CC BY
26
УДК 341.01
О. Гуменний
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка", помiчник суддi Збаразького районного суду Тернопшьсько!' областi,
астрант кафедри теорii та фiлософii права
НОВ1 СУБ'еКТИ СУДОВО1 ВЛАДИ ТА 1ХН1 ФУНКЦ11
© Гуменний О., 2016
Розглянуто важливу проблему - вплив збшьшення повноважень нових суб'еклв судово! влади на розширення кола функцш само! судово! влади загалом п1д час проведення судово! реформи в Украшь Звернено увагу на появу таких нових функцш, як сприяння формуванню суддiвського корпусу через громадський контроль; перехщ до повноважень судово!' влади повноцшно! кадрово! функци - звiльнення суддiв з посади. Сформульовано пропозици щодо встановлення правил i порядку роботи Громадсько! ради доброчесноси, враховуючи той факт, що це е громадський орган.
Ключовi слова: функци судово! влади, система судово! влади, суб'екти судово! влади, змши до Конституци у частиш здшснення правосуддя, Вища рада правосуддя, Громадська рада доброчесность
О. Гуменный
НОВЫЕ СУБЪЕКТЫ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ И ИХ ФУНКЦИИ
Рассмотрена важная проблема - влияние увеличения полномочий новых субъектов судебной власти на расширение круга функций самой судебной власти у целом при проведении судебной реформы в Украине. Внимание акцентировано на появлении таких новых функций, как содействие формированию судейского корпуса через общественный контроль; переход к полномочиям судебной власти полноценной кадровой функции - увольнение судей с занимаемой должности. Сформулированы предложения относительно установления правил и порядка работы Общественного совета добропорядочности, учитывая тот факт, что это общественный орган.
Ключевые слова: функции судебной власти, система судебной власти, субъекты судебной власти, изменения в Конституции в части осуществления правосудия, Высший совет правосудия, Общественный совет добропорядочности.
O. Humennyi
NEW SUBJECTS OF DEPARTMENT JUDICIAL AND THEIR FUNCTION
Reviewed important issue is the effect of increasing the powers of the new constituent entities of the judiciary to expand the range of the function of the judiciary as a whole when carrying out the judicial reform in Ukraine. Attention is accented on appearance of such new features as the promotion of the formation of the judiciary through public scrutiny; transition to the powers of the judiciary full HR function - the dismissal of judges from office. Proposals concerning the establishment of rules and procedures of the Public Integrity Council, considering the fact that it is a public body.
Key words: the functions of the judiciary, the judiciary, the constituent entities of the
judiciary, changes to the Constitution in the part of the administration of justice, the Supreme
Council of Justice, the Public Council of integrity.
Постановка проблеми. 30 вересня 2016 р. у законну силу вступили два важливi законодавчi акти, зокрема: Закон Украши "Про внесення змш до КонститущГ' ввд 2.06.2016 р. [1] та Закон Украши "Про судоустрш i статус суддiв" вщ 2.06. 2016 р. [2], прийняття яких стало фундаментальною основою у проведенш судово!' реформи в Украшу
Цими законодавчими актами передбачет iстотнi змши, якi повиннi кардинально змiнити систему судов о!' влади в Украïнi.
Особливу увагу як практиюв, так i науковщв привертають новi суб'екти судовоï влади -Вища рада правосуддя та Громадська рада доброчесносп.
Зважаючи на нещодавне виникнення вищезазначених суб'екпв, потрiбно констатувати, що практичнi i теоретичш аспекти функцiонування цих суб'екпв судовоï влади не отримали належноï уваги з боку вiтчизняних учених.
Аналiз досл1дження. Окремi аспекти дослiджуваноï тематики частково висвiтленi у працях Ю. Барабаша, В. Ковальчука, Р. Куйбвди, М. Онiщука, О. Улютшо1', С. Штогуна та iнших учених, однак цшсного дослiдження правових основ дмльносп Вищо!' ради правосуддя та Громадсько!' ради доброчесностi сьогоднi ще не проведено. У цьому дослвдженш розглянутi функцiï та повноваження Вищо!' ради правосуддя та Громадсько!' ради доброчесносп.
Мета роботи - визначити та дослщити функцiï i повноваження, як закрiпленi нацiональним законодавством за новоствореними суб'ектами судово!' влади - Вищою радою правосуддя та Громадською радою доброчесностi, а також проаналiзувати вплив збшьшення повноважень цих суб'екпв судовоï влади на реалiзацiю повноважень Вищоï квалiфiкацiйноï комiсiï суддiв Украши тд час здiйснення якiсного оцшювання суддiв.
Виклад основного матерiалу. С. Штогун у свош статтi "Недолши перехiдного процесу" намагаеться визначити функщональш напрямки дiяльностi новостворених суб'ектiв судовоï влади, акцентуючи увагу на тому, що хоча щ суб'екти закршлет в Конституцiï Украши у роздш "Правосуддя", однак не зможуть виконувати таку функцiю через свою правову природу [3].
Справд^ вiдповiдно до ст. 131 Конституци Украши, Вища рада правосуддя (ВРП):
1) вноситиме подання про призначення суддi на посаду;
2) ухвалюватиме рiшення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несушс-
ностi;
3) розглядатиме скарги на ршення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарноï ввдповщальносп суддi чи прокурора;
4) ухвалюватиме ршення про звшьнення суддi з посади;
5) надаватиме згоду на затримання суддi чи утримання його шд вартою;
6) ухвалюватиме ршення про тимчасове вiдсторонення суддi ввд здiйснення правосуддя;
7) вживатиме заходiв щодо забезпечення незалежностi суддiв;
8) ухвалюватиме ршення про переведення суддi з одного суду до шшого [4].
З дня набрання чинносп Закону Украши "Про внесення змш до Конституци Украши (щодо правосуддя)" до утворення Вищоï ради правосуддя ïï повноваження здiйснюе Вища рада юстици (ВРЮ). Вища рада правосуддя утворюеться за допомогою реорганiзацiï Вищоï ради юстицiï. До обрання (призначення) члетв Вищоï ради правосуддя цей орган дiе у складi члетв Вищоï ради юстицiï протягом термшу "х повноважень, але якi не можуть тривати довше, нiж до 30 квггня 2019 року [1].
Для глибшого аналiзу повноважень, структури i порядку обрання цих суб'екпв потрiбно порiвняти конституцшш норми, якi регулюють i регулювали функщонування цих суб'ектiв.
Так, у попереднш редакцй ст. 131 Конституцй зазначено, що в Украт дiе Вища рада юстицii, до ввдання якоi' належить:
1) внесення подання про призначення суддiв на посади або про звшьнення iх з посад;
2) прийняття ршення стосовно порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi;
3) здшснення дисциплiнарного провадження стосовно суддiв Верховного Суду Украши i суддiв вищих спецiалiзованих судiв та розгляд скарг на ршення про притягнення до дисциплiнарноi вiдповiдальностi суддiв апеляцiйних та мюцевих судiв, а також прокурорiв [4].
Як бачимо, конституцiйнi повноваження цих важливих суб'еклв судовоi влади ютотно змiнилися, що, своею чергою, породжуе i новi функцii. Отже, надаючи згоду на затримання суддi чи утримання його пiд вартою, ВРП здiйснюе процесуальну дозвшьну функщю.
Бшьше того, якщо повноваження ВРЮ ранiше носили рекомендацiйний i дорадчий характер, то тд час ухвалення рiшення про звшьнення суддi з посади ВРП виконуе повнощнну кадрову функщю.
Лопчним е також питання: Чи правомiрним е покладення повноважень Вищо!' ради правосуддя на Вищу раду юстицii i утворення й через реорганiзацiю ВРЮ? Адже як функцй, так i конституцiйнi повноваження цих важливих суб'екпв судово!' влади ютотно вiдрiзняються. Крiм того, члешв ВРЮ обирали з одними повноваженнями i чи буде правомiрним автоматичне надання !'м ширших повноважень вже як членам ВРП.
Тепер стосовно структури i порядку обрання. Вища рада юстицй складаеться з двадцяти члешв. Верховна Рада Украши, Президент Украши, з'зд суддiв Украши, з'зд адвокатiв Украши, зйзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищо!' ради юстицй по три члени, а Всеукрашська конференцм працiвникiв прокуратури - двох члешв Вищо!' ради юстицй.
До складу Вищо!' ради юстицй входять за посадою Голова Верховного Суду Украши, Мтстр юстицй Украши, Генеральний прокурор Украши [5, с. 276].
Вища рада правосуддя складаеться з двадцяти одного члена, з яких десятьох обирае з'зд суддiв Украши з числа суддiв чи суддiв у ввдставщ, двох призначае Президент Украши, двох обирае Верховна Рада Украши, двох обирае зйзд адвоката Украши, двох обирае Всеукрашська конференцм прокурорiв, двох обирае зйзд представниюв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ.
Порядок обрання (призначення) на посади члешв Вищо!' ради правосуддя визначаеться законом. Голова Верховного Суду входить до складу Вищо!' ради правосуддя за посадою [5, с. 281].
Тобто вщмшними е не тшьки функцй i повноваження, але структура i порядок обрання цих оргашв.
Тепер проаналiзуемо, як щ ситуацй регламентують европейсью правовi iнститути, стандартiв яких ми намагаемося досягти, - зокрема, щ органи згадуються у Рекомендацй № (94) 12 Ради Свропи, Принцип I, п. 2. с. яко!' проголошуе, що орган, який е уповноваженим приймати рiшення щодо обрання та кар'ери суддiв, повинен бути незалежним ввд уряду та адмiнiстративних оргашв. Для гарантй незалежностi цього органу повинш бути запровадженi такi положення, як, наприклад, нагляд за тим, щоб його члени призначались судовою владою i щоб орган самостшно приймав рiшення про власнi правила процедури [6].
У Принципi VI. п. 3 того самого документа йдеться про те, що коли необхвдно застосовувати положення, якi передбачеш у п. 1 та 2 цiеi статтi, держава повинна розглянути можливiсть створення, ввдповвдно до закону, спецiального повноважного органу, який повинен накладати санкцй та вживати дисциплшарш заходи, якщо таю заходи не вживае суд. Ршення такого органу повинш контролювати судовi органи найвищоi iнстанцй, або ж вш сам може бути таким органом найвищоi iнстанцй [6].
Посилання на аналопчний орган можна знайти у Свропейськш хартй про Закон "Про статус суддiв", яка була затверджена Радою Свропи у 1998 р [7].
Перша згадка мксгиться вже у ст.ст. 1.3 та 1.4, де вказано, що стосовно кожного рплення обрання, добору, призначення, просування по службi або припинення повноважень суддi закон
передбачае втручання уповноваженого органу, який не залежить ввд законодавчо!' та виконавчо!' г1лок влади, мiнiмум половина члетв якого е суддями, обраними у встановленому порядку шшими суддями, на основi принципiв, що гарантують максимальне представництво судово!' гшки влади.
Закон гарантуе кожному судд^ який вважае, що його законш iнтереси або його незалежшсть чи незалежнiсть судового процесу поставлено шд загрозу або кторуються, вiн мае право звернутись до такого незалежного органу, який мае повноваження, щоб виправити ситуащю або запропонувати рiшення [7].
Що стосуеться добору, призначення на посаду та професшно!' подготовки суддiв, у Хартй зазначаеться наступне (п. 2.1): норми закону, що стосуються обрання та призначення суддiв незалежним органом або колепею на основi спроможносп кандидатiв вшьно та неупереджено розглядати справи, як до них направляються, та застосовувати закон згiдно з принципом особисто!' гiдностi [7].
А також (п. 2.3): орган, який згадуеться у п. 1.3 ще!' Хартй, передбачае наявшсть належних програм подготовки та оргашзацш, якi !'х впроваджують, у свiтлi вимог щодо неупередженосп, компетентностi та об'ективностi, пов'язаних iз виконанням професiйних обов'язкiв суддi [7].
Стосовно призначення та незмшюваносп суддiв той самий документ передбачае, що (п. 3.1) рплення про призначення конкретного кандидата на посаду суддi або на посаду суддi трибуналу приймаеться незалежним органом, що згадуеться у п. 1.3 ще! статтi, або за пропозищею, рекомендащею чи згодою такого органу, або на основi його висновив". А також (п. 3.3): "У випадках, коли процедура призначання передбачае випробувальний термш, який тривае мiж призначенням на посаду суддi вперше та призначенням безстроково, або коли призначення здшснюеться на певний строк, який може бути подовжено, ршення про ввдмову у безстроковому призначенш або подовженнi повноважень суддi приймаеться лише незалежним органом, який згадуеться у п. 1.3 ще!' статп, або за пропозицiею, рекомендащею чи згодою такого органу, або на основi його висновюв [7].
У сферi просування по службi Хартя передбачае наступне: "...ршення про просування по службi приймаеться незалежним органом, який згадуеться у п. 1.3 ще! статп, або за пропозищею, рекомендащею чи згодою такого органу, або на основi його висновюв". Водночас, щодо ввдповщальносп суддiв у пп. 5.1, 5.2 та 5.3 йдеться: "Будь-яке порушення суддею сво'х обов'язкiв, передбачене законом, може призвести до застосування санкцiй пiсля прийняття вiдповiдного рiшення, або за пропозищею, рекомендащею чи згодою трибуналу або органу, який не менш шж на половину складаеться з обраних суддiв, згiдно iз процедурами, як передбачають участь обох сторiн, причому суддя, проти якого висунуто обвинувачення, мае право на адвоката. Закон перераховуе також санкцй, якi можуть бути застосованими, а процедура застосування мае враховувати принцип вiдповiдностi. Ршення виконавчого органу, трибуналу чи органу, який виносить ршення про застосування санкцш, згiдно з порядком, зазначеним у цш статтi, може бути оскаржене у вищш iнстанцii" (п. 5.1) [7].
Отже, другою важливою перешкодою для автоматичного надання повноважень ВРП для ВРЮ е те, що структура i порядок обрання ВРЮ суперечать мiжнародним европейським демократичним принципам.
У складi ВРЮ немае бшьше половини суддiв, обраних самими суддями, тому цей факт може викликати сумшви у легiтимностi автоматичного покладення функцiй ВРП на ВРЮ.
Також Законом Укра'ни "Про судоустрш та статус суддiв" ст. 87 утворюеться Громадська рада доброчесностi [2], основною метою яко!' е сприяння у встановленш вiдповiдностi кандидата на посаду суддi критер1ям професiйноi етики та доброчесносп пiд час квалiфiкацiйного оцiнювання у Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсii суддiв (ВККС), вiдповiдно до й повноважень, передбачених ст. 93 Закону Укра'ни "Про судоустрiй i статус суддiв":
1) веде облiк даних про кшьюсть посад суддiв у судах, зокрема, вакантних;
2) проводить добiр кандидатiв для призначення на посаду судд^ зокрема органiзовуе проведення щодо них спещально!' перевiрки ввдповщно до закону та приймае квалiфiкацiйний iспит;
3) вносить до Вищо!' ради правосуддя рекомендащю про призначення кандидата на посаду
судд^
4) вносить рекомендащю про переведення суддi ввдповщно до цього Закону, ^м переве-дення як дисциплiнарноi санкцй;
5) визначае потреби у державному замовленш на професшну пiдготовку кандидатiв на посаду суддi у Нацiональнiй школi суддiв Укра'ни;
6) затверджуе форму i змiст заяви про участь у доборi кандидатiв на посаду судд^ анкети кандидата на посаду судд^ порядок складення вiдбiркового iспиту та методику ощнювання його результатiв, порядок проходження спецiальноi пiдготовки кандидатiв на посаду судд^ порядок складання квалiфiкацiйного iспиту та методику оцiнювання кандидата, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантноi посади суддi, порядок та методологто квалiфiкацiйного оцiнювання, порядок формування i ведення суддiвського досье (досье кандидата на посаду суддГ) та iншi процедури виконання Комiсiею й функцiй;
7) проводить квалiфiкацiйне оцiнювання;
8) забезпечуе ведення суддiвського досье, досье кандидата на посаду судд^
9) бере участь у межах компетенцй у мiжнародному ствробггнищш, зокрема, встановлюе зв'язки з шоземними закладами, установами та органiзацiями, проектами мiжнародноi технiчноi допомоги, е бенефщаром, реципiентом мiжнародноi технiчноi допомоги, головним розпорядником мiжнародноi допомоги вiд шоземних держав, банкiв i мiжнародних фшансових органiзацiй;
10) здiйснюе iншi повноваження, визначет законом [2].
До й завдань входитимуть: збiр, перевiрка та аналiз iнформацй щодо суддi, подготовка iнформацii та доповiдь висновку на засвданш ВККС щодо квалiфiкацiйного ощнювання судд1
Громадська рада доброчесностi - абсолютно новий для нашо!' судово!' системи орган, який стане важливим шструментом у процесi квалiфiкацiйного ощнювання суддiв. Саме тому процес створення Ради повинен бути максимально публiчним та зрозумшим.
Як бачимо, громадсьюсть вперше iнтегруеться у процедуру квалiфiкацiйного оцiнювання суддiв. Оцiнюючи практичнi аспекти роботи майбутнього органу у готовности ВККС надавати повну пiдтримку у й роботi до Вищо!' ради правосуддя, на нашу думку, комiсiею мають бути передаш лише негативш висновки перевiрки кандидата, проведеноi Громадською радою доброчесносл. Результати перевiрки, як не мiстять вирiшального негативного значення, а також позитивш висновки мають бути передаш до Вищо!' ради правосуддя лише у виглядi шформацй.
До того ж чимало практичних аспекта роботи Громадсько!' ради доброчесносп не врегульовано Законом. I це, з одного боку, може позитивно ввдобразитись на дмльносп даного суб'екта судово!' влади, оскшьки за таких обставин Рада матиме можливють самостшно визначати правила свое!' роботи. Враховуючи той факт, що Громадська рада доброчесносл функцiонуватиме на засадах громадського органу, ми вважаемо, що й робота не повинна бути чггко регламентована правовими нормами, оскшьки дмльшсть громадського органу, як правило, регламентуеться Статутом або Положенням.
Стосовно структури бачимо, що членами ради можуть стати представники правозахисних громадських оргашзацш, науковщ-правники, адвокати, журналюти, якi е визнаними фахiвцями у сферi своеi професiйноi дiяльностi, мають високу професшну репутащю та вiдповiдають критерiю полпично' нейтральностi та доброчесностi, i саме яюсний склад цього органу може забезпечити його незаангажовашсть та професшшсть у дiяльностi.
Якщо визначати функщональний напрямок дiяльностi цього суб'екта судово!' влади, то вiн виконуватиме специфiчно нову функцiю - сприятиме формуванню суддiвського корпусу через громадський контроль.
Але потрiбно зауважити, що повноваження Громадсько!' ради доброчесностi будуть розповсюджуватися т]льки на формування корпусу суддiв. Тобто вона братиме участь тшьки у процесi добору повноцiнних кандидата на посаду судд1 Однак цей контроль не розповсюджу-ватиметься на роботу суддiв пiд час здшснення ними правосуддя, оск1льки це може розщнюватися, як пряме втручання i тиск на суддю.
Висновки. Пвдсумовуючи, доходимо висновку, що i3 реформуванням системи судово! влади у демократичному суспшьстш збшьшуються не тшьки юльюсть та повноваження суб'екпв судово! влади, але i розширюеться, зокрема, коло функцш судово! влади загалом.
Враховуючи намагання Укра!'ни стати Асоцшованим членом GC, функцiонування нових суб'екпв судово! влади повинно вiдповiдати як вимогам вггчизняного, так i мiжнародного законодавства у сферi дiяльностi судово!' влади.
Важливою особливiстю функцiонування суб'екпв судово!' влади, якi за своею правовою природою е громадськими оргашзацмми, е регулювання !'хньо!' дiяльностi не правовими нормами, а !'х Статутами та Положеннями про щ органи.
1. Про внесения змгн до Конституцп: Закон Украти eid 2.06.2016 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. 2. Про судоустрш i статус cyddie: Закон Украти eid 2.06. 2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. 3. Штогун С. Г. Недолжи перехiдного перюду / С. Г. Штогун // Закон i бiзнеc. - 10-16.09. 2016 р. - №37(1283) - С. 5. 4. Конституця Украти: Закон вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (Редакщя станом на 30.09.2016р.). [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. 5. Семерак О. С. Основи правознавства: навч. mci6. / О. С. Семерак, I. О. Семерак. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2008. - 480 с. 6. Рекомендаця № (94) 12 "Незалежтсть, дieвicть та роль cyддiв": Мiжнародний документ вiд 13.10.1994 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_323. 7. Свропейська хартiя про закон "Про статус cyддiв": Мiжнародний документ вiд 10.07.1998 року [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_236.
REFERENCES
1. Pro vnesennya zmin do Konstytutsiyi: Zakon Ukrayiny vid 2.06.2016 roku. [The law of Ukraine On amendments to the Constitution]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. 2. Pro sudoustriy i status suddiv: Zakon Ukrayiny vid 2.06. 2016 roku [The law of Ukraine On judicial system and status of judges]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. 3. Shtohun S. H. Nedoliky perekhidnoho periodu [The shortcomings of the transition period]. Zakon i biznes. - 2016, Vol. 37(1283), p. 5. 4. Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon vid 28.06.1996 254k/96-VR (Redaktsiya stanom na 30.09.2016) [The Constitution Of Ukraine]. Available at: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws.
5. Semerak O. S. Osnovy" pravoznavstva: navch. posib. [Fundamentals of Law] Kyiv, 2008. 480 p.
6. Rekomendaciya N (94) 12 "Nezalezhnisf, diyevist" ta roV suddiv" [Recommendation No. R (94) 12 to Member States on the Independence, Efficiency and Role of Judges (1994)] Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_323. 7. Yevropejska xartiya pro zakon "Pro status suddiv": Mizhnarodnyj dokument vid 10.07.1998 roku [European Charter on the law "On the Status of Judges' Council of July 10, 1998] Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_236.
