CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 389-395.
УДК 351.87.075(477)
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ВИЩО1 РАДИ ЮСТИЦП
Рудей В. С.
ПВНЗ «Утверситет новтшх технологий» м. КиТв, УкраТна
У статл дослвджуються ироблемш питання формування складу Вищо! ради юстицп через призму забезпечення представництва бшьшосп суддш, обраних суддiвським корпусом, складення ними присяги, виконання повноважень на постiйнiй основi, обгрунтовано рекомендацй щодо вдосконалення чинного законодавства Укра1ни з урахуванням досвiду зарубiжних краги.
Ключовi слова: Вища рада юстицп, суддшський корпус, суддя.
Вступ. Незалежшсть суддiв е важливою передумовою !х об'eктивиостi, неупе-реджеиостi та самостшносп, дотримання пiд час здшснення правосуддя виключно закону, а також е гаранпею належного виконання ними конституцшних фуикцiй iз захисту прав i свобод людини та громадянина.
Для створення мехашзму забезпечення незалежност судово! влади та реалiза-цп основных засад та прииципiв судочинства Конститущею Укра!ни та Законом Укра!ни «Про Вищу раду юстицп» запроваджено новели щодо формування суд-дiвського корпусу. У роздiлi VIII Основного закону закладено конституцшш ос-нови створення та дiяльностi нового шституту в системi правосуддя, який рашше був иевiдомий вiтчизияиiй практицi, - Вищо! ради юстицп.
Формування даного органу розпочалося у вересш 1996 року на III позачергово-му з'хзд суддiв Укра!ни. Свою дiяльиiсть Вища рада юстицп розпочала 31 березня 1998 року.
На сьогодш в Основному закош Укра!ни, а також у законах «Про Вищу раду юстицп» та «Про судоустрш i статус суадв» визначено порядок формування складу зазначено! Ради, однак у теорп i на практищ постають питання, що потребують правового дослщження та подальшого виршення.
Про необхiднiсть змiнення порядку формування цього органу неодноразово на-голошували вггчизняш науковцi, полiтики та мiжнароднi експерти, оскiльки це мае важливе значення для функцюнування судово! системи Украши i е актуальним напередодш наступного етапу судово! реформи.
Тому метою статп е науковий аналiз формування складу Вищо! ради юстицп з точки зору забезпечення представництва бшьшосп суадв, обраних суддiвським корпусом, складення ними присяги, виконання повноважень на постшнш основ^ а також тдготовка науково обгрунтованих рекомендацiй щодо вдосконалення чинного законодавства з урахуванням шоземного досвщу.
У науковш лiтературi питанням формування Вищо! ради юстици, а також И дiяль-ностi присвячували сво! працi такi вченi, як Бринцев В. Д., Гончаренко О. В., Свдою-мов В. О., Куйбща Р. О., Маляренко В. Т., Марчук О. Л., Назаров I. В., Самсш I. Л., Сафулько С. Ф., Сухова Н. I., Халюк С. О., Шишкш В. I. та ш.
Виклад основного матер1алу.
1. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ВИЩО1 РАДИ ЮСТИЦП
У Конституци Украши встановлено, що Вища рада юстици складасться з 20 ошб. Президент Украши, Верховна Рада Украши, з'!зд суддiв Украши, з'!зд адвокапв Украши, з'!зд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищо! ради юстици по три члени, Всеукрашська конфе-ренцiя працiвникiв прокуратури - двох. До складу Вищо! ради юстици входять за посадою Голова Верховного Суду Украши, Мшютр юстици Украши, Генеральний прокурор Украши.
Таким чином, у процес формування Вищо! ради юстици беруть участь три гшки державно! влади, а також представники прокуратури, адвокатури, науки. Такий порядок мае на мен процедурно збалансувати вс гiлки влади тд час ухвалення вщповщ-них ршень та унеможливити залежнiсть Вищо! ради юстици вщ будь-якого органу держави.
Разом з цим Свропейська комiсiя За демокраню через право (Венецiанська комюя) у сво!х рекомендацiях неодноразово наголошувала на необхiдностi змiнити принцип формування Вищо! ради юстици, вщповщно до якого бшьшють у нiй мають станови-ти суддi, обранi самими суддями.
У Свропейськш харти про статус судщв вiд 10 липня 1998 року визначено, що орган, який добирае сувдв, призначае, перемщуе в посадi та розглядае питання про !хню дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, мае бути незалежним вщ виконавчо! та законодавчо! влади, не менш шж наполовину складатися з суддiв, обраних 1хшми колегами, щоб це гарантувало якомога ширше представництво суддiвства (п. 1.3). Дисциплшарш санкци можуть накладатися лише на пiдставi рiшення, прийнятого за пропозицiею чи висновком суду або органу, принаймш половина члешв якого мають бути обранi суддями. (п. 5.1) [5, с. 7].
У 2010 рощ законодавець у Закош «Про Вищу раду юстици» визначив, що два iз трьох члешв Вищо! ради юстици, котрi призначаються Верховною Радою та Президентом Украши, мають бути суддями, один з трьох члешв, що призначаються з'!здом адвокапв Украши та з'!здом представниюв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ, мае бути суддею, i один з двох члешв, який призначаеться Все-украшською конференцiею працiвникiв прокуратури, теж мае бути суддею. Отже, кшьюсть судщв у Вищiй радi юстици збшьшено до 11.
Такий крок було зроблено як наближення до европейських стандартiв. Однак Ве-нещанська комiсiя (CDL (2010) 098) та Свропейський суд з прав людини у справi «Олександр Волков проти Украши» вщ 9 сiчня 2013 року [9] дшшли висновку, що таю змши е недостатнiми, оскшьки «призначення вiдбуваеться тими ж органами, а не суддiвським корпусом».
Серед впчизняно! науково! та суддiвськоl елгги також неодноразово висловлювалися мiркування про необхщшсть того, щоб бiльшiсть складу Вищо! ради юстици становили
390
судщ. Зокрема, про це у сво!х iитерв'ю та наукових працях зазначали Кiвалов С. В. [10], Самсш I. Л. [8]., Орий М. I. [10], Колесниченко В. М. [4], Шишюн В. I. та iн.
Окрiм того, проведене в Укра!нi соцюлопчною службою Центру iм. Разумкова з 11 лютого по 5 березня 2013 року експертне опитування (опитано 140 експер^в - представниюв судово! системи (сувдв та працiвникiв апарапв судiв), науков-цiв (викладачiв юридичних вищих закладiв освiти, працiвникiв науково-дослщних установ), незалежних юристiв i практикуючих адвокатiв, представникiв неурядо-вих анал^ичних центрiв i правозахисних органiзацiй, сшвробггниюв прокуратури, МВС, СБ Укра!ни, члешв Конституцiйно! Асамбле!, членiв (або колишшх членiв) Вищо! ради юстицi!, Вищо! квалiфiкацiйно! комiсi! суддiв, працiвникiв Адмшютра-цi! Президента, апарату Верховно! Ради, Державно! судово! адмшютраци, народних депутапв) показало, що лише 5% респонденпв вважае нинiшню Вищу раду юстици незалежним i полiтично незаангажованим органом, натомють 84% - дотримуються протилежно! думки (11% - не визначилися) [1].
Цшавим стосовно формування аналопчного органу е досвiд сусiднiх кра!н (Угор-щина, Болгарiя, Польща, Румушя, Туреччина).
Так, в Угорщинi до складу Нацюнально! ради юстицi! за посадою входять: голова Верховного суду (очолюе зазначену раду), мiнiстр юстицп, Генеральний прокурор, голова Ради юрис™, два представники профiльних комгге™ парламенту та дев'ять сувдв, яких обирае з'!зд сувдв. Окрiм того, вщповщно до ст. ст. 35 i 53 закону «Про оргашзацда та управлiння судами Угорщини» (1997 р.), з'!зд сувдв одночасно з основними обирае дев'ять резервних члешв Нацюнально! ради юстици, яю автоматично замшяють вибулих.
Верховна судова рада Болгарп складаеться з 25 оаб. За посадою до !! складу входять голови двох вищих сущв i Головний прокурор. По 11 члешв обирають Народнi Збори та органи судово! влади.
У такому ж кшьюсному складi працюе Нацiональна рада суддiвства в Польщу Однак замiсть прокурора до !! складу за посадою входить мшстр юстицi!, а 15 членiв ради обираються з числа суддiв.
До складу Вищо! мапстратсько! ради Румунп входять 15 магiстратiв: 10 судщв (чотири вiд Верховного суду та шють вiд апеляцiйних судiв) i п'ять прокурорiв або помiчникiв суддiв Верховного суду.
У Туреччинi до Вищо! ради суддiв i державних обвинувачiв входять лише шiсть члешв. За посадою - мшютр юстици, який i е головою ще! ради. Трьох основних i трьох резервних члешв призначае глава держави iз числа кандидатур, включених до списку суддiв, номiнованих на цю дiяльнiсть на загальних зборах суддiв Вищого апе-ляцiйного суду. Двох основних i двох резервних члешв призначають загальнi збори Державно! ради Туреччини [2].
Отже, бшьшють складу вщповщно! ради цих кра!н формують судовi органи.
2. НОВЕЛИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ВИЩО1 РАДИ ЮСТИЦП
Враховуючи мiжнароднi стандарти та шоземний досвiд, глава держави внiс до Верховно! Ради Укра!ни законопроект вщ 4 липня 2013 року № 2522а «Про внесення змш до Конституцн Укра!ни щодо посилення гарантш незалежностi суддiв» (далi -законопроект № 2522а), вщповщно до якого Вища рада юстицп складатиметься з 20 члешв, 15 з яких - суддь
Зокрема, частини 3 та 4 ст. 131 Конституци пропонусться викласти в такш редакций «ЗЧзд судщв Украши призначае до Вищо! ради юстицiï дванадцять членiв i3 числа суддiв, забезпечуючи при цьому представництво суддiв судiв рiзних шстанцш та спецiалiзацiй. З'ïзд адвокатiв Украши, зЧзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають по два члени Вищоï ради юсти-цiï. Вимоги до особи, яка може бути призначена членом Вищоï ради юстици, вста-новлюються законом.
До складу Вищо].' ради юстици входять за посадою Голова Конституцшного Суду Украши, Голова Верховного Суду Украши, Голова Ради сувдв Украши, Генеральний прокурор Украши».
Таким чином, вщповщно до законопроекту № 2522а глава держави та законодав-чий орган не матимуть впливу на формування складу Вищо].' ради юстици, бшьшють сувдв призначатимуться судовими органами, плюс три судд входитимуть до складу цього органу за посадою.
Разом з цим украшське ствтовариство запропоноваш законопроектом № 2522а змши сприймае неоднозначно.
Одш вважають, що такi змiни можуть посилити гаранти незалежностi суддiв, що дасть змогу зменшити роль полiтичних оргашв у формуваннi Вищо].' ради юстици та передати повноваження щодо виршення питань, пов'язаних iз дiяльнiстю судщв, до вiдання органiв, бiльшу частину складу яких становитимуть суддi.
1нш^ оцiнюючи запропонованi змiни через призму втизняних реалiй, стверджу-ють, що такий пщхщ не розв'яже проблему функщонування Вищо].' ради юстицiï, а лише зовшшньо «европе1'зуе» цей орган, не змшивши його принципiв дiяльностi та бiльшостi його нинiшнього складу.
На нашу думку, запропоноваш змши формально вщповщають мiжнародним стандартам i е кроком вперед на шляху реформування судово1' системи Украши.
Вщповщно до ст. 16 Закону «Про Вищу раду юстици» Вища рада юстици е повно-важною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих вщ ïï консти-туцiйного складу та складення ними присяги, враховуючи тих ошб, якi входять до Вищо].' ради юстицiï за посадою.
Вища рада юстици е органом колепальним, тому кожен ïï член стае правомочним тшьки тсля набрання чинност Радою в цiлому.
Перше засщання Вищоï ради юстицiï скликаеться через тиждень пiсля складення присяги вшма ïï членами.
Разом з цим у закош не визначено строк, протягом якого члени Ради повинш скла-сти присягу. Наприклад, у старiй редакцiï ст. 17 цього закону зазначалося, що член Вищоï ради юстици перед вступом на посаду, але не шзшше двох мюящв вщ дня призначення, складае присягу на засщанш Верховноï Ради Украïни. Проте у червш 2009 року змiнами до цiеï статтi зазначений строк було вилучено.
Обгрунтовуючи необхiднiсть внесення вiдповiдних змш у пояснювальнiй записцi до законопроекту № 4375 вщ 16 кв^ня 2009 року, автори висували таю аргументи: пол^ична ситуацiя в крат; складнiсть та тривалiсть процедури призначення члешв Вищоï ради юстицiï; зростання юлькосп випадкiв, коли ix не було приведено до присяги у встановлений законом двомюячний строк [6].
Тим часом у висновку вщ 15 травня 2009 року до законопроекту вщ 16 кв^ня 2009 року № 4375 Головне науково-експертне управлшня Верхово! Ради вислови-ло сумнiв щодо обгрунтованосп вiдмови вiд законодавчого регулювання строюв складення присяги членами Вищо! ради юстици. При цьому фахiвцi зауважили, що пошук варiантiв розв'язання ще! проблеми на законодавчому рiвнi мае вщбуватися не шляхом скасування вщповщних строкiв, а через змiни концептуальних пiдходiв i встановлення такого порядку складання присяги членами Вищо! ради юстицп, який би виключав можливють недопущення ïx до виконання повноважень через «блоку-вання» складення ними присяги [3].
Погоджуючись з висновком Головного науково-експертного управлшня парламенту, вважаемо, що з метою своечасного формування Вищоï ради юстици, а також ïï стабшьного i ефективного функщонування, необxiдно встановити конкретнi строки прийняття присяги членами цього органу.
Вщповщно до ст. 19 Закону Украши «Про Вищу раду юстицп» лише чотири члени даного органу можуть працювати у Радi на постшнш основа Це голова, його заступник та секретарi секцiй. Решта осiб працюе на громадських засадах, маючи постiйне мiсце роботи в шшш установi. Це - судщ, адвокати, рiзнi чиновники, вченi-юристи тощо.
Через значну зайнятiсть членiв Вищоï ради юстицiï в iсторiï функщонування цьо-го органу неодноразово траплялися випадки вiдсутностi кворуму, що унеможливлю-вало вирiшення невiдкладниx питань.
Як випливае iз законопроекту № 2522а, повноваження Вищо1' ради юстицiï можуть ютотно розширитися. До ïï вщання належатимуть усi основнi питання, що сто-суються набуття статусу судщ, звiльнення його з посади, вщповщальносп суддiв i прокурорiв, надання згоди на затримання та арешт суддi. Повноваження Вищоï ради юстици також зможуть бути розширенi й шшими законами.
На нашу думку, наявшсть додаткових навантажень та повноважень вимагае вщ ïï членiв виконання великого обсягу роботи. Зробити це належним чином, працюючи у Вищш радi юстицп «на громадських засадах» за сумюництвом, досить складно. Вища квалiфiкацiйна комюя суддiв Украïни, наприклад, е постiйно дiючим органом, а ïï члени виконують своï повноваження на постшнш основа
Таким чином, у разi прийняття запропонованих законопроектом № 2522а змш до ст. 131 Конституцп Украïни вважаемо за доцшьне внести змiни до Закону Украши «Про Вищу раду юстици», якими передбачити: особи, призначеш до складу Вищоï ради юстици, працюють у цьому оргаш на постшнш основа
Узагальнюючи викладений матерiал, можна зробити таю висновки:
1. Запропонований законопроектом № 2522а порядок формування складу Вищоï ради юстици, вщповщно до якого 15 з 20 члешв становитимуть судщ, вщповщае мiжнародним стандартам i е кроком уперед на шляху реформування судовоï системи Украши.
2. Для запобпання необгрунтованого затягування процесу вступу члешв Вищоï ради юстици на посаду, унеможливлення створення перешкод у робот цього державного органу i забезпечення умов для стабiльноï та ефективноï роботи Ради, на нашу думку, Законом Украши «Про Вищу раду юстици» необхщно встановити строки складення присяги членами Вищоï ради юстицп.
3. Враховуючи те, що до вщання Вищо! ради юстици належить ухвалення надзви-чайно важливих ршень i повноваження членiв Ради плануеться iстотно розширити, вважаемо за доцшьне змiнами до Закону Украши «Про Вищу раду юстици», визначи-ти, що иризначеш до складу Вищо! ради юстици особи працюють на поспйшй основi.
Список лiтератури:
1. Анатз проекту Закону Укра!ни «Про внесения змш до Конституци Украши щодо посилення га-рантш незалежносп судщв» (законопроект внесено до Верховно! Ради Президентом Украши В. Яну-ковичем) проведений Центром Разумкова вщ 7 жовтня 2013 року // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://wwwrazumkov.org.ua/.../Analyz_Zakonu_Ukrajiny.
2. Бринцев В. Д. Вища рада юстици: м1жнародний досвщ, формування та нормативно-правове забез-печення !! д1яльност1 в Украш / В. Д. Бринцев. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/vvsu/2010_12/12-2010/122010-5.pdf.
3. Висновок Головного науково-експертного управлшня Верхово! ради Украши вщ 15 травня 2009 року // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=35062.
4. Голова Вищо! ради юстици пропонуе новий мехашзм формування Вищо! ради юстици // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://yurpravda.info/index2284.html.
5. Свропейська харпя про закон «Про статус судщв» : М1жнародний документ вщ 10.07.1998 // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_236.
6. Пояснювальна записка вщ 16 квггня 2009 року до законопроекту № 4375 вщ 16 кв^тня 2009 року // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=35062.
7. Пояснювальна записка до Свропейсько! харти про статус суддiв вщ 10 липня 1998 року // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_a46.
8. Самсш I. Судити повинна чесна, порядна людина, а не бездушний, хамовитий, хоча й високо-квал1ф1кований юрист / I. Самсш. - Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.vkksu.gov.ua/ua/ about/zmi-pro-komisiu/golova-vkksu-igor-samsin-suditi-povinna-chesna-poryadna-ludina-a-ne-bezdushniy-hamovitiy-hocha-y-visokokvalifikovaniy-urist/.
9. Справа «Олександр Волков проти Укра!ни» : Ршення Свропейського суду з прав людини // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.minjust.gov.ua/file/26531.!
10. Судова реформа в Украш: поточш результата та найближч1 перспективи : шформацшно-а-налгшчш матер1али до Фахово! дискуси на тему «Судова реформа 2010 року: чи наближае вона право-суддя в Украш до европейських норм i стандарпв» (4 квггня 2013 року) // Режим доступу. - [Електронний ресурс] : http://www.razumkov.org.ua/upload/Sudova_reforma_2013.pdf.
Рудей В. С. Особенности формирования состава Высшей рады юстиции / В. С. Рудей // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 389-395.
В статье исследуются проблемные вопросы формирования состава Высшей рады юстиции с точки зрения обеспечения представительства большинства судей, выбранных судейским корпусом, принятия ими присяги, выполнения полномочий на постоянной основе, обоснованы рекомендации для усовершенствования действующего законодательства Украины.
Ключевые слова: Высшая рада юстиции, судейский корпус, судья.
FEATURES OF FORMATION OF THE HIGH COUNCIL OF JUSTICE
Rudei V. S.
PHEI University of new technologies, Kyiv, Ukraine
The article deals with the problematic issues of formation of the High Council of Justice through the prism of providing representation of the majority of the judges elected judiciary, taking the oath of office, fulfillment of powers on an ongoing basis and proves some recommendations for improving the current legislation of Ukraine taking in account experience of foreign countries.
The author analyzes the new legislative proposals according possible changes in the order of formation of the High Council of Justice and giving it additional powers. Studies the experience of foreign countries (Hungary, Bulgaria, Poland, Romania , Turkey) on this issue.
The author notes that the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) in its recommendations has repeatedly stressed the need to change the principle of formation of the High Council of Justice, according to which most of it should be judges elected by judges.
Notes the positions of local scientists and judges on the outlined problems.
Gives results of opinion polls conducted by Rozumkov Center according the level of trust to the High Council of Justice.
As a result of synthesis of the material author makes the following conclusions:
1. The position proposed by the bill № 2522 procedure of organization of composition of the High Council of Justice, according to which 15 of the 20 members will be judges, meets international standards and it is a step towards reforming the judicial system of Ukraine.
2. To prevent unwarranted delay in the accession process of members of the High Council of Justice of the position and creation of blocks in work of this public authority, to provide conditions for stable and efficient operation of the Council, author believes that with the Law of Ukraine "On the High Council of Justice" it is necessary to establish the terms of oath by members of the High Council of Justice.
3. Taking into account that the High Council of Justice adopts extremely important decisions and it is planned to expand significantly full powers of its members, we consider to determinate with changes to the Law of Ukraine "On the High Council of Justice", the fact that employed to the High Council of Justice persons work on a permanent basis.
Key words: The High Council of Justice, the judiciary, judge.
