CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 1. С. 124-128.
УДК 342.9
ОРГАНИ УПРАВЛ1ННЯ В СФЕР1 ФОРМУВАННЯ СУДДШСЬКОГО КОРПУСУ ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н
Русакова I. Г.
Вища рада юстици, м. КиТв, УкраТна
Стаття присвячена дослщженню оргашв управлшня формуванням суддiвського корпусу заруб1ж-них краги. Зокрема, в статп дослiджуються як органи управлшня формуванням суддiвського корпусу колишнiх сощатстичних, так i провiдиих заыдних кра1н. Особливоси управлiння в сферi формування суддiвського корпусу колишнiх соцiалiстичних краш розглядаються через призму того, що в даних кра1нах тривалий час не було спецiалiзованого органу у данш сферi, а в деяких (наприклад, Росшська Федерацш) такого органу немае i досi. В свою чергу, аналопчш органи провiдиих захщних краш аналь зуються через призму того, що в цих крашах iснують давнi традицп управлiння в сферi формування суддiвського корпусу та побудована ефективна судова система в цшому. В данiй статтi анатзуються повноваження, функци та мiсце в системi права кожно1 конкретно1 краши вiдповiдних оргашв управлш-ня формуванням суддшського корпусу.
Ключовi слова: орган управлшня, суддшський корпус, Вища рада юстици, адмшютративно-правове регулювання, зарубiжнi краши.
В процес реформи судових оргашв Украши важливим е вдоскоиалеиня ад-мiиiстративио-правового регулюваиия Вищо1 ради юстици через те, що саме цей орган здшснюе управлшня формуванням судщвського корпусу. Безперечно, в даному процес мають враховуватися найкращi здобутки як колишшх соцiалiстичиих краш, так i краш провiдиих захiдиих демократш. Отже, дана тема дослiджеиия мае неаби-яке практичне значення, бо без 11 належно! теоретично1 розробки неможливе вдоско-иалеиня роботи Вищо! ради юстици, системи судочинства та системи адмшютратив-ного i адмшютративно-процесуального права в цiлому.
Можна констатувати, що в Укра1иi на даний момент немае значно! кiлькостi дослщ-жень оргаиiв управлiиия формуванням судщвського корпусу зарубiжних краш. Однак деяю аспекти дiяльиостi аиалогiчиих по вщношенню до Вищо1 ради юстицi1 Украши оргашв заруб1жних краш були вже здшснеш Гончаренком О. В., Шпаком Д. Р., Сафульком С. Ф., Бринцевим В. Д., Колесниченком В. М., Обрусною С. Ю. та шшими. Однак ад-мшютративно-правовий статус Вищо1 ради юстицi1 в заруб1жних крашах не е достатньо дослiджеиим i потребуе, на нашу думку, подальшого вивчення i вдосконалення.
Метою дано1 статтi е комплексний аналiз основних рис та дiяльностi оргаиiв управлiиия формуванням суддiвського корпусу колишшх сощалютичних та провщ-них захщних краш. На даиiй основi будуть здiйсиеииi иауково-практичиi дослщжен-ня та буде надане вiдповiдие теоретичне узагальнення.
На даний момент Вища рада юстици активно здшснюе мiжнародну дiяльнiсть та займаеться запозиченням передового зарубiжного досвiду у данш сферi. Як зазначае Шпак Д. Р., першим значним проявом мiжнародноl дiяльностi Вищо! ради юстици став вiзит украшсько! делегаци до Крайово! ради судiвництва Польщi у вересш 1998 року. Згодом вiдбулись обмши вiзитами з Нацiональною радою юстици Угорщини, Генеральною радою судово! влади 1спани, Вищою радою магiстратури Португали, Крайовою радою судiвництва Польщi, Вищою радою мапстратури Франци, Радою юстици Грузи, Вищою судовою радою Болгари тощо. Члени Вищо! ради юстици та-кож ознайомились з принципами формування суддiвського корпусу у багатьох шших зарубiжних кра!нах - Великобритании Нiмеччинi, Сири, Лiванi, Ггали, Нидерландах [10, с. 91-92].
Спiвробiтники Вищо! ради юстици приймають участь у рiзноманiтних семiнарах, зустрiчах, проектах, конференщях, офiцiйних прийомах, консультацiях з представ-никами органiв управлiння в сферi формування суддiвського корпусу зарубiжних кра1н з метою запозичення !х позитивного досвщу i застосування його в сферi правового регулювання дiяльностi Вищо! ради юстици та судово1 системи зокрема [5]. Таким чином, накопичення позитивного зарубiжного досвiду в данш сферi е одним з першочергових завдань дiяльностi Вищо! ради юстици.
Безпосереднш аналiз зарубiжних оргашв управлiння в сферi формування суд-дiвського корпусу розпочнемо з аналiзу колишнiх соцiалiстичних кра!н, так як у них тривалий час був вщсутнш спецiалiзований орган в данш сфер^
В Румуни до складу Вищо! мапстратсько! ради входить 15 мапстрапв: 10 суддiв i 5 прокурорiв або помiчникiв суддiв Верховного суду. Особливим е те, що у випадках, коли рада виконуе функцiю дисциплiнарного органу, головуе голова Верховного суду (без права голосу), в ушх шших випадках - мшютр юстици [3, с. 33].
В Росшськш Федераци питання управлшня формуванням суддiвського корпусу вщнесеш до компетенци Президента Росшсько! Федераци, Ради Федерацш, квалiфiкацiйних колегiй судщв рiзного рiвня. Вiдповiдно до положень Конституци РФ Президент вносить до Ради Федерацш подання про призначення кандидата на посаду суддi Конституцшного, Верховного i Вищого Арбiтражного суду РФ i при-значае на посаду суддiв iнших федеральних судiв. Отже, iнститут Президенства у РФ активний суб'ект управлiння формуванням суддiвського корпусу i мае достатньо значш повноваження. Указом Президента РФ вщ 4 жовтня 2001 року регулюеться дiяльнiсть Комюи при Президентi РФ з попереднього розгляду кандидатур на посади суддiв федеральних судiв [4, с. 159-160].
У Казахстан Конститущя передбачае, що Голова Верховного Суду, голови колегш та суддi Верховного Суду мають обиратися Сенатом за поданням Президента Респу-блiки, на шдст^ рекомендаци Вищо! Судово! Ради Республши. Вища Судова Рада Казахстану очолюеться Головою, якого призначае Президент Республши, та скла-даеться з Голови Конституцшно! Ради, Голови Верховного Суду, Генерального прокурора, Мшютра юстици, депутапв Сенату, суддiв та шших ошб, якi призначаються Президентом Республши. [9, с. 52].
Цiкавi функци i повноваження у органу управлшня в сферi формування суддiвсь-кого корпусу Вiрменil, який очолюе президент кра!ни, а мiнiстр юстици та генераль-
ний прокурор е його заступниками. До компетенци Ради Правосуддя BipMeHii' нале-жить: подання на затвердження президентовi спискiв посадово! придатност суддiв i прокурорiв, висування пропозицш кандидатур голiв судiв рiзних рiвнiв, представ-лення пропозицiй щодо присвоення суддям i прокурорам класних ранпв, надання згоди щодо закiнчення повноважень судщ, арешт, притягнення до адмшютративно!, кримшально! та дисциплшарно! вiдповiдальностi [7, с. 62].
Верховна судова рада у Болгари складаеться з 25 оаб. За посадою до li складу вхо-дять голови двох вищих судiв, а також Головний прокурор. По одинадцять членiв оби-рають Народнi Збори та органи судово! влади кра!ни. У такому ж кшьюсному складi працюе Нацюнальна рада суддiвства в Республiцi Польща. Але замiсть прокурора до !! складу входить мiнiстр юстицi!, а 15 члешв ради обираються з числа суддiв [3, с. 33].
Вщповщно до Конституцi! Албанi! до складу Вищо! ради юстици входять Президент Республши, Голова Верховного Суду, Мшютр юстици, три члени, обраш парламентом, а також дев'ять суддiв вшх рiвнiв, яю обираються Нацiональною судовою конференцiею. Президент Республши е Головою Вищо! ради юстици, яка за пропо-зищею Президента, обирае зi свого складу заступника голови. Заступник голови ор-гашзовуе дiяльнiсть Вищо! ради юстици, а також головуе на !! засщаннях за вщсут-ностi Президента Республши. Вища рада юстицi! виршуе питання переводу суддiв, а також !х дисциплiнарно! вiдповiдальностi згiдно закону [9, с. 53].
Проаналiзувавши органи управлшня формуванням суддiвського корпусу в деяких колишнiх соцiалiстичних кра!нах, перейдемо до аналiзу вiдповiдних органiв провщ-них захiдних кра!н.
Як зазначае Гончаренко О. В., за сво!м статусом i структурою Вищi ради мапстратури Франци i 1тали наближаються ближче до виконавчо! влади, оскшьки Президен-ти е головами цих оргашв та приймають безпосередню участь у !х формуванш. Президент 1талп серед всього шшого може розпустити Раду у випадку, якщо цей орган не може функцюнувати. Таке право Президента 1тали виходить за меж оголошено! автономи iталiйсько! юстицi!. Статус Рад мапстратури Франци i Iталi! регулюеться вщповщними законами [4, с. 146].
До складу Вищо! ради мапстратури 1талшсько! Республши входять також перший голова та Генеральний прокурор Касацшного суду. Двi третини решти складу Ради обираються вшма звичайними суддями з числа суддiв рiзних категорiй, а одна тре-тина - Парламентом на спшьному засiданнi палат з числа професорiв права ушвер-сите^в та адвокатiв, що мають не менше 15 рокiв стажу. Рада обирае вще-голову з членiв, обраних Парламентом, а виборш члени Ради залишаються на посадi чотири роки та не можуть бути вщразу ж переобраш на новий строк [9, с. 51].
Раду мапстратури Франци, як вже зазначалось, очолюе Президент Республши, мшстр юстици за посадою е !! вще-головою. До складу Ради входять ще двадцять членiв, яких призначае Президент кра!ни. Рада складаеться з двох палат (formations), одна з яких мае компетенщю по вщношенню до суддiв i включае, крiм президента Республши i мiнiстра юстицi!, п'ять суддiв i одного прокурора, одного державного радника, який призначаеться Державною радою, а також 3 ошб, яю не можуть бути депутатами Парламенту чи суддями i призначаються вщповщно Президентом Респу-блiки, головою Нацюнальних зборiв i головою Сенату [6, с. 8-9].
Багатоступеневими е повноваження та структура Вищо1 ради мапстратури Пор-тугальсько1 Республiки. Зокрема, до 11 повноважень належить призначення, за-твердження, переведення i пiдвищеиня в посавд суддiв судiв загально1 юрисдикци та здiйсиеиня вiдповiдиого дисциплiиариого контролю. Вища рада мапстратури скла-даеться iз 17 члеиiв та е незалежним, автономним органом, що фшансуеться за раху-нок державного бюджету [8, с. 115].
Цшавим е те, що у Туреччиш до Вищо1 ради суддiв i державних обвинувачiв входить лише шють членiв. За посадою - мшютр юстицi1, який i е головою ще1 ради. Трьох основних i трьох резервних членiв призначае Президент iз числа кандидатур, включених до списку сувдв, номiнованих на цю дiяльнiсть загальними зборами суд-дями Вищого апеляцiйного суду. Двох основних i двох резервних членiв признача-ють загальнi збори Державно1 ради Туреччини [3, с. 34].
У Мальтшськш Республщ, Конституцiею передбачена Комюя по здiйсненню правосуддя, яка повинна складатись з Президента, який е 11 головою, та дев'яти ш-ших члешв, а саме: Головного суддц Генерального атторнея; двох члешв, обраних на чотири роки суддями Вищого суду з 1х оточення; двох члешв, призначених на чоти-ри роки, з яких один призначаеться Прем'ер-мшстром, а iнший - лщером опозицi1; Президента Палати адвокапв - за посадою [9, с. 52-53].
Отже, органи управлшня в сферi формування сувдвського корпусу колишшх со-цiалiстичних кра1н за сво1ми ознаками, функцiями та повноваженнями е бшьш схожими на Вищу раду юстицi1 Укра1ни. В свою чергу, органи управлшня в данш сферi провiдних захiдних кра1н мають бiльш складну структуру та, як правило, очолю-ються головою вщповщно1 держави. Подальше дослiдження дано1 теми сприятиме можливостi запозичення позитивних досягнень зарубiжних кра1н в сферi державного управлшня формуванням судщвського корпусу.
Список л^ератури:
1. Коиституцiя Украши : Закон Украши вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Вщомосл Верховно1 Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Про Вищу раду юстици : Закон Украши вщ 15.01.1998 № 22/98-ВР // Вщомосл Верховно1 Ради Украши. - 2001. - № 25. - Ст. 146.
3. Бринцев В. Д. Вища рада юстици: м1жнародний досвщ формування та нормативно-правове за-безпечення 11 дiяльностi в Украш / В. Д. Бринцев // Вгсник Верховного суду Укра1ни. - 2010. - № 12 (124). - С. 32-36.
4. Гончаренко О. В. Адм1шстративно-правов1 засади дiяльностi Вищо1 ради юстици : дис. на здоб-уття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.07 «Адмшстративне право [ процес ; фшансове право ; шфор-мац1йне право» / О. В. Гончаренко ; Нацюнальна юридична академ1я 1мен1 Ярослава Мудрого. - Х., 2009 - 214 с.
5. Гостева I. Г. Шдсумки м1жнародно1 дiяльиостi Вищо1 ради юстици у 2011 рощ / I. Г. Гостева // Вюник Вищо1 ради юстицй. - 2011. - № 4 (8). - С. 173-181.
6. Колесниченко С. Ю. Формування складу Вищо1 ради юстици за европейськими стандартами / С. Ю. Колесниченко // Вгсник Вищо1 ради юстици. - 2011. - № 3 (7). - С. 6-24.
7. Обрусна С. Ю. Заруб1жний досвщ судового управлшня та можливосп його використання при рефор-мувант судово1 системи Украгни / С. Ю. Обрусна // Вгсник Вищо1 ради юстииц. - 2010. - № 4. - С. 52-73.
8. Паришкура В. В. Ствробгшицтво Вищо1 ради юстицИ та Вищо1 ради маг1стратури ПортугалИ / В. В. Паришкура // Вгсник Вищо1 ради юстицИ. - 2010. - № 3. - С. 114-121.
9. Сафулько С. Ф. Представництво адвокатш у Вищих радах юстици (мапстратурах): порiвияль-но-правовий анатз / С. Ф. Сафулько // Вгсник Вищо1 ради юстицИ. - 2010. - № 1. - С. 49-59.
10. Шпак Д. Р. М!жнародна дшльшсть Вищо! ради юстици: здобутки та перспективи / Д. Р. Шпак // Вгсник Вищо! ради юстици. - 2010. - № 1. - С. 91-102.
11. Италия. Конституция и законодательные акты / [редкол. : Барабашев Г. В., Жидков О. А., Ильинский И. П. и др.]. - М. : Прогресс, 1988. - 392 с.
12. Маклаков В. В., Энтин В. Л. Французская Республика. Конституция и законодательные акты / В. В. Маклаков, В. Л. Энтин ; редкол. : Барабашев Г. В., Жидков О. А., Ильинский И. П. [и др.]. - М. : Прогресс. - 1989. - 448 с.
Русакова И. Г. Органы управления в сфере формирования судейского корпуса зарубежных стран / И. Г. Русакова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). № 1. - С. 124-128.
Статья посвящена исследованию органов управления формированием судейского корпуса зарубежных стран. В частности, в статье исследуются органы управления формированием судейского корпуса как бывших социалистических стран, так и ведущих западных стран. Особенности управления в сфере формирования судейского корпуса бывших социалистических стран рассматривается через призму того, что в данных странах длительное время не было специализированного органа в данной сфере, а в некоторых (например, Российская Федерация) такого органа нет до сих пор. В свою очередь, аналогичные органы ведущих западных стран анализируются через призму того, что в этих странах существуют длительные традиции в сфере управления формированием судейского корпуса и построена эффективная судебная система в целом. В данной статье анализируются полномочия, функции и место в системе права каждой конкретной страны соответствующих органов управления формированием судейского корпуса.
Ключевые слова: орган управления, судейский корпус, Высший совет юстиции, административно-правовое регулирование, зарубежные страны.
JUDICIARY FORMING BODIES IN FOREIGN COUNTRIES
Rusakova I. G.
The High Council of Justice, Kyiv, Ukraine
The article deals with the investigation of judiciary forming bodies in foreign countries. In particular article overview judiciary forming bodies in former socialist countries (Russian Federation, Kazakhstan, Bulgaria and others), as well as in leading western countries (France, Italy, Malta, Portugal). Peculiarities of judiciary forming bodies in former socialist countries are investigated under a circumstance of absence of a special body in this sphere for a long period of time. Corresponding bodies of leading western countries are analyzed as they have most efficient and oldest law regulation in this sphere. Author emphasize that Ukrainian High council of justice provides active international activity. In particular, during last few years' members of High council of justice participated in a number of conferences, seminars, meetings, consultations with foreign countries judiciary forming bodies officials. It is noted, that adoption of positive foreign experience in judiciary forming is one of the priorities of Ukrainian High council of justice. Analysis provided in an article indicates that in foreign countries judiciary forming bodies are very important in administrative law regulation system. In former socialist countries judiciary forming bodies are more similar to Ukrainian (especially functions and authorities). In some countries of this group (for example, Russian Federation) special body in sphere of judiciary forming is absent. Leading western countries have a long traditions and detailed law regulation in this sphere. As a rule judicial forming bodies of those countries are headed by head of a state. Author concludes that further investigation of this topic will be beneficial for a legal regulation of Ukrainian High council ofjustice.
Key words: Authority, judiciary, High council ofjustice, regulation by administrative law, foreign countries.
