CC BY
5
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 340:12
Любов Ватаманюк
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка", кафедра теорп та фшософи права, аспiрант I року навчання спещальносп 081 "Право"
lyubof13 @gmail. сот
НАЦ1ОНАЛЬНО-ПРАВОВА ГАРМОН1ЗАЦ1Я 1НСТИТУТУ ПРАВОСУДДЯ В СИСТЕМ1 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
© Ватаманюк Л., 2018
Дослщжено проблему нацюнально-правовоТ гармошзацн iнституту правосуддя в системi iнтеграцiйних процес1в та визначено шляхи приведення нацюнального законодавства про шститут правосуддя вщповщно до мiжнародних стандартiв. Фундаментальнiсть гармошзацн законодавства УкраТни про iнститут правосуддя iз мгжнародними стандартами безпосередньо залежить вщ етапiв "й" реалiзацiТ. Пропонуемо виокремити так етапи гармонiзацiйних процес1в у сферi судоустрою та статусу суддiв: етап формування нацiонально-правого механiзму/програми гармошзацн законодавства УкраТни, судоустрiй та статус суддiв iз мiжнародними стандартами; етап порiвняльно-правового аналiзу та правовоТ експертизи; етап активно"" модершзацн; етап реашзацн гармонiзацiйних процесiв.
З'ясовано, що без запровадження мобiльних та продуктивних заходiв процес приведення нацiонального законодавства вщповщно до мiжнародних стандартiв ООН, РС, СС фактично залишатиметься на рiвнi проголошень i побажань, а приеднання УкраТни до мiжнародних правових ак^в, що закрiплюють мгжнародш стандарти, матиме радше полiтичний, а не мiжнародно-правовий характер.
Ключовi слова: шститут правосуддя; штеграцшш процеси; система права; нащонально-правова гармонiзацiя; держава; принципи та норми мiжнародного права; мiжнароднi стандарти.
Любовь Ватаманюк
НАЦИОНАЛЬНО-ПРАВОВАЯ ГАРМОНИЗАЦИЯ ИНСТИТУТА ПРАВОСУДИЕ В СИСТЕМЕ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ
В статье исследована проблема национально-правовой гармонизации института правосудия в системе интеграционных процессов и определены пути приведения национального законодательства об институте правосудия в соответствие с международными стандартами. Фундаментальность гармонизации законодательства Украины об институте правосудия с международными стандартами напрямую зависит от этапов их реализации. Предлагаем выделить следующие этапы гармонизаций них процессов в сфере судоустройства и статуса судей: этап формирования национально-
правого механизма/программы гармонизации законодательства Украины о судоустройстве и статусе судей с международными стандартами; этап сравнительно-правового анализа и правовой экспертизы; этап активной модернизации; этап реализации гармонизационных процессов.
Выяснено, что без введения мобильных и производительных мероприятий процесс приведения национального законодательства в соответствие с международными стандартами ООН, СЕ, ЕС фактически останется на уровне провозглашений и пожеланий, а присоединение Украины к международным правовым актам, закрепляющим международные стандарты, будет иметь скорее политический, а не международно-правовой характер.
Ключевые слова: институт правосудия; интеграционные процессы; система права; национально-правовая гармонизация; государство; принципы и нормы международного права; международные стандарты.
Lyubov Vatamanyuk
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
NATIONAL-LEGAL HARMONIZATION OF THE INSTITUTE OF JUSTICE IN THE SYSTEM OF INTEGRATION PROCESSES
The article deals with the problem of the national-legal harmonization of the institute of justice in the system of integration processes and to determine the ways of bringing the national legislation on the institute of justice in accordance with international standards. The fundamental harmonization of the Ukrainian legislation on the institution of justice with international standards directly depends on the stages of their implementation. We propose to distinguish the following stages of harmonization processes in the field of the judiciary and the status of judges: the stage of formation of the national-law mechanism/program for the harmonization of Ukrainian legislation in the judicial system and the status of judges with international standards; the stage of comparative legal analysis and legal expertise; stage of active modernization; the stage of realization of harmonization processes.
It is revealed that without the introduction of mobile and productive measures, the process of bringing the national legislation in line with international standards of the United Nations, the Council of Europe, the EU will actually remain at the level of proclamations and wishes, and Ukraine's accession to international legal acts that establish international standards will have a political, not an international legal nature.
Key words: institute of justice; integration processes; system of law; national-legal harmonization; state; principles and norms of international law; international standards.
Постановка проблеми. Форсований розвиток Укра!ни як правово! держави в контексп штеграцшних процешв спонукае апелювати до практики застосування ушверсальних принцитв i норм мiжнародного права, загальновизнаних мiжнародних стандарта ООН, Р€, €С, спрямованих на вдосконалення вггчизняного шституту правосуддя, тдвищення оперативносп та ефективносп, доступносп й прозоросп.
Правова система кожно! держави е винятковою, функщонуе в конкретних юторичних обставинах i за визначеного рiвня И соцiально-економiчного розвитку. 1нтегращя нащонального шституту правосуддя до европейського, а вщтак свггового правового простору повинна реалiзовуватися шляхом шщдавання единого правопорядку з обов'язковим урахуванням нащонально! щентичность Конститутивно важливо е створити ефективний
правовий мехашзм кореляцп нацiонального законодавства i3 iнститутом правосуддя вiдповiдно до мiжнародних стандартiв.
Аналiз дослiдження проблеми. Дослщженням проблеми нацiонально-правовоï гармонiзацiï iнституту правосуддя в œcreMi iнтеграцiйних процесiв присвячено науковi розвiдки вчених М. Анселя, О. Бранд, К. Дейвюа, В. Евальда, П. Леграна, А. Сащова, О. Тихомирова, К. Цвайгерта та ш. Водночас, науковий доробок деяких i3 них не виступав як предмет для аналiзу у дослщженнях вггчизняних вчених та, вiдповiдно, не враховувався у розробщ методологiï адаптацп законодавства Украïни.
Мета роботи - окреслити проблему нацiонально-правовоï гармонiзацiï шституту правосуддя в системi iнтеграцiйних процешв та визначити шляхи увiдповiднення нацюнального законодавства про шститут правосуддя мiжнародним стандартам.
Виклад основного матерiалу. Проголошення Украшою незалежностi i пiзнiше прийняття Конституцiï Украши поклало початок транзитивного перюду у всiх сферах суспшьства, з того часу й шститут правосуддя перебувае в умовах "перманентно!' реформи", що обумовлюе систематичне оновлення нацюнального законодавства, значш органiзацiйнi, концептуальш та правовi змiни. Проте, така тенденщя украшського суспiльства вiдкрито опозицюнуе конститутивному принципу верховенства права, невщдшьним елементом якого е правова визначешсть. Фундаментальною ознакою означеного принципу е правило резонноï стабiльностi та передбачуваносп права, що гарантуе стiйкiсть правових принцитв упродовж тривалого часу, застер^ае вiд тарабарських змiн, тобто, накладаючи певне табу, зобов'язуе зберiгати баланс шституту правосуддя та стабшьносп законодавства про нього.
У межах предмету цiеï статтi зосередимо нашу увагу на практичному аспект реалiзацiï iдеï едностi як основи гармошзацн нацюнального законодавства про судоустрш та статус сувдв вiдповiдно до мiжнародного стандарту. Правовi системи Оргашзацп Об'еднаних Нацiй (ООН), Ради Свропи (PG), Свропейського Союзу (GC) виступають, по-сутi, фундаментальними формами правовоï штеграцп й протегують ефективнiй реалiзацiï як европейской так i свiтовоï едностi. Правова iнтеграцiя, як невщ'емна складова iнтеграцiйних процесiв, грунтуеться на регулюванш об'еднання нацiональних правових систем в монолггний геоправовий простiр i процесах 1х якiсноï взаемодiï. Правова система, законодавча система та система права виступають одними з визначальних системних категорш в юриспруденции Правова система зазвичай визначаеться системою права та законодавчою системою. Дослщник М. I. Байтш зосереджуе увагу на тому, що окреслення та висвгглення структури правовоï системи тiсно пов'язане з перебазуванням дефшщи правовоï системи iз абстрактно-теоретичного у науково-практичний контекст [1].
Правова система - це мщна едшсть системи права й системи законодавства, що взаемопов'язаш мiж собою та зiставляються як змют i форма. Система права е астральною дефшщею (невидимою), адже вщдзеркалюе внутрiшню будову права, натомiсть система законодавства е наочно вираженою (видимою), зовшшньою формою система права. Зазвичай, будь-яка правова система та система права окреслюються системою нацюнального законодавства як комплексом взаемозалежних i узгоджених юридичних засобiв, правових норм, принцитв, що безпосередньо впливае на природу сустльних вщносин у держав^ формуе правосвщомють, значно удосконалюе правотворчий процес, в цшому виступае визначальним стабшзуючим та органiзуючим фактором [2, с. 14]. Вщтак, значна вщповщальшсть за побудову демократичноï судовоï влади в Украш з високим рiвнем захисту прав та свобод людини i громадянина, вщповщальшсть за ïï удосконалення, пiдвищення прозоростi, доступностi та продуктивносп покладаеться на нормативно-правову базу. У контекст iнтеграцiйних амбiцiй нашоï держави екстреним завданням е забезпечення ефективного процесу приведення нацюнального законодавства про судоустрш i статус суддiв у вщповщшсть до мiжнародних стандарта.
Зважаючи на предмет нашо! статтi, важливо е звернути увагу на практичну реалiзацiю механiзму iмплементащ! норм i принципiв мiжнародного права у простр нацiонального законодавства про судоустрiй i статус суддiв. Так, iмплементацiя застосовуеться лише у контекст реалiзащ! окремих норм мiжнародного права у внутршньодержавне право та практичну дiяльнiсть держави й шших суб'ектiв, що навряд чи повною мiрою сприятиме досягненню законодавством Укра!ни про судоустрiй i статус суддiв вiдповiдностi до мiжнародних стандартiв.
Визначальним аспектом iмплементащ! виступае забезпечення державою виконання м1жнародних правових норм (норм-принципiв, норм-декларацiй, норм-дефiнiцiй, уповноважуючих, зобов'язуючих, забороняючих норм тощо), закршлених у м1жнародних нормативно-правових актах, яю:
- не завжди закрiплюють мiжнароднi стандарти, впровадження яких у практику вщкрие можливiсть Укра!ш в найкоротший термiн утвердити справедливий i незалежний суд, яюсно пiдвищити рiвень судового захисту, забезпечити побудову правово! держави та розвинутого громадянського суспшьства;
- не повною мiрою слугують узгодженню спшьних поглядiв i концепцiй розвитку нащонального законодавства;
- характеризуються певною ешзодичнютю щодо просторових меж, часових рамок, предметно! сфери застосування, що зумовлено !х договiрним походженням та особливостями нащонального мехашзму правозастосування [2, с. 20].
Серйозним е виршення шшого концептуального питання: чи можуть мiжнародно-правовi норми використовуватися у сферi внутрiшньодержавних вiдносин безпосередньо, без проголошення мiжнародних договорiв джерелами внутршньодержавного права та без !х трансформащ! у нацiональне законодавство. Беручи до уваги те, що в ст. 9 Конститущ! Укра!ни задекларовано, що мiжнародний договiр стае частиною нащонального законодавства лише тсля його ратифшащ! [3], застосування лише iмплементацi! матиме надзвичайно низьку ефективнють у процес досягнення нацiональним законодавством про судоустрш i статус суддiв вiдповiдностi мiжнародним стандартам.
Проблема практично! реалiзацi! норм i принципiв мiжнародного права, яю стали частиною нацiональних правових систем, також е досить дискусшною. Матерiальнi норми мiжнародно! угоди не завжди можуть бути належним чином реалiзованi через чинш галузевi процесуальнi норми внутршньодержавного права, а спецiальних норм, створених для такого випадку, зазвичай просто немае.
Для приведення нащонального законодавства про судоустрш i статус суддiв у вщповщшсть до мiжнародних стандартаiв важливо не лише iмплементувати у нацiональне законодавство декларативш положення мiжнародних нормативно-правових актiв щодо функщонування демократично! незалежно! справедливо! судово! влади в Укра!нi, а, враховуючи необхщнють розв'язання цiлого комплексу актуальних питань правосуддя, сформувати ефективну законодавчу базу, спрямовану на закршлених належних оргашзацшних основах нащонально! системи судiв загально! юрисдикцп, встановлення вiдповiдного порядку формування та функщонування шституту самооргашзащ! судово! влади, оптимiзацiю статусу суддiвського самоврядування в Укра!нi, забезпечення належного квалiфiкацiйного рiвня суддi, належного порядку зайняття посади суддi суду загально! юрисдикци, порядку застосування до суддiв дисциплiнарно! вiдповiдальностi, закрiплення порядку належного матерiального та соцiального забезпечення суддiв, належного судового адмiнiстрування тощо.
Сучасними реалiями е постiйне реформування вггчизняно! системи правосуддя. В контекстi свггових та евроiнтеграцiйних амбiцiй нашо! держави поширеною серед полiтикiв, юристiв, науковщв та громадськостi в цiлому е дефшщя "гармошзащя законодавства". Розумiння про сутшсть, змiст, межi, форми та методи реалiзацi! означеного процесу е значно авансованим. Суттевим недолiком тако! ситуацi! е вiдсутнiсть i в юридичнш лiтературi, i в нормативно-правових актах Укра!ни та вiдповiдних мiжнародних документах офiцiйно! дефiнiцi! цього методу.
Фаховi науковцi та юристи-мiжнародники зосереджують увагу на тому, що саме "гармошзащя" е^валентно вiдображае сутнiсть процесу створення гомогенного правового
середовища в межах мiжнародних/eвропейських iнтеграцiйних оргашзацш вiдповiдно до моделей, висунутих шститущями ООН, PG, GC i е значно популярнiшим у застосуванш, хоча змют цього поняття визначаеться неоднозначно [4, с. 21].
У науковш лггерат^ гармонiзацiя трактуеться як "узгодження yнiверсальних пiдходiв, концепцiй розвитку нацюнальних законодавств" [5, с. 75]., "створення загальних правових принципiв та окремих ршень" [6, с. 184], "один iз визначальних напрямiв i форм проведення узгодженого правового розвитку держави" [2, с. 28], процес приведення нацiонального законодавства у вiдповiднiсть до правових систем провщних мгжнародних оргашзацш Свропи [7, с. 255].
Незаперечною е позицiя Отто Люхтерхандта, що дефшщш "гармошзащя" максимально вiдображае "узгоджене спiвiснyвання i чиннiсть таких норм, як юридичш принципи i приписи, що походять iз рiзноманiтних джерел права", а один iз аспекта, у якому окреслюеться завдання гармошзацп, репрезентований вiдносинами "мiж рiзними системами правопорядку, що е принципово самостшними та юнують незалежно одна вщ одно!, примiром, мiж правопорядком мiжнародного права або европейського i нацюнальним правом" [8, с. 57].
Грунтуючись на теоретичних i практичних дослщженнях з проблеми iнтеграцiйних процесiв, варто зауважити, що гармонiзацiя законодавства е^валентно спiввiдноситься зi цiлеспрямованим процесом зближення, узгодження та взаемодп нацiональних правових систем на основi загальних мiжнародних правових стандартiв, задекларованих у площиш вiдповiдного правового простору, який скеровано на узагальнення правових припишв у певних крашах, досягнення консенсусного законодавства, дотримання мiжнародних, европейських та нацюнальних правових вимог, елiмiнацiю юридичних колiзiй методом формування та утвердження цшсно! правово! полiтик, спiльних юридичних принцишв, правил, правових стандартiв стосовно рiзних правових систем, що передбачае узгоджену дiяльнiсть yсiх сyб'ектiв держави, яка здшснюеться у межах 1хньо! компетенцп виважено та послiдовно [2, с. 29].
Вщтак, ефективнiсть i продуктивнють правово! гармонiзацiï безпосередньо залежить вщ наявностi нацiонально-правового механiзмy гармонiзацiï, що зумовлюеться визначенням ïï форм, установленням меж, окресленням предмету, еташв^вшв, методiв i засобiв реалiзацiï процесу гармошзацп. Форми, межi гармонiзацiï зyмовленi приналежнютю держави до iнтеграцiйноï системи, вщтак гармонiзацiя може здiйснюватися як на нацюнальному/внутршньодержавному, так i на мiжнародномy/мiждержавномy рiвнi.
Фyндаментальнiсть гармонiзацiï законодавства Украши про iнститyт правосуддя iз мiжнародними стандартами безпосередньо залежить вiд еташв ik реалiзацiï. Дослiдниця Пархоменко Н. М. видшяе п'ять етапiв гармошзацп нащонального законодавства з европейським i мiжнародним правом [9, с. 339-340]. Здшснюючи паралелi та враховуючи дослщжену проблематику, а також особливостi процешв модернiзацiï судово!' влади в Украш, пропонуемо виокремити такi етапи гармошзацш них процесiв у сферi судоустрою та статусу сyддiв:
етап формування нащонально-правого мехатзму/програми гармошзацп законодавства Украши судоустрш та статус сyддiв iз мiжнародними стандартами. На цьому еташ необхiдно:
1) визначитися iз питаннями, що вимагають оновленого правового регулювання; 2) окреслити коло мiжнародних норм, щодо яких необхщно провести гармошзащю; 3) створити матерiально-технiчнy базу;
етап пор1вняльно-правового анал1зу та правовоï експертизи положень нащонального законодавства про судоустрш та статус сyддiв на предмет ïхньоï вщповщносп мiжнародним стандартам;
етап активног модершзацИ' нацiонального законодавства про судоустрш та статус сyддiв Украши iз урахування мiжнародних стандарта. На цьому еташ необхщно забезпечити розробку та прийняття нових нормативно-правових акта, внесення змш у ддаче законодавство, яю б максимально вщповщали мiжнародним стандартам i не порушували yнiкальностi нацiональноï правовоï системи;
етап реал^зацИ' гармотзацтних процеав. На цьому еташ вщбуваеться реалiзацiя гармонiзованих акта, здшснюеться ощнка досягнутих резyльтатiв.
Щц час проведення гармошзацн нацюнального законодавства про судоустрш i статус суддав i3 мiжнародними стандартами необхiцно забезпечити яюсний переклад мiжнароцних правових акта, квалiфiковану пiцготовку законодавчих положень i3 врахуванням мiжнароцних станцартiв (законiв, шдзаконних нормативно-правових актiв тощо), цiлiснiсть i системнють процесу гармонiзацiï, потребу в застосуванш нових законодавчих технологiй та форм (комплексш акти, узгоцжувальнi закони тощо), активну участь судових оргашв у зближенш правових систем.
Процес гармошзацн нацюнального законодавства про судоустрш i статус суддiв необхщно будувати на засадах аполитизму, пiцсилювати вщповщною технiчною допомогою (проведення семiнарiв, навчань, обмшом експертами) з метою шдвищення рiвня професiйноï правовоï культури суддiв та iнших працiвникiв суцовоï системи, здатних до ефективноï реалiзацiï припишв мiжнароцного права, мiжнароцних станцартiв ООН, Р€, GC, здатних брати участь у виршенш рiзноманiтних проблем у свгтовому правовому просторi. Дieвим чинником забезпечення незалежносп гармонiзацiйних процесiв е контроль вiцповiцних iнтеграцiйних органiв, наприклад, Свропейсько1' комiсiï за цемократiю через право (Венещанська комiсiя), Свропейсько1' комюи GC за 1'х реалiзацiею.
На нацюнальному рiвнi доречним було би функцюнування органу, вiцповiцального за впровадження в законодавство Украши норм i стандарта ООН, Р€, €С, функцюнування якого доцшьно скоординувати вiцповiцно до принципу подолу влади та надалити повноваженнями щодо формування нацiонально-правого мехашзму/програми гармонiзацiï, активно!' моцернiзацiï нацiонального законодавства, реалiзацiï гармонiзацiйних процесiв, аналiзу 1х ефективностi тощо. Такий пiцхiц забезпечив би принцип незалежносп кожноï гшки влади в процесi реформування, вдосконалення, досягнення вщповщносп мiжнароцним стандартам тощо.
Висновки. Без запровадження мобшьних та продуктивних захоцiв процес приведення нацюнального законодавства у вщповщнють iз мiжнародними стандартами ООН, PG, GC фактично залишатиметься на рiвнi проголошень i побажань, а приеднання Украши до мiжнародних правових акта, що закршлюють мiжнароднi стандарти, матиме радше полгтичний, а не мiжнароцно-правовий характер.
Отже, з метою ефективного та продуктивного регулювання й реалiзацiï процесу гармошзацн законодавства Украши про шститут правосуддя, як процесу створення правового режиму у сферi судочинства за допомогою правових норм, заснованих на стандарту неабияке значення мае окреслення змюту мiжнародних стандарта судоустрою та статусу суцдiв, 1хня класифiкацiя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Байтин М. И. Право и правовая система: вопросы соотношения. Право и политика. -№ 4. 2000. [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://elib.org. ua/politics/ua_readmephp?subaction= showfull&id=1096455132&archive. 2. Саленко О. В. Гармотзащя законодавства Украгни про судоустрш i статус судд1в i3 м1жнародними стандартами. - Кшв: Алерта, 2016. - 276 с. 3. Конститущя Украгни. База даних "Законодавство Украгни " / ВР Украгни. Режим доступу: http://zakon5. rada. gov. ua/laws/show/254 %D0 %BA/96- %D0 %B2 %D1 %80. 4. Опришко В. Ф. Теоретичт та практичт аспекти мехатзму гармотзацп законодавства Украгни з мiжнародним правом. Проблеми гармотзацп законодавства Украгни з мiжнародним правом : матерiали наук.-практ. конф., м. Кшв, жовт. 1998 р. - К.: 1998. - С. 11-25. 5. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения. - М. : Норма, 1996. - 432 с. 6. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение : учеб. для юрид. вузов. - М. : Зерцало, 2001. - 560 с. 7. Рабтович П. М. Законодавство Украгни та норми мiжнародного права: критерп вiдповiдностi. Проблеми гармотзацп законодавства Украгни з мiжнародним правом : матерiали наук.-практ. конф., м. Кшв, жовт. 1998р. - К.: 1998. - С. 251256. 8. Люхтерхандт О. До проблеми гармотзацп законодавства Украгни з Свропейською конвен^ею про захист прав i основних свобод людини. Проблеми гармотзацп законодавства Украгни з мiжнародним правом : матерiали наук.-практ. конф. 1нституту законодавства Верховног Ради Украгни. - К. : 1998. - С. 57-58. 9. Пархоменко Н. М. Гармотзащя законодавства
Украши з европейським та м!жнародним правом: методи, етапи, види. - Часопис Кигвського университету права. 2012. - № 1. - С. 338-343. / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2012J_86.
REFERENCES
1. Baitin M. I. Pravo ipravovaya sistema : voprosy sootnosheniya [Law and legal system: questions of correlation]. - Pravo i politika. - No4. - 2000. Available at: http://elib. org. ua/politics/ua_readme. php?subaction=showfull&id=1096455132&archive. 2. Salenko O. V. Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy pro sudoustrii i status suddiv iz mizhnarodnymy standartamy [Harmonization of the Ukrainian legislation on the judiciary and the status of judges with international standards]. - Kyiv: Alerta Publ, 2016. - 276 p. 3. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. 4. Opryshko V. F. Teoretychni ta praktychni aspekty mekhanizmu harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom [Theoretical and practical aspects of the mechanism of harmonization of Ukrainian legislation with international law]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom: Materialy nauk. -prakt. konf., m. Kyiv, zhovt. 1998 r. Kyiv, 1998. -pp. 11-25. 5. Tikhomirov Yu. A. Kurs sravnitel'nogo pravovedeniya [Comparative Law Course]. -Moscow: Norma Publ, 1996. - 432 p. 6. Marchenko M. N. Sravnitel'nogepravovedeniya. Uchebnik dlya yuridicheskikh vuzov [Comparative law]. - Moscow: Zertsalo Publ, 2001. - 560 p. 7. Rabinovych P. M. Zakonodavstvo Ukrainy ta normy mizhnarodnoho prava: kryterii vidpovidnosti [Legislation of Ukraine and norms of international law: eligibility criteria]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom: Materialy nauk.-prakt. konf., m. Kyiv, zhovt. 1998 r. - Kyiv, 1998. - pp. 251-256.
8. Liukhterkhandt O. Do problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z Yevropeiskoiu konventsiieiu pro zakhyst prav i osnovnykh svobod liudyny [The issue of harmonization of Ukraine's legislation with the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom : materialy naukovo-praktychnoi konferentsii Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. - Kyiv, 1998. - pp. 57-58.
9. Parkhomenko N. M. Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy z yevropeiskym ta mizhnarodnym pravom: metody, etapy, vydy [Harmonization of Ukrainian legislation with European and international law: methods, stages, types]. - Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2012. - No. 1. - pp. 338-343.
Дата надходження: 12.02. 2018р.
