CC BY
6ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ 1НШОМОВНОГО ПРОФЕС1ЙНОГО СП1ЛКУВАННЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В МАШИНОБУД1ВНОТ ГАЛУЗ1
Тимощук О.О.
Харювський нацюнальний утверситет радюелектротки, викладач
Романовський О.Г.
Нацюнальний техтчний yHieepcumem «харювський полiтехнiчний iHcmumym»
Доктор педагогiчних наук, професор
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONAL COMMUNICATION CULTURE OF FUTURE PROFICIENTS OF THE MACHINE-BUILDING
INDUSTRY
Tymoshchuk O.O.
Kharkiv national university of radioelectronics, lecturer
Romanovsky O. G.
national technical university "Kharkiv Polytechnic Institute ", Doctor of science in pedagogy, full professor
Анотащя
У статп науково обгрунтовано педагопчн умови формування культури шшомовного професшного спшкування майбутшх фамвщв машинобудiвноï галузi та експериментально перевiрена ïx ефективнiсть.
Abstract
The article gives a scientific analysis of pedagogical conditions of formation of foreign language professional communication culture of future proficients of the machine-building industry and their effectiveness is tested experimentally.
Ключовi слова: педагопчш умови, майбутнш фах1вець машинобудiвноï галуз^ культура шшомовного професшного спшкування.
Keywords: pedagogical conditions, future proficient of the machine-building industry, foreign language professional communication culture.
В умовах евроштеграцшних процеав зростае роль i значения шоземно1' мови, що зумовлюе прю-ритетш завдання професiйноï пiдготовки майбутшх iнженерiв, у тому числi фаxiвцiв машинобудiвноï галузi. Одним iз них е формування культури шшомовного професшного спшкування.
Необхвдшсть володшня iнженерами машино-будiвноï галузi вказаною культурою зумовлена збь льшенням в украш кiлькостi закордонних вироб-никiв, сшльних пiдприемств, транснацiональниx корпорацiй, що передбачае професшне спiлкування iз закордонними колегами, використання в роботi проектно-конструкторсько1' документации, нормати-вно-правових актiв, матерiалiв науково-техшчних статей iноземною мовою. 1ншомовне професшне спшкування сприяе розширенню наукових зв'язшв, установленню плiдниx професiйниx контактiв та обмшу iнформацiею, гiдному представленню свгго-вiй громадськостi досягнень украïни в галузi науки й теxнiки загалом [2, 101]. При цьому необхшш не тiльки знання iноземноï мови, правил професшного спшкування, але й вмшня управляти сво1'м емоцш-ним станом, впливати на партнера, досягати усшху. Тому саме культуру шшомовного професшного спшкування можна розглядати як основний прояв
компетентнiсного пiдxоду в навчанш майбутнix ш-женерiв шоземнш мовi в процесi 1'хньо1' професшно1' пiдготовки.
Результати пiлотажного дослiдження, у якому взяли участь 219 студенпв, свiдчать про те, що майже половина студентiв чiтко не усввдомлюе ролi iншомовноï комунiкацiï в професшнш дiяльностi, у 71 % майбутшх фаxiвцiв машинобудiвноï галузi вмiння шшомовного професшного сшлкування не сформованi на достатньому рiвнi. Водночас установлено, що значна шльшсть викладачiв придiляють недостатньо уваги формуванню культури шшомовного професшного сшлкування студенпв. Наведен факти поглиблюють актуальнiсть порушено1' про-блеми.
У псиxолого-педагогiчнiй науцi багато зроб-лено для обгрунтування загальних засад шшомов-но1' комунiкативноï пiдготовки майбутшх шжене-рiв, у тому чи^ машинобудiвноï галузi. Так, про-блеми шшомовно1' комунiкативноï пiдготовки майбутнix фамвщв немовних спецiальностей, формування готовносп студентiв до iншомовного спш-кування дослiджували м. Галицька, л. Гапоненко, м. Дементьева, о. Тинкалюк та iншi науковцi. Куль-турологiчнi аспекти розвитку iншомовноï комунi-
кативно! шдготовки майбутшх фахiвцiв, у тому чи-слi техшчно! галузi, розглянуто у дослвдженнях б. Бориско, о. Дьомино!, г. 1ванишина, i. 1ваново!, м. Котляр, i. Кухти, в. Панченко, н. Саенко, с. Строкова та шших учених. Питанням формування шшо-мовно! комушкативно! культури присвячено працi та шших науковщв. Рiзнi аспекти формування вмшь iншомовного професiйного спiлкування майбутшх фах1вщв дослiджено в працях м. Бабинець, в. Борщовецько!, т. Брик, ю. Гапона, р. Гришково!, н. Драб, о. Канюк, i. Козубовсько!, н. Микитенко, л. Морсько!, о. Савченко та iнших учених. Особиспс-ний щдх1д до формування шшомовно! культури фа-х1вця розкрито в працях н. Глуховсько!, ю. Школа-енко, о. Сприно!, л. Тернавсько! та iнших дослвд-нишв. Формування культури професiйного спiлкування фахiвцiв рiзних сфер дослiджують а. Бичок, в. Лiвенцова, i. Радомський, м. Черезова, i. Ярощук та ш.
Окремi аспекти формування культури шшомо-вного професiйного спiлкування фахiвцiв iнженер-них спецiальностей стали предметом наукових дос-лiджень к. Бикодорова (формування професшно! шшомовно! культури з використанням мультиме-дiйного навчально-методичного комплексу); м. Го-рдiенко (формування умiнь i навичок самостшно! роботи з шоземною фаховою лiтературою у майбутшх iнженерiв), н. К1ш (формування культури ш-шомовного професiйного спiлкування майбутшх iнженерiв); н. Макоед (формування у майбутшх ш-женерiв умiнь перекладу фахових текспв iз засто-суванням комп'ютерних технологiй), т. Рукас (формування культури дшового мовлення в майбутшх iнженерiв), г. Сукачова (формування професшного мовленневого етикету майбутнiх iнженерiв-педаго-гiв).
Аналiз наукових праць iз означено! проблеми дае щдстави для висновку про вагомий внесок науковщв у дослщження рiзних аспекпв зазначено! проблеми. Проте питання визначення й реалiзацi! педагогiчних умов формування культури шшомов-ного професiйного спшкування майбутнiх фахiвцiв машинобудiвно! галузi придшено недостатньо уваги, що потребуе спещального дослiдження.
Отже, актуальнiсть зазначено! проблеми зумо-влюеться виявленими пiд час дослщження супере-чностями, що юнують у педагогiчнiй теорi! та прак-тицi сучасних закладах вищо! техшчно! освгги, зок-рема:
• мгж об'ективною потребою суспiльства у висококвалiфiкоiваних фахiвцiв машинобудiвно! галузi, як1 володшть культурою iншомовного про-фесiйного спшкування, i недостатнiм рiвнем l! сфо-рмованостi у випускник1в технiчних вишiв;
• м1ж визнанням значущостi оволодшня майбутнiми фахiвцями машинобудiвно! галузi культурою шшомовного професiйного спiлкування для шдвищення якостi !хньо! професiйно! тдготовки i недостатньою розробленiстю теоретичних ас-пектiв зазначено! проблеми в педагопщ й психоло-гi! вищо! школи;
• мiж потребою формування культури шшо-мовного професшного спшкування у майбутшх фа-хiвцiв машинобудiвноi галузi та недостатньою роз-робленiстю науково-методичного забезпечення цього процесу пiд час професiйноi' шдготовки сту-дентiв у вищому технчному закладi освiти.
Мета дослiдження - визначити вплив експери-ментально перевiреного навчально-методичного забезпечення науково обгрунтованих педагопчних умов формування культури iншомовного професшного спшкування майбутшх фахiвцiв машинобудь вно! галузi на рiвень сформованосп зазначено! ку-льтури.
Вiдповiдно до мети дослвдження були сформу-льованi так завдання:
1. З'ясувати суть культури шшомовного професшного сшлкування майбутшх фахiвцiв маши-нобудiвно! галузi.
2. Визначити змют структурних компонентiв культури шшомовного професшного сшлкування майбутшх фахiвцiв машинобудiвноi галузi.
3. Теоретично обгрунтувати педагогiчнi умови формування культури шшомовного професшного спшкування майбутшх фахiвцiв машинобу-дiвно! галузi та експериментально перевiрити !х ефективнiсть.
4. Уточнити критерп i показники рiвня сфор-мованостi культури iншомовного професiйного сшлкування майбутшх фах1вщв технiчноi галузг
Об'ект дослiдження - процес формування культури шшомовного професшного спшкування майбутшх фахiвцiв машинобудiвноi галузi у вищому закладi освiти.
Предмет дослщження - педагогiчнi умови формування культури iншомовного професiйного сшлкування майбутшх фах1вщв машинобудiвноi га-лузi.
У процесi дослiдження зроблено припущення про те, що ефектившсть процесу формування культури шшомовного професшного спшкування майбутшх фахiвцiв машинобудiвноi галузi шдви-щиться за таких педагопчних умов: 1) стимулю-вання професiйно!' мотивацii студентiв щодо оволодiння культурою iншомовного спiлкування як важливого складника професiоналiзму сучасного iнженера; 2) створення з урахуванням культуроло-гiчного, компетентнiсного, комунiкативного, контекстного, особиспсно-д1яльшсного i деонтолопч-ного пiдходiв сприятливого освiтнього середовища, яке надае можливостi для iншомовно!' взаeмодi!' студенлв у рiзних видах професiйноi шдготовки з метою оволодшня ними компетенщями (знаннями, умiннями, навичками) i особиспсними якостями, що характеризують майбутнього фах1вця як носiя культури iншомовного професшного спшкування.
Наукова новизна отриманих результата досль дження полягае в тому, що:
• уперше обгрунтовано педагопчш умови формування культури iншомовного професшного спшкування майбутшх фахiвцiв машинобудiвно!' галузi (стимулювання професiйно!' мотивацii студе-нпв щодо оволодiння культурою iншомовного сшлкування як важливого складника професiоналiзму
сучасного iнженера; 2) створення з урахуванням ку-льтурологiчного, компетентшсного, комушкатив-ного, контекстного, особистiсно-дiяльнiсного i део-нтологiчного пiдходiв сприятливого освггаього се-редовища, яке надае можливосп для шшомовно1 взаемоди студентiв у рiзних видах професшно1 шд-готовки з метою оволодiння ними компетенщями (знаниями, умiннями, навичками) i особиспсними якостями, що характеризують майбутнього фах1вця як носiя культури iншомовного професшного спш-кування) та експериментально перевiрено 1х ефек-тивнiсть;
• уточнено: 1) суть поняття «культура шшо-мовного професiйного сшлкування» майбутнього шженера машинобудiвноl галузi визначено як ште-гративну динамiчну структурно-рiвневу характеристику його особистосп, що вiдображае и готовнiсть до всебiчноl взаемоди з iноземними дiловими партнерами для виршення органiзацiйно-виробничих проблем в уснш, письмовiй та комбшовано1 формах на основi володiння мовною специфiкою, нацюна-льними комунiкативними правилами, культурними традищями кра!н, володiння особистiсними дшо-вими якостями; 2) змют структурних компоненпв культури iншомовного професiйного спiлкування майбутшх фахiвцiв машинобудiвноl галузi (мотива-цшного; особистiсного; теоретичного; практичного); 3) критерп (мотивацiйно-особистiсний; ког-нiтивно-мовленневий; процесуально-рефлексив-ний) та вiдповiднi показники рiвия сформованостi культури iншомовного професiйного сшлкування майбутнiх фахiвцiв техшчно1 галузi;
• подальшого розвитку набули заходи щодо стимулювания студентiв до оволодiння культури шшомовного професiйного спiлкувания; форми i методи вдосконаления iншомовного освiтнього се-редовища для формування зазначено! культури майбутшх фахiвцiв (вправи, тренiнги, проекти).
Практичне значения отримаиих результатiв дослвдження полягае в тому, що педагопчш умови формування культури iншомовного професшного сшлкування майбутшх фах1вщв машинобудiвноl галузi експериментально перевiренi, що уможлив-люе !х застосувания в масовiй практищ вищих тех-нiчних закладiв освгга.
На основi вивчения наукових праць (i. Васильев, в. Жураковський, с. Даньшева, о. 1гнатюк, о. Коломiець, м. Лазарев, о. Пономарьов, о. Романов-ський, а. Слободянюк, л. Товажнянський та iншi) з'ясовано, що фахова подготовка майбутнiх iнжене-рiв, у тому числi машинобудiвноl галузi, у вищому технiчному закладi освiти входить до структури професшно1 пiдготовки i передбачае оволодiния студентами комплексом спещальних знань iз дис-циплiн професiйного профiлю (циклiв). Профе-сiйна пiдготовка сучасних фахiвцiв машинобудiв-но! галузi передбачае не тшьки оволодiния знаниями та вмшнями реалiзацil iнженерних функцiй шд час розробки, впровадження та експлуатацп ви-робничих об'ектiв, але й готовшсть до м1жкультур-ного професiйного сшлкування в шшомовному се-редовищi. Сформовашсть культури iншомовного професiйного спiлкування у майбутшх iнженерiв
забезпечуе ефективнiсть партнерського сшвробгг-ництва, продуктившсть взаемоввдносин i3 заруб1ж-ними колегами в процеа професшно1 дiяльностi.
Аналiз психолого-педагопчно1 лiтератури дае шдстави свiдчити про iснування рiзних пiдходiв до розумiння сутi професiйного сшлкування, що зумо-влено складнiстю та неоднозначшстю цього феномена. На основi узагальнення рiзних пiдходiв до ро-зумiння сутi дiлового сшлкування (л. Власов, о. Го-ловаха, ю. Жуков, м. Доронша, а. Колова, ф. Кузш, н. Панша, о. Рембач, в. Сементовська, i. Таможська, о. Цуканова та шш^, професiйне спiлкування визначено як активну, зумовлену потребами стльно1 дiяльностi взаемодш, спрямовану на встановлення й розвиток професшних контактiв, виконання фун-кцiональних обов'язк1в.
Аналiз наукових праць (с. Амелша, м. Васильева, н. Волкова, в. Грехнев, о. Донченко, н. Кш, н. Логутша, в. Полторацька та iншi), присвячених проблемам культури спiлкування, та вивчення практичного досвiду в цiй сферi дали можливiсть уточнити змiст поняття «культура шшомовного професшне сшлкування» (далi - культура iпс) як системи комушкативних норм, умiнь i прийомiв, яка реалiзуеться в процесi шшомовно! мiжсуб'ект-но! взаемоди фахiвця i е фактором, що супроводжуе його професшну дiяльнiсть.
Культуру iпс майбутнього iнженера машино-будiвноl галузi визначено як штегративну динамь чну структурно^вневу характеристику його особистосп, що вiдображае и готовнiсть до всебiчноl взаемоди з iноземними дшовими партнерами для вирiшення органiзацiйно-виробничих проблем в уснш, письмовш та комбшовано1 формах на основi володiння мовною специфшою, нацiональними ко-мунiкативними правилами, культурними традищями кра1н, володшня особистiсними дiловими яко-стями.
З'ясовано, що культура шс передбачае адеква-тне сприйняття й розумiння поведiнки партнерiв по спiлкуванню, обмiн iнформацiею, вироблення ефе-ктивно1 стратеги взаемоди. Мову шшомовного професшного сшлкування розглянуто як лшгвютично органiзовану систему мовлення, що використову-еться представниками певно1 галузi для iншомов-ного сшлкування в ситуащях, котрi безпосередньо пов'язаш з професiйними аспектами трудово1 дiя-льностi [4, 283].
На пiдставi аналiзу науково1 лiтератури з дос-л1джувано1 проблеми (о. 1гнатюк, н. Юш, о. Рома-новський, i. Таможська та iншi) структуру культури шс фахiвцiв машинобудiвноl галузi представлено як сукупшсть мотивацiйного, теоретичного, практичного й особиспсного компонентiв. Вони вщби-вають розма1ття зовнiшнiх i внутрiшнiх зв'язк1в i вь дносин, цшшсних орiентацiй, способiв iпс, що характеризують професшну зршсть i комунiкативну компетентнiсть фах1вця.
Мотивацiйний компонент мютить у собi професшну спрямованiсть майбутнього фах1вця на оволодшня культурою iпс: професшно-шзнаваль-ний штерес; цiннiсне ставлення студентiв до шшо-
мовно! професшно! шдготовки; прагнення опану-вати культурою iпс; штерес до вивчення iноземно! мови; наявшсть внутрiшнiх стимулiв до самостш-но! шшомовно! пiзнавально! дiяльностi професш-ного характеру; прагнення до щдвищення рiвня ш-шомовно! подготовки за професшним спрямуван-ням.
Особистiсний компонент презентовано особи-стiсними якостями, як1 сприяють устшному фор-муванню у майбутнiх фах1вщв iпс: гуманiзм, чес-нiсть, пдшсть, вiдповiдальнiсть, толерантнiсть, та-ктовнiсть, доброзичливють, комунiкабельнiсть, доброзичливiсть, емоцiйна стiйкiсть, вольовi яко-стi, почуття гумору тощо.
Теоретичний компонент культури iпс майбут-нього фахiвця машинобудiвно! галузi передбачае сформовашсть сукупностi знань, як-от: шоземно! мови; основ культури спiлкування; знання з педаго-гiки i психологи спшкування. Цi знання е основою для формування компетенцiй (умiнь), яш склада-ють практичний компонент культури шс майбут-нього iнженера машинобудiвно! галузi.
Аналiз праць учених (н. Волкова, в. Михай-люк, i. Радомський, о. Рембач, i. Таможська та iншi) дали можливiсть видiлити так1 групи практичних компетенцiй (умшь), котрi характеризують фахь вця, який володiе культурою iпс:
• лшгво-шформацшна компетенцiя - умiння чiтко, зрозумшо й грамотно висловлювати думки й почуття, володшня лексичним складом шоземно! мови, культурою шшомовного мовлення, вербаль-ними та невербальними засобами обмшу шформа-цiею з iноземними партнерами;
• презентацшно-комушкативна компетенцiя - умшня самопрезентацi!; умiння будувати ввдно-сини з шоземними дiловими партнерами, домага-тися ефективно! взаемодi! на основi спiльних ште-ресiв; ввдкрито демонструвати, добирати перекон-ливi аргументи на користь свое! позицл й тактовно l! ввдстоювати;
• аналiтико-прогностична компетенщя -умiння критично аналiзувати, систематизувати, класифжувати, узагальнювати iнформацiю, давати !й оцiнку, за небагатьма ознаками передбачати роз-виток комунiкацi!, бачити варiанти комунiкативно! взаемодi!;
• емпатiйно-перцептивна компетенщя -умшня адекватно, неупереджено й точно сприй-мати особистiснi властивосп та поведiнку дiлових партнерiв, правильно розумгга !хнi мотиви й пере-живання;
• емощйно-регулятивна компетенцiя -умшня стримувати прояви негативних емоцiй щодо суб'екта взаемодi!, здатнiсть налаштуватися на по-зитивне сприйняття й прийняття чужих iдей, погля-дiв, щнностей, як1 суттево вiдрiзняються ввд влас-них переконань, умiння саморегуляцi!, умшня запо-бiгати й вирiшувати конфлжти;
• рефлексивно-коригувальна компетенцiя -умшня адекватно ощнювати наявну ситуацш шс й самовизначитися в нiй, гнучко реагувати на будь-як1 !! змiни, проводити самоаналiз, самооцiню-
вання, самоконтроль свое! поведiнки з позицп ети-чних норм iпс й при необхщносп своечасно вно-сити до не! корективи.
Як доведено вченими-психологами (г Зимня, д. Юкнадзе, в. Ковальов, о. Леонтьев, а. Маркова та шш1), успiшнiсть формування будь-яко! людсько!, у тому чи^ й професiйно!', якостi особистостi ви-значаеться !! мотивацiйною сферою (потребами, ш-тересами, ставленням до дiяльностi тощо). Утiм у процесi шлотажного дослiдження, у якому взяли участь 219 студенпв вищих технiчних навчальних закладiв, було з'ясовано, що 82 % студенпв недоо-цiнюе значущють культури iпс у розвитку та стано-вленнi власного професiоналiзму, !'!' важливiсть для успiшностi майбутньо! професшно!' дiяльностi. Лише 18 % майбутшх фахiвцiв постiйно цiкав-ляться питаннями пошуку резервiв удосконалення культури шс.
Професiйно-пiзнавальнi потреби, позитивна мотивацiя зазвичай не виникають самi по собi (ю. Кулютк1н, i. Лернер, о. Лентьев, в. Лозова, а. Маркова, п. Якобсон та шш^. Це вимагае цшеспрямова-ного педагопчного стимулювання дiяльностi сту-дентiв у процеа професiйно!' пiдготовки, яке б сприяло позитивно-активному ставленню майбут-шх фахiвцiв до навчання, до оволодшня ними культурою шс.
Це дало пiдстави для визначення першо!' умови формування культури шс в майбутнiх фахiвцiв ма-шинобудiвноi галузi: стимулювання професiйно!' мотивацi!' студенпв щодо оволодшня культурою ш-шомовного сшлкування як важливого складника професiоналiзму сучасного iнженера.
У процесi наукового пошуку дшшли висновку, що оптимальному переб^ процесу формування культури шс майбутнiх фахiвцiв машинобудiвно!' галузi сприяе педагогiчно доцiльно органiзоване iн-шомовне освггне середовище вищого закладу освгги, яке схарактеризоване як сукупнiсть матерь ального забезпечення i факторiв, ввдносин, що ство-рюють можливостi для формування вах компонен-тiв культури шс студентiв.
Особливостi iншомовного освггаього середо-вища вищого технiчного закладу освгти зумовлю-ються його прюритетними завданнями: удосконалення iншомовноi подготовки майбутнiх iнженерiв, пiдготовка !х до шшомовно! дiлово!' взаемодi!', роз-виток особиспсних i професiйних характеристик кожного студента, що характеризують майбутнього фах1вця як нос1я культури iпс. У структурi iншомо-вного освiтнього середовища виокремлено таш складники: особистiсний, аксюлопчно-смисловий, органiзацiйно -управлiнський, iнформацiйно -змiс-товий, просторово-предметний, соцiокультурний, комунiкативний.
У процеа наукового пошуку встановлено, що цшеспрямовано змiнюючи ресурси освiтнього середовища, педагоги можуть здiйснювати опосеред-кований вплив на всi складовi освггаього процесу, зокрема й на його результат. Тож створення сприя-тливого шшомовного освггаього середовища дае
можливють позитивно впливати на досягнення ви-сокого рГвня культури шс майбутшх фахiвцiв ма-шинобудiвельноi галузi.
Для обгрунтування друго!' умови формування культури шс у процесi професшно!' тдготовки майбутшх фахiвцiв машинобудГвно!' галузГ також ско-ристалися такими теоретичними положениями: будь-яш форми спiлкувания е специфГчними формами стльно!' д1яльносп [1, 48]; спiлкування як особливого роду людсько! активностi складае те, що в ньому реалiзуються стосунки «суб'ект -суб'ект» або «суб'екти - суб'екти» [5, 127]; якосп особистосп формуються в колективнiй дГяльносп на основГ спiлкувания [7, 82]; навчання, засноване на спiлкуваннi, де майбутнш фахiвець виступае як активний суб'ект у процесi комушкацп, вимагае його оргашзацп на основГ безпосередньо!' взаемодii мГж учасниками навчального процесу [3, 26]; осно-вним методом навчального стлкування, у тому чи-слГ шс е «ситуацii стльно!' продуктивно!' д1яльно-сп» [6, 54]. Наведет положення дозволили дшти висновку про необхiднiсть створення в процес формування культури шс студента ситуацiй взаемо-ди, що у свою чергу, дае пгдстави стверджувати, що iншомовне освине середовище вимагае створення сприятливо!' психолопчно!' атмосфери пгд час навчання шоземно!' мови та в процеа позааудиторно!' д1яльносл студента, установлення необхгдних для формування культури шс студента комушкатив-них зв'язшв на основГ реалГзаци принцитв гумаш-зму, культуровгдповГдносп, деонтологп.
Доведено, що шшомовну дГалопчну взаемодш студента у рГзних видах професшно!' тдготовки (пгд час навчально!', позанавчально!', науково-досль дно!' дГяльностц виробничих практик), дае можливють студентам швидко досягати взаеморозумшня, ввдчути себе рГвноправним учасником професш-ного дГалогу, висловлювати сво!' думки за допомо-гою засобГв мови. Також за умови застосування ш-шомовно!' дГалопчно!' взаемодп вГдбуваеться акти-вне формування техшки вербального та невербального стлкування, яка поадае важливе мь сце в шс, осшльки розвивати комушкативн якостГ мовлення (правильность, чистота, точнють, багатс-тво Г рГзномаштшсть лексики, образнють, вираз-нють, дохгдливють, стислють), дозволяе передавати у зв'язнш та послщовнш формГ певну к1льк1сть ш-формаци за допомогою слова, сприяе формуванню комушкативно-експресивних умшь. Оргашзащя ш-шомовно!' дГалопчно!' взаемодп студента у рГзних видах професшно!' тдготовки передбачае стльне обговорення Г розв'язання проблем на основГ ана-лГзу обставин та вгдповгдно!' ситуацп, моделювання Г виршення ситуацш, наближених до реальних умов професшно!' дГяльностц використання дшових Г рольових Ггор тощо.
Вивчення рГзних поглядГв учених (п. Коллш, о. МГщенко, о. Осш, о. Чернишенко та шшГ) дало пгд-стави для висновку про необхвднють забезпечення шшомовного освггаього середовища сучасними мультимедшними засобами навчання, адже вони як поеднання рГзних засобГв комушкацп, рГзних медГа,
як сукупшсть аудiовiзуальних засобiв (текстiв, те-лебачення, аудiо- й вгдеопродукцп, комп'ютерних технологш тощо), дають, з одного боку, можливють гнучко керувати потоками рiзно! iнформацi! у про-цесi шшомовно! професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв, з шшого - забезпечувати iнтерактив, який передбачае бiнарнi взаемодi! (почергове «вислов-лювання» вiд видачi iнформацi! до спричинено! дп).
З урахуванням наведених положень було сфо-рмульовано й обгрунтовано другу умову формування культури шс в майбутнiх фахiвцiв машино-будiвноl галузi: створення з урахуванням культуро-логiчного, компетентнiсного, комушкативного, контекстного, особистiсно-дiяльнiсного i деонтоло-пчного пiдходiв сприятливого освiтнього середовища, яке надае можливостi для шшомовно! взае-модi! студентiв у рiзних видах професiйно! тдгото-вки з метою оволодшня ними компетенцiями (знаннями, умiннями, навичками) i особистiсними якостями, що характеризують майбутнього фахiвця як ноая культури iншомовного професiйного спш-кування.
Для перевiрки навчально-методичного забезпечення педагопчних умов формування культури шшомовного професшного спiлкування майбутнiх фахiвцiв машинобудiвно! галузi було проведено пе-дагопчний експеримент.
Головною метою констатувального етапу екс-перименту було з'ясування на основi комплексно! дiагностики входного рiвня сформованостi культури iпс студента експериментальних i контрольно! груп, що вимагало уточнення критерi!в i показ-ник1в рiвнiв сформованостi дослгджувано! якостi, серед яких було виокремлено: 1) мотивацшно-осо-бистiсний (професiйна спрямованють, цiннiсне ста-влення до шшомовно! тдготовки; професшно-ш-знавальний iнтерес до оволодшня культурою шс; виявлення студентом професшних якостей як носiя культури шс, адекватнiсть самооцiнки); 2) когшти-вно-мовленневий (культура i технiка мовлення (знання iноземно! мови, багатство лексичного запасу; виразнiсть мови тощо); оволодшня знаннями щодо культури професшного стлкування, у тому числ шс); 4) процесуально-рефлексивний (сформо-ванiсть практичних компетенцiй, що складають культуру шс; рефлексивнiсть поведiнки в дiяльностi iпс; адекватнiсть самооцiнки).
На констатувальному етапi експерименту було проведено дiагностування студентiв експериментальних i контрольно! груп зпдно з означеними кри-терiями. Отриманi данi дали тдстави для висновку, що бiльшiсть студента (95,7 %) мають низький рь вень культури iпс. Високий рiвень культури iпс у студентiв зафшсовано не було.
1з метою реалiзацi! першо! з визначених умов, якою передбачалося стимулювання професiйно! мотивацi! студента щодо оволодшня культурою ш-шомовного стлкування як важливого складника професiоналiзму сучасного iнженера, було вжито систему заходiв, якими передусiм планувалася широка роз'яснювально-шформацшна робота щодо усвщомлення значущостi оволодiння майбутнiми фах1вцями машинобудiвно! галузi культурою iпс.
До ще! роботи були залучеш викладачi шоземно! мови, викладачi фахових дисциплiн, куратори ака-демiчних груп. Таку роботу провадили тд час лек-цiйних i семшарських занять, на кураторських годинах тощо.
Для формування позитивно1 мотивацп профе-сшно! подготовки студентiв втзо запровадили фо-рми роботи, що передбачають безпосередне озна-йомлення з реальним виробництвом, особливос-тями професшно! дiяльностi сучасного шженера (екскурсп на заводи харшвський турбiнний завод, «турбоатом», iменi малишева, тракторний завод та iншi). Зустрiчi з випускниками, як1 набули досвщу iпс в професiйнiй дiяльностi, яш наводили перекон-ливi докази щодо необхiдностi оволодiння студентами культурою шс як запоруки !хньо! конкуренто-спроможностi у майбутнiй професи, розкривали значущiсть дшово! взаемоди з зарубiжними партнерами в сучасних ринкових водносинах тощо. Було проведено бесоди «м1жиародш зв'язки нашого закладу освгги», «чи важливо для сучасного iнженера знания шоземно! мови?», дискуая «чи може сучас-ний iнженер досягти успiху в професiйнiй дОяльно-стi без оволодiння культурою шс?»
Для стимулювання професiйно-пiзнавальних iнтересiв у контексп дослiдження змiст навчання шоземно! мови (за професiйним спрямуванням) було збагачено вiдомостями з Осторп техшки, авто-мобОльно! промисловостi, машинобудiвництва як у контексп суспiльного розвитку кра!ни (велико! британи, сша), так i в персонатаях (постатi видатних винахщнишв, промисловцiв); iнформацiею, де i як навчаються iнженерного фаху зарубiжиi колеги (освгтш заклади); вiдомостями про специфшу професшно! дiяльностi фахiвцiв машинобудОвно! галузi в заруб1жиих кра!нах тощо. На кураторських годинах студенти готовили «вОртуальш подорожi» у за-рубiжиi кра!ни, що давало можливють ознайоми-тися з культурою цих кра!н, особливостi менталь-ностi !х громадян, як1 слiд враховувати тд час взаемоди з зарубiжними дшовими партнерами, под час переговорних процеав, заключения контрактiв тощо. Зазначенi заходи, суттево впливаючи на емо-цшно-почуттеву сферу студентiв, стимулювали !хню позитивну мотивацш щодо оволодшия культурою шс.
Оскшьки багато випускник1в шил, як1 вступа-ють до вищих закладОв освпи, мають досить низь-кий рОвень шшомовно! тдготовки, що викликае значш труднощО у навчанш шоземно! мови i, як на-слодок, знижуе мотивацш щодо оволодшия культурою шс, в експериментальнш робоп здшснювали шдивщуальний педагопчний супровод студенпв, що передбачало надания студентам педагопчно! подтримки. Ефективною формою роботи стали ш-диводуальш консультаций яш допомагали тдвищу-вати самооцшку студенпв, спонукали до шшомовно! тдготовки, формували у студенпв уявлення про сучасного професюнала, який може вшьно вза-емод1яти з заруб1жиими партнерами тощо. Потуж-ним педагопчним засобом стимулювання позитивно! мотивацп студенпв було забезпечения устшно-сп навчально-тзнавально! д1яльносп шляхом
застосування завдань рОзнорОвнево! складносп, проблемносп.
Важливе мюце на заияттях придшялося прове-денню трешнпв (трешнг шшомовного стлкувания, трешнг мотивацп досягнення устху, Омодж-тре-шнг), под час яких орОентували студенпв на формування культури професшного стлкувания в цшому i культурою шс зокрема, а також на корекцш й ро-звиток мотивацшних, поведшкових установок. За-вдання трешнпв полягало у формуванш позитивно! оцшки свого «я», направлено! уяви, упевненосп в собО, управлшия сво!ми думками й ввдчуттями. Притому викладачО звертали спещальну увагу на позитившсть стлкувания зО студентами, а також на оптимютичшсть оволодшия культурою шс, змщ-нення вОри в себе, сво! можливосп, що створювало особливу довОрливу атмосферу, тдвищувало активность учаснишв. Под час експерименту викладачО постшно прагнули до стимулювання майбутшми фах1вцями машинобудОвно! галузО мотивОв досягнення: подтримували прагнення досягти високих результатов у процес оволодшия культурою шс, створюючи ситуацп устху, виставляючи авансо-ваш оцшки, добираючи щдиидуальш завдаиия тощо.
Результати реалОзацп першо! з визначених умов формування в майбутшх фахОвщв машинобу-дОвно! галузО культури шс виявились у пошформо-ваиосп студенпв щодо необходносп оволодшия за-значеною культурою, що вимагае засвоення рОзно-маштних засобОв Оншомовно! дшово! взаемодО!, лОнгвОстичними та стилОстичними ресурсами шоземно! мови, вироблення шдиводуального стилю спО-лкування, прагнения до самоосвгга для вдоскона-ления шшомовно! професОйно! подготовки тощо.
РеалОзацОею друго! з визначених умов передба-чалося створения сприятливого Оншомовного освОт-нього середовища.
На контрольному етат експерименту було проаналОзовано й узагальнено результати експери-ментально! роботи, яка показала, що за вама крите-рОями сформоваиостО культури шс бОльш суттеву позитивну динашку отримаио в експерименталь-них групах, порОвияно з контрольною.
Проведене дослщжения подтвердило основнО положения висунуто! гшотези та дозволило сфор-мулювати висновки вОдповОдно до поставлених за-вдаиь:
1. Культуру Опс майбутнього Онженера маши-нобудОвно! галузО визначено як штегративну дина-мОчну структурно-рОвневу характеристику його особистосп, що водображае !! готовность до всебОч-но! взаемодп з Оноземними дОловими партнерами для виршения органОзацОйно-виробничих проблем в уснш, письмовОй та комбОноваио! формах на ос-новО володОния мовною специфОкою, нацОональ-ними комунОкативними правилами, культурними традищями кра!н, володОння особистОсними дшо-вими якостями.
2. Визначено змОст структурних компонентов культури шс майбутнОх фахОвцОв машинобудОвно! галузО: мотивацОйного (професОйно-пОзнавальний
штерес; цшшсне ставлення студента до шшомов-но!' професшно!' шдготовки; прагнення опанувати культурою шс; штерес до вивчення шоземно!' мови; наявшсть внутршшх стимулГв до самостшно!' ш-шомовно!' шзнавально!' дГяльностГ професшного характеру; прагнення до шдвищення рГвня шшомов-но!' шдготовки за професшним спрямуванням); осо-бистюного (гумашзм, чесшсть, пдшсть, вГдповГдальшсть, толерантшсть, тактовшсть, доб-розичливГсть, комушкабельшсть, доброзичливГсть, емоц1йна стшшсть, вольовГ якосп, почуття гумору тощо); теоретичного (знання шоземно!' мови; основ культури спшкування; психолого-педагопчних засад професшного спшкування), практичного (суку-пшсть компетенцш: лшгво-шформацшно!'; презен-тацшно -комушкативно!'; аналГтико -прогностично!'; емпатшно -перцептивно!'; емоцшно -регулятивно!'; рефлексивно-коригувально!). Опанування змютом структурних компонента культури шс майбутшм фахГвцем характеризуе його професшну зршсть Г комушкативну компетентность.
3. Науково обгрунтовано педагопчнГ умови формування культури шшомовного професшного спшкування майбутшх фах1вщв машинобудГвно!' галузГ, що передбачають: стимулювання професш-но!' мотивацп студента щодо оволодшня культурою шшомовного спшкування як важливого складника професюналГзму сучасного шженера; ство-рення з урахуванням культуролопчного, компетентшсного, комушкативного, контекстного, особистюно-дГяльшсного Г деонтолопчного пгдхо-дГв сприятливого освггаього середовища, яке надае можливосл для шшомовно!' взаемоди студента у рГзних видах професшно!' пгдготовки з метою оволодшня ними компетенщями (знаннями, умшнями, навичками) Г особистюними якостями, що характе-ризують майбутнього фахГвця як нос1я культури ш-шомовного професшного спшкування.
Експериментально доведена ефектившсть ви-значених умов, створення яких позитивно суттево вплинуло на рГвень сформованосл культури шс студента експериментально!' групи, порГвняно з контрольною. Так, в експериментальнш групГ кшь-к1сть студента Гз високим рГвнем сформованосл культури шс збГльшилась на 47,3 %, а в контрольнш груш - лише на 25,6 %; водночас шлькють студента, у яких виявлено низький рГвень сформованосл зазначено!' культури, зменшилася в експериментальнш груш на 58,6 %, а в контрольнш - на 48 %.
4. Уточнено критери Г показники рГвня сформованосл культури шшомовного професшного сш-лкування майбутшх фахГвщв техшчно!' галузГ, серед яких було виокремлено: 1) мотивацшно-особи-слсний (професшна спрямовашсть, цшшсне
ставлення до шшомовно! пiдготовки; професшно-шзнавальний iнтерес до оволодiння культурою шс; виявлення студентом професiйних якостей як но^ культури iпс, адекватнiсть самооцшки); 2) когшти-вно-мовленневий (культура i технiка мовлення (знання iноземно! мови, багатство лексичного запасу; виразшсть мови тощо); оволодiння знаннями щодо культури професшного спшкування, у тому числ iпс); 4) процесуально-рефлексивний (сформо-ванiсть практичних компетенцiй, що складають культуру iпс; рефлексивнiсть поведшки в дiяльностi iпс; адекватнiсть самооцшки).
Проведене дослщження не вичерпуе вах аспе-ктiв визначено! проблеми. Перспективними для по-дальшого наукового пошуку е питання вдоскона-лення навчально-методичного забезпечення (шно-вацiйних технологiй, форм, методiв, засобiв) педагогiчних умов формування культури шс в майбутшх фахiвцiв технiчного профiлю.
Лiтература
1. Андреева г. М. Зарубежная социальная психология xx столетия : теоретические подходы / г. М. Андреева, н. Н.богомолова, л. А. Петровская. М., 2001. - 288 с.
2. К1ш н. Iгровi технологи як ефективний зааб навчання професiйного шшомовного сшлкування майбутнiх фахiвцiв рiзних спещальностей / н. К1ш // науковий вюник ужгородського нацiонального унiверситету. Серiя : педагогiка. Соцiальна робота.
- 2016. - вип. 2. - с. 101-104.
3. Лийметс х.й. Как воспитывает процесс обучения? / х.й. Лийметс // новое в жизни, науке, технике. Серия «педагогика и психология». - москва: знание. - 1982. - № 12. - 96 с.
4. Логутша н. В. Педагопчш умови формування готовносл до професшного шшомовного сшлкування у майбутшх менеджерiв зовшшньоеконо-мiчно! дiяльностi / н. В. Логутша // проблеми iнже-нерно-педагопчно! освли. - 2007. - № 18-19. - с. 281-288.
5. Ломов б.ф. Системность в психологии : избранные психологические труды / б.ф. Ломов. -москва : издательство московского психолого-социального института; воронеж : нпо модэк, 2003. -424 с.
6. Ляудис в.я. Методика преподавания психологии : учебное пособие / в.я. Ляудис. - 5-е издание.
- санкт-петербург : питер, 2008. - 192 с.
7. Щербаков а. И. Практикум по общей психологии / а.и. Щербаков. - целиноград : просвещение, 1990. - 191с.
