Люстрація як спеціальна процедура притягнення судді до юридичної відповідальності в Україні Текст научной статьи по специальности «Право»

Люстращя як спещальна процедура притягнення суддi до юридичноТ вiдповiдальностi в УкраТш

Lustration as a Particular Procedure for Bringing a Judge to Justice in Ukraine

Ярослав Скоромний 1, Руслан Скриньковський 1

Yaroslav Skoromnyy, Ruslan Skrynkovskyy

1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.64-1

JEL Classification: K40

Received 20.10.2020 Accepted 25.11.2020 Published online 30.11.2020

Corresponding Author: Yaroslav Skoromnyy skoromnyy.yaroslav@ukr.net

© 2020 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Анотащя. У статт представлено особливост застосування люстраци як спецГальноТ процедури притягнення суддi до юридичноТ вщповщальностк Встановлено, що особливостi проведення люстраци суддi, як спецГальноТ процедури притягнення суддi до юридичноТ вщповщальност в Укран регулюються положеннями певних нормативно-правових актГв i документiв. З'ясовано, що люстрацГя являе собою комплекс юридичних та полiтичних заходiв, як нацiленi на знешкодження наслiдкiв та дш попереднього режиму, що становить загрозу основоположним правам людини i процесу демократизацп в цiлому. Доведено, що процедура проведення люстраци в УкраТш стрiмко набула популярностi в умовах недовiри суспiльства до кримшальноТ та корумпованоТ системи правосуддя в перюд листопада 2013 року по лютий 2014 року, головними шраторами якоТ стали громадськi органiзацГГ. Визначено, що процес оргашзування процедури проведення перевiрки суддГв безпосередньо покладений на голову суду, де обвинувачений суддя, щодо якого проводять перевiрку, обшмае посаду та виконуе служ6овГ обов'язки. Встановлено, що люстрацГя як спецГальний вид вiдповiдальностi впливае на вщновлення соцГальноТ справедливостi, а також на реалiзацiю ФункцГй захисту демократий З'ясовано, що перспективою подальших дослiджень у цьому напрямi е дослiдження шших видГв спецiальних процедур притягнення суддГв до юридичноТ вГдповГдальностГ, якГ у комплекс спГльно Гз процедурою люстраци впливатимуть на перешкоджання суддям вчиняти правопорушення.

Ключовi слова: люстрацГя; суддя; правосуддя; юридична вщповщальнють; правопорушення.

Abstract. The article presents the peculiarities of using lustration as a particular procedure for bringing a judge to legal responsibility. It is established that the exceptions of lustration of a judge, as a specific procedure for getting him/her to a legal obligation in Ukraine, are regulated by the provisions of particular regulations and documents. Lustration is a set of legal and political measures aimed at neutralising the consequences and actions of the previous regime, which threaten fundamental human rights and the democratisation process in general. It is proved that the lustration procedure in Ukraine quickly gained popularity in the context of public distrust to the criminal and corrupt justice system in the period from November 2013 to February 2014, the main initiators of which were public organisations. It is determined that the process of organising the procedure of inspection of judges is directly entrusted to the chairman of the court, where the accused judge, who is under review, holds a position and performs official duties. It is established that lustration as a particular type of responsibility affects the restoration of social justice, as well as the implementation of the functions of protection of democracy. It was found that the prospect of further research in this area is to study other types of special procedures for bringing judges to justice, which in combination with the lustration procedure will affect the prevention of judges from committing offences.

Keywords: lustration; judge; justice; legal liability; offence.

ВСТУП

Дослщження доводять, що на сьогодш досить поширеною е ситуацiя, коли суддi порушують присягу. В результатi виникають правопору-шення, якi суперечать принципам верховенства права та законносп судового процесу. За таких обставин знижуеться рiвень довiри громад i сустльства в цiлому до законностi дiяльностi органiв судово! влади. Як споаб пiдвищення довiри, держава розробляе та ре-алiзуе на практицi процедуру очищення влади та притягнення винних до юридично! вщ-повщальносп, особливе мiсце в якiй займае процедура люстрацГ!.

З огляду на зазначене вище, актуальнiсть тематики науково! статтi нацiлена вивчення концептуальних засад люстрацГ! суддiв як спещально! процедури притягнення !х до юридично! вщповщальность

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свщ-чить про те, що дослщження ключових засад притягнення суддi до юридично! вщповща-льносп, зокрема через проведення люстрацГ!, проводять як науковщ, так i практики-юристи, а саме Г. Губерт [1], С. Карстедт [2], I. Лавриненко [3], М. Маусс [1], Я. Романюк [4], С. Шевчук [5] та шшь

Поряд з тим, особливосп проведення люстрацГ! суддь як спещально! процедури притягнення суддi до юридично! вщповщальность регулюються положеннями таких норматив-но-правових ак^в i документiв, як [6, 7, 8, 9, 10, 11].

Водночас встановлено, що проблематика люстрацп, як особливо! процедури притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп, на сьогодш е мало вивченою та потребуе проведення Грунтовшших дослщжень в окресле-ному напрямку.

Метою статтi е дослщження особливостей застосування люстрацГ! як спещально! процедури притягнення суддi до юридично! вщповщальносп.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ

Поняття «люстращя» походить iз грецько-римсько! мiфологГ! та буквально трактуеться як певний ритуал вщ проявiв морально! скверни [1].

На думку укра!нського юриста В. В. Андрь евського, пщ поняттям люстрацiя слiд розу-мiти комплекс юридичних та полггичних за-ходiв, основна спрямованiсть яких нащлена на знешкодження наслiдкiв та дш поперед-нього режиму, що становить загрозу осново-положним правам людини i процесу демок-ратизацГ!. При цьому люстрацiя проводиться за умов повно! змiни политично! системи в щлому [3].

У структурi процедури люстрацГ! функщону-ють два елементи або як !х називае шмець-кий професор С. Карстедт - два види публiч-ного провадження. З одного боку люстращя передбачае переслщування кримшальних дь янь посадових оаб оргaнiв влади, як до того ж займають керiвнi посади, та предстaвникiв елiти, а з шшого - вiдобрaжaе процес комплексного розслщування дiянь тих, яю ствпра-цюють на добровыьнш основi iз режимом минулих представниюв державного управ-лiння [2].

Пщтримуе позицiю С. Карстедта i С. В. Шевчук, на думку якого люстращя - це процедура досягнення ретроспективно! справедливость в основi яко! лежить притягнення винних (правопорушниюв) до вщповщальносп за вчинення полггико-мотивованих та кримша-льних правопорушень (злочишв) [5].

Процедура проведення люстрацГ! в Укра!ш стрiмко набула популярностi в умовах недо-вiри суспiльствa до кримшально! та корумпо-вано! системи правосуддя в перiод листопада 2013 року по лютий 2014 року. Саме в той час зафжсовано значш протести громадян та сустльства в щлому, результатом яких стало виникнення бвромайдану та фактична пере-будова политичного устрою на чолi iз змiною керiвництвa Укра!ни.

Водночас головними iнiцiaторaми проведення люстрацГ! стали насамперед громадськ оргашзацп. Що стосуеться люстрацГ! суддiв, то тут завдяки такш процедурi передбачало-ся викорiнити незaконнi судовi практики, за якими порушувалися права та свободи громадян i сустльства в щлому, а також знизити i у перспективi подолати корумповашсть ор-гaнiв державно! влади, у тому чи^ судово! влади.

Першоосновою правово! регламентацГ! проведення процедури люстрацГ!, зокрема орга-нiв судово! влади, стало прийняття Закону

Укра!ни [6]. Положеннями цього Закону пе-редбачаеться проведення люстрацГ! (спещально! перевiрки з метою притягнення винних до юридично! вщповщальносп) на правових i оргашзацшних засадах суддiв, що займають посади у судах загально! юрисдикцГ!. На цш основi люстрaцiя виступае тимчасовим поси-леним заходом iз використанням на цш осно-вi шших процедур притягнення суддiв, що займають посади у судах загально! юрисдик-цп, до дисциплшарно! вiдповiдaльностi або звыьненням iз посади суддi судiв загально! юрисдикцГ! внаслщок порушення присяги. Це, своею чергою, пщривае авторитет системи оргашв судово! влади в Укра!ш та знижуе рь вень довiри громадян до спрaведливостi та законносп здiйснення правосуддя суддями.

З огляду на те, основною метою перевiрки вщповщно до положень стaттi 1 «Мета пере-вiрки суддiв» Закону Укра!ни [6] виступае:

1) дотримання принципу верховенства права у сустльств та принципу законносп у про-фесшнш дiяльностi судiв;

2) посилення рiвня довiри громадян та суст-льства в цiлому до дiяльностi оргaнiв судово! влади в Укра!ш;

3) встановлення фaктiв, за якими вщбулося порушення присяги суддями, а також фак^в про нaявнiсть пщстав про притягнення суд-дiв до дисциплшарно! чи до кримшально! вщповщальносп;

4) дотримання суддями принципiв незалеж-ностi i неупередженостi у процеа виконання службових обов'язкiв.

Своею чергою, перевiркa суддiв здiйснюеться в перюд одного року iз дня, коли вщбулося формування складу Тимчасово! спещально! комiсГl' з перевiрки суддiв судiв загально! юрисдикцГ!, яка була створена у порядку ви-значеному Законом Укра!ни [6].

Заяву про призначення проведення перевiр-ки конкретного суддi можуть подати як фiзи-чш, так i юридичнi особи, у письмовш формi. При чому, така заява повинна насамперед бути направлена до Тимчасово! спещально! комки в перюд шести мюящв iз дня, коли було опублжоване повщомлення у газет «Голос Укра!ни» щодо утворення тако! комiсГl' . Осно-вними елементами тако! заяви мають бути [6]:

- прiзвище, iм'я та по бaтьковi фiзичноl особи чи найменування юридично! особи, яка подала заяву, мiсце проживання фiзичних осiб чи мiсце розташування юридичних осiб, номери зaсобiв зв'язку, а також адреса електронно! пошти;

- прiзвище, iм'я та по бaтьковi суддi чи суддiв вiдносно якого чи яких мае вщбуватись проведення перевiрки, його чи !х посада;

- повна назва суду, де виконуе службовi обов'язки суддя, вщносно якого мае вiдбувa-тися проведення перевiрки;

- обГрунтування необхщносп процедури проведення перевiрки вiдносно конкретного суддi чи суддiв iз визначенням на цш основi зазначених ним чи ними судових рiшень, яю становлять особливий змiст проведення тако! перевiрки вiдносно суддiв;

- окремий перелж iнших мaтерiaлiв, яю до-даються до заяви.

Наступним документом, який був ухвалений Верховною Радою Укра!ни та передбачав проведення люстрацП в органах судово! влади е Закон Укра!ни [7]. Положеннями цього Закону передбачаеться проведення процеду-ри очищення влади тобто процедури люст-рацГ! на правових i оргашзацшних засадах i дотриманням на цш основi принцитв верховенства права, принципiв демократичних щнностей та принципу прав людини (громадян) в Укра!ш.

Так, Законом Укра!ни [7] зазначаеться, що процедура очищення влади безпосередньо пов'язана iз встановленням заборони вщповщно до ршення суду окремим фiзичним особам на перебувaннi на посадь тобто на службi, в органах державно! влади та/чи органах мкцевого самоврядування (до прикладу, суддям на посaдi у судах).

Положення Закону Укра!ни [7] базуються на дотриманш принципу зaконностi, принципу верховенства права, принципу вщкритосп, принципу прозоросп, принципу публiчностi, принципу презумпцГ! невинувaтостi, принципу iндивiдуaльно! вщповщальносп, принципу гарантування права на захист.

У Закош Укра!ни [7] зазначаеться, що служ-бову посаду в органах державно! влади про-тягом 10-ти роюв не можуть обшмати особи, вiдносно яких було застосовано процедуру очищення влади.

Вщповщно до ч. 4. п. 1 статт 2 «Посади, щодо яких здшснюються заходи з очищення влади (люстраци)» Закону Украши [7] заходи, нащ-леш на очищення влади, тобто проведення люстраци), здшснюються стосовно:

1) члешв Вищо'1 ради правосуддя;

2) члешв Вищо'1 квалiфiкацiйноï комки суддiв Украши;

3) Голови Державно'' судово'' адмМстрацп Украши;

4) суддiв;

5) першого заступника та заступника Голови Державно'' судово'' адмiнiстрацГï Украши.

Згiдно статт 5 «Проведення перевiрки» Закону Украши [7] процедуру проведення люстраци, в основi яко'' лежить очищення влади, проводить Мiнiстерство юстици Украши. Так, Мiнiстерством юстици Украши формуеться спецiальний дорадчий громадський орган з питань люстраци при ММстерсга юстици Украши, основна дiяльнiсть якого мае бути нащлена на забезпечення проведення гро-мадського контролю у процедурi очищення влади (тобто у процедурi люстраци). До складу суб'ектв, якi будуть здiйснювати громадський контроль, повинш бути включеш пред-ставники засобiв масово'' шформаци, а також представники громадськостi.

ММстерство юстици Украши також розроб-ляе i подае на затвердження в Кабшет Мшк-трiв Украши [7] :

1) спещально установлений перелж органiв, якими буде проводитись перевiрка достовГр-ностi певних вiдомостей стосовно застосу-вання заборон, якi передбачеш Законом Украши [7];

2) порядок процедури проведення перевiрки, яка визначена Законом Украши [7];

3) план проведення процедури шдивщуально по кожному iз оргашв державно'' влади, в якому, до прикладу, суддi обшмають посади.

Процес органiзування процедури проведення перевiрки суддiв безпосередньо покладений на голову суду, де обвинувачений суддя, щодо якого проводять перевiрку, обшмае посаду та виконуе службовi обов'язки [7].

Що стосуеться процесу оргашзацп процедури перевiрки членiв Вищо'' ради правосуддя чи членiв Вищо'' квалiфiкацiйноï комГси суддiв

Украши, то такий процес безпосередньо покладений на керiвника Вищо'' ради правосуддя чи керiвника Вищо'' квалiфiкацiйноï комки суддiв Украши [7].

На виконання Закону Украши [7] Кабшетом ММст^в Украши було видано кiлька пщза-конних документiв [8, 9], якими регулюються процедури застосування цього Закону.

Так, постановою [8] передбачався порядок проведення процедури стосовно визначення достовiрностi ведомостей на застосування заборон, яю визначеш окремими положеннями Закону Украши [7], а також список оргашв, якими повинно проводитися визначення до-стовiрностi ведомостей на застосування заборон, яю визначеш окремими положеннями Закону Украши [7].

О^м того, постановою [8] визначено порядок мехашзму здшснення перевiрки достовь рностi вiдомостей, якi подаються посадовими та службовими особами органiв державно'' влади i оргашв мкцевого самоврядування. Разом з тим, суб'ектами, стосовно яких проводиться перевiрка достовiрностi вiдомостей, виступають особи, що перебувають на посадах у органах державно'' влади i органах мк-цевого самоврядування.

Своею чергою, наказом [9] передбачаеться визначення порядку створення i ведення единого державного реестру оаб, щодо яких застосовано положення Закону Украши [7]. При цьому, реестр являе собою електронну базу даних, що мктить шформацш про оаб, вщносно яких застосовуеться заборона.

О^м того, для вщновлення довiри сустльс-тва до оргашв судово' влади визначальну роль вщкрають стандарти Ради европи. Так, практичний досвщ европейських кра'н стосовно проведення люстраци системи оргашв судово'' влади та вщповщно 'х посадових оаб засвщчуе, що насамперед таю ди проводяться з щллю знешкодження наслiдкiв комушстич-ного режиму (до прикладу, в Шмеччиш, Польшу, Угорщинi, Словаччинi тощо). Нато-мкть у багатьох кра'нах Захщно'' европи сус-пiльство не дуже схвалюе люстрацш органiв влади. Так, до прикладу у Серби спостеркала-ся ситуащя, за яко'' було звыьнено багато су-ддiв через результати, отримаш внаслiдок проведення переатестаци. Водночас для ви-правлення наслiдкiв тако'' ситуаци европей-ський суд з прав людини законодавчо зо-

бов'язав уряд Сербп здшснити у быьшш Mipi поновлення звыьнених суддiв на посаду. Тут слщ вiдмiтити, що Свропейський суд з прав людини Грунтовно вивчае особливостi проведення люстрацп та законшсть таких дiй i вщповщшсть 'х мiжнародним стандартам [4].

До прикладу, таким мiжнародним стандартом слщ вважати Конвенщю про захист прав людини i основоположних свобод [10].

1ншим мiжнародним документом, яким проводиться регулювання процесу люстрацй' оргашв державно'' влади, е Резолющя ПАРС № 1096 [11]. Вщповщно до положень цього документу передбачаеться, що:

- процес проведення люстрацй', а також прийнят на цш основi iншi законодавчi документа, мають чiтко вiдповiдати пщ вимоги демократичного устрою держави та загалом будуватися на принципах верховенства права, осюльки метою люстрацй' мае стати дося-гнення перемш (п. 12 i п. 13);

- випадки вчинення кримшальних правопо-рушень повиннi регулюватися положеннями Кримшального кодексу кожно'' з держав (п. 7);

- в щлому процедура проведення люстрацй' повинна бути спрямована на нейтралiзацiю загроз, якими вщбуваеться посягання на порушення прав та свобод як кожно'' людини (кожного громадянина) окремо, так i демократа в цiлому (проведення люстрацй' як способу помсти не повинно вщбуватися) (п. 12);

- у xодi проведення люстрацй' слщ дотриму-ватися принципу шдивщуальносп вини, тоб-то вини, яка мае бути визначена i доведена кожному правопорушнику (обвинуваченому). При тому, правопорушникам мае гарантува-тися презумпщя невинностi, надаватися право на 'х захист, а також право на оскарження ршення за результатами люстрацй' у судi ( п. 7 i п. 12);

- адмшктрування процесу люстрацй' мае проводитися спещально створеною комiсiею, до складу яко'' мають входити шановаш у су-спiльствi особи, яю до того ж пропонуються главою держави та затверджуються парламентом (п. 2);

- процес люстрацй' повинен бути обмежений тыьки на таю посади, посадовi особи яких можуть спричинити загрози правам та свободам людини (громадянина) i демократа в

щлому, внаслщок виконання сво'х службових обов'язку (п. 4);

- дисквалiфiкацiя (усунення) з посади поса-дових оаб за результатами проведення люстрацй мае бути не бГльшою 5-ти роюв, тому що тут не слщ виключати можливГсть на-стання позитивних змш (п. 7);

- дисквалiфiкованими за результатами люст-рацГï можуть бути тальки такi посадовi особи, яю наказували вчиняти чи вчиняли особисто порушення прав людини i демократп в щлому (п. 8);

- якщо не дотримано проведення процедури люстрацп на належному рiвнi, то тут насам-перед порушуються права посадових оаб вь дносно яких проводиться люстращя, осюльки посадова особа вщносно яко'' проводиться люстращя не може належним чином здобути право на захисника, осюльки той мае призна-чатися на випадок, коли суб'ект люстрацп не мае змоги найняти захисника. При цьому, посадова особа вщносно яко'' проводиться люстращя, мае мати доступ до доказiв обвинува-чення, а також до виправдувальних доказiв, окрГм того, повинна надавати особист докази свое'' невинуватост та вимагати здшснення вщкритого процесу проведення люстрацп, а також мати можливкть оскаржувати рiшення у незалежному судовому оргаш (п. 13).

Позицп бвропейського суду з прав людини, яю до того ж базуються на правовш основГ стосовно люстрацп, Гз одше'' сторони чГтко опираються на положення Резолюцп [11], а з шшо' - на пГдставах та процедурГ люстрацп, яка мае проводитися вщповщно до стандар-тГв здшснення незалежного судочинства, яю насамперед передбачеш у ст. 6 КонвенцГ' [10]. До прикладу, головними правовими позищя-ми бвропейського Суду з прав людини висту-пають насамперед [12]:

1) документ «Вогт проти Германп» № 17851/91 вщ 26 вересня 1995 р., яким зазначаеться, що люстращя не мае порушувати права людини, осюльки у демократичнш державГ вщ посадових осГб оргашв державно'' влади вимагаеться дотримання принцитв лояльностГ i конституцГйностГ у ходГ виконання службових повноважень;

2) документ «Адамсонс проти Литви» № 3669/03 вщ 24 червня 2008 р., у якому зазначаеться, що обмеження, введен законода-вчими документами щодо проведення люст-

рацп, повинш бути насамперед обГрунтова-ними та вщповщати спещально установле-ним вимогам, зокрема законность наявност лептимносп мети та вщповщносп заходам;

3) документ «Расмуссен проти ПольщЬ № 38886/05 вщ 28 квГтня 2009 р., яким за-значено, що заявники у справi щодо люстраци повинш мати не тГльки чесне Гм'я, але i спецiальний статус суддГ у вiдставцi, оскГльки з позици суду, заявник повинен мати не тГль-ки необмежений доступ до даних про справу, але i одержувати уа копи спецiaльних доку-ментiв;

4) документ «Жданока проти Латви» № 58278/00 вщ 17 червня 2004 р., у якому зазначаеться, що термши давносп щодо застосування процедури люстраци повинш вважатися прийнятними за умов специфжи кторико-полггичного контексту, оскГльки ор-гани державно'' влади повинш бути значно обГзнаними у розглядГ ГндивГдуальних справ.

Поширеною серед науковщв-правниюв е думка про те, якою мае бути правова природа процедури люстраци. З огляду на те, основ-ними способами вирГшення тако'' проблематики виступае те, що люстрацГя являе собою:

1) особливий вид притягнення правопоруш-ниюв до юридично'' вГдповГдальностГ;

2) один Гз видГв сощально'' вГдповГдальностГ;

3) метод захисту демократи вГд впливу нас-лщюв тотального режиму;

4) метод обмеження прав, якими не визначе-но ознак юридично'' вГдповГдальностГ.

ВищезазначенГ способи вирГшення проблематики проведення процедури люстраци ма-ють свое шдивщуальне право на Гснування. Однак, тут слГд вщмггити, що процедурГ проведення люстраци насамперед бракуе спеща-льних сутшсних ознак, за якими би визначав-ся склад правопорушення, оскГльки немож-ливо насамперед попередити настання пра-вопорушення через застосування люстраци. З огляду на те, брак складу правопорушення чи його уставлення попередшм числом свщчить про порушення принципу правово' визначе-ностГ. Тому найчаспше люстрацГя проводиться поза рамками належно' правово'' процедури i тГльки на пГдставГ закону.

З огляду на зазначене вище, слщ вщмГтити, що ключова особливГсть правово' природи процедури люстраци насамперед нащлена на

притягнення суддГв до сощально'', зокрема до политично'', та юридично' вГдповГдальностГ. При цьому Гнститут люстраци суддГв в Укра'1'ш повинен у собГ поеднувати цГ два види вГдповГдальностГ.

ОкрГм того, дослщження доводять, що процедура люстраци на сьогодш е недостатньо зор-ганГзованою, оскГльки вГдсутнГми е конститу-цГйнГ ознаки юридично'' вГдповГдальностГ суддГв, зокрема:

1) немае складу правопорушення, який ви-значений законодавством конкретно на момент, коли вчинялося правопорушення, так як вш записуеться попередшм числом;

2) вщсутнш комплексний набГр гарантш, якими мае бути визначена належна процедура проведення люстраци суддГв.

ЛюстрацГя як спещальний вид вГдповГдальностГ, впливае на вщновлення сощально! справедливость а також на реалГзащю функ-цГй захисту демократий Опираючись на зазначене, люстрацГя являе собою особливий ви-ключний вид вГдповГдальностГ, вщповщно до якого втрачають дш процедури очищення влади Гз втратою на цш основГ чинност зако-нодавчих документГв, якими регулюеться процедура люстраци суддГв.

З позицп Венещансько'' комки, Закон Украши «Про очищення влади» насамперед вщрГзня-еться вщ шших процедур люстраци, прийня-тих у Гнших державах центрально'' та схщно'' европи тим, що тут присутня бГльш ширша сфера застосування. Насамперед застосування процедури люстраци нацГлене на захист громадян i суспГльства в цГлому, а також очищення оргашв державно'' влади вщ впливу оаб, яю до того ж перебувають на посадах ор-ганГв державно'' влади та задГяш до рГзних корупцГйних схем.

Водночас, враховуючи твердження Венещан-сько'' комГси, слГд вщмГтити, що змкт поняття «люстрацГя» з науково'' точки зору враховуе лише захист громадян та суспГльства в цГлому [13].

ВИСНОВКИ

За результатами опрацювання лГтературних джерел представлено особливосп застосування люстраци як спещально'' процедури

притягнення суддi до юридично'' вщповща-льность Встановлено, що:

- особливостi проведення люстрацп суддГ як спещально'' процедури притягнення суддi до юридично' вiдповiдальностi, регулюються положеннями таких нормативно-правових акпв i документГв, як Закон Укра'ни «Про вщновлення довiри до судово'' влади в Укра'-ш», Закон Укра'ни «Про очищення влади», Постанова Кабiнету ММстрГв Укра'ни «Деякi питання реалГзацп Закону Укра'ни «Про очищення влади»», Наказ ММстерства юстицп Укра'ни «Про затвердження Положення про Сдиний державний реестр оаб, щодо яких за-стосовано положення Закону Укра'ни «Про очищення влади»», МГжнародний документ Ради Свропи «Конвенцiя про захист прав лю-дини i основоположних свобод», Резолющя ПАРС № 1096 (1996) «Про заходи щодо поз-бавлення вщ спадщини колишнГх комушсти-чних тотальних систем»;

- люстращя являе собою комплекс юридич-них та полГтичних заходГв, якГ нацГленГ на знешкодження наслГдкГв та дГй попереднього режиму, що становить загрозу основополож-ним правам людини i процесу демократизацГ' в цГлому;

- процедура проведення люстрацп' в Укра'ш стрГмко набула популярностГ в умовах недо-вГри суспГльства до кримшально'' та корумпо-вано'' системи правосуддя в перюд листопада 2013 року по лютий 2014 року, головними Мщаторами яко'' стали громадськГ оргашза-ци;

- положеннями Закону Укра'ни «Про вщнов-лення довГри до судово'' влади в Укра'ш» пе-редбачаеться проведення люстрацп' (спеща-льно'' перевГрки з метою притягнення винних до юридично'' вщповщальносп) на правових i органГзацГйних засадах суддГв, що займають посади у судах загально'' юрисдикцп;

- положеннями Закону Укра'ни «Про очи-щення влади» передбачаеться проведення

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

процедури очищення влади тобто процедури люстрацп на правових i оргашзацшних засадах i дотриманням на цш основi принципiв верховенства права, принцитв демократич-них щнностей та принципу прав людини (громадян) в Укра!ш;

- процес оргашзування процедури проведення перевiрки суддiв безпосередньо покладе-ний на голову суду, де обвинувачений суддя, щодо якого проводять перевiрку, обiймaе посаду та виконуе службовi обов'язки;

- постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Деякi питання реaлiзaцi! Закону Укра!ни «Про очищення влади» передбачаеться порядок проведення процедури стосовно визна-чення достовiрностi вiдомостей на застосу-вання заборон, якi визнaченi окремими положеннями Закону Укра!ни «Про очищення влади», а також список оргашв, якими повинно проводитися визначення достовiрностi ведомостей на застосування заборон, якi ви-знaченi окремими положеннями Закону Ук-ра!ни «Про очищення влади»;

- наказом ММстерства юстицп Укра!ни «Про затвердження Положення про бдиний державний реестр оаб, щодо яких застосовано положення Закону Укра!ни «Про очищення влади»» передбачаеться визначення порядку створення i ведення единого державного реестру оаб, щодо яких застосовано положення Закону Укра!ни «Про очищення влади»;

- люстращя, як спещальний вид вщповщальносп, впливае на вщновлення сощально! спрaведливостi, а також на реaлiзaцiю функ-цш захисту демократ!.

Перспективою подальших дослщжень у цьо-му нaпрямi е дослщження iнших видiв спещ-альних процедур притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп, якi у комплексi стльно iз процедурою люстрацп впливати-муть на перешкоджання суддям вчиняти правопорушення.

1. Hubert, H., Mauss, M. (1899). Essai sur la nature et la fonction du sacrifice. Année sociologique, 2, 29-

138. Retrieved from

http://classiques.uqac.ca/classiques/mauss_marcel/oeuvres_1/oeuvres_1_3/essai_sacrifice.html

2. Karstedt, S. (1998). Coming to Terms with the Past in Germany after 1945 and 1989: Public

Judgments on Procedures and Justice. Law Policy, 20(1), 15-56. doi: 10.1111/1467-9930.00041

3. Lavrynenko, I. (2014). Yakshcho nepravylno provodyty liustratsiiu, vona pererostaie v represii [If

lustration is carried out incorrectly, it grows into repression]. Tsentrsuddivskykh studii. Retrieved October 1, 2020, from http://www.judges.org.ua/dig4694.htm (in Ukrainian) [Лавриненко, I. (2014). Якщо неправильно проводити люстрацш, вона переростае в репресп. Центр cyddiecbKux студш. Актуально на 01.10.2020. URL: http://www.judges.org.ua/dig4694.htm].

4. Zakabluk, M. (2014). Verkhovni vymohy do «liustratoriv». Yaroslav Romaniuk: «Chlenamy TSK za

kvotoiu VS povynni buty osoby, yaki mohly b chesnoho suddiu vidstoiaty, a inshomu v ochi skazaty: «Ty - nehidnyk». Zakon i biznes, 16(1158). Retrieved https://zib.com.ua/ua/print/81862-

romanyuk_rozpoviv_hto_mozhe_stati_chlenom_komisii_z_perevirk.html (in Ukrainian) [Закаблук, М. (2014). Верховш вимоги до «люстраторiв». Ярослав Романюк: «Членами ТСК за квотою ВС повинш бути особи, якi могли б чесного суддю вiдстояти, а шшому в оч1 сказати: «Ти - негiдник». Закон i 6i3Hec, 16(1158). URL: https://zib.com.ua/ua/print/81862-romanyuk_rozpoviv_hto_mozhe_stati_chlenom_komisii_z_perevirk.html].

5. Shevchuk, S. (2006). Liustratsiia ta retroaktyvna spravedlyvist: yevropeiski standarty zakhystu prav

liudyny pry perekhodi do demokratychnoho pravlinnia [Lustration and retroactive justice: European standards for the protection of human rights in the transition to democratic governance]. Yurydychnyizhurnal, 2, 65-80 (in Ukrainian)

[Шевчук, С. (2006). Люстращя та ретроактивна справедливкть: европейськ стандарти захисту прав людини при переходi до демократичного правлшня. Юридичний журнал, 2, 65-80].

6. Pro vidnovlennia doviry do sudovoi vlady v Ukraini [On restoring confidence in the judiciary in

Ukraine] (Ukraine), 08.04.2014, № 1188-VII. Retrieved October 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1188-18#Text (in Ukrainian) [Про вщновлення довiри до судово!' влади в Укра'ш (Укра'на), 08.04.2014, № 1188-VII. Актуально на 01.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1188-18#Text].

7. Pro ochyshchennia vlady [About purification of the power] (Ukraine), 16.09.2014, № 1682-VII.

Retrieved October 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text (in Ukrainian)

[Про очищення влади (Укра'на), 16.09.2014, № 1682-VII. Актуально на 01.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text].

8. Deiaki pytannia realizatsii Zakonu Ukrainy «Pro ochyshchennia vlady» [Some issues of

implementation of the Law of Ukraine "On Purification of Power"] (Ukraine), 16.10.2014, № 563. Retrieved October 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/563-2014-%D0%BF#Text (in Ukrainian)

[Деяк питання реалiзащi Закону Укра'ни «Про очищення влади» (Укра'на), 16.10.2014, No 563. Актуально на 01.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/563-2014-%D0%BF#Text].

9. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Yedynyi derzhavnyi reiestr osib, shchodo yakykh zastoso-vano

polozhennia Zakonu Ukrainy "Pro ochyshchennia vlady" (Ukraine), 16.10.2014, No 1704/5. Retrieved October 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1280-14#Text (in Ukrainian)

[Про затвердження Положення про бдиний державний реестр оаб, щодо яких застосовано положення Закону Укра'ни «Про очищення влади» (Укра'на), 16.10.2014, № 1704/5. Актуально на 01.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1280-14#Text].

10. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod [Convention for the Protection

of Human Rights and Fundamental Freedoms] (Rada Yevropy), 04.11.1950. Retrieved October 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (in Ukrainian)

[Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод (Рада Свропи), 04.11.1950. Актуально на 01.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004].

11. Parliamentary Assembly. (1996). Measures to dismantle the heritage of former communist

totalitarian systems. Resolution No 1096. Retrieved from http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=16507

12. Seibert-Fohr, A. (Ed.). (2012). Judicial Independence in Transition. Beiträge Zum Ausländischen

Öffentlichen Recht Und Völkerrecht. doi: 10.1007/978-3-642-28299-7

13. Venice Commission. (2015, June). Final Opinion № CDL-REF(2015)015 on the Law on Government

Cleansing (Lustration Law) of Ukraine as would result from the amendments submitted to the Verkhovna Rada on 21 April2015, adopted by the Venice Commission at its 103rd Plenary Session. Retrieved from http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2015)012-e