Особливості притягнення суддів до адміністративної відповідальності Текст научной статьи по специальности «Право»

Особливост притягнення суддiв до адмшстративноТ вiдповiдальностi

The Peculiarities of Bringing Judges to Administrative Responsibility

Ярослав Скоромний 1

Yaroslav Skoromnyy

1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.63-4

JEL Classification: K40

Received 20.09.2020 Accepted 26.10.2020 Published online 31.10.2020

Corresponding Author: skoromnyy.yaroslav@ukr.net

© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Анотащя. У статт представлено особливост притягнення суддiв до адмшютративно'Г вщповщальностк Встановлено, що в Укра'Гш притягнення суддiв до адмшютративноГ вщповщальност регулюеться положеннями таких законодавчих та нормативно-правових докумен^в, як Кодекс УкраГни про адмiнiстративнi правопорушення, Закон УкраГни «Про внесення змш до деяких законодавчих ак^в УкраГни щодо посилення гарантiй незалежност суддiв», Закон УкраГни «Про забезпечення права на справедливий суд», Закон УкраГни «Про судоустрш i статус суддiв». З'ясовано, що суддi не входять у структуру суб'ек^в адмшютративного правопорушення. Визначено, що адмiнiстративна вщповщальнють суддiв являе собою рiзновид юридичноГ вiдповiдальностi, який на теоретичнiй основi здебiльшого розглядаеться, однак на практик адмiнiстративна вiдповiдальнiсть суддiв е вза^ не поструктурована. Доведено, що основними перешкодами притягнення суддiв до адмшютративно'Г вiдповiдальностi виступають насамперед етична неможливють накладати на них адмiнiстративнi стягнення, осктьки вони мають досить високий правовий статус, та нагальна прюритетнють формування спецальних процедур та оргашв притягнення суддiв до адмшютративно'Г вщповщальностк Встановлено, що притягнення суддiв до адмшютративно'Г вщповщальност та накладення на них адмшютративних стягнень суперечить насамперед правовому статусу суддiв. Доведено, що недоторканнють суддiв, визначена положеннями законодавства, насамперед спрямована на захист суддiв вщ зовнiшнього впливу, що у перспею^ дозволить сформувати належнi умови здшснення справедливого правосуддя суддею. З'ясовано, що процедура притягнення суддi до адмшютративно'Г вщповщальност виступае одним iз елементiв здiйснення контролю за якютю професшно'Г дiяльностi суддiв як посадових оаб.

Ключовi слова: адмiнiстративна вщповщальнють; правосуддя, суддя; суддiвський корпус.

Abstract. The article presents the peculiarities of bringing judges to administrative responsibility. It has been established that in Ukraine bringing judges to administrative responsibility is regulated by the provisions of such legislative and regulatory documents as the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine to Strengthen the Guarantees of Judges' Independence», the Law of Ukraine «On Ensuring the Right to a Fair Trial», the Law of Ukraine «On the Judiciary and the Status of Judges». It has been found out that judges are not included in the structure of subjects of administrative offenses. It has been determined that the administrative responsibility of judges is a kind of legal responsibility, which is mostly considered on a theoretical basis, but in practice, the administrative responsibility of judges is not structured at all. It has been proved that the main obstacles to bringing judges to administrative responsibility are, first of all, the ethical impossibility of imposing administrative penalties on them, as they have a fairly high legal status, and the urgent priority of establishing special procedures and bodies to bring judges to administrative responsibility. It has been established that bringing

judges to administrative responsibility and imposing administrative penalties on them contradicts, first of all, the legal status of judges. It has been proved that the inviolability of judges, defined by the provisions of the law, is primarily aimed at protecting them from outside influence, which in the long run will create the appropriate conditions for the administration of fair justice by a judge. It has been found that the procedure of bringing a judge to administrative responsibility is one of the elements of control over the quality of professional activity of judges as officials.

Keywords: administrative responsibility; justice; judge; the judiciary.

ВСТУП

Особливе мкце у системi правового регулю-вання вщносин у державi посщае адмшктра-тивне право. Нормами адмшктративного права проводиться регулювання дiяльностi та особливостей функщонування оргашв ви-конавчо'' влади, оргашв мкцевого самовряду-вання, державних та недержавних пщпри-емств, оргашзацш i установ. Варто вщм^ити, що вплив адмшктративних норм на собi вщ-чувае, до прикладу, кожен громадянин Укра'-ни. Так, вщносини мiж громадянами i органами державно'' влади, вщносини, через як вщбуваеться виконання службових повнова-жень, побудованi та будуються саме на нормах адмшктративно-правового законодавст-ва. Прикладом можуть також виступати правила дорожнього руху, правила та стандарти водокористування, правильне поводження у транспорту правильне оперування ситуащя-ми настання пожежно', саштарно-ппешчно'' та радiацiйноi безпеки.

Дослiдження доводять, що нормами адмшс-тративного права регулюеться дiяльнiсть су-ддiв у ходi здшснення ними правосуддя, а також визначаються особливостi адмшктрати-вно'' вщповщальносп за вчиненi суддями ад-мшстративш правопорушення. Тому, вихо-дячи iз зазначеного, тематика ще' статтi на-цiлена на розкриття основних аспек^в вчи-нення суддями адмiнiстративних правопо-рушень, внаслiдок чого 'х може бути притяг-нуто до адмшктративно'' вiдповiдальностi.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свщ-чить про те, що над розкриттям проблематики адмшктративно'' вщповщальносп суддiв сьогоднi працюють як провiднi вченi у сферi права, так i юристи-практики, зокрема Ю. Адушкин [1], Л. Виноградова [2, 3],

0. Гончаренко [4], М. Клеандров [5], В. Колпаков, О. Кузьменко [6], Ю. Крючко,

1. Марочюн, Л. Москвич [7], О. Овчаренко [8], В. Паришкура, О. Тубелець [9], С. Стеценко [10] та шшь

З точки зору законодавства, адмшктративна вщповщальшсть суддiв регулюеться поло-женнями таких законодавчих та нормативно-правових документiв, як:

- Кодекс Укра'ни про адмшктративш правопорушення [11];

- Закон Укра'ни «Про внесення змiн до де-яких законодавчих актiв Укра'ни щодо поси-лення гарантiй незалежносп суддiв» [12];

- Закон Укра'ни «Про забезпечення права на справедливий суд» [13];

- Закон Укра'ни «Про судоустрш i статус суд-дiв» [14].

З огляду на те, аналiз дослiджень, представ-лених провщними вченими у сферi права та юристами-практиками засвщчуе, що проблематика притягнення суддiв до адмМстрати-вно'' вiдповiдальностi на теперiшнiй час е не до юнця розглянутою та потребуе проведен-ня Грунтовшших дослiджень, зокрема у на-прямку дослщження особливостей притягнення суддiв до адмшктративно'' вщповща-льностi.

Метою статт е виявити та представити особ-ливостi притягнення суддiв до адмшктрати-вно'' вiдповiдальностi.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Положеннями Кодексу Укра'ни про адмшкт-ративнi правопорушення [11] не зазначено визначення сутносп поняття «адмМстрати-вна вщповщальшсть». У цьому законодавчо-му документ сутнiсть адмшктративно'' вщповщальносп частково розкриваеться через мiру адмшктративного стягнення. При цьому, адмшктративне стягнення накладаеться з цiллю перевиховати правопорушника та за-побiгти наступним проявам таких правопо-рушень [6, с. 251].

У ключi зазначеного В. Авер'янов наголошуе, що адмМстративна вiдповiдальнiсть являе собою особливий вид юридично'' вщповща-

льносп, структуру яко'1 складають адмшст-ративнi правовiдносини, що виникають в контекстi застосування уповноваженими на те особами (до прикладу посадовими особами) до оаб, яю здшснили aдмiнiстрaтивне правопорушення (адмМстративний проступок). Особливостi aдмiнiстрaтивних право-вiдносин регулюються нормами адмшктра-тивного права, де санкщями за вчинення ад-мiнiстрaтивних правопорушень (адмшктра-тивних проступюв) е aдмiнiстрaтивнi стяг-нення [15, с. 434-435].

Разом з тим, В. Авер'янов доводить, що адмь шстративна вщповщальшсть може наставати лише у випадках, яю передбачеш правовими нормами. Водночас передумовами притяг-нення прaвопорушникiв до адмшктративно'' вщповщальност виступають присутнiсть органу, який здшснюватиме aдмiнiстрaтивне судочинство та наявшсть правових норм, якими визначатиметься адмшктративна вщ-повiдaльнiсть правопорушника. Однак таю передумови е не достатшми для накладення адмшктративного стягнення на правопорушника. Тому, для того, щоб притягти правопорушника до адмшктративно'' вщповщаль-ностi, необхiдно насамперед мати докази ад-мiнiстрaтивного проступку [15, с. 434].

Вщповщно до статт 9 «Поняття адмшктра-тивного правопорушення» Кодексу Укра'ни про aдмiнiстрaтивнi правопорушення [11] пщ aдмiнiстрaтивним правопорушенням чи тд aдмiнiстрaтивним поступком слiд розумгги винну (необережну чи навмисну) протиправ-ну дiю або бездiяльнiсть, що посягае на по-рушення громадського порядку, прав та свобод, а також пошкодження власност грома-дян, внаслщок чого на правопорушника на-кладаеться aдмiнiстрaтивнa вiдповiдaльнiсть.

В громадському житт aдмiнiстрaтивнa вщ-повiдaльнiсть виступае важливим рiзнови-дом юридично'' вщповщальность Порiвнюю-чи aдмiнiстрaтивну вiдповiдaльнiсть iз кри-мiнaльною вiдповiдaльнiстю та цивыьно-правовою вiдповiдaльнiстю, слiд вiдмiтити, що застосування адмшктративно'' вщповща-льностi до правопорушниюв проводиться у 3 - 4 рази часпше. Так, щорiчно в Укра'ш вини-кае близько 1 мыьйона випaдкiв, коли правопорушниюв притягають до адмшктратив-но'' вiдповiдaльностi, оскiльки адмшктратив-на вщповщальшсть регулюються широким спектром норм адмМстративного права. При

цьому, притягнення до адмшктративно'' вщ-повiдaльностi та накладення адмшктратив-ного стягнення е вщносно простим процесом [10, с. 221].

Вщповщно до положень Кодексу Укра'ни про адмшктративш правопорушення [11], суб'ектом aдмiнiстрaтивного порушення виступае фiзичнa особа, що досягла шктнадця-тирiчного вiку на момент вчинення нею ад-мiнiстрaтивного правопорушення.

Окрiм цього, суб'ектами aдмiнiстрaтивного правопорушення можуть бути посaдовi особи, держaвнi службовщ, керiвники, води, ка-пiтaни суден, вшськовозобов'язаш.

Варто зазначити, що деяю особи не входять у структуру суб'ек^в aдмiнiстрaтивного правопорушення, однак ними вчиняються адмь нiстрaтивнi правопорушення. Так, це таю суб'екти, як вшськовозобов'язаш, неповноль тнi, а також iншi особи, на яких поширюеться дiя дисциплiнaрних стaтутiв, зокрема шозем-нi громадяни та особи без громадянства [16, с. 193-194].

Також особами тако'' категорп суб'ектiв, яю не входять у структуру суб'ек^в адмшктра-тивного правопорушення, належать суддь

З огляду на те, адмшктративна вщповщаль-нiсть суддiв являе собою рiзновид юридично'' вiдповiдaльностi, який на теоретичнш основi здебiльшого розглядаеться, однак на практи-цi aдмiнiстрaтивнa вщповщальшсть суддiв е взaгaлi непоструктурована.

Така проблема насамперед обумовлюеться тим, що надання суддям гарантш недотор-канност 'х як посадових осiб суттево впливае на процес притягнення 'х до адмшктратив-но'' вiдповiдaльностi. Це пояснюеться тим, що уповноважеш органи, яю фiксують адмшст-рaтивнi правопорушення i накладають адмь нiстрaтивнi стягнення, здебыьшого не звер-тають значно'' уваги на aдмiнiстрaтивнi правопорушення, вчинеш суддями, оскiльки не до юнця володiють iнформaцiею про право-вий статус суддiв та особливост притягнення 'х до адмшктративно'' вщповщальносп. За таких умов суддям вдаеться уникати притягнення 'х до адмшктративно'' вщповщальнос-тi.

Разом з тим, процес зняття недоторканност суддiв е надто складним, тому у ситуацп при-

THrHeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBi-ga^bHocTi 3ara^oM He 3acrocoByeTbcH.

ogHiero npoö^eMoro, BignoBigHo go HKoi bh-HHKaroTb nepemKogu npuTHrHeHHH cyggiB go BignoBiga^bHocTi, e Te, m,o 3a no^o^eHHHMH 3aKoHogaBCTBa YKpaiHu cyggiB npuTHraeTbcH go agMiHicTpaTHBHoi Ta go gH^HnrnHapHoi BignoBiga^bHocTi. OKpiM Toro, BignoBigHo go 3gificHroBaHHx craTHcTHHHHx cnocTepe^eHb, pea^bHi MacmTaÖH npaBonopymeHb, BHHHeHHx cyggHMH, Ha cborogHi BcTaHoBHTH He mo^ahbo.

3 HayKoBoi tohkh 3opy agMiHicTpaTHBHa Bigno-Biga^bHicTb 3HH^ye piBeHb rapaHTifi He3a^e^:-HocTi Ta HegoTopKaHHocTi cyggiB i BHÖipKoBo 3acrocoByeTbcH go npaBonopymHHKiB, BHxogH-hh i3 BHBHeHHH KoHKpeTHHX cHTya^fi [1, c. 2426].

npu цboмy R. BHHorpagoBa BigMiHae, m,o 3hh-^bhhh rapaHTifi He3aAe^Hocri cyggiB BigöyBa-eTbcH HacaMnepeg Hepe3 npuTHrHeHHH ix go agMiHicTpaTHBHoi BignoBigaAbHocri. Цe noHc-HroeTbcH thm, m,o agMiHicTpaTHBHa BignoBiga-AbHicTb 3a cBoero cyTTro He MicTHTb HKoicb Big-noBigHoi npo^cya^bHoi yHacri cyggiB, hk yHac-HHKiB agMiHicTpaTHBHoro npoBag^eHHH, Ta He ^opMye ^ogHHx nepemKog THcKy i npoBoKa^fi Ha cyggiB [2, c. 82-88].

BogHoHac npuTHrHeHHH cyggiB go gH^Hn^ma-pHoi BignoBiga^bHocTi 3a BHHHeHi hhmh agMiHi-cTpaTHBHi npocTynKH, a He go agMiHicTpaTHBHoi BignoBiga^bHocTi, e goBo^i npufiHHTHHM HBHm,eM i 3oBciM He npoHH3AHBHM gAH cyggiB [3, c. 158].

CBoero Heproro 0. M. OBHapeHKo 3aHBAHe, m,o Ha cborogHi He icHye cne^a^bHoro opraHy, HKHfi 6h 6yB ynoBHoBa^eHHH cKAagaTH npoToKoA npo BHHHeHHH cyggHMH agMiHicTpaTHBHHx npaBonopymeHb hh HaKAagaTH Ha hhx agMiHic-TpaTHBHy BignoBiga^bHicTb. ToMy BHKoHaHHH TaKHx $yHK^H no^iero hh opraHaMH BHKoHa-BHoi BAagu cynepeHHTHMe He TiAbKH BHcoKoMy cTaTycy cyggiB, hk nocagoBux oci6, a^e i MexaHi-3My gep^aBHoi BAagu 3ara^oM [8, c. 118].

HaToMicTb M. K^eaHgpoB BigMiHae, m,o go cyggiB 3a BHHHeHi hhmh agMiHicTpaTHBHi npaBonopymeHHH crng 3acrocoByBaTH gH^Hn^map-Hy BignoBigaAbHicTb, TaK hk npuTHrHeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBigaAbHocri He TiAbKH 3HH»ye aBTopuTeTHicTb cygoBoi BAagu, a^e i KoMnpoMeTye cyggiB. ^o npuKAagy cuTya-цiн, koah cyggH HaKAagae agMiHicrpaTHBHy BignoBigaAbHicTb Ha npaBonopymHHKa Ta no3-

6aBAHe fioro npaBa KepyBaTH aBToMoöi^eM e He eTHHHoro y BunagKy, koah i caM cyggH, HKHfi bhhhhb TaKe ^ npaBonopymeHHH, no36aB^eHHfi npaBa KepyBaTH aBToMoömeM. ToMy, BpaxoBy-roHH 3a3HaHeHe, goBo^i Hego^AbHHM e npuTHr-HeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBiga-AbHocTi Ta HaKAageHHH Ha hhx agMiHicTpaTHBHHx cTHrHeHb [5, c. 447].

3 orAHgy Ha ochobhhmh nepemKogaMH npu-THrHeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBi-ga^bHocTi BHcrynaroTb HacaMnepeg eTHHHa HeMo^^HBicTb HaKAagaTH Ha hhx agMiHicrpa-THBHi cTHrHeHHH, ocKiAbKH bohh MaroTb gocHTb bhcokhh npaBoBHfi cTaTyc, Ta HaraAbHa npio-pHTeTHicTb ^opMyBaHHH cne^a^bHHx npo^-gyp Ta opraHiB npuTHrHeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBigaAbHocTi.

y 3araAbHoMy paKypci TaKi nepemKogu i ix bh-pimeHHH e gocHTb-TaKH HenpufiHHTHHMH gAH gucKycifi. TaK, npuTHrHeHHH cyggiB go agMiHicTpaTHBHoi BignoBigaAbHocTi Ta HaKAageHHH Ha hhx agMiHicTpaTHBHHx cTHrHeHb cynepeHHTb HacaMnepeg npaBoBoMy cTaTycy cyggiB Ta e go-cHTb npoHH3AHBHM. TyT cAig BigMiTHTH, ^o BH-cokhh cTaTyc cyggiB ^opMyeTbcH He Hepe3 Big-noBigHi npuBi^ei Ta He 3 ^A^ro ix oTpHMaHHH. Bhcokhh cTaTyc cyggiB HacaMnepeg no3HaHae BHcoKy gep^aBHy Ta rpoMagcbKy BaroMicTb ^yнкцiн cyggiB Ta, pa3oM 3 thm, BaroMicTb bh-Mor, HKi go hhx BHcyBaroTbcH. ToMy, bhcokhh cTaTyc cyggiB gae Mo^AHBicrb craBHTH nepeg hhmh o6ob'h3ok goTpHMaHHH npo^ecifiHHx Ta MopaAbHo-eTHHHHx BHMor 3gificHeHHH npo^e-cifiHoi giHAbHocTi Ta ^opMye y hhx BignoBiga-AbHicTb 3a ocoöucri pimeHHH, gii, 6e3giHAbHicTb [9, c. 97].

3a 3aKoHogaBcTBoM yKpaiHu, HiHKHfi Bug cTHrHeHb 3a npaBonopymeHHH He noBHHeH BnAHBa-th Ha npHHH^eHHH ocoöu. TaK, npuTHrHeHHH npaBonopymHHKa go BignoBigaAbHocTi 3rigHo 3aKoHogaBcTBa noBHHHo 6yTH HacaMnepeg Ha-цiAeнe Ha BigHoBAeHHH npaB Ta cBoöog, HKi no-pymeHo, BigmKogyBaHHH 3ÖHTKiB, HKi 3aBgaHo BHac^igoK 3anogiHHHH mKogu, 3a6e3neHeHHH 3aKoHHocTi gifi 3 цiAArО Hegonym,eHHH y nepc-neKTHBi BHHHKHeHHH npaBonopymeHb. ToMy cyggH, 6ygyHH HocieM BAagu Ta yocoö^eHHHM npaBocyggH, Mae HacaMnepeg 6yra eTa^oHoM noBaru go 3aKoHy, ocKiAbKH Hi^o TaK He npu-HH^ye cyggro, hk HenoBara go 3aKoHy Ta nopy-meHHH fioro HopM, i He Ba^AHBo, m,o fioro npu-THraeTbcH go agMiHicTpaTHBHoi BignoBigaAbHo-cTi.

Притягнення суддi до адмшктративно'' вщ-повщальносп може також виступати способом непроцесуального впливу на суддiв. Однак, виходячи i3 того, що тиск на суддю - це цiлеспрямований вплив на суддю у конкрет-нш справi за якою мае бути прийняте конк-ретне судове ршення. Тому притягнення су-ддi до адмшктративно'' вiдповiдальностi у такiй ситуацш е не достатньо обГрунтоване. Так, суддя, як посадова особа ,першочергово повинен бути освiченим висококвалiфiкова-ним юристом i тодi вiн зможе себе захистити вщ незаконних рiшень та дш осiб, якi уповно-важенш функцiями притягати правопоруш-никiв до адмшктративно'' вiдповiдальностi [9, с. 97-98].

Що стосуеться тиску на суддю, то до прикладу положеннями Закону Укра'ни «Про вне-сення змш до деяких законодавчих ак^в Ук-ра'ни щодо посилення гарантш незалежностi суддiв» [12] зазначено, що прокурорам забо-роняеться iнiцiювати ситуацш притягнення суддiв до дисциплшарно'' вщповщальность Це насамперед пов'язано iз тим, що практика притягнення суддiв до дисциплшарно'' вщпо-вiдальностi за зверненнями прокурорiв е до-сить широкою, i таю дп неодмiнно створю-ють тиск на суддiв.

Вщповщно до положень Закону Укра'ни «Про забезпечення права на справедливий суд» [13] прокуратура, органи державно'' влади та органи мкцевого самоврядування мають мо-жливкть звертатися iз скаргами стосовно по-ведiнки суддiв на будь-якому еташ розгляду суддею судово'' справи. Тому, опираючись на цьому закош, питання посилення тиску на суддiв з боку прокуратури, оргашв державно'' влади та органiв мкцевого самоврядування не пiднiмаеться.

Виходячи iз вищезазначеного слiд зауважити, що суддь так само як i iншi правопорушники, здiйснюють адмiнiстративнi правопорушення. У положеннях Кодексу Укра'ни про адмь нiстративнi правопорушення [11] та Закону Укра'ни «Про судоустрiй i статус суддiв» [14] не представлено обмежень стосовно притяг-нення суддiв до адмшктративно'' вщповща-льностi. З огляду на те, адмшктративна вщповщальшсть суддiв носить загальний характер, а адмшктративне провадження стосовно суддi проводиться на загальних правових засадах.

При цьому кнуе деяка вщмшшсть мiж проце-сом притягнення суддiв до адмшктративно'' вiдповiдальностi та процесом притягнення громадян до адмшктративно'' вщповщально-стi. Так, у процес притягнення суддiв до ад-мшктративно'' вiдповiдальностi враховують-ся особливостi 'х спецiального правового статусу [4, с. 82-83].

Водночас вщповщно до позицп Конституцш-ного Суду Укра'ни недоторканнiсть суддiв мае бути вагомим елементом 'х правового статусу, однак не мае бути привыеем, осюль-ки пов'язана безпосередньо iз функщями, якi повинен виконувати суддя вщповщно до сво-го правового статусу та службових обов'язюв. Проте недоторканшсть суддiв не розгляда-еться як гарантп уникнення ними покарання. Насамперед суддiвська недоторканнiсть, виходячи iз публiчно-правових особливостей, мае бути спрямована на забезпечення прове-дення правосуддя безстороншм, неупере-дженим та справедливим судом [17].

Виходячи iз цього, суддiвська недоторкан-нiсть характеризуе спецiальнi умови, за яки-ми вщбуваеться притягнення суддiв до юри-дично'' вщповщальносп, у тому числi до ад-мшктративно'' вiдповiдальностi.

Так, згiдно положень статт 49 «Недоторкан-нiсть та iмунiтет суддi» Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [14] недоторканшсть суддi полягае у тому, що:

- суддю не можна затримувати чи утримува-ти пщ вартою або арештом без згоди на те Вищо'' ради правосуддя, однак о^м випад-юв, коли суддею вчинено тяжкий чи особливо тяжкий злочин;

- суддю не можна притягати до вщповщальносп за ухвалене судове ршення, о^м ви-падкiв коли вщбулося вчинення злочину чи дисциплшарного проступку;

- суддю, якого затримано за пщозрою вчинення ним дiяння, за яке передбачена кримь нальна або адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, потрiбно термiново звiльнити, коли з'ясовано його особу, однак за винятком випадюв, коли суддею вчинено тяжкий чи особливо тяжкий злочин або коли суддя намагаеться вчинити тяжкий чи особливо тяжкий злочин або коли потрiбно зберегти докази вчинення суддею тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

З огляду на те, недоторканшсть суддiв, ви-значена положеннями законодавства, насам-перед спрямована на захист суддiв вщ зовш-шнього впливу, що у перспективi дозволить сформувати належнi умови здшснення справедливого правосуддя суддею.

Стосовно покарання суддi за вчинення ним адмшктративного правопорушення, то до прикладу таю адмшктративш стягнення як виправш роботи, громадськi роботи чи адмь нiстративний арешт аж шяк не можуть бути застосованi до суддiв [4, с. 83].

У юридичнш практицi iснуе така позищя, зп-дно яко' виникае необхщшсть формування правових санкцiй у Кодека Укра'ни про адмь нiстративнi правопорушення [11] про притя-гнення суддiв до адмшктративно' вщповща-льностi, виходячи iз 'х правового статусу. При цьому, притягнення суддi до дисциплшарно' вiдповiдальностi е бiльш доцiльнiшим, шж притягнення до адмшктративно' вщповща-льносп, оскiльки у такiй ситуацп потрiбно виходити iз загальних пiдстав [7, с. 102].

З огляду на те, дiяння суддiв, за якими перед-бачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, по-дiляються на двi особливi групи. У першш групi мають мкце правопорушення, якi вчи-няються суддями поза рамками виконання ними посадових обов'язюв. Натомiсть до дру-го' групи належать правопорушення, якi без-посередньо пов'язанi iз виконанням суддею службових обов'язкiв.

З приводу такого подыу правопорушень О. Овчаренко зазначае про наявшсть конку-ренцп мiж особливостями притягнення суд-дiв до дисциплшарно' вiдповiдальностi та особливостями притягнення суддiв до адмь шстративно' вщповщальность Насамперед така конкуренцiя присутня у галузi охорони таемницi, до прикладу таемнищ нарадчо' ю-мнати, таемнищ даних декларацп щодо май-нового становища. Так, вщповщальшсть за таю правопорушення регулюеться Кодексом Укра'ни про адмшктративш правопорушення, однак при цьому виступае як головна засада притягнення суддi до дисциплшарно' вiдповiдальностi [8, с. 119-121].

Опираючись на зазначене вище, пропонуеть-ся для забезпечення розвитку та результативного функщонування мехашзму притягнення суддiв до адмшктративно' вщповщально-сп дещо удосконалити таку процедуру не

тыьки на законодавчому, але i на правовому piBHi. Насамперед потрiбно зосередити увагу на коpегуваннi положень, якими забезпечу-еться притягнення суддiв до адмшктратив-но'1 вiдповiдальностi за правопорушення, вчинеш поза рамками професшно'' дiяльнос-Ti. За такi правопорушення суддя притягаеть-ся до адмшктративно'' вiдповiдальностi на загальних умовах та вщповщно до положень Кодексу Укра'ни про адмiнiстpативнi правопорушення [11].

Водночас пщсумкове piшення стосовно на-кладення на суддю адмшстративно'' вщповь дальностi за вчинене ним адмшстративне правопорушення направляеться органом, що розглядае цю справу, до органу, який уповно-важений на проведення дисциплшарного провадження стосовно суддi з щллю вирь шення у пеpспективi питання про подальшу можливiсть суддi перебувати на посади осю-льки вш вже мае адмiнiстpативне стягнення.

Що стосуеться адмiнiстpативних правопорушень суддiв, вчинених у ходi виконання посадових обов'язюв, то притягнення до вщпо-вщальносп, у тому чи^ до адмшстративно'' вiдповiдальностi, мае регулюватися поло-женнями Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [14].

Варто зазначити, що у Кодека Укра'ни про адмшктративш правопорушення вщсутне насамперед тлумачення сутностi поняття ад-мiнiстpативна вiдповiдальнiсть суддiв. Окpiм того, положеннями Кодексу Укра'ни про ад-мiнiстpативнi правопорушення не передба-чаеться вщносити суддю i до спещальних суб'ектiв адмiнiстpативних правопорушень у випадку вчинення ними правопорушення у ходi виконання посадових обов'язюв.

Водночас суддя, маючи особливий правовий статус, повинен насамперед бути еталоном поваги до законодавства, а також вщповща-льно ставитися до виконання посадових обов'язюв. Функщонуюча система суддiвсь-ких привые'в та гаpантiй сьогоднi е здебыь-шого неефективною, оскiльки у быьшш мipi не нацiлена на досягнення високого профе-сiйного i морального суддiвського корпусу, а на уникнення вщповщальност за вчиненнi правопорушення (^яння чи бездiяльнiсть).

У ходi дослщження встановлено, що адмшс-тративна вщповщальшсть суддiв за вчинення ними адмшстративних правопорушень

виступае обтяжуючим шструментом, осюль-ки сустльство очiкуе вщ суддiв, базуючись на 'х правовому статуав, зовсiм iншого [9, с. 103].

Опираючись на зазначене, слщ вiдмiтити, що процедура притягнення суддi до адмшктра-тивно'' вiдповiдальностi виступае одним iз елементiв здiйснення контролю за яюстю професшно' дiяльностi суддiв як посадових осiб. Тому, пропонуеться на питання проце-дури притягнення суддiв до адмшктративно'' вiдповiдальностi звернути особливу увагу та надати 'м особливе мiсце у здiйсненнi державно'' политики у напрямку створення суддiв-ського корпусу.

ВИСНОВКИ

Результати опрацювання лгтературних дже-рел представити концептуальнi особливост притягнення суддiв до адмшктративно'' вщ-повiдальностi. Окрiм того у статт встановле-но, що:

- в Укра'ш притягнення суддiв до адмшктра-тивно'' вщповщальносп регулюеться поло-женнями таких законодавчих та нормативно-правових документiв, як Кодекс Укра'ни про адмiнiстративнi правопорушення, Закон Ук-ра'ни «Про внесення змш до деяких законо-давчих ак^в Укра'ни щодо посилення гарантш незалежност суддiв», Закон Укра'ни «Про забезпечення права на справедливий суд», Закон Укра'ни «Про судоустрш i статус суд-дiв»;

суддi не входять у структуру суб'ек^в адмшь стративного правопорушення;

- адмшктративна вiдповiдальнiсть суддiв являе собою рiзновид юридично'' вщповща-льностi, який на теоретичнш основi здебыь-шого розглядаеться, однак на практищ адмь шстративна вiдповiдальнiсть суддiв е взагалi не поструктурована;

- основними перешкодами притягнення суд-дiв до адмшктративно'' вiдповiдальностi ви-ступають насамперед етична неможливiсть накладати на них адмшктративш стягнення, оскiльки вони мають досить високий право-вий статус, та нагальна прюритетшсть фор-мування спецiальних процедур та оргашв притягнення суддiв до адмiнiстративноï вщповщальносп;

- притягнення суддiв до адмшктративно'' вiдповiдальностi та накладення на них адмь нiстративних стягнень суперечить насамперед правовому статусу суддiв;

- недоторканнiсть суддiв, визначена поло-женнями законодавства, насамперед спрямо-вана на захист суддiв вщ зовнiшнього впливу, що у перспективi дозволить сформувати на-лежнi умови здшснення справедливого правосуддя суддею;

- процедура притягнення суддi до адмшкт-ративно'' вiдповiдальностi виступае одним iз елементiв здiйснення контролю за яюстю професшно'' дiяльностi суддiв як посадових оаб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Adushkin, IU. (2001). Distsiplinarnaia i administrativnaia otvetstvennost sude za i protiv

[Disciplinary and administrative responsibility in court: for and against]. Rossiiskaia iustitsiia, 11, 24-26 (in Russian)

[Адушкин, Ю. (2001). Дисциплинарная и административная ответственность суде: за и против. Российская юстиция, 11, 24-26].

2. Vynohradova, L. (2005). Pro vdoskonalennia poriadku prytiahnennia suddiv do tsyvilno-pravovoi,

kryminalno-pravovoi, administratyvnoi vidpovidalnosti [On improving the procedure for bringing judges to civil, criminal, administrative liability]. Yurydychna Ukraina, 4, 82-88 (in Ukrainian)

[Виноградова, Л. (2005). Про вдосконалення порядку притягнення суддiв до цивыьно-правово'', кримшально-правово'', адмшктративно'' вщповщальносп. Юридична Украта, 4, 82-88].

3. Vynohradova, L. (2004). Yurydychna vidpovidalnistsuddivzahalnykh sudiv Ukrainy [Legal

responsibility of judges of general courts of Ukraine] (Doctoral dissertation); Odeska yurydychna akademiia. Odesa (in Ukrainian)

[Виноградова, Л. (2004). Юридична eidnoeidaAbrncmb cyddie загальних cydie Украти (Кандидатська дисертащя); Одеська юридична академiя. Одеса].

4. Honcharenko, O. (2011). Aktualni pytannia prytiahnennia suddiv do vidpovidalnosti (chastyna

persha) [Current issues of bringing judges to justice (part one)]. Visnyk Vyshchoi rady yustytsii, 1(5), 77-92 (in Ukrainian)

[Гончаренко, О. (2011). Актуальш питання притягнення суддiв до вщповщальносп (частина перша). ВкникВищог ради юстищ, 1(5), 77-92].

5. Kleandrov, M. (2011). Otvetstvennostsudi [The responsibility of a judge]. Moscow: INFRA-M (in

Russian)

[Клеандров, М. (2011). Ответственность судьи. Москва: ИНФРА-М].

6. Kolpakov, V., & Kuzmenko, O. (2003). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of

Ukraine]. Kyiv: Yurinkom Inter (in Ukrainian)

[Колпаков, В., & Кузьменко, О. (2003). Адмшстративне право Украти. Кшв: Юршком 1нтер].

7. Marochkin, I. (Ed.). (2009). Status suddiv [Status of judges]. Kharkiv: Pravo (in Ukrainian).

[Марочюн, I. (Ред.). (2009). Статус cyддiв. Харюв: Право].

8. Ovcharenko, O. (2014). Yurydychna vidpovidalnistsuddi: teoretyko-prykladne doslidzhennia [Legal

responsibility of a judge: theoretical and applied research]. Kharkiv: Pravo (in Ukrainian) [Овчаренко, О. (2014). Юридична вiдnовiдальнicть судди теоретико-прикладне до^дження. Харюв: Право].

9. Tubelets, O., & Paryshkura, V. (2015). Administratyvna vidpovidalnist osib, yaki maiut status suddi,

yak faktor formuvannia vysokoprofesiinoho suddivskoho korpusu [Administrative responsibility of persons who have the status of a judge, as a factor in the formation of a highly professional judiciary]. Administratyvne pravo i protses, 4(14), 95-105 (in Ukrainian) [Тубелець, О., & Паришкура, В. (2015). Адмшктративна вщповщальшсть оаб, яю мають статус суддь як фактор формування високопрофесшного суддiвського корпусу. Адмшстративне право i процес, 4(14), 95-105].

10. Stetsenko, S. (2011). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Kyiv: Atika (in

Ukrainian)

[Стеценко, С. (2011). Адмшстративне право Украши. Кшв: Атжа].

11. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Code of Ukraine on Administrative

Offenses] (Ukraine), 07 December 1984, No 80731-10. Retrieved September 1, 2020, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (in Ukrainian) [Кодекс Украши про адмшктративш правопорушення (Украша), 07 грудня 1984, № 80731-10. Актуально на 01.09.2020. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10].

12. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia harantii

nezalezhnosti suddiv (Ukraine), 05.06.2012, No 4874-VI. Retrieved September 1, 2020, from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4874-17#Text (in Ukrainian)

[Про внесення змш до деяких законодавчих ак^в Украши щодо посилення гарантш

незалежносп суддiв (Украша), 05.06.2012, № 4874-VI. Актуально на 01.09.2020. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4874-17#Text].

13. Pro zabezpechennia prava na spravedlyvyi sud (Ukraine), 12.02.2015, No 192-VIII. Retrieved

September 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text (in Ukrainian) [Про забезпечення права на справедливий суд (Украша), 12.02.2015 р. № 192-VIII. Актуально на 01.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text].

14. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,

No 1402-VIII. Retrieved September 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)

[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1402-19#n1589].

15. Aver'ianov, V. (Ed.). (2007). Administratyvne pravo Ukrainy: akademichnyi kurs [Administrative law

of Ukraine: academic course]. Kyiv: Yurydychna dumka (in Ukrainian)

[Авер'янов, В. (Ред.). (2007). Адмшстративне право Украти: академгчний курс. Ки'в:

Юридична думка].

16. Bytiak, V. (Red.). (2013). Administratyvneparvo [Administrative law]. Kharkiv: Pravo (in Ukrainian)

[Битяк, В. (Ред.). (2013). Адмшстративне право. Харюв: Право].

17. Vysnovok Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Prezydenta

Ukrainy pro nadannia vysnovku shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy Rymskoho Statutu Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu (sprava pro Rymskyi Statut) (Ukraine), 11.07.2001, No 3-v/2001. Retrieved September 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text (in Ukrainian)

[Висновок Конституцшного Суду Украши у справi за конституцiйним поданням Президента Украши про надання висновку щодо вщповщносп Конституцп Украши Римського Статуту Мiжнародного кримiнального суду (справа про Римський Статут) (Украша), 11.07.2001, № 3-в/2001. Актуально на 01.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text].