CC BY
4
УДК 340:12
Вiкторiя Чорнописька
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат iсторичних наук, асистент кафедри теорп та фшософп права
Vika_Ch07@ukr.net
Тарас Гарасимiв
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", заступник директора - декан повно! вищо! освгги, доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права Garasumiv_@ukr.net
ПРАВОВА 1НТЕГРАЦ1Я УКРА1НИ У ПЛОЩИН1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНОГО ДИСКУРСУ
© Чорнописька В., Гарасим1в Т., 2018
1нтеграцшш процеси, що вщбуваються у сучасному свт, призводять до розвитку нацюнальноТ системи законодавства. Дослiджуючи виникнення та еволющю украТнського законодавства, варто зауважити, що цей процес е тривалим i характеризуеться конкретними етапами розвитку й становлення нашоТ держави. Впроваджуючи iнтеграцiйнi процеси в краТш, насамперед, необхщно керуватися тим, що кожна правова система певноТ держави, яка обумовлюеться системою нацюнального законодавства, е ушкальною. 1нтегращя правовоТ системи УкраТ'ни мае забезпечуватися створенням единого правового порядку з урахуванням нацюнальноТ iдентичностi, а не повною iдентифiкацiею правопорядкiв. Змкт iнтеграцiйного правового процесу краТ'ни полягае в "апперцепцп" тих елементiв чи способiв, методiв та форм шших правових систем, яких Тй не вистачае. Вщтак визначальною метою такого процесу е яккне та ефективне пщвищення нацiонального правового регулювання зi збереженням конститутивних цiнностей в основних шститущях права. Отже, аналiз правоТ iнтеграцil УкраТни в контекстi глобалiзацiйного дискурсу виступае предметом запропонованоТ статть
Ключовi слова: правова iнтеграцiя; правова система; держава; глобалiзацiя; iнтеграцiйнi процеси; мiжнародно-правовi стандарти; мiжнародне спiвробiтництво; мiжнародне право; нацiональне законодавство.
Тарас Гарасымив, Виктория Чорнопыська
ПРАВОВАЯ ИНТЕГРАЦИЯ УКРАИНЫ В ПЛОСКОСТИ ГЛОБАЛИЗАЦИОНОГО ДИСКУРСА
Интеграционные процессы, происходящие в современном мире, приводят к развитию национальной системы законодательства. Исследуя возникновение и эволюцию украинского законодательства, следует отметить, что этот процесс является длительным и характеризуется конкретными этапами развития и становления нашего
государства. Внедряя интеграционные процессы в стране, прежде всего, необходимо руководствоваться тем, что каждая правовая система данного государства, которая определяется системой национального законодательства, является уникальной. Интеграция правовой системы Украины должно обеспечиваться созданием единого правового порядка с учетом национальной идентичности, а не полной идентификацией правопорядка. Содержание интеграционного правового процесса страны заключается в "апперцепции" тех элементов или способов, методов и форм других правовых систем, которых ей не хватает. Поэтому определяющей целью такого процесса выступает качественное и эффективное повышение национального правового регулирования с сохранением конститутивных ценностей в основных институтах права. Поэтому анализ правой интеграции Украины в контексте глобализационного дискурса выступает предметом предлагаемой статьи.
Ключевые слова: правовая интеграция; правовая система; глобализация; государство; интеграционные процессы; международно-правовые стандарты; международное сотрудничество; международное право; национальное законодательство.
Victoriya Chornopyska
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure
Ph. D.
Taras Harasymiv
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc. D., Prof.
LEGAL INTEGRATION OF UKRAINE IN THE PLAN OF GLOBALIZATION DISCUSSION
The integration processes taking place in the modern world lead to the development of the national system of legislation. Exploring the origin and evolution of Ukrainian legislation, it should be noted that this process is long and characterized by specific stages of development and the formation of our state. Introduce the integration processes in the country, first of all, it is necessary to be guided by the fact that each legal system of a certain state, which is stipulated by the system of national legislation, is unique. Integration of the legal system of Ukraine should be ensured through the creation of a single legal order taking into account national identity, rather than the full identification of law and order. The content of the integration legal process of the country consists in the "apperception" of those elements or methods, methods and forms of other legal systems that it lacks. Therefore, the decisive goal of such a process is the qualitative and effective increase of the national legal regulation with the preservation of constitutive values in the basic institutions of law. Therefore, the analysis of the right integration of Ukraine in the context of globalization discourse is the subject of the proposed article.
Key words: legal integration; Legal System; globalization; state; integration processes; international legal standards; international cooperation; international law; national legislation.
Постановка проблеми. Iснуючi в сучасному свт активш процеси глобалiзацil та регюналiзащl eKOHOMi4HOi, полпично!, культурно! та шших сфер життя актуалiзують проблему
взаемодп та зближення нацюнальних правових систем. Доволi актуально у сучасних умовах прояву юридичних контроверз виступае формування правового фундаменту держави, що обумовлюе собою вщображення об'ективних процесiв ïï розвитку в рамках регiону краши, свiту.
Iнтеграцiйнi процеси, що вщбуваються у сучасному свiтi, призводять до розвитку нацiональноï системи законодавства. Дослщжуючи виникнення та еволюцiю украïнського законодавства, варто зауважити, що цей процес е тривалим i характеризуеться конкретними етапами розвитку й становлення нашоï держави. Законодавство окремих краш функцюнуе у певних iсторичних умовах розвитку цих держав i досягнутого рiвня 1'х соцiально-економiчноï стабiльностi. Впроваджуючи штеграцшш процеси в краïнi, насамперед, необхщно керуватися тим, що кожна правова система певно1' держави, яка обумовлюеться системою нацюнального законодавства, е ушкальною. 1нтегращя правово1' системи Украши мае забезпечуватися створенням единого правового порядку з урахуванням нацюнально1' iдентичностi, а не повною iдентифiкацiею правопорядкiв.
Аналiз дослiдження проблеми. Основнi концепти та тенденцп розвитку правово1' iнтеграцiï в контексп глобалiзацiйного вимiру е предметом полемши сучасно1' юридично1' науки. Науковою розробкою цього питання займалися таю украшсью автори: Ю. Баулiн, В. Борисов, О. Броневицька, О. Житний, С. Лащук, С. Лихова, А. А. Музика, В. Навроцький, Л. Новшова, Ю. Пономаренко, В. Попович, А. Савченко, М. Хавронюк, А. Хiрсiн, П. Фрю, Н. Юзшова та iн. Попри наявнi науковi розвiдки окремi аспекти дослiджуваноï проблематики потребують систематичного аналiзу в зв'язку iз перманентною необхiднiстю приведення у вщповщнють украшського законодавства до мiжнародно-правових стандартiв.
Метою статт е окреслити особливосп правово1' iнтеграцiï в контексп глобалiзацiйного вимiру та визначити найбшьш конструктивнi напрямки оптимiзацiï правового регулювання в ^CT^i iнтегрованого правового простору.
Виклад основного матерiалу. Питання аналiзу правово1' iнтеграцiï потребують Грунтовно1' теоретично!' розробки, наукового осмислення та розвитку у вггчизнянш правовiй науцi. Сьогодш в юридичнiй лiтературi вiдсутне ушверсальне тлумачення процесу правовоï iнтеграцiï, бшьше того, часто ототожнюеться дефiнiцiя "правова штегращя" з такими близькими, але не еквiвалентними поняттями: "глобалiзацiя", "регiоналiзацiя", "рецепщя", "ушфшацш", "апроксимащя", "гармошзащя", "шкорпоращя", "адаптацiя", "транспозицiя", "iмплементацiя" тощо.
Розвиток сучасного суспiльства вiдбуваеться в умовах тотальноï глобалiзацiï, яка обумовлюе новi соцiальнi вiдносини, надаючи 1м ушверсальних особливостей, та форсуе взаемодiю мiж державами свiту та iншими мiжнародними суб'ектами. Глобалiзацiя (англ. globalization) - це процес всесвiтньоï полiтичноï, культурноï та економiчноï iнтеграцiï, тобто взаемне розширення, пристосування та об'еднання "чого-небудь" у едине цiле [1, с. 193]. Дефшщя "iнтеграцiя" модифiкувала поняття "мiжнародне спiвробiтництво" / "европейське сшвробггництво", яке не окреслювало особливостей нових явищ, тому iнтеграцiя осмислюеться як вихщ за межi такого сшвробггництва аж до утворення унiверсальноï шституцп, що характеризуеться наддер-жавними/наднацiональними ознаками [2, с. 158]. В цшому глобалiзацiйнi процеси сприяють гармонiзацiï та комплементарносп рiзних культур, народiв, дотриманню прав i свобод людини та утвердженню норм мiжнародного права.
Сьогодш уже не потребуе додатковоï аргументаци те, що глобальна та регюнальна штегращя е не лише об'ективними процесами, котрi потребують рацiоналiзуючих коректив з цшлю виправлення аберацiй ютори (i, тим бiльше, досить сумшвним е те, що цi процеси в принциш можна редукувати до суб'ективних мотивацш зi сторони защкавлених ïхнiх учасникiв). Вони е лопчними закономiрними (а вiдтак, неминучими) тенденщями суспiльною-культурного розвою соцiуму, що переживае певний еволюцшний бум у структурно-функцюнальнш динамiцi.
Слушно зауважуе Хiрсiн А. В., що оскiльки комунiкативна взаeмодiя iндивiдiв генеруе соцiум до ново! форми структурно-корпоративного порядку, так за аналопею iз розширенням iнтернацiональних вiдносин комплектуеться бшьш досконалiша iнтегральна структура мiжнародно! едносп, iгнорування яко! було б доволi необачним. Оскiльки фактично на ушх системно-динамiчних ступенях оргашзацп визначальним фактором утвердження будь-якого порядку виступае корелящя поведшково! свободи пiдсистем та елеменив, у результатi чого ^рою збiльшення обсягу й зростання штенсивносп таких взаемодiй) !хня поведiнка набувае дедалi менш "довшьного" характеру. Аналопчно за цим же принципом активiзацiя мiжнародних вiдносин зумовлюе формування наднацюнально! нормативностi, в контекстi яко! зобов'язане розвиватися право кра!н, якi виступають сторонами означених вiдносин (в шшому випадку зростатиме небажана напруженiсть у мiжнацiональних стосунках, що суттево гальмуватиме процес реалiзаци iнтересiв кожно! зi сторiн) [3, с. 53].
У межах штеграцшних претензiй укра1нсько1 держави екстреним завдавання е забезпечення ефективного процесу приведення нацюнального законодавства у вщповщшсть з мiжнародними стандартами. Змют iнтеграцiйного правового процесу кра!ни полягае в "апперцепцп" тих елементiв чи способiв, методiв та форм шших правових систем, яких !й не вистачае. Вщтак визначальною метою такого процесу виступае яюсне та ефективне тдвищення нацiонального правового регулювання зi збереженням конститутивних цiнностей в основних шститущях права. Тому iнтеграцiйнi процеси необхщно розглядати не як самоцшь, а лише як один з евентуальних засобiв розвитку нацюнально! правово! системи [4, с. 133].
Реалiзацiя iнтеграцiйних процесiв на паритетних принципах - основоположна норма мiждержавно! взаемоди. Входження Укра!ни у загальносвiтовi процеси розпочалося задовго до здобуття нею незалежносп. Так, 24 жовтня 1945 р. Укра!нська Радянська Соцiалiстична Республша (УРСР) отримала членство в ООН, що де-факто заклало початки штегративних процешв Укра!ни в свiтовий правовий простр та обумовило нагальнiсть юридичного обгрунтування позицп нашо! кра!ни щодо участi в рiзних мiжурядових/мiждержавних заходах/шститущях.
Пiсля проголошення незалежностi у 1991 р. Укра!ш необхiдно було усвщомити не лише свiй суверенний статус, переосмислити конститутивш iдеологiчнi детермiнанти, що упродовж тривалого часу зумовлювали И полггичний та правовий розвиток, окреслити новi правовi принципи функцiонування держави та сощуму на основi загальнолюдських цшностей, але й виробити власну правову, науково обгрунтовану концепцiю майбутнього розвитку [5, с. 696]. Як ушверсальна правонаступниця прав та обов'язюв УРСР Украша зобов'язалася виконувати уш регули держави-члена ООН.
Отримання Укра!ною у 1995 р. членства Р€ мобшзувало становлення нашо! держави у европейському правовому простор^ що тривае до сьогодш. Результативнiсть правового регулювання штеграцшних процешв залежить вiд динамiки iмплементацil державою мiжнародних стандартiв ООН, Р€, СС у нацiональну систему законодавства та !х ефективно! реалiзацil на внутрiшньодержавному рiвнi. Принцип якiсного застосування та гармоншно! взаемодil мiжнародного права з внутршньонацюнальним правом держави е визначальним питанням кожно! окремо! нацюнально! правово! доктрини. Теоретико-методологiчну базу взаемоди нацiонального та мiжнародного права окреслюють монютична та дуалiстична концепцi!, що своею чергою грунтуються на верховенств (приматi) мiжнародного права над внутршньодержавним правом, i на приматi внутршньонацюнального над мiжнародним правом [6, с. 136].
У радянський перюд щею верховенства нацiонального права науково розвивав
A. Я. Вишинський, дослiдження якого тддав значнiй критицi укра!нський вчений - професор
B. Г. Буткевич, який зауважив, що "Андрш Януаршович (Вишинський) абсолютизував мiру впливу внутршньодержавного законодавства соцiалiстичних кра!н" [7, с. 136]. У бшьшосп кра!н свггу розповсюдженою е теорiя верховенства (примату) мiжнародного права, що набувае дедалi бiльшо! утилiтарно! значущостi. Нгуен Куок Дшь та його спiвавтори в популярному своему виданш, посилаючись на сформульований Мiжнародним судом ООН "принцип верховенства мiжнародного права над внутршшм" стверджують, що "ця проблема вже не тдлягае дискусi!" [8, с. 49]. Разом з
тим досвщ окремих краш щодо запровадження примату мiжнародного права на нацюнальному рiвнi свiдчить про неоднозначнiсть, юнуе абсолютний примат, помiрний, обмежений або вибiрковий [9, с. 66-67].
М1жнародно-правова доктрина Украши, як уже зауважувалося, бере свiй початок з 1922-1991 рр. -перюду перебування нашоï держави у складi СРСР, що, як результат, унеможливило формування самостiйноï правовоï полiтики щодо проблеми пропорцш нацiонального та мiжнародного права. Закономiрно, що у тоталiтарному суспiльствi СРСР загальновизнаною була щеолопя абсолютного верховенства внутршньодержавного права. Тому нагальнiсть оперативного переосмислення радян^^ моделi спiввiдношення нацюнального та мiжнародного права стала очевидною в Украш одразу пiсля проголошення нею незалежностi.
Першим практичним кроком у вирiшенi означеноï проблеми стало закршлення у частинi III ст. Х Декларацп про державний суверенитет Украши вщ 16 липня 1990 р. № 55-XII "переваги загальнолюдських цiнностей над класовими, прiоритету загальновизнаних норм м1жнародного права перед нормами внутршньодержавного права". Значно тривалим та дискусшним стало окреслення позицiï вщносно взаемодiï м1жнародного i внутрiшнього права в Конституцп Украши вщ 28 червня 1996 р., яка так i не зумша цiлковито втшити iдеологiю спiввiдношення нацiонального та м1жнародного права, закрiплену частиною третьою ст. Х Декларацп про державний суверенитет Украши.
Погоджуемося iз науково обгрунтованою позицiю вiтчизняних вчених, що положення закршлене ст. 9 Конституцiï Украши про "чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нацюнального законодавства Украши, а укладання мiжнародних договорiв, яю суперечать Конституцiï Украши, можливе лише шсля внесеня вщповщних змiн до Конституцiï Украïни", мае абсолютно позитивютський пiдхiд. Отже, Конститущя Украïни не вирiшила проблеми взаемоди нацiонального i мiжнародного права в обсяз^ необхiдному для соцiуму [10, с. 33-34].
Свропейсью експерти з проблематики сшввщношення украïнського та мiжнародного права звертають увагу, що означене питання досить примитивно, вузькоглядно урегульоване на нацiонально законодавчому рiвнi.
По-перше, до конституцiйно-правового регулювання вiднесено лише певну категорда мiжнародних договорiв, а саме ri, що ратифiкованi Верховною Радою Украши, вщтак поза увагою залишаються мiжнароднi договори, якi не потребують ратифшацп, звичаеве мiжнародне право та загальноприйнят стандарти й принципи мiжнародного права, рiшення, висновки, рекомендаци мiжнародних органiзацiй та органiв, враховуючи й практику мiжнародних судових шституцш. Правовою обмовкою у цьому контексп виступае те, що в ст. 18 Конституцп Украши задекларовано: "зовшшньополгтична дiяльнiсть Украïни спрямована на забезпечення ïï нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом шдтримання мирного i взаемовигщного спiвробiтництва з членами мiжнародного сшвтовариства та загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права".
По-друге, iз контексту конституцшних положень випливае те, що мiжнароднi договори, ратифiкованi Украïною, становлять частину нацюнального законодавства, правдоподiбно, на рiвнi звичайного закону [11].
Пщтримуемо слушнi зауваження М. В. Буроменського щодо того, що "положення статп 9 Консттуцiï Украïни не е доктринально вдалим, оскшьки породжуе як у теорп, так i на практищ значно бiльше питань, ашж вiдповiдей" [12, с. 51]. Вищеназваш положення Конституцiï продукують певну юридичну мiфологему про iнкорпорацiю мiжнародних договорiв до украïнськоï правовоï системи та нацюнального законодавства. Загальноприйнятою е свгтова практика, що мiжнародно-правова норма завжди i всюди зберiгае свою правову природу як мiжнародне зобов'язання [13, с. 33-34]. Отже, мiжнароднi договори, яю ратифiкованi нацiональним законо-давчим органом зостаються мiжнародними договорами, натомють конституцiя зберiгае за собою право визначати тшьки правила використання у внутршньому правопорядку. Звичайно, на нашу думку, задекларована засада не е коректною, що пов'язано, очевидно, зi суб'ективним фактором -особистою позищею укладачiв Конституцп Украши.
З огляду на сказане вище, можемо тдсумувати, що сучасна правова доктрина Украши в проблемi взаeмодiï системи нацюнального законодавства та нацюнально1 правово! системи 3i системою мiжнародного права засвщчуе частковий/неповний примат мiжнародного права, який обмежений Конститущею Украши. У площиш практичного застосування мiжнародних стандарта у внутршньому правопорядку Украши комплектуеться плюралiзм правових метод ефективного реагування на свгговий правовий простiр. Вагоме значення для яюсного забезпечення процесу iмплементацiï норм мiжнародного права у нацюнальне законодавство мае органiзацiя продуктивного правового мехашзму, спрямованого на досягнення кращих свiтових стандартiв.
Втiм, означений мехашзм взаемодiï зобов'язаний мiстити таю елементи: 1) формулювання визначальних принцишв взаемодiï; 2) окреслення спiльних та автономних сфер правового регулювання, напрямiв i меж нацiональноï та мiжнародноï правотворчостi; 3) визначення правових засобiв взаемодiï та суб'ектiв 1'х реалiзацiï; 4) узгодження норм нацiонального та мiжнародного права в процесi право творення та реалiзацiï [14, с. 394-400]. Враховуючи об'ективнi обставини кожна окрема держава формуе ошбний, властивий лише ш правовий механiзм досягнення нацiональною системою законодавства або ж ïï певною частиною вiдповiдностi мiжнародним стандартам.
Висновки. Отже, ведучи мову про правову штегращю Украши у площиш глобалiзацiйного дискурсу, вважаемо за доцшьне акцентувати увагу не стшьки на "ушфшацшних" ïï аспектах, скшьки на пошуках оптимальних шляхiв гармоншного функцiонального поеднання культурно-диференцiйованих правових систем. Оскшьки авансована штучна "стандартизащя" правових норм не забезпечуе конституювання фактичноï едностi держав/народiв. Проте, як показуе досвщ, без досягнення та^' едностi (хоча б у окремих цшьових принципах) нормативнi правовi стандарти не ддать у фактичних правовщносинах. Тому, з глобалiзацiею мiжнацiональних комушкацш у рiзних суспiльних сферах (насамперед, у цариш правотворчого дискурсу) поступово зростатиме усвщомлення свiтовоï культурноï спшьносп, що мае стати гарантом дiевостi загальнолюдських норм як iнтегруючих основ стосовно внутршньонацюнальних законодавств в системах регюнального та глобального правового регулювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Новий тлумачний словник украгнськог мови : у 4 т. /уклад. В. В. Яременко, О. М. Слтушко. КиОв: АКОН1Т, 1998. - Т. 2. 1998. - 912 с. 2. Луць Л. А. Свропейськ м1ждержавш правов1 системи та проблеми Штеграцп з ними правовог системи Украши (теоретичн аспекти). - Кигв: 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни, 2003. - 304 с. 3. Хiрсiн А. В. Концептуальний змаст правовог iнтеграцiг: сучасн дискуаг та шляхи конструктивного дiалогу. Юридичний вiсник. Повтряне i космiчне право. 2014. № 1. - С. 52-57. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Npnau_2014_1_12. 4. Доротна Ю. А. Правова ттегращя Украгни: теоретичш аспекти. Актуальн проблеми сучасного мiжнародного права : зб. наук. ст. за матерiалами IХарк. мiжнар.-прав. читань, присвяч. пам'ятi проф. М. В. Яновського i В. С. Семенова, Харюв, 27 листоп. 2015 р. : у 2 ч. Харюв, 2015. - Ч. 2. - С. 131-136. 5. Правова доктрина Украгни: у 5 т. Заг. ред. Ю. П. Битяка. Т. 2. Публiчно-правова доктрина Украгни. - Харюв: Право, 2013. - 864 с. 6. Дмитрieв А. I., Муравйов В. I. Мiжнародне публiчне право : навч. поаб. / Кигв: Юршком 1нтер, 2000. - 640 с. 7. Буткевич В. Г. Советское право и международный договор. - Киев: Выща школа, 1977. - 264 с. 8. Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пелле. Международное публичное право: в 2 т. - Т. 1. - Кигв: Сфера, 2000. - 440 с. 9. Актуальные проблемы международного прав / Под. ред. Г. А. Анцелевич, А. А. Покрещука. - Киев: Укр. акад. внешней торговли, 2006. - 351 с. 10. Семенов В. С., Прагнюк О. Я. Мiжнародно-правовi аспекти Конститу^г Украгни. - Кигв: 1н Юре, 1997. - 32 с.
11. Орт1оп on the Constitution of Ukraine, Strasbourg, 11 March 1997, CDL-INF(97)2. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.venice.coe. int/webforms/documents/?pdf=CDL-INF(1997)002-e.
12. Буременський М. В. Деяю особливостi застосування в Украгн мiжнародних договорiв по боротьбi з оргамзованою злочинмстю. Вiсник академiг правових наук Украгни. 1999. - №2(17). -
С. 50-58. 13. Денисов В. Н., Мельник А. Я. Розвиток правових засад та мехашзмгв верховенства м1жнародного права у внутршньому прав1 Украгни. Взаемод1я м1жнародного права з внутрштм правом Украгни. - Кигв: Юст1тан, 2006. - С. 50-58. 13. Денисов В. Н., Мельник А. Я. Розвиток правових засад та механизмов верховенства. - С. 12-39. 14. Луць Л. А. Проблеми взаемодИ нащональних та м1ждержавних правових систем. Правова держава: Щор1чник наукових праць. Кигв: 1нститут держави i права ¡м. В. М. Корецького НАН Украгни, 2002. Вип. 13. - С. 394-400.
REFERENCES
1. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 41. [New Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language] Uklad. V. V. Yaremenko, O. M. Slipushko. Kyiv: AKONIT Publ., 1998. T. 2. 1998. 912 p. 2. Luts L. A. Yevropeiski mizhderzhavni pravovi systemy ta problemy intehratsii z nymy pravovoi systemy Ukrainy (teoretychni aspekty) [European Interstate Legal Systems and Problems of Integration with the Ukrainian Legal System (Theoretical Aspects)] Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy Publ., 2003. 304 p. 3. Khirsin A. V. Kontseptualnyi zmist pravovoi intehratsii: suchasni dyskusii ta shliakhy konstruktyvnoho dialohu [Conceptual content of legal integration: contemporary discussions and ways of constructive dialogue]. Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo. 2014. No. 1. pp. 52-57. 4. Doronina Yu. A. Pravova intehratsiia Ukrainy: teoretychni aspekty [Legal Integration of Ukraine: Theoretical Aspects]. Aktualni problemy suchasnoho mizhnarodnoho prava : zb. nauk. st. za materialamy I Khark. mizhnar.-prav. chytan, prysviach. pamiati prof. M. V. Yanovskoho i V. S. Semenova, Kharkiv, 27 lystop. 2015 r. : u 2 ch. Kharkiv, 2015. Vol. 2. pp. 131-136. Availableat: http://dspace. nlu. edu. ua/bitstream/123456789/9753/1/Doronina. pdf 2. 5. Pravova doktryna Ukrainy: u 5 t. [The legal doctrine of Ukraine]. Zah. red. Yu. P. Bytiaka. T. 2. Publichno-pravova doktryna Ukrainy. Kharkiv: Pravo Publ, 2013. 864 p. 6. Dmytriiev A. I., Muraviov V. I. Mizhnarodne publichne pravo: navchalnyi posibnyk. [International Public Law]. Kyiv: Yurinkom Inter Publ., 2000. 640 s. 7. Butkevich V. G. Sovetskoe pravo i mezhdunarodnyi dogovor [Soviet law and international treaty]. Kiev: Vysha shkola Publ, 1977. 264 р. 8. Nguen Kuok Din', Patrik Daie, Alen Pelle. Mezhdunarodnoe publichnoe pravo: v 2 t. [International Public Law]. T. 1. Kyiv, Sfera Publ., 2000. 440 p. 9. Aktual'nye problemy mezhdunarodnogo prav [Actual problems of international law] Pod. red. G. A. Antselevich, A. A. Pokreshchuka. Kiev, Ukr. akad. vneshnei torgovli Publ, 2006. 351 p. 10. Semenov V. S., Prahniuk O. Ia. Mizhnarodno-pravovi aspekty Konstytutsii Ukrainy [International legal aspects of the Constitution of Ukraine]. Kyiv: In Yure Publ, 1997. 32 p. 11. Opinion on the Constitution of Ukraine, Strasbourg, 11 March 1997, CDL-INF(97)2. Available at: http://www. venice. coe. int/webforms/documents/?pdf=CDL-INF(1997)002-e. 12. Buremenskyi M. V. Deiaki osoblyvosti zastosuvannia v Ukraini mizhnarodnykh dohovoriv po borotbi z orhanizovanoiu zlochynnistiu [Some peculiarities of the application in Ukraine of international treaties on combating organized crime. ]. Visnyk akademii pravovykh nauk Ukrainy. 1999. №2(17). S. 50-58. 13. Denysov V. N., Melnyk A. Ia. Rozvytok pravovykh zasad ta mekhanizmiv verkhovenstva mizhnarodnoho prava u vnutrishnomu pravi Ukrainy [The development of legal ambushes is the mechanism of the supremacy of international law in the internal rights of Ukraine]. Vzaiemodiia mizhnarodnoho prava z vnutrishnim pravom Ukrainy. Kyiv: Yustinian Publ, 2006. рр. 12-39. 14. Luts L. A. Problemy vzaiemodii natsionalnykh ta mizhderzhavnykh pravovykh system [Problems of interaction between national and interstate legal systems]. Pravova derzhava: Shchorichnyk naukovykh prats. Kyiv: Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy Publ, 2002. Vol. 13. pp. 394400.
Дата надходження: 27.01.2018p.
