CC BY
17
"Harmonisation of insolvency law at EU level : Note of the European Parliament, 2010" https://www.eesc.europa.eu/sites/de-fault/files/resources/docs/ipol-juri_nt2010419633_en.pdf
Heemann F. The Insolvency Law of Central and Eastern Europe: Lithuania, INSOL Europe.
Nunez-Lagos, A. "Harmonisation and the Brexit effect" Euro-fenix, Summer (2016).
Omar, P. "European Insolvency laws: Convergence or Harmonisation?" Eurofenix, Spring (2012).
Omar, P. "European Insolvency Law Harmonisation: The idea that has dared to speak its name" Eurofenix, Spring (2016).
Re Cheyne Finance plc [2008] EWHC 2402 (Ch), [2008] BCC.
The German Federal Supreme Court Decision 24.05.2005 IX ZR 123/04.
Wessels, B. Harmonisation of Requirements for Insolvency Holders on a European level, Festschrift fur Bruno M. Kubler zum 70 Geburstag, München: Verlag C.H. Beck oHG, 2015.
Wee, M. S. "Understanding commercial insolvency and its justification as a test for winding up" (2015).
УДК 352
СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д РЕФОРМ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
© 2018 ВАТАМАНЮК-ЗЕЛ1НСЬКА У. 3., Ф1К0ВСЬКА М. Ю.
УДК 352
Ватаманюк-Зелшська У. З., Фшовська М. Ю. Свропейський досвщ реформ мкцевого самоврядування
Мета cmammi - досл/дити та проанал/зувати процес децентрал/зацИ та деконцентрацП впади кран Европи, визначивши ефективно можли-Bi напрямки його запровадження в УкраМ. Проанал/зовано результати впровадження реформи адм/н/стративно-територ/ального устрою в УкраМ. Зокрема, розглянуто динам/ку утворення нових об'еднаних територ/альних громад i наповнення мщевих бюджет/в за рахунок власних надходжень. Об(рунтовано актуальн/сть використання досв/ду европейських кра:н, який передбачае два етапи децентрал/зацИ. Вони базуються, по-перше, на передач/ вс/х повноважень у сфер/ бюджетних послуг органам мсцевого самоврядування; по-друге, на забезпеченн ф'тансовоi само-ст/йност/ цих орган/в мщевоi влади. Удосконалення процедури прийняття управл/нських р/шень на р/зних р/внях державноi влади запропоновано зд/йснювати насамперед шляхом проведення консультац/й з /нститутами громадянського сусп/льства. Ключов'! слова: децентрал/зац/я, евро/нтеграц/я, мсцеве самоврядування. Рис.: 2. Ббл.: 16.
Ватаманюк-Зелнська Уляна ЗеновПвна - доктор економ/чних наук, доцент, професор кафедри державних та мщевих ф/нанав, Льв/вський на-ц/ональний ун/верситет /м. i. Франка (вул. Ун/верситетська, 1, Льв/в, 79000, Украна) E-mail: watamanyuk@ukr.net
ФКовська Марта Юрнвна - маг/стр, кафедра державних та м/сцевих ф/нанав, Льв/вський нац/ональний ун/верситет /м. i. Франка (вул. Ун/верситетська, 1, Льв/в, 79000, Украна) E-mail: marta_fikovska@ukr.net
УДК 352
Ватаманюк-Зелинская У. З., Фиковская М. Ю. Европейский опыт реформ местного самоуправления
Цель статьи - исследовать и проанализировать процесс децентрализации и деконцентрации власти стран Европы, определив эффективно возможные направления его применения в Украине. Проанализированы результаты внедрения реформы административно-территориального устройства в Украине. Рассмотрена динамика образования новых объединенных территориальных общин и наполнение местных бюджетов за счет собственных поступлений. Обоснована актуальность использования опыта европейских стран, который предусматривает два этапа децентрализации. Они базируются, во-первых, на передаче всех полномочий в сфере бюджетных услуг органам местного самоуправления; во-вторых, на обеспечении финансовой самостоятельности органов местной власти. Усовершенствование процедуры принятия управленческих решений на разных уровнях государственной власти должно осуществляться прежде всего путем проведения консультаций с институтами гражданского общества. Ключевые слова: децентрализация, евроинтеграция, местное самоуправление. Рис.: 2. Библ.: 16.
Ватаманюк-Зелинская Ульяна Зеновьевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры государственных и местных финансов, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: watamanyuk@ukr.net
Фиковская Марта Юрьевна - магистр, кафедра государственных и местных финансов, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: marta_fikovska@ukr.net
UDC 352
Vatamaniuk-Zelinska U. Z., Fikovska M. Yu.
The European Experience of Local Government Reforms
The article is aimed at researching and analyzing the process of decentralization and deconcentration of the European countries' authorities, determining the efficient possible directions of its application in Ukraine. The results of — implementation of the reform of administrative-territorial structure in Ukraine ^ were analyzed. The dynamics of formation of new joint territorial communi- q ties and filling of local budgets at the expense of own proceeds were consid- <3 ered. The relevance of the experience of European countries, which provides for two stages of decentralization, is substantiated. They are based, firstly, on the transfer of all powers in the sphere of budget services to local governments; secondly, on ensuring the financial independence of local authorities. o Improvement of the managerial decision-making process at different levels of government should be carried out primarily through consultations with the civil society institutions. ^
Keywords: decentralization, European integration, local self-government. ^
Fig.: 2. Bibl.: 16.
Vatamaniuk-Zelinska Uliana Z. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of State and Local Finances, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: watamanyuk@ukr.net
Fikovska Marta Yu. - Master, Department of State and Local Finance, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: marta_fikovska@ukr.net
S
s
0
1
о
Сьогодш Украша знаходиться на стади подальшо-го вдосконалення системи державного управлш-ня. Тому дослiдження проблем системи терито-рiального управлiння на державному рiвнi i шляхи !х виршення розглядаються як важлива складова сучас-них економiчних перетворень, особливо враховуючи розвиток пол1тичного д1алогу м1ж нашою кратою I £вропейським Союзом. За умови проведення тери-торiальноí реформи в УкраМ - вивчення i використан-ня досвiду iнших держав е необхiдною умовою успшно-го реформування и адмiнiстративно-територiального устрою. Зокрема, з'ясування об'ективних закономiрнос-тей i основних принципiв централiзованого та децен-тралiзованого управлiння мае допомогти нашш державi уникнути багатьох помилок i складнощiв на шляху ви-роблення i формування сучасно'1 моделi управлшня, за-сновано'1 на поеднаннi рiзних ступенiв централiзащí i де-централшаци у сферi реформування адмМстративно-територiального устрою.
Проблематику децентралшаци в системi органiв державноlтамiсцевоlвладирiзнихкраlнсвiту,втомучислi i бвропи, дослцжували багато вiтчизняних i зарубiжних учених, зокрема: В. Борденюк, О. Бориславська, Я. Брюк-нер, I. Грицяк, Х. Зоу, А. Лелеченко, М. Лендьел, Ч. ТСебут, С. Юдьмаз i iн. Результати дослiджень наслоив реформ у системi мiсцевого самоврядування, з огляду на розвиток евроштеграцшних процейв, висвiтлюють науковi пращ I. Корецького, В. Куйбци, Ю. Куца, В. Мамоново!, Н. Нижник, С. Серьогша, Ю. Шарова та ш. Проте, зва-жаючи на реформи адмiнiстративно-територiального устрою, якi започатковаш у нашiй краМ, необхiднi до-слiдження, що враховуватимуть позитивнi надбання европейського досвцу у ц1й сферi та можливiсть засто-сування окремих iз них також в УкраМ.
Американський дослiдник Ч. Тiебут наголошував на тому, що децентралiзоване виробництво то-варiв, робiт i послуг краще вiдповiдае потребам громадян, шж централiзоване планування [1]. Процеси децентргшзаци на етапi свого започаткування базували-ся на передачi максимально можливого обсягу повнова-жень на мкцевий рiвень, передусiм у сферi бюджетних послуг. У процесi розвитку децентралiзацiйних проце-сiв акцент був перенесений на змщнення ф1нансово1 са-мостшносп мiсцевих влад, зменшення навантаження на центральш уряди, в окремих випадках - на розширення обсягу повноважень виконавчих органiв мiсцевого самоврядування [2, с. 22].
В. Борденюк зазначае, що система взаемовцносин оргашв мкцевого самоврядування та органiв державно1 влади пов'язана з деконцентрацiею i децентралiзацiею. На думку автора, ефектившсть функцiонування мкце-во! системи управлшня впливае на зв'язок децентргшзаци та деконцентраци влади, спiввiдношення функцiй та компетенци органiв влади, 1хнш розподк за функцю-нальними та галузевими принципами [3].
В бвропейському Союзi дiють особливi принци-пи права, що поширюються як на наднацюнальному рiвнi права й управлшня, так i на правову та державно-
управлiнську системи в державах - членах 6С. З цього приводу I. Грицяк зазначае, що основна причина полягае в тому, що кожнш окремш державi досить важко дотри-муватися рiзних стандарйв i процедур: одних - для на-цiонального законодавства, iнших - для законодавства 6С. Тому з часом нацюнальш iнституцil запроваджують позитивний досвц 6С у застосуваннi та дотриманш на-цiонального законодавства i законодавства бвропей-ського Союзу, адаптуючи його до свои умов [4, с. 27].
С. 1фмаз у 1999 р. вивiв гшотезу про те, що саме децентралiзацiя мае позитивний вплив на шдвищення темтв економiчного зростання в будь-якiй державк федеративнiй чи унiтарнiй [5]. Пояснити цю ситуацш спробували Я. Брюкнер [6] та Х. Зоу [7], яю обгрунту-вали, що позитивш наслiдки децентралiзацil усуваються наявнiстю корупци та порушеннями податкового зако-нодавства.
О. Бориславська стверджуе, що децентралiзацiя е доволi складним поняттям, яке можна розкривати через його вплив на адмiнiстративно-територiальний устрш держави та систему оргашв публiчноl адмiнiстрацil, розпод1л мiж ними функцiй, повноважень i фшансових ресурсiв. Децентралiзацiя означае такий спойб визна-чення та розмежування завдань i функцiй, за якого бкь-шiсть iз них передаеться з рiвня центральних органiв на рiвень нижчий i стае власним завданням i повноважен-ням органiв цього рiвня [8].
Децентралiзацiйнi реформи мкцевого самоврядування у кра1нах Центрально: та Сх1дно1 бвропи стали елементами постсоцiалiстичних трансформацiй. В основу процесу децентралшаци як кра1н 6С-15, так i кра1н-кандидатiв на членство в 6С були покладеш принципи, що визначають функцiонування вйе1 системи публiчно-го управлiння: побудова громадянського сусп1льства, ефективнiсть, прозорiсть, вцкриткть i пiдзвiтнiсть функцiонування органiв влади, гнучюсть та субсидiар-нiсть [9, с. 11; 10, с. 24].
Мета стати - дослцити та проаналiзувати про-цес децентралiзацil та деконцентраци влади кра1н бвропи, визначивши ефективно можливi напрямки його запровадження в УкраМ.
Децентралiзацiя - це передача значних повноважень i бюджетних ресурсiв вiд державних органiв влади органам мiсцевого самоврядування, яка вцбуваеться таким чином, щоб якомога бкьше повноважень отри-мали тi органи влади, якi ближче до споживачiв бюджетних послуг: адже саме так щ повноваження можна реалiзовувати найуспiшнiше. Децентралiзацiя - законо-мiрна реформа, якщо краша обирае шлях прогресу. На-приклад Польща, Словаччина, Литва, Латвiя, Естонш, а також скандинавськi кра1ни - уй вони пройшли через таку реформу, що дало поштовх до розвитку галузей к нацюнально1 економжи, соцiального розвитку цих кра1н i особливо 1хн1х с1льських територiй.
Проста та переконлива мова цифр: до початку реформи адмiнiстративно-територiального устрою в УкраМ 92 % скьських громад проживало менше 3000 жителiв, майже 11 % скьських тери-
торiальних громад мали менше 500 жителiв. Водночас у понад 50 % скьських громад дотацiйнiсть складала понад 70 %, 483 територiальнi громади взагалi на 90 % утримувалися за рахунок дотацiй [11].
Загалом украшщ дотримуються демократичних щн-ностей, принципу народовладдя, осюльки. У нашш державi у 2014 р. було ухвалено базовi нормативнi документи, окреслено перспективне бачення реформи територiально-адмiнiстративного устрою та мкцевого самоврядування, що й створило передумови для реаль-них крокiв децентралiзацil, свiдками яко! ми стали вже в 2015 р. Проте у процей регшзаци реформи виникае деккька головних проблем, а саме:
+ непослiдовнiсть нормативного забезпечення. Не прийнятi змiни до Конституци, що «шдвь шуе» прийняття багатьох важливих норматив-них актiв;
+ новi кадри, нестача знань, брак вцповцальнос-тi. До складу мкцевого самоврядування при-йшло багато активних людей, якi е новачками у владi та потребують знань «з нуля». Та й для досв^чених представникiв самоврядування, якi опинилися в нових умовах, навчання та консультативна допомога не будуть зайвими. Так, наприклад, потребують роз'яснення деякi юридичш питання, пов'язанi з дiяльнiстю нових об'еднаних громад. Одним iз чинникiв, якi спричиняють неузгодже-шсть д1й органiв влади, е складшсть i багатоплановiсть реформи, концепцiя яко! вимагае узгоджених д1й з боку рiзних мiнiстерств i вiдомств - зокрема ММстерства освiти та науки, ММстерства сощально1 полiтики, Мь шстерства охорони здоров'я тощо. Наразi з'явилися по-зитивнi зрушення в такш координаци, але про справжню зважешсть у роботi говорити однозначно передчасно.
Станом на йчень 2018 року в УкраМ об'еднано 699 громад, з яких 159 громад, яю сформувалися в 2015 роцi -вже показали реальш успки в об'еднанш, вцповкальнос-тi i реалiзацil перспективних проектiв. Наразi 3,6 млн скь-ського населення вже проживае в об'еднаних територiаль-них громадах (ОТГ). Загалом в ОТГ, включаючи мкьке населення, проживае 6,0млнмешканщв 14,3 % в(д загально! кыькот населення Укршни) ще очшуе об'еднання в громади понад 9 мкьйонш. Динамку створення об'еднаних громад в УкраМ воображено на рис. 1.
Щодо фшансових ресурйв ОТГ, то з кожним роком к бюджети зростають, що вцображае рис. 2.
Украшська концепщя реформи децентралшаци за формою мае в1дпов1дшсть iз польською. Базовою оди-ницею там е гмша - мiсто, мiстечко чи ккька ск, аналогом нашого району е повят. Велик мiста Варшави при-рiвнюються у правах з повггом, i окремi райони в таких мктах е окремими гмшами. Повiти обlеднанi в воеводства. Першим кроком децентргшзаци у Польщi було створення Гмiн - територiальних громад. Гмiною може бути мкто, село, к1лька с1л або район мкта. Основнi по-вноваження та фiнансовi ресурси у Польщi перебувають на рiвнi гмiн. Саме громадам слц надати можливiсть ви-ршувати питання свого розвитку. Громади самi повин-
Кiлькiсть об'еднаних територiальних громад
700
600 500 400 300 200 100 0
2015 2016 2017 Р^ Рис. 1. Динамка створення ОТГ [11]
Млрд грн 200 -|
150-
100-
50-
192,0
146,6
98,2
68,6
2014
2015
2016 ' 2017 ' Р1К
Рис. 2. Динамiка надходжень власних доходiв до мiсцевих бюджетiв УкраУни, млрд грн [11]
нi ухвалювати рiшення, як !м розвиватися: вирубувати зелеш зони та будувати багатоповерхiвки, давати дозв1л на розвиток хiмiчноl промисловостi чи розвивати зеле-ний туризм. Бкьшкть коштiв, зiбраних на територи гмi-ни у виглядi мiсцевих податкiв (податок на нерухомкть, земельний i екологiчний збори), залишаються у мiсцево-му бюджетi. Але це не означае, що громади цкком утри-мують себе сами дуже важливим фактором е субвенци з бюджету 6С. Скажiмо, у 2014 р. у бюджет Варшави було заплановано 13 млрд злотих доходу; з ще1 суми 2 млрд злотих - субвенци вц 6С. За грошi вiд еврофон-дiв всi адмiнiстративнi одиницi створюють транспортну та сощальну iнфраструктуру в краМ [12].
А ругий крок був спрямований на вищi рiвнi: по-
I % вiти та воеводства. Так, з 1999 року в Польщi к! цурало 16 воеводств замiсть 49 [13]. Польський досвц" яким можна скористатися в УкраМ за напрямом укрупнення територiальних громад, дасть змогу сфор-мувати самодостатш територiальнi громади, яю воло-д1ли б в^пов^ними матерiальними, фiнансовими ресурсами й об'ектами сощально1 iнфраструктури, необ-хiдними для ефективного виконання покладених на к органи завдань i функцш чи покращити якiсть надання адмМстративних, соцiальних, громадських послуг на-селенню громад.
0
Отже, мкцевим розвитком громади зможуть ош-куватися тодi, коли в !х розпорядженнi будуть фiнанси, комунальне майно та земля, а подат-ковi джерела мають бути закрiпленi за громадами i не пiдлягати щорiчному перерозподку. Так, ремонт дорiг, облаштування дитсадкiв, лiкарськi послуги треба пере-дати на рiвень громад, звертаючи увагу на те, що передача повноважень може проходити лише у взаемозв'язку з шшими реформами, причому в деяких сферах единий шлях - це створення нових iнституцiй.
Також потрiбно зверну увагу на досвц Шмеччи-ни реформування адмiнiстративно-територiального устрою. Так, реформа в Шмеччиш проведена ще в 70-х роках i в кожному район iз сво'ши особливостями. На-приклад, район ТутлМейн мае 135 тис. населення, i в ньому функцюнують 35 громад, якi рiзнi за територiею та чисельнiстю. Велика ккьюсть !х з чисельнiстю, мен-шою за 5 тис. Цiкавим е ще той факт що ця земля до 40-х роив була досить бцною, а шсля проведення реформи е другою за об'емом зiбраних податюв. Часто-густо невелик громади здiйснюють амбiцiйнiшi проекти, шж великi мiста. Так, рiчний бюджет цих громад коливаеть-ся в1д 11 до 15 млн евро. Порiвняно з нашими реалiями ткьки 15 % ПДФО залишаеться на мкцях у бюджетах i ПДФО е другим за валовим доходом податком. Осно-вний податок громад - податок з бiзнесу, тобто малий i середнiй бiзнес е виршальним фактором мунщипаль-ного розвитку. Отже, сшвпраця бiзнесу та мкцево! влади е визначальною. Система профтехосвпи, наприклад, фiнансуеться державою та бiзнесом i передбачае повну працевлаштовашсть студентiв-випускникiв [14]. Крiм того, зазначимо чггкий розподк обов'язкiв мiж район-ними, федеральними та мунiципальними структурами, в той час коли в УкраМ функцюнальш обов'язки облас-них i районних адмiнiстрацiй подеколи дублюються iз повноваженням обласних i районних рад.
Щодо осв^ни послуг, то реформи, яю позитивно зарекомендували себе у Нiмеччинi, наприклад щодо початково! середньо! освiти, яка фшансуеться на рiвнi бюджетiв територiальних громад (о^м лще!в i пмна-зш, бо це районний рiвень), найближчим часом у рамках освиньо! реформи чекають свого впровадження i в УкраМ.
Якщо у Шмеччиш медицина фшансуеться за раху-нок страхових внескiв громадян, i дiе багато приватних клiнiк, то в УкраМ про позитивш надбання медично! реформи, яка б в^повцала европейським стандартам за-безпечення громадян яюсними медичними послугами, наразi говорити ще рано.
Зазначимо можливкть сшвпращ територiальних громад в УкраМ, що обумовлюеться договiрними вiдносинами, можливiсть яко! визначаеться за-конодавчо. Проте наразi спiвпрацюе невелика кiлькiсть громад, а договори передбачають сшвфшансування лише мксцевих iнфраструктурних, а не iнвестицiйних проекпв. На противагу - досить сильно розвинене му-нiципальне спiвробiтництво у Шмеччиш, де спкьними проектами громад можуть стати навпъ створення тех-нопаркiв.
Франщя почала сво! реформи децентралiзацií, юри-дично будучи вкрай уштарною державою з сильною бю-рократiею. Сьогоднi i система державно! влади, i система державного управлшня, i весь державний механiзм грун-туються на засадах i принципах децентрал1заци. Такий пiдхiд до проблеми децентралiзацil публiчного управлш-ня у Франци, на наш погляд, е реальним способом забез-печення реалшаци конституцiйного принципу, проголо-шеного у стат 2 КонституцЦ Французько! Республжи -«правлiння народу по волi народу i для народу» [15].
Можна також стверджувати, що французью реформи е свцченням упровадження европейського принципу субсидiарностi, в1дпов1дно до якого «центральна адмь нiстрацiя залишае за собою т1льки тi функцп, що мають загальнонацiональний характер, або п, що згiдно з зако-нодавством не можуть бути делеговаш на мiсця» [16].
Про успк реформи свiдчить той факт, що приклад децентралiзацil, поданий Францiею, виявився затребуваним у багатьох кра!нах бвропи, таких як Польща, Португал1я, Грещя та iн. Деякi кра!ни надь лили мiсцевi органи влади ще бкьшими, нiж французи, повноваженнями. Децентралiзоване управлiння, якщо т1льки для цього забезпечеш необхiднi засоби й умови, показало себе набагато практичшшим, шж централiзо-ване. Вагому роль у цьому вщграла фiнансова самостiй-шсть мiсцевих громад, коли мiсцевi податки практично повшстю акумулюються в регюнальних бюджетах, а державний бюджет лише в деяких випадках, головним чином для реалiзацil широкомасштабных програм, на-дае регiонам пiдтримку. 1де! фiскальноl автономй щодо формування регiональних бюджетiв з податкiв, що зби-раються на мiсцях i залишаються в мiсцевому бюджетi, а не за рахунок вливань з центру, мщно прижилися на бвропейському континентЬ
ВИСНОВКИ
Отже, незважаючи на протирiччя рiзних моделей мiсцевого самоврядування в усш 6вропi, очевидна зацi-кавлешсть мiжнародних органiзацiй з питань мкцевого самоврядування в об'еднаннi зусиль з розроблення за-гальних пiдходiв у здшсненш регiональноl та мiсцевоl полижи, що свiдчить про перспективи встановлення загальноевропейських стандартiв у сферi мкцевого самоврядування [17].
Пройшовши довгий шлях розвитку та запрова-дження, децентралiзацiя доволi швидко пос1ла вагоме мкце в розвитку економiки провцних кра!н свiту. I незважаючи на те, що кожна iз цих краш застосовуе сво! методи та засоби для забезпеченосп вцкритосп, ефек-тивностi та доступностi мехашзму державного управ-лiння, - децентралiзацiя мае позитивний вплив на ма-кроекономiчну стабiльнiсть держави. Проте в УкраМ на сьогодш все ще потребують удосконалення процедури прийняття управлшських рiшень, також е необхiдним проведення консультацш з iнститутами громадянсько-го суспкьства у сферi дiяльностi уряду та шших пред-ставницьких оргашв демократй. Те, що евроiнтеграцiй-ний курс нашо! держави у сферi децентралiзацil е ви-
правданим, свЬдчить той факт, що краши 6С виявляють зацiкавленiсть щодо можливостей об'еднання зусиль i спiвпрацi у сферi покращання органiзацiï мiсцевого самоврядування в УкраМ, а це веде до шдвищення дЬ-евостЬ децентралшацшних реформ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Tiebout С. М. A pure theory of local expenditures. Journal of political Economy. 1956. Vol. 64. Р. 416-424.
2. Основы Европейской хартии местного самоуправления : метод. пособие / под ред. В. А. Черникова. М. : Б. и., 2000. 108 с.
3. Борденюк В. Децентралiзацiя державно!' влади i мк-цеве самоврядування: поняття, суть та форми (види). Право Украни. 2005. № 1. С. 21-25.
4. Грицяк I. Принципи права Ёвропейського Союзу i кон-цеп^я адмЫстративноТ реформи в Украшк Зб'рник наукових праць НАДУ. 2005. Вип. 1. С. 25-34.
5. Yifmaz S. The Impact of Fiscal Decentralization on Mac-roeconomic Performance // National Tax Association Proceedings of the Ninety-second annual conference (Atlanta, Georgia, 1999). Atlanta : [s. n.], 1999. Р. 251-260.
6. Brueckner J.K. Fiscal Decentralization in Developing Countries: The Effect of Local Corruption and Tax Evasion. Annals of Economics, and Finance. 2000. № 1. Р. 1-18.
7. Tiebout С. М. A pure theory of local expenditures. Journal of political Economy. 1956. Vol. 64. Р. 416-424.
8. Москаленко О. М., Бориславська О. М., Заверуха I. Б. Децентралiзацiя публiчноï влади: досвщ европейських кра'ш та перспективи Украши. КиТв : Центр полггико-правових реформ, 2012. 212 с.
9. Лелеченко А. П. Децентралiзацiя в сис^ державного управлшня в УкраМ: теоретико-методолопчний аналiз : ав-тореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.01. КиТв, 2006. 18 с.
10. Лендьел М. О. Функцюнування мкцево'Т демократи у постсоцiалiстичних сусптьствах Центрально!' i Схщно'Т Ёвро-пи : автореф. дис. ... д-ра полгг. наук : 23.00.02. Львiв, 2011. 36 с.
11. Мониторинг процесу децентралiзаци влади та рефор-мування мкцевого самоврядування. URL: http://decentralization. gov.ua/mainmonitoring
12. Смельяненко Д. Децентралiзацiя в УкраМ i в Свропп де мкцева влада бере грошi i куди вони йдуть. URL: https://ukr. segodnya.ua/economics/enews/decentralizaciya-v-ukraine-i-v-evrope-gde-mestnaya-vlast-beret-dengi-i-kuda-oni-idut-650344. html
13. Шейко Ю. Децентралiзацiя: чи врахуе Укра'Тна евро-пейський досвiд? URL: http://www.dw.com/uk/децентралiзацiя-чи-врахуе-украïна-европейський-досвiд/a-18370575
14. Ванзуряк Г. Децентралiзацiя в Ымеччиш та ÏÏ ре-зультати за 40 рош вражае. URL: http://buknews.com.ua/ page/hryhorii-vanzuriak-detsentralizatsiia-v-nimechchyni-ta-ii-rezultaty-za-40-rokiv-vragaie.html
15. Constitution de la France du 4 octobre 1958 - Version consolidée au 01 décembre 2009. URL: http://www.legifrance. gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=LEGITEXT000006071194
16. Diererichs Olivier, Luben Ivan. La déconcentration. Paris : Presses Universitaires de France, 1995. 127 p.
17. Лозовська Л. I. Мехаызми взаемодп мкцевого самоврядування краТн Ёвропейського Союзу з наднацюнальни-ми структурами. URL: http://www.rusnauka.com/26_NII_2009/ Gosupravlenie/52135.doc.htm
REFERENCES
Bordeniuk, V. "Detsentralizatsiia derzhavnoi vlady i mistseve samovriaduvannia: poniattia, sut ta formy (vydy)" [Decentralization of state power and local self-government: concept, essence and forms (types)]. Pravo Ukrainy, no. 1 (2005): 21-25.
Brueckner, J. K. "Fiscal Decentralization in Developing Countries: The Effect of Local Corruption and Tax Evasion" Annals of Economics, and Finance, no. 1 (2000): 1-18.
"Constitution de la France du 4 octobre 1958 - Version consolidee au 01 decembre 2009" http://www.legifrance.gouv.fr/af-fichTexte.do?cidTexte=LEGITEXT000006071194
Diererichs, O., and Luben, I. La déconcentration Paris: Presses Universitaires de France, 1995.
Hrytsiak, I. "Pryntsypy prava Yevropeiskoho Soiuzu i kontseptsiia administratyvnoi reformy v Ukraini" [Principles of European Union law and the concept of administrative reform in Ukraine]. Zbirnyknaukovykh prats NADU, no. 1 (2005): 25-34.
Lelechenko, A. P. "Detsentralizatsiia v systemi derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: teoretyko-metodolohichnyi analiz" [Decentralization in the system of public administration in Ukraine: theoretical and methodological analysis]: avtoref. dys.... kand. nauk z derzh. upr. : 25.00.01, 2006.
Lendel, M. O. "Funktsionuvannia mistsevoi demokratii u postsotsialistychnykh suspilstvakh Tsentralnoi i Skhidnoi Yevropy" [Functioning of local democracy in post-socialist societies of Central and Eastern Europe]. avtoref. dys.... d-ra polit. nauk : 23.00.02, 2011.
Lozovska, L. I. "Mekhanizmy vzaiemodii mistsevoho samovriaduvannia krain Yevropeiskoho Soiuzu z nadnatsionalnymy strukturamy" [Mechanisms of interaction of local self-government of the European Union with supranational structures]. http://www. rusnauka.com/26_NII_2009/Gosupravlenie/52135.doc.htm
"Monitorynh protsesu detsentralizatsii vlady ta reformuvan-nia mistsevoho samovriaduvannia" [Monitoring the process of decentralization of power and reformation of local self-government]. http://decentralization.gov.ua/mainmonitoring
Moskalenko, O. M., Boryslavska, O. M., and Zaverukha, I. B. Detsentralizatsiia publichnoi vlady: dosvid ievropeiskykh krain ta perspektyvy Ukrainy [Decentralization of public authority: experience of European countries and prospects of Ukraine]. Kyiv: Tsentr polityko-pravovykh reform, 2012.
Osnovy Yevropeyskoy khartii mestnogo samoupravleniya [Fundamentals of the European Charter of Local Self-Government]. Moscow, 2000.
Sheiko, Yu. "Detsentralizatsiia: chy vrakhuie Ukraina yevro-peiskyi dosvid?" [Decentralization: Will Ukraine Take European Experience?]. http://www.dw.com/uk/flецентрап¡зац¡fl-цм-врахуe-yKpa'ma-eBponeMCbKUM-flocBifl/a-18370575
Tiebout, S. M. "A pure theory of local expenditures" Journal of political Economy vol. 64 (1956): 416-424.
Vanzuriak, H. "Detsentralizatsiia v Nimechchyni ta ii rezultaty za 40 rokiv vrazhaie" [Decentralization in Germany and its results over 40 years are impressive]. http://buknews.com.ua/page/hry-horii-vanzuriak-detsentralizatsiia-v-nimechchyni-ta-ii-rezultaty-za-40-rokiv-vragaie.html
Yemelianenko, D. "Detsentralizatsiia v Ukraini i v Yevropi: de mistseva vlada bere hroshi i kudy vony idut" [Decentralization in Ukraine and in Europe: where the local authorities are making money and where they go]. https://ukr.segodnya.ua/economics/ enews/decentralizaciya-v-ukraine-i-v-evrope-gde-mestnaya-vlast-beret-dengi-i-kuda-oni-idut-650344.html
Yifmaz, S. "The Impact of Fiscal Decentralization on Macro-economic Performance" National Tax Association Proceedings of the Ninety-second annual conference. Atlanta, 1999. 251-260.
