х сучасний стан, тенденцi! й перспективи розвитку, системи й засоби управлшня обладнанням, закономiрностi виробничих процес1в, будову i принцип роботи обладнання, сучасш технологи виробництва, принципи управлiння яшстю продукцi! тощо.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Педагопчш здiбностi, як один з компонентов педагогiчноï майстерностi, забезпечують швидшсть самовдосконалення вчителя. До них належать: комушкатившсть, перцептивнi здiбностi, динамiзм особистосп, емоцiйну стабiлънiстъ, оптимiстичне прогнозування та креативтсть.
Педагогiчна технiка, що грунтуеться на знаниях i здiбностях, дае змогу виявити внутрiшнiй потенцiал учителя, гармошзуючи структуру педагогiчноï дiялъностi.
Вона розглядаеться нами як форма оргашзаци поведшки вчителя. Гарантiею високих результапв у педагогiчнiй дiялъностi можуть стати лише знання, спрямоватсть i здiбностi у псному взаемозв'язку з умшпями, оволодiнням способами дiй. Педагогiчна техшка - це вмiния педагога вмшо використовувати психофiзичний апарат як шструмент педагогiчного впливу, прийоми володiния сво1м органiзмом, настроем, мовленням, увагою й уявою, а також прийоми впливу на шших (вербальними й невербальними засобами).
Ус компоненти педагогiчноï майстерносп лсно взаемопов'язанi мiж собою та здатш до саморозвитку, а не лише до зростання пiд впливом зовнiшнiх чинник1в. Отже, щоб учитель дiяв творчо, самостiйно, вiн повинен мати певну внутрiшню опору, властивосп, риси, розвиток яких забезпечить професшний саморозвиток педагога.
Зважаючи на вищезазначене, педагогiчна майстернiстъ, як цiлiсна та системна категорiя, е iнтегралъною складовою становлення особистостi вчителя технологiй. Завдяки свош полiфункцiоналънiй i синтетичнiй природi художньо-трудова дiялънiстъ, проектуючись у педагопчну реалънiстъ, утворюе чiтко структуровану систему з багатьох компонентов, що синтезують окремi напрями фаховоï пiдготовки вчителя технологш, забезпечуючи проникнення у рiзнi галузi специфiчних знань i вмшь. Це значно пiдвищуе можливосл традицшного пiдходу до формування педагогiчноï майстерносп майбутнiх учителiв технологiй.
Для оволодання педагогичною майстернiстю необх1даа систематична тдготовка до кожного навчального заняття; постшна робота з новинками педагогiчноï i психолопчжл лiтератури, вилучення з них нового для практично!' перевiрки i використання; вивчення досвiду колег i запозичення всього кращого, корисного, дайсно необхвдгого; вироблення iидивiдуалъних прийом1в (постановка голосу, техшка мовлення, граматична правильтсть, дикця, iнтонацiя, сила звуку та ш.); саморегулящя фiзичного i псимчного сташв. Успiх педагогiчноï даяльност1 визначаеться передуам р1внем професiйноï пiдготовленостi викладача. З нагромадженням досвiду формуються оптимальн прийоми пращ, приходить майстернiстъ, яка дозволяе швидко адаптуватися до будъ-якоï учиiвсъкоï аудиторiï, виникае легкость в робой [4, с. 364].
Рiвень педагогiчноï майстерносл майбутнього вчителя технологш залежить вiд його здатност синтезувати знання з рiзних галузей науки й практики, структурувати 1х, адаптувати до рiвия сприйняття учнiв того чи шшого класу та зробити щ знання надбанням учнiв цього вшу.
Для ефективноï реалiзацiï завдань навчання i виховання школярiв засобами декоративно-ужиткового мистецтва майбутньому вчителю технологiй необхiдно оволодiти високим рiвнем художнъо-трудовоï пiдготовки, яка залежить ввд належного засвоення дисциплiн загалънотехнiчного та спещального циклiв i безпосередньо предмепв, пов'язаних iз вивченням художнъоï обробки матерiалiв та методики 1х викладання.
На думку М. Курача, художньо-трудова тдготовка - це процес здшснення майбутнiми учителями технологiй пiзнавалъно-перетворювалъноï дiяльностi, спрямованоï на засвоення знань i формування вмшь та навичок з основних видав декоративно-ужиткового мистецтва як елеменпв кулътурноï спадщини украшського народу. Водночас вона е основою художньо-естетичного виховання, спрямованого на розвиток нацiональноï самосвiдомостi майбутнього педагога [2, с. 110].
Художньо-трудова тдготовка майбутнього вчителя технологш, вважае Л. Оршанський, традищйно орiентована на засвоення певноï суми знань i конкретних практичних умiнъ та навичок з рiзних дисциплiн цикшв фуидаменталъноï i фахово" п1дготовки [5, с. 135]. Це шлях до становлення професiйноï компетентносп майбутнього вчителя техиологiй, яка е фундаментальною складовою його педагогiчноï майстерност! Щдгрунтя художнъо-трудовоï п1дготовки майбутнього вчителя трудового навчання - творча самореалiзацiя особистосп [5, с. 136].
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОПЧШЙ I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1_
Сутнiсть творчо! самореалiзацi! проаналiзував В. Муляр. На його думку, саморе^защя -це не вид дiяльностi, а лише процес розгортання сутностi особистостi у процесi дiяльностi. Однак, як зазначае вчений, вона здшснюеться не у будь-як1й даяльносп, а лише в тiй, основою яко! е процеси самодетермiнацi! особистосп. Самореалiзацiя можлива тшьки за умови творчо! дiяльностi, тому творчiсть - це споаб самореалiзацi! особистостi [3, с. 111]. Отже, для самореалiзацi! вчителя в професшнш дiяльностi вона мае бути творчою.
Як вважае С. Сисоева, творча особиспсть - це креативна особиспсть, яка внаслвдок впливу зовнiшнiх факторiв набула необхвдних для актуалiзацi! сво!х творчих можливостей додаткових якостей, що сприяють досягненню творчих результатiв в одному чи кшькох видах творчо! дiяльностi [8, с. 139].
Таким чином, здатшсть вчителя до творчо! дiяльностi визначаеться штегральною як1стю його особистосп - креатившстю, яка е структурним компонентом педагопчних здiбностей, що становлять складову педагогiчно! майстерност! Креативнiсть вчителя розвиваеться у процесi фахово! пiдготовки та подальшо! професiйно! дiяльностi. Вона проявляеться через умiння створювати креативну атмосферу, бачити педагопчш проблеми, знаходити новi оригiнальнi й продуктивнi шляхи !х вирiшення.
Ефективнiсть створення сприятливих умов для творчого розвитку студенпв у художньо-трудовiй дiяльностi, на думку Л. Оршанського, зумовлена: використанням шдив^альних психофiзiологiчних карт на кожного студента; запровадженням системи навчальних завдань творчого характеру, за допомогою яких створюються творчi ситуацi!, прямо чи опосередковано ставиться мета, завдання та вимоги до творчо! художньо-трудово! дiяльностi; чпким алгоритмом перебiгу творчого процесу: 1) першi враження, творчi нагромадження i виникнення творчого задуму; 2) розробка художнього проекту декоративно-ужиткового виробу (ново! форми, конструкцп, моделi, оригiнально! орнаментально! композицп тощо); 3) корекцiя i завершальне втiлення художнього проекту в матерiалi та його публiчний захист; систематичним та об'ективним контролем за результатами творчо! дiяльностi, взаемоконтролем учаснишв художньо-трудового процесу [5, с. 186].
Отже, проекщя навчально-виховних можливостей художньо-трудово! дiяльностi на структурнi компоненти педагопчно! майстерностi вчителя може розглядатися як потужний потенцiал формування педагогiчно! майстерносп майбутнiх учителiв технологiй. Це сприяе розширенню можливостей впливу декоративно-ужиткового мистецтва на формування комплексу якостей майбутнiх учителiв технологш, а саме: розвивае психологiчнi якост особистостi, формуе соцiально-етичну спрямованiсть студенпв, здiйснюе професшно-педагогiчну пiдготовку майбутшх фахiвцiв, творить естетичний та мистецтвознавчий досввд майбутнiх учителiв технологiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Краса педагопчно! дИ: навч. поибник для вчителгв, аспiрантiв, студ. серед. та вищих навч. закладiв. / I. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К.: Укр.-фшс. ш-т менедж. i бiзнесу, 1997. - 302 с.
2. Курач М. С. Методичш аспекти реалiзацil мiжпредметних зв'язкiв у художньо-трудовiй шдготовщ майбутнiх вчител1в трудового навчання / М. С. Курач // Науковi записки Тернопшьського нац. пед. ун-ту ш. В. Гнатюка. Сер1я: Педагогiка, 2007. - № 7. - С. 109-113.
3. Муляр В. I. Самореалiзацiя особистосп як сощальна проблема (фiлософсько-культурологiчний аналiз): монографiя / В. I. Муляр. - Житомир: ЖШ, 1997. - 214 с.
4. Наука i мистецтво педагопчно! ди // Професiйна освiта: педагопка i психологiя: пол.-укр. пiдручник. - Ченстохов; К., 2001. - Вип. 3. - С. 357-380.
5. Оршанський Л. В. Художньо-трудова тдготовка майбутшх учител1в трудового навчання: монографiя / Л. В. Оршанський. - Дрогобич: Швидко Друк, 2008. - 278 с.
6. Педагогика: учеб. пособие для студ. пед. учеб. заведений / В. А. Сластёнин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко и др. - М., 1998. - 658 с.
7. Педагопчна майстершсть: тдручник / за ред. I. А. Зязюна. - К., 1997. - 349 с.
8. Сисоева С. О. Основи педагопчно! творчосп: тдручник / С. О. Сисоева. - К.: Мшетум, 2006. - 344 с.
