CC BY
6
УДК: 340.12
Олеся Ременяк
астрант кафедри конституцшного та мiжнародного права Навчально-наукового шституту права та психологп Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка",
oremenyak@ukr.net
1МПЛЕМЕНТАЦ1Я М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В М1СЦЕВО1 ДЕМОКРАТЫ В ПРОЦЕС1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦП М1СЦЕВО1 ВЛАДИ В УКРА1Н1
© Ременяк О., 2019
Дослщжено проблемнi моменти впровадження мiжнародно-правових припис1в у систему реaлiзaщТ нащональноТ державно'1 освггньоТ полiтики. Проаналiзовано окремi нормативно-npaBOBi акти, що становлять основу мiжнародних та европейських стaндaртiв з метою Тх iмплементaщТ в украТнське законодавство, зокрема в aспектi децентрaлiзaщТ публiчноТ влади на мiсцях. Обгрунтовано необхiднiсть вiдповiдностi змiсту нац1онального законодавства мiжнaродно-прaвовим стандартам у сфер1 демократизацн мiсцевого врядування. Доведено вaжливiсть застосування мiжнaродно-правових стaндaртiв у процеа децентрaлiзaщТ публiчноТ влади на теренах Укра'ши.
Ключовi слова: демокрaтiя; децентрaлiзaцiя; публiчнa влада; мiжнaродно-прaвовi стандарти; правове регулювання.
Олеся Ременяк
ИМПЛЕМЕНТАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВЫХ СТАНДАРТОВ МЕСТНОЙ ДЕМОКРАТИИ В ПРОЦЕССЕ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ МЕСТНОЙ ВЛАСТИ В УКРАИНЕ
Исследованы проблемные моменты внедрения международно-правовых предписаний в систему реализации национальной государственной образовательной политики. Проанализированы отдельные нормативно-правовые акты, составляющие основу международных и европейских стандартов с целью их имплементации в украинское законодательство, в частности в аспекте децентрализации публичной власти на местах. Обоснована необходимость соответствия содержания национального законодательства международно-правовым стандартам в сфере демократизации местного управления. Доказана важность применения международно-правовых стандартов в процессе децентрализации публичной власти на территории Украины.
Ключевые слова: демократия; децентрализация; публичная власть; международно-правовые стандарты; правовое регулирование.
Olesya Remenyak
IMPLEMENTATION OF INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS OF LOCAL DEMOCRACY IN THE PROCESS OF DECENTRALIZATION OF LOCAL AUTHORITIES IN UKRAINE
The article analyzes the problematic moments of the implementation of international legal requirements in the system of implementation of the national state educational policy. The analysis of the separate legal acts, which form the basis of international and European standards, with the aim of their implementation in the Ukrainian legislation, in particular in the aspect of decentralization of public authority on the ground. The necessity of the
correspondence of the content of the national legislation with the international legal standards in the field of democratization of local governance is substantiated. The importance of applying international legal standards in the process of decentralization of public authority on the territory of Ukraine has been proved.
Key words: democracy; decentralization; public authority; international legal standards; legal regulation.
Постановка проблеми. Проблематика децентралГзацп в умовах реформування публГчно! влади в наш час зумовлена демократичним розвитком Укра1'ни. 1нтегращя нашо! держави до европейського та свггового простору становить першопричину для вдосконалення публiчних оргашв влади в Украш, зокрема й оргашв мiсцевого самоврядування.
Свропейська та свiтова iнтеграцiя е довготермшовим процесом, що передбачае масштабнi внутршш перетворення в усiх сферах життя европейських кра1'н, передусiм у структурi нацiональних публiчних органiв влади. 1мплементащя мiжнародно-правових стандартiв мюцево! демократа потребуе нових дiевих механiзмiв.
Ретельний аналiз тенденцiй i змiн у системГ оргашзацп влади стае обов'язком державних дiячiв у часи, коли саме демократичний розвиток визначае долi кра1'н GC. Одним i3 головних прюритета полiтики евроштеграцп е досягнення найбшьшого сталого економiчного зростання, зайнятостi та тдвищення стандартiв життя у крашах як европейського, так i свггового простору. Причому соцiально-економiчнi умови, що змшюються, сприяють пiдвищенню децентралГзацп публГчно! влади, становленню та розвитку громадянського суспшьства у демократичних державах.
Анашз дослiдження проблеми. Дослiдження мiжнародно-правових стандарта децентра-лГзацп влади було предметом дослщження таких науковцiв, як Л. Белей, О. Батанов, В. Борденюк, Л. Василенко, В. Гройсман, I. Заверуха, Т. Карабш, Ю. Панейко, О. Петришин, О. Ременяк, О. Скакун та ш. Разом з тим, упровадження мГжнародних та европейських стандарта у систему мiсцевого самоврядування не було предметом дослщження науковщв i тому потребуе глибокого вивчення, зважаючи на його значення для формування громадянського суспшьства в Украш як демократичнш державi. Означене зумовлене потребою концептуалГзацп мiжнародно-правових стандартiв мюцево! демократа в процесi реформування мюцевого самоврядування в Украшг
Правову основу децентралГзацп публГчно! влади в Укра1ш становить низка нормативно-правових акта, що е рГзними за юридичною силою й, вщповщно, мають рГзний стутнь впливу на суспшьш вщносини. З цього приводу слщ звернути увагу на науковий пщхщ М. Вилегжаншо!, яка вiдзначила у сво1'х працях, що нормативно-правовий акт за юридичною силою повинен вщповщати двом основним критерГям. По-перше, це вщповщнють приписам Конституци Укра1'ни кожного нормативно-правового акта, а по-друге, це обов'язкове тдпорядкування по вертикалi нормативно-правових акта, як-от Конститущя - закон - указ - постанова - наказ [1, с. 38]. Оскшьки юридична сила нормативно-правових акта у теори права е найважлившим критерiем 1'х розподшу, а на практищ державотворення дае пiдстави для розмежування 1'хшх дш на суспшьш вщносини i безпосереднього спiввiдношення мГж ними, то дослщження правових основ здшснення реформ щодо децентралГзацп публГчно! влади слщ проводити на основГ розмежування нормативно-правових акта у цш сферi за 1'х юридичною силою.
Разом з тим, Л. Белей наголосила на значущосп реформування мюцевого самоврядування, що е базисом для формування та функцюнування громадянського суспшьства. Цей висновок зумов-лений тим, що децентралiзацiя системи публГчно! влади становить основу подальшо! демо-кратизацп суспшьних вщносин, створення можливостей для розвитку державного простору на засадах прюритетносп повноважень територiальних громад як джерела мунщипально!, незалежно! вщ держави влади [2, с. 39]. Л. Василенко обгрунтувала висновок про те, що децентралiзацiя вщкривае значнi перспективи для забезпечення спроможносп мiсцевого самоврядування само-стшно вирiшувати питання мюцевого життя, зокрема й тдвищення ролГ громадян, 1'х впливу на процес прийняття й утшення ршень щодо забезпечення умов сощального та економГчного розвитку
сустльства [3, с. 125]. Тож розвиток шституту мюцевого самоврядування у контексп реформ децентралiзацп необхiдна дослiджувати у нерозривному зв'язку з iмплементацiею мiжнародно-правових стандартiв мюцево! демократи.
Мета статт - дослiдження шляхiв упровадження мiжнародних та европейських мiжнародно-правових стандарта мюцево! демократи в процес реформування мiсцевого самоврядування в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Мiжнароднi стандарти - це мiжнародно-правовi норми, що регламентують основнi форми i методи здшснення мiсцевого самоврядування. Цi норми держави свггу приймають в межах мiжнародних, мiждержавних органiв та оргашзацш. Такими мiжнарод-ними органами та оргашзащями е: Всесвiтнiй союз оргашв мiсцевого самоврядування, Комiтет регiонiв, як шститущя Свропейського Союзу. У Радi Свропи функцiонують шституци, зокрема Парламентська Асамблея, Комггет мiнiстрiв, Свропейська комюя "За демократiю через право" тощо. Цi мiжнароднi органи розробляють та приймають документи правового характеру, яю е обов'язковими для додержання i виконання кра!нами-учасницями. Такими документами е: харти, деклараци, конвенци, резолюци, рекомендаций що безпосередньо стосуються рiзних сфер мюцево! демократи й мунщипально! дiяльностi.
Розвиток европейських стандартiв мунщипально! демократи низка вчених, а саме О. Батанов, М. Баймуратов, В. Погоршко, вбачае у транскордонному сшвробггництв^ застосуванш принципу субсидiарностi, участi уповноважених з прав людини (омбудсманiв) на мюцевому та регiональному рiвнях у захисп прав громадян, фiнансових ресурсiв оргашв мюцевого самоврядування, учасп громадян у мюцевому полггичному життi, комунально! власносп вiдповiдно до принципiв Свро-пейсько! харти мiсцевого самоврядування, неурядових оргашзацш в системi мюцево! та регюнально! демократи, участi громадськостi у справах мюцевого значення [4].
1мплементащя мiжнародно-правових стандартiв мюцево! демократи в нацюнальне законодавство пiд час реформування мюцевого самоврядування в Укра!ш зумовлена низкою негативних чинниюв, а саме:
1. Розвиток мюцевого самоврядування зупинився на рiвнi територiальних громад тсля прийняття Конституци Укра!ни та вщповщних нормативно-правових актiв щодо мiсцевого самоврядування, оскшьки матерiально-фiнансова база територiальних громад не могла на належному рiвнi забезпечити усi повноваження мюцевого самоврядування.
2. Потреби сустльства, що постшно розвиваеться, зростають i вщповщно потребуе вдо-сконалення й система мюцевого самоврядування.
3. Незабезпечення мюцевим самоврядуванням функцюнально! пiдтримки сприятливого життевого середовища, необхiдного для всебiчного розвитку людини, И самореалiзацil, захисту И прав, надання населенню якюних i доступних адмiнiстративних та соцiальних послуг шляхом сталого розвитку громади.
4. Система територiально! оргашзаци влади не вiдповiдае розвитку сустльства i потребуе пiдвищення ефективностi управлшня суспiльним розвитком на вiдповiднiй територи.
5. Наявнiсть недолiкiв у адмiнiстративно-територiальному устро!, що й спричинило дефекти територiальноl оргашзаци влади. Такими дефектами територiально! органiзацiя влади е: вщсутнють цшсно! територи адмiнiстративно-територiальноl одиницi базового рiвня; перебування терито-рiальноl громади села, селища, мюта у складi шшо! територiально! громади або на територи шшо! адмiнiстративно-територiальноl одиницi, територiально! громади району в мiстi.
6. Конфлштнють вiдносин мiж органами публiчно! влади на мiсцях, а саме мiж органами мiсцевого самоврядування та мюцевими органами виконавчо! влади тощо.
Проблема вдосконалення правового регулювання системних процешв динамiчного розвитку мюцево! демократи постала в контексп завершального етапу полггично! модершзаци Укра!ни, реалiзацil вектора штеграци в европейську спiльноту. Це зумовило потребу певно! оптимiзацil забезпечення децентралiзацil публiчно! влади на мюцях.
Мiжнародно-правовi стандарти мюцево! демократи, як влучно зазначив М. Пухтинський, е основоположними для подальшого розвитку конституцiйного процесу щодо децентралiзацп публiчно! влади та демократизацп врядування в Укра!ш [5, с. 50-51]. До основних мiжнародно-правових документа, що становлять основу децентралiзацп мiсцевого самоврядування в Укра!ш, варто зарахувати: 1) Всесвiтню декларацда мiсцевого самоврядування вiд 25.09.1095 р.; 2) Свропейську хартiю мiсцевого самоврядування вщ 15.10.1985 р. Вiд iменi Укра!ни Верховна Рада Укра!ни у 1996 р. тдписала Свропейську хартда мiсцевого самоврядування, у преамбулi яко! наголошено на розбудовi Свропи на засадах демократа та децентралiзацп влади [6].
Узагальнюючи зазначене, можливо виокремити основш принципи децентралiзацп публiчно! влади, що задекларованi у цих мiжнародно-правових стандартах. До них варто зарахувати: вщмову вiд децентралiзацп публiчно! влади у державi; формування спроможного мюцевого самоврядування; створення ефективно! системи територiально! оргашзацп влади в уштарних державах; реалiзацiю правових положень Свропейсько! хартп мiсцевого самоврядування; функцюнування на засадах субсидiарностi, повсюдностi та фшансово! самодостатностi тощо.
Дослiджуючи мiжнароднi аспекти децентралiзацп влади, окремi науковщ, а саме Л. Козлова, К. Герасимюк, зауважили, що взаемодiя мiж органами публiчно! влади з питань прийняття управлiнських рiшень i стратеги реалiзацil державно! полiтики здiйснюеться не лише мiж ними, а й з шшими суб'ектами, що защкавлеш в спiвпрацi з органами мюцевого самоврядування, тобто громадським та приватним сектором [7; 8, с. 18]. Такий шдхщ дае тдстави для виокремлення нових суб'екта децентралiзацi! публiчно! влади, таких як громадськi оргашзацп, незалежно вiд сфери спрямування !хньо! дiяльностi, а також пiдприемства, установи, оргашзацп приватного сектору економши. Для Укра!ни в умовах державотворчо! практики таю суб'екти децентралiзацi! публiчно! влади е якюно новими.
Принагiдним у контекст дослiдження вибрано! проблематики е досвщ Республiки Чехiя, у чинному законодавсга яко! визначено коло суб'екта публiчно! влади. Законодавець Чехi! до компетенци цих суб'ектiв у рiзних обсягах зарахував питання реалiзацi! завдань i функцiй пуб-лiчного характеру. Такими органами е не лише органи мюцевого самоврядування, а й професшш, ремюнич^ учшвсью, студентськi, сшьськогосподарсью спiлки й товариства, комунальнi тдприемства, адмiнiстративнi установи, незалежно вiд форми власносп, зокрема й освiтнi заклади та заклади охорони здоров'я. Але перелш суб'екта публiчно! влади не е вичерпним, оскшьки законодавець передбачив норму, вщповщно до яко! суб'ектами можуть бути i iншi тдприемства, установи, оргашзацп, що самостшно здшснюють урядування [9, c. 29].
Аналiз мiжнародно-правових стандартiв мiсцево! демократi! та !х iмплементацi! в нацiональне законодавства та державотворчу практику не лише Укра!ни, а й шших уштарних держав свггу, дае пiдстави для виокремлення двох основних моделей децентралiзацi! публiчно! влади.
Перша - регюнальна модель децентралiзацi! публiчно! влади. Цшнюним критерiем ре-формування органiв публiчно! влади е розвиток регiонiв, досягнення належного балансу мiж загальнодержавними штересами та регiональними. Основне завдання - надшне матерiальне, фiнан-сове, кадрове, шформацшне та iнше ресурсне забезпечення завдань та функцш публiчно! влади на регюнальному рiвнi. Для тдтвердження ефективностi та дiевостi цiе! моделi наведемо думку про те, що децентралiзацiя е одним iз основних принцитв европейсько! полiтики, а регюнальна автономiя - основоположною iдеею (принципом) европейсько! правово! доктрини, яка е спшьною для всiх кра!н Свропи [10, с. 10]. Мехашзм регюнально! моделi децентралiзацi! публiчно! влади, на думку М. Пухтинського, грунтуеться на трьох складових: 1) шституцшна складова, пов'язана з дiяльнiстю офiцiйних структур Свропейського Союзу, Ради Свропи, а також мiжнародних оргашзацш та фондiв, що займаються проблематикою регiонального розвитку; 2) фшансова складова, пов'язана iз наданням фiнансово!, грошово! допомоги, спрямовано! на здiйснення структурних реформ у сферi регiонально! та мiсцево! демократи та змiцнення громадянського суспiльства; 3) оргашзацшна складова, що пов'язана iз залученням регiонально! громадськостi до реалiзацi! мiжнародних проектiв та програм [5, с. 50-51]. Разом з тим, практика свщчить, що сталий i високий рiвень розвитку регiонiв не суперечить юнуванню та функцiонуванню оргашв мiсцевого
самоврядування, а вказуе на ïx дieву взаeмодiю. У цiй моделi децентралiзацiï публiчноï влади до структури ïï органiв входять органи центральноï, регiональноï влади та органи мiсцевого само-врядування.
Особливютю цieï моделi е шдтримка на законодавчому та фiнансовому рiвняx органами центрально!' влади саме репональних органiв влади, надiлення ïx розширеним комплексом повно-важень щодо виршення питань регiонального значення. Водночас органи мюцевого врядування функцюнують паралельно з регюнальними, у ïx компетенцiï обмежене коло питань для виршення та власне фшансування. Вiдмiнною рисою регiональноï моделi децентралiзацiï публiчноï влади вщ, зокрема, мунiципальноï моделi децентралiзацiï публiчноï влади, е наявнiсть виборних репональних урядiв з конституцiйним закрiпленням ïx статусу, законодавчими повноваженнями i високим ступенем автономи. Регiональна модель децентралiзацiï публiчноï влади спостерiгаеться в таких крашах, як Фiнляндiя (26 регюшв), Швецiя (4 експериментальнi регiони), Дашя (5 регiонiв), Iталiя (20 регюшв, 5 з яких мають спещальний статус автономiï), Iспанiя (17 автономних регюшв).
Друга модель - мунщипальна модель децентратзацп публiчноï влади в уштарних державах. Ïï сутнiсть полягае у передаванш державними органами влади мюцевим органам певних завдань державного значення. Завданням мунiципальноï моделi децентратзацп публiчноï влади е законодавче розмежування сфер компетенцiï мгж центральними органами влади та мунщипалтетами. Означене дае можливють органам влади на мюцях вирiшувати питання, що входять до ïx компетенцiï i, вiдповiдно, вщповщати за ïx виконання. Структура оргашв публiчноï влади така: центральнi органи влади, органи влади на мюцях (общини, комуни, мунiципалiтети, адмiнiстрацiï) та органи мюцевого самоврядування (регюн-район-громада). Особливють цiеï моделi децентралiзацiï публiчноï влади полягае у законодавчому обмеженш можливостей держави через органи центральноï влади втручатися у дiяльнiсть мунщипалтету. Свого часу М. Корнiенко зазначав, що децентратзащя публiчноï влади в уштарних державах за мунщипальною моделлю передбачае створення на мiсцяx спещальних урядових органiв (мiсцевиx державних адмшютрацш, префектур, урядових комiсарiатiв тощо), що становлять урядову вертикаль влади. А по горизонтал публiчна влада формуеться передаванням частини повноважень державноï виконавчоï влади на рiвень адмiнiстративно-територiальниx одиниць i обраних громадами органiв мюцевого самоврядування [11, с. 146].
У мунщипальний моделi децентралiзацiï публiчноï влади в уштарних державах штерес становлять органи мюцевого самоврядування i ïx розвиток завдяки збшьшенню обсягу ïxmx повноважень та фшансових ресурсiв. Негативним аспектом цiеï моделi децентралiзацiï публiчноï влади е ризик наявностi розбiжностей та конфлiктниx ситуацiй в ïx виршенш у вiдносинаx з центральними та мюцевими органами влади, такими як комуни, мунщипалггети, мiсцевi державш адмiнiстрацiï, що дiють паралельно з органами мюцевого врядування. З цього приводу слад тд-тримати думку В. Могшевського про те, що вщносини мiж будь-якими органами публiчноï влади повиннi грунтуватися на принципах сшвробггництва та взаемноï поваги [12, с. 204]. Мунщипальна модель децентралiзацiï публiчноï влади характерна для таких уштарних держав, як Грещя, Iрландiя, Люксембург, Португалiя, Чеxiя, Словенiя, Болгарiя, Румунiя, Естонiя, Литва, Латвiя, Япошя, Колумбiя та iн.
Висновок. Мiжнароднi стандарти в будь-якiй сферi людського життя визнано еталонами для держав, що декларують демократичнi цiнностi та принцип верховенства права. Затребуванють децентралiзацiйниx процесiв мiсцевоï демократiï в розвинених крашах свггу свiдчить про правильнють вибраного вектора реформ щодо впровадження децентралiзацiï публiчноï влади, що реалiзуються в сучаснiй Украïнi.
Децентралiзацiя публiчноï влади в умовах глобалiзму грунтуеться на мiжнародно-правовому та нацiональному вимiраx. Мiжнароднi правовi приписи з питань децентралiзацiï влади синергiйно iмплементуються у чинне нацюнальне законодавство Украши. Вивчення та аналiз мiжнародниx документiв у сферi децентралiзацiï публiчноï влади вказують на ïx трансформацiю на теоретико-правовому рГвш, однак державотворча практика щодо реалiзацiï цих норм е формальною через вщсутнють дiевого мехашзму та порядку здiйснення i реалiзацiï основних засад децентралiзацiï публiчноï влади.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ джерел:
1. Вилегжанша М. В. Класифшацшний аналГз нормативно-правових акта. БГблютекознавство. Документознавство. 1нформолопя. 2011. № 1. С. 35-40. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/bdi_2011_1_6. 2. Белей Л. ДецентралГзащя будить у звичайних громадян вщповщальнють за свою малу батьювщину. Украгнський тиждень, 2014. № 17-18. С. 38-39. 3. Василенко Л. Добровшський М. ДецентралГзащя та реформа мюцевого самоврядування. Ыдприемництво, господарство i право. № 3. 2017. С. 123-126. 4. Батанов О. В. Розвиток европейських стандарта мунщипально! демократи // Укра'на та европейська штегращя: публГчно-правовГ аспекти: монографГя / за заг. ред. В.Б. Авер'янова, С. Ф. Демченка. Преса Украгни, 2010. С. 29; Баймуратов М. О. МГжнародш зв'язки i стандарти в системГ мюцевого самоврядування Укра'ни // Мунщипальне право Укра'ни: тдручник / за ред. В. Ф. Погоршка, О. Ф. Фрицького. К. : Юршком 1нтер, 2001 С. 323; Актуальш проблеми становлення та розвитку мюцевого самоврядування в Укра!ш К.: Атша, 2007. С. 709. 5. Пухтинський М. О. РеалГзащя мГжнародно-правових стандарта мюцево! демократи в процес реформи мюцевого самоврядування в Укра!ш International Scientific-Practical Conference Development of legal regulation in East Europe: experience of Poland and Ukraine: ConferenceProceedings, January 27-28, 2017. Sandomierz. 196 p. б.Свропейська хартГя мюцевого самоврядування: Рада Свропи; ХартГя, МГжнародний документ вгд 15.10.1985 URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_036. 7. Козлова Л. В. Мехашзм розвитку дГевих та ефективних громад в контекст реформування та децентралГзаци. URL: http://escii.eu/ artykuly/artykul-lk. 8. Герасимюк К. Х. ОптимГзащя територГально-управлшсько! системи в Укра!ш в
контекст европейського досвщу : дис..... канд.. наук з державного управлшня, 25.00.02. Одеса,
2016. 262 с. 9. Hendrych D., Shulova S. Overejne sprave. Praha: Univerzita Karlova v Praze, 2010. p. 270. 10.Вюртенбергер Т. 1сторГя та лептимащя децентралГзовано! держави: В зб.: Оргашзащя регюнально! та мюцево! влади: досвщ держав-члешв Свропейського Союзу // Спещальне доповнене видання Укра!нсько-европейського журналу з мГжнародного та порГвняльного права. К.: Вид-во ТОВ "Укра'нська консалтингова група", 2005. 128 с. 11. Коршенко М. I. Конституцшно-правовГ основи мюцевого самоврядування // Мунщипальне право Укра!ни: тдручник / кол. авт.; за ред. В. Ф. Погоршка, О. Ф. Фрицького. К.: Юршком 1нтер, 2006. С. 146-148. 12. Могшевський В. С. Мюцеве самоврядування як елемент глобального конституцюналГзму. Держава i право [Текст]: зб. наук. пр. СерГя: "Юридичш науки" / 1н-т держави i права Гм. В. М. Корецького НАН Укра!ни. Ки!в: Юрид. думка, 2016. Вип. 72. С. 197-212.
REFERENCES
1. Vylehzhanina M. V. Klasyfikatsiinyi analiz normatyvno-pravovykh aktiv [Classification analysis of normative legal acts]. Bibliotekoznavstvo.Dokumentoznavstvo.Informologiya. 2011. № 1. С. 35-40. 2. Belej L. Detsentralizatsiia budyt u zvychainykh hromadian vidpovidalnist za svoiu malu batkivshchynu [Decentralization raises the responsibility of ordinary citizens for their little homeland] Ukrainskyi Tyzhden. 2014. № 17-18. С. 38-39. 3.Vasylenko L. Detsentralizatsiia ta reforma mistsevoho samovriaduvannia [Decentralization and local self-government reform]. Pidpryiemnytstvo, Hospodarstvo I Pravo. № 3. 2017. С. 123-126. 4. Batanov O.V. Rozvytok yevropeiskykh standartiv munitsypalnoi demokratii [Development of European standards of municipal democracy] // Ukraina Ta Yevropeiska Intehratsiia Publichno-Pravovi Aspekty: monohrafiia [Ukraine and European integration: public-legal aspects: monograph]. "Presa Ukrainy", 2010. С. 29.; Baimuratov M. O. Mizhnarodnizviazky i standarty v systemi mistsevoho samovriaduvannia Ukrainy [International relations and standardsin the system of local self-government of Ukraine]. Municipal Law of Ukraine: Textbook. Za Red.. V. F. Pohorilka, O. F. Frytskoho. K.: Yurinkom Inter. 2001 С. 323; Aktualni problemy stanovlennia ta rozvytku mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini [Aktualni Problemy Stanovlennia Ta Rozvytku Mistsevoho Samovriaduvannia V Ukraini]. К.: Atika, 2007. С. 709. 5.Pukhtynskyi M. O. Realizatsiia mizhnarodno-pravovykh standartiv mistsevoi demokratii v protsesi reform mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini [Implementation of the International Legal Standard of Local Democracy in the Process of Local Self-
Government Reform in Ukraine]. International Scientific-Practical Conference Development of legal regulation in East Europe: experience of Poland and Ukraine: Conference Proceedings, January 27-28, 2017. Sandomierz. 196 p. 6Yevropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia. Rada yevropy khartiia mizhnarodnyi dokument vid 15.10.1985. [European Charter of Local Self-Government: Council of Europe]. URL:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_036. 7. KozlovaL.V. Mekhanizm rozvytku diievykhta efektyvnykh hromad v konteksti reformuvannia ta detsentralizatsii [Mechanism for the development of efficientan deffective communitiesinthe context of reform andd ecentralization]. URL: http://escii.eu/artykuly/artykul-lk. 8. Herasymiuk K. Kh. Optymizatsiia terytorialno-upravlinskoi systemy v ukraini v konteksti yevropeiskoho dosvidu. [Optimization of territorial management system in Ukraine
in the context of European experience]. dys.....kand. nauk z derzhavnoho upravlinnia, 25.00.02. Odesa,
2016. 262 с. 9. Hendrych D. Overejnesprave [Overveyskyavenue]. Praha: Univerzita Karlovav Praze, 2010. p. 270. 10.Viurtenberher T. Istoriia Ta Lehitymatsiia Detsentralizovanoi Derzhavy V Zb. Orhanizatsiia Rehionalnoi Ta Mistsevoi Vlady Dosvid Derzhav-Chleniv Yevropeiskoho Soiuzu [The History and Legitimation of a Decentralized State: In: The Organization of Regional and Local Authorities: the Experience of the Membe States of the European Union]. Spetsialne dopovnenevydannia ukrainsko-yevropeiskoho zhurnalu z mizhnarodnoho ta porivnialnoho prava. K. Vyd-vo tov'ukrainska konsaltynhova hrupa", 2005. 128 р. 11. Korniienko M. I. Konstytutsiino-pravoviosnovy mistsevoho samovriaduvannia [Constitutional and Legal Foundations of Local Self-Government]. Munitsypalne pravo Ukrainy: Pidruchnyk / Kol. avt.: Zared. V. F. Pohorilka, O. F. Frytskoho. K. : YurinkomInter, 2006. С. 146-148. 12. Mohilevskyi V. S. Mistseve samovriaduvannia yak element hlobalnoho konsty-tutsionalizmu. Derzhava i pravo [Local government as an element of global constitutionalism] [Tekst]: zb. nauk. pr. Seriia: "Iurydychni nauky". In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy. Kyiv: Yuryd. dumka, 2016. Vyp. 72. С. 197-212.
Дата надходження: 24.04.2019р.
