CC BY
62
Кулешов Дмитро Володимирович,
здобувач кафедри конституцЮного права Украни, Нац1ональний юридичний ун1верситет ¡меш Ярослава Мудрого, Укра)на, м. Харк1в e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-6485-7658
doi: 10.21564/2414-990x.141.132778 УДК 342.56
КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТ1 СУДОВО1 ВЛАДИ УКРАИНИ
Досл1джено вплив принципу незалежност1 судовог влади на судове гарантування базових ценностей конституцйного ладу Украгни. Розглянуто конституцйно-правовий мехатзм реального забезпечення незалежност1 судовог влади; вивчено проблемт аспекти забезпечення незалежност1 судовог влади на сучасному етат державно-правового розвитку Украгни.
Ключовi слова: незалежшсть судово'! влади; мехатзм забезпечення незалежносп судово'! влади; гаранта незалежносп судово'! влади; конституцшш цшносп; незалежшсть судово'! влади як принцип конституцшного ладу Украши.
Кулешов Д. В., соискатель кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0002-6485-7658
Конституционно-правовой механизм обеспечения независимости судебной власти Украины
Исследуется влияние принципа независимости судебной власти на судебное гарантирование базовых ценностей конституционного строя Украины. Рассматривается конституционно-правовой механизм реального обеспечения независимости судебной власти; изучаются проблемные аспекты обеспечения независимости судебной власти на современном этапе государственно-правового развития Украины.
Ключевые слова: независимость судебной власти; механизм обеспечения независимости судебной власти; гарантии независимости судебной власти; конституционные ценности; независимость судебной власти как принцип конституционного строя Украины.
Вступ. бвроштеграцшш прагнення Украши ютотно актуал1зували проблему ушфжацп нащональних правозахисних шституцш 1з загальновизнаними м1жнародними стандартами. Особливо!' уваги заслуговуе питания приведення
у вщповщшсть до европейських стандарта системи нацiонального судочинства, забезпечення реально! незалежност судово! влади Укра!'ни. Адже, як свiдчить практика функщонування судово!' влади, результати численних сощолопчних дослiджень, саме в цiй сферi вiтчизняного державно-правового життя все ще залишаеться багато суттевих проблем. А з огляду на визначальну роль судово'! влади в гарантуванш конституцшних щнностей, у правовому обмеженнi публiч-но-владно'! дiяльностi, у забезпеченнi прав i свобод кожно'! людини проблема забезпечення реально! належност та неупередженост суду набувае особливо! актуальностi.
Аналiз остантх дослiджень i публжацш. В Укра!'ш окремi аспекти незалежностi судово! влади дослвджували О. Бориславська (О. Вопвкувка), Т. Галайденко (Т. Galaydenko), В. Городовенко (V. Gorodovenko), I. Каменська (I. Кашепвка), В. Крижашвський (V. Krizhanivskiy), О. Кучинська (О. КиеЫпвка) та Ю. Циганюк (У. Tziganyk), О. Лемак (О. Ьешак), I. Марочкiн (I. Marochkin), В. Потапенко (V. Potapenko), О. Толочко (О. Tolochko). Однак, як сввдчить аналiз змiсту наукових робiт цих та шших учених, конституцiйно-правовий мехашзм забезпечення незалежностi судово! влади Укра!ни все ще залишаеться недостатньо дослщженим, а тому обрана проблематика видаеться своечасною iактуальною.
Мета статтх - дослщити конституцiйно-правовий механiзм забезпечення дшсно!' незалежностi судово! влади Укра!ни, проаналiзувати його елементи, з'ясувати особливосл сучасного суспiльного сприйняття полiтико-правово!' ще! незалежностi судово! влади.
Виклад основного матерiалу. Незалежшсть судово! влади як базова щн-нiсть сучасно! конституцшно-правово!' парадигми мае багатовiкову iсторiю свого виникнення, загального сприйняття та формалiзованого правового закршлення. Першi письмовi згадки про кнування незалежного суду датуються епохою еги-петських фараонiв [1, с. 46-47], Стародавньо! 1ндп [2, с. 106- 109], античних Риму [3, с. 149- 152] та ГрецГ! [4]. Це питання турбувало мислшешв, фiлософiв та правознавщв фактично протягом всього часу юнування державно-оргашзова-ного сусшльства, яке постiйно було вимушене шукати дiевi способи авторитетного владного розв'язання рiзноманiтних суперечок та конфлшта, що завжди супроводжують життя людей та !'хшх спiльнот. Але в своему здебшьшого завершеному виглядi щея незалежностi судово! гiлки влади отримала позитивне закршлення лише в перших буржуазно-демократичних конститущях ФранцГ! i Польшу 1791 р., якi чiтко визначили, що влада судова не може здшснюватися ш законодавчими органами, ш королем. Хоча в КонституцГ! США 1787 р., яка й досi вважаеться взiрцем конституцiйно! творчостi, про незалежшсть судово! влади прямо не йдеться, американська полггико-правова традищя ввд самого початку й до сьогодення вважае цю iдею нарiжним каменем демократы [5, с. 92-96]. Водночас, як свщчить аналiз конституцiйних текста, бiльшiсть кон-ституцiй сучасних кра!'н свiту безпосередньо мiстять норми, що закршлюють принцип незалежностi суду або суддiв. Не е винятком i Конституцiя Укра!'ни,
яка хоча прямо й не закршила принцип незалежностГ судово! влади, проте у ст. 124 встановила, що правосуддя в Укра!ш здшснюють виключно суди, що делегування чи привласнення функцш судiв шшими органами чи посадовими особами не допускаеться, а в ст. 126 закршила принцип незалежностГ i недо-торканностi суддiв. У поеднанш з принципами подiлу державно! влади та ïï правового обмеження, верховенства права, прямо! ди норм КонституцГ! та гаран-тованостi права на судовий захист, щ конституцшш норми дозволяють зробити обгрунтований висновок про сприйняття ще! незалежностi судово! влади як базово! цГнностГ конституцшного рГвня.
Упровадження в повсякденне життя реально! незалежностГ судово! влади, як i будь-яко! Гншо! визначально! ще! сучасного конституцiйно-правового регулю-вання, потребуе системних цГлеспрямованих зусиль з боку всГх публГчно-влад-них ГнституцГй та громадянського сусшльства. У зв'язку з цим слад зазначити, що перенесення нормативной приписГв правових актiв, у тому числГ - й Конституцп, в упорядкованiсть суспГльних вГдносин забезпечуеться ввдпо-вГдним механiзмом правового регулювання, або механiзмом реалiзацiï права. У конституцшному правi пГд механiзмом реалiзацiï конституцiйно-правових норм розумiеться сукупнГсть правових i шституцшних елементiв, з допомогою яких забезпечуеться на практицi втГлення конституцГйних приписГв. Причому цей мехашзм не обмежуеться суто юридичним блоком, оскГльки на це суттево впливають соцГально-економГчна i полГтична ситуацГя, рГвень правово! i загаль-но! культури, моралГ, соцГально-психологГчна ситуацГя в кра!ш, Гсторичний етап розвитку держави i сусшльства, геополГтичний чинник [6, с. 53]. Таким чином, практична реалГзащя конституцГйних положень, що закршлюють незалежшсть судово! влади, також мае забезпечуватися вщповщним конституцшно-правовим механГзмом. У зв'язку з цим важливо комплексно дослГдити змГст та сутнГснГ ознаки мехашзму реалГзацГ! принципу незалежностГ судово! влади, з'ясувати його елементи, проаналГзувати проблеми його функщонування на даному еташ державно-правового розвитку Украши та виробити пропозицГ! щодо !х усунення.
ПередусГм слГд зазначити, що за своею юридичною природою та функщ-ональним призначенням конституцшш приписи не можуть детально врегу-лювати всГ аспекти забезпечення незалежностГ судово! влади. Адже, як указуе Ю. Тодика (Ju. Todika), невипадково високий рГвень узагальненостГ е характерною рисою конституцп. Вона мГстить саме вихГднГ, принциповГ положення правового регулювання суспГльних вГдносин [7, с. 16]. Вщповщно, Конститущя Укра!ни визначила лише загальнГ засади незалежностГ судово! влади, а вже на ix основГ, на рГвш законодавчого регулювання, здГйснюеться детальна норма-тивно-правова регламентацГя цГе! сфери суспГльних вщноси. ОскГльки згГдно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Основного Закону Украши виключно законами Украши визна-чаються судоустрш, судочинство, статус суддГв, засади судово! експертизи, порядок виконання судових рГшень, для втГлення в практику конституцГйних приписГв, у тому числГ й щодо забезпечення незалежностГ судово!, було ухва-лено Закони Украши «Про судоустрш i статус суддГв» [8], «Про судову екс-
пертизу» [9], «Про виконавче провадження» [10]. Також слщ зауважити, що утвердження в дiяльностi судiв принципiв незалежностi та неупередженостi було одшею з цiлей ухвалення Закону Украши «Про ввдновлення довiри до судово! влади в Украïнi» [11]. При цьому законодавець чомусь закршив право кожно! людини на справедливий розгляд та виршення справи в розумш строки незалежним i неупередженим судом, створеним на пiдставi закону, лише в ст. 21 Кримшального процесуального кодексу Украши [12]. Ус ж iншi процесуальнi кодекси жодних положень щодо незалежностi судово!' влади не мютять, що, на наш погляд, е ïx iстотним недолжом.
Важливо зазначити, що принцип незалежност суду також закрiплено засад-ничими мiжнародними документами з прав людини, яы ратифiковано Укра!-ною. Окрiм того, положення про незалежнiсть судово! влади також метиться в положеннях Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020» [13] i в Нащональнш стратеги у сферi прав людини [14]. Системний аналiз зазначених акпв законо-давства Укра!ни дозволяе зробити висновок, що найбшьш комплексно питання незалежност судово! влади врегульовано Законом Украши «Про судоустрш i статус суддiв». Так, ч. 1 ст. 1 цього Закону закршила, що судова влада в Укра!ш вщповщно до конституцiйниx засад подiлу влади здшснюеться незалежними та безстороннiми судами, утвореними законом, а ст. 6 визначила головш аспекти незалежност судiв: а) незалежнiсть вiд будь-якого незаконного впливу при здшсненш правосуддя; б) здшснення правосуддя на основi Конституци i законiв Укра!ни та на засадах верховенства права; в) залишення без розгляду звернень до суду щодо розгляду конкретних справ з боку будь-яких суб'екив, яы не е учасниками судового процесу, за винятками, передбаченими законом; г) забо-рона втручання у здшснення правосуддя, вплив на суд або суддiв у будь-який спосiб; Г) встановлення вщповщальност за втручання у здшснення правосуддя, вплив на суд або суддiв, неповагу до суду чи суддiв, за збирання, збериання, використання i поширення шформацп усно, письмово або в шший спо^б з метою дискредитацп суду або вплив на безстороншсть суду, за заклики до невиконання судових ршень; д) обов'язок оргашв державно! влади та оргашв мкцевого самоврядування, !х посадових осiб утримуватися вiд заяв та дш, що можуть пiдiрвати незалежшсть судово! влади; е) право на суддiвське самоврядування для захисту професшних iнтересiв суддiв та виршення питань вну-трiшньоï дiяльностi судiв. Видаеться, що практичне дотримання цих приписiв всiма суб'ектами е важливим складником дшсно! незалежностi суду.
Таким чином, нормативна основа конституцшно-правового мехашзму гарантування незалежностi судово! влади Украши загалом е достатньою для його ефективного функщонування. Однак забезпечення реально! незалежносп суду потребуе також i систематично! дiяльностi публiчно-владниx iнституцiй, шститупв громадянського суспiльства, цiлiсну систему яких прийнято вважати шституцшним елементом вщповвдного конституцiйно-правового меxанiзму. У лiтературi обгрунтовано зазначаеться, що незважаючи на ввдносну само-стiйнiсть судово! влади, ïï дiяльнiсть багато в чому залежить вщ iншиx гiлок
влади i, передусГм, вГд законодавчо!. Адже саме остання визначае структуру судово! системи, компетенщю ïï окремих ланок, статус судГв тощо [15, с. 186]. Будучи важливим державним органом, суд не може функцюнувати в сощаль-но-полГтичному та ГдеологГчному вакуумГ, Гзольовано вГд рГзних сощально-по-лГтичних сил, рухГв, ГнститутГв, зауважують дослГдники [16, с. 217]. Тому не менш важливим завданням е системний аналГз повноважень та функцш дер-жавних i недержавних шституцш, якГ дозволяють 1м здГйснювати прямий чи опосередкований вплив на забезпечення дшсно! незалежностГ судово!" влади в нашГй державь
1нституцГйну систему держави складають органи законодавчо!, виконавчо! та судово! влади, органи мГсцевого самоврядування, а також владш шституцп, якГ не входять до жодно! з гГлок державно! влади. Безсумшвно, визначальна роль у забезпеченш незалежностГ судово! влади Украши належить парламенту як единому органу законодавчо! влади, оскГльки саме вш створюе для цього необхГдну нормативну основу, утворюе, реоргашзовуе i лшвщовуе законом суди. При цьому, як свГдчить аналГз правового регулювання повноважень оргашв виконавчо! влади, !"! роль у забезпеченш незалежностГ суду значно менша, i фак-тично зводиться лише до експертного забезпечення правосуддя та оргашзацп виконання судових рГшень Мшютерством юстицГ! Укра!ни [17]. Вагомою в сферГ забезпечення незалежностГ судово! влади е роль Президента Украши, який за поданням Вищо! ради правосуддя здшснюе призначення на посаду суддГ, вносить до парламенту шсля консультацш з Вищою радою правосуддя проект закону про утворення, реоргашзащю i лшвщащю судГв. ОкрГм того, реалГзуючи сво! повноваження як глави держави, гаранта дотримання Конституцп Украши, прав i свобод людини i громадянина, Президент у сво!х посланнях до народу та у щорГчних i позачергових посланнях до Верховно! Ради Украши про внутрГшне i зовшшне становище Украши може, зокрема, акцентувати увагу i на проблемах в сферГ забезпечення незалежностГ судово! влади та запропонувати шляхи !х вирГшення, що, щонайменше, матиме наслщком широку сусшльну дискусш, у тому числГ в експертному середовищГ.
Однак найдГевГшими в сферГ забезпечення незалежностГ судово! влади, на наш погляд, е спещальш шституцп, надГленГ повноваженнями саме для створення максимально сприятливих умов для ефективного функщонування всГе! ïï системи. Насамперед, мова йде про Вищу раду правосуддя, яка будучи колепальним, незалежним конституцшним органом державно! влади та суд-дГвського врядування, мае метою свое! дГяльностГ забезпечення незалежностГ судово! влади, ÏÏ функцГонування на засадах вГдповГдальностГ, шдзвГтност перед суспГльством, формування доброчесного та високопрофесшного корпусу суддГв, додержання норм Конституцп i закошв Укра!ни, а також професшно! етики в дГяльностГ суддГв i прокурорГв [18]. Як зазначае швейцарський професор права Штефан Гасс (Shtefan Gass), Вища рада юстицГ! повинна стати буфером мГж судовою системою та Гншими гГлками влади для того, щоб вона була спроможна захищати суддГвський корпус вГд неналежного впливу з боку цих гГлок [19,
с. 28]. Саме цей орган, зокрема, вносить подання про призначення на посаду та звшьняе суддiв, надае згоду на притягнення ïx до кримшально'1 вщповщально-сп, затримання чи арешт, органiзовуе здшснення дисциплшарних проваджень щодо них, затверджуе Положення про Державну судову адмшютращю Украши та типове положення про ïï територiальнi управлiння, Положення про Службу судово'1' охорони, здшснюе функщю розпорядника бюджетних коштiв на утри-мання судово'1' влади тощо. Окрiм того, Вища рада правосуддя прямо уповно-важена Законом на здшснення низки заxодiв щодо забезпечення незалежност суддiв та авторитету правосуддя, найдiевiшими з яких е: ведення та опри-люднення реестру повiдомлень суддiв про втручання в дiяльнiсть суддi щодо здшснення правосуддя, здшснення перевiрки таких повщомлень та ухвалення вiдповiдниx ршень; внесення до вiдповiдниx органiв чи посадових осiб подання про виявлення та притягнення до встановлено'1' законом вщповщальност осiб, якими вчинено дп або допущено бездiяльнiсть, що порушуе гаранты незалеж-ностi суддiв або шдривае авторитет правосуддя. Окремий конституцшний статус, особлива процедура формування, спещальш вимоги до членiв, колепальний порядок ухвалення рiшень та реалiзацiï повноважень дають достатнi пiдстави для висновку, що Вища рада правосуддя мае вс можливост для забезпечення максимально']" ефективносп, високого суспiльного авторитету та дшсно'1 неза-лежностi судово'1' влади Украши.
Слщ також вказати на важливу роль в матерiально-теxнiчному, фшансовому та оргашзацшному забезпеченнi незалежно'1' дiяльностi судiв та суддiв Державно']" судово'1' адмшютрацп, яка е державним органом у системi правосуддя. Як слушно зазначають дослiдники, цей орган виконуе щлу низку функцш в сферi забезпечення належного функщонування судово'1' влади: 1) представницьку функщю; 2) оргашзацшну; 3) статистичну; 4) прогностичну; 5) управлшську; 6) фшансово-розпорядчу; 7) погоджувальну; 8) контрольну; 9) оргашзацшно-ф^ нансову; 10) iнформацiйну; 11) кадрову та шшь А ïï завданням е створення умов для здшснення судочинства та надання адмшктративних послуг громадянам [20, с. 98]. Безсумшвно, що виконання Державною судовою адмшютращею Украши бшьшост з вказаних функцш в кшцевому результат спрямоване на забезпечення реально'1 незалежностi судово'1 влади.
На наш погляд, незалежшсть судово'1 влади перебувае в ясному кореля-цiйному зв'язку з фаховим рiвнем суддiвського корпусу, здатному протисто-яти будь-яким спробам зовнiшнього чи внутршнього втручання в здiйснення правосуддя. Ввдповщно до Закону Укра'1'ни «Про судоустрш та статус суддiв» головна роль у пiдборi кандидатiв для зайняття посади суддi та у проведенш ïx квалiфiкацiйного оцiнювання выведена Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсi'ï суддiв, яка е державним постшно дiючим органом суддiвського врядування у системi правосуддя Украши та Громадськш радi доброчесноси, яка утворюеться саме з метою сприяння першш у встановленнi вщповщносп суддi (кандидата на посаду судд^ критерiям професiйно'ï етики та доброчесностi для цiлей квалiфiкацiйного оцiнювання. Сшльна злагоджена дiяльнiсть цих iнституцiй мае на меп забезпе-
чити високий професшний та морально-етичний рГвень суддГвського корпусу Украши, шдвищити авторитет судово! влади в сусшльствГ i державь
Окремо слад вказати й на особливу роль у забезпеченш незалежностГ судово! влади найвищого органу суддГвського самоврядування - З'!зду суддГв, та вищого органу суддГвського самоврядування, якою е Рада суддГв Украши. Адже, як зазначають науковщ одним Гз важливих шститутГв судово! влади у демокра-тичних та правових крашах е самооргашзащя судово! влади, який реалГзуеться через органи, що мають репрезентуватися бГльшктю суддГвсько! сшльноти [21, с. 125]. З'!зд суддГв, зокрема, обирае Раду суддГв Украши та заслуховуе ïï звГти щодо забезпечення незалежностГ судГв i суддГв, стан оргашзацшного та фГнансового забезпечення дГяльностГ судГв, звертаеться з пропозищями щодо вирГшення питань дГяльностГ судГв до органГв державно! влади та !х посадових осГб. А Рада суддГв Украши розробляе та оргашзовуе виконання заходГв щодо забезпечення незалежностГ судГв i суддГв, полГпшення стану оргашзацшного забезпечення дГяльностГ судГв; розглядае питання правового захисту суддГв, сощального захисту суддГв та !хшх сГмей, приймае вГдповГднГ рГшення з цих питань, звертаеться з пропозищями щодо питань дГяльностГ судГв до органГв державно! влади та органГв мГсцевого самоврядування.
НарештГ, дослГдження ГнституцГйно! системи, дГяльшсть яко! спрямована на забезпечення незалежностГ судово! влади буде неповною без згадки шсти-туцш, завданням яких е виконання судових рГшень, оскГльки, як зазначаеться в спещальнш лГтературГ, сила судово! влади повинна Грунтуватися на неухиль-ному дотриманш закону, повазГ судового рГшення. Таке ставлення до судово! влади мае виховуватися протягом тривалого часу й Гснуе насамперед у крашах з усталеними демократичними традищями, де укоршився принцип верховенства права [15, с. 188]. Адже для суб'ектГв, що звертаються до суду за захистом порушеного права, важливо отримати не лише справедливе судове рГшення, але й гарантовану можливГсть його виконання задля ефективного поновлення права чи отримання належно! компенсацГ!. Бо в шшому разГ весь позитив вГд дГяльностГ судово! влади зводиться нашвець. А за визнанням мшктра юстицГ! П. Петренка (P. Petrenko), з виконанням судових рГшень в Укра!ш спостерГга-ються суттевГ проблеми, оскГльки у 2017 р. було виконано лише 15-18 % судових рГшень [22], хоча за шшими даними - тГльки 8 % судових рГшень, i близько 80 % звернень до 6СПЛ стосуеться саме проблематики невиконання рГшень украшських судГв [23]. В Укра!ш систему шституцш, до повноважень яких вщ-несено виконання судових рГшень, визначено Законом «Про органи та осГб, якГ здшснюють примусове виконання судових рГшень i рГшень шших органГв» [24]. Вщповщно до цього Закону примусове виконання судових рГшень покладаеться на органи державно! виконавчо! служби та у визначених Законом Украши «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавцГв. СлГд зазначити, що з шститутом приватних виконавщв, який е новим для Украши, пов'язаш велию сподГвання щодо шдвищення загально! ефективностГ виконання рГшень судГв.
Таким чином, викладене сввдчить, що шституцшна система конституцш-но-правового мехашзму забезпечення незалежностi судово'1' влади Украши мае достатнш потенцiал для досягнення його кшцево'1 мети. Проте результати сощолопчних дослiджень особливих шдстав для оптимiзму поки що не дають. Зокрема, за даними опитувань, проведених сощолопчною службою Центру Разумкова сшльно з проектом Ради бвропи «Шдтримка впровадженню судово'1' реформи в УкраТш» та за пiдтримки Ради суддiв Укра'1'ни, не вважають суди в УкраШ самостiйними, а суддiв - незалежними 78,1 % населення в щлому i 52,7 % тих, хто мае досвщ сшлкування з судами. Про свою недовiру до судiв (судово'1 системи в щлому) повщомили 80,9 % респондента, а про довiру - 9,3 % [25]. У зв'язку з цим необхщно з'ясувати, яы головш причини призводять до такого вкрай низького рiвня суспiльноï довiри до судово']" влади Украши, ютотно швелюють ïï правозахисну роль.
На наш погляд, до найвагомших причин низького рiвня довiри громадян до судово']" влади слщ вiднести: а) ухвалення судами не завжди правосудних, справедливих ршень через корупцшш чинники: б) недостатнш рiвень пол^ тико-правово'1 культури значно']" частини суддiвського корпусу, деформащю ïx професiйно'ï свiдомостi; в) непоодиною випадки намагання представникiв зако-нодавчо'1 i виконавчо'1 гiлок влади втручатися у дiяльнiсть суддiв з вщправлення правосуддя; г) поширенiсть негативно'1 практики невиконання судових ршень. Вiдповiдно, першочерговим завданням i для органiв публiчно'ï влади, i для iнститутiв громадянського сусшльства е системне усунення вказаних негатив-них факторiв впливу на судову владу загалом i на суддiв зокрема, формування в суспiльствi i державi загального морально-псиxологiчного переконання безальтернативной само'1 iдеï незалежност судово'1 влади.
Висновок. Пiд конституцшно-правовим меxанiзмом забезпечення незалеж-ностi судово'1 влади Укра'1'ни слiд розумiти систему нормативно-правових, шсти-туцiйниx та оргашзацшних форм i засобiв, якi в свош сукупностi забезпечують безумовний авторитет суду в суспiльствi i державi як унiверсально'ï iнституцi'ï, що гарантуе неупереджене, а отже, справедливе виршення будь-яких правових спорiв, вiдсутнiсть будь-якого зовшшнього впливу на вироблення i ухвалення судових ршень, суспiльне сприйняття ïx загальнообов'язкового характеру та забезпечення ïx своечасного i повного виконання всiма без винятку суб'ектами сусшльних вщносин.
Список л^ератури:
1. Смородинський В. С. 1дея правосуддя в кторп правничо1 думки. Правосуддя: фшософ-ське та теоретичне осмислення : колективна монограф1я / в1дп. ред. В. С. Бнун. Ки1в : Б1блютека М1жнародного часопису «Проблеми фшософп права». 2009. Розд. 2. С. 46-63.
2. Прудников М. Н. История государства и права зарубежных стран : учебник для бакалавров. 6-е изд., перераб. и доп. Москва : Юрайт. 2013. 811 с.
3. Астапенко П. Н. Римское право : учебник / под. ред. Н. В. Михайловой. Москва : КНО-РУС, 2018. 280 с.
4. Лаптева М. Ю., Манзюк А. П. Организация судебного процесса в греческих полисах VIII-V вв. до н. э. (по данным литературных источников, эпиграфики и археологии). История и
археология: электрон. науч.-практ. журн. 2014. № 10. URL: http://historysnauka.ru/2014/10/1228 (дата звернення: 10.04.2018).
5. Токвиль, Алексис де. Демократия в Америке : пер. с франц. / предисл. Гарольда Дж. Ласки. Москва : Прогресс, 1992. 554 с.
6. Конституцшне право Украши : пвдруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. П. Колкника та Ю. Г. Барабаша. Харюв : Право, 2008. 416 с.
7. Тодыка Ю. Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики : монография. Харьков : Факт, 2000. 608 с.
8. Про судоустрш i статус суддiв : Закон Украши ввд 02.06.2016 р. № 1402-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2016. № 31. Ст. 545.
9. Про судову експертизу : Закон Украши ввд 02.06.2016 р. № 1402-VIII. В1домост1 Верхов-ног Ради Украгни. 1994. № 28. Ст. 232.
10. Про виконавче провадження : Закон Украши ввд 02.06.2016 р. № 1402-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2016. № 30. Ст. 542.
11. Про ввдновлення довiри до судово! влади в Укра'М : Закон Украши ввд 08.04.2014 р. № 1188-VII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2014. № 23. Ст. 870.
12. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2013. № 9-10. Ст. 88.
13. Про Стратепю сталого розвитку «Украша- 2020» : Указ Президента Украши ввд 12.01.2015 р. № 5/2015. Офщшний вкник Украгни. 2015. № 4. Ст. 67.
14. Про затвердження Нацюнально! стратеги у сферi прав людини : Указ Президента Украши ввд 25.08.2015 р. № 501/2015. Офщшний вкник Украгни. 2015. № 69. Ст. 2257.
15. Конституцшне право зарубiжних краш : навч. поабник / за заг. ред. В. О. Рiяки. 2-ге вид., допов. i перероб. Ктв : Юршком !нтер, 2006. 544 с.
16. Притченко Р. С. Судебная власть и политика - независимость или взаимосвязь: сравнительно-правовой анализ. Правова держава. 2011. №13. С. 215-218.
17. Про затвердження Положення про ММстерство юстицп Украши : Постанова Кабшету Мшстр!в Украши ввд 02.07.2014 р. № 228. Офщшний вкник Украгни. 2014. № 54. Ст.1455.
18. Про Вищу раду правосуддя : Закон Украши ввд 21.12.2016 р. № 1798-VIII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2017. № 7-8. Ст. 50.
19. Штефан Гасс. Деяю спостереження щодо незалежност суду, як вона презентована у м!ж-народних документах та досввд! Вкник Центру судд1вських студш. 2007. № 10. С. 25-32.
20. Куценко В. Д. Завдання та функцц Державно'! судово! адмшстрацп: адмМстративно-пра-вовi аспекти. Вкник пенженцгарпог асоцшцй Украгни. 2017. № 2. С. 92-101.
21. Прилуцький С. В. Самооргатзащя судово'! влади як новггаш правовий шститут розви-нуто1 демократ!!. Судова апеляцгя. 2009. № 1(14). С. 124-135.
22. Рiвень виконання судових ршень в Украт за рж зрк уфич! - мшстр юстицп. URL: http://ua.interfax.com.ua/news/general/467640.html (дата звернення: 10.04.2018).
23. Проблеми виконання ршень суд!в доа актуальт - голова Вшницького апеляцшного адмМстративного суду Вггалш Кузьмишин. URL: https://court.gov.ua/press/interview/399785/ (дата звернення: 10.04.2018).
24. Про органи та ошб, як! здшснюють примусове виконання судових ршень i рiшень шших органiв: Закон Украши в!д 02.06.2016 р. № 403-VIII. В1домост1 Верховног Ради. 2016. № 29. Ст. 535.
25. Зви за результатами соцюлопчного дослвдження «Ставлення громадян Украши до судо-во! системи». Ктв, 2017 : Украшський центр економ!чних i полиичних досл!джень !мен! Олек-сандра Разумкова; Рада судд!в Украши; Проект Ради бвропи «П!дтримка впровадженню судово! реформи в Украт». URL: http://rsu.gov.ua/uploads/article/final-report-survey-e07f150174.pdf (дата звернення: 10.04.2018).
References:
1. Smorodynskyi, V.S. (2009). Ideia pravosuddia v istorii pravnychoi dumky Pravosuddia: filosofske ta teoretychne osmyslennia - Justice: Philosophical and Theoretical Understanding. V. S. Bihun (Ed.). Kyiv: Biblioteka Mizhnarodnoho chasopysu «Problemy filosofii prava», Part. 2, 46-63 [in Ukrainian].
2. Prudnikov, M.N. (2013). Istorija gosudarstva i prava zarubezhnyh stran: uchebnik dlja bakal-avrov. Moscow: Jurajt [in Russian].
3. Astapenko, P.N. (2018). Rimskoe pravo. N. V. Mykhailova (Ed.). Moscow: KNORUS [in Russian].
4. Lapteva, M.Ju., Manzjuk, A.P. Organizacija sudebnogo processa v grecheskih polisah VIII-V vv. do n. je. (po dannym literaturnyh istochnikov, jepig-rafiki i arheologii). (2014). Istorija i arheologija - History and archaeology, 10. URL: http://historysnauka.ru/2014/10/1228 [in Russian].
5. Tokvil', Aleksis de. (1992). Demokratija v Amerike. Moscow: Progress [in Russian].
6. Konstytutsiine pravo Ukrainy. V. P. Kolisnyka, Yu. H. Barabasha (Eds). (2008). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Todyka, Ju.N. (2000). Konstitucija Ukrainy: problemy teorii i praktiki. Kharkov: Fakt [in Ukrainian].
8. Pro sudoustrii i status suddiv: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1402-VIII. (2016). Vido-mosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 31, art. 545.
9. Pro sudovu ekspertyzu: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1402-VIII. (1994) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 28, art. 232.
10. Pro vykonavche provadzhennia: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1402-VIII. (2016). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 542.
11. Pro vidnovlennia doviry do sudovoi vlady v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 08.04.2014 r. № 1188-VII. (2014). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 23, art. 870.
12. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13.04.2012 r. 4651-VI. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 9-10, art. 88.
13. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina-2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.01.2015 r. № 5/2015. (2015). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 4, art. 67.
14. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi stratehii u sferi prav liudyny: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.08.2015 r. № 501/2015. (2015). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 69, art. 2257.
15. Konstytutsiine pravo zarubizhnykh krain. V. O. Riiaky (Ed). (2006). Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
16. Pritchenko, R.S. (2011). Sudebnaja vlast' i politika - nezavisimost' ili vzaimosvjaz': sravnitel'no-pravovoj analiz. Pravova derzhava, 13, 215-218.
17. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Ministerstvo yustytsii Ukrainy: Po-stanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 02.07.2014 r. № 228. (2014). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 54, art. 1455.
18. Pro Vyshchu radu pravosuddia: Zakon Ukrainy vid 21.12.2016 r. № 1798-VIII. (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 7-8, art. 50.
19. Shtefan, Gass. (2007). Deiaki sposterezhennia shchodo nezalezhnosti sudu, yak vona prezentovana u mizhnarodnykh dokumentakh ta dosvidi. Visnyk Tsentru suddivskykh studii, 10, 25-32 [in Ukrainian].
20. Kutsenko, V.D. (2017). Zavdannia ta funktsii Derzhavnoi sudovoi administratsii: administratyvno-pravovi aspekty Visnykpenitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy, 2, 92-101 [in Ukrainian].
21. Prylutskyi, S.V. (2009). Samoorhanizatsiia sudovoi vlady yak novitnii pravovyi instytut rozvynutoi demokratii. Sudova apeliatsiia, 1(14), 124-135 [in Ukrainian].
22. Riven vykonannia sudovykh rishen v Ukraini za rik zris utrychi - Ministr yustytsii. URL: http://ua.interfax.com.ua/news/general/467640.html [in Ukrainian].
23. Problemy vykonannia rishen sudiv dosi aktualni - holova Vinnytsko-ho apeliatsiinoho administratyvnoho sudu Vitalii Kuzmyshyn. URL: https://court.gov.ua/press/interview/399785/ [in Ukrainian].
24. Pro orhany ta osib, yaki zdiisniuiut prymusove vykonannia sudovykh ri-shen i rishen inshykh orhaniv: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. №403-VIII. (2016). Vidomosti Verkhovnoi Rady, 29, art. 535.
25. Zvit za rezultatamy sotsiolohichnoho doslidzhennia «Stavlennia hroma-dian Ukrainy do sudovoi systemy». Kyiv, 2017: Ukrainskyi tsentr ekonomichnykh i politychnykh doslidzhen imeni Oleksandra Razumkova; Rada suddiv Ukrainy; Pro-ekt Rady Yevropy «Pidtrymka vprovadzhenniu sudovoi reformy v Ukraini». URL: http://rsu.gov.ua/uploads/article/final-report-survey-e07f150174. pdf [in Ukrainian].
Kuleshov D. V., Deputy Head of the Slavyansk Prosecution Office of Donetsk region, Postgraduate Student of the Chair of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0002-6485-7658
Constitutionally-legal mechanism of judicial power of Ukraine independence supporting
In the article in a consistent level researching the story behind, the process of global public perception valuable meaning of judicial independent idea, as well as stages of implementation of its idea in the function of direct Constitutional principle into organization and functioning the state mechanism of every modern democracy and legal-state. Pointed that realization of its important politico-legal idea in the society's and the state's real life is supported the proper constitutionally legal mechanism. Such mechanism usually means the integral system of statutory and regulatory as well as managerially institutional forms and recourses, which in aggregate provide social authority of judiciary, impartial justice in the form of fair and legally judgments, and indisputable and timely execution of it by all parties of public relationships free of its legal status and social status.
In the article there is integrated analysis of legal framework and the system of the state and nonstate institutions partial constitutionally legal mechanism of judiciary independence supporting as well as problem spheres of it's functionality on the modern stage of state-legal development of Ukraine. The conclusion is made that existence of statutory-regulatory regulation and institutional system totally are sufficient qualitative for the reaching the desired aim - the providing the real independence and high public authority of judiciary. The main issues were analyzed which preventing for real judiciary independence, for the main important of them are placed: the practice of unjustice adjudgment because of corruption factors; not enough high level of politico-legal culture of the judiciary establishment part; aspiration of representatives of other state authorities and certain political forces to influence for administration of justice; popularity of non-executions practice for judgments which came into legal force.
Keywords: judiciary independence; mechanism of providing judiciary independence; the judiciary independence guarantees; the Constitutional values; the judiciary independence as a Constitutional system of Ukraine principle.
Hadiumna do pedKorniii 15.05.2018 p.
