CC BY
21
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 347
Зоряна Добош
Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу
zdobosh7@gmail.com
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВИЩО1 РАДИ ПРАВОСУДДЯ В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2020.26.278
© Добош З., 2020
Здiйснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове виршення наукового завдання, яке полягае в визначеннi етапiв становлення та розвитку ВищоТ ради правосуддя та охарактеризувати Тх основн1 особливость Правовий статус ВищоТ ради правосуддя - це доволi складна комплексна категорiя, що охоплюе нормативно визначений обсяг компетенцн цього суб'екта, мету, завдання й функцн його дiяльностi, а теж окреслюе особливостi взаемодн цього органу з iншими суб'ектами права та визначае мкце ВищоТ ради правосуддя в системi оргашв державноТ влади.
Нами обгрунтовано, що правовий статус ВищоТ ради правосуддя передбачае двi визначальш особливостi: 1) це орган державноТ влади з особливим статусом, який на постшнш основ! функцiонуе у системi правосуддя УкраТни; 2) це орган суддiвського врядування. В1дпов1дно, пiддаеться критицi науковi позицп стосовно доцiльностi вiднесення ВищоТ ради правосуддя лише до оргашв суддiвського самоврядування.
Ключовi слова: Вища рада правосуддя; Вища рада юстицн; державний орган; корпус суддiв; судова влада; правовий статус ВищоТ ради правосуддя; суддiвське врядування; незалежна судова влада.
Постановка проблеми. Прюритетами судово! реформи в Укра!ш, розпочато! в 2016 р., е пiдвищення авторитету та довiри громадськостi до судово! влади, забезпечення справедливого i неупередженого правосуддя, гарантування ефективного судового захисту, гармошзащя етичних й професшних стандарта нацюнального судочинства iз мiжнародними. Це, безумовно, стане запорукою забезпечення верховенства права, законносп та захисту прав i свобод кожно! людини й громадянина, сприятиме ефективнш протиди корупци, залученню iноземних iнвестицiй тощо. У контекстi реалiзацil судово! реформи запроваджуеться низка новацш, якi спрямованi на формування дшсно незалежно! та справедливо! судово! системи в нашш держава
Зокрема, до такого новаторства належить реоргашзащя Вищо! ради юстици й створення на !! базисi якiсно ново! шституци - Вищо! ради правосуддя, - державного органу, який обшмае низку надзвичайно важливих повноважень, нацшених на забезпечення незалежносп судово! влади, !! дiяльностi на основах вiдповiдальностi, пiдзвiтностi перед соцiумом, формування високопрофесшного та доброчесного корпусу суддiв, дотримання норм Конституци Укра!ни та нацюнального законодавства, а теж професшно! етики в суадвськш та прокурорськiй практищ (Закон Укра!ни "Про внесення змш до Конституци Укра!ни (щодо правосуддя)" [1], частина перша ст. 131, пункт 161 Перехщних положень Конституци Укра!ни (у редакци вiд 30.09.2016) [2], Закон Укра!ни "Про Вищу раду правосуддя" вiд 21.12.2016 № 1798-УШ [3]).
Аналiз дослiдження проблеми. Питання функцiонування Вищо! ради юстици було предметом наукового зацiкавлення низки вчених. Окремим аспектам И правового статусу та оргашзаци дiяльностi значну увагу придшяли такi вiтчизнянi дослщники як О. Бiлова, В. Бринцев, С. Василюк, М. Вiльгушинський, А. Георгща, С. Глущенко, О. Гончаренко, В. Городовенко, В. До-лежан, В. Свдокимов, О. Закропивний, О. 1ванець, Р. Iгонiн, I. Камшська, С. Кiвалов, В. Колес-ниченко, Ю. Косткiна, В. Крижанiвський, Р. Куйбща, О. Кучинська, В. Лаговський, С. Лесьюв, О. Марчук, М. Мельник, Л. Москвич, I. Назаров, Д. Опаленко, В. Погоршко, М. Погорецький, С. Подкопаев, О. Потильчак, О. Польовий, С. Прилуцький, I. Русакова, I. Самсш, А. Селiванов, О. Саленко, В. Сердюк, А. Сухарко, С. Халюк, О. Хотинська-Нор, А. Шевченко, В. Шишкш, О. Яновська та iншi науковцi. Вим, питання особливостей формування та дiяльностi Вищо! ради правосуддя дотепер не стали предметом окремого грунтовного дослщження. Вказане обумовлюе необхiднiсть подальших наукових розвщок в окресленому напрямi, що пiдтверджуе актуальнiсть статтi, що i визначило вибiр проблематики.
Метою статт е визначити етапи становлення та розвитку Вищо! ради правосуддя та охарактеризувати !х основш особливостi.
Виклад основного матерiалу. Одним iз визначальних показниюв правово! держави е гарантування та забезпечення фактично! незалежностi судово! влади. В Укра!ш це завдання делеговане Вищш радi правосуддя, яка створена у контекст реалiзацil судово! реформи (2016 р.) на основi реоргашзаци Вищо! ради юстицi!. Попри те, що функцюнальне призначення та коло повноважень Вищо! ради правосуддя е значно ширшим вщ Вищо! ради юстици, вивчення !! правового статусу не буде комплексним без аналiзу витоюв цiе! iнституцi!, особливостей !! формування та розвитку, позаяк саме iсторiя подае нам цшш знання та вагомий досвiд, яю необхiдно враховувати у процесi реформування та побудови будь-якого органу.
Доводиться констатувати, що до сьогодш вггчизняними дослщниками не було здiйснено грунтовного наукового огляду формування та розвитку шституци, вщповщально! за забезпечення вщповщним кадровим потенцiалом судiв й притягнення суддiв до дисциплiнарно! вiдповiдальностi. Сьогодш в Укра!ш цим органом виступае Вища рада правосуддя. Певш науковi потуги у напрямку дослiдження особливостей процесу формування оргашв управлiння судовою системою здшснили такi вченi, як О. Гончаренко, О. Закропивний, I. Камшська, Ю. Косткша, Л. Москвич, I. Назаров, С. Прилуцький, С. Халюк, О. Хотинська-Нор, О. Яновська та шшь Вим, проведен ними науковi розвiдки е фрагментарними й не охоплюють усiх етапiв функцюнування означеного органу в укра!нському сустльста.
Так, С. Халюк, аналiзуючи проблему становлення та розвитку Вищо! ради юстици, вщзначае, що формуванню ще! шституци в Укра!ш передувала тривала передiсторiя [4, с. 14]. Разом з тим, вивчення питання формування сувдвського корпусу дослщник розпочинае звщ грудня 1917 р. (перiод дiяльностi Центрально! Ради), однак у той перюд аналогiчнi повноваження - кадрового
забезпечення й притягнення суддiв до дисциплшарно! вщповщальносп виконували органи юстицп, якi повнiстю були шдконтрольш правлячiй партi!, i про створення незалежного органу йшлося.
Вчений I. Назаров здшснюе доволi короткий юторичний огляд розвитку Вищо! ради юстицп у перюд незалежностi Укра!ни без визначення та характеристики особливостей процесу !! створення [5, с. 12].
Найгрунтовшше дослщження проблеми становлення Вищо! ради юстици в рiзних кра!нах належить дослiднику О. Гончаренку. Впм, його аналiз е певною мiрою фрагментарним у тому аспектi, що вш недостатньо проаналiзував формування цього шституту в Укра!нi; автор обмежуеться лише короткою згадкою про утворення вщповщно до Закону Укра!ни "Про Вищу раду юстицп" такого органу [6, с. 34].
Погоджуемося iз науковою позицiею С. Халюка, що створення в Укра!ш iнституцi!, вщповщально! за кадрове забезпечення судiв й притягнення суддiв до дисциплiнарно! вщповщальносп, мае тривалу передiсторiю [4, с. 14]. Мислимо за доцшьне дослщити означене питання в iсторичнiй ретроспективi та iз урахуванням мiжнародного досвщу створення й функцiонування аналогiчних оргашв.
Зарубiжнi дослiдники П. Альберс й В. Воерманс обгрунтували тезис про те, що ниш юнуе двi найбiльш практикованi моделi взаемодi! оргашв суддiвського врядування, судiв й виконавчо! влади, а саме: пiвнiчноевропейська та швденноевропейська. Перша модель визначаеться тим, що органам суддiвського спiвтовариства делегуеться широкий дiапазон повноважень стосовно адмшстрування судово! системи та розв'язання !! бюджетних питань. Натомiсть, пiвденно-европейська модель характеризуеться тим, що статус оргашв суддiвського врядування декларуеться в конститущях держав, а конститутивними !х завданнями е захист й пiдвищення незалежносп судово! влади, вирiшення проблем професшного вiдбору, посадового призначення та кар'ерного росту суддiв [7]. Саме остання модель характерна для Укра!ш.
У цьому контекст слiд звернути увагу на наукову позищю дослiдницi Т. Нешатаево!, яка виокремлюе п'ять моделей взаемодп органiв суддiвського спiвтовариства iз виконавчою владою:
• перша - функцюнуе один або кiлька оргашв суддiвського спiвтовариства, що вiдповiдальнi за реалiзацiю функцiй забезпечення кадровим потенщалом судiв й притягнення суддiв до дисциплшарно! вщповщальносп, професiйне навчання суддiв та пiдвищення !х квалiфiкацi! (характерна 1спанп, Iталi!, Францi!);
• друга - органи суддiвського спiвтовариства здшснюють тiльки окремi функцi! що властивi для першо! моделi;
• третя - характеризуеться юнуванням незалежного та автономного органу, повно-важеннями якого е виключно функцп адмiнiстрування судово! системи та господарського забезпечення;
• четверта - передбачае формування органу суддiвського ствтовариства, що здшснюе не лише адмшстративш, господарсью, але й функцп призначення суддiв й притягнення !х до дисциплiнарно! вiдповiдальностi;
• п'ята - функцп у сферi оргашзацп та адмiнiстрування дiяльностi судiв, посадового призначення, професшного навчання суддiв; розподш бюджетних коштiв реалiзовуе вищий судовий орган [8, с. 50-51].
Вперше концепт створення незалежного й самостшного органу, вщповщального за формування вщповщного суддiвського корпусу й притягнення суддiв до дисциплiнарно! вiдповiдальностi був реалiзований в Iталi! та Францi! формуванням Вищих рад мапстратури. Означенi шституци в майбутньому виступили прототипом створення Вищо! ради правосуддя в нашш державу яку пiзнiше було реоргашзовано у Вищу раду правосуддя, що зумовлюе необхщшсть вивчення особливостей першо!.
Вищу раду мапстратури Францп утворено в 1883 р. на основi закону про оргашзащю судово! влади, а вже шзшше положеннями французько! конституцi! (вiд 27.10.1946 р.) означений шститут
було реоргашзовано в конституцшний автономний орган системи правосуддя [9]. Зауважимо, що Вища рада мапстратури зазнавала неодноразового реформування, змши торкалися як !! складу, так i повноважень. Ниш до !! складу входять: за посадою ("ex officio") - Президент Республши, очолюе та виступае гарантом незалежносп судово! влади та Мшстр юстицii, вiце-голова ради [10]; iншi 16 членiв - це представники вщ рiзних держаних органiв (по одному члену призначають: Голова Сенату, Державна рада, Голова Нацюнально! асамбле! та Палата аудиторiв; шiсть судщв, обирае суддiвське спiвтовариство; шiсть прокурорiв, обирае прокурорське спiвтовариство). Вища рада мапстратури у Франци дiе за принципом двох комитета: суддiвського та прокурорського [8, с. 49-51; 9].
Функцюнальне навантаження означено! шституци визначаеться ст. 65 Конституци Франци, згщно положення яко! суддiвський комiтет, вносить пропозици щодо призначення суддiв (зокрема, перших голiв апеляцiйних судiв, голiв судiв велико! iнстанцii, суддiв Касацшного суду, решта суддiв призначаються на основi його позитивного висновку). О^м цього, суддiвський комiтет ухвалюе ршення в якостi дисциплiнарноi ради суддiв. Вiдповiдно, прокурорський комiтет дае висновки стосовно призначення прокурорiв, за винятком тих посад, як здiйснюе Рада мшс^в, а теж щодо дисциплшарних санкцiй [9].
Вища рада мапстратури в Ггали (1958 р.) - незалежний та автономний вщ влади орган, що задекларовано ст. 104 Конститущею Ггали [9]. Очолюе Вищу раду мапстратури Президент, до и складу входять: перший голова та Генеральний прокурор Касацшного суду; двi третини складу обирають ус звичайш суддi рiзних категорiй; одна третя обирае Парламент на спшьному засщанш палат iз числа ушверситетських професорiв права та адвокатсько! спшьноти, якi мають не менше 15 роюв професiйного стажу. Вiце-голову обирае Рада з члешв вибраних Парламентом. Члени Ради перебувають на посадi чотири роки й не можуть одразу бути переобраш на другий термш. Також, вони не мають права залишатися на попереднiй посадi чи входити до кадрових списюв зi свое! професii, бути членами Парламенту чи обласно! ради [9]. Повноваження Вищо! ради мапстратури окреслюються ст. 105 Конституци Ггали, а саме: означена шститущя виршуе питання зарахування на службу в мапстратуру (суди), призначення й перемщення мапстраив (суддiв), !х професiйне пiдвищення, застосування дисциплшарних заходiв щодо магiстратiв (судщв) [9].
Позитивна практика формування та дiяльностi означених iнституцiй в европейських кра!нах зумовило те, що це шзшше набуло м1жнародного стандарту у сферi правосуддя. Вiдтак, 13.10.1994 р. КМРС у Рекомендацii № (94) "Незалежнють, дiевiсть та роль судщв" визначила засаду, що шститути, якi уповноваженi приймати рiшення стосовно обрання та кар'ерного пщвищення судщв, покликанi бути незалежними вiд уряду й адмшстративних органiв. З метою гаранти незалежностi цих органiв необхщне впровадження низки норм, зокрема, контроль за тим, щоб його члени призначались судовою владою й орган самостшно приймав ршення щодо власних правил процедури [10]. Згодом аналопчш вимоги були визначеннi в Свропейськш хартii про закон "Про статус сувдв" (вiд 10.07. 1998 р.) [11].
Вища рада юстици в Украш була утворена тшьки в 1998 р., перед тим не було самостшного органу з подiбними функщями. На кожному iсторичному еташ розвитку укра!'нсько!' державностi проблема формування сувдвського корпусу розглядалася у рiзний спосiб, доволi часто державним органам та/чи посадовим особам делегувалися повноваження щодо призначення сувдв на посади й притягнення !х до вщповщальносп. Так, IX - XII ст. характеризуеться поеднанням в межах единого органу судових й адмшстративних функцш, себто здшснення судами функцш правосуддя зi синхронним виконанням дисциплiнарних та кадрових завдань. Протягом XIV-XIX ст. на укра!нських землях простежуеться поступове вщокремлення адмiнiстративних функцiй вiд судових. А вже, починаючи з XIX ст., функци формування корпусу сувдв й притягнення !х до дисциплшарно! вiдповiдальностi делегуються органам юстицii [12, с. 25].
У 1981 р. ухвалено Закон УРСР "Про судоустрш", котрий до вщання Мiнiстерства юстици УРСР вщню: опрацювання пропозицii щодо питань оргашзаци сущв, органiзацii виборiв суддiв й
народних засiдателiв. Тодшньою негативною особливютю стало ^норування принципом полпично! нейтральностi. Вiдповiдно до радянського порядку впроваджувався принцип виборност сyддiв - "трудящими i3 трудящих", котрий постшно адаптувався до змiн у радянськш сyдовiй системi. Фахова пiдготовка претендента на сувдв протягом тривалого часу залишалась поза належною увагою. Насамперед враховувалися щеолопчш та моральнi якосп, визначальну роль при призначеннi на посаду судд^ цiлком зрозyмiло, вщгравала належнiсть до Комyнiстичноï партiï [12, 29].
Попри прийняття 16 липня 1991 р. Деклараци про державний суверенитет Украïни та Акту проголошення незалежностi Украïни командно-адмiнiстративна система вщносин мiж рiзними державними органами залишалася, ставлення органiв влади до сущв теж була незмiнною.
Водночас, у Концепци новоï Конститyцiï Украïни, що була ухвалена 19 червня 1991 р. Верховною Радою УРСР (XII скликання), вщзначалося, що Конститущя повинна бути повнютю пронизана iдеалами правово1' держави. Курс розвитку Украши як незалежно1', демократично!', соцiальноï та правовоï держави, що був пiдтриманий вшею украшською громадськiстю в грyднi 1991 р., вимагав передуем змiни в суспшьнш дiйсностi принципу "демократичного централiзмy" на принцип "подшу влади на законодавчу, виконавчу та судову", проголошеного вже у Декларацiï про державний суверештет Украши. З огляду на змши стосовно принципiв побудови держави судова влада повинна була посюти належне ш мiсце у державному мехашзм^ здобути юридичну та фактичну самостшшсть й незалежнiсть у реалiзацiï правосуддя [20].
Розyмiння необхщносп нагального проведення реформ в ушх сферах сyспiльного буття дозволило Верховнш Радi Украши вже напочатку 1992 р. ухвалити Концепцiю сyдово-правовоï реформи, що передбачала формування яюсно новоï сyдовоï гiлки влади. Зокрема, в цьому документ вперше актyалiзyвалося питання необхщносп створення належного механiзмy кадрового вщбору до сyдовоï влади - необхiдноï гарантiï незалежностi сyддiв [20].
Спочатку аш Концепцiя новоï Конститyцiï Украши, анi початкова редакщя проекту Конститyцiï Украши, ухвалена Конституцшною комiсiею Украши 11березня 1996 р., не передбачали формування спещального органу щодо добору кандидатiв на посади сyддiв. Втiм, у травнi 1996 р. до проекту Конституци Украши Тимчасовою спецiальною комiсiею внесено додаткову статтю, що передбачала утворення в Украш Ради Магiстратyри. В цьому контекст вважаемо неповним аналiз процесу формування Вищоï ради правосуддя, здшснений В. Гончаренком, позаяк учений концентруючи увагу на 1998 р. - рощ правомочного створення цього органу [6, с. 34], оминув факт нормативного закршлення ^eï шституци 28 червня 1996 р. в Конституци Украши. Аналогiчноï прогалини допускаються й iншi дослiдники [4, с. 15].
Отже, вперше проблема доцшьност створення незалежного органу (Ради мапстратури) iз повноваженнями - забезпечення кадровим потенщалом сущв й притягнення сyддiв до дисциплiнарноï вiдповiдальностi, актyалiзyвалася в Украш пiд час пiдготовки проекту Конституци (травень 1996 р.). У процес подальшоï роботи над проектом Основного Закону надшшла пропозицiя вiд народного депутата Украши М. Рябця щодо внесення змш у редакщю даноï статтi, а саме перейменування Ради мапстратури на Вищу раду юстицп. Така позищя аргументувалася тим, що на украшських землях не юнувало мапстратур й саме слово не мае iсторичноï ретроспективи, окрiм того в проекп Конститyцiï означене поняття не вживалось нi до посад у судах, ш в органах прокуратури. Все це вказувало на те, що автори законопроекту мехашчно запозичили европейську назву, не вдаючись до належного аналiзy полггичних i юридичних особливостей розвитку цих краш, й водночас зiгнорyвали iсторичними та правовими звичаями формування украшських державних шститута. Вщтак, 15 червня 1996 р. пропозищя була прийнята на черговому засщанш Тимчасовоï спецiальноï комюи з опрацювання проекту Конститyцiï Украши.
У результат тривалих жвавих дискусш та оперативноï роботи над опрацюванням проекту Основного Закону держави, 28 червня 1996 р. Верховна Рада Украши все-таки проголосувала за прийняття Конституци, в якш були закладеш конститутивш засади судоустрою Украши й гаранти
його незалежносп. Прийнята Конститущя Украши задекларувала npaBOBi основи формування в Украш ново! судово! системи вщповщно до тодшшх часових потреб й змш, якi вiдбулися в украшському сощуш.
Вагомим поступом на шляху гарантування незалежносп судово! влади стало запровадження нового конституцшного органу зi спещальними повноваженнями - Вищо! ради правосуддя, аналопв якому ранiше не було в ютори Укра!ни. Вiдтак, саме ця подiя е по-сутi точкою вщлшу першого етапу становлення дослщжуваного нами державно-правового iнституту - Вищо! ради правосуддя.
Згщно ст. 131 Основного закону Вищш радi юстици делегувалися наступш повноваження: внесення подання стосовно призначення судщв на посади або ж про ïx звiльнення iз посад; прийняття рiшення щодо порушення суддями та прокурорами стосовно ïx несумюносп; виконання дисциплiнарного провадження вщносно суддiв Верховного Суду Украïни та судщв вищих спецiалiзованиx судiв й розгляд скарг на ршення щодо притягнення до дисциплiнарноï вiдповiдальностi суадв апеляцiйниx й мiсцевиx судiв, а теж прокурорiв.
Ч.11 та Ч. III ст. 131 Конституци Украши визначала склад новоутвореного органу, що передбачав двадцять члешв Вищоï ради юстици. До цього органу призначалося по три особи вщ Президента Украши, Верховно!' Ради Украши, ЗЧзду сувдв Украши, ЗЧзду адвоката Украши, ЗЧзду представниюв юридичних закладiв вищоï освiти та наукових установ, натомють Всеукраïнська конференцiя працiвникiв прокуратури делегувала лише двох члешв. Окрiм цього, до складу Вищоï ради юстици за посадою входили Мiнiстр юстици Украши, Голова Верховного Суду Украши, Генеральний прокурор Украши [2].
Як справедливо вщзначив I. Назаров, Вища рада юстици стала доволi новггшм феноменом у вггчизнянш правовш система Позаяк, подiбного органу не юнувало в Украïнi нi в дореволюцшну добу, нi у перюд входження Украïни до складу Радянського Союзу, а ш в першi роки незалежностi держави [5, с. 15].
Слщ зауважити, що прийняття ст. 131 Конституци Украши означилося жвавими дискушями на засщаннях Тимчасовоï спецiальноï комiсiï, що обумовлювалися загостреною полiтичною боротьбою, як i, власне, увесь процес опрацювання нового Основного Закону держави -Конституци Украши. Серед громадськосп, зокрема представниюв юридичноï спшьноти, були як прибiчники, так i противники iнституалiзацiï в Украш нового органу - Вищоï ради правосуддя. Проте, у кшцевому результат украïнський полiтикум прийшов до лопчного висновку, що такий орган в Украш е необхщний задля забезпечення ïï оперативного правового розвитку [13, с. 6].
В^м, Вища рада правосуддя розпочала свою дiяльнiсть фактично лише через два роки шсля прийняття Основного закону держави, що було пов'язано зi складним та тривалим процесом законодавчого забезпечення реалiзацiï Конституци Украши. Ускладнювало запуск дiяльностi нового органу й опрацьовування та прийняття Закону Украши "Про Вищу раду юстици", який було прийнято лише 15 шчня 1998 р. [23] й набув чинносп 17 лютого 1998 р шсля опублшування в газет "Голос Украши". Пюля цього одразу розгорнулася широка робота з формування Вищоï ради правосуддя, перше засщання якоï вщбулось 17 лютого 1998 р. [13, с. 6]. Згодом було утворено Комюю з розробки Регламенту Вищоï ради юстици й розпочалось фактичне комплектування ïï секретарiату.
Безперечно, утворення Вищоï ради юстици в Украш стало вагомим поступом на шляху реалiзацiï судово-правовоï реформи, формування сучасноï судовоï системи, гарантування та забезпечення функцюнування незалежноï судовоï влади. Визначальним ïï завданням стало спшьно з шшими державними шститутами сформувати високопрофесiйний сувдвський корпус, спосiбний квалiфiковано, об'ективно та вщповщально реалiзовувати правосуддя на основi верховенства права.
Однак, як показав досвщ функщонування цього органу юнувало чимало недолтв у законодавчiй регламентацiï його дiяльностi, зокрема, проблеми дублювання його повноважень iз повноваженнями Вищоï квалiфiкацiйноï комiсiï сyддiв Украши. До того ж, практика продемонструвала недостатнш рiвень забезпечення незалежностi Вищоï ради юстицп вщ iнших державних органiв й посадових ошб, це питання неодноразово акцентувалося в низщ мiжнародних висновках та рекомендащях, примiром таких шституцш як КРСС, Венецiанська Комiсiя тощо.
Окреслеш прогалини у поeднаннi з високим ступенем корумпованост сyдовоï системи Украши, нагальною потребою очищення сyдовоï влади вщ сyддiв низького рiвня професiйностi, належноï морально-правовоï культури, яю здебiльшого приймали неправосyднi рiшення, необхщшстю формування прозороï та ефективноï процедури кадрового забезпечення сyдiв й притягнення носив сyдовоï влади до дисциплiнарноï вiдповiдальностi обумовили те, що в Украш гостро актyалiзyвалася проблема нагального реформування сyдовоï системи загалом, й Вищоï ради юстицiï зокрема.
Вщтак, 3 березня 2015 р. указом глави держави "Про Конституцшну Комюю" (№ 119/2015) з метою опрацювання узгоджених пропозицш стосовно внесення змш до Конститyцiï Украши, зокрема щодо правосуддя, було сформовано при Президентовi Украши спещальний допомiжний орган - Конституцшну комюда [14].
У межах Конститyцiйноï комiсiï дiяли три робочi групи, члени котрих розробляли пропозици стосовно внесення змiн до Конституци Украши вщповщно в наступних аспектах: 1) децент-ралiзацiï; 2) правосуддя й сyмiжних правових iнститyтiв; 3) прав, свобод та обов'язюв людини i громадянина.
У резyльтатi значноï роботи Конститyцiйноï комiсiï, завдяки оперативнiй сшвпращ з громадськiстю, представниками рiзних полгтичних сил, мiжнародного та вiтчизняного експертного середовища, було досягнуто полгтичного й громадського консенсусу стосовно удосконалення конституцшного регулювання суспшьних вiдносин в держава Вiдтак, 2 червня 2016 р. Верховна Рада Украши ухвалила Закон "Про внесення змш до Конституци Украши (щодо правосуддя)". Положення цього Закону внесли низку змш до Конституци [2], яю набули чинност 30 вересня 2016 р. Також цього ж року був прийнятий новий Закон Украши "Про судоустрш i статус сувдв" [15]. Вщзначимо, що згщно положень Ч.1 ст. 131 Основного Закону (у редакци вщ 30.09.2016 р.) [2] в Украш створюеться Вища рада правосуддя. Вщповщно до припишв пункту 161 Перехщних положень Конституци Украши означений орган формувався на основi реоргашзаци Вищоï ради юстицiï, й де-факто став правонаступником останньо1\
Втiм, процес реформування системи правосуддя на цьому не завершився, позаяк наступним кроком стало прийняття спещального законодавства, в якому деталiзyвалися конституцшш положення. Вщтак, одразу шсля внесення конститyцiйних змш розпочалась штенсивна робота над законопроектом "Про Вищу раду правосуддя". У результат якоï до Вищоï ради правосуддя було подано два альтернативш законопроекти: проект закону № 5180 вщ 23.09.2016 р. (внесений Президентом Украши) та проект закону № 5180-1 вщ 04.10.2016 р. (внесений народним депутатом Украши С. Мураевим).
У результат розгляду альтернативних проектв в порядку, передбаченому Регламентом Верховноï Ради Украши, за основу був прийнятий проект закону № 5180 вщ 23.09.2016 р. Шзшше цей проект був удосконалений спещально сформованою робочою групою, й розглянутий в другому читанш за процедурою ad hoc та прийнятий вночi 21 грудня 2016 р. Де-факто законопроект розглядався без додержання процедури другого читання, себто постатейного обговорювання законопроекту та поправок до нього не було, що суперечить вимогам Регламенту Верховноï Ради Украши, зокрема ст.116, 117, 118, 119, 120 [29].
Зi свого боку, аналопчний посшшний розгляд означеного проекту закону може шзшше позначитись на якост ухваленого закону й мати негативш наслщки пщ час практичноï реалiзацiï його норм, а вщтак становитиме фiаско судовш реформi загалом. Вкрай вагомим е те, що
визначальною метою судовоï реформи е реоргашзащя судовоï системи у напрямку гарантування ïï незалежносп та повернеш авторитету й довiри з боку громадськостi, того прийняття поквапних ршень у такому випадку е недоречним.
Отже, 3 ачня 2017 р. проект Закону Украши "Про Вищу раду правосуддя" (№ 5180) був тдписаний Президентом Украши, i вже 4 шчня цього ж року був опублшований в офщшному виданнi "Голос Украши". Наступного дня Закон Украши "Про Вищу раду правосуддя" набув чинносп, що ознаменувало початок новоï вixи в ютори дiяльностi спецiального органу в Украш з особливими повноваженнями - кадрове забезпечення судiв й притягнення суддiв до дисциплiнарноï вщповщальносп.
Згiдно п. 4 Роздшу III "Прикiнцевi та переxiднi положення" Закону Украïни "Про Вищу раду правосуддя" даний орган створюеться на основi реоргашзаци Вищоï ради юстици. Пунктом 10 цього ж роздшу передбачено, що Голова Вищоï ради юстици, його заступник набувають статусу та здшснюють повноваження вщповщно Голови Вищоï ради правосуддя, його заступника, означеш цим Законом, до завершення строку, на який вони обиралися. Вища рада юстици упродовж двадцяти дшв з моменту набрання чинносп цим Законом повинна створити Комюда з питань реоргашзаци Вищоï ради юстици та формування Вищоï ради правосуддя; опрацювати та затвердити Порядок здшснювання заxодiв, яю пов'язаш з реоргашзащею першоï та утворенням Вищоï ради правосуддя. На виконання визначених законодавчих положень, 12 сiчня 2017 р. Вища ради юстици розпочала процес реоргашзаци згщно ршення Ради, а вже 15 березня 2017 р. здшснено державну реестращю нового органу - Вищоï ради правосуддя, яка розпочала власну дiяльнiсть.
Висновки. Таким чином, юторичний екскурс дозволяе виокремити основш етапи становлення та розвитку Вищоï ради правосуддя в Украш, а саме: 1) перюд дiяльностi Вищоï ради юстици (1996 - 2016 рр.), який характеризуеться: а) фаза конституцшного закршлення (травень 1996 р. - 28 червня 1996 р.); б) перехщний етап (28 червня 1996 р. - 31 березня 1998 р.); в) етап прямоï (практичноï) дiяльностi Вищоï ради юстици (31 березня 1998 р. - 30 вересня 2016 р.); 2) перюд дiяльностi Вищоï ради правосуддя (2016 р. - до сьогодш): фаза конституцшного закршлення (3 березня 2015 р. - 2 червня 2016 р.); б) перехщний етап (2 червня 2016 р. - 15 березня 2017 р.); в) етап прямоï (практичноï) дiяльностi Вищоï ради правосуддя (15 березня 2017 р. - дотепер).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про внесения змш до Конституци Украши (щодо правосуддя): Закон вщ 02.06.2016 № 1401-19. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 (дата звернення 18.11.2019 р.).2.Конститущя Украши: Закон вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page (дата звернення 19.11.2019 р.)3. Про Вищу раду правосуддя: Закон вщ 21.12.2016 № 1798-VIII. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 (дата звернення 18.11.2019 р.).4.Халюк С. О. Конституцшно-правовий статус Вищо1 ради юстици: дис ...канд. юрид. наук: 12.00.02. Кшв. Нац. ун-т внутр. справ. Кшв, 2008. 213 с.5. Назаров I. В. Правовий статус Вищо1 ради юстици: дис ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Нац. юрид. акад. Украши 1м. Я. Мудрого. Харшв, 2005. 200 с (дата звернення 20.11.2019 р.).6. Гончаренко О. В. Адмш1стративно-правов1 засади д1яльносп Вищо1 ради юстици: дис ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Нац. юрид. акад. Украши 1м. Я. Мудрого. Харшв, 2009. 2014 a7.Voermans W., Albers P. Counsils for the Judiciary in EU countries. European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ) Strasburg, 2003. URL:
https://www.coe.int/t/dghl/cooperation/cepej/textes/CouncilOfJusticeEurope_en.pdf. (дата звернення 20.11.2019 р.). 8. Нешатаева Т. Н. Модернизация статуса судьи: современные международные подходы: монография. Москва: Норма: Инфра-М., 2011. 336 с.9. Конституци держав (краш) свиу. Штернет^блютека конституцш. URL: http://worldconstitutions.ru/?p=148&page=2 (дата звернення 24.11.2019 р.). 10. Незалежшсть, дiевiсть та роль судав: Мiжиародний документ вщ 13.10.1994. Рекомендащя № (94) 12 Комитету М1тстр1Б Ради Свропи. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/994_323 (дата звернення 23.11.2019 р.).11.£вропейська харпя про закон "Про статус суддiв": Шжнародний документ вiд
10.07.1998. Харпя Ради £вропи. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Украши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_236 (дата звернення 02.12.2019 р.).12. Костк1на Ю. О. Правовий статус Вищо! ради правосуддя: теорiя та практика: монографiя. За заг. ред. д.ю.н., проф. М. А. Погорецького. Ки!в: Алерта, 2019. 268 с. 13. Свдокименко В. О., Полтавець Ю. П. Витоки створення Вищо! ради юстицп. Вюник Вищо! ради юстицп. 2010, № 1. С. 5-14. 14. Про внесення змш до Закону Украши "Про Вищу раду юстицй": Проект Закону вщ 19.09.2003 № 4173. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=15871 (дата звернення 29.11.2019 р.). 15. Про судоустрш i статус судав: Закон вщ 02.06.2016 № 1402-VIII. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 (дата звернення 22.12.2019 р.).
REFERENCES
1. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo pravosuddia)[On amendments to the Constitution of Ukraine (regarding justice)]: Zakon vid 02.06.2016 № 1401-19. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 (data zvernennia 18.11.2019 r.).2. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon vid 28.06.1996 № 254k/96-VR[The Constitution of Ukraine: Law of 28.06.1996 № 254k / 96-VR. Database "Legislation of Ukraine"]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr/page (data zvernennia 19.11.2019 r.)3. Pro Vyshchu radu pravosuddia: Zakon vid21.12.2016№ 1798-VIII.[On the High Council of Justice: Law of 21.12.2016 № 1798-VIII. Database "Legislation of Ukraine"] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 (data zvernennia 18.11.2019 r.). 4. Khaliuk S. O. Konstytutsiino-pravovyi status Vyshchoi rady yustytsii: dys ...kand yuryd. nauk: 12.00.02.[Constitutional and legal status of the High Council of Justice: dissertation. jurid. Science: 12.00.02. ]Kyiv. Nats. un-t vnutr. cprav. Kyiv, 2008. 213 p.5. Nazarov I. V. Pravovyi status Vyshchoi rady yustytsii: dys ... kand. yuryd. nauk: 12.00.10. Nats. yuryd. akad. Ukrainy im Ya.Mudroho.[Legal status of the High Council of Justice: dis ... Cand. jurid. Science: 12.00.10] Kharkiv, 2005. 200 p (data zvernennia 20.11.2019 r.).6.Honcharenko O. V. Administratyvno-pravovi zasady diialnosti Vyshchoi rady yustytsii: dys ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07.[Legal status of the High Council of Justice: dis ... Cand. jurid. Science: 12.00.10] Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ya.Mudroho. Kharkiv, 2009. 2014 p.7.Voermans W., Albers P. Counsils for the Judiciary in EU countries. European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ)[ Counsils for the Judiciary in EU countries. European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ)] Strasburg, 2003. URL: https://www.coe.int/t/dghl/cooperation/cepej/textes/CouncilOfJusticeEurope_en.pdf. (data zvernennia 20.11.2019 r.).8.Neshataeva T. N. Modernyzatsyia statusa sudy: sovremennbie mezhdunarodnbie podkhodbi: monohrafyia. [Modernization of the status of a judge: modern international approaches: a monograph] Moskva: Norma: Ynfra-M., 2011. 336 p.9. Konstytutsii derzhav (krain) svitu. Internet-biblioteka konstytutsii.[Constitutions of states (countries) of the world. Online library of constitutions. ]URL: http://worldconstitutions.ru/?p=148&page=2 (data zvernennia 24.11.2019 r.).10. Nezalezhnist, diievist ta rol suddiv: Mizhnarodnyi dokument vid 13.10.1994. Rekomendatsiia № (94) 12 Komitetu Ministriv Rady Yevropy. [Independence, Effectiveness and Role of Judges: International Document dated 13.10.1994. Recommendation № (94) 12 of the Committee of Ministers of the Council of Europe] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/994_323 (data zvernennia 23.11.2019 r.).11. Ievropeiska khartiiapro zakon "Pro status suddiv": Mizhnarodnyi dokument vid 10.07.1998. Khartiia Rady Yevropy.[European Charter on the Law on the Status of Judges: International document of 10.07.1998. Charter of the Council of Europe.] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_236 (data zvernennia 02.12.2019 r.).12. Kostkina Yu.O. Pravovyi status Vyshchoi rady pravosuddia: teoriia ta praktyka: monohrafiia.[Legsi status of the High Council of Justice: theory and practice: monograph] Za zah. red. d.iu.n., prof. M. A. Pohoretskoho. Kyiv: Alerta, 2019. 268 p.13. Ievdokymenko V. O., Poltavets Yu. P. Vytoky stvorennia Vyshchoi rady yustytsii. Visnyk Vyshchoi rady yustytsii. [Origins of the High Council of Justice. Bulletin of the High Council of Justice]2010, № 1. P. 5-14.14. Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy "Pro Vyshchu radu yustytsii": Proekt Zakonu vid 19.09.2003 № 4173.[On Amendments to the Law of Ukraine "On the High Council of Justice": Draft Law of September 19, 2003 № 4173] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=15871 (data zvernennia 29.11.2019 r.)15. Pro sudoustrii i status suddiv: Zakon vid 02.06.2016 № 1402-VIII.[On the Judiciary and the Status of Judges: Law of 02.06.2016 № 1402-VIII.] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 (data zvernennia 22.12.2019 r.).
Дата надходження: 20.03.2020р.
Zoriana Dobosh
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure
Ph. D.
PECULIARITIES OF ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF THE SUPREME COUNCIL OF JUSTICE IN UKRAINE
The article provides a theoretical generalization and offers a new solution to the scientific problem, which is to determine the stages of formation and development of the High Council of Justice and to characterize their main features. The legal status of the High Council of Justice is a rather complex complex category that covers the normatively defined scope of competence of this subject, purpose, tasks and functions of its activity, as well as outlines the features of interaction of this body with other subjects of law and determines the place of the High Council of Justice. in the system of public authorities.
We substantiated that the legal status of the High Council of Justice provides for two defining features: 1) it is a body of state power with a special status, which functions on a permanent basis in the justice system of Ukraine; 2) it is a body of judicial governance. Accordingly, the scientific position on the expediency of referring the High Council of Justice only to the bodies of judicial self-government is criticized.
Key words: High Council of Justice; High Council of Justice; state agency; corps of judges; judiciary; legal status of the High Council of Justice; judicial governance; independent judiciary.
