Міжнародні стандарти формування корпусу суддів як основа вдосконалення гарантій незалежності суду та суддів в Україні Текст научной статьи по специальности «Право»

Мiжнароднi стандарти формування корпусу суддiв як основа

вдосконалення гарантш незалежностi суду та суддiв в УкраТш

International Standards for the Formation of the Judiciary as a Basis

for Improving the Guarantees of Independence of the Court and Judges in Ukraine

Вггалш Гудима 1 Vitaliy Hudyma

1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.70-9

JEL Classification: K40

Received 29.04.2021 Accepted 26.05.2021 Published online 31.05.2021

Corresponding Author: Hudyma.Vitaliy@ukr.net

© 2021 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Анотащя. У статт висвгглено 1^жнародш стандарти та розкрито Тх особливост у контекст формування корпусу суддiв як основи вдосконалення гаранта незалежност суду та судд^в. Встановлено, що реоргашза^я судовоТ системи вплине на взаемовщносини мiж Вищою радою правосуддя та Вищою квалiфiкацiйною комiсieю суддiв УкраТни, причому забезпечення незалежностi судовоТ системи е на сьогоднi одним i3 головних прiоритетiв реорга^заци. Визначено що основними засадами незалежност судовоТ системи та суддi безпосередньо виступають законнють, свобода особистих переконань, зокрема високий рiвень nравосвiдомостi. Встановлено, що одшею iз гарантiй незалежностi суду та суддiв виступае процедура добору кандидат, що претендують на посаду суддК З'ясовано, що суддя не може бути притягнений до дисциплшарноТ вщповщальност за судове рiшення, яке ним ухвалено, о^м випадкiв вчинення ним злочину чи дисциплшарного проступку. Доведено, що основними пщставами притягнення суддi до дисциплшарноТ вiдповiдальностi виступають: 1) випадки частого скасування судових ршень, що ухвален конкретним суддею, виходячи iз пiдстав Тх незаконностi та/або необфунтованост; 2) недотримання суддею вимог процесуальних ршень, якими передбачено основн засади виконання завдань судового провадження, чи не взяття до уваги деяких до^в, як е присутшми у матерiалах справи у ходi розгляду судовоТ справи та ухвалення за нею вщповщного судового ршення. Встановлено, що мiжнароднi стандарти формування корпусу суддiв подiляються на: 1) стандарти, як визначають процедуру добору кадрiв на посаду суддi; 2) стандарти, що мютять вимоги до кадрiв, що претендують на посаду судд^ 3) стандарти, якими визначено особливост пiдготовки суддiв; 4) стандарти, що визначають гаранти у ходi виконання суддями покладених на них посадових обов'язюв. Запропоновано перспективами подальших дослiджень у цьому напрямi визначити напрямки правового та оргашзацшного удосконалення концепци формування корпусу суддiв в УкраМ

Ключовi слова: суддя; корпус суддiв; незалежнiсть суду i суддiв; органи суддiвського самоврядування.

Abstract. The article covers the international standards and reveals their features in the context of the formation of the judiciary as a basis for improving the guarantees of independence of the court and judges. It is established that the reorganization of the judiciary will affect the relationship between the Supreme Council of Justice and the Supreme Qualification Commission of Judges of Ukraine. Ensuring the independence of the judiciary is currently one of the main priorities of this reorganization. It is determined that the main principles of independence of the judiciary and judges are legality, freedom of personal beliefs, in particular, a high level of legal awareness. It is established that one of the guarantees of the independence of the court and judges is the procedure of selecting candidates for the position of a judge. It was found out that a judge could not be subject to disciplinary action for a

court decision that he had made, except in cases of a crime or disciplinary misconduct. It is proved that the main grounds for bringing a judge to disciplinary responsibility are: 1) cases of frequent reversal of court decisions made by a particular judge, based on the grounds of their illegality and/or unfoundedness; 2) non-compliance by a judge with the requirements of procedural decisions, which provide the basic principles of the tasks of court proceedings, or failure to take into account some evidence that is present in the case file during the trial and the relevant court decision. It is established that the international standards of formation of the corps of judges are divided into 1) standards that determine the procedure for selection of staff for the position of a judge; 2) standards that contain requirements for personnel applying for the position of a judge; 3) standards that define the features of the training of judges; 4) standards that define guarantees in the course of judges' performance of their duties. It is proposed to identify areas of legal and organizational improvement of forming the judiciary in Ukraine as the prospects for further research in this direction.

Keywords: judge; judiciary; independence of the court and judges; judicial self-government bodies.

ВСТУП

В умовах сьогодення розвиток законодавства Украши про судоустрш перебувае на етат реформування. В законодавсга присутш ряд тащатив у виглядi законопроект про змши у системi судоустрою. До прикладу, одним iз таких устшних законопроект е проект Закону про внесення змш до деяких закошв Украши щодо дiяльностi оргашв суддiвського врядування пщ № 1008 [1], який був прийня-тий Верховною Радою Украши i 16.10.2019 р. був подписаний Президентом Украши. У цьо-му законопроекту а також i у подiбних законопроектах особливо актуальними е питання перебудови кнуючо!' системи судоустрою. Враховуючи думку фахiвцiв у цьому напрямь тут варто зазначити, що текст цього законопроекту i супровщш документи потребують додаткового дослщження. Водночас, як свщ-чить практика, також дощльно вщм^ити, що далеко не ва законопроекта одержують схвалення Верховною Радою Украши.

Тому, опираючись на таю тенденцп, дощльно вщзначити, що у контекст реформування системи судоустрою в Укра'ш, насамперед, пот-рiбно звертати увагу на мiжнароднi стандар-ти. До прикладу, особливо актуальною роль мiжнародних стандарт е у ходi формування i пiдтримання на належному рiвнi незалеж-ностi судово'1 системи та й представникiв. Не менш важливе значення мiжнароднi стандар-ти посщають у контекстi формування корпусу суддiв, основна мета дiяльностi якого нащ-лена на проведення правосуддя вiдповiдно до принципiв незалежност та професiоналiзму.

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй свщ-чить про те, значний внесок у дослщження особливостей формування корпусу суддiв в Укра'ш зробили таю вчеш-юристи i практики: М. Клеандров [2], В. Мартиненко [3], Г. Мурашин [4], О. Потильчак [5], С. Прилуцький [6], Р. Романюк [7], В. Семенов [8], М. Строгович [9], В. Телшко [10] та шшь

Так, у пращ [3] вказано, що у процес формування корпусу суддiв в Укра'ш слщ дотриму-ватись мiжнародних, зокрема европейських стандарт. При цьому, процес формування корпусу суддiв мае бути вщкритим, прозо-рим, без тиску зi сторони державних органiв.

Водночас у [7] окреслено цШсну систему мiжнародних стандартiв, якими передбача-еться процес формування корпусу суддiв в Укра'ш. Прийняття мiжнародних стандартiв вщбуваеться на унiверсальному рiвнi Оргаш-защею Об'еднаних Нацiй та Мiжнародною Асощащею Суддiв. Що стосуеться европейських стандарт, то 'х приймае бвропейська асоцiацiя суддiв та бвропейська Рада.

Разом з тим, О. Потильчак [5] особливу увагу в контексп формування корпусу суддiв звер-тае саме на европейсью стандарти. Цими стандартами визначено комплекс принцитв, якими регламентуються та регулюються права, обов'язки i вщповщальшсть суддiв. Окрiм того, у стандартах представлено дета-льнi процедури призначення кандидат на посаду суддi та звыьнення iз посади суддi, основш засади кар'ерного просування суддiв, термш дп !х повноважень, особливостi та засади притягнення суддiв до юридично' вщ-

повщальносп, особливосп оплати пращ то-що.

Аналiз шформацшних джерел у цьому на-прямi доводить, що проблеми формування корпусу суддiв в Укра'ни з позицп регламен-тування та регулювання мiжнародними стандартами потребують проведення быьш Грунтовшших дослiджень.

Метою статтi е висвiтлення мiжнародних стандартiв та розкриття 'х особливостей у контекстi формування корпусу суддiв як ос-нови вдосконалення гарантш незалежностi суду та суддiв в Укра'ш.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Акцентуючи увагу на моделi добору кадрiв, якi претендують на посаду суддi, слiд вщмь тити, що у такому процес присутнiми е як суб'екти, що проводять квaлiфiкaцiйне ощ-нювання, так i суб'екти, до компетенцп яких належить призначення на посаду суддi [6].

З огляду на те, С. Прилуцький [6] пропонуе подыяти зазначених вище суб'ек^в на попе-реднiх, до числа яких слщ вiднести квaлiфi-кaцiйнi комiсГi, та власне суб'ек^в, якi, насам-перед, е активними учасниками процесу при-значення суддiв на посади.

О^м того, важливим аспектом е те, що у по-яснювальнш зaписцi до проекту Закону про внесення змш до деяких закошв Укра'ни що-до дiяльностi оргaнiв суддiвського врядуван-ня [1] зазначалось, що реоргашзащя судово'' системи вплине на взаемовщносини мiж Ви-щою радою правосуддя та Вищою квaлiфiкa-цiйною комiсiею суддiв Укра'ни. Водночас, як вiдомо, були деяк зауваження на цей законопроект як з боку суддiв, так i з боку громадсь-кость При цьому Верховна Рада Укра'на та-кож висловила свою позищю з цього приводу. Особливо зауваження виникли до проблематики формування корпусу суддiв, а саме якою мае бути позищя Вищо'' ради правосуддя у контекст формування Вищо'' квaлiфiкaцiйноi комiсГi суддiв Укра'ни та вщносно заборон, за якими передбачено неможливкть обiймaти посаду суддi. Також зауваження стосувалися i порядку внесення змш до Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [11].

Варто вщмггити, що забезпечення незалеж-ностi судово'' системи е на сьогодш одним iз головних прюритетв реоргaнiзaцГi. Однак

тут слiд насамперед визначити, що лежить в основi незaлежностi судово'' системи.

Так, згщно [8] незaлежнiсть судово'' системи i суддi безпосередньо визначаеться як реальна незалежшсть вiд впливу зовнiшнiх чинниюв, внaслiдок чого розгляд судово'' справи i ухва-лення за нею судового ршення вiдбувaеться згiдно закону. Основними засадами незалеж-ностi судово'' системи та суддi безпосередньо виступають зaконнiсть, свобода особистих переконань, зокрема високий рiвень правос-вiдомостi [12].

Водночас за мiжнaродними стандартами, i при цьому вiдповiдно до позицп бвропейсь-кого Суду iз питань людини, незaлежнiсть суду i суддi визначаеться як зовнiшня незалежшсть суду i суддi та внутршня незaлежнiсть суду i суддь Щодо зовшшньо'' незaлежностi суду i суддi, то пiд нею слщ розумп'и незале-жнiсть вiд впливу зовшшнього оточення (а саме вщ впливу оргaнiв державно'' влади, приватних оаб, суб'ектiв публiчного права та суб'ектв системи судоустрою, що безпосередньо беруть участь у дiяльностi судово'' гiлки влади).

Водночас внутршня незaлежнiсть суду i суддi ткно взаемопов'язана iз неупередженiстю. Так, бвропейським Судом з прав людини ви-значено критерп встановлення нaявностi не-упередженостi у кожному безпосередньому випадку. Першим критерiем встановлення нaявностi неупередженост виступае суб'ективний критерiй. Суть цього критерш нaцiленa на поведiнку та переконання суддь детальний aнaлiз яких дозволяе визначити неупереджешсть суддi у певнш спрaвi. Насту-пним критерiем е об'ективний критерiй, який включае ощнювання порядку призначення суддiв до розгляду конкретних судових справ i ухвалення за ними рiшень. О^м того, об'ективний фактор дозволяе розглянути ор-гaнiзaцiйну структуру суду та те, чи суддi у ходi розгляду конкретних судових справ та ухвалення за ним ршень мають сумшви, що свiдчить про 'х неупередженiсть [12].

Таке бачення бвропейського Суду з прав людини потрiбно пiдтримaти однозначно. При цьому, aнaлiзуючи нaуковi погляди щодо ви-значення незaлежностi суду i суддiв вщповщ-но до гaрaнтiй неупередженого i незалежного вирiшення справ, слщ вщмггити, що вони безпосередньо не дозволяють розподыити щ гарантГ' на гарантп незaлежностi i власне те,

що е незалежшстю. Серед наукових позицш юнуе бачення про вщнесення правосвщомос-т до спещально' ознаки незалежностi суду та суддiв. У такий спосiб правосвщомкть набу-вае вагомого значення, внаслщок чого суддя, у ходi розгляду конкретно'' судово' справи i прийняття за нею рiшення, займае певну позицш, що свщчить про шституцшну самос-тiйнiсть. Водночас шституцшну самостш-нiсть судiв потрiбно визначати як гарантш незалежностi i неупередженост певного суд-дi розглядати конкретну судову справу i ух-валювати за нею конкретне судове ршення.

Тому стосовно незалежностi i неупередженосп суду та суддiв слщ зробити деюлька за-уважень. Так, насамперед незалежшсть i неу-переджешсть повинна розглядатися лише у конкретних випадках розгляду конкретних судових справ i ухвалення за ними судових рiшень. Щодо шституцшно'' самостшносп суду та iнших гарантш незалежностi i неупере-дженостi суду, то вони повинш перебувати у ткному взаемозв'язку iз розглядом конкретно'' судово'' справи.

Розглядаючи мiжнароднi стандарти, якими забезпечуеться гарантiя незалежност суду i суддiв, то одним iз найважливiших докумен-тiв е Основш принципи незалежностi судових оргашв [13]. Вони були схвалеш резолющями 40/32 та 40/146 Генерально'' Асамбле'' ООН вiд 29 листопада та 13 грудня 1985 року. Ци-ми принципами розкриваеться процедура ш-дбору кадрiв, що претендують на посаду суд-дiв, в контекст забезпечення незалежностi судово'' системи. Одним iз принципiв висту-пае неприпустимкть середовища, тобто суд-дiв слщ обирати за пщставами, що визначеш у законодавствi. Таку засаду обрання кадрiв, що претендують на посаду суддiв, було пок-ладено в основу проекту Закону про внесення змш до деяких закошв Украши щодо дiяль-ност оргашв суддiвського врядування пщ № 1008 [1]. Так, у пояснювальнш записцi цього законопроекту зазначалось, що на сьогодш процедура вщбору кандидатiв на посаду суд-дi, яку проводить Вища квалiфiкацiйна комь сiя суддiв Украши е недостатньо прозорою. Цей аспект було враховано при його розглядi i прийнятт закону з вщповщними уточнен-нями.

Окрiм того, роз'яснення та уточнення потре-бують i iншi аспекти участi кандидатiв, що претендують на посаду суддь у конкура, за

результатами якого вщповщних кандидатв призначають на посади суддiв. Тому, врахо-вуючи це, потрiбно, насамперед, у цiй проце-дурi керуватися мiжнародним стандартом, яким визначеш чггю критерГ' призначеннi суддiв на посади. Водночас вщповщно до статп 69 «Вимоги до кандидатiв на посаду суддЬ> Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [11] на посаду суддi не мае права претендувати та особа, що була рашше звыь-неною iз посади суддi внаслiдок учинення значного дисциплшарного проступку, систематичного або грубого нехтування посадо-вими обов'язками, осюльки це е аж шяк не сумiсне iз статусом суддь Також на посаду су-ддi не може претендувати особа, що була рашше звыьнена iз посади суддi внаслiдок ви-явлення й невiдповiдностi займанiй посадi чи здiйснення порушення вимог стосовно несу-мiсностi, порушення вимог, якими визначено обов'язок пщтвердити законнiсть походжен-ня майна чи у вщповщност iз обвинувальним вироком вiдносно не'', що набрав законно'' си-ли, за винятком випадюв, за якими у судовому порядку було визнано таке ршення про-типравним чи було скасовано такий вирок суду.

Поряд з тим, статтею 126 Конституцй Укра'-ни [14] визначено, шо суддя не може бути притягнений до дисциплшарно'' вщповщаль-носп за судове рiшення, яке ним ухвалено, окрiм випадкiв вчинення ним злочину чи дисциплшарного проступку.

Тому, варто вщмггити, що пщстава притяг-нення суддi до дисциплшарно'' вiдповiдаль-ностi е чггко визначена. Так, керуючись такою пщставою, вiдповiдний суб'ект, що мае владш повноваження, може ухвалювати су-довi рiшення. Проте, як показуе практика, на сьогодш не мае чп'ко сформованого поняття, що свщчить про вчинення суддею значного дисциплшарного проступку, за який його можна звыьнити iз посади. З огляду на те, В. Телшко [10] зауважуе, що на сьогодш до-сить поширеними е випадки, що свщчать про об'ективний характер вчинення суддею дисциплшарного проступку. Зокрема, це порушення суддею обов'язюв безсторонносп та добропристойносп, недбалiсть, численш не-обrрунтованi затримки у здшсненш правосу-ддя та ухваленнi за ним судового ршення. Окрiм того, науковець зазначае, що дисципль нарна вщповщальшсть суддi е теоретично обГрунтованою. При цьому об'ектами дисци-

плшарних правопорушень виступають пору-шення правил внутрiшнього трудового роз-порядку, правил порядку пщлеглость

Акцентуючи увагу на цьому, iншi нaуковi позицп не дають точного визначення того, якою мае бути об'ективна сторона дисципль нарного проступку суддь Тому, ряд пщстав, за якими передбачено притягнення суддi до ди-сциплшарно'' вiдповiдaльностi, наведений у доктринах теорп права.

Своею чергою, aнaлiз дiяльностi уповноваже-ного суб'екта публiчноi влади показуе, що т-дставами притягнення суддi до дисциплшар-но' вiдповiдaльностi виступають:

1) випадки частого скасування судових рь шень, що ухвaленi конкретним суддею, вихо-дячи iз пiдстaв 'х незaконностi та/або необ-грунтовaностi (як приклад, можуть бути осо-бливост звiльнення суддi ВРП, предстaвленi

у [15]);

2) недотримання суддею вимог процесуаль-них ршень, якими передбачено основш засади виконання завдань судового проваджен-ня, чи не взяття до уваги деяких докaзiв, як е присутнiми у мaтерiaлaх справи у ходi розгляду судово'' справи та ухвалення за нею вщ-повiдного судового ршення [16].

Анaлiзуючи першу пiдстaву притягнення су-ддi до дисциплшарно'' вщповщальносп, то вiдносно не'' немае зауважень. Що стосуеться друго'' пiдстaви притягнення суддi до дисци-плшарно'' вщповщальносп, то тут слiд вщмь тити про неможливкть притягати суддю до вщповщальносп за прийнятi процесуaльнi або мaтерiaльнi рiшення, опираючись на не-можливiсть здiйснення оцiнки суб'ектами щодо законносп рiшень про притягнення до дисциплшарно' вiдповiдaльностi. Таку оцiнку можуть здшснювати лише уповновaженi суб'екти, що безпосередньо переглядають су-довi ршення.

Водночас, якщо присутнi випадки, за яких мали мкце ситуацп повного чи часткового скасування ршень, ухвалених суддею, то це не свщчить про те, що суддю пожиттево не можна допустити до здшснення правосуддя. Тому, опираючись на зазначене, дощльно де-що пщкоригувати сутшсть поняття «ктотний дисциплiнaрний проступок», одшею iз ознак якого повинно виступати включення можли-востi призначати суддю на посаду. Однак, зазначене поняття не мае включати випадки,

якщо вщбувалося неодноразове скасування прийнятих суддею рГшень, причому одними i3 мотивiв скасування виступали незакон-шсть або необrрунтованiсть.

Разом з тим, запровадження мiжнародних стандартiв у процедуру формування корпусу суддiв передбачено також i мiжнародними договорами Украши. Треба вщмГтити, що Ук-ра'на протягом тривалого перюду була учас-ницею конвенцiй Ради Свропи, зокрема тих, у яких розглядалися основш аспекти судо-устрою та судочинства [4].

Мiжнародними стандартами зазначено, що законодавча, виконавча та судова гглки влади повинш перебувати у взаемодп, при чому та-ка взаeмодiя мае гарантувати незалежнiсть судово'1 гiлки влади. Зазначеш засади були передбаченi i у проект Закону про внесення змш до деяких закошв Украши щодо дГяль-носп органiв суддiвського врядування пiд № 1008 [1], проте 1'х змiст перетинався iз компе-тенцiею органiв суддiвського врядування i стосувався, насамперед, особливостей призначення суддi на посаду чи особливостей процедури такого призначення.

З огляду на те, слщ звернути увагу на поло-ження Пояснювально'1 записки до проекту Закону про внесення змш до деяких закошв Украши щодо дiяльностi оргашв суддiвського врядування пщ № 1008 [1]. У цьому законопроект було передбачено запровадити нову процедуру формування Вищо'' квалГфжацш-но'1 комГсп суддiв Украши. При чому, призначення 12-ти члешв Вищо'' квалГфГкацшно'' комки суддiв Укра'ни повинна здiйснювати Вища рада правосуддя. На сьогоднi передбачено внести змши у статтю 94 «Члени Вищо'' квалГфГкацшно'' комки суддiв Укра'ни» Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [11].

Таким чином, слщ вщмггити, що на сьогодш доволi важкою е процедура визначення четких перспектив формування корпусу суддГв в Укра'ш.

Вирiшення тако'' проблематики може вщбу-ватись у два способи. Згщно першого способу передбачаеться передання частини повнова-жень Вищо'' квалГфГкацшно'' комки суддГв Укра'ни Вищш радГ правосуддя. Зокрема тих повноважень, якими передбачено добГр кан-дидатГв на посаду суддГ. ОкрГм того, Вища квалГфжацшна комГсГя суддГв Укра'ни мае

вщноситись до оргашв суддiвського само-врядування. Вщповщно до другого способу повноваження у повному обсязi зберйаються за Вищою квалiфiкацiйною комiсieю суддiв Украши. Водночас питання про формування Вищо'' квалiфiкацшноï комiсiï суддiв Украши розглядають органи суддiвського самовряду-вання. На сьогоднi чинний споаб рiшення дано'' проблеми передбачае проведення втручань законодавчою владою у компетен-цй органiв суддiвського самоврядування, при чому намагаеться ïx звузити.

Акцентуючи увагу на цих способах, слщ вщ-мiтити, що быьш перспективним е перший спосiб. Пщтвердженням цього е п. 1.3. бвро-пейсько'' хартй про закон «Про статус суддiв» [17]. Вiдповiдно до цього документа призна-чення на посаду суддi проводиться згiдно учасп у цiй процедурi суб'екта публiчноï влади. При чому цей суб'ект мае бути незалеж-ним нi вiд законодавчо'', нi вiд виконавчо'' влади, та мМмум як на половину складатися зi суддiв [3]. Варто вщмггити, що на сьогоднi остаточне ршення про призначення суддi на посаду е за Вищою радою правосуддя.

Положення Свропейсько'' хартй' про закон «Про статус суддiв» одержали висок оцiнки вченими, якi дослiджують проблематику судоустрою. Так, до прикладу, М. Клеандров [2] зазначае, що положення Свропейсько'' хартй про закон «Про статус суддiв» е доволi пере-конливими та широко поширеними у зако-нодавствах багатьох держав. Натомкть деяк дослщники також упевнено зауважують важ-ливiсть положень цього документу. На 'хню думку, бвропейська хартя про закон «Про статус суддiв» найбiльш якiсно визначае га-рантй незалежностi суддiв.

Так, бвропейською хартею про закон «Про статус суддiв» визначаеться порядок призначення суддiв на посади. При чому призначення на посаду суддiв повинна проводити неза-лежна iнстанцiя. Члени тако'' iнстанцй мають обиратися, виходячи iз принципiв паритет-ностi. Тут дощльно наголосити, що членами ще' незалежно'' iнстанцй не можуть бути представники законодавчо' чи виконавчо' оргашв влади. При цьому представники су-дово'' гiлки влади мають бути учасниками ще'' незалежно'' установи.

З огляду на зазначене вище, слщ вщм^ити, що мiжнароднi стандарти формування корпусу суддiв у напрямку забезпечення гаран-

тiй незалежност суду i суддiв, треба подыяти за критерiем об'ективностi 'х впливу. У вщпо-вiдностi до цього, мiжнароднi стандарти формування корпусу суддiв подiляються на:

1) стандарти, як визначають процедуру добору кадрiв на посаду суддi;

2) стандарти, що визначають вимоги до кад-рiв, що претендують на посаду судд^

3) стандарти, якими визначено особливост пiдготовки суддiв;

4) стандарти, що визначають гарантй у xодi виконання суддями покладених на них поса-дових обов'язкiв.

Група критерйв, якими визначаеться процедура добору кадрiв на посаду суддi, характеризуется тим, що добiр кадрiв мае слiдувати чiтким критерiям. При цьому, неприпусти-мими критерiями добору кадрiв на посаду су-ддi виступають стать, полiтичнi або релйшш переконання, колiр шкiри. Разом з тим, суб'ект, що вiдповiдае критерiям добору кан-дидатiв, що претендують на посаду суддь мае чггко 'х дотримуватись у подальшiй профе-сiйнiй дiяльностi.

Щодо друго'' групи критерйв, то тут слщ на-голосити на тому, що суб'екти як законодав-чо'', так i виконавчо'' гыок влади, не повиннi брати участь у процедурi призначення суддiв на вщповщш посади. Водночас процедура призначення суддi на посаду повинна базува-тися на принципах паритетностi у випадку формування складу суб'екта, що здшснюва-тиме призначення суддi на посаду.

Третя група критерйв, визначена мiжнарод-ними стандартами, характеризуеться тим, що мае бути спещальний стандарт фшансування пiдготовки кандидата, що претендуе на посаду суддь При чому фшансування повинно здшснюватись виключно коштами державного бюджету. О^м того, склад суб'екта, що здшснюватиме призначення суддi на посаду, повинен складатися виключно iз представ-ництва судово'' гiлки влади.

Розглядаючи четверту групу критерйв, слiд вiдмiтити, що суддя не може переводитись на шшу посаду, зокрема на вишу, якщо на те вш не надав згоди, за винятком визначених за-конодавством випадюв.

З щллю представлення быьш чiткого тлума-чення сутносп поняття «iстотний дисципль нарний проступок» як обставини, яка переш-

коджае процедурГ призначення на посаду суддГ треба внести змши у Закон Украши «Про судоустрш i статус суддГв» [11]. Зокрема, слщ доповнити частину 4 статт 69 «Вимоги до кандидатГв на посаду суддЬ>, у якш потрГбно надати конкретне тлумачення сутносп поняття «Гстотний дисциплшарний проступок» як обставини, яка перешкоджае процедурГ призначення на посаду суддь

Акцентуючи увагу на вищезазначеному, слГд вГдмГтити, що гарантп незалежностГ оргашв судово'' влади виступають практичними ка-тегорГями. 1х закрГплення у законодавствГ не свГдчитиме про гарантГю незалежностГ судо-во'' системи, зокрема суддГв у ходГ розгляду ними судових справ та ухвалення за ними судових рГшень. Зазначеш гарантп працюють тодГ, коли вони е реально забезпеченими.

Так, одшею Гз гарантш незалежностГ суду та суддГв виступае процедура добору кандидатГв, що претендують на посаду суддг Вщпо-вГдно до статтГ 48 «Незалежшсть суддГ» Закону Украши «Про судоустрш i статус суддГв» [11] забезпечення незалежностГ суддГ перед-бачае особливий порядок призначення суддГ на посаду, притягнення його до вщповщальносп, звГльнення його Гз посади та/чи при-пинення повноважень. В контекстГ цього, тут на особливу увагу також заслуговуе наукова Я. Скоромного i Р. Скриньковського «Люстра-щя як спещальна процедура притягнення суддГ до юридично'' вщповщальносп в Укра'ш» [18].

Тому, не можна ставити жодних заперечень про те, що формування корпусу суддГв в Укра-1'ш мае виступати ключовим напрямом орга-шзацшного забезпечення дГяльностГ та фун-кцюнування органГв судово'' влади.

ВИСНОВКИ

За результатами дослщження теорГ' i практики висвГтлено мГжнароднГ стандарти та розк-рито 'х особливостГ у контекстГ формування корпусу суддГв як основи вдосконалення гарантш незалежностГ суду та суддГв. На основГ цього можна зробити таю загальш висновки:

1. Формування корпусу суддГв як основи вдосконалення гарантш незалежностГ суду та суддГв в Укра'ш регулюються нормами та по-ложеннями Конституцп Украши, Закону Украши «Про судоустрш i статус суддГв», мГжна-

родним документом, схваленим резолющями 40/32 та 40/146 Генерально'' Асамбле'' ООН вгд 29 листопада та 13 грудня 1985 року тд назвою «Основш принципи незалежностГ судових органГв», мГжнародним документом «бвропейською хартГею про закон «Про статус суддГв».

2. Реоргашзащя судово'' системи вплине на взаемовщносини мГж Вищою радою правосуддя та Вищою квалГфжацшною комГаею суддГв Украши, причому забезпечення незалежностГ судово'' системи е на сьогодш одним Гз головних прюритетв реоргашзацп.

3. Основними засадами незалежностГ судово'' системи та суддГ безпосередньо виступають законшсть, свобода особистих переконань, зокрема високий рГвень правосвщомосп.

4. Одшею Гз гарантш незалежностГ суду та суддГв виступае процедура добору кандидатГв, що претендують на посаду суддь Вщповщно до статтГ 48 «Незалежшсть суддГ» Закону Украши «Про судоустрш i статус суддГв» [6] забезпечення незалежностГ суддГ передбачае особливий порядок призначення суддГ на посаду, притягнення його до вщповщальностГ, звГльнення його Гз посади та/чи припинення повноважень.

5. бвропейським Судом з прав людини визна-чено суб'ективш та об'ективш критерГ' неу-передженосп суддГ за конкретною справою.

6. Основш принципи незалежностГ судових органГв розкривають процедуру пщбору кад-рГв, що претендують на посаду суддГв в контекстГ забезпечення незалежностГ судово'' системи, де одним Гз принцитв виступае не-припустимГсть середовища, тобто суддГв слщ обирати за пщставами, що визначеш у законодавствГ.

7. На посаду суддГ не мае права претендувати та особа, що була рашше звгльненою Гз посади суддГ внаслГдок учинення значного дисци-плГнарного проступку, систематичного або грубого нехтування посадовими обов'язками, осюльки це е аж шяк не сумГсне Гз статусом суддГ чи було виявлено ïï невщповщшсть за-йманГй посадГ чи здшснено нею порушення вимог стосовно несумкносп, порушення ви-мог, якими визначено обов'язок пщтвердити законнГсть походження майна чи у вщповщ-ностГ Гз обвинувальним вироком вщносно не'', що набрав законно' сили, за винятком випад-юв, за якими у судовому порядку було визна-

но таке рГшення протиправним чи було ска-совано такий вирок суду.

8. Суддя не може бути притягнений до дис-циплшарно' вщповщальносп за судове рь шення, яке ним ухвалено, окрГм випадюв вчинення ним злочину чи дисциплшарного проступку.

9. Основними тдставами притягнення суддi до дисциплшарно'' вiдповiдальностi висту-пають: а) випадки частого скасування судових рГшень, що уxваленi конкретним суддею, виходячи iз пiдстав ïx незаконностi та/або необГрунтованосп; б) недотримання суддею вимог процесуальних ршень, якими перед-бачено основш засади виконання завдань судового провадження, чи не взяття до уваги деяких доказiв, як е присутшми у матерiалаx справи у xодi розгляду судово'' справи та ух-валення за нею вщповщного судового рГшен-ня.

10. Запровадження мiжнародниx стандартiв у процедуру формування корпусу суддiв пе-

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

редбачено також i мiжнародними договорами Украши.

11. Мiжнародними стандартами зазначено, що законодавча, виконавча та судова плки влади повинш перебувати у взаемодп, при чому така взаемодiя мае гарантувати незале-жнiсть судово'' плки влади.

12. Мiжнароднi стандарти формування корпусу суддiв подiляються на: а) стандарти, яю визначають процедуру добору кадрiв на посаду суддГ; б) стандарти, що визначають ви-моги до кадрiв, що претендують на посаду суддГ; в) стандарти, якими визначено особли-вост пiдготовки суддiв; г) стандарти, що визначають гарантп у xодi виконання суддями покладених на них посадових обов'язюв.

Перспективами подальших дослщжень у цьому напрямi е визначення напрямюв правового та оргашзацшного удосконалення концепцп формування корпусу суддiв в Укра-rni.

1. Proekt Zakonu pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo diialnosti orhaniv

suddivskoho vriaduvannia [Draft Law on Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning the Activities of Judicial Governments] (Ukraine), 29.08.2019, № 1008. Retrieved April 1, 2021, from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66251 (in Ukrainian) [Проект Закону про внесення змш до деяких закошв Украши щодо дГяльносп оргашв суддГвського врядування (Укра'на), 29.08.2019, № 1008. Актуально на 01.04.2021. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66251].

2. Kleandrov, M. (2000). Statussud'i [Judge status]. Novosibirsk: Nauka (in Russian)

[Клеандров, М. (2000). Статус судьи. Новосибирск: Наука].

3. Martynenko, V. (2011). Formuvannia suddivskoho korpusu v Ukraini: problemy ta napriamy

vdoskonalennia [Formation of the judiciary in Ukraine: problems and areas for improvement]. Derzhavne budivnytstvo, 1 (in Ukrainian).

[Мартиненко, В. (2011). Формування суддГвського корпусу в Укра'нГ проблеми та напрями вдосконалення. Державне будiвництво, 1].

4. Murashyn, H. (2000). Status suddiv - yevropeiski standarty [The status of judges is European

standards]. Pravova derzhava, 11, 186-195 (in Ukrainian)

[Мурашин, Г. (2000). Статус суддГв - европейськ стандарти. Правова держава, 11, 186195].

5. Potylchak, O. (2014). Formuvannia yevropeiskykh standartiv zabezpechennia dotrymannia statusu

profesiinoho suddi [Formation of European standards to ensure compliance with the status of a professional judge]. Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoi diialnosti, 4(51), 6-13 (in Ukrainian)

[Потильчак, О. (2014). Формування европейських стандартГв забезпечення дотримання статусу професшного суддГ Проблеми правознавства та правоохоронно1'dÏRAbHocmi, 4(51), 6-13].

6. Prylutskyi, S. (2003). Formuvannia korpusu profesiinykh suddiv Ukrainy [Formation of a corps of

professional judges of Ukraine] (Doctoral thesis), Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. Kyiv (in Ukrainian)

[Прилуцький, С. (2003). Формування корпусу професшних cyddie Украти (Кандидатська дисертащя), 1нститут держави i права iM. В. М. Корецького. Кшв].

7. Romaniuk, R. (2017). Mizhnarodno-pravovi standarty formuvannia korpusu profesiinykh suddiv

[International legal standards for the formation of a corps of professional judges]. Aktualni problemy prava: teoriia i praktyka, 2(34), 130-137 (in Ukrainian)

[Романюк, Р. (2017). Мiжнародно-правовi стандарти формування корпусу професшних суддiв. Актуальт проблеми права: теорiя i практика, 2(34), 130-137].

8. Semenov, V. (1984). Sud ipravosudie vSSSR [Court and justice in the USSR]. Moscow: Juridlit (in

Russian)

[Семенов, В. (1984). Суд и правосудие в СССР. Москва: Юридлит].

9. Strogovich, M. (1968). Kurs sovetskogo ugolovnogo processa. Osnovnye polozhenija nauki sovetskogo

ugolovnogo processa [The course of the Soviet criminal procedure. The main provisions of the science of the Soviet criminal procedure] (Vol. 1). Moscow: Nauka (in Russian) [Строгович, М. (1968). Курс советского уголовного процесса. Основные положения науки советского уголовного процесса (Т. 1). Москва: Наука].

10. Telipko, V. (2011). Zakon Ukrainy "Pro sudoustrii i status suddiv": naukovo-praktychnyi komentar

[Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges": scientific and practical commentary]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian)

[Телшко, В. (2011). Закон Украти «Про судоустрш i статус cyддiв»: науково-практичний коментар. Кшв: Центр учбово! лггератури].

11. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,

No 1402-VIII. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)

[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].

12. Rada Yevropy. (2013). Pravo na spravedlyvyi sud (tsyvilna chastyna) [The right to a fair trial (civil

part)]. Retrieved from https://echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_UKR.pdf (in Ukrainian) [Рада Свропи. (2013). Право на справедливий суд (цивыьна частина). URL: https://echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_UKR.pdf].

13. Osnovni pryntsypy nezalezhnosti sudovykh orhaniv [Basic principles of judicial independence]

(UN), 13.12.1985. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_201#Text (in Ukrainian) [Основш принципи незалежност судових оргашв (ООН), 13.12.1985. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_201#Text].

14. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved April 1,

2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)

[Конститущя Украши (Украша), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].

15. Vyshcha rada pravosuddia. (2021, March 25). VRP zvilnyla suddiu Obolonskoho raionnoho sudu

mista Kyieva za vchynennia istotnoho dystsyplinarnoho prostupku [HSJ dismisses judge of Obolonsky district court of Kyiv for committing significant disciplinary misconduct]. Retrieved from https: //hcj.gov.ua/news/vrp-zvilnyla-suddyu-obolonskogo-rayonnogo-sudu-mista-kyyeva-za-vchynennya-istotnogo (in Ukrainian)

[Вища рада правосуддя. (2021, Березень 25). ВРПзвыьнила суддю Оболонського районного суду мкта Киева за вчинення ктотного дисциплтарного проступку. URL: https://hcj.gov.ua/news/vrp-zvilnyla-suddyu-obolonskogo-rayonnogo-sudu-mista-kyyeva-za-vchynennya-istotnogo].

16. Zakon i Biznes. (2019). VS vyznavprotypravnym zvilnennia suddizposady za ukhvalu pro trymannia

pid vartoiu uchasnyka masovykh aktsii protestu. Takyi vysnovok zrobyv VS v rishenni № 800/135/17, tekst yakoi drukuie "Zakon i Biznes" [The Supreme Court ruled that the dismissal of a judge for holding a mass protester in custody was illegal. This conclusion was made by the Supreme Court in the decision № 800/135/17, the text of which is published by "Law and Business"]. Retrieved April 1, 2021, from https://zib.com.ua/ua/137429-vs_viznav_protipravnim_zvilnennya_suddi_za_aresht_uchasnika_.html (in Ukrainian) [Закон i Бiзнес. (2019). ВС вызнав протиправним звлънення cyddi з посади заухвалу про тримання тд вартоюучасника масових акцш протесту. Такий висновок зробив ВС в ршенш № 800/135/17, текст яко1 друкуе «Закон i Бiзнеc». Актуально на 01.04.2021. URL: https://zib.com.ua/ua/137429-

vs_viznav_protipravnim_zvilnennya_suddi_za_aresht_uchasnika_.html].

17. Yevropeiska khartiia pro zakon "Pro status suddiv" [European Charter on the Status of Judges]

(Rada Yevropy), 10.07.1998. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_236#Text (in Ukrainian)

[бвропейська хартя про закон «Про статус суддiв» (Рада Свропи), 10.07.1998. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_236#Text].

18. Skoromnyy, Y., & Skrynkovskyy, R. (2020). Lustration as a Particular Procedure for Bringing a

Judge to Justice in Ukraine. Path of Science, 6(11), 1001-1009. doi: 10.22178/pos.64-1