CC BY
31Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 44-48.
УДК 340.5:35.075(477+100)
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З СИСТЕМ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ В УКРА1Н1 ТА ЗАРУБ1ЖНИХ ДЕРЖАВАХ
Мальцева €. В.
Тавршський нащональний ушверситеш iменi В. I. Вернадського, м. Смферополь, Украша
В статп розглянута специфжа оргашзацп виконавчого провадження в Украш та зарубiжних державах. Виокремленш централiзованi i децентралiзованi системи виконавчого провадження. Визначенi особливоси функцюнально1 спецiалiзаци оргашв примусового виконання i встановлено сшввщношен-ня централiзацil i децентралiзацil на структурно-функцiональному рiвнi i на рiвнi правого регулювання виконавчого провадження.
Ключовi слова: виконавче провадження, судовий виконавець, органи примусового виконання, приватний судовий пристав.
Досвщ заруб1жних кра1н у сфер1 виконання судових акпв та акпв шших оргашв мае значний вплив на формування шдход1в до удосконалення вгтчизняно1 модел1 виконавчого провадження { е актуальним при здшсненш правового регулювання виконавчого провадження в Укра!ш.
Актуальш дослщження вгтчизняного та заруб1жного досвщу виконавчого провадження мютяться у наукових працях Ч.Н. Аз1мова, Ю.В. Баулша, А.С. Васильева, В.1. Свштова, М.Й. Штефана, О.В. 1саенково1, 1.В. Решетшково!, В.О. Селезньова, В. В. Яркова та шших [1].
З метою пор1вняльного анатзу розглянемо специфшу оргашзацп виконавчого проводження в окремих державах та сформулюемо загальш критерп класифшацп систем виконавчого провадження. В юридичнш л1тератур1 здшснена класифшащя систем виконавчого провадження, в основ1 яко1 е спос1б оргашзацп професп судового виконавця, можливосп та меж1 участ недержавних оргашзацш у виконавчому провадженш тобто у сучаснш св1товш практищ д1е державна, приватна та змшана системи судових виконавщв [2].
У поданш до друку статп розглянут лише найбшьш характерш системи виконавчого провадження низки заруб1жних держав, право яких вщноситься до р1зних правових систем. Враховуючи характерш ознаки та форми перерозподшу власних повноважень у сфер1 примусового виконання, доцшьно виокремити центратзоваш та децентрал1зоваш системи виконавчого провадження. В.О. Селезньов для центра-л1зованих систем виконавчого провадження виокремлюе наступи елементи: наяв-шсть единого державного органу примусового виконання; наявшсть мехашзму правового регулювання процесу виконання судових акпв та акпв шших оргашв, вста-новленого федеральним законодавством [3, с. 112]. Централ1зоваш системи виконавчого провадження сформувалися в Укра!ш, Республшах В1рмешя, Бшорусь, Ки-ргизстан, а також у Росп, Швецп, Фшляндп, 1спанп та шших. При цш модел1 виконавчого провадження створюеться оргашзацшно самостшний орган, уповноваже-
44
ний у сферi примусового виконання, iз вертикально-iнтегрованою структурою управлшня, яка як правило вiдрiзняeться складнiстю та багаторiвневiстю.
Для децентр^зованих систем виконавчого провадження характерне делегу-вання державою частини повноважень у сферi цивiльного виконавчого провадження недержавним оргашзащям та приватним особам. Таю системи функцюнують, наприклад в США, Канад^ Францп та деяких iнших державах. Децентралiзована система виконавчого провадження мае рiзну вiдомчу шдпорядковашсть органiв та посадових осiб, яю здiйснюють примусове виконання, диференцiацiю вщомств, що виконують лiцензiйнi, контрольнi та наглядовi функци. Окрiм того, децентралiзацiя проявляеться також i в правовому регулюванш процесу примусового виконання. При цьому вщсутнш единий правовий мехашзм, а порядок та умови виконавчого провадження встановлюються актами делегованого законодавства.
Децентралiзацiя вимагае формалiзованого пiдходу до перерозподшу повноважень, що забезпечуеться вщповщними нормативно-правовими актами. При цьому обмежуеться об'ем та змiст контролю дiяльностi децентралiзованих структур з боку держави. Ефектившсть функцiонування таких структур досягаеться за рахунок про-фесiоналiзму, високо! вiдповiдальностi посадових осiб.
Дослщження та порiвняльний аналiз системи виконавчого провадження у рiз-них державах ми здшснюемо iз урахуванням наступних структурно-функцюнальних та правових критерив систематизации а) органiзацiя примусового виконання, б) р> вень правового регулювання виконавчого провадження; в) сфера компетенцп та по-вноваження органiв примусового виконання; г) правовий статус судового виконав-ця; д) оргашзащя працi та штегращя судових виконавцiв у професшш об'еднання; е) органiзацiя фiнансування та матерiального стимулювання судових виконавцiв; вщповщальшсть посадових осiб органiв примусового виконання.
Наявнють спiльних ознак нацiональних систем виконавчого провадження до-зволяе виокремити !х iз врахуванням централiзацil i децентралiзацil на основi запро-понованого шдходу. Розглянемо найбiльш характернi системи виконавчого провадження зарубiжних держав на прикладi Украши, Республiк Бшорусь, Казахстан, а також Канади, Шмеччини, Роси, США та Франци.
В Укра1ш дiе централiзована система судового виконавчого провадження, для яко! характерна наявнють единого органу, що здшснюе публiчно-правовi функци у названiй сферi дiяльностi, в особi Департаменту державно1 виконавчо1 служби, дер-жавно1 виконавчо1 служби Автономно1 Республiки Крiм, областей та мют Киева i Севастополя та державно1 виконавчо1 служби у районах i мiстах [4].
До складу оргашв державно1 виконавчо1 служби входять:
а) департамент державно1 виконавчо1 служби Мiнiстерства юстици Украши, до складу якого входить вщдш примусового виконання рiшень;
б) управлшня державно1 виконавчо1 служби Головного управлшня юстици М> нiстерства юстици Украши в Автономий Республiцi Крим, головних управлшь юстици в областях, мютах Киевi та Севастополi, до складу яких входять вщдши примусового виконання ршень;
в) районш, районнi у мiстах, мiжрайоннi вщдши виконавчо1 служби вiдповiдних управлiнь юстици [4].
Виконавче провадження як завершальна стащя судового провадження та примусове виконання ршень iнших оргашв законодавчо розглядаеться як сукупнiсть
45
дш оргашв i посадових oci6, що спрямоваш на примусове виконання ршень судiв та iнших органiв, яю провадяться на пiдставах, в межах повноважень та у croci6, визначених законом Украши «Про виконавче провадження», шшими нормативно-правовими актами, та ршеннями, що пiдлягають примусовому виконанню [5].
Учасниками примусового виконавчого провадження е державний виконавець, сторони, представники сторiн, прокурор, експерт, спецiалiсти, перекладач^ суб'екти оцiночноï дiяльностi. Але безпосередньо виконання ршень здiйснюють державнi виконавщ, вимоги яких е обов'язковi для вшх органiв, органiзацiй, посадових ошб, фiзичних и юридичних осiб на територи Украïни. Вони здiйснюють заходи необхщ-нi для своечасного i в повному обсязi виконання ршень, зазначених в документi на примусове виконання ршень, у спосiб та в порядку, встановленому виконавчим документом [5].
Бшьшють правознавщв вважае, що в Республiцi Бiлорусь у систему примусового виконання входять двi самостшш структури: судовi виконавщ загальних судiв та Служба судових виконавщв господарських судiв [6].
Судовi виконавцi загальних судiв пiдпорядковуються керiвникам судiв та органам виконавчоï влади в особi управлiнь юстици при виконкомах та Мiнiстерствi юстици. Служба судових виконавщв господарських судiв очолюеться Головним судо-вим приставом - начальником управлшня оргашзаци виконавчого провадження i шдпорядковуетъся Головi Вищого Господарського Суду [3, с .114].
Тенденцiя децентралiзацiï системи виконавчого провадження в Республщ Казахстан змшюеться у напрямку формування змiшаноï моделi. У вiдповiдностi ухва-леноï ново1' концепцiï виконавчого провадження функци з виконання судових акпв та акпв iнших органiв можуть здшснювати державнi та приватнi судовi виконавщ. В жовтш 2010 року набрав чинносп Закон Республiки Казахстан «Про виконавче провадження та статус судових виконавщв», який запровадив поняття державного та приватного судових виконавщв та визначив ix правове положення. [7]. Держав-ним та приватним судовим виконавцям надаються рiвнi права та обов'язки за виня-тками, передбаченими цим законом.
У Роси також функщонуе централiзована система виконавчого провадження, для яко].' характерна наявнють единого органу, що здшснюе публiчно-правовi функци у цш сферi дiяльностi, в особi Федеральноï служби судових приставiв та ïï тери-торiальниx органiв i единого мехашзму правового регулювання. Необидно зазначи-ти, що Росшську систему примусового виконання можна вщнести до змiшаноï модель В якш при публiчно-правовому статусi судового пристава - виконавця допус-каеться участь органiзацiй iншоï органiзацiйно - правовоï форми [8, с. 22 - 45].
В Канадi вщсутне едине законодавче регулювання виконавчого провадження. В компетенщю входить розробка правил цившьного судочинства i у вщповщносп з системою загального права суди можуть самостiйно регулювати органiзацiю дiяль-ностi судiв та встановлювати процесуальнi процедури в межах, що не суперечать ддачому законодавству. Функци примусового виконання здшснюються державними службовцями (шерифами) або лщензованими приватними приставами.
Модель виконавчого провадження в окремш провшци Квебек мае схожють з французькою. Так як в цш провiнцiï приватне право базуеться на романо-германськiй правовiй систем^ а не на загальному прецедентному прав^ що характерно для решти провiнцiй Канади.
46
Форма регулювання та змют виконавчого провадження, в крашах континента-льно1 системи права мають подiбнi ознаки. Виконавче провадження регулюсться законодавчими актами i здiйснюeться посадовими особами, що перебувають при органах судово1 або виконавчо1 влади, повноваження яких зв'язанi з нацiональними особливостями оргашзацп примусового виконання.
У Федеративнш Республщ Нiмеччина примусове виконання судових або шших акпв е державною функщею, яку у вiдповiдностi до законодавства реатзують дер-жавнi службовщ - судовi виконавцi. ïх призначае на посаду голова вищого регюна-льного суду та керiвник окружного суду. Судовий виконавець здшснюе свою про-фесiйну дiяльнiсть незалежно, за свш рахунок та пiд свою вщповщальшсть, при цьому маючи державно - владш повноваження i статус державного службовця [9, с. 470 - 473].
У Франци виконавче провадження здшснюеться судовими виконавцями, прокурорами, командирами та офщерами полщи. Виконавче провадження у цивiльних справах входить у компетенщю судових виконавщв, правовий статус яких поеднуе елементи статусу незалежного професюнала i державного службовця. Судовий виконавець, здшснюючи сво1 повноваження вiд iменi держави, використовуе заходи державного примусу з метою забезпечення виконання судових акпв, залишаючись особою «вшьно1 професи, яка дiе або персонально, або у складi об'еднання виконавщв» [10, с. 41 - 44].
До оргашзацшно1 структури оргашв виконання ршень входять: Нащональна палата у складi делегатiв пiдпорядкованих органiзацiй виконавцiв; Регюнальна палата у складi судових виконавщв на рiвнi апеляцiйних судiв, спiвтовариства депар-таментiв судових виконавщв. Повноваження судових виконавщв передбачають здшснення вщ iменi держави таких дш, як офiцiйне вручення судових та несудових документ вiдповiдним особам, виконання судових акпв, складання акпв [9, с. 462 - 506]. Французька модель виконавчого провадження покладена в основу у Польщ^ Угорщиш та деяких шших крашах Схщно1 Свропи.
З метою порiвняльного аналiзу, розглянемо систему виконавчого провадження США. У цш державi органiзацiя та правове регулювання примусового виконання iстотно в^^зняеться вiд дiючих систем виконавчого провадження в державах континентального права. Федеративний устрш США передбачае незалежшсть оргашв влади штату вщ федерального уряду та, в свою чергу, мюцевих оргашв влади вщ оргашв влади штату. Bti штати мають свое власне матерiальне та процесуальне право. Федеральну судову систему, в яку входять окружш суди, спещальш суди першо1 iнстанцiï, апеляцiйнi суди, спещальш апеляцшш суди, очолюе Верховний Суд США. 1з метою здiйснення судочинства у справах федеральноï шдсудносп те-риторiя США роздiлена на 94 федеральних судових округи та 12 федеральних апе-ляцiйних окрупв. Виконавче провадження в США здшснюе федеральна Служба ма-ршалiв, яка координуе дiяльнiсть маршалiв у федеральних судових округах. Головною функщею маршала та його помiчникiв е виконання наказiв, припишв та распо-ряджень федерального суду та забезпечення виконання судових ршень. В штатах виконавче провадження здшснюють шерифи та ïx заступники, а також приватнi юридичнi агенцiï [3, с. 110 - 114]. Таким чином, вивчення, порiвняльний аналiз та узагальнення ддачих систем виконавчого впровадження в Украш та зарубiжниx державах допоможе використати зарубiжний досвiд з метою шдвищення ефектив-
47
ност забезпечення захисту прав сторш та шших oci6 у процесi виконавчого провадження в нашш держава
Список лiтератури:
1. Аз1мов Ч. Н. Виконання зобов'язань. Юридична енциклопедш. Том - 1 (А - Г). / Аз1мов Ч. Н. -Кшв. Украшська енциклопед1я. 1998. - 789 с.; Баулш Ю. В. Виконання наказу чи розпорядження. Юридична енциклопед1я. Том - 1 (А - Г). / Баулш Ю. В. - Кшв. Украшська енциклопед1я. 1998. - 789 с.; Васильев А. С. Виконання управлшських р1шень. Юридична енциклопед1я. Том - 1 (А - Г). / Васильев А. С. - Кшв. Украшська енциклопедш. 1998. - 789 с.; Свштов В. I. Виконання судових ршень у м1жнародному правг Юридична енциклопед1я. Том - 1 (А - Г). / Свштов В. I. - Кжв. Украшська енци-клопед1я. 1998. - 789 с.; Исаенкова О.В. Исполнительное законодательство: использование зарубежного опыта / Исаенкова О.В. // Исполнительное право. - 2008. - № 4. - 78 с.; Решетникова I. В. Исполнение судебных актов в зарубежных странах / Решетникова I. В. // Российский юридический журнал. -2000. № 1 - 80 с.; Исполнительное производство за рубежом // Право и экономика. - 2001. - № 3 - 98 с.; Селезнев В. А. Модели исполнительного производства в зарубежных странах / Селезнев В. А. - 50 с.; Штефан М. Й. Виконавче провадження. Юридична енциклопедш. Том - 1 (А - Г). / Штефан М. Й. -Кйв. Украшська енциклопедш. 1998 - 789 с.; Ярков В. В. Основные мировые системы принудительного исполнения / Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов / Под. ред. Л.Ф. Лес-ницкой, М.А. Рожковой М. 2008. - 125 с.).
2. Решетникова И. В. Частный пристав - исполнитель / Решетникова И. В. // ЭЖ - Юрист. - 2006.
- № 32. - 95 с.
3. Селезнев В. А. Исполнительное производство в зарубежных странах: организацонно-правовой аспект / Селезнев В. А. // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. -2010. - № 4 (23). - 220 с.
4. Закон Украши «Про державну виконавчу службу» // Ввдомосл Верховно1 Ради Украши. - 2011.
- № 19 - 20. ст. 142.
5. Закон Украши «Про виконавче провадження» // Ввдомосп Верховно1 Ради Украш. - 2012. - № 19 - 20 ст. 179.
6. Гражданский процесс. Особенная часть / под. ред. Т.А. Беловой, И.Н. Колядко, Н.Г. Юркевича.
- Минск, 2002. - 337 с.
7. Казахстанская правда. - 20.04.2010. - № 97 - 97.
8. Ярков В. В. Внебюджетная (частная) организация принудительного исполнения: «за» и «против» / Ярков В. В. //Вестник Высшего Арбитражного Суда РФ. - 2007. - № 9. - С. 22 - 45.
9. Ярков В. В. Основные мировые системы принудительного исполнения / Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов / Под. Ред. М.Ф. Лесницкой, М. А. Рожковой. - М.: Статут, 2008. - 500 с.
10. Законодательство об исполнительном производстве в Федеративной Республике Германия // Практика исполнительного производства. - 2009. - № 6. - 44 с.
Мальцева Е. В. Сравнительный анализ систем исполнительного производства в Украине и зарубежных странах / Е. В. Мальцева // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 44-48.
В статье рассмотрена специфика организации исполнительного производства в Украине и иностранных государствах. Выделены централизованные и децентрализованные системы исполнительного производства. Выяснены особенности функциональной специализации органов принудительного исполнения и определено соотношение централизации и децентрализации на структурно - функциональном уровне и на уровне правового регулирования исполнительного производства.
Ключевые слова: исполнительное производство, судебный исполнитель, органы принудительного исполнения, частный судебный пристав.
Maltseva E. Comparative analysis of enforcement proceedings in Ukraine and other countries / E. Maltseva // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. -2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 44-48.
In this article the specific organization of enforcementproceedings in Ukraine and abroad is considered. Allocated centralized and decentralized enforcement. Clarify the features of functional specialization of enforcement and determined the ratio of centralization and decentralization to the structural - functional level and at the level of regulatory enforcement.
Keywords: enforcement proceedings, the bailiff, enforcement agencies, the private bailiff.
48
