Особливості розбудови професійного самоврядування в системі прокуратури, судової влади та адвокатури України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Особливост розбудови професшного самоврядування в системi прокуратури, судовоТ влади та адвокатури УкраТни

Features of Development of Professional Self-Government in the System of Prosecution, Judiciary and the Bar of Ukraine

Руслан Скриньковський Мирослав Ковалiв 2, Андрiй Приведа 3, Мар'яна Хмиз 14, Святослав Князь 5, Дмитро Павлов 6

Ruslan Skrynkovskyy, Myroslav Kovaliv, Andriy Pryveda, Mariana Khmyz, Sviatoslav Kniaz, Dmytro Pavlov

1 Lviv University of Business and Law

99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

2 Lviv State University of Internal Affairs

26 Horodotska Street, Lviv, 79007, Ukraine

3 Lviv Region Prosecutor's Office

17-19 Taras Shevchenko Avenue, Lviv, 79005, Ukraine

4 Ivan Franko National University of Lviv

1 Universytetska Street, Lviv, 79000, Ukraine

5 Lviv Polytechnic National University

12 Stepana Bandery Street, Lviv, 79013, Ukraine

6 Institute of Department of State Guard of Ukraine Taras Shevchenko National University of Kyiv 8 Petra Bolbochana Street, Kyiv, 01014, Ukraine

Анотащя. У статт на основi nорiвняльного аналiзу галузевого законодавства УкраТни i практики його застосування дослщжено особливост розбудови професшного самоврядування в систе1^ оргашв прокуратури, оргашв судовоТ влади та оргашв адвокатського самоврядування. Визначено, що прокурорське самоврядування являе собою колективне самостшне виршення прокурорами питань, пов'язаних iз дiяльнiстю оргашв прокуратури. Встановлено, що систему оргашв адвокатського самоврядування в УкраТш формують: 1) З'Тзд адвока^в УкраТни; 2) Рада адвока^в УкраТни; 3) Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя адвокатури; 4) Вища ревiзiйна комiсiя адвокатури; 5) Конферен^я адвокатiв регiону; 6) Рада адвока^в регiону; 7) Квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя; 8) Ревiзiйна комiсiя регюну. З'ясовано, що органами суддiвського самоврядування в УкраТш е: 1) збори судд^в, що являють собою зiбрання суддiв, що належать до вщповщного суду, для того, щоб обговорити питання внутршньоТ дiяльностi такого суду та ухвалити вщповщш колективнi ршення за результатами обговорення таких питань; 2) Рада суддiв УкраТни (вищий орган суддiвського самоврядування, при чому вЫ функц^онуе як виконавчий орган з'Тзду суддiв УкраТни); 3) з'Тзд суддiв УкраТни (орган, що приймае ршення, якi е обов'язковими до виконання уЫма органами суддiвського самоврядування та уама судами в УкраТш). Зазначено, що перспективами подальших дослщжень у цьому напрямi е визначення ролi судовоТ влади в конституцшно-правовому механiзмi захисту прав i свобод людини та дослiдження вимог щодо несумiсностi посади суддi, прокурора та адвоката з шшими видами дiяльностi в контекстi порiвняльного конституцiйно-правового аспекту.

Ключовi слова: прокурорське самоврядування; адвокатське самоврядування; суддiвське самоврядування; судова влада; адвокатура; прокуратура; правосуддя; судочинство.

DOI: 10.22178/pos.71-8 JEL Classification: K49

Received 29.05.2021 Accepted 26.06.2021 Published online 30.06.2021

Corresponding Author: Ruslan Skrynkovskyy uan_lviv@ukr.net

© 2021 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Abstract. Based on a comparative analysis of the sectoral legislation of Ukraine and the practice of its application, the article studies the features of the development of professional self-government in the system of prosecutors, judicial authorities and the bar. It has been found out that prosecutorial self-government in Ukraine is conducted through the Council of Prosecutors of Ukraine (the highest body of prosecutorial self-government in the period between all-Ukrainian conferences of prosecutors) and the all-Ukrainian conference of prosecutors (the highest body of judicial self-government). It has been determined that prosecutorial self-government is a collective independent decision of prosecutors on issues related to the activities of prosecutorial bodies. It has been established that the system of bar self-government bodies in Ukraine is formed by: 1) the Congress of advocates of Ukraine; 2) the Bar Council of Ukraine; 3) the Supreme Qualification and Disciplinary Commission of Advocacy; 4) the Supreme Audit Commission of the Bar; 5) the Regional Conference of Advocates; 6) the Council of Advocates of the region; 7) the Qualification and Disciplinary Commission; 8) the Audit Commission of the region. It has been found that the bodies of judicial self-government in Ukraine are: 1) a meeting of judges, which is a gathering of judges belonging to the corresponding court aimed at discussing the internal activities of such a court and making appropriate collective decisions based on the discussion of such issues; 2) the Council of Judges of Ukraine (the highest body of judicial self-government, which also functions as the executive body of the Congress of Judges of Ukraine); 3) the Congress of Judges of Ukraine (the body that makes decisions that are binding on all bodies of judicial self-government and all courts in Ukraine). It is noted that the prospects for further research in this area are to determine the role of the judiciary in the constitutional and legal mechanism for the protection of human rights and freedoms and to study the requirements for incompatibility of a judge, prosecutor and lawyer with other activities in the context of comparative constitutional law.

Keywords: prosecutorial self-government; advocacy self-government; judicial self-government; judiciary; advocacy; prosecutor's office; justice; proceedings.

ВСТУП

Суттевим поштовхом до реформування сис-теми судових оргашв, зокрема оргашв прокуратура оргашв адвокатського самовряду-вання та оргашв кримшально! юстицп стало прийняття Закону Укра!ни «Про прокуратуру» [1]. Варто зауважити, що дiяльнiсть за-значених вище оргашв у комплекс впливае на рiвень ефективносп та продуктивносп дiяльностi правово! системи у сукупность Таким чином, акцентуючи увагу на зазначено-му, в основi тематики цього дослщження ле-жатиме виокремлення засад дiяльностi оргашв прокуратури, оргашв адвокатського са-моврядування, оргашв суддiвського само-врядування та оргашв кримшально! юстицп в контексп виокремлення напрямюв !х пере-будови, як основи реформування системи судових оргашв.

Аналiз останшх дослщжень i публжацш свщ-чить про те, що значний внесок у вивчення, дослщження та розвиток професшного само-врядування в системi прокуратури, судово! влади та адвокатури зробили таю вчеш-

юристи i практики: Н. Бакаянова [2, 3], В. До-лежан [3], О. бщук [4], Н. Квасневська [5], С. Ювалов [3], С. Короед [6], I. Кресша [6], С. Мар-ченкова [4], М. Маршуба [7], С. Прилуцький [6], Ю. Полянський [3], О. Свида [3], Д. Толпиго [8], О. Толпиго [8] та шшь

Так, С. Короед, I. Кресша i С. Прилуцький [6] у своему дослщженш представляють Концеп-цш реформування судово! влади Укра!ни. В основi реформування судово! влади Украши, на думку науковщв, повинш лежати форму-вання законодавчих i оргашзацшних засад до затвердження в Укра!ш ефективно!, вщповь дально! i водночас незалежно! судово'! влади, яка буде захищати права та законнi штереси громадян, а також матиме високий рiвень до-вiри з боку сустльства. Окрiм того, науков-цями представлено таю завдання, яких пот-рiбно досягти у ходi реформування судово! влади Укра!ни, а саме [6]:

1) у контексп реформування дотримуватись щей децентралiзацi! i внутршньо! судово! спецiалiзацi!;

2) формування цШсно'' системи cyAiB, до складу яко'1 повинш входити не тiльки Верхо-вний Суд, але i мкцевь зокрема мiсцевi окру-жнi суди;

3) удосконалення процесуального законодав-ства, акцентуючи увагу на засадах процесуа-льно' активностi суду;

4) удосконалення законодавства, яким пе-редбачаеться притягнення суддiв до дисцип-лшарно' вщповщальносп за вчинення дис-циплiнарних правопорушень;

5) удосконалення процедури оргашзацп i дiя-льностi органiв, якi беруть безпосередню участь у процесах судочинства, окрiм того, за-безпечити вхщ таких органiв у загальну систему судових органiв Укра'ни;

6) реформування корпусу суддiв;

7) реформування процедури учасп народу у процесах здшснення правосуддя;

8) удосконалення процедури фшансування дiяльностi судових оргашв;

9) пiдвищення рiвня незалежностi суддiв, за-безпечення високого рiвня професiоналiзму та квалiфiкованостi у процесах здшснення ними правосуддя.

Науковець Н. Квасневська у пращ [5] розгля-дае проблеми, що виникають у контекст реформування судово'' системи Укра'ни. Так, на думку науковця, одшею iз ключових проблем, що лежить в основi реформування судово'' влади Укра'ни е проблема низького рiвня ефективностi здiйснення судочинства. До прикладу, занижена яюсть дiяльностi судових оргашв впливае на зниження рiвня довь ри громадян до правосуддя. О^м ще' голов-но'' проблеми, науковець також наголошуе на: а) ненормованш завантаженостi суддiв; б) затягуванш розгляду судових справ, пов'язаних iз корупцiйними правопорушен-нями; в) низькому рiвнi забезпечення неза-лежностi суддiв; г) неузгодженостi та склад-носп положень законодавства; д) проблематичности виконання рiшень, ухвалених суд-дями; е) низькому рiвнi кадрового та фшан-сового забезпечення; е) високому рiвня кору-пцп.

Що стосуеться органiв адвокатського само-врядування, то Н. Бакаянова [2] зауважуе, що органи адвокатського самоврядуванш у вщ-повiдностi до цивiльно-правового статусу не е узгоджеш iз доктринами, як представленi

цивiльним правом. З огляду на те, цивыьно-правовий статус таких оргашв потребуе удосконалення.

Своею чергою, у науковiй пращ [3] зазначено, що розвиток оргашв адвокатського самовря-дування повинен бути безпосередньо нащле-ний на посилення шституцшно'' незалежносп Нащонально'' асощацп адвокатв Укра'ни. Ок-рiм того, потрiбно першочергово:

а) забезпечити рiвновагу мiж повноваження-ми органiв адвокатського самоврядування та 'х посадовими особами;

б) удосконалити систему пщзвггносп усiх оргашв адвокатського самоврядування;

в) тдвищити рiвень вiдповiдальностi поса-дових оаб оргaнiв адвокатського самовряду-вання;

г) тдвищити рiвень морально-етичних i професiйних вимог до претендеш1в на посаду адвоката;

д) тдвищити рiвень квaлiфiкaцГi aдвокaтiв;

е) посилити контроль за адвокатською дiя-льностi з цiллю реагування на дисциплшарш правопорушення i недопущення 'х виник-нення у перспективi [3] (С. Ювалов, Ю. Полян-ський, В. Долежан, Н. Бакаянова М., О. Свида).

Щодо реформування оргашв прокуратури, то у прaцi [4] (О. бщук, С. Марченкова) зазначено про позитивш та негaтивнi аспекти цього процесу. Вiдтaк, позитивними аспектами реформування оргашв прокуратури повинно стати [4]:

а) оновлення кaдрiв, посилення вимог до кандидат, що претендують на прокурорськi посади;

б) пщвищення рiвня ефективностi функщо-нування оргашв прокурорського самовряду-вання;

в) закршлення законодавчими положеннями того, що прокурори зобов'язаш пщпорядко-вуватись сво'м керiвникaм лише у контекстi виконання припиав, представлених у пись-мових наказах, що носять насамперед адмшь стративний характер.

Натомкть реформування оргaнiв прокуратури матиме таю негативш наслщки, як [4]:

а) зниження рiвня якостi розслiдувaння зло-чинiв внаслщок скорочення кiлькостi пращв-никiв;

б) зниження рiвня якосп функщонування адмшктративно-правового устрою;

в) вщсутшсть обмежень як у Конституцп Украши, так i у шших законах щодо того, що Президент мае право пропонувати особу на посаду Генерального прокурора.

Натомкть О. Толпиго i Д. Толпиго [8] заува-жують, що у контекст реформування оргашв прокуратури дощльно упроваджувати евро-пейськi стандарти.

Акцентуючи увагу на реформуваннi органiв кримшально! юстицп, то М. Маршуба [7] за-уважуе, що така реформа повинна проходити, опираючись на стратегiю community policing. При цьому науковець стверджуе, що реформою мае бути передбачено зниження рiвня учинення злочишв правопорушниками за ра-хунок тдвищення рiвня кримiногенностi та посилення наявних i упровадження нових за-собiв захисту конституцiйних прав та свобод громадян.

Визнаючи вагомий науково-практичний вне-сок у дослщження i розвиток окремих питань (аспек^в) за проблемою, дощльно зазначити, що в даний час недостатньо уваги придыено питанням, яю стосуються тенденцiй розбудо-ви професшного самоврядування в системi оргашв прокуратури, оргашв судово! влади та оргашв адвокатського самоврядування.

Метою cmammi е на основi порiвняльного аналiзу галузевого законодавства Укра!ни i практики його застосування дослщити особ-ливост розбудови професiйного самоврядування в системi органiв прокуратури, органiв судово! влади та оргашв адвокатського само-врядування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ

Практика показуе, що внутршня розбудова оргашв кримшально! юстицп в контексп системи професшного самоврядування, висту-пае одним iз ключових аспек^в реформування у системi судово! гыки влади. О^м того, слiд вiдмiтити, що органи адвокатського самоврядування та органи прокуратури на вщ-мшу вщ судових органiв були тiльки недавно надыеш юридичною процедурою реалiзацi! мехашзму самоврядування. Такi аспекти на-самперед пов'язаш iз прийняттям Закону Украши «Про прокуратуру» [1] та Закону Укра!-

ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяль-шсть» [9].

Акцентуючи увагу на положеннях Закону Украши «Про прокуратуру» [1], слщ вщм^ити, що основа моделi оргашв прокурорського самоврядування базуеться на пщходах, якi представленi у Закош Укра!ни «Про судо-устрш i статус суддiв» [10].

Варто вщмнити, що вiднесення органiв прокурорського самоврядування до оргашв державно! влади дае пщстави визначити вщмш-ност у процедурi побудови та у компетенщях посадових оаб оргaнiв суддiвського самоврядування вщ iнших оргaнiв, зокрема вiд оргашв адвокатського самоврядування.

До прикладу, статтею 66 «Оргашзацшш фор-ми прокурорського самоврядування» Закону Укра!ни «Про прокуратуру» [1] зазначено, що прокурорське самоврядування в Укра!ш проводиться через Раду прокурорiв Укра!ни i всеукра!нську конференцiю прокурорiв.

Вiдповiдно до статт 67 «Всеукра!нська кон-ференщя прокурорiв» Закону Укра!ни «Про прокуратуру» [1] найвищий орган суддiвсь-кого самоврядування - це всеукра!нська кон-ференцiя прокурорiв. Основними завданнями дiяльностi цього органу виступають:

- заслуховування звггу, поданого Радою про-курорiв Укра!ни, стосовно стaдiй виконання завдань, яю дорученi органам прокурорського самоврядування, стану фшансування оргашв прокурорського самоврядування та рiв-ня оргашзацшного забезпечення дiяльностi оргaнiв прокурорського самоврядування;

- обрання члешв Вищо! ради правосуддя, прийняття рiшень про припинення повнова-жень членiв Вищо! ради правосуддя у вщпо-вщносп до положень КонституцГ! Укра!ни [11] та закошв Укра!ни;

- затвердження Кодексу професшно! етики та поведшки прокурорiв;

- затвердження положень про Раду прокуро-рiв Укра!ни;

- затвердження положень про порядок робо-ти оргашв, що здшснюють дисциплшарш провадження;

- звертання до оргaнiв державно! влади i !х посадових оаб стосовно внесення пропозицш по виршенню питань, пов'язаних iз дiяльнiс-тю оргaнiв прокуратури;

- розгляд шших питань, пов'язаних iз особли-востями дiяльностi оргашв прокурорського самоврядування, здшснення iнших повнова-жень у вщповщносп до передбачених зако-нодавством засад.

Що стосуеться дiяльностi Ради прокурорiв Укра'ни, то, до прикладу, статтею 71 «Рада прокурорiв Укра'ни» Закону Укра'ни «Про прокуратуру» [1] зазначено, що це е також вищий орган прокурорського самоврядування, проте лише у перюд мiж всеукра'нськими конференцiями прокурорiв.

З огляду на зазначене вище, доцiльно розк-рити змiст основних завдань прокурорського самоврядування. Так, згщно статт 65 «За-вдання прокурорського самоврядування» Закону Укра'ни «Про прокуратуру» [1] проку-рорське самоврядування являе собою колек-тивне самостшне виршення прокурорами питань, пов'язаних iз дiяльнiстю оргaнiв про-куратури. А саме в основi таких завдань ле-жить:

- досягнення оргашзацшно'' цшсносп функ-цiонувaння та дiяльностi оргашв прокурату-ри;

- пiдвищення рiвня якосп дiяльностi проку-рорiв;

- посилення незалежносп прокурорiв, забез-печення 'х захисту вiд втручання у 'хню дiя-льнiсть;

- визначення потреб кадрового, мaтерiaльно-технiчного, фiнaнсового чи шшого характеру, контролювання процесу дотримання норма-тивiв, визначених законодавством щодо осо-бливостей такого контролю;

обрання або призначення прокурорiв членами iнших оргaнiв, якщо таке передбачено ви-могами закону.

Стосовно адвокатського самоврядування, то основними завданнями його оргашв висту-пають (згщно статт 44 «Завдання адвокатсь-кого самоврядування» Закону Укра'ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» [9]):

- забезпечення належного рiвня незaлежностi адвокатв, гарантування захисту вiд втручання у 'х адвокатську дiяльнiсть;

- формування належних умов для здшснення адвокатами адвокатсько'' дiяльностi;

- забезпечення високого рiвня професюналь зму адвокатв;

- формування та пiдтримaння на належному рiвнi дiяльностi квaлiфiкaцiйно-дисциплшарних комiсiй адвокатури;

- забезпечення вщкритосп даних про дiяль-нiсть оргашв адвокатури;

- забезпечення цшсного порядку ведення единого реестру адвокатв Укра'ни;

безпосередня участь у процедурi формування Вищо'' ради правосуддя у вщповщносп до порядку та вимог, передбачених законодавст-вом.

Систему оргaнiв адвокатського самоврядування в Укра'ш формують [12]: 1) З'''зд адво-катв Укра'ни; 2) Рада aдвокaтiв Укра'ни; 3) Вища квaлiфiкaцiйно-дисциплiнaрнa комiсiя адвокатури; 4) Вища ревiзiйнa комiсiя адвокатури; 5) Конференщя aдвокaтiв регюну; 6) Рада aдвокaтiв регiону; 7) Квaлiфiкaцiйно-дисциплiнaрнa комiсiя; 8) Ревiзiйнa комiсiя регiону.

Згiдно стaттi 54 «З'''зд aдвокaтiв Укра'ни» Закону Укра'ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» [9] з'''зд aдвокaтiв Укра'ни, до складу якого входять делегати, виступае ви-щим органом адвокатського самоврядування Укра'ни. Обрання делегатв вiдбувaеться на конференцiях aдвокaтiв за регюнами внасль док проведення голосування. Быьшють отриманих голосiв делегатом на конференцп свiдчить про те, що вш входитиме до складу з'''зду aдвокaтiв Укра'ни.

Щодо Ради адвокатв Укра'ни, то вiдповiдно до статп 55 «Рада aдвокaтiв Укра'ни» Закону Укра'ни «Про адвокатуру та адвокатську дiя-льнiсть» [9] цей орган виконуе функцп адвокатського самоврядування у перюд мiж з'''здами адвокатв Укра'ни. Окрiм того, слiд вщмггити, що Рада aдвокaтiв Укра'ни звггуе та перебувае у пiдпорядкувaннi з'''зду адвока-тiв Укра'ни. Раду адвокатв Укра'ни формують 30 члешв, при чому стаж адвокатсько'' дiяльностi таких членiв не може бути мен-шим за 5 роюв. Серед 30-ти членiв 26-ть члешв е представники кожного з регюшв Укра'-ни, обрання яких вщбуваеться на конферен-цiях адвокатв регiону. Чотири iншi члени Ради адвокатв Укра'ни - це голова, його два заступники, обрання яких також вщбуваеться через проведене голосування на адво-катв Укра'ни, та секретар, що обираеться безпосередньо iз складу члешв Ради адвока-

^в Укра!ни безпосередньо членами Ради адвокат Укра!ни.

Вища квaлiфiкaцiйно-дисциплiнaрнa комiсiя адвокатури згщно стaттi 52 «Вища квaлiфiкa-цшно-дисциплшарна комiсiя адвокатури» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокат-ську дiяльнiсть» [9] - це колепальний орган, основним завданням якого виступае розгля-дання скарг стосовно ухвалених рiшень, дш або бездiяльностi квaлiфiкaщйно-дисциплiнaрних комкш адвокатури. Звiтуе та пiдконтрольний цей орган як з'!зду aдвокaтiв Укра!ни, так i Рaдi aдвокaтiв Укра!ни. Склад Вищо! квaлiфiкaщйно-дисциплiнaрно! комiсГ! формують також 30-ть членiв зi стажем адво-катсько! дiяльностi мiнiмум 5-ть рокiв. 26-ть членiв Вищо! квaлiфiкaщйно-дисциплiнaрно! комiсГ! - це представники кожного з регюшв. 1ншими членами е голова, його два заступники, яю вибираються членами з'!зду адвока^в внaслiдок проведення голосування, та секре-тар, за якого вiддaють голоси члени Вищо! квaлiфiкaщйно-дисциплiнaрно! комiсГ! адвокатури, при чому вш обираеться зi складу Вищо! квaлiфiкaщйно-дисциплiнaрно! комки адвокатури.

Акцентуючи увагу на Вищш ревiзiйнiй комiсГ! адвокатури, слiд вiдмiтити, що статтею 53 «Вища ревiзiйнa комгая адвокатури» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiя-льнiсть» [9] зазначено, що Вища ревiзiйнa комгая адвокатури - це орган, який контро-люе дiяльнiсть, зокрема фшансово-господарського характеру, Нащонально! асо-щаци aдвокaтiв Укра!ни, у тому чи^ !! орга-нiв, Ради адвока^в Укра!ни, Вищо! квaлiфiкa-цшно-дисциплшарно! комки адвокатури, рад адвока^в регiонiв, квaлiфiкaцiйно-дисциплiнaрних комiсiй адвокатури, ревiзiй-них комкш aдвокaтiв регiонiв. Своею чергою, Вища ревiзiйнa комiсiя адвокатури звпуе та пiдпорядковуеться з'!зду aдвокaтiв Укра!ни.

КонференцГ! aдвокaтiв регiону присвячена стаття 47 «Конференщя aдвокaтiв регiону» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокат-ську дiяльнiсть» [9]. Так, у закош зазначено, що конференщя адвока^в регюну виступае вищим органом адвокатського самовряду-вання у мiстaх Ки!в та Севастополь, областях та у Автономнш Республiцi Крим.

Вiдповiдно до статт 48 «Рада aдвокaтiв реп-ону» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та ад-вокатську дiяльнiсть» [9] рада адвока^в реп-

ону - це орган, що виконуе функци адвокатського самоврядування у регюш на перюд мiж конференцiями aдвокaтiв регiону. Контроль над дiяльнiстю цього органу покладе-ний на конференцiю адвока^в регiону.

Стосовно дiяльностi Квaлiфiкaцiйно-дисциплшарно! комiсГ!, то згiдно стaттi 50 «Квaлiфiкaцiйно-дисциплiнaрнa комiсiя адвокатури» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» [9] цей орган фун-кцiонуе з метою встановлення рiвня фахово! пiдготовки осiб, якi претендують на зайняття адвокатською дiяльнiстю. О^м того, кваль фiкaцiйно-дисциплiнaрнa комiсiя адвокатури розглядае питання притягнення адвока^в до дисциплшарно! вiдповiдaльностi.

Ревiзiйнa комiсiя регюну функщонуе з метою контролювання дiяльностi, зокрема фшансо-во-господарського характеру, квaлiфiкaцiйно-дисциплшарно! комiсГ! адвокатури та ради адвока^в регiону (стаття 51 «Ревiзiйнa комь сiя aдвокaтiв регiону» Закону Укра!ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» [9]). Водночас контроль за дiяльнiстю цього органу покладений на конференщю aдвокaтiв регюну

Основними принципами, на яких базуеться адвокатське самоврядування в Укра!ш, ви-ступають [9, 12]: 1) принцип виборносп; 2) принцип глaсностi; 3) принцип обов'язковость в основi якого лежить вико-нання адвокатами ршень, якi ухвалили орга-ни адвокатського самоврядування; 4) принцип шдзвггносп; 5) принцип заборони на втручання оргaнiв адвокатського самоврядування у професшну дiяльнiсть адвоката.

В контексп aнaлiзу особливостей дiяльностi оргaнiв прокурорського самоврядування та оргашв адвокатського самоврядування дощльно розкрити ключовi аспекти суддiвського самоврядування в Укра!ш. Вщтак, у вщповщ-ностi до статп 126 «Завдання суддiвського самоврядування» Закону Укра!ни «Про судо-устрiй i статус суддiв» [10] суддiвське самоврядування - це одна iз головних гарантш забезпечення незaлежностi суддiв. В основi дiяльностi оргaнiв суддiвського самоврядування мае лежати:

а) сприяння формуванню вщповщних оргаш-зацшних i iнших умов, що е необхщними для забезпечення нормальних умов для дiяльно-стi суддiв та судiв;

б) пщвищення рiвня незалежносп суддiв та судiв;

в) забезпечення захисту суддiв вiд втручання у 'хню дiяльнiсть

г) пщвищення рiвня дiяльностi кaдрiв, що за-дiянi у системi судiв.

Згщно статп 127 «Оргашзацшш форми суд-дiвського самоврядування» Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» [10], органами суддiвського самоврядування в Укра'ш виступають: 1) збори суддiв (зокрема збори суддiв мiсцевого суду, збори суддiв апеляцш-ного суду, збори суддiв вищого спецiaлiзовa-ного суду, Пленум Верховного Суду, а також у встановлених законодавством випадках -апеляцшш палати вищого спецiaлiзовaного суду); 2) Рада суддiв Укра'ни; 3) з''зд суддiв Укра'ни.

Збори суддiв вiдповiдно до статп 128 «Збори суддiв» Закону Укра'ни «Про судоустрiй i статус суддiв» [10] являють собою зiбрaння суд-дiв, що належать до вщповщного суду, для того, щоб обговорити питання внутршньо'' дiяльностi такого суду та ухвалити вiдповiднi колективш рiшення за результатами обгово-рення таких питань. Скликання зборiв суддiв проводить голова вiдповiдного суду, при чо-му за особистою шщативою. Однак збори су-ддiв можуть скликатися i у випадку, коли е вимога суддiв, при чому мае звернутися не менше, шж третина вiд загально'' кiлькостi суддiв такого суду.

Основними завданнями дiяльностi зборiв су-ддiв виступають [10]:

- обговорення питань, що стосуються внут-ршньо'' дiяльностi суду або дiяльностi суддiв чи прaцiвникiв апарату суду, i ухвалення сто-совно цих питань ршень;

- визначення спещaлiзaщi суддiв, виходячи iз проведеного розгляду справ конкретних ка-тегорiй;

- визначення рiвня навантаження на кожного суддю, який здiйснюе правосуддя у конкретному судь виходячи iз його aдмiнiстрaтивних чи iнших обов'язюв;

- розгляд та зарахування звтв, якi подаються суддями, що займають адмшютративш посади у конкретному судь та керiвником апарату суду;

- звернення iз поданням щодо притягнення адвоката, прокурора та/чи посадово'' особи, що здшснюе дiяльнiсть у оргаш державно'' влади або оргaнi мюцевого самоврядування, до дисциплшарно'' вiдповiдaльностi внасль док учинення дiй чи бездiяльностi, якими по-рушуються гаранты незалежносп суддi i суду;

- здшснення шших повноважень, що визна-чеш законодавством.

Обрання зборiв суддiв кожного суду, за виня-тком мкцевих загальних судiв, проводитися внaслiдок проведення таемного голосування делегатв на вщповщному суддiв Укра'-ни [10].

Водночас головним органом суддiвського самоврядування в Укра'ш вiдповiдно до статп 129 «З''зд суддiв Укра'ни» Закону Укра'ни «Про судоустрiй i статус суддiв» [10] е з'''зд суддiв Укра'ни. Цим органом приймаються ршення, якi е обов'язковими до виконання уама органами суддiвського самоврядування та уама судами в Укра'ш.

Акцентуючи увагу на Рaдi суддiв Укра'ни, то варто зауважити, що це е вищий орган суддь вського самоврядування, при чому вш функ-цiонуе як виконавчий орган з'''зду суддiв Ук-ра'ни. Рада суддiв Укра'ни проводить оргaнi-зацшш заходи стосовно виконання рiшень, ухвалених з'''здом суддiв Укра'ни, а також здшснюе контроль за виконанням таких рь шень. Рада суддiв Укра'ни розглядае та вирi-шуе питання, пов'язаш iз скликанням з'''зду суддiв Укра'ни.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослщження дають можливiсть зробити тaкi загальш висновки, а саме:

- розбудова професшного самоврядування в системi оргашв прокуратури, оргaнiв судово'' влади та оргашв адвокатського самоврядування в Укра'ш регулюеться Конститущею Укра'ни, Законом Укра'ни «Про прокуратуру», Законом Укра'ни «Про судоустрiй i статус су-ддiв», Законом Укра'ни «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть»;

- прокурорське самоврядування в Укра'ш проводиться через Раду прокурорiв Укра'ни (вищий орган прокурорського самовряду-вання у перюд мiж всеукра'нськими конфе-

ренщями npoKypopiB) i всеукрашську конфе-ренцiю npoKypopiB (найвищий орган сyддiв-ського самоврядування);

- прокурорське самоврядування являе собою колективне самостшне виpiшення прокурорами питань, пов'язаних i3 дiяльнiстю opганiв прокуратур;

- систему оргашв адвокатського самоврядування в УкраШ формують: 1) ЗЧзд адвoкатiв Украши (вищий орган адвокатського самоврядування Украши, до складу якого входять делегати); 2) Рада адвока^в Украши (орган, що виконуе функцп адвокатського самоврядування у перюд мiж зЧздами адвoкатiв Украши); 3) Вища квалiфiкацiйнo-дисциплiнаpна кoмiсiя адвокатури (кoлегiальний орган, ос-новним завданням якого виступае розгля-дання скарг стосовно ухвалених piшень, дш або бездiяльнoстi квалiфiкацiйнo-дисциплiнаpних кoмiсiй адвокатури); 4) Вища pевiзiйна кoмiсiя адвокатури (орган, який ко-нтролюе дiяльнiсть, зокрема фшансово-господарського характеру, Нацюнально'1 асо-щацп адвoкатiв Украши, у тому чи^ ïï органи, Ради адвока^в Украши, Вищо'1' квалiфiка-цшно-дисциплшарно1 кoмiсiï адвокатури, рад адвока^в pегioнiв, квалiфiкацiйнo-дисциплiнаpних кoмiсiй адвокатури, pевiзiй-них кoмiсiй адвока^в pегioнiв); 5) Конферен-цiя адвока^в pегioнy (вищий орган адвокатського самоврядування у мютах Кшв та Севастополь, областях та у Автономнш Республщ Крим); 6) Рада адвока^в pегioнy (орган, що виконуе функцп адвокатського самоврядування у регюш на перюд мiж конференщями адвока^в pегioнy); 7) Квалiфiкацiйнo-

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

дисциплшарна кoмiсiя (орган, що фyнкцioнyе з метою встановлення piвня фахово! подготовки oсiб, якi претендують на зайняття адво-катською дiяльнiстю); 8) Ревiзiйна кoмiсiя pегioнy (орган, що функцюнуе з метою встановлення piвня фахово! пiдгoтoвки oсiб, яю претендують на зайняття адвокатською дiя-льнiстю);

- органами сyддiвськoгo самоврядування в УкраШ виступають: 1) збори сyддiв (зокрема збори сyддiв мюцевого суду, збори сyддiв апеляцiйнoгo суду, збори сyддiв вищого спе-цiалiзoванoгo суду, Пленум Верховного Суду, а також у встановлених законодавством ви-падках - апеляцшш палати вищого спещаль зованого суду), що являють собою зiбpання сyддiв, що належать до вщповщного суду, для того, щоб обговорити питання внутрШньо1 дiяльнoстi такого суду та ухвалити вщповщш колективш piшення за результатами обгово-рення таких питань; 2) Рада сyддiв Украши (вищий орган сyддiвськoгo самоврядування, при чому вш фyнкцioнyе як виконавчий орган зЧзду сyддiв Украши); 3) зЧзд сyддiв Украши (орган, що приймае ршення, яю е обов'язковими до виконання уама органами сyддiвськoгo самоврядування та уама судами в УкраШ).

Перспективами подальших дослщжень у цьому напpямi е визначення poлi судово! влади в конституцшно-правовому механiзмi захисту прав i свобод людини та дослщження вимог щодо несушсносп посади суддь прокурора та адвоката з шшими видами дiяльнoстi в контексп пopiвняльнoгo кoнститyцiйнo-правового аспекту.

1. Pro prokuraturu [About the prosecutor's office] (Ukraine), 14.10.2014, No 1697-VII. Retrieved May

1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text (in Ukrainian) [Про прокуратуру (Укра!на), 14.10.2014, № 1697-VII. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text].

2. Bakaianova, N. (2017). Systema orhaniv advokatskoho samovriaduvannia v aspekti sudovo-

pravovoi reformy [The system of bar self-government bodies in the aspect of judicial and legal reform]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 4, 87-90 (in Ukrainian) [Бакаянова, Н. (2017). Система оргашв адвокатського самоврядування в аспект судово-правово! реформи. ЧасописКшвськогоутверситету права, 4, 87-90].

3. Kivalov, S., Polianskyi, Yu., Dolezhan, V., Bakaianova, N., & Svyda, O. (2015). Reformuvannia sudovoi

vlady ta sumizhnykh instytutiv v Ukraini. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu "Odeska yurydychna akademiia", 17, 5-24 (in Ukrainian)

[Ювалов, С., Полянський, Ю., Долежан, В., Бакаянова, Н., & Свида, О. (2015). Реформування

судово'1 влади та сумiжних шститутв в Украшь HayKoei пращ Нащонального утверситету «Одеська юридична amdeMÏR», 17, 5-24].

4. Yeshchuk, O., & Marchenkova, S. (2016). Deiaki aspekty reformuvannia orhaniv prokuratury. Sudova

ta slidcha praktyka v Ukraini, 2, 7-10 (in Ukrainian)

[бшук, О., & Марченкова, С. (2016). Деяк аспекти реформування оргашв прокуратури. Судова та CAid4a практика в Укра'М, 2, 7-10].

5. Kvasnevska, N. (2015). Zahalni problemy reformuvannia sudovoi systemy Ukrainy [General

problems of reforming the judicial system of Ukraine]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys, 2, 242-245 (in Ukrainian)

[Квасневська, Н. (2015). Загальш проблеми реформування судово'1' системи Украши. Швденноукратський правничий часопис, 2, 242-245].

6. Koroied, S., Kresina, I., & Prylutskyi, S. (2015). Kontseptsiia reformuvannia sudovoi vlady Ukrainy.

Sudova apeliatsiia, 3, 6-34 (in Ukrainian)

[Короед, С., Кресша, I., & Прилуцький, С. (2015). Концепщя реформування судово'1' влади Украши. Судова апелящя, 3, 6-34].

7. Marshuba, M. (2018). Vzaiemozv'iazok stratehii "community policing" i zmenshennia mozhlyvostei

uchynennia zlochyniv. Pytannia borotby zi zlochynnistiu, 35, 44-54 (in Ukrainian) [Маршуба, М. (2018). Взаемозв'язок стратегш «community policing» i зменшення можливостей учинення злочишв. Питання боротьби 3i злочинтстю, 35, 44-54].

8. Tolpyho, O., & Tolpyho, D. (2017). Dosvid implementatsii yevropeiskykh standartiv u natsionalnu

praktyku reformuvannia orhaniv prokuratury [Experience of implementation of European standards in the national practice of reforming the prosecutor's office]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 3(58), 201-207 (in Ukrainian)

[Толпиго, О., & Толпиго, Д. (2017). Досвщ iмплементацiï европейських стандартв у нащональну практику реформування оргашв прокуратури. Теорiя та практика державногоуправлтня, 3(58), 201-207].

9. Pro advokaturu ta advokatsku diialnist [About advocacy] (Ukraine), 05.07.2012, No 5076-VI.

Retrieved May 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text (in Ukrainian)

[Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть (Украша), 05.07.2012, № 5076-VI. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text].

10. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,

No 1402-VIII. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)

[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].

11. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved April 1,

2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)

[Конститущя Украши (Украша), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].

12. Natsionalna asotsiatsiia advokativ Ukrainy. (2021). Systema orhaniv advokatskoho

samovriaduvannia v Ukraini [The system of advocacy self-government in Ukraine]. Retrieved May 1, 2021, from https://unba.org.ua/naau (in Ukrainian)

[Нащональна асощащя адвокатв Украши. (2021). Система оргашв адвокатського самоврядування в Укра1т. Актуально на 01.05.2021. URL: https://unba.org.ua/naau].