CC BY
15
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021
УДК 323.1
Олена Чорнобай
Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка", Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теори та фшософп права, конституцiйного та мiжнародного права
1abau@ii.ua
СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ УКРА1НСЬКО1 СВРО1НТЕГРАЦП
http://doi.org/10.23939/1aw2021.29.066 © Чорнобай О., 2021
У статт дослщжуеться сучасний стан та перспективи украТнськоТ евроштеграцн з погляду наближення украТнського законодавства до законодавства Свропейського Союзу, проведення вщповщних змiн у нормативно-правовш базi УкраТни та Тх реашзацн.
Особливий акцент зроблено на визначенш особливостей наближення украТнського законодавства у рiзних сферах, проблемах дефшщп цих процеав та труднощiв, що виникають пiд час ТхньоТ ре&шзацн. Проан&шзовано сучасний стан проведення реформ вщповщно до завдань Порядку денного асощацп, визначено основнi проблеми. Дано рекомендацн щодо вир1шення цих проблем та забезпечення умов, що дозволять уник-нути Тх в майбутньому.
Враховуючи особливост евроштеграцшного процесу УкраТни до СС, цi етапи виключають фактор синхронностi, який при цьому замшюеться системою постановки завдань та плашв дiй i звiтуванням про результати.
Одним iз найважливiших чинни^в, що виступили каталiзатором процесу адаптацн е участь УкраТни в дiяльностi Ради Свропи на правах члена i приеднання до конвенцiй та шших нормативних актiв i докумен^в щеТ оргашзацн. Окрiм того, членство в Радi Свропи е одшею iз ключових вимог для вступу в СС. Дотримання вимог Ради Свропи наближае нацiональне законодавство УкраТни до правовоТ системи Свросоюзу, оскшьки держави-члени СС також повинн1 виконувати Тх. Варто зазначити, що документи, як приймаються Радою Свропи, не е обов'язковими до виконання, а чгткий мехашзм введення санкцш за ^норування цих положень поки вщсутнш. Отже, дiяльнiсть у межах Ради Свропи залишаеться радше можливiстю, ашж механiзмом ефективноТ адаптацн украТнського законодавства, а тому потребуе створення додатковоТ шституцшноТ та правовоТ бази з боку УкраТни для пщвищення результативност процесу адаптацн. При цьому доцшьно говорити про iмплементацiю мiжнародних докумен^в, а саме актiв, виданих Радою Свропи, оскшьки наближення украТнського законодавства до них найточшше пщходить пщ це визначення, враховуючи широкий спектр питань адаптацн.
Ключовi слова: наближення законодавства, УкраТна, Свропейський союз, реформи, нормативно-правова база.
Постановка проблеми. Свроштегращя е комплексним процесом, перебiг якого зумовлюе довготривалi змiни як у сощальному, економiчному та полiтичному житп кра1ни, так i у И правовш системi. Характер цих змш мае кiлькiсний та якiсний вимiри. Цi вимiри визначають: 1) посль
довнють держави Укра!на як суб'екта мiжнародних вiдносин у виконаннi мiжнародних зобов'язань; 2) ефективнiсть законотворення та нормотворення у контекст поглиблення зв'язку мiж вiтчизняною та европейською правовими системами; 3) дieвiсть "де-факто" та "де-юре" нових норм i принцишв у правозастосовнiй практицi органiв державно! влади. Перюдична оцiнка перебiгу евроштеграцшних процесiв дозволяе дати своечасну оцшку цим змiнам. Необхiднiстю тако! оцшки наприкiнцi 2020 року зумовлено актуальнють написання ще! статтi.
Аналiз дослщження проблеми. Питанням сучасного стану та перспектив укра!нсько! евроштеграци займалися багато вггчизняних науковцiв, серед яких: А. Сюсько, I. В. Войтович, Н. М. Внукова, С. Савельев та шшь Вони зосереджували свою увагу на питаннях реалiзацп реформ, полггичного дiалогу мiж Укра!ною та СС, аналiзу мiжнародних та нацiональних укра!нських документiв, що стосуються процесу евроштеграци тощо.
Мета статтi полягае в дослщженш сучасного стану та перспектив украшсько! евроштеграци з точки зору наближення законодавства Укра!ни до законодавства СС та реалiзацi! цих змш.
Виклад основного матерiалу. Розглядаючи процес штеграцп правово! системи Укра!ни до СС, необхщно спершу визначити основш процеси та фактори, що впливають на нього. Перш за все це стосуеться адаптацп укра!нського законодавства до правових норм СС шляхом його поступового та послщовного реформування.
Необхщнють адаптацп укра!нського законодавства до законодавства СС було проголошено ще у Стратегi! iнтеграцi! Укра!ни до Свропейського Союзу 11 червня 1998 року [10]. Шзшше !! доповнила Концепщя адаптацi! законодавства Укра!ни до законодавства СС 16 серпня 1999 року, на основi яко! мали створюватись щорiчнi плани роботи вищих органiв виконавчо! влади, спрямо-ваш на досягнення цiе! цiлi [3]. Ц плани мали узгоджуватись iз заходами, проведеними в межах реалiзацi! Стратегi!. Наступним кроком стала "Загальнодержавна програма адаптацi! законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу", прийнята 18 березня 2004 року Верховною Радою Укра!ни. Програма проголосила цю адаптащю прюритетним напрямком зовшшньо! поль тики Укра!ни, спрямованим на досягнення критерпв вступу до СС [1; 14, с. 34].
Отже, Укра!на заявляла про свою готовнють проводити поступовi реформи, спрямованi на адаптацiю нацюнального законодавства як складово! iнтеграцiйного процесу, учасником якого виявляла намiр бути. Цей процес планомiрний i передбачае декшька послiдовних етапiв, кожен з яких повинен починатись тсля досягнення цшей попереднього. Н. Пархоменко у сво!й працi визначае чотири основш етапи адаптацп нацюнального законодавства:
1) визначення критерив гармошзацп в рiзних сферах державного життя та галузях права, та попередне визначення юнуючих i потенцiйних проблем у майбутньому;
2) проведення експертизи, порiвняльного аналiзу законодавств, гармонiзацiя, узгодження понять та термтв, розробка пропозицiй щодо процесу гармошзацп з урахуванням нацiональних особливостей у правовш та iншiй сферах;
3) аналiз та створення перелшу вже iснуючих документiв, що потребують гармошзацп, а також перелшу мiжнародних актiв, якi необхiдно укласти для здшснення або пiдвищення ефек-тивносп цього процесу;
4) синхронна розробка та прийняття нових документiв чи внесення змш у вже юнуюч^ !х закрiплення в нацiональних законодавствах тощо [7, с. 339-340].
Важливо розумгги, що гармошзащя укра!нсько! правово! системи мае одностороннш характер, оскшьки передбачае лише змiни в нацюнальному законодавствi Укра!ни, але не кра!н СС чи наднацiональних шституцш. Результативнiсть цього процесу залежить вщ точностi формулювання правових норм в европейському законодавств^ але саме у цьому питанш часто виникають проблеми, оскшьки законодавство СС хоч i е наднацюнальним, але при цьому враховуе нацю-
нальш особливосп бiльшостi держав-члешв, що породжуе певнi труднощi гармошзацп. Для усунення цих проблем доцшьно використовувати унiфiкацiю нацiонального законодавства Украши та правових норм СС в тих сферах, де це можливо, застосовуючи гармошзащю в питаннях, де виникають особливо гострi суперечностi з нащональною специфiкою [13, с. 48].
Односторонне спрямування процесу адаптацп дозволяе використовувати i термiн "апро-ксимащя", який застосовуеться в правi СС щодо запровадження стандартiв "вторинного законодавства" - директив та регламента. Ц документи е за сво!м характером одностороншми актами, виданими наднащональними iнституцiями для нацiональних органiв. Отже, апроксимащя краще вiдображае характер реформування нащонального законодавства Украши вiдповiдно до норм СС.
Широке коло термшологп, яка застосовуеться для визначення наближення законодавства породжуе певнi складнощi у щентифшаци цих процесiв та його единому розумшш й узгодженнi в мiжнародних угодах i в процес реформування. Так Р. Хорольський пропонуе використовувати замють усього спектру термшв единий: "наближення законодавства" - що дозволить виршити цю проблему. При цьому така пропозищя може бути дещо розширена. Враховуючи вiдмiнностi в значеннях згаданих термiнiв, доцiльно використовувати запропоноване Р. Хорольським "наближення законодавства" (особливо тому, що значення слова "наближення" е середшм арифметичним для ще1 термшологп), але також використовувати iншi поняття в рiзних ситуащях вузько! компетенцп, наприклад "iмплементацiя" у приведенш украшського законодавства до норм мiжнародних орга-нiзацiй (у цьому випадку - Ради Свропи) i т. п. Цю термшолопю у разi ухвалення варто закрiпити за-для уникнення нових суперечностей та колiзiй пiд час дослiдження та в самому процес евроштег-раци, першою чергою у нормативних документах, яю стосуються реформ в Украш [12].
Основним методом реалiзацil евроштеграцп Украши е виконання положень Порядку денного асощацп (ПДА), погодженого з метою укладання та сприяння iмплементацil Угоди про асощащю мiж Украшою та СС [5]. Цей документ мютить положення, якi затверджують основш напрямки дiяльностi сторiн та завдання, виконання яких спрямоване на тдготовку сприятливих умов для укладання та iмплементацil Угоди про асоцiацiю. ПДА був укладений у вересш 2008 року i оновлений 16 березня 2015 року Радою асощацп. Причиною цього стала необхщшсть актуалiзувати завдання та напрямки дiяльностi у зв'язку iз пiдписанням Угоди про асощащю та потребою зосередитись в першу чергу на створенш сприятливих умов iмплементацil положень договору.
Виконання Украшою зобов'язань, передбачених ПДА та Угодою про асощащю заплановано на перюд 2014-2024 рр. Станом на кшець 2019 року за даними урядово1 системи "Пульс угоди" Украша виконала 43 % завдань, виконання яких передбачено на цей перюд. При цьому переважна бшьшють сфер, в яких передбачено реформування, мають завдання, виконання яких протермшо-вано. Найбшьшого прогресу досягнуто у сферах, яю потребують переважно юридичного вре-гулювання, створення державних шституцш, нового законодавства чи змши юнуючого та шших дш, виконання яких не вимагае радикальних змш, що можуть вплинути на функщонування вже сформовано1 державно1 системи. Доволi часто функцiонування шституцш, створених в межах виконання положень ПДА та Угоди про асощащю, виявляеться суто номшальним, а прийняп нормативш акти не iмплементовано [5].
Якщо розглядати стан виконання Украшою зобов'язань в ключових сферах, то в процеш реалiзацil конституцiйноl реформи була створена Конституцшна комiсiя та три робочi групи вiдповiдно до напрямюв роботи, прийнято низку вузькоспрямованих законопроекта (наприклад, №1013 про скасування адвокатсько1 монополil, тощо), а також законопроекти, спрямоваш переважно на отримання позитивное' оцiнки з боку електорату, наприклад скасування депутатсько1 недоторканностi 3 вересня 2019 року. За ощнкою експерта Центру полiтико-правових iнiцiатив, майже уш конституцiйнi iнiцiативи були здебшьшого популiстичними та недосконалими з погляду юридичних проблем. Окрiм цього конституцшна реформа мае й iншi проблеми, серед яких закритють пiдготовки конституцшних змiн i вiдсутнiсть консультацiй з експертами, цшсного концептуального бачення внесених шщатив, низька якiсть законопроектiв з погляду юридично1
техшки тощо. При цьому в системi «Пульс Угоди» результат виконання завдань ПДА в сферi юстицп, свободи, безпеки та прав людини оцшено в 83 % [8].
Судова система Укра!ни теж зазнала певних змш, пов'язаних з ПДА. Першi спроби змiни суддiв у 2015-2016 рр. виявились невдалими i не призвели до покращення дiяльностi судово! влади. Певнi зрушення вщбулись пiсля розпуску Вищо! квалiфiковано! комюп суддiв i створення нових оргашв: Конкурсно! комiсi!, завданням яко! було формування нового складу Вищо! квалiфiковано! комiсi! суддiв, та Комiсi! з питань доброчесносп та етики, що мала контролювати дiяльнiсть вищих судових оргашв. Однак Вища рада правосуддя, уповноважена на керiвництво у формуванш цих органiв, не виконала сво!х завдань та нiвелювала роль мiжнародних експертiв у !х складi. Ця подiя та пропозицiя вдвiчi скоротити кшькють суддiв Верховного Суду викликали мiжнародний резонанс [8].
Позитивними зрушеннями варто назвати створення Вищого антикорупцшного суду, Служби судово! охорони, залучення експертiв вiд громадськостi до оцшки роботи суддiв та кандидатiв на судовi посади вiд Громадсько! ради доброчесносп, запровадження класичного суду присяжних та ш. Ключовими проблемами залишаються: непослiдовнiсть судових реформ; високий рiвень корумпованостi судово! влади та неефективнють роботи Вищо! ради правосуддя; кадровий голод i високе навантаження на чинних сувдв, що ускладнюе доступнють правосуддя тощо.
В межах проблеми боротьби з корупщею було створено Антикорупцшне бюро, Вищий анти-корупцшний суд та низку iнших шституцш, внесено змiни в низку нормативних акпв тощо. Важливими серед них е можливють передачi справ з судiв загально! юрисдикцi! до Вищого антикорупцшного суду, скасування монополи державних експертних центрiв на проведення експертиз у кримшальних провадженнях, розширення повноважень Антикорупцiйного бюро i т. п. Водночас, статус виконання завдань "Приведення нацюнального законодавства у вщповщшсть з поло-женнями, викладеними у Додатку ХЫУ до Угоди про асощащю" та "Практична реалiзацiя ствро-бiтництва та обмiну iнформацiею з СС на оперативному рiвнi вщповщно до чинних порядкiв", розрахованих на 2020 рш, становить 0 %. Антикорупцшна структура, окрема вiд загально! пра-воохоронно! в Укра!нi, е досить новою, а тому ще не мае ефективно! системи стримувань i противаг. Крiм того, ефективне функцюнування антикорупцiйно! структури iнституцiй великою мiрою залежить вiд судово! системи, яка все ще потребуе реформування. Одним iз основних досягнень стало впровадження Сдиного державного реестру декларацш, але 27 жовтня 2020 року Конституцшний суд визнав неконституцшною кримшальну вщповщальнють за недостовiрне де-кларування, що можна вважати певним вщступом вщ зобов'язань, взятих Укра!ною в сферi боротьби з корупцiею [11].
Реформування виборчо! системи досягло певних успiхiв. Це, перш за все, ухвалення нового виборчого кодексу, за яким скасовано мажоритарну виборчу систему, крiм того запроваджено пропорцшну з частково вщкритими виборчими списками, кодифшовано виборче законодавство в питаннi розподшу i регулювання рiзних типiв виборiв, розширено повноваження Центрально! виборчо! комюп, введено обов'язкову публшащю вiдкритих виборчих даних тощо. Ц заходи досить суттево просунули реформу у напрямку виконання вщповщно до положень ПДА, але при цьому не усунули деяких шших проблем: необгрунтоване надмiрне фшансування виборчих кам-панш, що залишае можливим вплив фшансового чинника на результати виборiв, сумшвна якiсть Державного реестру виборцiв, який не проходив жодного незалежного аудиту, вщсутшсть ква-лiфiкацi! злочинiв проти виборчих прав та системи ефективно! протидп !м з боку правоохоронних оргашв тощо.
Змши в сферi статистичних даних за iнформацiею в системi «Пульс Угоди» стосувались виключно збору даних, в той час як "Впровадження скоординовано! статистично! робочо! прог-рами, яка мiстить шформащю про всю офiцiйну статистику" здшснено не було. Подiбна ситуацiя склалась i з забезпеченням розвитку систем зовшшнього аудиту у сферi державних фшаншв. Це свiдчить про вибiрковiсть проведення реформ i уникнення виконання завдань, яю дозволять громадськостi та мiжнароднiй спiльнотi отримувати iнформацiю, яка може викликати негативну реакщю.
Дисбаланс процесу реформ стосуеться також i порiвняння суспшьно1 та державно1 сфер життя. Реформи, якi стосуються трудового законодавства, сощально1 сфери, навколишнього середовища, освiти та здоров'я, мають найнижчi показники прогресу. Це свiдчить про вщсутнють прiоритетностi цих сфер у розподш ресурсiв органами влади [8, 9].
Вибiрковiсть та непослiдовнiсть проведення реформ ускладнюють ще одну проблему у процес наближення законодавства Украши до законодавства СС. Часто система державних оргашв, кадровi, економiчнi чи iншi можливостi не можуть забезпечити належного впровадження нових нормативно-правових акта або реалiзацiю 1хшх положень. Головна проблема полягае в тому, що Украша станом на кiнець 2020 року в^^зняеться вiд держав СС в низщ характеристик. Перш за все це стосуеться вже сформовано1 i довгi роки ддачо1 системи корупцшних механiзмiв, якi пошири-лись на бшьшють сфер життя держави. Проблеми виникають i у процес змiни положень чинно1 нормативно-правово1 бази внаслщок того, що законодавство Украши до початку активiзацil евро-штеграцшного процесу було сформоване i мало свою власну правову традищю, яка вплинула на законодавчi акти в рiзних сферах та на рiзних рiвнях. Отже, для ефективного наближення необхщно працювати над змiною не окремих документа, а тдходити до виршення проблеми комплексно, нацiлюючись на поступову модифшащю уие1 правово1 системи Украши.
Сформоване законодавство зумовило ситуащю, за яко! рiзнi сфери життя Украши отримали власну специфшу, яка обумовлюе необхщнють вибудовування окремих стратегш реформування для кожно1 з них. Наприклад, сучасний економiчний стан Украши не дозволяе наближати пенсiйне та трудове законодавство до норм СС, оскшьки ринок пращ та система охорони здоров'я Украши можуть опинитись у ще пршому сташ, а !х реашмащя може коштувати недофшансування iнших сфер, що викличе ланцюгову реакщю. Тому цей процес потребуе ефективного управлшня та адмь нютрування, що доцiльно визнати одним iз прiоритетних завдань.
Ще одним важливим моментом е те, що бшьша частина базових законодавчих актiв тд-писувались крашами-членами СС вже в умовах перебування у складi оргашзацп, в той час як Украша юнувала в iнших геополiтичних умовах, що зумовило шше бачення правово1 системи в цiлому. Цей чинник також ускладнюе процес наближення законодавства Украши до законодавства СС.
У цьому ключi важливим також залишаеться узгодження нового законодавства з нащональ-ною правовою традищею, яка може не лише зазнати суттевих незворотних змш через непослщовне наближення або таке, яке проводиться без належно1 тдготовки виключно заради номiнального виконання завдань, але й призвести до деструктивних наслщюв у правовому чи шшому вимiрах. Наближення укра1нського законодавства передбачае не лише досягнення одинично1 (хоч i велико1 за масштабом) цш, а створення бази для формування в Украш правово1 системи, яка буде функщонувати так само або наближено до европейсько1. Це потребуе змши не тiльки законодавства, але також i правотворчосп, правово1 культури, правозастосування та ш. Цей процес доволi складний i потребуе чи не найретельнiшоl тдготовки та поступовосп здiйснення, оскiльки передбачае поеднання ознак двох правових традицш. У цш ситуац^ укра1нська сторона не може вщмовитись повнiстю вщ свое1 правово1 системи на користь европейсько1, але може перейняти суттеву частину особливостей та нормативно-правових акта. Це дозволить простше й ефектившше не тiльки виконувати завдання ПДА, але й спростити процес узгодження норм права у майбутньому [5, 8, 9, 13].
Висновки. Сучасний стан украшсько1 евроштеграцп доцшьно назвати складним i супереч-ливим. Украша поступово рухаеться вперед на шляху до наближення украшського законодавства до законодавства СС, але з суттевими складнощами. Перш за все на це впливае непослщовнють проведення реформ та неузгоджешсть !х впровадження мiж мiнiстерствами, що часто лише ускладнюе вже складний процес реформування. Важливим фактором також е корумпованють
владних структур, що негативно впливае на проведення змш. Доволi суттева частина вже прове-дених реформ часто юнують лише в документах i не реалiзуються. Крiм того, змши, спрямованi на прозорiсть дiяльностi органiв влади, часто iгнорують, що також ускладнюе ситуащю. Внаслiдок цього процес реформування стае складшшим i сповiльнюеться. Отже, за 6 з 10 роюв Укра!на ви-конала лише 43 % зобов'язань в межах ПДА.
З шшого боку, враховуючи юнуючу ситуащю всередиш Укра!ни та !! мiжнародне положення, процес реформування за останш 2 роки показуе майже задовшьний результат. Великою мiрою на це вплинула участь в Радi Свропи та бшьш нiж двадцятилiтня iсторiя поступового наближення законодавства Укра!ни до европейських стандарта.
1снуючий стан справ в Укра!ш показуе, що проблеми, якi е у процес наближення законодавства та реформування - досить чпта. Перш за все, необхщно виршити проблему непосль довностi рiшень шляхом створення механiзмiв тiснiшо! взаемодi! мiж органами та гiлками влади для узгодження !хшх дiй. Переглянути та сформувати чггку стратегiю впровадження нових закошв та iснуючого законодавства з урахуванням нацiонально! специфiки i ресурсного потенщалу. Залучати незалежних та мiжнародних експертiв до функцiонування ширшого кола шституцш на рiзних рiвнях у процес проведення кадрових змiн. Зосередитись на реформах, нацшених на створення прозоро! системи функцiонування державних оргашв. Взаемодiяти з громадськiстю, залучаючи !! до обговорення законопроектiв та визначення проблемних питань.
Грунтовшше варто тдшти також до питання наближення законодавства. Воно повинно стосу-ватись не лише виконання завдань ПДА, але й забезпечити уникнення непорозумшь у майбутньому та гармоншне функщонування наднащонально! правово! системи СС та нащонально! правово! системи Укра!ни у перспективi впровадження нових законодавчих актiв, тдписання документiв або прийняття спiльних ршень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Верховна рада Укра!ни. (2004). Про Загальнодержавну програму адаптаци законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1629-15#Text.
2. Верховна Рада Укра!ни. (2015). Угода про асощацш м1ж Укра!ною, з одше!' сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтовариством з атомно! енергп 1 !хн1ми державами-членами, з шшо! сторони. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_011#Text.
3. Каб1нет Мш1стр1в Укра!ни. (1999). Про Концепц1ю адаптацп законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1496-99-п#Text.
4. Костюченко Я. (2019). Угода про асощацш з СС у нацюнальному порядку денному Укра!ни. Шдприемництво, господарство i право. К. С. 354-359.
5. Мшстерство закордонних справ Укра!ни. (2015). Порядок денний асощацп м1ж Укра1ною та СС для п1дготовки та сприяння 1мплементацИ Угоди про асощацш. https://mfa.gov.Ua/storage/app/sites/1/Docs/ evroitegraciina_dijalnist/UA_15-1 %20final.pdf.
6. Пульс Угоди. Напрямки Угоди про асощацш - прогрес виконання. http://pulse.eu-ua.org
7. Пархоменко Н. М. (2012). Гармошзащя законодавства Укра!ни з европейським та м1жнародним правом: методи, етапи, види. Часопис Кишсъкогоутверситету права. № 1. С. 339-340.
8. Реашмацшний Пакет Реформ. (2020). https://rpr.org.ua.
9. Урядовий портал. Реформи. https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi.
10. Указ президента Укра!ни "Про затвердження Стратеги iнтеграцii Укра!ни до Свропейського Союзу" (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615/98#Text.
11. Укршформ. (2020). КСУ визнав неконституцiйною кримшальну вiдповiдальнiсть за недостовiрне де-кларування. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3124929-ksu-viznav-nekonstitucijnou-kriminalnu-vidpovidalnist -za-nedostovirne-deklaruvanna-dzerelo.html.
12. Хорольський Р. (2019). Чи можна усунути плутанину в евроштеграцшнш термiнологiï? Центр "Нова £вропа". http://neweurope.org.ua/analytics/nablyzhennya-adaptatsiya-aproksymatsiya-garmonizatsiya-zakonodavstva-chy-mozhna-usunuty-plutanynu-v-yevrointegratsijnij-terminologiyi/.
13. Чабах О. М. (2014). Правова гармошзащя як необхвдна складова eвроiнтеграцiйних процесiв Украши. Теорiя та iсторiя держави i права. К. С. 46-50.
14. Ямковий В. I. (2018). Гармошзащя законодавства Украши з правом £вропейського Союзу як один з етатв адаптацп до европейських правових стандарпв. Правовий часопис Донбасу. Кривий Pir. С. 33-39.
REFERENSES
1. Verkhovna rada Ukrainy. (2004). Pro Zahalnoderzhavnu prohramu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu [About the National program of adaptation of the legislation of Ukraine to the legislation of the European Union]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1629-15#Text.
2. Verkhovna Rada Ukrainy. (2015). Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part]. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011#Text.
3. Kabinet Ministriv Ukrainy. (1999). Pro Kontseptsiiu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu [About the Concept of adaptation of the legislation of Ukraine to the legislation of the European Union]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1496-99-p#Text.
4. Kostiuchenko Ya. (2019). Uhoda pro asotsiatsiiu z YeS u natsionalnomu poriadku dennomu Ukrainy
[Association Agreement with the EU on the national agenda of Ukraine] Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. K. Pp. 354-359.
5. Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy. (2015). Poriadok dennyi asotsiatsii mizh Ukrainoiu ta YeS dlia pidhotovky ta spryiannia implementatsii Uhody pro asotsiatsiiu [The agenda of the association between Ukraine and the EU to prepare and facilitate the implementation of the Association Agreement]. https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/Docs/evroitegraciina_dijalnist/UA_15-1 %20final.pdf.
6. Puls Uhody. Napriamky Uhody pro asotsiatsiiu - prohres vykonannia [The directions of the Association Agreement are progress in implementation]. http://pulse.eu-ua.org.
7. Parkhomenko N. M. (2012). Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy z yevropeiskym ta mizhnarodnym pravom: metody, etapy, vydy [Harmonization of Ukrainian legislation with European and international law: methods, stages, types]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. No. 1. Pp. 339-340.
8. Reanimatsiinyi Paket Reform [Resuscitation Reform Package]. (2020). https://rpr.org.ua.
9. Uriadovyi portal. Reformy [Reforms]. https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi.
10. Ukaz prezydenta Ukrainy "Pro zatverdzhennia Stratehii intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu" [Decree of the president of Ukraine "On approval of the strategy of Ukraine's integration into the European Union"] (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615/98#Text.
11. Ukrinform. (2020). KSU vyznav nekonstytutsiinoiu kryminalnu vidpovidalnist za nedostovirne deklaruvannia [The Constitutional Court of Ukraine has declared unconstitutional criminal liability for false declarations].
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3124929-ksu-viznav-nekonstitucijnou-kriminalnu-vidpovidalnist-za-nedostovirne-deklaruvanna-dzerelo.html.
12. Khorolskyi R. (2019). Chy mozhna usunuty plutanynu v yevrointehratsiinii terminolohii? [Is it possible to eliminate confusion in European integration terminology?]. Tsentr "Nova Yevropa". http://neweurope. org.ua/analytics/nablyzhennya-adaptatsiya-aproksymatsiya-garmonizatsiya-zakonodavstva-chy-mozhna-usunuty-plutanynu-v-yevrointegratsijnij-terminologiyi/.
13. Chabakh O. M. (2014). Pravova harmonizatsiia yak neobkhidna skladova yevrointehratsiinykh protsesiv Ukrainy [Legal harmonization as a necessary component of Ukraine's European integration processes]. Teoriia ta istoriia derzhavy i prava. K. Pp. 46-50.
14. Iamkovyi V. I. (2018). Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy z pravom Yevropeiskoho Soiuzu yak odyn z etapiv adaptatsii do yevropeiskykh pravovykh standartiv [Harmonization of Ukrainian legislation with the law of the European Union as one of the stages of adaptation to European legal standards]. Pravovyi chasopys Donbasu. Kryvyi Rih. P. 33-39.
Дата надходження: 22.12.2020р.
Olena Chornobai
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative education,
candidate of legal sciences,
Associate Professor of the Department of Theory and Philosophy of Law, constitutional and international Law CURRENT STATE AND PROSPECTS OF UKRAINIAN EUROPEAN INTEGRATION
The article examines the current state and prospects of Ukrainian European integration from the point of view of approximation of Ukrainian legislation to the legislation of the European Union, making appropriate changes in the regulatory framework of Ukraine and their implementation.
Particular emphasis is placed on determining the specifics of the approximation of Ukrainian legislation in various fields, the problems of defining these processes and the difficulties that arise during their implementation. The current state of implementation of reforms in accordance with the tasks of the Association's Agenda is analyzed, and the main problems are identified. Recommendations are given for solving these problems and provide conditions that will avoid them in the future.
Given the peculiarities of Ukraine's European integration process into the EU, these stages exclude the factor of synchronicity, which is replaced by a system of setting tasks and action plans and reporting on results.
One of the most important factors that catalyzed the process of adaptation is Ukraine's participation in the activities of the Council of Europe as a member and accession to conventions and other regulations and documents of this organization. In addition, membership in the Council of Europe is one of the key requirements for EU accession. Compliance with the requirements of the Council of Europe approximates the national legislation of Ukraine to the legal system of the European Union, as EU member states must also comply with them. It should be noted that the documents adopted by the Council of Europe are not binding, and there is no clear mechanism for imposing sanctions for ignoring these provisions. Thus, activity within the Council of Europe remains an opportunity rather than a mechanism for the effective adaptation of Ukrainian legislation, and therefore requires the creation of an additional institutional and legal framework by Ukraine to increase the effectiveness of the adaptation process. At the same time, it is expedient to talk about the implementation of international documents, namely acts issued by the Council of Europe, as the approximation of Ukrainian legislation to them best fits this definition, given the wide range of issues of adaptation.
Key words: approximation of legislation, Ukraine, European Union, reforms, regulatory framework.
