CC BY
12ФОPМУВAННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЗАСАД ФIНAНСОВОÏ БЕЗПЕКИ УКГАШИ В УМОВАХ IНТЕГPAЦIÏ В ГЛОБАЛЬНИЙ ТА eВPОПЕЙСЬКИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ nPOCTIP
Ухналь Н.М.
науковий cniepo6imHUK eiddiny бюджетно'1' системи ДННУ «Академiя фтансового yправлiння», м. Kuïe, Укра'ша
ORCID ID: 0000-0002-8562-9355
FORMING THE INSTITUTIONAL GROUNDS OF FINANCIAL SECURITY OF UKRAINE UNDER THE CONDITIONS OF INTEGRATION INTO THE GLOBAL AND EUROPEAN ECONOMIC
SPACE
Ukhnal N.
Research fellow, Budget System Department SESE 'Academy of Financial Management', Kyiv, Ukraine
Анотащя
В умовах свгтового розгортання нециктчних eKOHOMi4Hm криз з'явилися негативт тенденци, KOTpi можна iдентифiкувати як ризики i загрози на шляху подальшого системного прогресивного сощально-економiчного розвитку. У статт розглянуто проблеми шституцшно1 трансформацп фшансово1 системи Украши, обумовленi наявшстю стpатегiчних виклик1в, що перешкоджають створенню можливостей для швидкого розвитку високотехнолопчних галузей економiки i появi реальних умов переходу на iнновацiйнi мехашзми розвитку, що безпосередньо порушують досягнення позитивних pезультатiв в суспiльствi та змщнення нацiональноi безпеки. Обгрунтовано, що стратепя нацюнальнох фшансово1 безпеки мае базува-тись на пpинципi взаемозв'язку i взаемозалежностi стабiльного розвитку як держави i суспiльства, так i pеалiзацii нацiональних iнтеpесiв у процесах pегiональноi та глобально! штеграцп.
Abstract
In the context of the global development of non-cyclical economic crises are emerged negative trends, which can be identified as risks and threats to further systemic progressive socio-economic development. The article deals with the problems of institutional transformation of the financial system of Ukraine due to the presence of strategic challenges that hinder the creation of opportunities for rapid development of high-tech industries and the emergence of real conditions for transition to innovative development mechanisms that directly violate the achievement of positive results. It is substantiated that the strategy of national financial security should be based on the principle of interconnection and interdependence of stable development of both the state and society, as well as the realization of national interests in the processes of regional and global integration.
Ключов1 слова: фшансова безпека, м1жнародна та регюнальна штегращя, фшансова глобалiзацiя, ш-ституцшно-безпековий мехашзм.
Keywords: financial security, international and regional integration, financial globalization, institutional and security mechanism.
Постановка проблеми. Загострення свгтових проблем як комплексу взаемопов'язаних сустль-них негативних тенденцш i небезпек проявляеться на глобальному, репональному i нащональному pi-внях, особливо1 уваги яким було пpидiлено на Все-свiтньому самiтi зi сталого розвитку (World Summit on Sustainable Development). У прийнято Йоганнес-бурзькою декларащею зi сталого розвитку, прийня-то! за результатами роботи самку, визначено осно-внi напрями протидп впливу дестабiлiзуючих чин-никiв, що створюють серйозну загрозу сталому розвитку краш [1]. Пiдкpеслюеться, що, з одного боку, внаслщок глобалiзацii вщбуваеться штенси-фiкацiя iнвестицiйних пpоцесiв, штегращя товар-них pинкiв, прискорення науково-техшчного про-гресу та поява новгтшх 1КТ, з iншого - виникають новi проблеми i пpотиpiччя значного розширення та вiдтвоpення свiтового виробництва. В цих умовах постае питания про необхвдшсть проведения ефективноi полiтики щодо забезпечення фiнансовоi
i економiчноï безпеки кpaïни, досгaгносгi ra ефек-гивносгi нaявниx в ïï pозпоpядженнi меxaнiзмiв ra iнсгpyменгiв для зaбезпечення нaцiонaльниx ште-pесiв деpжaви.
Анатз ocTaHHix доcлiджень i публжацш. Те-оpегико-мегодологiчним зaсaдaм економiчноï i фь нaнсовоï безпеки пpисвячено npa^ пpовiдниx вгт-чизняниx нayковцiв, зокpемa О. I. Бapaновського, О. Г. Бiлоpyсa, О. С. Влaсюкa, Т. I. Сфименко, В. П. Ку^яшов^ А. I. Cyxоpyковa, I. С. Чоpнодiдa [2-8]. Особливосгi впливу шституцшного pегyлю-вaння фiнaнсового сектоpy га стyпiнь фiнaнсовоï зaxищеностi деpжaви висвгтлено у npau^x шозем-ниx вчениx-економiстiв Дж. К. Гелбpейтa, П. Дега, Г. Кaпpiо, М. Келеpa, П. Maзюкевичa, Х. Пyapсон, М. Тейлоpa [9-14].
Формування цiлей cTaTTi. Mетa стaттi поля-гae в pозкpиттi особливостей iнститyцiйного pозви-тку системи ф^нтово!' безпеки деpжaви в yмовax мiжнapодноï економiчноï iнтегpaцiï Укpaïни.
Виклад основного MaTepi&tty дослщження. В
умовах розгортання глобалiзацiйних процеав i становления в1дкритого суспшьства пошук шляхов за-безпечення безпеки нацiональних економiчних та фiнансових систем необхщно починати з вирь шення проблем розвитку (екологiчного, сощаль-ного, полггачного тощо) i базуватися не лише на за-хистi об'екпв глобально! безпеки в1д загроз та ш-ших негативних впливiв. Нова концепщя забезпечення мiжgержавно! економiчноl та фшан-сово! безпеки повинна поеднувати в одне цiле но-вий постiндустрiальний, ноосферний тип розвитку i забезпечення безпеки свггово! спiльноти, тобто забезпечення гармошзацп соцiальних i економiчних вiдносин, реалiзацiю принципу справедливосп в його глобальному вимiрi та безпеки позитивних глобальних процесiв через перехщ до сталого розвитку. Мова в цьому випадку йде про nepexig до
створення рiвних можливостей i умов для задово-лення життево важливих потреб i рацiонально орiе-нтованих iнтересiв етнонацюнальних груп та кор-порацiй.
Тенденци штеграцп та глобалiзацi! нацюналь-них економш стрiмко поширились на фшансовий сектор за останнi п'ятдесят рошв. З середини 1970-х рошв прирют масштабiв фшансово! глобалiзацi!, що можна визначити як спiввiдношення обсягу ва-лових зовнiшнiх активiв та зобов'язань до ВВП, де-монструе постiйне зростання. У 1970-2005 рр. роз-виток процесiв фшансово! глобалiзацi! в1дбувався найбiльшими темпами у кра!нах з високим рiвнем доходу, в котрих фiнансова iнтеграцiя пришвидши-лась з початку 1990-х рошв (рис. 1). У крашах з ни-зьким та середшм рiвнем доходу також спостерта-еться помiрне поглиблення фшансово! штеграцп.
Краши з високим
Рисунок 1 - Валовi зовншт активи та зобов'язання у розр1з1 крат за ргвнем доходу, % ВВП Джерело: Reaping the Benefits of Financial Globalization. P. 5. URL: https://doi.org/10.5089/ 9781589067486.084
На регюнальному рiвнi в багатьох крашах Схь дно! Ази, Сходно! та Центрально! £вропи, що роз-виваються, спостерiгаеться вiдносно великий при-рют мiжнародно! фiнансово! iнтеграцi! (у серед-ньому в шiсть i три рази вщповвдно), порiвнюючи iз збшьшенням лише удвiчi в кра!нах з низьким i се-реднiм рiвнем доходiв у цiлому [15, с. 5]. Отже, мiжнародна фiнансова штегращя поглиблюеться у всьому свiтi, але, насамперед, активно в1дбуваеться мiж промислово розвиненими кра!нами. Очевидно, що так1 чинники, як розширення зовшшньоторгове-льних в1дносин, усунення бар'ерiв на шляху руху капiталу, поглиблення внутрiшнього фшансового ринку, iнформацiйно-технологiчний прогрес вiдiг-рають важливу роль в подальшому прискоренш мiжнародно! фiнансово! iнтеграцi!. Однак, як зазна-чае Д. Gрiн, загальна взаемозалежнiсть нацюналь-них фiнансових систем ускладнюе архiтектуру фь нансових риншв i породжуе !х нестабiльнiсть, зрос-тають загрози дисбалансiв i дестабшзуючих процесiв у сферi фiнансiв (вивезення катталу, де-фiцит плалжного балансу i нарощення зовнiшнього
6opry, 3a^e®HicTb TeHgeH^H Ha BHyTpimHboMy (i-HaHCOBOMy pHHKy Big KoH'roHKTypH Ha cbitobhx puH-Kax) [16, c. 164].
PiBeHb Mi®HapogHoi (iHaHcoBoi iHTerpanii (international financial integration, IFI) Mo®Ha Bupa-3HTH (opMy^oro [17, c. 7]:
IFI = (FA + FL) / GDP, ge FA i FL - oöcar Ba^OBHx 30BHimHix (iHaHco-bhx aKTHBiB i 3o6oB'a3aHb BignoBigHo;
GDP - Ba^oBHH BHyTpimmn npogyKT. Mi®HapogHa iHBecTH^HHa no3H^a, Bigo6pa®a-mhh cniBBigHomeHHH Mi® aKTHBaMH Ta 3oBHimHiMH 3o6oB'a3aHH3MH KpaiHu, BignoBigHo go KepiBHunraa 3 n^aTi®Horo 6anaHcy Ta Mi®HapogHoi iHBecm^HHoi' пoзнцii' (Balance of Payments and International Investment Position Sixth Edition, BMP6), - ^ craTH-CTHHHHH 3BiT, ^o po3KpuBae HaKonunem 3anacu 3ob-HimHix (^rnaHcoBHx aKTHBiB i (iHaHcoBi BHMoru Ta 3o-6oB'a3aHHH pe3HgemiB KpaiHu ^ogo Hepe3HgemiB [18, c. 119]. BigcmgKoByeTbca neBHHH B3aeMo3B'a3oK Mi® piBHeM BigKpuTocTi Ha^oHa^bHoi eKoHoMiKH Ta Mo6i^bHicTM iHo3eMHoro KamTa^y, ^o o6yMoB^roe
3aragbHHH piBeHb ^rnaHCOBOi iHTerpauii - bh^hh piBeHb MmHapogHoi iHBecTHuiHHoi no3uuii xaparcrepH-3yeTbca 6igbmuM CTyneHeM ^rnaHcoBoi irnerpauii.
Buxoganu 3 po3paxyHKy Ta nopiBHaHHa noKa3HH-KiB Mi^HapogHOi iHBecTHuiHHoi no3uuii yKpaiHH, KpaiH CxigHoro napTHepcTBa Ta hobhx Kpaiti-HgeHiB £C (Ta6g. 1), HanBH^HH piBeHb BigKpHTocri eKoHoMiKH i KoHuempauii ^rnaHCOBoro KaniTagy geMOHCT-
pye Kinp Ta MagbTa (y 2019 p. - 51,49 Ta 37,33 Bigno-
BigHo), ^o noB'a3aHo 3 po3TamyBaHHaM noTy®Hux HaHcoBHx Ta o^mopHux uempiB. no3Huii yKpaiHH 3HanHo nepeBa^aroTb Hag iHmHMH KpaiHaMH Cxig-Horo napTHepcTBa (oKpiM 2020 p., b aKoMy HanBH^HH noKa3HHK y rpy3ii - 2,63), ogHaK e ge^o hh^hhmh Bi-gHocHo hobhx Kpaiti-HgeHiB £C (3a bhhhtkom nogb^i, PyMyHii Ta XopBaTii).
Ta6guua 1
Mi®HapogHa ^rnaHcoBa imerpauia
2010 2015 2020
BipMeHia 1,35 1,59 1,62
Bigopycb 0,86 1,21 1,24
rpy3ia 1,76 2,22 2,63
MoggoBa 1,57 1,62 1,43
yKpajtaa 2,20 3,06 2,09
Bograpia 2,25 2,30 2,52
XopBaria 2,08 2,13 1,98
Kinp 32,59 54,77 51,49
^exia 1,91 2,28 2,95
EcTOHia 3,13 3,07 3,69
yrop^HHa 5,72 5,28 7,19
HaTBia 3,32 3,12 3,26
^HTBa 1,85 1,76 2,34
MagbTa 52,96 45,00 37,33
nogb^a 1,52 1,56 1,61
PyMyHia 1,48 1,23 1,37
CgoBa^HHHa 1,90 1,94 3,03
CgoBeHia 2,38 2,58 3,01
P03pax0BaH0 3a: International Investment Position. URL: https://data.imf.org/regular.aspx?key=62805744; GDP (current US$). URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.MKTP.CD; Gross domestic product 2019. URL: https://databank.worldbank.org/data/ download/GDP.pdf
3 1991 p. BigöyBaeTbca aктнвiзaцii cniвnpaцi yKpaiHH 3 Mi^HapogHHMH opraHi3auiaMH y c$epi Topro-BegbHoi, ^rnaHcoBoi, tcxhihhoi, BrncbKoBci, npoMuc-goBoi nigTpuMKH, a CborogHi po3bhtok iH^opMa-uiHHo-iHTegeKTyagbHoi Mepe®eBoi eKoHoMiKH e ^e ogHHM kpokom Ha mgaxy ii Bxog®eHHa go CBiroBoro cniBToBapucTBa. CrpaTeriHHHMH goKyMemaMH, aKHMH 3ageKgapoBaHo HaMipu ^ogo Ha6yTTa ngeHC-TBa b £C i npiopuTeTHocTi iHTerpauii KpaiHu b eBpo-nencbKHH nogiTHHHHH, eKoHoMWHHH, 6e3neKoBHH, npaBoBHH npocTip, e TaKi: nocTaHoBa BepxoBHoi Pagu yKpaiHH «npo nigTBepg^eHHH Kypcy yKpaiHH Ha iH-Terpauiro go £BponencbKoro Coro3y Ta nepmoneproBi 3axogu y uboMy HanpaMi» Big 13.03.2014 №874-VII; 3aKoH yKpaiHH «npo HauioHagbHy 6e3neKy yKpaiHH» Big 21.06.2018 №2469-VIII; yroga npo acouiauiro
Mi® yKpaiHoro Ta £C, paTH^iKoBaHo 01.09.2017 p. HacaMnepeg, yroga npo acouiauiro e nporpaMoro pea-gi3auii 3axogiB pe^opMyBaHHa ceKTopiB i ragy3en, cTyniHb ii iMngeMeHTauii e noKa3HHKoM e^eKTHBHocri eBpoiHTerpauiHHoro BeKTopy KpalHu.
y 2019 p. peagi3auia 3axogiB y c$epi HagaHHa $i-HaHcoBux nocgyr cnpuago BHKoHaHHro HauioHagbHux 3aBgaHb (Ta6g. 2): cTBopeHHa iHcTHTyuiHHux i $rnaH-cobhx Mo^guBocTen gga caMopeagi3auii noTeHuiagy eKoHoMinHo aKTHBHoi nacTHHH HacegeHHa Ta po3BH-TKy KpeaTHBHoi eKoHoMiKH; 3MiuHeHHa cucTeMH 3ano-öiraHHa Ta npoTugii geragi3auii 3gonuHHux goxogiB, ^iHaHcyBaHHro Tepopu3My Ta nomupeHHa 36poi Maco-Boro 3HH^eHHa; Mo6igi3auia gogaTKoBux ^maHcoBux pecypciB Ha ocHoBi 3aoxoneHHa iHBecTuuin iHo3eMHHx Ta BiTHH3HaHux iHBecTopiB.
Таблиця 2
1мплементащя норм европейського законодавства до нормотворчих та регуляторних акпв Украши у __2019 р._
Напрями Нормативно-правовий акт
Укра!на Свропейський Союз
Удосконалення нацiонально! системи фiнансового мошто-рингу Закон Укра!ни «Про запобiгання та протидш ле-галiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних зло-чинним шляхом, фшансуванню тероризму та фь нансуванню розповсюдження збро! масового знищення» вiд 06.12.2019 № 361-IX Четверта Директива (£С) 2015/849
Удосконалення механiзму за-хисту прав споживачiв фшан-сових послуг у частиш посилення гарантi! споживачiв у разi дистанцiйного надання фь нансових послуг Закон Укра!ни «Про внесення змiн до деяких за-конодавчих актiв Укра!ни щодо захисту прав споживачiв фiнансових послуг» ввд 20.09.2019 № 122-IX Директива 2002/65/еС
Удосконалення банкiвського регулювання та нагляду, про-цедури виведення баншв з ринку Проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до законодавчих акпв Укра!ни щодо окремих пи-тань функцюнування банкiвськоi системи Директива 2013/36/еС
Постанова НБУ щодо врегулювання положення про плани ввдновлення дiяльностi банкiв Укра-!ни та банкiвських груп
Створення прозорого мехаш-зму формування мшмально необхiдного рiвня стабiльного фiнансування, який е достат-нiм для забезпечення фшансу-вання дiяльностi банку на по-точний рiк Постановами НБУ удосконалено вимоги до роз-под^ активiв за ступенем та коефщенпв зни-ження ризику за ними тд час розрахунку показ-нишв капiталу, а також запроваджено коефще-нти чистого стабiльного фiнансування Регламент (£С) 575/2013
Формування единих пiдходiв до правил дiяльностi кредит-но! спiлки та забезпечення прозоросп та стабiльностi ринку взаемного кредитування Проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо дiяль-ностi кредитних спшок» (реестр. № 1110 вiд 29.08.2019) Директива 2001/24/6С Директива 2013/36/еС
Полiпшення нацiонального ш-вестицшного клiмату Проект Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо спро-щення залучення iнвестицiй та запровадження нових фшансових шструменпв» (реестр. 2284 ввд 17.10.2019), який мае врегулювати перелж фiнансових iнструментiв, функцiонування това-рних риншв та шляхи запоб^ання машпулю-вання на них Директива 2014/65/еС (MiFID) Розпорядження (еС) № 600/2014 (MiFIR)
Визначення пiдходiв скла-дання та подання звiтностi учасниками риншв фiнансових послуг Проект Постанови НБУ «Про затвердження Правил складання та подання звiтностi учасниками ринку небаншвських фiнансових послуг до Наць онального банку Укра!ни» Директива 91/674/еЕС
Складено за: Звп про виконання Угоди про асощацш мiж Укра!ною та £С за 2019 рж. URL: https://www.kmu.gov.Ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/ar-aa-implementation-2019-4.pdf
На початку 2020 р. регулятори нацюнального фiнансового ринку затвердили Стратегiю розвитку фiнансового сектору Укра!ни до 2025 року [19], метою яко! е забезпечення подальшого проведення реформ та розвитку фшансового сектору вщповвдно до провiдних мiжнародних практик та iмплемента-цй' заходiв, передбачених Угодою про асощацш та шшими мiжнародними договорами. Для змiцнення фшансово! стабiльностi регулятори серед iншого спрямовуватимуть сво! зусилля на посилення захи-сту прав кредиторiв та iнвесторiв, запровадження плану дiй BEPS, тдвищення рiвня корпоративного
управлiння у фшансових установах, посилення ви-мог до !х внутрiшнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладiв та виведення непла-тоспроможних фiнансових установ з ринку, впрова-дження ризик-орiентованого нагляду за небаншвсь-кими фiнансовими установами, регуляторних ви-мог у сферi регулювання та нагляду за банками та небаншвськими фiнансовими установами, передбачених Угодою, тощо. Макроекономiчний розвиток стимулюватиметься шляхом активiзацii кредиту-вання малого i середнього пiдприемництва, зокрема
фермерських господарств тд заставу земт, усу-нення перешкод для перезапуску шотечного креди-тування, експортного фшансування [20].
Перспективи набуття членства мають залиша-тися у ближчому порядку денному вiдносин Укра-!на-ЕС. Зокрема, у 2021 р. було схвалено Батумську декларацiю м1ж Грузieю, Молдовою та Укра!ною, в рамках котро! визначено посилення тристоронньо! штеграцшно! спiвпрацi з £С [21]. Необхщно посту-пово та наполегливо створювати внутрiшнi та зов-нiшнi сприятливi умови для реалiзацi! «дорожньо! карти» приеднання до Евросоюзу. Евроштегра-цшна полiтика в основному вiдбуваеться на основi поглиблення i розвитку партнерських ввдносин з ЕС та виконання завдань, визначених в Угодi про асощацш. Однак, комплекс внутрiшнiх (проблеми боротьби з корупцiею, внутрiшньополiтичнi конф-лiкти, недосконалiсть евроштеграцшно! полiтики, неналежна ефективнiсть системи державного уп-равлшня тощо) i зовнiшнiх (тривала пбридна агре-сiя Росп, складнi процеси всерединi ЕС) деструкти-вних чиннишв ускладнюють i уповiльнюють шлях Укра!ни до набуття членства в ЕС. Ввд подолання внутрiшнiх проблем залежить як результативнiсть евротеграцп Укра!ни в цшому, так i процес пода-льшо! iмплементацi! i оновлення Угоди про асощацш [22].
Серед напрямiв глобальних реформ зосере-джуеться увага на розвитку та активiзацi! дiяльно-стi уповноважених органiв влади i фiнансового регулятора. Очевидно, що трансформацiя моделей фь
мгж учасниками глобальних фiнансових вiдносин займае головну роль. Однак, глобальнi новацп не ввдразу пiдходять для впровадження в кранах на-вiть в середньостроковш перспективi, оск1льки ввд-сутнють необхiдних умов розвитку фiнансового ринку i фiнансових iнститутiв, змюту правово! бази, моделi регулювання i нагляду характеризуе слаб-к1сть нащонально! фшансово! системи, зокрема, це стосуеться i Укра!ни. Як зазначае В.В. Стефани-шин, iнституцiалiзацiя постае важливим напрямом здiйснення фшансово! полiтики, осшльки шститу-цiйно-безпекова полiтика реалiзуе комплекс цшес-прямованих заходiв, що здшснюються державою для формування нових, усунення старих або транс-формацп наявних фiнансових та шших економiч-них установ та оргашзацш з метою змiцнення фь нансово! безпеки кра!ни [23, с. 169].
До системи фшансово! безпеки Украши вхо-дять (рис. 2): Рада з фшансово! стабшьносл, Мшс-терство фiнансiв, Нацiональний банк, Нащональна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку (НКЦПФР), Державна служба фшансового мошто-рингу, Бюро економiчно! безпеки Укра!ни, Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб, Агентство з управлшня державним боргом Укра!ни, гарантiйнi i компенсацiйнi суб'екти на ринку страхування i ка-пiталу тощо. Кожна з установ мае певнi завдання, закрiпленi законодавством, щодо вирiшення кризо-вих питань як установи, так i системи в цiлому. Але, безумовно, нащональна фшансова система не е до-сконалою i потребуе безперервного вдосконалення.
нансового регулювання i ново! парадигми вiдносин
Рисунок 2 - 1нституцюнальна система ф1нансово1 безпеки Украти Джерело: складено автором.
Особливо важливу роль в системi нащонально! р., дiяльнiсть яко! спрямована на виявлення загроз фiнансово! безпеки виконуе мiжвiдомчий орган - для фшансово! стабшьносп та розроблення рекоме-Рада з фiнансово! стабiльностi, що створена у 2015
ндаци з метою швелювання впливу загроз на фшан-сову систему [24]. Функцп регулювання, координации та фiнансово! шдтримки у кризових явищах ви-конують Мiнiстерство фiнансiв, Нацiональний банк, Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб. Новоутвореними установами, що реалiзують дер-жавну полiтику у сферах управлiння державним боргом та протидй' економiчним правопорушенням, е Боргове агентство [25] i Бюро економiчно! безпеки [26].
Формування нормативно-правового забезпе-чення економiчно! та фiнансово! безпеки Укра!ни
подано у табл. 3. единим нормативно-правовим актом, що розкривае проблеми нацюнально! фшансо-во! безпеки та заходи !х розв'язання, е Концепцiя забезпечення Нацiонально! безпеки у фшансовш сферi, котра схвалена у 2012 р., однак сьогодш вже не враховуе актуальнi загрози, зокрема, посилення процесiв дiджиталiзацi! фшансового сектору. Тому нагальним питанням постае розробка комплексного законодавчого документу, в якому, насамперед, повинна окреслюватися нацiональна позицiя щодо фь нансово! безпеки держави, що вiдповiдае сучасним глобальним i локальним фiнансово-економiчним викликам.
Таблиця 3
Правовi засади економiчноí та фiнансово! безпеки
Нормативний акт Положення щодо економiчно!, фiнансово! безпеки
Конститущя Укра!ни Стаття 17: захист суверенитету i територiально! цiлiсностi Укра!ни, забезпечення !! економiчноT та шформацшно! безпеки е найважливiшими функць ями держави, справою всього Украшського народу.
Закон Укра!ни «Про Раду нацюнально! без- пеки i оборони» Абзац другий п. 1 ч. 1 статп 4: визначення стратепчних нацiональних iнтересiв Укра!ни, концептуа-льних пiдходiв та напрямiв забезпечення нацюнально! безпеки i оборони у полиичнш, економiчнiй, соцiальнiй, военнiй, науково-техно-логiчнiй, екологiчнiй, iнформацiйнiй та шших сферах.
Закон Укра!ни «Про основи нацiонально! без-пеки Укра!ни» (нечинний) Частина 2 статтi 5: нацюнальна безпека Укра!ни забезпечуеться шляхом проведення ви-важено! державно! полпики вiдповiдно до прийнятих в установле-ному порядку доктрин, концепцш, стратегiй i програм у полиичнш, економiчнiй, соцiальнiй, военнiй, екологiчнiй, науково-технолопч-нiй, iнформацiйнiй та iнших сферах.
Розпорядження Кабiнету Mirn-стрiв Укра!ни «Про схвалення Концепцй' забезпечення нацюнально! безпеки у фшансовш сферЬ Метою Концепцй е визначення основних засад та напрямiв державно! полпики щодо забезпечення нацюнально! безпеки держави у фшансовш сферг Визначення концептуальних засад формування ефективного та дiе-вого мехашзму державного управлшня ризиками у фшансовш сфер^ спрямованого на запобтання кризовим явищам та мiнiмiзацiю !х нас-л1дк1в, забезпечить ефективне функцюнування нацiонально! еконо-мши та економiчне зростання держави.
Закон Укра!ни «Про нацюнальну безпеку Ук-ра!ни» Частина 4 статп 3: Державна полпика у сферах нацюнально! безпеки i оборони спрямо-вуеться на забезпечення военно!, зовшшньополиично!, державно!, економiчноl, iнформацiйно!, екологiчно! безпеки, к1бербезпеки Украши тощо.
Закон Укра!ни «Про Бюро економiчно! без- пеки Укра!ни» Пункти 2 i 4 ч. 1 статп 4 (серед основних завдань зазначено): ощнювання ризишв i загроз економiчнiй безпещ держави, напрацю-вання способiв !х мiнiмiзацi! та усунення; забезпечення економiчноl безпеки держави шляхом запобiгання, ви-явлення, припинення, розсл1дування кримiнальних правопорушень, що посягають на функцiонування економiки держави.
Складено за: Конституцiя Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр; Закон Укра!ни «Про Раду нацюнально! безпеки i оборони». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183/98-вр; Закон Украши «Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/964-15; Розпо-рядження Кабiнету Мшс^в Укра!ни «Про схвалення Концепцй' забезпечення нацюнально! безпеки у фь нансовш сферi». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2012-р; Закон Укра!ни «Про нацiональну безпеку Укра!ни». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19; Закон Укра!ни «Про Бюро економiч-но! безпеки Укра!ни». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20
Засадами мехашзму фiнансово! безпеки як ос- 1. 1мплементащя методолопчних нормативiв
нови управлiння нацiональною економiчною безпе- вiдповiдно до европейських критерпв безпеки та кою i стшшстю Укра!ни можна визначити:
стаб№носл фшансово! системи, що включае необ-хiднiсть розробки систематичних критерпв форму-вання стратеги розвитку фшансово! системи i фь нансово! безпеки, !х змiсту, форми i звiтування за результатами.
2. Визначення перелiку та постiйного монгго-рингу системно-важливих банк1вських i страхових установ, банкрутство яких може загрожувати стабь льностi фшансово! системи.
3. Формування сучасно! системи управлiння ризиками, адекватно! ступеню розвитку фшансо-вих технологш на основi постiйного монiторингу ситуацп та впровадження стандартiв наднацюналь-ного i нацiонального регулювання i нагляду за фь нансовим сектором з метою оцшки ринкових контрагента, нових нерегульованих фiнансових ринк1в та шструменлв.
4. Посилення iнструментiв боротьби iз виве-денням прибутк1в внаслщок ухилення ввд оподат-кування, незаконним обiгом фiнансових коштiв, ви-явлення та повернення активiв, одержаних вщ ко-рупцiйних та iнших злочишв, протидi! фiнансуванню тероризму i розповсюдженню збро! масового знищення вiдповiдно до Плану дш BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) та рекомендацш Шжнародно! групи з питань розробки фшансових засобiв боротьби з вщмиванням коштiв (Financial Action Task Force, FATF).
5. Впровадження веб-порталу фшансово! ш-формацi! для пiдвищення фокально! прозоростi (насамперед, створення аналiтично! платформи фь нансово! безпеки за !! складовими: боргово!, бю-джетно!, баншвсько!, небанкiвського сектору, ва-лютно! та грошово-кредитно!) на основi концентра-ци iнформацi! з баз i реестрiв Мiнiстерства фiнансiв, Нацiонального банку, Мшютерства торп-влi та економiчного розвитку, Мшютерства закор-донних справ Укра!ни. Достовiрна i адекватна за необхщними критерiями статистична база може стати основною умовою оцшки ризишв та прий-няття на цiй основi рацiональних управлiнських рi-шень.
6. Державна тдтримка наукоемних галузей, забезпечення переходу до штелектуального розвитку за рахунок розвитку i змiцнення науково-техш-чно! бази та фiнансово! шфраструктури; формування i вдосконалення шфраструктури шдтримки пiдприемств прiоритетних галузей економiки; мо-дернiзацi! iснуючо! та створення ново! транспорт-но! та комушкацшно! iнфраструктури; розвитку ви-робництв прюритетних галузей економiки, що ма-ють нацюнальне i регiональне значения та експортну спрямованiсть; пiдтримки розвитку фер-мерського бiзнесу i малого щдприемництва.
7. Участь в iнiцiативах i змiцнения багатобiч-ного характеру мiжнародно! спiвпрацi Укра!ни з кра!нами £С, ОЕСР, ОЧЕС.
Таким чином, запропоноват нами напрями, покладенi в основу стратеги нацюнально! фшансо-во! безпеки, обумовлять зб№шення доходiв мюце-вих i державного бюджетiв, зниження рiвень безро-бiття, створення прийнятних умов життя i розвитку
населення, тдвищення соцiально! захищеностi, забезпечення вщновлення економiчного зростання промислового виробництва, альського господарс-тва i науково-технiчного потенщалу кра!ни. Впровадження тако! стратеги на основi принципу ноо-сферного управлшня наближуе перехiд до сталого розвитку i забезпечуе пошук шляхiв реалiзацi! по-зитивних i подолання негативних наслiдкiв глоба-льних процеав.
Висновки. Для Укра!ни сьогоднi юнуе нага-льна необхiднiсть поетапного формування моделi конкурентоспроможно! вiдкрито! нацiонально! еко-номiки з урахуванням переваг м1жнародно! регюна-льно! iнтеграцi!. Обгрунтування тако! моделi розвитку економiки Укра!ни мае враховувати досвiд ба-гатьох, передуам европейських, кра!н i водночас бути адаптованим до нацiонально! специф^ розвитку ринкових вiдносин. Забезпечення умов конкурентоспроможно! вггчизняно! економiки безпо-середньо пов'язане з свгговими тенденцiями розвитку конкурентного середовища, економiчно! кон'юнктури, особливостями взаемодi! з шшими кра!нами в процесi iнтернацiоналiзацi! господарс-тва. Iмплементацiя Угоди про асощацш у сферi на-дання послуг органiзацiями фiнансового ринку сприяе досягненню Цiлей сталого розвитку, зок-рема полiпшения умов щодо пдно! працi, скоро-чення нерiвностi, посилення шституцшного середовища, сталого економiчного розвитку.
Список лiтератури
1. Johannesburg Declaration on Sustainable Development. 2002. 4 September. URL: http://www.un-documents.net/jburgdec.htm.
2. Барановський О. I. Фшансова безпека в Ук-ра!ш: методологiя оцiнки та механiзми забезпечення: монограф1я / Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т. Ки!в, 2004. 759 с.
3. Глобалiзацiя i безпека розвитку: монографiя / кер. авт. колективу i наук. ред. О. Г. Бшорус. Ки!в: КНЕУ, 2001. 733 с.
4. Власюк О. С. Актуальш проблеми фiнаисо-во! безпеки Укра!ни в умовах посткризово! транс-формацп : монографiя. Ки!в: Н1СД, 2014. 432 с.
5. Сфименко Т. I. Монетарш iнструменти еко-номiчно! безпеки держави. Фiнаиси Укра!ни. 2018. № 1. C. 7-30.
6. Кудряшов В. П. Критична шфраструктура та фшансова безпека. Фшанси Укра!ни. 2021. № 2. C. 7-25.
7. Сухоруков А. I. Сучасш проблеми фшансо-во! безпеки Укра!ни: монографiя / Рада нац. безпеки i оборони Укра!ни, Нац. ш-т проблем мiжиар. безпеки. Ки!в, 2005. 139 с.
8. Чорнодiд I. Iнтеграцiйнi iмперативи Укра!ни в контекст забезпечення економiчно! безпеки. Формування ринкових ввдносин в Украшг 2005. №2. С. 31-35.
9. Galbraith J. K. The new industrial state. Princeton: Princeton University Press, 2015.
10. Kahler M. Economic security in an era of globalization: Definition and provision. The Pacific Review. 2004. Vol. 17. No. 4. P. 485-502.
11. Poirson H. Economic security, private investment, and growth in developing countries. IMF Working Paper. 1998. No. 4. 30 р.
12. Quintyn M., Taylor M. Regulatory and supervisory independence and financial stability. IMF Working Paper. 2002. No. 46. 53 р.
13. Handbook of safeguarding global financial stability: Political, social, cultural, and economic theories and models / Ed. by G. Caprio. Academic Press, 2012.
14. Dec P., Masiukiewicz P. Model of Institutional Protection Scheme in Polish Cooperative Banks. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio H. Oeconomia. 2018. Vol. 52, No.6. P. 25-35.
15. Reaping the Benefits of Financial Globalization / IMF. 2008. URL: https://doi.org/10.5089/9781589067486.084
16. £piH Д.Л. Мiжнародна швестицшна пози-цш в CTcreMi MaKpoeKOHOMi4Hm iндикаторiв. Моде-лювання та шформацшш системи в економщг 2015. Вип. 91. С. 163-170.
17. Lane Ph.R., Milesi-Ferretti G.M. International financial integration. IMF Working Paper. 2003. 45 p.
18. Balance of Payments and International Investment Position Manual Sixth Edition (BPM6) / IMF. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/bop/ 2007/ pdf/ bpm6.pdf.
19. Стратепя розвитку фшансового сектору Украши до 2025 року. URL: https ://mof. gov.ua/storage/files/Strategija_financovog o_sectoru_ua.pdf.
20. Регулятори фшансового ринку затвердили Стратепю розвитку фшансового сектору Украши
до 2025 року / Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/regulyatori-finansovogo-rinku-zatverdili-strategiyu-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku.
21. Декларащя Батумського самиу, схвалена главами держав Асоцiйованого трiо - Грузи, Респу-блiки Молдова та Украши / Офщшне штернет-представництво Президента Украши. 2021. 19 ли-пня. URL: https://www.president.gov.ua/news/deklaraciya-batumskogo-samitu-shvalena-glavami-derzhav-asoci-69609.
22. Секторальна штегращя Украши до £С: пе-редумови, перспективи, виклики / Центр Разум-кова. 2020. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/
2021_sektor_eu_ukr.pdf.
23. Стефанишин В.В. Розвиток ринку катталу в контекстi фiнансовоi безпеки Украши: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08; Львiв. нац. ун-т iм. I. Франка. Львiв, 2016. 299 с.
24. Рада з фiнансовоi стабтносп / НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/ stability/radafinstab.
25. Положення про Агентство з управлшня державним боргом Украши: затв. постановою Кабi-нету Мшс^в Украiни вiд 12.02.2020 № 127. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2020-п.
26. Про Бюро економiчноi безпеки Украiни: Закон Украши вщ 28.01.2021 № 1150-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20.
27. Звгг про виконання Угоди про асоцiацiю мiж Украшою та £С за 2019 рш. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-G0EEI/ar-aa-implementation-2019-4.pdf.
