CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.1
Анастасiя Баран
Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка", асистент кафедри теорп, ютори та фшософи права
Ка81уаБагап@1иа
ПОВНОВАЖЕННЯ ВИЩО1 РАДИ ПРАВОСУДДЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТ1 СУДД1В ТА АВТОРИТЕТУ
ПРАВОСУДДЯ
Ьйр://ао1оге/10.23939/1а^'2020.2б.033 © Баран А., 2020
Визначено та проаналiзовано повноваження ВищоТ ради правосуддя щодо забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя. Повноваження ВищоТ ради правосуддя запропоновано диференщювати: в1дпов1дно до об'екта впливу: 1) повноваження стосовно суддiв; 2) повноваження щодо прокурорiв; залежно вiд порядку виконання: 1) повноваження, як здшснюються ухваленням р1шення бiльшiстю голосiв присутшх на засiданнi членiв; 2) повноваження, що реалiзовуються шляхом прийняття [.мшення бiльшiстю вiд усього складу ВищоТ ради правосуддя; 3) повноваження, як виконуються через прийняття рiшення квашфжованою бiльшiстю голосiв; за джерелом виникнення: 1) повноваження, як Вища рада правосуддя здшснюе за власною шщ1ативою; 2) повноваження, якi Вища рада правосуддя виконуе за iнiцiативою ¡нших суб'eктiв; за функцiональним призначенням: 1) повноваження у напрям1 формування суддiвського корпусу й кар'ерного росту суддiв; 2) повноваження стосовно притягнення прокурорiв й суддiв до вiдповiдальностi; 3) повноваження зi забезпечення незалежностi суддiв й авторитету правосуддя; 4) повноваження у напрямку шформацшного та оргашзацшного забезпечення дiяльностi органiв та шститу^в системи правосуддя.
Ключовi слова: Вища рада правосуддя; незалежшсть суддiв; авторитет правосуддя; повноваження вищоТ ради правосуддя; судова влада; правовий статус ВищоТ ради правосуддя; суддiвське врядування; державний орган; корпус суддiв.
Постановка проблеми. Головною метою проведення судово! реформи 2016 р. була перебудова судово! системи Укра!ни на засадах незалежносп, де гарантп дiяльностi суддiв давали б можливють приймати справедливi та неупереджеш рiшення, а теж повернення довiри до судово! гiлки влади з боку громадськосп та захист авторитету правосуддя. На думку КРСС, незалежшсть суддi е основоположним принципом та правом громадян кожно! держави, у тому чи^ самих суддiв. Незалежнiсть нерозривно пов'язана та е передумовою безсторонностi суддi, яка е необхщною для iснування довiри до судово! системи та впевненосп, котру суди повинш вселяти в демократичне суспшьство.
Незалежнють судово! влади забезпечуе кожнiй особi право на справедливий суд i тому е не прившеем суддiв, а гарантiею поваги до прав людини та основоположних свобод, що дае змогу кожнш особi вiдчувати довiру до судово! системи. На думку Комюара з прав людини Т. Хаммар-берга, незалежнють судово! системи, що також передбачае незалежнють кожного судщ, повинна бути захищена як на законодавчому, так i на практичному рiвнi... Влада повинна уважно розглядати будь-яю заяви про випадки неприпустимого полггичного або iншого втручання в роботу судових оргашв i забезпечити ефективш засоби правового захисту [1].
Аналiз дослiдження проблеми. Проблема функцiонування Вищо! ради юстицi!' було предметом наукового защкавлення низки вчених. Окремим аспектам !! правового статусу та оргашзацп дiяльностi значну увагу придiляли таю вггчизняш дослiдники як О. Бшова, С. Василюк, А. Георгiца, С. Глущенко, О. Гончаренко, В. Городовенко, О. Закропивний, О. 1ванець, Р. 1гонш, I. Камiнська, С. Ювалов, Ю. Косткiна, В. Крижанiвський, Р. Куйбща, О. Кучинська, С. Лесьюв, М. Мельник, Л. Москвич, I. Назаров, Д. Опаленко, В. Погоршко, М. Погорецький, О. Польовий, С. Прилуцький, I. Русакова, I. Самсш, А. Селiванов, О. Саленко, А. Сухарко, С. Халюк, О. Хотин-ська-Нор, А. Шевченко, В. Шишкш, О. Яновська та iншi науковщ. Втiм, питання особливостей формування та дiяльностi Вищо! ради правосуддя дотепер не стали предметом окремого грунтов-ного дослщження. Вказане зумовлюе необхщнють подальших наукових розвiдок в окресленому напрям^ пiдтверджуе актуальнiсть статтi, що i визначило вибiр проблематики.
Метою статт е визначити та проаналiзувати повноваження Вищо! ради правосуддя щодо забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя.
Виклад основного матерiалу. Загалом, "незалежнють" означае автономiю конкретного суддi вирiшувати справу вiдповiдно до встановлених факпв. Ця незалежнiсть стосуеться судово! влади як шституту (незалежнiсть вщ iнших гiлок влади, iменована як "шституцшна незалежнють") i конкретного сувд (незалежнiсть вiд iншi членiв судово! системи або "шдивщуальна незалежнють"). "Незалежнють" вимагае, щоб анi суд, аш суддi, якi його складають, не були пiдлеглими та залежними вщ iнших гiлок влади [2, с. 56].
На думку В. Городовенка, принцип незалежносп судово! влади е дуальним i включае засади функщонально! незалежностi судiв та процесуально! незалежностi суддiв. На думку вченого, суть функщонально! незалежностi становлять принципи виключно! компетенцi!, невтручання в судову дiяльнiсть, недопустимостi обмеження повноважень судово! влади. В свою чергу, до змюту процесуально! незалежносп суддiв науковець включае юнування особливо! процедури добору суддiв, гарантiй !х правового статусу, особливо! процедури прийняття рiшень, вщповщальносп за втручання в процес здшснення правосуддя [3, с. 151-154].
Органом, покликаним забезпечувати незалежнють сувдв та авторитет правосуддя, е ВРП. Так, згщно з приписами п. 7 ч. I ст. 131 Конституцп Укра!ни [4], п. 9 ч. I ст. 3 ЗУ "Про Вищу раду правосуддя" [5], означений орган вживае заходiв щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежносп сувдв. Бшьш детальному нормативному регулюванню дано! групи повноважень Вищо! ради правосуддя присвячена глава 10 профшьного Закону.
Так, вщповщно до положень ст. 73 профшьного Закону [5] ВРП вчиняти заходи шдивщуального характеру:
1) веде i оприлюднюе на своему офщшному веб-сайп реестр повщомлень сувдв про втручання в дiяльнiсть сувд щодо здiйснення правосуддя, проводить перевiрку таких повiдомлень, оприлюднюе результати та ухвалюе вiдповiднi рiшення;
2) вносить до вщповщних органiв чи посадових ошб подання про виявлення та притягнення до встановлено! законом вщповщальносп ошб, якими вчинено дi! або допущено бездiяльнiсть, що порушуе гарантп незалежностi суддiв або пiдривае авторитет правосуддя;
3) вносить на розгляд зборiв вщповщного суду подання про звшьнення суддi з адмшстративно! посади у разi невиконання ним ршення ВРП.
Крiм того, ВРП уповноважена застосувати заходи загального характеру:
1) ухвалюе та оприлюднюе публiчнi заяви i звернення;
2) звертаеться до суб'екпв права законодавчо! iнiцiативи, органiв, яю уповноваженi приймати правовi акти, iз пропозицiями щодо забезпечення незалежностi сувдв та авторитету правосуддя;
3) звертаеться до прокуратури та органiв правопорядку щодо надання шформацп про розкриття та розслiдування злочинiв, вчинених щодо суду, сувдв, членiв !х шмей, працiвникiв апаратiв судiв, злочинiв проти правосуддя, вчинених суддями, пращвниками апарату суду;
4) готуе у сшвпращ з органами сувдвського самоврядування, шшими органами та установами системи правосуддя, громадськими об'еднаннями i оприлюднюе щорiчну доповiдь про стан забезпечення незалежносп суддiв в Укра!нi;
5) вживае шших заходiв, якi е необхщними для забезпечення незалежностi суддiв та авторитету правосуддя.
Здшснюючи детальний аналiз дано! групи повноважень варто звернути увагу на положення, закршлеш у ршенш Позачергового XIV з'!зду суддiв Укра!ни вщ 15.03.2017 р. про те, що наведенi конституцiйнi повноваження ВРП щодо вжиття заходiв стосовно забезпечення незалежносп суддiв е, по сутi, новими потужними шститутами захисту конституцiйних гарантш незалежностi суддi. Однак наведенi шститути мало дослiдженi, практика !х застосування е незначною, тому потребують експертного дослщження [6].
Основним завданням зазначено! групи повноважень е запобтання втручанню стороннiх осiб у дiяльнiсть суддiв щодо здiйснення правосуддя. Втручанням у дiяльнiсть судових органiв е вплив на суддю у будь-якш формi: прохання, вимога, вказiвка, погроза, тдкуп, насильство, критика суддi в засобах масово! iнформацi! до виршення справи у зв'язку з !! розглядом тощо з боку будь-яко! особи з метою схилити суддю до вчинення чи невчинення певних процесуальних дш або ухвалення певного судового ршення [2, с. 63].
Перше, що привертае увагу, це те, що процедура розгляду та прийняття ршень щодо втручання у дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя недостатньо розкрита ЗУ "Про Вищу раду правосуддя" [5] та Регламентом Вищо! ради правосуддя [7], не встановлено жодних часових рамок розгляду вщповщних повщомлень сувдв, а також санкцш у випадку затягування !х розгляду. Незважаючи на запевнення Голови даного органу I. Бенедисюка про те, що Рада розглядае таку категорда справ як прюритетну, вважаемо за доцшьне закршити чiткi строки розгляду та прийняття вщповщного ршення у Регламент Вищо! ради правосуддя. Крiм того, дещо несправедливою виглядае ситуащя, коли суддя зобов'язаний повщомити про тиск на нього упродовж 5 дшв, в iншому випадку йому загрожуе дисциплшарна вiдповiдальнiсть, тодi як ВРП не обмежена будь-яким строком та не несе жодно! вiдповiдальностi за затягування розгляду дано! категорп справ [8, с. 98].
Згщно з даними реестру повщомлень сувдв про втручання в дiяльнiсть суддi щодо здiйснення правосуддя суб'ектами тиску у бшьшост випадюв виступають громадяни та громадськi об'еднання у судах (127 повщомлень), 48 повщомлень надшшло стосовно тиску на сувдв з боку оргашв державно! влади, щонайменше 12 - з боку народних депутата та полггичних партш. [9]. Зазначенi суб'екти становлять групу зовшшшх суб'ектiв, проте е ще й внутршш суб'екти втручання, якими виступають суб'екти, яю безпосередньо входять до судово! системи (сувд тих самих iнстанцiй, суддi вищих шстанцш). Тому, залежно вiд суб'екта втручання у дiяльнiсть суддi щодо здшснення правосуддя можна класифiкувати на зовшшне та внутрiшне [8, с. 114].
З огляду на практику подання суддями вщповщних повщомлень упродовж 2016 - 2019 рр. основними формами зовшшнього втручання можна виокремити таю: здшснення фiзичного тиску на суддю та його родичiв, пошкодження !хнього майна; психолопчний тиск на суддю шляхом надсилання звернень, скарг, публшацш, поширення недостовiрно! iнформацi!, образи та погрози в
залi суду; блокування роботи суду шляхом проведення несанкщонованих протеспв, пере-шкоджання доступу до робочого мiсця судд^ пошкодження майна суду тощо; вщкриття кримь нальних проваджень, проведення слщчих дiй, притягнення до адмiнiстративно! вщповщальносп тощо [9].
До внутрiшнiх форм втручання належить вплив на суддю зсередини системи, а саме: непроцесуальний вплив на суддю з боку шших суддiв, зокрема й тих, що обшмають адмшютративш посади в судах; встановлення контролю за здшсненням судочинства суддею, виклик його до вищих судiв та вимагання звтв чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування в суддi будь-яко! шформацп чи довiдок про хд чи перспективу розгляду справи, шшо! iнформацi!, яка може надаватись лише сторонам у справi та шшим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також ведомостей, якi становлять таемницю нарадчо! кiмнати [10, с.43]. Проте, випадки повщомлень суддiв про внутршне втручання у !х дiяльнiсть щодо здшснення правосуддя е поодинокими, примiром 2019 р. до ВРП було подано лише одне таке повщомлення.
Крiм того, на Позачергового XIV з'!зду суддiв Укра!ни "Про стан здшснення правосуддя та стан незалежносп судiв i суддiв у 2019 рощ" суддi акцентували увагу на випадках втручання у будь-яюй формi у здiйснення правосуддя, зокрема, вплив на суддiв з боку правоохоронних оргашв шляхом реестрацi! кримiнальних проваджень i подальшого тривалого нездiйснення щодо них досудового слщства, зокрема незаконш кримiнальнi та дисциплiнарнi переслiдування за начебто завщомо неправосуднi рiшення; на випадках дискредитацп суддiв народними депутатами, посадо-вими особами органiв державно! влади, публiчнi звинувачення судiв та суддiв у протиправнiй дiяльностi без наведення конкретних факпв та iмен, що призводить до порушення гарантш незалежностi судово! влади, становить загрозу утвердженню в Укра!ш верховенства права, принижуе авторитет судово! гшки влади, тдривае довiру як до суду, так i всiе! державно! влади, та тдривае основи правопорядку в державi [11].
Тому пiд час зазначеного з'!зду було прийнято ршення направити до КРСС запит з проханням розглянути питання можливосп надання публiчного висновку щодо дотримання органами державно! влади та членами громадянського суспшьства мiжнародних стандартiв у сферi судочинства в частинi забезпечення гарантш незалежносп суддi [11].
З огляду на вищевикладене можна тдсумувати, що запровадження нових механiзмiв захисту незалежносп суддiв та авторитету правосуддя е безумовно позитивним кроком у напрямку реформування судово! влади, повернення до не! довiри та побудови демократично! держави, разом з тим положення законодавства Укра!ни потребують удосконалення з огляду на практику реалiзацi! зазначених повноважень.
Також до групи повноважень ВРП щодо забезпечення незалежносп суддiв та авторитету правосуддя вважаемо за доцшьне вщнести ухвалення ршення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумюносп (п. 2 ч. I с. 3 профшьного Закону), позаяк при призначенш кандидата на посаду сувд до певного суду вщповщний закон мае не допустити виникнення законних i об'ективних сумнiвiв щодо неупередженосп та незалежносп сувд.
Ыститут несумiсностi посад закрiплено п. 4.2 Свропейсько! хартi! про закон "Про статус суддiв" [8, с. 103], вщповщно до якого "Сувд вiльно здiйснюють iншу поза межами !хшх суддiвських обов'язкiв, в тому чи^ таку, яка е втшенням !хнiх прав як громадян. Ця свобода не може обмежуватися, за винятком тих випадюв, коли така дiяльнiсть не е сумiсною з довiрою до !х неупередженостi та незалежносп, або з належним рiвнем вщданосп, необхiдно! для розгляду справ, поданих на !х розгляд, з належною ретельнютю та в межах розумного перюду часу. Здiйснення шших видiв дiяльностi, крiм лiтературно! чи мистецько!, якщо за них передбачена виплата винагороди, мае бути попередньо санкщоноване з урахуванням умов, визначених законом".
Своею чергою, Пояснювальна записка до Свропейсько! харти про закон "Про статус сувдв" тлумачить зазначеш положення як таю, що не допускають припущення абсолютно! несумюносп, "тому що тодi виникатимуть складнощi з призначенням суддiв на посаду на пiдставi попередньо!
дiяльностi кандидата або !хшх родичiв. З другого боку, вона враховуе, що коли суддю мае бути призначено до конкретного суду, слщ врахувати зазначеш вище обставини, яю можуть викликати законш й об'ективш сумшви щодо його чи !! неупередженосп та незалежностi. Наприклад, адвокат, який рашше займався юридичною практикою в певному мюп, не може бути призначеним на посаду суддi до суду того самого мюта" [8, с. 103].
Подiбнi пропозици лунали й у вiтчизнянiй науковш лiтературi. Так, Р. Iгонiн, О. Умнова пропонували внести законодавчi змши щодо заборони кандидату обiймати посаду суддi у районi, де вш до призначення суддею працював у правоохоронних органах чи надавав адвокатсью послуги з огляду на загрозу зрощення такого суддi з вщповщними органами та обслуговування !х штереив при здiйсненi правосуддя [12, с. 249]. Безстрним е той факт, що протягом професшно! дiяльностi особа заводить певш знайомства в органах, в яких вона працюе або з якими ствпрацюе. Разом з тим, якщо запропоновану вимогу можна реалiзувати стосовно колишнiх працiвникiв правоохоронних оргашв, якi мають чiтко визначену законом територiальну юрисдикцiю, то стосовно адвоката у нашш кра!нi це завдання стае практично неможливим, адже адвокат мае право здшснювати адвокатську дiяльнiсть на всш територi! Укра!ни i визначити чiтко територiю (райони), в яких вш надавав сво! послуги протягом стажу адвокатсько! дiяльностi буде практично неможливим. Бiльше того, вважаемо, що функцiю забезпечення неупередженосп суддi пiд час здiйснення правосуддя виконуе шститут вiдводу.
Щодо стандарта безсторонносп та iнших видiв професшно! дiяльностi суддiв висловлювалась також КРСС, яка у сво!х висновках акцентувала увагу на тому, що "суддi повинш утримуватися вiд будь-якого виду професшно! дiяльностi, що може вщволшати !х вiд виконання суддiвських обов'язюв або призводити лише до часткового виконання ними сво!х обов'язкiв. КРСС вважае, що правила професiйно! поведшки повиннi вимагати вiд суддiв уникати будь-яких видiв дiяльностi, якi могли б компрометувати пднють !хньо! посади, а також шдтримувати суспiльну довiру до системи правосуддя шляхом мiнiмiзування ризикiв виникнення конфлiкту iнтересiв. З щею метою вони повиннi утримуватися вщ додатково! професiйно! дiяльностi, яка могла б обмежувати !хню свободу та загрожувати безсторонносп" [13]. У цьому контексп КРСС схвалюе положення Свропейсько! хартп про закон "Про статус сувдв" (що наводились нами вище).
Зпдно з Бангалорськими принципами поведшки сувдв, незалежнiсть i неупередженють судових органiв важливi для виконання судами !хньо! ролi в шдтримщ конституцiоналiзму i верховенства закону. Приписами зазначеного мiжнародного акту визначено перелш видiв дiяльностi, якими мае право займатися суддя:
1) лггературною творчютю, читанням лекцiй, викладати, а також брати участь у дiяльностi, пов'язанш з правом, правовою системою, здшсненням правосуддя або iншими подiбними питаннями;
2) виступати на публiчних слуханнях перед офщшним органом, що займаеться питаннями, пов'язаними з правом, правовою системою, здшсненням правосуддя або шшими подiбними питаннями;
3) бути членом офщшного органу, урядово! комiсi!, комiтету або дорадчого органу, якщо таке членство дозволяе суддi залишатись безстороннiм i збертати полiтичний нейтралiтет;
4) займатись шшими видами дiяльностi, якщо вони не компрометують високий статус посади суддi i жодним iншим чином не заважають виконанню суддею сво!х професшних обов'язкiв. Крiм того, суддя не повинен займатись юридичною практикою впродовж перюду свого перебування на посадi суддi та мае право засновувати асощаци суддiв, вступати до них та входити до шших оргашзацш, що представляють iнтереси суддiв [14].
З огляду на те, що посада сувд мае специфiчний характер, сувдвська дiяльнiсть вимагае забезпечення об'ективносп, незалежностi та неупередженостi, тому шщо не повинно викликати сумнiв щодо незалежносп та безсторонностi суддiв при провадженш ними правосуддя, разом з тим поеднання суддею свое! професшно! дiяльностi з шшими видами оплачувано! роботи може
поставити тд сумшв його безстороннiсть та неупередженють. Тому встановлення на законодавчому рiвнi заборон та обмежень щодо поеднання професшно! дiяльностi суддi щодо здшснення правосуддя з iншою оплачуваною дiяльнiстю е виправданим у демократичному суспшьсга та необхiдним для гарантування справедливого судочинства. Разом з тим, мiжнародними стандартами у сферi судочинства встановлено низку винятюв iз загально! заборони, зокрема, право суддi займатися творчою, викладацькою або науковою дiяльнiстю.
Отже, вщповщно до мiжнародних стандарта суддi зобов'язанi дотримуватися вимог щодо несумюносп, встановлених нацiональним законодавством конкретно! кра!ни. Тож варто проаналiзувати чи вщповщають положення законодавства Укра!ни вищенаведеним мiжнародним стандартам.
Вiдповiдно до наказу Мшютерства працi Укра!ни, Мiнiстерства юстицп Укра!ни та Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни вiд 28.06.1993 р. № 43 "Про затвердження Положення про умови роботи за сумюництвом пращвниюв державних тдприемств, установ i органiзацiй" сумюництвом вважаеться виконання працiвником, крiм свое! основно!, iншо! регулярно! оплачувано! роботи на умовах трудового договору у вшьний вщ основно! роботи час на тому ж або шшому тдприемств^ в установi, органiзацi! або у громадянина (тдприемця, приватно! особи) за наймом [15].
Вимоги щодо несумюносп щодо суддiв значно розширились з прийняттям ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв" (ст. 54 в редакцп вiд 02.06.2016 р.). Вимоги щодо несумюносп встановлено i стосовно прокурорiв (ст. 18 ЗУ "Про прокуратуру") [16].
Процедура розгляду питання щодо порушення вимог несумюносп суддею або прокурором передбачена ЗУ "Про Вищу раду правосуддя" [5] та процесуально деталiзована у Регламент Вищо! ради правосуддя [7]. Так, будь-яка особа, якш стали вiдомi факти порушення суддею або прокурором вищенаведених вимог щодо несумюносп, мае право звернутися до ВРП iз вщповщною заявою. Справа щодо несумюносп розглядаеться на засщанш ВРП у пленарному склада За результатами розгляду справи щодо несумюносп ВРП може ухвалити одне з таких ршень:
1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумюносп з шшою дiяльнiстю або статусом i звшьнення його з посади;
2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумюносп з шшою дiяльнiстю або статусом i внесення в установленому порядку подання про звшьнення його з посади;
3) про визнання вщсутносп порушень суддею або прокурором вимог щодо несумюносп з шшою дiяльнiстю або статусом.
Ршення у справi щодо несумюносп ухвалюеться бшьшютю голошв члешв ВРП, яю беруть участь у засщант, проте член ВРП, визначений доповщачем у справу не бере учасп у голосуванш. Вщповщно до п.15 ч. I ст. 3 ЗУ "Про Вищу раду правосуддя" [5] ВРП надае обов'язковi до розгляду консультативш висновки щодо законопроекта з питань утворення, реоргашзацп чи лшвщацп судiв, судоустрою i статусу суддiв, узагальнюе пропозицп судiв, органiв та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо !х статусу та функцюнування, судоустрою i статусу суддiв. Не зважаючи на те, що наведеш положення вважаемо позитивними, позаяк вони покликаш сприяти процесу удосконалення законодавства в сферi правосуддя та судово! системи, процедура !х реалiзацi! залишилась детально не регламентована положеннями зазначеного Закону. ВРП спробувала усунути дану законодавчу прогалину, деталiзуючи порядок розгляду цього питання у Регламент Вищо! ради правосуддя [7]). Втм, залишились не регламентованими процедури взаемодп ВРП iз законодавчою владою щодо звернення з пропозищями про забезпечення незалежносп суддiв та авторитету правосуддя, не конкретизовано в якш саме формi направляються таю пропозицп, не встановлено чггких строюв !х розгляду парламентом, бiльше того не передбачено жодних наслщюв затягування розгляду таких пропозицш та вщсутносп вщповщ, що негативно позначиться на взаемоди ВРП та ВРУ.
О^м того, ч. II ст. 73 зазначеного Закону [5] закршлено правило про те, що сувд, суди, органи та установи системи правосуддя можуть звертатись до ВРП щодо надання рекомендацш
суб'ектам законодавчо! шщативи, органам, яю уповноваженi приймати правов1 акти щодо забезпечення незалежносп суддiв та авторитету правосуддя. Незважаючи на те, що процедура прийняття таких рекомендацiй ВРП деталiзована у Регламентi Вищо! ради правосуддя [7], порядок подання та розгляду таких звернень залишився не розкритим, що в результат може призвести до того, що таю повноваження матимуть суто декларативний характер.
Висновки. Безперечним е той факт, що ВРП повинна мати реальну можливють впливати на процес регламентацп та нормативного врегулювання правовщносин щодо забезпечення незалежносп сувдв та авторитету правосуддя, адже саме ВРП в результат свое! практично! дiяльностi бачить вс прогалини та недолши законодавства у цш сфер1. Означена проблема може бути виршена двома шляхами: по-перше, можна детально виписати всю процедуру такого звернення ВРП з пропозищями до суб'ектв законодавчо! шщативи щодо забезпечення незалежносп судщв та авторитету правосуддя; по-друге, можна надшити ВРП правом законодавчо! шщативи щодо вщповщно! сфери правовiдносин.
Окр1м того, вважаемо за доцiльне передбачити обов'язок Комггету ВРУ з питань правово! полiтики та правосуддя направляти вс законопроекти, що стосуються врегулювання вщносин щодо судово! системи, незалежносп суддiв та авторитету правосуддя, до ВРП для надання висновку щодо !х дощльносп та обrрунтованостi. Крiм того, варто передбачити обов'язок вщповщного комiтету залучати фахiвцiв iз зазначено! ради до робочих груп щодо розробки законопроекта у сферi правосуддя. В свою чергу, з метою забезпечення належного виконання сво!х обов'язюв у в структурi апарату ВРП мае дiяти спецiальний пiдроздiл з питань аналiзу проектiв законiв у сферi правосуддя та забезпечення незалежносп сувдв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про внесения змш до Закону Укра!ни "Про Вищу раду юстицй": Проект Закону ввд 19.09.2003 № 4173. База даних "Законодавство Украти" / ВР Украти. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pi3511=15871 (дата звернення 29.03.2020 р.) 2.Назаров I. В. Правовий статус Вищо!' ради юстицп: дис ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Нац. юрид. акад. Укра!ни 1м. Я. Мудрого. Харшв, 2005. 200 с (дата звернення 29.03.2020 р.).3.Городовенко В. В. Принципи судово! влади: монограф1я. Харшв: Право. 2012. 448 с. 4.Конститущя Укра!ни: Закон ввд 28.06.1996 № 254к/96-ВР. База даних "Законодавство Украши" /ВР Украти. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page (дата звернення 29.03.2020 р.) 5.Про Вищу раду правосуддя: Закон ввд 21.12.2016 № 1798-VIII. База даних "Законодавство Украти" / ВР Украти. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 (дата звернення 29.03.2020 р.). 6.Матер1али VIII позачергового з'!зду судщв Украши. В1сник Верховного Суду Украти. 2007. № 7. С.4-16. 7.Регламент Вищо! ради правосуддя: затв. ршенням Вищо! ради правосуддя ввд 24.01.2017 № 52/0/15-17. Офщшний сайт Вищо'1 ради правосуддя/ Нормативт акти. URL: http://www.vru.gov.ua/legislative_acts/28 (дата звернення 25.12.2019 р.) 8.Костшна Ю. О. Правовий статус Вищо! ради правосуддя: теорiя та практика: монографiя. За заг. ред. д.ю.н., проф. М. А. Погорецького. Ки!в: Алерта, 2019. 268 с. 9.£вропейська хартя про закон "Про статус судщв": Мiжнародний документ ввд 10.07.1998. Хартя Ради Свропи. База даних "Законодавство Украти" / ВР Украти. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_236 (дата звернення 02.12.2019 р.).10.Щодо проекту змш до Конституцп Украши в частиш правосуддя, затвердженого Конституцшною комiсiею 4 вересня 2015 року: Висновок, затв. Венещанською комiсiею вiд 26.10.2015 CDL-AD(2015)027. Страсбург. 13 с. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/229B826C8AC787DEC2257D87004987(дата звернення
29.03.2020 р.) 11.Пантелейчук Л. Б. Питання дисциплiнарноi вiдповiдальностi судщв у дiяльностi Вищо! ради юстицп. В1сник Вищо'1 ради юстицИ. 2010. № 1. С. 79-90. 12.1гонш Р. В., Умнова О. В. Повноваження Вищо! ради юстицп у сферi кадрового забезпечення судщвського корпусу Укра!ни: аналiз та перспективи удосконалення. Наука i правоохоронна дгяльтсть. 2013. № 1(19) С. 19-24. 13.Погоршко В. Ф. Органи державно! влади Украши: монографiя. Ки!в: 1ДП НАНУ, 2002. 592 с. 14.Конституцп держав (кра!н) свиу. Iнтернет-бiблiотека конституцiй. URL: http://worldconstitutions.ru/?p=148&page=2 (дата звернення 29.03.2020 р.).15.Декларащя про державний суверенiтет Укра!ни: Декларащя вiд 16.07.1990. № 55-XII. База даних "Законодавство Украти" / ВР Украти. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 (дата звернення
29.03.2020 р.) 16.Про судоустрш i статус судщв: Закон вiд 02.03.2016 № 1402-VIII. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украти. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 (дата звернення 29.03.2020 р.).
REFERENCES
1. Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy "Pro Vyshchu raduyustytsii": Proekt Zakonu vid 19.09.2003[0n Amendments to the Law of Ukraine "On the High Council of Justice": Draft Law of September 19, 2003 № 4173.] № 4173. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=15871 (data zvernennia 29.03.2020 r.)2.Nazarov I. V. Pravovyi status Vyshchoi rady yustytsii: dys... kand yuryd. nauk: 12.00.10 [Legal status of the High Council of Justice: dis ... Cand. jurid. Science: 12.00.10.]. Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ya.Mudroho. Kharkiv, 2005. 200 p (data zvernennia 29.03.2020 r.).3.Horodovenko V. V. Pryntsypy sudovoi vlady: monohrafiia. [Principles of the judiciary: a monograph] Kharkiv: Pravo. 2012. 448 p.4.Konstytutsiia Ukrainy: Zakon vid 28.06.1996 № 254k/96-VR. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" [The Constitution of Ukraine: Law of 28.06.1996 № 254k / 96-VR. Database "Legislation of Ukraine"] / VR Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr/page (data zvernennia 29.03.2020 r.)5. Pro Vyshchu radu pravosuddia: Zakon vid 21.12.2016 № 1798-VIII.[0n the High Council of Justice: Law of 21.12.2016 № 1798-VIII. Database "Legislation of Ukraine"] Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 (data zvernennia 29.03.2020 r.).6. Materialy VIII pozacherhovoho zizdu suddiv Ukrainy .[Proceedings of the VIII Extraordinary Congress of Judges of Ukraine.] Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy. 2007. № 7. P.4-16.7. Rehlament Vyshchoi rady pravosuddia: zatv. rishenniam Vyshchoi rady pravosuddia vid 24.01.2017 № 52/0/15-17[Rules of Procedure of the High Council of Justice: approved. by the decision of the High Council of Justice dated 24.01.2017 № 52/0 / 1517.]. Ofitsiinyi sait Vyshchoi rady pravosuddia/ Normatyvni akty. URL: http://www.vru.gov.ua/legislative_acts/28 (data zvernennia 25.12.2019 r.)/ 8. Kostkina Yu.O. Pravovyi status Vyshchoi rady pravosuddia: teoriia ta praktyka: monohrafia.[Legal status of the High Council of Justice: theory and practice: monograph] Za zah. red. d.iu.n., prof. M. A. Pohoretskoho. Kyiv: Alerta, 2019. 268 p.9.Ievropeiska khartiiapro zakon "Pro status suddiv": Mizhnarodnyi dokument vid 10.07.1998. Khartiia Rady Yevropy. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" [European Charter on the Law on the Status of Judges: International document of 10.07.1998. Charter of the Council of Europe. Database "Legislation of Ukraine"] / VR Ukrainy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_236 (data zvernennia
02.12.2019 r.).10. Shchodo proiektu zmin do Konstytutsii Ukrainy v chastyni pravosuddia, zatverdzhenoho Konstytutsiinoiu komisiieiu 4 veresnia 2015 roku: Vysnovok, zatv. Venetsianskoiu komisiieiu vid 26.10.2015 CDL-AD(2015)027. [Regarding the draft amendments to the Constitution of Ukraine in terms of justice, approved by the Constitutional Commission on September 4, 2015: Conclusion, approved. Venice Commission of 26.10.2015 CDL-AD (2015) 027] Strasburh. 13 p. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/229B826C8AC787DEC2257D87004987(data zvernennia
29.03.2020 r.) 11. 11.Panteleichuk L. B. Pytannia dystsyplinarnoi vidpovidalnosti suddiv u diialnosti Vyshchoi rady yustytsii. [Issues of disciplinary liability of judges in the activities of the High Council of Justice] Visnyk Vyshchoi rady yustytsii. 2010. № 1. P. 79-90.12. Ihonin R. V., Umnova O. V. Povnovazhennia Vyshchoi rady yustytsii u sferi kadrovoho zabezpechennia suddivskoho korpusu Ukrainy: analiz ta perspektyvy udoskonalennia.[Powers of the High Council of Justice in the field of staffing of the judiciary of Ukraine: analysis and prospects for improvement. ] Nauka i pravookhoronna diialnist. 2013. № 1(19) P. 19-24.13. Pohorilko V. F. Orhany derzhavnoi vlady Ukrainy:[Bodies of state power of Ukraine: monograph] monohrafiia. Kyiv: IDP NANU, 2002. 592 p.14. Konstytutsii derzhav (krain) svitu. Internet-biblioteka konstytutsii[Constitutions of states (countries) of the world. Online library of constitutions]. URL: http://worldconstitutions.ru/?p=148&page=2 (data zvernennia 29.03.2020 r.).15.Deklaratsiia pro derzhavnyi suverenitet Ukrainy: Deklaratsiia vid 16.07.1990. № 55-XII. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy"[ Declaration of State Sovereignty of Ukraine: Declaration of 16.07.1990. № 55-XII. Database "Legislation of Ukraine"] / VR Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 (data zvernennia 29.03.2020 r.)16.Pro sudoustrii i status suddiv: Zakon vid 02.03.2016№ 1402-VIII. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy"[On the Judiciary and the Status of Judges: Law of 02.03.2016 № 1402-VIII.] / VR Ukrainy. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 (data zvernennia 29.03.2020 r.).
Дата надходження: 27.03.2020р.
Baran Anastasiia
Lviv Polytechnic National University Institute of Law, Psychology and Innovative Education Assistant of the Department of Theory, History and Philosophy of Law
POWERS OF THE HIGH COUNCIL OF JUSTICE TO ENSURE THE INDEPENDENCE OF JUDGES AND THE AUTHORITY OF JUSTICE
The article defines and analyzes the powers of the High Council of Justice to ensure the independence of judges and the authority of justice. It is proposed to differentiate the powers of the High Council of Justice: according to the object of influence: 1) powers in relation to judges; 2) powers over prosecutors; depending on the procedure of execution: 1) powers exercised by decision-making by a majority vote of the members present at the meeting; 2) powers exercised by decision-making by a majority of the entire composition of the High Council of Justice; 3) powers exercised through a decision by a qualified majority of votes; by source of origin: 1) powers exercised by the High Council of Justice on its own initiative; 2) powers exercised by the High Council of Justice on the initiative of other entities; by functional purpose: 1) powers in the direction of formation of the judiciary and career growth of judges; 2) powers to prosecute prosecutors and judges; 3) powers to ensure the independence of judges and the authority of justice; 4) powers in the direction of information and organizational support of the activities of bodies and institutions of the justice system.
Key words: High Council of Justice; independence of judges; authority of justice; powers of the High Council of Justice; judiciary; legal status of the High Council of Justice; judicial governance; state agency; corps of judges.
