CC BY
6teacher and students, and the learning process in general is not critical for their location in space and in time". It is important that the author in this definition emphasize that the participant of learning process, at least mostly, and often completely, are separated from the teacher in space and (or) time, at the same time have the possibility every moment to maintain the dialogue with the help of telecommunication.
We define the distance learning as a purposeful, organizational, interactive learning process in space, carried out within the learning system with all its inherent components: goals and objectives, approaches, contents, principles, methods, learning tools and so on, which imply a permanent interaction of all participants of learning process with the help of systematic of modern information and telecommunication tools" [6,
p.14].
When comparing the points of view of different authors, it became also obvious that terms "distance learning" and "distance education" are confusing, as they are used as synonyms or very similar terms, that is unacceptable, and it leads to the conclusion that it is necessary to clear and separate them. It is very important, as many experts note, to separate these similar, but not identical concepts [6, p.14].
Authors of the concept of creating and developing a unified system of distance education in Russia from Distance Education Institute, understand by distance education a complex of educational services, provided
to all wishers with the help of a specialized information and educational environment at any distance from educational institutions and characterized by four main features: the presence of students and teachers, the separation between teachers and students in space, bi-directional interaction between the subjects, the selection of materials, designed especially for distance education.
"The distance education, in our opinion, is a system, in which the process of distance education is implemented. Thus, we can affirm that distance education is an education, carried out through distance learning" [6, p.15]. So, in this article we determined the essence and formulated, in our opinion, exact definition of distance learning, which completely reflects its specify.
REFERENCES:
1. www.openet.ru
2. www.iet.mesi.ru
3. www.informika.ru
4. http ://www.usdla. org
5. http://www.e-joe.ru/
6. Bondareva O.V. Linguistic and methodological bases of distance learning of Russian as a foreign language at the initial stage of learning (the phonetic aspect): the Dissertation on competition of a scientific degree of candidate of pedagogical Sciences - Moscow: Pushkin State Russian language institute, 2010. - 170 p.
УДК 339.9
FORMATION OF COMMUNICATIVE MOBILITY STUDENTS OF SPECIALTY «INTERNATIONAL
ECONOMIC RELATIONS»
Stepanova D.
Teacher of the Department of International Economic Relations V. O. Sukhomlynsky Mykolaiv National University
(Mykolaiv, Ukraine)
ФОРМУВАННЯ KOMyHIKAraBHOÏ МОБ1ЛЬНОСТ1 У СТУДЕНТ1В СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 «МГЖНАРОДШ ЕКОНОМ1ЧН1 В1ДНОСИНИ»
Степанова Д. В.
Викладач кафедры мiжнаpодних економiчних вiдносин Микола'1вського нацюнального утверситету iMem В. О. Сухомлинського
(м. Микола'1'в, Укра'та)
Abstract
The issue of the quality of training of future specialists in international economic relations for professional communication in a situation of intercultural communication is considered. The modeling of professional problem situations (in the form of tasks-instructions) is proposed, which will encourage students to find effective ways to solve them in the process of professional communication.
Анотащя
Розглядаеться питання якосп щдготовки мaйбyтнiх фaхiвцiв з мiжнaродних економiчних ввдносин до професшно1 комушкацп в ситуацп мiжкyльтyрного стлкування. Пропонуеться моделювання професшних проблемних ситуацш (y виглад зaвдaнь-iнстрyкцiй), що спонyкaтимyть стyдентiв до пошуку ефективних способiв ïx виршення в процеа професшного стлкування.
Keywords: communicative mobility, intercultural communication, communicative behavior, professional communication, problem situation.
Ключовi слова: комушкативна моб№шсть, мiжкyльтyрнa комушкащя, комушкативна поведшка, професшне стлкування, проблемна ситуащя.
У зв'язку з ютотними змшами, що вхдбува-ються в рiзних сферах життя Украхни, з'явилася не-обхiднiсть змiн у сферi вищох професшнох освiти з метою пхдвищення конкурентоспроможностi та мо-бiльностi майбутшх фахiвцiв. Зараз якхсть тдгото-вки фаххвця визначаеться його готовнiстю до ефек-тивнох професшнох дiяльностi, здатшстю адаптува-тися до швидко мшливих i невизначеним умов сучасного свхту, володiнням професiйними навич-ками, а також вмiнням використовувати отриманi знання при вирiшеннi професiйних завдань. Все це вимагае ново! структури, змХсту, форм i видiв професшнох пiдготовки випускник1в закладiв вищох освхти економiчного профiлю.
Сучасний економiст-мiжнародник часто опи-няеться в ситуаци сшлкування з представниками ш-ших культур. У зв'язку з цим розширюеться дХапа-зон можливих ситуацiй його комунХкативнох пове-дiнки, вхд ефективносп якого багато в чому буде залежати устх його професшнох дiяльностi. Отже, подготовка економiстiв-мiжнародникiв передбачае формування i розвиток у студентiв ряду умшь i на-вичок, необххдних для устшнох професшнох кому-шкацп в ситуаци мХжкультурного спiлкування. До хх числа вiдносяться комунiкативнi навички профе-сiйного спiлкування, вмiння вибудовувати комуш-кацiю при груповому ршент проблеми, здатнiсть проектувати новi форми до, а також умiння критично мислити [3; 4].
Таким чином, виникае необхХдшсть особливо1 подготовки фахiвцiв даного профiлю - формування i розвиток у них професшнох комунХкативнох ком-петенцп - здатносп до здiйснення як1сного стлку-вання в рiзноманiтних (у тому числХ непередбаче-них, проблемних) ситуацiях професшнох взаемодп. Ключовим компонентом професшнох комунХкативнох компетенцп фахiвця е комушкативна мобХль-нiсть - особлива якХсть особистостi, що являе собою комушкативну здатнiсть фахХвця швидко реа-гувати в нестандартних, проблемних ситуащях професiйного спiлкування.
Сьогоднi iнтерес до термiну «мобХльнють» проявляеться в рiзних сферах життедiяльностi дер-жави i суспiльства в Украхш i за кордоном. Рiзнi ас-пекти мобХльносп вивчалися з кХнця 40-х рр. ХХ стотття кХлькома поколiннями зарубiжних учених: Р. Бендиксом, П. Блау, Д. Глассом, О. Данкеном, Р. Ержсоном, Р. Зеттербергом, С. Липсетом К. Свала-стогом, Д. Трейманом, Д. Фезерманом, Р. Хаузер та хн. На пострадянському просторi можна назвати ро-боти Л. Беляевох, З. Голенковох, Л. Гордона, Т. За-славськох, Д. 1гитханян, Е. Каштонова, Н. Лапiна та ш.
У своему дослiдженнi ми базуемося на концепций згiдно з якою мобХльшсть iнтерпретуеться як властивють особистостi, що вiдповiдае природнiй потребi людини до гнучкостi та адаптивносп, до постiйного планованого i непередбаченого само-змiнювання [2].
Стосовно до комунХкативнох дiяльностi, мобь льнiсть дослХджувалась спорадично. На жаль, сьо-годш е вХдсутшм уявлення про сутнють комунХка-
тивнох мо6ХльностХ, хх компонентну складову, вХдсу-тнХ й технологи хх формування у майбутнiх випуск-никХв економiчного вишу.
Метою статп е розгляд питання про одного з ефективних засобiв забезпечення студенпв страте-гХями й умХннями, якХ сприяють комушкативно-мо-6ХльнХй поведiнцi фахiвцiв з мiжнародних економь чних вщносин.
Комунiкативнi стратеги Х тактики, необхвдт для актуалХзацп комунХкативнох мобХльностХ, як складовох професшнох комунХкативнох компетенцп економХста-мХжнародника, реалХзуються в рамках професХйнох (у сферХ економХки) проблемнох ситуаци мХжкультурнох комушкаци. Дана ситуацХя утво-рюеться завдяки накладанню Х перетину чотирьох хх параметрХв: професХйного, проблемного, комушка-тивного та мХжкультурного.
Як свХдчать ученХ, при мХжкультурному стлку-ваннХ ймовХрнХсть нерозумХння набагато зростае, порХвняно зХ звичайним мХжособистХсним стлку-ванням, оскХльки приналежнХсть комунХкантХв до рХзних культур часто порушуе хх очХкування [6; 5]. Це викликае негативнХ емоци вХдносно партнера-комушканта Х ваех культури, яку той представляе, призводить до невдачХ весь процес спХлкування [1, с. 147]. Сказане означае, що ситуацХя мХжкультурного спХлкування в бшьшосп випадкХв носить про-блемний характер взаемодп мХж учасниками комунХкацХх. Це продиктоване вХдмХнностями мов, нацю-нальних традицХй, релХгХй, специфХкою спХлкування та етикету того, чи Хншого народу.
Ще бХльшу складнХсть ситуацп мХжкультурного спХлкування надае професХйна сфера взаемодп. Тут комушкативш помилки неприпустимХ, вони можуть спричинити виникненням професХйного конфлжту, стати причиною порушення договорХв Х в цХлому сприяти припиненню дХлових вХдносин [5].
Економют-мХжнародник у процесХ професХйного спХлкування з представниками шшох культури повинен не тшьки добре володХти професшними знаннями Х знанням шоземнох мови (рХднох мови спХврозмовника, або шшох Хноземнох мови, на якХй вХдбуваються переговори), але володХти великими знаннями мХжкультурного характеру. Навиъ прово-дячи переговори англХйською мовою з представниками рХзних крахн, комунХкативна поведшка Х стратеги фахХвця повинш бути рХзними в залежностХ вХд того, спХлкуеться вХн з носХями англшськох мови чи з шшими Хноземцями, для яких англХйська мова теж не е рхдною. При цьому фахХвець, оперуючи англХйською мовою, мае будувати свое спХлкування з цими людьми, виходячи з тих норм етикету Х правил комунХкативнох поведшки, якх прийнятХ в крахш спХврозмовника (але не у Великобританп або США).
Змодельована в навчальних умовах профе-сХйна проблемна ситуацХя мХжкультурнох комунХкацХх може розглядатися як необхХдне середовище для розвитку професХйнох комунХкативнох компетенцХх майбутнього економХста-мХжнародника та актуалХзацХх комунХкативнох мобшьносп як основного хх компонента [4]. Моделювання даного середовища здшснюеться в контентХ проблемних професХйно-
комушкативних завдань (ППКЗ), яш покликаш спо-нукати студентiв до пошуку ефективних способiв вирiшення проблемно! ситуаци (шляхом шдбору вь дповiдних комушкативних стратегш i тактик) в процеа професiйного спiлкування.
Для успiшного розвитку комушкативно! мобь льностi майбутнiх економюпв-м1жнароднишв на нашу думку необх1дно виокремити наступш типи ППКЗ: пiзнавально-пошуковi, варiативнi та пошу-ково-iгровi.
Головна особливють пгзнавально-пошукових ППКЗ полягае в тому, що !х метою е розвиток про-фесiйного кругозору студентiв для оптимального пошуку i знаходження шляхiв вирiшення проблем, що мiстяться в ситуаци професшного спiлкування. Такi завдання спонукають студентiв до пошуку в рь зних джерелах необхвдно! або недостатньо! шфор-маци, а також оцiнцi шформаци щодо 11 спромож-ностi вплинути на рiшення. Ввдмшною особливь стю i великою перевагою таких завдань е штегращя рiзних областей знань, перетин шшомовно! комушкативно! дiяльностi з професiйною й тзнавальною дiяльнiстю. Крiм того, цей тип завдань орiентова-ний на реалiзацiю дiалогу культур у професшнш сферi, що вкрай важливо при шдготовщ майбутнiх економiстiв-мiжнародникiв. Отже, такий вид завдань може бути використаний для розвитку здат-носп застосовувати вмiння i навички ефективно! професшно! комушкацп в ситуаци мiжкультурного спiлкування, використовуючи при цьому м1жпред-метнi зв'язки.
Суть варгативних ППКЗ полягае в тому, що вони мютять у собi як саму проблему (поряд iз т-знавально-пошуковими ППКЗ), так i варiанти вирь шення ще! проблеми. Завдання студента при реаль заци даного типу ППКЗ - вибрати оптимальний (з точки зору студента) варiант ршення конкретно! ситуаци. Вщповвдно до таких завдань студенту про-понуеться оцшити ряд операцiй, провести аналь тико-синтезуючу роботу по !х оцiнцi, прийняти вла-сне рiшення, обгрунтувати i довести правильнiсть обраного ним ршення i, в подсумку, перевiрити по ключу (або уточнити у викладача) насшльки прави-льними були його ди. Варiативнi завдання покликан розвивати у студентiв здатнiсть швидко та оперативно приймати самостшш рiшення в умовах проблемно-професiйно! самостшно! мовленнево! комунiкацi! (ППСМК).
Метою пошуковочгрових ППКЗ е штегращя вах умшь комунiкативно! стабiльностi, як1 реалiзу-ються тд час !х обiгравання, шсценування проблемно! ситуацi! професiйного спшкування. При цьому викладачевi важливо чггко формулювати так1 завдання, а також передбачати контроль i ощ-нку дiй студентiв, що вказували б на стутнь !х то-чносп, швидкостi та гнучкостi в процеа прийняття рiшень. Пошуково-iгровi ППКЗ розвивають здат-нiсть гнучко пiдходити до виршення завдань про-фесiйно! мiжкультурно! комунiкацi!, i вони реалiзу-ються у виглядi рольових, чи дшових iгор.
Розглянемо структуру ППКЗ. Вс цi завдання мають вих1дну та перспективну сторони, при цьому вихвдна сторона е однаковою для вах типiв ППКЗ, а перспективна мае сво! вiдмiнностi. Вих1дна сторона ППКЗ мютить формулювання «вадомого» та
являе собою контекстуально -ситуативне введения студентiв у проблемну ситуащю. KpiM того, вона передбачае формулювання «вадомого про невь доме», тобто виявляе «бiлi плями» - те нове, що по-трiбно знайти для виршення проблеми. Це реалiзу-еться у виглядi завдання--шструкци. У лшгво-дида-ктичних параметрах навчального посiбника вихвдна сторона ППКЗ може бути представлена у виглядг
- тексту (монолог, дiалог) та завдання до нього;
- опису ситуаци й формулювання проблеми, що випкае з не!;
- малюнка i завдання до нього;
- схеми, таблиц й формулювання проблеми, що з них випкае.
Перспективна сторона спрямована на те, щоб орiентувати студенпв на перспективний рiвень знань, умшь i навичок, яких вони повинш набути в процесi розв'язання проблеми i як результат вирь шення цiеï проблеми.
Аналiз проблемних професшно-комушкатив-них завдань довiв, що вони е тим засобом, який до-зволяе розвивати у майбутнiх професiоналiв таку як1сть особистостi, як комушкативна мобiльнiсть. Розвиток даноï якостi тдвищить рiвень конкурен-тоспроможностi майбутнiх бакалаврiв економiки (профiль пiдготовки «Мiжнароднi економiчнi ввд-носини») та дозволить 1м бути затребуваними на ринку працi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации: учебник для вузов / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин; под ред. А. П. Са-дохина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 352 с.
2. Новолодская С. Л. Формирование у студентов неязыкового вуза профессиональной мобильности средствами учебного пособия по иностранному языку: дис. ... канд. пед. наук. 13.00.02 / С. Л. Новолодская. - Иркутск, 2005. - 204 с.
3. Пшшек С. О. Формування навичок професшного спшкування у полжультурному середовищi у майбутшх фамвщв з мiжнародних ввдносин / С. О. Пшшек // Науковi записки. Серiя «Фшолоп-чна». - Острог : Видавництво Нацiонального ушве-рситету «Острозька академiя». - Вип. 30. - 2012. -С. 247 - 250.
4. Ярощук I. Д. Теоретичне обгрунтування професюграми економiста з позицiй дiловоï кому-нiкацiï [Електронний ресурс] / I. Д. Ярощук. — Режим доступу: http://intellectinvest. org.ua/peda-gog editions e-magazine
_pedagogical_science_arhiv_pn_n1_2009_st_31. — Загол. з екрану.
5. Matsumoto D. Culture & Psychology / D. Matsumoto & L. Juang. - Belmont, CA; Wadsworth, 2013. - 524 р.
6. Jandt E. F. An introduction to intercultural communication: Identities in a global community / E. F. Jandt. - Thousand Oaks : SAGE Publications, 2013. -428 p.
