CC BY
12
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
7. Скрипченко Н. Ф. Читанка: щдручник для 3 кл. чотирир1ч. поч. школи / Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко. - 5-те вид. - К.: Освгга, 1992. - 368 с.
8. Скрипченко Н. Ф. Читанка: шдручник для 4 кл. чотирир1ч. поч. школи / Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко, Н. Й. Волошина. - К.: Освгга, 1993. - 336 с.
REFERENCES
1. Veres O. I., Kyrpa G. M., Cherednychenko D. S. Lastivka: chytanka dlya 2 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A swallow: a reader for the 2nd grade of four year school], Kyiv, Osvita Publ., 1992. 240 p.
2. Kostruba S. S., Ivato N. S., Zhovnir O. D. Charivnyj strumok: chytanka dlya 3 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A magic stream: a reader for the 3rd grade of four year school ], Kyiv, Forum Publ., 2000. 304 p.
3. Kostruba S. S., Ivato N. S., Zhovnir O. D. Chysta krynycya: chytanka dlya 4 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A pure well: reader for 4th grade of four year school], Kyiv, Forum Publ., 2002. 351 p.
4. Pro zatverdzhennya Koncepciyi nacionalno-patriotychnogo vyxovannya ditej i molodi. Nakaz MON Ukrayiny vid 16.06.2015 № 641. [Elektron. Resurs]. [On Approval of the Concept of National and Patriotic Education of Children and Youth. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of 16.06.2015 № 641]. Retrieved from: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4068
5. Savchenko O. Ya. Literaturne chytannya: pidruchnyk dlya 2 klasu. [Literary reading: textbook for the 2nd grade], Kyiv, Osvita Publ., 2012. 160 p.
6. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya. Chytanka: pidruchnyk dlya 2 kl. chotyryrich. poch. shk. 5-te vyd. [A reader: a textbook for the 2nd grade of four year school - 5th edition], Kyiv, Osvita Publ., 1993. 366 p.
7. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya. Chytanka: pidruchnyk dlya 3 kl. chotyryrich. poch. shk. 5-te vyd. [A reader: a textbook for the 3nd grade of four year school - 5th edition], Kyiv, Osvita Publ., 1992. 368 p.
8. Skrypchenko N. F., Savchenko O. Ya., Voloshyna N. J. Chytanka: pidruchnyk dlya 4 kl. chotyryrich. poch. Shk. [A reader: a textbook for the 4nd grade of four year school], Kyiv, Osvita Publ., 1993. 336 p.
Стаття надтшла в редакцт 11.02.2018 р.
УДК [004:373.3.011.31]:745/749(045) DOI 10:25128/2415-3605.18.1.6
ГАЛИНА БУЧК1ВСЬКА
ORCID 0000-0002-4836-8280 buchkivska1810@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент, Хмельницька гумаштарно-педагопчна академiя вул. Проскурiвського шдшлля, 139, м. Хмельницький
ВИКОРИСТАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ХУДОЖНЬО-ТРУДОВО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
Проанал1зовано особливостг використання iнформацшно-комуткацшних технологш (1КТ) у процеа художньо-трудово'1 niдготовки майбуттх учителiв початкових кла^в. З 'ясовано, що сучаснi 1КТ, запроваджен в освтньому процеа вищо'1 педагогiчно'i школи, сттево сприяють виршенню актуально'1 проблеми - актив1зацИ творчоi художньо-трудово'i тдготовки майбуттх учителiв початкових кла^в, яка передбачае, крiM тшого, художньо-проектну дiяльнiсть в галузi декоративно-ужиткового мистецтва. Акцентовано увагу на ужитковш спрямованостi об'ектiв дизайну, що доводить його спорiднений зв 'язок з декоративно-ужитковим мистецтвом. Розкрито питання поширення дизайну в образотворчих i декоративних видах мистецтв, охарактеризовано його вiдгалуження - етнодизайн, арт-дизайн, ергодизайн. Шдтверджено, що створення i використання системи мультимедiа забезпечуе потужний тформацтний супровiд процесу художньо-трудово'1' тдготовки студентiв, сприяе актив1зацИ освiтнього процесу завдяки чткш структуризацИ i систематизаци навчального матерiалу та розширенню способiв його подання, забезпечуе швидку та об 'ективну перевiрку рiвня засвоення знань i вмiнь, розширюе можливостi для орган1зацИ самостшноi художньо-проектноi роботи вдома, сприяе вихованню у майбутшх учителiв початкових клаав потреби використання засобiв 1КТу повсякденному життi i майбуттй педагогiчнiй дiяльностi.
Ключовi слова: педагогiчна освта, ^форма^йно-кому^ш^й^ технологи, народне декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, художньо-трудова тдготовка, майбутнт вчитель початкових клаав.
ГАЛИНА БУЧКОВСКАЯ
кандидат педагогических наук, доцент, Хмельницкая гуманитарно-педагогическая академия ул. Проскуровского подполья, 139, г. Хмельницкий
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ АКТИВИЗАЦИИ ХУДОЖЕСТВЕННО-ТРУДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ
Проанализированы особенности использования информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в процессе художественно-трудовой подготовки будущих учителей начальных классов. Устанволеено, что современные ИКТ, внедренные в образовательном процессе высшей педагогической школы, в значительной мере способствуют решению актуальной проблемы - активизации творческой художественно-трудовой подготовки будущих учителей начальных классов, которая предусматривает, также художественно проектную деятельность в области декоративно-прикладного искусства. Акцентировано внимание на прикладной направленности объектов дизайна, которое доказывает его родственную связь с декоративно-прикладным искусством. Раскрыты вопросы распространения дизайна в изобразительных и декоративных видах искусств, охарактеритзованы его ответвления -этнодизайн, арт-дизайн, эргодизайн. Подтверждено, что создание и использование системы мультимедиа обеспечивает мощное информационное сопровождение процесса художественно-трудовой подготовки студентов, способствует активизации образовательного процесса благодаря четкой структуризации и систематизации учебного материала и расширению способов его представления, обеспечивает быструю и объективную проверку уровня усвоения знаний и умений, расширяет возможности для организации самостоятельной художественно-проектной работы дома, способствует воспитанию у будущих учителей начальных классов потребности использования средств ИКТ в повседневной жизни и будущей педагогической деятельности.
Ключевые слова: педагогическое образование, информационно-коммуникационные технологии, народное декоративно-прикладное искусство, дизайн, художественно-трудовая подготовка, будущий учитель начальных классов.
GALYNA BUCHKIVSKA
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy Proskurivskoho pidpilia St., 139, Khmelnytskyi
USE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES FOR INTENSIFICATION OF THA ARTS ARTISTIC-LABOR ACTIVITY OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS
The article analyses the peculiarities of the use of information and communication technologies in the process of artistic-labour training of the future primary school teachers. The sphere ofprofessional competence of the future primary school teachers includes the compulsory use of information and communication technologies, because one of the requirements for the modern graduate of a higher educational institution is the ability to use computer technology and other means of communication and information, including telecommunication networks. It is revealed that the modern information and communication technologies introduced in the educational process of the higher pedagogical school greatly contribute to the solution of one more urgent problem - intensification of creative artistic-labour training of the future teachers of primary classes, which provides, among other things, artistic-project activity in the field of decorative-applied arts. The attention is focused on the practical direction of the objects of design, proving its related connection with the decorative-applied arts. The issue of distribution of design in fine and decorative kinds of art, and its branches -ethno- design, art-design, ergo- design has been revealed. Practical experience shows that the intensity and the quality of the educational process grows significantly when introducing creative tasks on computer creation of sketches, compositions, ornaments for various types of decorative-applied arts. Students ' interest in the quality of their knowledge and confidence in their own abilities also increase, inducing some of them to further independent deepening knowledge in the field of computer design of decorative-applied goods. It is confirmed that the creation and the use of the multimedia system provides powerful information support to the process of artistic-labour training of students, promotes the intensification of the educational process through the precise structuring and systematization of educational material and expanding the ways of its presentation, provides quick and objective verification of the level of mastering of the knowledge and skills, expands the abilities for
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
organization of independent artistic-project work at home, promotes the upbringing of future teachers of primary school needs of using the means of ICT in everyday life and the future professional activity.
Keywords: pedagogical education, information and communication technologies, folk decorative-applied arts, design, artistic-labour training, future primary school teacher.
В наш час досягнення у сферi 1КТ, всеохоплююча комп'ютеризащя тв розвиток ефективних професшно-педагопчних програмних продукпв зумовили яюсну й ефективну змшу шформацшно! складово! осв^нього процесу у вищш школь Одним i3 прюритетних напрямiв шформатизаци осв^и е використання можливостей вказаних технологый, методiв i засобiв iнформатики для устшно! реалiзацi! компетентнiсного навчання, штенсифшаци усiх рiвнiв освiтнього процесу, тдвищення його ефективностi i якостi, тдготовки студентiв до життя i трудово! дiяльностi в сучасних умовах. Тому впровадження 1КТ в освiтнiй процес закладiв освiти можна охарактеризувати як неминучий крок у розвитку сучасного шформацшного св^у.
Глобальна iнформатизацiя системи педагопчно! освiти зумовила те, що у сферу фахово! компетентностi майбутшх учителiв початкових класiв входить обов'язкове використання 1КТ, адже однiею з вимог до сучасного випускника вишу е умшня користуватися комп'ютерною техшкою й iншими засобами зв'язку та шформаци, включаючи телекомунiкацiйнi мережi [?]. Крiм цього, сучаснi 1КТ, запроваджеш в освiтньому процесi вищо! педагопчно! школи, значною мiрою сприяють розв'язанню ще одше! з актуально! проблеми - активiзацi! творчо! художньо-трудово! тдготовки майбутшх учителiв початкових класiв, яка передбачае, крiм iншого, художньо-проектну дiяльнiсть у галузi декоративно-ужиткового мистецтва.
Проблему широкого застосування 1КТ в освггньому процесi, формування у майбутнiх педагопв iнформатично! компетентностi присвяченi науковi пращ В. Барановсько!, В. Бикова, I. Войтовича, Р. Гуревича, М. Жалдака, А. Коломiець, Ю. Машбиця, Л. Макаренко, С. Полат, Ю. Рамського, О. Сшрша, О. Торубари, С. Яшанова та iншi автори. Використання цих технологш у навчально-виховному процес сучасно! початково! школи розглядали С. Макеев [5], Г. Мельник i Г. Лщинська-Кравець [6], О. Сшваковський, Л. Петухова й В. Котова [7], В. Шакотько [8], Л. Шпирко [9].
Мета статт - проаналiзувати особливостi використання 1КТ у процес художньо-трудово! пiдготовки майбутшх учителiв початкових класiв.
Створення декоративно-ужиткового виробу вимагае передовсiм певно! тдготовчо! роботи: розробки художнього проекту форми виробу, орнаментально! композици, пiдбору кольорово! гами тощо. Зазначимо, декоративно-ужиткове мистецтво з-помiж багатьох iнших видiв мистецтв займае особливе мюце, адже вщображае духовно-матерiальну культуру народу. Галузь декоративно-ужиткового мистецтва - це створення предме^в побуту, проте окремi з них вщразу стають зразками високо! колекцшно! вартостi. Так, тканi гобелени, вишитий одяг, вироби з дерева i металу, керамiка i художне скло поки не тиражоваш промисловим способом мають значну цiнову i колекцшну вартiсть. Саме ця особливiсть швелюе межу мiж такими поняттями як дизайн (художне проектування) i декоративно-ужиткове мистецтво. Дотепер точаться суперечки про те, як в укра!номовному середовищi з'явився термш «дизайн» [7], що мютить цiлий комплекс понять: проект, есюз, рисунок, задум тощо. У недалекому минулому цей термiн ототожнювався з поняттями «технiчна естетика», «художне конструювання», «художне проектування». Як стверджуе В. Даниленко, дизайн - це глобальне явище культури, суттю його е «проектна дiяльнiсть, що мщно поеднуе в собi художне та утиттарно-техшчне начала», завдяки дизайну мистецтво наближуеться до реального життя [1].
Ужиткова спрямовашсть об'ектiв дизайну доводить передуем його спорiднений зв'язок з декоративно-ужитковим мистецтвом. Дизайн настiльки поширився в образотворчих i декоративних видах мистецтв, що з'явилися його вщгалуження: етнодизайн, арт-дизайн, ергодизайн тощо. 1снуе загальний «генетичний зв'язок» дизайну з мистецтвом, тому, аналiзуючи рiзнi питання теори сучасного дизайну, можна зробити висновок, що декоративно-ужиткове мистецтво е першоосновою сучасного дизайну.
Зв'язки декоративно-ужиткового мистецтва i дизайну простежуються у творчосп С. Далi, В. Кандинського, Л. Корбюзье, Е. Лiсицького, Р. Макштоша, К. Малевича, П. Пшассо, П. Пуаре, Л. Тiффанi й шших знаменитих художникiв.
Упродовж столт iсторично й «генетично» вiдбувалося взаемне проникнення декоративно-ужиткового мистецтва i дизайну, тому i надалi вони використовують рiзнi ознаки i закономiрностi один одного. Нинi педагоги (викладачi мистецьких i педагогiчних ВЗО, вчител^ керiвники художньо-прикладних гурткiв i студiй), учнi i студенти, митщ (дизайнери, художники-прикладники) у роботi над художшми проектами широко використовують 1КТ.
При створеннi дизайнерського чи декоративно-ужиткового виробу на переднiй план виходить загальна iдея, що втiлюеться в есюзь Причому робота над есюзом е основною, оскiльки без яюсного ескiзу або клаузури неможливо втшити iдею у майбутньому виробi. Робота над есюзом чи проектом вимагае розвиненого образного мислення, достатньо! графiчно! пiдготовки, творчих здiбностей, володiнням спещальними знаннями, умiннями i навичками у галузi художнього проектування, композици, кольорознавства, проектно! графiки, технологи виготовлення виробу. Тому вшьне володiння комп'ютером ютотно скорочуе час роботи над художшм проектом, покращуе якiсть проектного матерiалу, а звiдси - довершенiсть творчого задуму в матерiалi.
Будь-який об'ект реального св^у може бути вiзуалiзований, а в окремих випадках навт створений засобами рiзних графiчних комп'ютерних програм i спецiалiзованих пристро!в. Ниш юнуе чимало апаратних пристро!в, зокрема 3Б-принтер, з допомогою якого можна виконати тривимiрний ескiз об'екта проектування у тривимiрнiй системi координат. Для створення ескiзiв сво!х творiв технолопю тривимiрного моделювання однiею з перших устшно використала художниця 1лона Ван Гент [4]. Готове тривимiрне зображення за допомогою програми вона розтинала на поперечнi зрiзи i дал^ використовуючи сучаснi 1КТ, здiйснювала моделювання наплавним накладанням, стереолiтографiю, тривимiрний друк тощо.
Щодо використання 1КТ в декоративно-ужитковому мистецтвi, то нинi для розробки орнаменпв i виготовлення декоративно-ужиткових виробiв з дерева (контурне, плоскорельефне, об'емне рiзьблення) використовують фрезерно-гравiювальнi верстати, сумюш з програмою 3ds Max, за допомогою яко! створюються тривимiрнi моделi, а для розробки орнаментальних композицiй та схем вишивки хрестиком - Pattern Maker [6].
Необхщно зазначити, що поширення комп'ютерно! графши розпочалося з полирафи. Початком комп'ютерно! графши як мистецтва традицiйно прийнято вважати конкурс, проведений журналом «Computer and Automation» у 1963 р. Важливими критерiями ощнювання результапв цього конкурсу програмю^в була художньо-естетична культура графiчних зображень. Щодо сприйняття комп'ютерно! графши як засобу художнього проектування можна видшити два напрями. Одним з них е неф^уративна графша, яка бере початок вiд перших дослщжень з аналоговими комп'ютерами Франке i Лапоскi. Це графiка математичних формул i функцiй, створювана комп'ютером у результат реалiзацi! спецiально! програми.
1нший напрям завдячуе появi технологи обробки зображень (Picture Processing), де графiчним об'ектом були не вiзуалiзованi математичш функцi! i не абстрактш данi, а об'екти матерiального св^у. Комп'ютерна графiка е досить складним комплексом, який умовно можна роздшити на кiлька напрямiв: двовимiрна графша (2D), web-дизайн, анiмацiя, мультимедiа, 3D-графiка, вiдеомонтаж, САПР, дiлова графша тощо.
Вивчення студентами комп'ютерно! графши (як засобу художнього проектування) розпочинаеться з 2D-графiки, бо решта !! видiв базуеться або використовуе !! принципи. Якщо студенти створюють площинний декоративно-ужитковий вирiб (вишивка, гобелен, батик, в^раж тощо), тодi для розробки есюзу використовуються програми векторно! або растрово! графiки, зокрема CorelPhoto-Paint, CorelXara, Paint Shop Pro, Painter 8, Fractal Desinger Painter, Expression, Photoshop, Illustrator, Macromedia FreeHand, Macromedia Flash MX та ш. Хоча найбшьш поширеними е програми векторно! графши - CorelDraw, растрово! - Adobe Photoshop, а також Fractal Desinger Painter, призначеш для створення й обробки високохудожшх шюстрацш. Ц програмш продукти й були нами вщбраш для створення ескiзiв i художнiх проектiв декоративно-ужиткових виробiв. Причому вщразу зазначимо, що окремi види графiчних робiт бажано виконувати у векторних редакторах, а деякi - у растрових. Наприклад, для виконання ескiзу для розпису у техшщ батику, де необх1дно врахувати лшшну жорсткiсть, графiчнiсть й одночасно живописнють розтiкання барвникiв на тканинi (аналопчно акварельному живопису), застосовуеться векторна графша. Цей векторний редактор
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
(CorelDraw) також використовуеться для створення ecKÎ3ÎB тканих гобелешв, виробiв у клаптиковiй технiцi (печворк) та îh.
Наш досвiд засвщчив, що використання графiчних редакторiв дозволяе суттево скоротити час на створення ескiзiв, виконати складнi композицiйнi побудови, вщпрацювати декiлька варiантiв колiрного ршення тощо. У процесi навчання було зауважено, що студенти, створюючи есюзи, наприклад, у традицiйнiй технiцi апткацл, встигали виконати лише одну композищю, а з допомогою графiчних редакторiв продуктивнiсть 1хньо1 роботи суттево зростала. При цьому важливо вiдзначити, що на початку занять близько половини студеипв мали достатньо сформован навички роботи на персональному комп'ютерi, але лише одиницi ранiше працювали зi складними графiчними редакторами. Тому, ^м завдань, пов'язаних з художнiм проектуванням декоративно-ужиткових виробiв, розробкою орнаментальних композицш, пiдбором гармонiйноï кольорово! гами, студенти оволодши основами роботи на персональному комп'ютер^ знайомилися з базовими поняттями векторно! комп'ютерно! графiки, вивчали особливосп виконання зображень за допомогою графiчних редакторiв тощо.
Здебiльшого декоративно-ужитковi вироби прикрашаються орнаментальними композицiями, якi також можна створювати за допомогою програми CorelDraw. Загальнi закономiрностi побудови орнаменпв здавна привертали увагу вчених, яю намагалися розкрити математичнi основи композицшних побудов, застосувавши рiзнi види симетрн.
Знання можливостей конструювання площинних зображень мае суттеве значення для створення рiзних видiв орнаментiв. Орнаменти для оздоблення декоративно-ужиткових виробiв нашi студенти нинi розробляють за допомогою комп'ютерно! графiки, оскiльки докер «Трансформаций графiчного редактора CorelDraw дае змогу скоротити час, швидко вiзуалiзувати вс види симетрiï, пiдiбрати безлiч колiрних варiантiв. Подiбнi функцiï вирiвнювання, позицюнування, вiдображення об'ектiв закладенi й в шших професiйних графiчних редакторах.
Побудова бшьшосп орнаментiв базуеться на рiзних математичних комбiнацiях, схемах симетрiï й асиметри, тому використання можливостей графiчних редакторiв для побудови орнаментальних композицш рiзноï складностi робить цей процес варiативним, наочним, пришвидшеним i щкавим для студентiв. Логiчнi операцiï з об'ектами «об'еднання», «перетин», «обрiзання» тощо дозволяють швидко створювати рiзноманiтнi варiанти композицiй, якi з успiхом використовуються для тканих гобеленiв, батику, вгтраж1в, розпису тощо. Цiкавi й оригшальш ефекти можна одержати, скориставшись «оболонкою» з колекцiï iнтерактивних iнструментiв програми CorelDraw. За допомогою цього шструменту можна спотворювати контури зображення в дуже оригшальш форми. Часто цю можливють студенти використовують при ститзаци предме^в реального св^у, отримуючи на перший погляд химерш й водночас цiкавi зображення.
При використаннi растрових програм студентами часто практикуеться створення колажiв з рiзних текстур, фрагменпв зображень, кольорових поеднань (плям). Цей вид дiяльностi дае можливiсть створювати як реалютичш композицiï з рiзних предметiв матерiального свiту, так i абстрактш зображення. Растровi редактори, зокрема Photoshop, також дозволяють створювати орнаментальш композицп, а головне - вдало пiдбирати кольорову гаму.
Наш досвщ навчання студентiв кольорознавству з використанням комп'ютера спростовуе твердження деяких педагопв про те, що колiрна пал^ра збiднюеться, а у студентiв пропадае бажання редагувати кольори. Тому студентам рекомендуеться не обмежуватися стандартною пал^рою, а виконати серiю спецiальних вправ з вивчення широких колiрних можливостей редактора. Зазначимо, що, використовуючи програму CorelDraw, студенти не тшьки працюють зi стандартними каталогами кольорiв i редагованих палiтр, а й мають можливють створювати власш палiтри, iмiтувати змiшування кольорiв. Програма Painter 8 емулюе процес реального змшування барв на палiтрi i дозволяе пщбрати будь-який колiр, тобто студенти можуть користуватися практичними способами отримання кольорово1' гами.
З метою мотивування студеипв до поглибленого вивчення технологiï вишивки у навчальний процес також доцшьно впроваджувати сучаснi комп'ютернi програмнi продукти. ïх застосування дае змогу шдвищити iнтерес до технологiï вишивки, реалiзувати iнтерактивний режим роботи з навчальним матерiалом, надати йому кращо1' наочносп тощо. Комп'ютернi програми (графiчнi редактори), за допомогою яких створюють схеми для вишивки, здатш перетворити чорно-бше або
кольорове зображення в схеми вишивання. Под1бн1 програми спрямоваш переважно на створення схем, що застосовуються для вишивки хрестиком, однак юнують також додатки, здатт перетворювати малюнки в схеми, призначеш для вишивки шшими техшками.
Як свщчить досвщ, незважаючи на те, що можливосп граф1чних редактор1в безмежш [9], студентам необхвдно: на першому етат добре оволодгш комп'ютерним 1нструментар1ем; на другому - навчиться за допомогою програмного забезпечення виршувати завдання прикладного характеру, запропоноваш викладачем; на третьому - самостшно розробляти художш проекти, створювати форми та орнаментальш композици за власним задумом.
Ниш стали популярними програмш продукти, за допомогою яких можна створювати оригшальш та неповторш схеми вишивок: PCStitch, Stitch Art Easy, EmbroBox, Cross Stitch Professional Platinum та ш Однак студенти здебшьшого полюбляють програмний продукт Pattern Maker, який довол1 простий у користуванш, мае висою функцюнальш можливосп, широкий шструментарш для створення i редагування схем вишивки. Pattern Maker - це програма створення схем на комп'ютер1 для вишивання хрестиком i перегляду схем у формат xsd. За И допомогою ескiз чи малюнок легко перетворюеться на схему для вишивки хрестиком або шшими техшками вишивання. Використовуючи цю програму, можна створювати власну схему або узор, малюючи !х в ручну у середовищi програми, чи створюючи схему для вишивання на основi готового зображення (картинки, фотографи), виконувати перенабiр iз графiчних схем, а також змшювати новостворену схему. Для цього програма мiстить рiзнi корисш функцл та можливостi: налаштування розмiру сiтки, вибiр видiв стiбкiв, кольорiв ниток рiзних фiрм, редагування кольорово! палiтри, iнформацiю (ключ) до схеми тощо. У програм при створенш схем вишивки використовуеться палпра, яка вщображае усi кольори, що використаш у схемi. Палiтра у програмi вщображае кольори ниток мулiне; в нш представлено близько 92 гам кольорiв рiзних виробникiв ниток (DMS, Anchor, Gamma та ш). Крiм цього, у програмi Pattern Maker схему для вишивання можна створити рiзними способами: 1) намалювати вручну; 2) iмпортувати готове зображення у схему; 3) перенабрати готову схему та ш
Практичний досвщ свщчить, що iнтенсивнiсть та якiсть осв^нього процесу суттево зростае при впровадженш творчих завдань з комп'ютерного створення ескiзiв, композицiй, орнаментiв для рiзних видiв декоративно-ужиткового мистецтва. Паралельно зростае защкавлешсть студентiв, якiсть набутих знань i впевненiсть у власних можливостях, спонукаючи деяких з них до подальшого самостшного поглиблення знань у цариш комп'ютерного проектування декоративно-ужиткових вироб1в.
Однак серед викладач1в виш1в немае одностайно! думки щодо використання студентами комп'ютерно! графши у процес1 художнього проектування декоративно-ужиткових вироб1в, а дехто з них стверджуе про негативний вплив «комп'ютеризаци творчого процесу». Тому поряд ¡з оргашзацшно-методичним забезпеченням процесу застосування 1КТ виникае проблема психолопчно! готовност1 викладацьких кадр1в, спрямовано! на змшу !снуючих стереотип1в стосовно застосування комп'ютер1в. Наш багатор1чний досв1д засвщчив необх1дн1сть зм1ни метод1в i форм навчання на баз1 використання 1КТ у процес1 художньо-трудово! п1дготовки майбуттх учител1в початкових клас1в.
1ншим потужним засобом актив1зац1!' осв1тнього процесу е вправне використання мультимед1йних засоб1в. У сучаснш вищ1й школ1 система мультимед1а стае одним з пров1дних напрям1в розвитку 1КТ, середовищем, в якому гармон1йно поеднуються р1зн1 електронн1 та цифров1 технолог!! - в1део-, аудю-, телекомун1кац!!, як1 м1стять статичн1 або динам!чш тексти i граф1ку.
Система мультимедiа дозволяе реалiзовувати 6!льш!сть методiв навчання, контролю та активiзацi! тзнавально! д!яльност! студентiв на як!сно новому р!вш. Практичне застосування мультимедiйних засобiв i технологiй може удосконалити або частково замшити в осв!тньому процеш такi класичнi методи навчання, як: усний виклад навчального матерiалу (розповщь, пояснення, бесiда тощо), наочного i практичного навчання, закрiплення набутих знань, самостшно! роботи та ш.
З метою створення мультимедшно! системи нами були розроблеш колекцi! елементарних мультимедшних навчальних об'ектiв з декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну. Цей довготривалий i кротткий процес вiдбувався шляхом накопичення iнформацiйних матерiалiв з бази даних 1нтернету, сканування, оцифровування й акумулювання матерiалiв з мистецтвознавчо! та навчально! лiтератури, систематичного перегляду i запису в цифровому
_ДОШК1ЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
формам аудiо- та вiдеосюжетiв, розробки авторських вiртуальних об'ектiв (проектiв форм виробiв, орнаментальних композицiй тощо). Робота зi створення таких цифрових навчальних колекцiй розпочиналася з органiзацiï на персональному комп'ютерi системи файлiв i папок для збершання «готових» навчальних об'екпв. Потiм створювався загальний каталог колекцш та оформлялися гiперпосилання з каталогу на первинний колекцшний матерiал. Мультимедiйнi навчальнi об'екти для цифрово1' колекцiï виконувалися з використанням простих iнструментiв вiртуального середовища (Microsoft Word, Microsoft PowerPoint та iH.), а також спецiалiзованих графiчних редакторiв (Adobe Photoshop, Corel Draw, КОМПАС, 3D Studio Мах та iH.).
Таким чином, новгтш 1КТ вщкривають широкий доступ до нетрадицшних джерел шформаци, пiдвищують ефективнiсть самостiйноï роботи тих, хто навчаеться, надають широкi можливосп для реалiзацiï творчих iдей, набуття i закрiплення професiйних навичок, дозволяють втшювати в життя принципово новi форми i методи освiтньоï дiяльностi. Практичне застосування рiзних програмних продукпв у процесi навчання студентiв художньому проектуванню значно пiдвищуе ефективнiсть занять, скорочуе витрати навчального часу для створення форм виробiв, орнаментальних композицш i схем, посилюе творчу активнють студеипв, сприяе розвитку 1'хньо1' фахово1' майстерностi. Загалом використання 1КТ у процес фахово1' пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв кардинально змiнюе методолопю отримання якiсноï педагогiчноï освiти, а штегращя традицiйних й iнновацiйних технологш навчання - дозволяе створити у педагопчному вишi сучасне освiтньо-професiйне середовище.
Л1ТЕРАТУРА
1. Даниленко В. Я. Дизайн: подручник / Я. В. Даниленко. - Харк1в: Вид-во ХДАДМ, 2003. - 320 с.
2. Вышивальная программа Pattern Maker for Cross Stitch для создания дизайнов вышивки крестом. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://broidery.ru/?p=1643.
3. Гуржш А. М. 1нформацшно-комушкацшш технологи у професшно-техшчнш освт: монограф1я ] /
A. М. Гуржш, Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадем1я й iH. У 2-х ч. - Вшниця: ВДПУ, 2016. - Ч. 2. - 376 с.
4. Котломанов О. Илона Ван Гент: негенная инженерия / О. Котломанов // Новый мир искусства. -2003. - № 4. - С. 31-33.
5. Макеев С. Ю. Використання шформацшно-комушкацшних технологш у систем! початково1 освгти / С. Ю. Макеев // Педагопка та психолопя. - 2011. - Вип. 40 (2). - С. 97-102.
6. Мельник Г. Використання комп'ютерних технологш на заняттях з вишивки / Г. Мельник, Г. Лщинська-Кравець // Науков1 записки ТНПУ 1м. В. Гнатюка. Сер1я: Педагопка. - 2007. - № 7. -С. 149-153.
7. Стваковський О. В. 1нформацшно-комушкацшт технологи в початковш школ1: навч.-метод. пос1бник для студенпв напряму тдготовки «Початкова освгга» / О. В. Стваковський, Л. £. Петухова, В. В. Коткова. - Херсон, 2011. - 267 с.
8. Шакотько В. В. Методика використання 1КТ у початковш школ1: навч.-метод. поабник /
B. В. Шакотько. - К.: ТОВ Редакця «Комп'ютер», 2008. - 128 с.
9. Шпирко Л. С. Граф1чний редактор як один 1з засоб1в унаочнення шформаци вчителем у початковш школ1 / Л. С. Шпирко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://konferenzia.ukrainianforum. net/t68-topic.
REFERENCES
1. Danylenko V. Ja. Dyzajn: pidruchnyk [Design: textbook] / V. Ja. Danylenko. - Kharkiv: Vyd-уо KhDADM, 2003. - 320 s.
2. Vyshivalnaja programma Pattern Maker for Cross Stitch dlia sozdanija dizajnov vyshyvki khrestom. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://broidery.ru/?p=1643.
3. Hurzhij A. M. Informacijno-komunikacijni tekhnologiji u profesijno-tekhnichnij osviti: моnohrafia [Information and communication technologies in vocational education: monograph] / A. M.Hurzhij, R. S. Hureich, М. Ju. fâdemia I in. U 2-kh ch. - Vinnytsia: VDPU, 2016. - Ch. 2. - 376 s.
4. Kotlomanov O. Ilona Van Gent: negennaja inzhenerija [Ilona Van Gent: Non-Gain Engineering] / O. Kotlomanov // Novyj mir iskusstva. - 2003. - No 4. - S. 31-33.
5. Makeiev S. Ju. Vykorysnannia informacijno-komunikacijnykh tekhnolohij u systemi pochatkovoi shkoly [Use of information and communication technologies in the system of primary education] / S. Ju. Makeiev // Pedahohika i psykholohia. - 2011. - Vol. 40 (2). - S. 97-102.
6. Meknyk H. Vykorysnannia kompjuternykh tekhnologii na zaniattiakh z vyshyvki [Use of computer technologies in embroidery lessons] / H. Meknyk, H. Lischynska-Kravets // Naukovi zapyski TNPU 1м. V. Hnatiuka. Seria: Pedahohika. - 2007. - No 7. - S. 149-153.
_flOWKLHbHA TA nOHATKOBA OCBITA_
7. Spavakovskyi O. V. Informacijno-komunikacijni tekhnologiji v pochatkovij shkoli [Use of information and communication technologies in the system of primary education] : navchalno-Metodychnyi posibnyk dla studentiv napriamu pidhotovky «Pochatkova osvita» / O. V. Spavakovskyi, L. Je. Petukhova, V. V. Kotova. - Kherson, 2011. - 267 s.
8. Shakotko V. V. Metodyka vykorysnannia IKT u pochatkovij shkoli [Methodology of using ICT in primary school]: navchalno-Metodychnyi posibnyk / V. V. Shakotko. - Kyiv: TOV Redaktsia «Kompiuter», 2008. - 128 s.
9. Shpyrko L. S. Hrafichnyi redactor jak odyn iz zasobiv unaochnennia informatsiji vchytelem u pochatkovij shkoli [A graphic editor as one of the means for presenting information by a teacher in primary school] / L. S. Shpyrko. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://konferenzia.ukrainianforum.net/t68-topic.
Cmammn nadiùmna e pedah^im 11.02.2018 p.
