Научная статья на тему 'Окремі питання щодо оптимізації законодавства України в частині притягнення суддів до юридичної відповідальності'

Окремі питання щодо оптимізації законодавства України в частині притягнення суддів до юридичної відповідальності Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
74
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Traektoriâ Nauki = Path of Science
AGRIS
Область наук
Ключевые слова
юридична відповідальність / правосуддя / суддя / імпічмент / legal responsibility / justice / judge / impeachment

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Yaroslav Skoromnyy

У статті розкрито окремі питання щодо оптимізації законодавства України в частині притягнення суддів до юридичної відповідальності. З’ясовано, що за систематичне або грубе нехтування обов’язками суддею, що у контексті є несумісне із його статусом судді, Вища рада правосуддя розглядає питання про звільнення судді із посади на основі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Визначено, що відповідно до доктринального підходу, дотермінове припинення професійної діяльності судді, що унеможливлює виконання ним повноважень, але не з власної волі судді, свідчить про настання не дисциплінарної відповідальності, а про настання конституційної відповідальності. Встановлено, що основними видами дисциплінарних стягнень внаслідок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності відповідно до рішень Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя виступають: 1) звільнення із посади; 2) попередження; 3) догана із позбавленням права на одержання доплат до суми посадового окладу судді в період одного місяця; 4) сувора догана із позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу в період трьох місяців; 5) тимчасове подання щодо відсторонення від проведення правосуддя на термін пів року із позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу судді з метою направлення судді до Національної школи суддів України в рамках проходження курсу підвищення кваліфікації слідчих суддів із подальшим здійсненням кваліфікаційного оцінювання задля підтвердження його здатності проводити правосуддя у суді. Запропоновано перспективами подальших досліджень здійснити ґрунтовне вивчення та розкриття основних аспектів притягнення суддів до юридичної відповідальності, які регулюються нормами та положеннями чинного законодавства і їх удосконалити відповідно до міжнародних документів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Some Issues Related to the Optimization of Legislation of Ukraine in Terms of Bringing Judges to Justice

The article reveals some issues related to the optimization of the legislation of Ukraine in terms of bringing judges to justice. It has been found that for systematic or gross neglect of responsibilities by a judge, which, in the context, is incompatible with the status of a judge, the Supreme Council of Justice considers dismissing a judge on the basis of a submission by the Disciplinary Chamber on the dismissal of a judge. It is determined that according to the doctrinal approach, early termination of a judge’s professional activity, which makes it impossible for him to perform his powers, but not of the judge’s own will, indicates the onset of not disciplinary liability but the onset of constitutional liability. It is established that the main types of disciplinary sanctions as a result of bringing judges to disciplinary responsibility in accordance with the decisions of the Disciplinary Chambers of the Supreme Council of Justice are: 1) dismissal; 2) warning; 3) reprimand with deprivation of the right to receive additional payments to the amount of the official salary of a judge for a period of one month; 4) severe reprimand with deprivation of the right to receive additional payments to the official salary for a period of three months; 5) a temporary application for suspension from justice for a period of six months with deprivation of the right to receive additional payments to the salary of a judge in order to send a judge to the National School of Judges of Ukraine as a part of a refresher course for investigative judges; justice in court. Prospects for further research suggest a thorough study and disclosure of the main aspects of bringing judges to justice, which are governed by the rules and regulations of current legislation and improve them in accordance with international instruments.

Текст научной работы на тему «Окремі питання щодо оптимізації законодавства України в частині притягнення суддів до юридичної відповідальності»

OKpeMi питання щодо on^MÎ3a^i законодавства УкраТни в частинi притягнення суддiв до юридичноТ вщповщальносл

Some Issues Related to the Optimization of Legislation of Ukraine in Terms of Bringing Judges to Justice

Ярослав Скоромний 1

Yaroslav Skoromnyy

1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.66-1 JEL Classification: K40

Received 20.12.2020 Accepted 26.01.2021 Published online 31.01.2021

Corresponding Author: skoromnyy.yaroslav@ukr.net

© 2021 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Анотащя. У статт розкрито OKpeMi питання щодо опти1шаци законодавства УкраТни в частин притягнення суддiв до юридичноТ вщповщальностк З'ясовано, що за систематичне або грубе нехтування обов'язками суддею, що у контeкстi е несумюне i3 його статусом суддi, Вища рада правосуддя розглядае питання про звтьнення суддi i3 посади на основi подання ДисциплшарноТ палати про звтьнення суддi. Визначено, що вщповщно до доктринального пiдходу, дотepмiновe припинення професшноТ дiяльностi суддi, що унеможливлюе виконання ним повноважень, але не з власноТ волi суддi, свщчить про настання не дисциплшарноТ вщповщальност^ а про настання конституцшноТ вщповщальностк Встановлено, що основними видами дисциплшарних стягнень внаслiдок притягнення суддiв до дисциплшарноТ вiдповiдальностi вiдповiдно до ршень Дисциплiнаpних палат ВищоТ ради правосуддя виступають: 1) звiльнeння iз посади; 2) попередження; 3) догана iз позбавленням права на одержання доплат до суми посадового окладу суддi в перюд одного мюяця; 4) сувора догана iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу в перюд трьох мюящв; 5) тимчасове подання щодо вщсторонення вщ проведення правосуддя на термш тв року iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу суддi з метою направлення суддi до НацюнальноТ школи суддiв УкраТни в рамках проходження курсу пщвищення квалiфiкацíl' слiдчих суддiв íз подальшим здiйснeнням квалiфiкацiйного оцiнювання задля пщтвердження його здатностi проводити правосуддя у судк Запропоновано перспективами подальших дослiджeнь здiйснити фунтовне вивчення та розкриття основних аспек^в притягнення суддíв до юридичноТ вiдповiдальностi, якi регулюються нормами та положеннями чинного законодавства i Тх удосконалити вiдповiдно до мíжнаpодних докумeнтiв.

Ключовi слова: юридична вiдповiдальнiсть; правосуддя; суддя; iмпiчмeнт.

Abstract. The article reveals some issues related to the optimization of the legislation of Ukraine in terms of bringing judges to justice. It has been found that for systematic or gross neglect of responsibilities by a judge, which, in the context, is incompatible with the status of a judge, the Supreme Council of Justice considers dismissing a judge on the basis of a submission by the Disciplinary Chamber on the dismissal of a judge. It is determined that according to the doctrinal approach, early termination of a judge's professional activity, which makes it impossible for him to perform his powers, but not of the judge's own will, indicates the onset of not disciplinary liability but the onset of constitutional liability. It is established that the main types of disciplinary sanctions as a result of bringing judges to disciplinary responsibility in accordance with the decisions of the Disciplinary Chambers of the Supreme Council of Justice are: 1) dismissal; 2) warning; 3) reprimand with deprivation of the right to receive additional payments to the amount of the official salary of a judge for a period of one month; 4) severe reprimand with deprivation of the right to receive additional payments to the official salary for a period of three months; 5) a temporary application for suspension

from justice for a period of six months with deprivation of the right to receive additional payments to the salary of a judge in order to send a judge to the National School of Judges of Ukraine as a part of a refresher course for investigative judges; justice in court. Prospects for further research suggest a thorough study and disclosure of the main aspects of bringing judges to justice, which are governed by the rules and regulations of current legislation and improve them in accordance with international instruments.

Keywords: legal responsibility; justice; judge; impeachment.

ВСТУП

В умовах сьогодення реформа судово! систе-ми в Укра!ш знаходиться на рiвнi перманентность тому що Верховна Рада Укра!ни iз року в рж вносить рiзнi законопроекти, як у пев-нш мiрi нащлеш на удосконалення окремих норм Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» [1].

Водночас судова практика також засвiдчуe потребу у нагальному удосконаленш та внесены змiн i доповнень до положень та норм Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суд-дiв» [1]. З огляду на те, до Верховно! Ради Ук-ра!ни у липнi 2013 р. було подано проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до Конституцп Укра!ни щодо посилення гарантш неза-лежностi суддiв» [2], однак у липш 2014 р. цей законопроект було вщхилено Верховною Радою Укра!ни, i це питання дос не е вирiшеним.

Анaлiз останнiх дослiджень i публiкацiй свщ-чить про те, що окремi проблемнi питання (аспекти) притягнення суддiв до юридично! вiдповiдaльностi дослiджувaли таю вчеш-юристи та практики, як О. Гончаренко [3], С. Ювалов [4], М. Клеандров [5], А. Малярен-ко [6], М. Мельник [7], С. Подкопаев [8], М. Си-рай [8], Р. Скриньковський та шшь

З точки зору законодавства Укра!ни, то зако-нодaвчi та нормaтивно-прaвовi засади притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп регулюються нормами та положеннями таких докумеш1в, як: 1) Конституцiя Укра!ни [9]; 2) Закон Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» [1]; 3) Висновок Конституцшного Суду Укра!ни у спрaвi про надання висновку щодо вщповщносп проекту Закону Укра!ни «Про внесення змiн до Конституцп Укра!ни», направленого Головою Верховно! Ради Укра-!ни (справа про внесення змш до статей 29, 59, 78 та шших Конституцш Укра!ни) [10]; 4) Закон Укра!ни «Про Вищу раду правосуддя» [11].

З огляду на те, aнaлiз дослщжень, представ-лених провiдними вченими у сферi права та юристами-практиками засвщчуе, що питання притягнення суддiв до юридично! вщповща-льностi на сьогодш е не до юнця розкритими та потребують проведення быьш Грунтовш-шого дослiдження, зокрема - у напрямку оп-тимiзaцГ! укра!нського законодавства у сферi притягнення суддiв до юридично! вщповща-льностi.

Метою статтi е проaнaлiзувaти окремi (основы) питання щодо оптимiзaщ! законодавства Укра!ни в чaстинi притягнення суддiв до юридично! вiдповiдaльностi

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Детальний aнaлiз проекту Закону Укра!ни «Про внесення змiн до Конституцп Укра!ни щодо посилення гарантш незалежност суд-дiв» [2] дозволяе вщм^ити деяку прогресив-нiсть норм цього документу, яка проявляеть-ся насамперед у виключенш такого пункту як порушення присяги, що виступае пiдстaвою стосовно звiльнення суддi iз посади (до прикладу, такий пункт закршлений у ч. 5 статт 126 КонституцГ! Укра!ни [9]).

Так, вщповщно до ч. 5 статт 126 КонституцГ! Укра!ни [9] основними пщставами звыьнен-ня суддi е:

- нездaтнiсть суддi виконувати поклaденi на нього повноваження та обов'язки за станом здоров'я;

- недотримання суддею вимог стосовно несу-мкносп;

- учинення суддею ктотного дисциплшарно-го правопорушення (проступку), грубого або систематичного зневажливого ставлення до виконання посадових обов'язюв, якi аж шяк не вiдповiдaють статусу його як судд^

- надання заяви про звыьнення чи про вщс-тавку суддi iз посади за бажанням суддь тоб-то за його власним бажанням;

- неподання згоди на переведення у випадку

лжвщацп або реоргашзацп суду до шшого суду;

- недодержання обов'язку пщтверджувати законнiсть джерел походження доходiв та майна.

Тут слiд вщзначити, що положення проекту Закону Украши «Про внесення змiн до Кон-ституцп Украши щодо посилення гарантш незалежностi суддiв» [2] були схвалеш раш-ше (у 2003 р.) Конституцшним Судом Украши та представлен у вiдповiдному документi (Висновок Конституцшного Суду Украши у справi про надання висновку щодо вщповщ-ност проекту Закону Украши «Про внесення змш до Конституцп Украши», направленого Головою Верховно'' Ради Украши (справа про внесення змш до статей 29, 59, 78 та шших Конституцш Украши) [10]).

Акцентуючи увагу на прогресивност норм проекту Закону Украши «Про внесення змш до Конституцп Украши щодо посилення гарантш незалежност суддiв» [2], дощльно, при цьому, видыити низку проблем, як до-волi часто виникають у практицi притягнен-ня суддiв до юридично'' вiдповiдальностi. Так, визначальною слiд видiлити проблему збiгу тдстав притягнення суддiв до дисциплшар-но' вiдповiдальностi, якi визначенi положен-ням статт 106 «Пщстави дисциплшарно'' вщ-повiдальностi суддi» Закону Украши «Про су-доустрiй i статус суд^в» [1] iз трактуванням поняття «порушення суддею присяги», яке представлене статтею 56 «Звiльнення суддi з посади за особливими обставинами» Закону Украши «Про Вишу раду правосуддя» [11].

Так, вщповщно до статтi 106 «Шдстави дис-циплшарно' вiдповiдальностi суддЬ> Закону Украши «Про судоустрiй i статус суддiв» [1] основними тдставами притягнення суддi до дисциплшарно' вщповщальносп виступа-ють:

- учинення навмисного чи внаслщок недба-лостi дисциплшарного правопорушення через: 1) незаконну вщмову у доступностi до правосуддя чи значне порушення (недотри-мання) норм та положень процесуального права у ходi проведення правосуддя; 2) неви-значення у прийнятому судовому ршенш ос-

новних мотивiв, на засадах яких вщбулося прийняття чи вщхилення основних доказiв, наданих сторонами стосовно сутнога спору; 3) недотримання засад гласносп та вiдкрито-сп проведення судового процесу; 4) недотримання аспек^в рiвноправностi усiх учас-никiв (сторiн) судового процесу перед законом та судом вщповщно, а також незабезпе-чення змагальносп сторш судового процесу та порушення 'х свободи у наданнi ними до-казiв, що е необхщними для розгляду дисци-плiнарного провадження; 5) ненадання сто-ронi (учаснику судового процесу), що обви-нувачуеться, права на й захист та створення перешкод, що не дозволяють ефективно реа-лiзувати права уах сторiн (учaсникiв) судового процесу; 6) недодержання правил, якими передбачено вщвщ (самовщвщ);

- затримування розгляду судово'' справи (ска-рги або заяви) в обумовлений термш без на-гальних на те тдстав чи незалучення у про-цес розгляду заяви (скарги або справи) необ-хщних зaходiв, що впливае на невчасне по-дання суддею копй' судового ршення, яку не-обхiдно подати до единого державного реестру судових ршень;

- недопущення поведшки, яка порочитиме звання суддi i пiдривaтиме авторитет судово'' влади з позицп морaлi, непiдкупностi та чес-ностi правосуддя, що формуватиме позитив-ну довiру громадян до системи правосуддя;

- виказування таемнищ, яка е пщ охороною закону, зокрема таемнищ нарадчо'' кiмнaти чи шформацп, яка стае вiдомою суддi у ходi розгляду ним судово'' справи за умов закри-того судового засщання;

- ненадання iнформaцii Генеральному прокурору чи Вищш рaдi правосуддя про випадки виникнення втручань у процес здшснення правосуддя, зокрема у випадку звернення сторш судового процесу або шших оаб (тут також слщ вщмггити осiб, яю уповновaженi на виконання державних функцш) щодо впливу на розгляд конкретних судових справ з метою прийняття корисливих судових рь шень;

- ненадання шформацп чи невчасне надання шформацп Рaдi суддiв Украши про випадки виникнення реального або нaзрiвaння поте-нцшного конфлiкту iнтересiв суддiв (за виня-тком випaдкiв, коли виникнення конфлжту iнтересiв регулюеться у порядку, який визна-

чений нормами процесуального законодав-ства);

втручання у процедуру проведення правосуддя шшими суддями;

- ненадання чи невчасне надання декларацп особи, що уповноважена виконувати функцп' держави чи оргашв мкцевого самоврядуван-ня вiдповiдно до процедури, визначено! нормами чинного законодавства у сферi запобь гання та протидп корупцп;

- наведення у декларацп особи, що уповноважена виконувати функцп держави чи оргашв мкцевого самоврядування свщомо неправдиво! шформацп чи навмисне не зазначення тако! шформацп, яка визначена законодавст-вом;

- використання статусу, який визначаеться посадою суддi в контекст сприяння незаконному одержанш ним чи третми особами ма-терiaльних благ чи iнших видiв вигод, однак у випадку, коли такий вид дисциплшарного правопорушення не мае складу злочину чи кримiнaльного проступку;

- вчинення недобросовкно! поведiнки, зок-рема здшснення суддею чи членами його ам'! таких витрат, якi суттево перевищують рь вень доходiв цього суддi та рiвень доходiв члешв його ам'!, внaслiдок чого виникае не-вiдповiднiсть мiж рiвнем його життя та рiв-нем його задекларованих доходiв;

- не пщтвердження зaконностi походження майна (доходiв);

- ненадання шформацп чи надання свщомо неправдиво! шформацп вщповщно до закон-них вимог члена Вищо! квaлiфiкaцiйно! комь сГ! суддiв Укра!ни ^чи члена Вищо! ради пра-восуддя, зокрема порушення визначених за-конодавством термМв надання тако! шформацп;

- встановлення вини суддi у вчиненш ним ко-рупцiйного правопорушення чи правопору-шення, що зв'язане iз корупцiею вiдповiдно до законодавчо визначених випадюв;

- ненадання чи невчасне надання декларацп доброчесност суддi вiдповiдно до порядку та процедури, визначених законодавством;

- подання у декларацп доброчесност суддi свiдомо недостовiрних даних.

Водночас статтею 56 «Звiльнення суддi з посади за особливими обставинами» Закону

Украши «Про Вищу раду правосуддя» [11] за-значаеться, що за систематичне або грубе не-хтування обов'язками суддею, що у контексп е несумiсне i3 його статусом суддь Вища рада правосуддя розглядае питання про звыьнен-ня суддi iз посади на основi подання Дисцип-лшарно'' палати про звыьнення суддi.

Окрiм поняття «звiльнення суддi iз посади» на практицi на сьогодш законодавчо пред-ставленi пщстави, за якими суддю можна тимчасово вщсторонити вiд здiйснення правосуддя. Так, вщповщно до статт 62 «Пщстави тимчасового вщсторонення суддi вiд здш-снення правосуддя» Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» [1] вiдсторонення суддi вiд проведення правосуддя здшснюеть-ся, виходячи iз пiдстав:

- притягнення його до кримшально'' вщповь дальност;

- проведення квалiфiкацiйного оцiнювання;

- у порядку застосування до нього дисципль нарного стягнення.

Дослiдження дозволяють вiдзначити пщ присягою акт урочисто'' клятви те'' особи, яка зо-бов'язуеться виконувати покладеш на не'' обов'язки вщповщно до публiчно-правового статусу посади, яку вона плануе обшмати.

Так, з позицп В. Шаповалова, суддя у быьшос-тi кра'н свггу, не може бути звiльнений з посади, якщо вчинене ним правопорушення не мктить складу злочину. Водночас звыьнення суддi iз посади, якщо вiн порушив присягу, не може виступати самостiйною пiдставою, оскiльки у законодавсга жодно'' iз постра-дянських держав цього не визначено. Попри те в Укра'ш iснують iншi правила [6, с. 29].

На думку багатьох вчених, як проводили аналiз вггчизняного законодавства, встанов-лено, що в основi дисциплшарно'' вщповща-льност суддiв та вiдповiдальностi суддiв за порушення присяги лежить одна суть, вщповщно до яко'' передбачено один вид притягнення суддiв до дисциплшарно'' вщповщаль-ностi [6, с. 30].

Своею чергою, звыьнення суддi iз посади не може виступати шчим iншим, нiж дисципль нарний захiд, що реалiзуeться в рамках правового шституту регулювання цього виду вiдповiдальностi [8, с. 84].

Натомкть iснують i iншi точки зору. До прикладу, С. Ювалов, пiдтримуючи позицiю Л. Ви-

ноградовоь стверджуе, що процес звыьнення суддiв i3 посади через порушення ними присяги носить характер конституцшно!' вщповь дальност [4, с. 235-236].

Тако'1 думки дотримуеться i О. Гончаренко. Так, на думку науковця, пщставою для звыь-нення суддi i3 посади може виступати пору-шення ним присяги, при чому такий вид пра-вопорушення носить ус нaявнi риси притягнення суддi до конститущйно-прaвово' вщ-повщальность Своею чергою, такий вид вщ-повiдaльностi не може залежати вщ волi суддi та повинен бути визначений спещальним органом держaвно' влади, тобто Вищою радою правосуддя [3, с. 22-23].

За результатами розгляду судових справ про звыьнення суддiв iз посади за порушення присяги Вищим aдмiнiстрaтивним судом Украши встановлено, що за порушення присяги його звыьнення не виступае видом дисцип-лшарно1' вiдповiдaльностi. Водночас таке по-карання як звыьнення суддi обумовлюеться спецiaльним видом вщповщальносп, що не мае термiнiв стосовно застосування та зняття дисциплiнaрних стягнень. Разом з тим, в ос-новi рiшення Вищого aдмiнiстрaтивного суду Украши лежить те, що звыьнення суддi iз посади за порушення присяги характеризуеться як конституцшно-правовий вид вщповщаль-ностi суддi. З огляду на те, Вищим адмшктра-тивним судом Украши надано низку вщмов у задоволенш позовiв щодо притягнення суд-дiв до вщповщальносп, не враховуючи того, що у минулих роках Вища квaлiфiкaцiйнa ко-мiсiя суддiв Украши за таю правопорушення застосовувала до суддiв догани, тому за таких обставин минав термш притягнення 'х до ди-сциплiнaрно' вiдповiдaльностi [12].

Отже, опираючись на зазначене вище, слiд вщмнити, що помiж сучасних прaвознaвцiв юнуе неоднознaчнiсть у трaктувaннi законо-давства. Таю тенденцп прослiдковуються також i у судовш прaктицi. Так, вггчизняним за-конодавством на сьогодш не визначено того, якi ще види юридично' вiдповiдaльностi суд-дiв перебувають на одному рiвнi iз дисципль нарною вiдповiдaльнiстю суддiв. До прикладу, з позицп науковщв-юриспв, такими видами вiдповiдaльностi виступае конститу-цiйно-прaвовa вiдповiдaльнiсть суддiв та спещально обумовлена вiдповiдaльнiсть суд-,щв.

Вiдповiдно до доктринального пiдходу, доте-рмiнове припинення професшно' дiяльностi суддь що унеможливлюе виконання ним пов-новажень, але не з власно' волi суддi, свiдчить про настання не дисциплшарно' вщповщаль-ностi, а про настання конституцшно' вiдповi-дальность З огляду на те, мiрa покарання за таке правопорушення, на думку науковця М. Клеандрова - iмпiчмент [5, с. 494, 511].

Поняття введення шституту iмпiчменту суддi також е предметом дослiджень у напрямку удосконалення законодавства багатьох дер-жавних дiячiв. До прикладу, А. Яценюк про-понуе впровадити процедуру iмпiчменту суд-дiв мкцевого суду, реaлiзaцiя яко'' наступить, коли буде отримано понад 20 тис. звернень громадян Украши, а саме члешв ^е' терито-рiaльноi громади, у яюй суддя е суддею мiс-цевого суду чи 150 народних депута^в Укра-''ни проголосують за реaлiзaцiю тако' проце-дури. Натомкть, якщо говорити про iмпiч-мент суддiв Верховного Суду Украши чи суд-дiв Вищого спецiaлiзовaного суду Укра'ни, то повноваження висувати iмпiчмент суддi ма-ють народы депутати, але у випадку, коли за реaлiзaцiю тако' процедури проголосують понад 150 народних депута^в Украши.

Представлену вище процедуру пред'явлення iмпiчменту суддi (яка, до прикладу, не е зако-нодавчо закршленою), з позицГ' багатьох на-уковщв, слiд назвати полiтичним гаслом, яке, як показуе практика, тыьки присутне у ви-словлюваннях, а не в реальность

Результати соцюлопчного опитування, про-веденого Центром Разумкова, щодо того, звщки громадяни отримують шформащю про дiяльнiсть судiв, зaсвiдчують, що 55 % опитаних респондент зазначили, що таку шформащю отримують винятково iз зaсобiв масово'' iнформaцii, приблизно чверть опита-них вказуе, що дещо прислуховуються до по-зицп зaсобiв масово' шформацп, а також до думки близьких людей, 10% опитаних респо-ндеш1в зазначили, що опираються на особи-стий досвщ учaстi у судових засщаннях. Окрiм того, дослiдження цього центру засвщчують, що засоби масово' шформацп виступають джерелами негативно'' шформацп про ситуа-цiю у системi сучасного судочинства [13].

З огляду на зазначене, слщ вiдмiтити, що на сьогодш быьшкть громадян не мае можли-востi об'ективно ощнити ситуaцiю стосовно того як притягнути суддю до вiдповiдaльнос-

т, використовуючи при цьому процедуру iм-тчменту. Така проблема насамперед виникае через вщсутшсть досвщу у громадян, а також через необ'ективну та негативну шформацш про сучасну судову систему.

Варто зауважити, що проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до Конституцп Укра!ни щодо посилення гaрaнтiй незaлежностi суд-дiв» [2] дозволяе внести у вггчизняне законо-давство багато позитивних змш. Зокрема, насамперед передбачаеться посилення гарантш незалежност суддiв, проте таю змши носять дещо негативний вплив на судову систему. До прикладу, проектом передбачено запро-вадити змши ч. 5 статт 126 Конституцп Укра-!ни [9], а саме одну iз пiдстaв, вщповщно до яко! передбачено звiльнення суддь та за якою передбачено притягнення до дисциплшарно! вiдповiдaльностi за вчинення дисциплшар-ного правопорушення, вважати такою, що не сумiснa iз перебуванням суддi на посaдi у по-дальшому.

Тут слщ акцентувати увагу на тому, що вггчи-зняним законодавством, зокрема Законом Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» [1] та Законом Укра!ни «Про Вищу раду правосу-ддя» [11] не визначено основних засад, вщповщно до яких дисциплшарш правопорушен-ня потрiбно клaсифiкувaти як тaкi, що у по-дальшому унеможливлюють перебування суддi на посaдi. З позицп законодавства такими повноваженнями надыена Вища кваль фiкaцiйнa комгая суддiв Укра!ни та Вища рада правосуддя.

Окрiм того, суб'ективiзм та розсуд виступа-ють сумкними поняттями, проте, вщповща-льнiсть суддi з об'ективно! точги зору вима-гае быьшо! конкретизации

Розглядаючи проблематику притягнення су-ддi до юридично! вiдповiдaльностi, слiд вщ-мггити, що В. Колесниченко (колишнiй голова Вищо! ради правосуддя) зазначае, що кон-кретним та водночас единим органом, на якого мае бути покладено функцш забезпе-чити незалежний статус судово! влади, повинна виступати Вища рада правосуддя. Ок-рiм того, основними повноваженнями цього органу у перспективi слщ визначити: 1) нaбiр кандидатв на посаду суддi; 2) призначення суддi на посаду та звыьнення суддi iз посади; 3) переведення судд^ 4) проведення дисцип-лiнaрного провадження; 5) призначення суд-дi на aдмiнiстрaтивну посаду; 6) направлення

суддi на проходження курсу пщвищення ква-лiфiкaцi! [14, с. 20].

До прикладу, у Португалп вщповщно до норм дшчо! Конституцп, питаннями стосовно призначення суддiв, !х переведенням, пiдвищен-ням у посадах, оцшюванням i застосуванням до них дисциплшарних стягнень займаеться Вища рада мапстратури [7, с. 12].

Що стосуеться Укра!ни, то Венещанською ко-мiсiею було висунуто недощльшсть щодо збереження та забезпечення функцюнування вiдрaзу Вищо! квaлiфiкaцiйно! комiсi! суддiв Укра!ни та Вищо! ради правосуддя, яка вира-жена у п. 40 Висновку Венещансько! комга! СБЬ-ЛБ(2003)014 [15].

Впровадження Укра!ною змiн, запропонова-них Венецiaнською комiсiею, е досить дощ-льним, оскiльки взaемовiдносини мiж Вищою квaлiфiкaцiйною комiсiею суддiв Укра!ни i Вищою радою правосуддя часто перебувають на рiвнi конфлiктностi [16]. Така ситуащя у нaслiдку може призвести до значно! шкоди не тыьки судовiй системi, але i держaвi зага-лом [6, с. 30].

З огляду на зазначене, членом Вищо! квaлiфi-кацшно! комга! суддiв Укра!ни Н. Фадеевою зазначено, що постшно дiючи Вища рада правосуддя не матиме можливост справлятися iз масштабом тако! роботи, яку, до прикладу, на сьогодш здшснюе склад Вищо! квaлiфiкa-цшно! комiсГ! суддiв Укра!ни [13].

Тут дощльно зауважити про спiльну позищю як укра!нсько!, так i европейсько! спiльноти, про створення единого цШсного дисциплiнa-рного органу, дiяльнiсть якого буде спрямо-вана на притягнення суддiв до юридично! вiдповiдaльностi за вчинеш правопорушення (злочину).

Анaлiзуючи дaнi Вищо! ради правосуддя, представлеш на офщшному сaйтi, слiд вiдмi-тити, що в перюд сiчня-трaвня 2019 року (останш aктуaльнi дaнi) до дисциплшарно! вщповщальност вiдповiдно до рiшень Дисциплшарних палат Вищо! ради правосуддя, було притягнуто 98 суддiв. При чому, звыь-нення iз посади (як вид дисциплшарного стя-гнення) вщбулося у 39 випадках [17].

Якщо розглядати даш за 2-ге пiврiччя 2018 р., то за цей перюд до дисциплшарно! вщповь дальност було притягнуто 93 суддь Водночас звiльнено iз посади 25 суддiв. Окрiм того, до

суддiв також застосовувалися i iншi види ди-сциплшарних стягнень, зокрема [17]:

- попередження;

- догана iз позбавленням права на одержання доплат до суми посадового окладу суддi в пе-рiод одного мiсяця;

- сувора догана iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу в перюд трьох мiсяцiв;

- тимчасове подання щодо вщсторонення вiд проведення правосуддя на термш пiв року iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу суддi з метою направлен-ня суддi до Нaцiонaльноï школи суддiв УкраТ-ни в рамках проходження курсу пщвищення квaлiфiкaцiï слiдчих суддiв iз подальшим здiйсненням квaлiфiкaцiйного оцiнювaння задля тдтвердження його здaтностi прово-дити правосуддя у судь

Вивчення даних Виш^ ради правосуддя показало, що за 2019 р. вщ проведення правосуддя було вщсторонено 68 суддiв, за 2018 р. -79, а за 2017 - 88. Представлена динамжа тимчасового вщсторонення суддiв вщ правосуддя свщчить, що з року в рж знижуеться кiлькiсть правопорушень, вчинюваних суд-дями [17].

Розглядаючи тенденцп звiльнення суддiв iз посади через учинення значних дисциплша-рних проступкiв, грубих або систематичних нехтувань посадовими обов'язками, якi е не-сумiсними iз статусом суддi чи у рaзi вияв-лення ïx невiдповiдностi посaдi, яку вони займають, встановлено, що за 2019 р. було звыьнено 5 суддiв Вищою радою правосуддя, за 2018 р. - 39, а за 2017 р. - 172 суддi [17].

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослщження дають можливiсть зробити тaкi загальш висновки, а саме:

притягнення суддiв до юридично! вщповща-льностi регулюються нормами та положен-нями таких документ, як Закон Украши «Про судоустрш i статус суддiв», Конституцiя Украши, Висновок Конституцшного Суду Украши у спрaвi про надання висновку щодо вiдповiдностi проекту Закону Украши «Про внесення змш до Конституцп Украши», на-правленого Головою Верховно1 Ради Украши

(справа про внесення змш до статей 29, 59, 78 та шших Конституцш Украши), Закон Украь ни «Про Вищу раду правосуддя»;

у практищ притягнення суддiв до юридично1 вiдповiдaльностi виникае багато проблем, зокрема визначальною слщ видыити проблему збiгу тдстав притягнення суддiв до дисциплiнaрноï вщповщальносп, якi визна-ченi положенням статп 106 «Пiдстaви дисци-плiнaрноï вщповщальносп суддi» Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» iз трак-туванням поняття «порушення суддею присяги», яке представлене статтею 56 «Звыь-нення суддi з посади за особливими обстави-нами» Закону Украши «Про Вищу раду право-суддя»;

за систематичне або грубе нехтування обов'язками суддею, що у контексп е несумь сне iз статусом суддi, Вища рада правосуддя розглядае питання про звыьнення суддi iз посади на основi подання Дисциплiнaрноï па-лати про звыьнення суддi;

поняття «звiльнення суддi iз посади» на прaктицi на сьогодш законодавчо представлено пщставами, за якими суддю можна тим-часово вщсторонити вiд здiйснення правосу-ддя;

вщповщно до доктринального пiдxоду, доте-рмшове припинення професiйноï дiяльностi суддi, що унеможливлюе виконання ним пов-новажень, але не з влaсноï волi суддi, свiдчить про настання не дисциплiнaрноï вiдповiдaль-ностi, а про настання конституцiйноï вiдповi-дaльностi;

основними видами дисциплшарних стягнень внaслiдок притягнення суддiв до дисциплi-нaрноï вщповщальносп вiдповiдно до рiшень Дисциплiнaрниx палат Вищоï ради правосуддя виступають: 1) звiльнення iз посади; 2) попередження; 3) догана iз позбавленням права на одержання доплат до суми посадового окладу суддi в перюд одного мкяця; 4) сувора догана iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу в перюд трьох мкящв; 5) тимчасове подання щодо вщсторонення вщ проведення правосуддя на термш тв року iз позбавленням права на одержання доплат до посадового окладу суд-дi з метою направлення суддi до Нацюналь-ноï школи суддiв Укра1ни в рамках проходження курсу пщвищення квaлiфiкaцiï слщ-чих суддiв iз подальшим здшсненням квaлi-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

фжацшного оцшювання задля пщтверджен-ня його здатносп проводити правосуддя у судь

Перспективами подальших дослщжень ви-ступае Грунтовне вивчення та розкриття ос-

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

новних аспектв притягнення суд^в до юридично!' вщповщальносп, якi регулюються нормами та положеннями чинного законодав-ства i ïx удосконалення вiдповiдно до мiжна-родних документiв.

1. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,

No 1402-VIII. Retrieved September 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)

[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].

2. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy shchodo posylennia harantii nezalezhnosti suddiv [On

Amendments to the Constitution of Ukraine to Strengthen Guarantees of Judges' Independence] (Ukraine), 04.07.2013, No2522a. Retrieved December 1, 2020, from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47765 (in Ukrainian) [Про внесення змш до Конституцп' Украши щодо посилення гарантш незалежносп суддiв (Украша), 04.07.2013, №2522а. Актуально на 01.12.2020. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47765].

3. Honcharenko, O. (2011). Aktualni pytannia prytiahnennia suddiv do vidpovidalnosti (chastyna

druha) [Current issues of bringing judges to justice (part two)]. Visnyk Vyshchoi radyyustytsii, 2(6), 19-33 (in Ukrainian)

[Гончаренко, О. (2011). Актуальш питання притягнення суддiв до вщповщальносп (частина друга). Bïchuk Вищо1'ради юстици, 2(6), 19-33].

4. Kivalov, S. (2010). Sudebnaya reforma v Ukraine: razocharovaniya i nadezhdy [Judicial reform in

Ukraine: disappointments and hopes]. Odessa: Yurydychna literature (in Russian) [Кивалов, С. (2010). Судебная реформа в Украине: разочарования и надежды. Одесса: Юридична лггература].

5. Kleandrov, M. (2011). Otvetstvennost'sud'I [The responsibility of a judge]. Moscow: Norma (in

Russian)

[Клеандров, М. (2011). Ответственность судьи. Москва: Норма].

6. Maliarenko, A. (2012). Pro prysiahu suddi ta vidpovidalnist za yii porushennia [About the judge's

oath and responsibility for its violation]. Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy, 2, 26-30 (in Ukrainian)

[Маляренко, А. (2012). Про присягу суддi та вщповщальшсть за ïï порушення. Вкник Верховного Суду Украти, 2, 26-30].

7. Melnyk, M. (2011). Portuhalska systema otsinky profesiinoi diialnosti suddiv ta shliakhy yii

vykorystannia v Ukraini [Portuguese system of evaluation of professional activity of judges and ways of its use in Ukraine]. Visnyk Vyshchoi kvalifikatsiinoi komisii suddiv Ukrainy, 11-14 (in Ukrainian)

[Мельник, М. (2011). Португальська система ощнки професшно'' дiяльностi суддiв та шляхи ïï використання в Укра'ш. Вкник Вищо1'квалiфiкацшноïкоMidi суддiв Украти, 1114].

8. Podkopaiev, C., & Syrai, M. (2011). Problemy zakonodavchoho rehuliuvannia dystsyplinarnoi

vidpovidalnosti suddiv [Problems of legislative regulation of disciplinary responsibility of judges]. VisnykNatsionalnoi akademiiprokuratury Ukrainy, 2, 83-86 (in Ukrainian) [Подкопаев, C., & Сирай, М. (2011). Проблеми законодавчого регулювання дисциплшарно! вщповщальносп суддiв. ВкникНацюнально1'академи прокуратури Украти, 2, 83-86].

9. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved December 1,

2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in

Ukrainian)

[Конститущя Украши (Украша), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].

10. Vysnovok u spravi pro nadannia vysnovku shchodo vidpovidnosti proektu Zakonu Ukrainy «Pro

vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy», napravlenoho Holovoiu Verkhovnoi Rady Ukrainy (sprava pro vnesennia zmin do statei 29, 59, 78 ta inshykh Konstytutsii Ukrainy) [Opinion in the case on providing an opinion on the compliance of the draft Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine", sent by the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine (case on amendments to Articles 29, 59, 78 and other Constitutions of Ukraine)], 30.10.2003, No 1-v/2003. Retrieved December 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001v710-03#Text (in Ukrainian)

[Висновок у спрaвi про надання висновку щодо вщповщност проекту Закону Украши «Про внесення змш до Конституцп Украши», направленого Головою Верxовноï Ради Украши (справа про внесення змш до статей 29, 59, 78 та шших Конституцш Украши), 30.10.2003, № 1-в/2003. Актуально на 01.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001v710-03#Text].

11. Pro Vyshchu radu pravosuddia [About the High Council of Justice] (Ukraine), 21.12.2016, No 1798-

VIII. Retrieved December 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text (in Ukrainian)

[Про Вищу раду правосуддя (Украша), 21.12.2016, № 1798-VIII. Актуально на 01.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text].

12. Vyshchyi administratyvnyi sud Ukrainy. (2010). Postanova vid 28.07.2010 r. № P-110/10 (in

Ukrainian)

[Вищий адмшктративний суд Украши. (2010). Постанова eid 28.07.2010 р. № П-110/10].

13. Tsentr Razumkova. (2013). Sudova reforma v Ukraini: potochni rezultaty ta naiblyzhchi perspektyvy

[Judicial reform in Ukraine: current results and short-term prospects]. Retrieved from https://razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf (in Ukrainian) [Центр Разумкова. (2013). Судова реформа в Укра'ш: поточш результаты та rnü6AUMHi перспективы. URL: https://razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf].

14. Viddil vzaiemodii iz zasobamy masovoi informatsii. (2013). 15-richchia diialnosti Vyshchoi rady

yustytsii vidznacheno provedenniam Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Rol i mistse Vyshchykh rad yustytsii u formuvanni suddivskoho korpusu» [The 15th anniversary of the High Council of Justice was marked by the International Scientific and Practical Conference "The Role and Place of the High Councils of Justice in the Formation of the Judicial Corps"]. Visnyk Vyshchoi rady yustytsii, 1(13), 11-27 (in Ukrainian)

[Вщды взаемодп iз засобами мaсовоï шформацп. (2013). 15^ччя дiяльностi Вищоï ради юстицп вщзначено проведенням Мiжнaродноï нaуково-прaктичноï конференцп «Роль i мкце Вищих рад юстицп у формуванш суддiвського корпусу». Bïchuk Вищо1'ради юстицп, 1(13), 11-27].

15. Yevropeiska komisiia za demokratiiu cherez pravo. (2013, Jine 15). Vysnovok CDL-AD(2013)014.

Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/userfiles/CDL_AD_2013_014_2013_06_15.pdf (in Ukrainian)

[бвропейська комiсiя за демократш через право. (2013, Червень 15). Висновок CDL-AD(2013)014. URL:

https://supreme.court.gov.ua/userfiles/CDL_AD_2013_014_2013_06_15.pdf].

16. Tsentr polityko-pravovykh reform. (n. d.). Vysnovky monitorynhu praktyky prytiahnennia suddiv do

dystsyplinarnoi vidpovidalnosti ta zvilnenniayikh z posady za porushennia prysiahy [Conclusions of the monitoring of the practice of bringing judges to disciplinary responsibility and dismissal from office for violating the oath]. Retrieved from

https://www.irf.ua/za_scho_suddiv_naychastishe_prityagayut_do_distsiplinarnoi_vidpovidalnos ti/files/ukr/programs/rol/additional_info_discipline.doc (in Ukrainian)

[Центр полггико-правових реформ. (n. d.). Висновки монторингу практики притягнення cyddie до дисциплшарно!' eidnoeidaAbmcmi та звлънення гх з посади за порушення присяги. URL:

https://www.irf.ua/za_scho_suddiv_naychastishe_prityagayut_do_distsiplinarnoi_vidpovidalnos ti/files/ukr/programs/rol/additional_info_discipline.doc].

17. Vyshcha rada pravosuddia. (2020). Informatsiia pro prytiahnennia suddi do dystsyplinarnoi

vidpovidalnosti za 2017-2019 [Information on bringing a judge to disciplinary responsibility for 2017-2019]. Retrieved December 1, 2020, from http://www.vru.gov.ua/add_text/204 (in Ukrainian)

[Вища рада правосуддя. (2020). 1нформащя про притягнення cyддi до дисциплшарног вiдповiдалъноcmi за 2017-2019 рр. Актуально на 01.12.2020. URL: http: //www.vru.gov.ua / add_text/204].

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.