CC BY
18
УДК 336.143.2-048.74(438:477)
ДОСВ1Д ПОЛЬЩ1 у Ф1СКАЛЬН1Й ДЕЦЕНТРАЛ!ЗАЦ!1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО
ВИКОРИСТАННЯ в УКРА1Н1
© 2017 САРНЕЦЬКА Я. А.
УДК 336.143.2-048.74(438:477)
Сарнецька Я. А. Досвш Польщi у фiскальнiй децентралiзацii' та перспективи його використання в УкраТж
Метою cmammi е визначення теоретико-методолог1чних засад розвитку мсцевих ф/нанав, анал'з децентрал/зацИ впади, що мае на метi пере-розпод'ш повноважень м!ж органами мсцевого самоврядування та державноi впади в процеареформи. Досл'джено розвиток процесу децентра-л/зацн Украни та за кордоном; розкрито проблемы! аспекти процесу децентрал'заци та основт змши в законодавствi Украни. Оцнено нишшнш стан децентрал!зацИмсцевих бюджет'в; виявлено основнi проблеми в мсцевому самоврядуваннi Украни та проанал'зовано стан децентрал'ваци заруб'жних кран. Запропоновано шляхи вдосконалення реал'1заци реформи децентрал'заци задля забезпечення сталого розвитку територш. На теоретичнихзасадах фккальноi децентралiзацiiпроанал'зовано й об(рунтовано суттев'> способи тдвищення р'вня децентралiзацiiв УкраМ, що пов'язатз переходом вiд теоретичнихаспект'в проведення реформи до конкретних практичних основ запровадження 1ху дю. Ключов'! слова: децентралiзацiя, фккальна децентралiзацiя, мс^в! ф'танси, мсцеве самоврядування, бюджетна полтика, адмнстративно-територ'шльна одиниця. Табл.: 3. Ббл.: 11.
Сарнецька Яна Анатолпвна - асистент, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний економ'мний ушверситет !м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 336.143.2-048.74(438:477) Сарнецкая Я. А. Опыт Польши в фискальной децентрализации и перспективы его использования в Украине
Целью статьи является определение теоретико-методологических основ развития местных финансов, анализ децентрализации власти, что является целью перераспределения полномочий между органами местного самоуправления и государственной власти в процессе реформы. Исследовано развитие процесса децентрализации Украины и за рубежом; раскрыты проблемные аспекты процесса децентрализации и основные изменения в законодательстве Украины. Оценено нынешнее состояние децентрализации местных бюджетов; выявлены основные проблемы в местном самоуправлении Украины, и проанализировано состояние децентрализации зарубежных стран. Предложены пути совершенствования реализации реформы децентрализации для обеспечения устойчивого развития территорий. На теоретических принципах фискальной децентрализации проанализированы и обоснованы существенные способы повышения уровня децентрализации в Украине, связанные с переходом от теоретических аспектов проведения реформы в конкретные практические основы введения их в действие.
Ключевые слова: децентрализация, бюджетная децентрализация, местные финансы, местное самоуправление, бюджетная политика, административно-территориальная единица. Табл.: 3. Библ.: 11.
Сарнецкая Яна Анатолиевна - ассистент, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.143.2-048.74(438:477) Sarnetska Ya. A.
The Poland's Experience in Fiscal Decentralization and Prospects for its Use in Ukraine
The article is aimed at defining theoretical and methodological bases of development of local finances, analyzing decentralization of power, which is the purpose of redistribution of powers between local self-government bodies and the State authorities in the process of reform. Development of the process of decentralization in Ukraine and abroad has been researched; problematic aspects of the decentralization process and the main changes in the legislation of Ukraine have been disclosed. The current status of decentralization of local budgets has been assessed; the main problems in local self-government of Ukraine have been identified, and the status of decentralization in foreign countries has been analyzed. Ways to improve implementation of decentralization reform in order to ensure sustainable development of territories have been suggested. On the basis of the theoretical principles of fiscal decentralization significant ways to increase the level of decentralization in Ukraine, related to the transition from theoretical aspects of the reform to concrete practical implementation, have been analyzed and substantiated.
Keywords: decentralization, budget decentralization, local finances, local government, budget policy, administrative-territorial unit. Tbl.: 3. Bibl.: 11.
Sarnetska Yana A. - Assistant, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Вумовах швидких темшв розвитку сучасно'1 свгго-boï економши набувае розвитку процес децентра-AÎ3a^ï мкцевих бюджепв. Досить позитивна цея децентралiзацiï мкцевих фшансш у крашах бвропи дала позитивний результат у шдвищенш рiвня якост життя населення. Органи мкцевого самоврядування отрима-ли можливкть мати яюсне медичне обслуговування, дороги, фахову освггу для учшв вск рiвнiв. Саме завдяки децентралiзацiï краши бвропи отримали шдвищення
рiвня сощального захисту населення, покращення еко-лопчного стану довккля. Через систему мкцевих бю-джетш вцбуваеться не ткьки розподк i перерозподк фшансових ресурйв, а й проведення ефективно'1 та ращ-онально'1 бюджетно'1 политики. Саме тому особливо ак-туальним на сьогодш е шдвищення темшв економiчно-го розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць.
Визначенню ролi мксцевих фшансш, удосконален-ню вцносин оргашв мкцевого самоврядування Украши,
ефективност регшзаци реформи бюджетно! системи на мiсцевому рiвнi присвячено працi в!домих учених, таких як В. Андрущенко [1], Т Бондарук, I. Лунша, О. Кириленко [10, с. 7], В. Кравченко [9, с. 43], М. Карлш, В. Опа-рш, К. Слухай, О. Сунцова, В. Сутормша, В. Федосов, I. Юрш [11, с. 272] та ш. Спiввiдношення централ!заци та децентрал!заци розглянуто в положеннях, висунутих Дж. Уолкюм та У. Оутсом.
Поняття «децентр^зацш влади в системi державного управлшня» вiдображаe цкеспрямований процес, орieнтований на покращання державного управлшня, включае в себе перемiщення в!д вищих до нижчих рiвнiв оргашв державно! влади й мiсцевого самоврядування [2, с. 452].
Слц зазначити, що державна влада в УкраМ ли-шаеться централiзованою, а органи мксцевого самоврядування дотепер не стали повноцшним суб'ектом територiального розвитку та представником штересш вiдповiдних територiальних громад. Тому актуальним е вивчення досвiду стабшзаци й оздоровлення мксцевих фiнансiв зарубiжних кра'1н i формування пропозицш щодо проведення певних заход!в в УкраМ.
Можна стверджувати, що децентралiзацiя влади в УкраМ е позитивним кроком розвитку економжи сучасно'1 кра'1ни завдяки незалеж-ност мiсцевого самоврядування та пiдвищенню його активности змiцненню демократ!! на мкцях. Однак важливим залишаеться питання спроможност органiв мiсцевого самоврядування самостiйно впроваджувати ¡де!, нацiленi на розвиток регiонiв, та !х забезпечення. В УкраМ ¡снуе багато депресивних територiй, на яких буде досить складно створити фонтов! самодостатнi структуры шдроздки мксцевого управлшня. Виходячи з цього можна сказати, що так! регюни навряд чи змо-жуть обштися без допомоги державних оргашв влади. Перш шж проводити процес децентралшацш влади, не-обх!дно зрозушти й усвцомити, за рахунок чого може ¡снувати мкцевий бюджет як самостшна та незалежна одиниця. У кожнш конкретнш держав! цьому мае пе-редувати обговорення стратег!! реформ ¡з урахуванням наявно! культури регюну, його самостшност та джерел наповнення бюджету. Сл!д зазначити, що реформоване мксцеве самоврядування мае стати базисом для формування та функцюнування громадянського сусшльства. Саме децентралшацш системи державно! влади приведе до подальшо! демократизац!! суспкьних вцносин, тому що вона передбачае не роздкення кра!ни, а створення можливостей для розвитку всього державного простору на основ! прюритету повноважень територiальних громад як джерела мунщипально!, незалежно! в!д дер-жави влади, врештьрешт, це дасть змогу проводити де-мократизацш знизу догори [4, с. 38-39].
При проведенш фккально! децентралшаци важли-во враховувати досв!д певних кра!н. Економжа Укра!ни схожа на економжу Польщ! (табл. 1).
З вищенаведено! таблиц! можемо побачити, що параметри для проведення реформ Укра!ни ! Польщ! досить схож!. Але незначна розб1жшсть прослдкову-еться у майже вдв1ч1 вищш густот! населення у Польщ!
шж в УкраМ, що може впливати на ккьюсть населення у громад!. Також, на вцмшу в!д Польщ! Укра!на не пар-ламентська, а парламентсько-президентська республЬ-ка, що може мати вплив на способи та мехашзми при-йняття ршень шд час проведення реформ ! впливати на те, де знаходитимуться центри прийняття ршень. Ще одшею вцмшшстю е те, що в УкраМ однопалатний, а не двопалатний, як у Польщ! парламент, але це не мае сут-тевого впливу на х!д проведення реформ [8].
Таблиця 1
Порiвняння полiтичних, географiчних i соцiальних параметрiв Польщi й УкраУни
Параметри Польща УкраУна
Площа, тис. км2 312,7 603,5
Населення, млн ос|б 38,5 42,5
Густота населення (оаб на км2) 122 77,8
Кшьюсть населе-них пункта 923 мкта, 52,5 тисяч ст 457 мкт, 886 селищ мкького типу, 28,6 тисяч ст
Форма державного устрою Уштарна держава Ун1тарна держава
Рвновид форми правлшня Парламентська республка Парламентсько- президентська республка
Парламент Двопалатний Однопалатний
Виборча система Пропорцшна Зм1шана
Джерело: складено автором на основi [8].
Структура мксцевого самоврядування в Поль-щ! е результатом двох хвиль реформи децентралшаци. Перша хвиля вцбулася в 1989-1990 рр., коли система мксцевого самоврядування була введена на р!вень гмЬ-ни (мунщипалиет у Польщ!). Реформа мксцевого самоврядування була одним ¡з головних прюритепв першо-го посткомушстичного уряду, який було сформовано у вересш 1989 р. Швидю, але штенсивш приготування дозволили прийняти новий закон про мксцеве самоврядування в березш 1990 р., за яким пшли мксцев! вибори у травш 1990 р. ! Радикальна децентрал!зац1я фшансових повноважень у ачш 1991 р. [3, с. 38]. На основ! рефор-ми 1990 р. було впроваджено виборне самоврядування лише на р1вш гмши; верхш яруси територ!альних шд-роздшв продовжували керуватися державною адмМ-стращею. На другому еташ реформи в 1999 р. були створен! два нових р!вня виборних субнацюнальних уряд!в: повгг ! воеводство (регюн) [4].
На сьогодш ¡снують три р!вш територ!альних уряд!в, а саме 16 воеводств, як!, своею чергою, подкяються на 2489 гмш, 380 повтв, а також 65 мкт, що мають статус мкьких повтв. Бкьшу части-ну державно! власност було передано гмшам. Це май-но приносило гмшам близько 7 % вси доход!в грома-ди, в основному в!д його оренди [5]. За Конститущею Польщ! гмши е основною територ!альною одиницею.
1м належить право власност й шш1 майнов! права. Са-мостшшсть одиниць територ!ального управлшня шд-лягае судовому захисту. Такий статус надавав !м право захищатися в суд!, без будь-якого обмеження з боку центрально! влади. Також одинищ територ!ального самоуправлшня мають право встановлювати розм!ри мкцевих податюв ! збор!в на власний розсуд, в межах чинного законодавства (табл. 2).
Вй кер1вш посади у Польщ! виборш. Виборщ мо-жуть вцкликати !х з посад через мкцев1 референдуми.
1нш! питання виршуються також через референдуми. Проводяться консультац!! серед громадян щодо ви-користання кошпв бюджету. Тож можемо продемон-струвати систему мкцевого самоврядування Польщ! та Укра!ни (табл. 3).
Вплив центрально! влади Польщ! на мкцеву об-межений, проте дшльшсть територ!ального самоуправ-лшня шдлягае нагляду з точки зору законност !хнк дЛй. Контроль у регюнах здшснюе Голова Ради Мшстр!в ! воевод, фшансовий нагляд за дшльшстю мкцевого
Таблиця 2
Характеристика системи адмшктративно-терт^ального устрою Польщi й УкраУни
УкраУна Польща
Область складавться з района \ в територвльною основою органвацп \ дтльносп оргашв виконавчоТ влади та органу мкцевого самоврядування - обласноТ ради, яка представляв сптьы ¡нтереси громад, що належать до област Воеводство в адмшктративною одиницею найвищого р1вня в Польщк З 1999 р. в одиницею мкцевого самоврядування. Ктьккть вовводств - 16
Район складавться з громад. Кожна земельна дтянка у межах району належить до територп однкТ' з громад цього району. Район £ теритсральною основою орган1зацГТ та дтльносп оргаыв виконавчоТ влади та органу мкцевого самоврядування - ради району, яка представляв сптьы ¡нтереси громад, що належать до району Вовводства подтяються на сшьсью та мкык повти. К|льк1сть повтв - 380 стьських \ 66 мкьких (мкта на правах повпу)
Громада, яка включав один або дешька населених пункта, £ теритсральною основою здшснення мкцевого самоврядування жителями населених пункпв, що розташоваш на територп громади, формування \ дтльносп оргаыв мкцевого самоврядування Гмши можуть подтятися на др1бнш одиницп поселення або дтьниц у мктах \ солтиства у сшьськш мкцевосп. Ц адмУ-стративш одиниц пщпорядковаы гмУ
Джерело: складено за [8].
Таблиця 3 Характеристика системи мкцевого самоврядування Польщi й УкраУни
Польща УкраУна
1 2
Базовий р'вень самоврядування - гмши. Компетенцп гмши - ус1 публты завдання, не передбачен для ¡нших суб'вк^в; задоволенняколективних потреб сптьноти; виконання завдань, делегованих центральним урядом Базовий рвень самоврядування - теритсральна громада, яка в сукупнктю жителе поселень громади. - Територвльна громада здшснюв мкцеве самоврядування, як безпосередньо, так \ через органи мкцевого самоврядування, шляхом самостмного регулювання сусптьних справ мкцевого значення та управлшня ними в межах Конститу-цп \ закошв УкраТни. - Органами мкцевого самоврядування громади в рада громади як представницький орган та виконавч1 органи самоврядування громади, як в тдконтрольними та тдзвтими рад1 громади
Другий р'вень самоврядування - пов1т. На вщмшу в1д гмши пов1т виконув т публты завдання, як надан йому законами. Повп\ як \ гмша, в юридичною особою, \ його самостшнкть пщлягав судовому захисту. Пов1т виконув те, чого гмша вико-нати не може. Пов1т не мав жодних контрольних або кер1вних повноважень щодо гмши Другий 1'трет/'й р/'вн/' самоврядування - райони й область На-явн1 органи самоврядування - вщповщш ради та !х виконко-ми. Ради представлятимуть сптьш ¡нтереси громад при регу-люванн1 питань, як1 в1дпов1дно до принципу субсидтрносп не можуть бути реалвованими на р1вн1 громад. Обласна, районна рада: - будуть затверджувати обласний, районний бюджети для виконання сптьних проект^, у тому чиш за рахунок ко-шт1в, залучених на догов1рних засадах з мкцевих бюджет1в, та контролю його виконання; - виршуватимуть ¡нш1 питання, в1днесен1 законом до !х ком-петенцГТ.
Третй рвень мкцевого самоврядування - вовводство. Реал1-зув регюнальш ¡нтереси держави. 1. Закон затверджув самостшнкть \ власну юрисдищю во-вводства як одинищ самоврядування, а також дуалктичну модель управлшня вовводством двома окремими структурами:
Е? □□
о о
о ^
о_
о
<с
со
<
2 ш
1 2
- виконавчий орган регюнального самоврядування на чолi з маршалком - урядова адмiнiстрацiя на чолi з воеводою. 2. Основне поле дiяльностi: економiчний розвиток, мiж-народна економiчна спiвпраця, стимулювання ринково''' конкуренцп та iнновацiй, розвиток нацюнальноТ' та локально''' свiдомостi. 3. Воеводство вщповщальне за створення стратегй' розвитку регюну та проведення регiональноТ' полiтики, яка складаеть-ся iз забезпечення умов економiчного розвитку, розбудови со^альноТ' i технiчноТ' iнфраструктури, пошуку i поеднання публiчних i приватних кош^в, пiдтримки освiти й науки, забезпечення швпрац мiж наукою i промисловiстю, охорони природи й культурно'' спадщини. 4. Воевода е представником Ради мЫс^в у воеводста та органом нагляду за дiяльнiстю оргаыв мiсцевого самоврядування з точки зору законности - як представник Ради мУс^в воевода: пристосовуе до мкцевих умов ц^ полiтики Ради мУс^в, а також коор-динуе та контролюе виконання завдань, яю з цього ви-пливають; - забезпечуе взаемод^ усiх органiв урядово'' та самовряд-но'' адмiнiстрацГ'', яю дiють у воеводствi, а також керуе 'х дiяльнiстю у сферi запобiгання загрозам життю, здоров'ю або майну, а також загрозам навколишньому середовищу, безпец держави та пщтримц громадського порядку тощо; - виконуе та координуе завдання у сферi оборони та без-пеки держави, також у сферi кризового управлшня, що випливають з окремих закоыв 2. Обласна рада також затверджуватиме регюнальну програ-му со^ально- економiчного та культурного розвитку област i контролюватиме и виконання. 3. Виконавчим комитетам районно', обласно'' ради вщповщ-но до закону можуть бути делегован окремi повноваження оргаыв виконавчо'' влади. Держава фiнансуе здшснення цих повноважень у повному обсязк При цьому виконавчий комiтет районно''', обласно'' ради з питань здшснення ними делегованих повноважень будуть пщконтрольними органам виконавчо''' влади, що делегували таю повноваження. 4. Для нагляду за додержанням Конституцп i закошв у регю-нах буде вводитися Ыститут префекта
Джерело: складено за [8].
самоврядування здшснюють регюнальш розрахунковi палати, Президент Польщi не може впливати на мiсцеву владу.
Тож на сьогодш iснуe ряд проблем в украшськш децентралшаци, а саме:
+ порушення принципу субсидiарностi (дотепер повноваження органiв мiсцевого самоврядування залишаються обмеженими та нечiтко розмежованими iз функцiями мiсцевих держав-них адмiнiстрацiй. Це знижуе спроможнiсть оргашв мiсцевого самоврядування вирiшувати питання мксцевого значення в межах Конститу-Щ1 i законiв Украши); + мiсцевi бюджети залишаються слабкими та залежними в^д державного уряду (органи мк-цевого самоврядування мають обмеженi повноваження у частиш формування мкцевих бюджетiв. 6 постiйний дефiцит фшансових ресурсiв мiсцевих бюджетiв на виконання делегованих державою мкцевому самовря-дуванню повноважень. Дохiдна база формування мкцевих бюджетiв е низькою. Держава часто не мае кошпв для виконання державних зобов'язань з фшансування делегованих повноважень);
+ невирiшення питань щодо землi (землi, яю знаходяться на територи скьських, селищних
i мiських рад, але не входять до земель насе-лених пунктiв, не пiдпадають пiд юрисдикцш органiв мiсцевого самоврядування. Мiсцевi громади усунеш вiд розпорядження земель- ¡-^ ними дкянками за межами населених пунктiв 55 i позбавленi впливу на рiшення щодо надання ^ 1х в оренду, змiни цкьового призначення зе-мельних дкянок приватно'1 власностi. З цього виникае питання: який суб'ект мае розпоря-джатися земельними ресурсами за межами на-селених пунктiв?); О
+ невiдповiднiсть адмiнiстративно-територiаль-
ному устрою (серед основних недолiкiв чин- О ного адмiнiстративно-територiального устрою <£ називають значш диспропорци мiж адмiнiст- ^ ративно-територiальними одиницями того самого рiвня, розрившсть цшсно! територи адмiнiстративно-територiальних одиниць, пе-ребування територiальних громад сiл, селищ, мкт у складi iнших територiальних громад та на територ1ях шших адмшстративно-територь альних одиниць) [6].
<
ВИСНОВКИ 0
Отже, серед найбкьш актуальних проблем мiсце- ^ вого самоврядування е такi: Щ
+ законодавча невизначешсть територ!ально! основи мксцевого самоврядування, надм!рна централ!зацш повноважень ! ресурйв; + збереження централ!зовано! модел! формуван-ня доход!в мксцевих бюджепв; значна частка трансферов у структур! доход!в мкцевих бю-джейв, високий р!вень !хньо! дотацшностц + економ!чна неспроможшсть переважно! бкь-шост територ!альних громад, оргашв мкце-вого самоврядування щодо здшснення власних ! делегованих повноважень; + вцсутшсть чикого розподку повноважень м!ж р!внями, органами та посадовими особами мк-цевого самоврядування; + невпорядковашсть мехашзму делегування мю-цевими радами повноважень мкцевим держав-ним адмшстрацшм; + невиршеними залишаються земельш питання, зокрема, питання прозорого регулювання зем-левцведення, реестрац!! прав на землю тощо.
В УкраМ можливо забезпечити розвиток децен-трал!заци здшснивши реформи в р1зномаштних на-прямках роботи оргашв мксцевого самоврядування. Основними напрямками роботи в план! управлшня те-ритор!альним розвитком мають стати:
+ упорядкування основних видаткових повноважень м!ж р!внями бюджепв на основ! принципу субсид!арност (наближення фшансування до р!вня, де надаються т чи ¡нш! функц!!) [7]; + змщнення доходно! бази мксцевих бюджепв; + посилення стимулюючих чинниюв у робот! оргашв мксцевого самоврядування щодо напо-внюваност доходно! частини бюджету; + надання територ!альним громадам права роз-поряджатися земельними ресурсами в межах свое! територ!!, об'еднувати свое майно та ре-сурси в рамках сшвробп'ництва територ!аль-них громад. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. Л. М1жбюджеты вщносини в Укра-Т'И1 i м1жнародний досвщ. Зб'рник наукових праць 1ртнськоТ фшансово-юридично\ академи (економка, право). 2013. Вип. 2. С. 5-10.
2. Мшченко Р. М. Проблеми децентралвацп державно! влади i Тх взавмод1я з мкцевим самоврядуванням в УкраТ'н1. Держава I'право. Юрид. I'пол/'т. науки. 2008. Вип. 39. С. 299-308.
3. Белей Л. Децентралвацт будить у звичайних грома-дян вщповщальнкть за свою малу батьювщину. Укранський тиждень. 2014. № 17-18. С. 38-39.
4. В Польше бюджеты местных общин составляют треть бюджета страны - Глава Союза польских городов Анджей По-равский. 1^1.: http://decentralization.gov.ua/reform/item/id/91
5. Ганущак Ю. Реформа теритсральноТ оргаызацп влади. КиТв: Соф1я-А, 2013. 160 с.
6. Роз'яснення Кабшету М|н1стр1в УкраТни «Про схва-лення Концепцп реформування мкцевого самоврядування та теритсральноТ оргашзацп влади в УкраТ'ш» в1д 01.04.2014 р.
№ 333-р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80
7. Децентралiзацiя та ефективне мкцеве самоврядування: [навч. поаб.для посaдовцiв opraHiB влади та фахiвцiв з роз-витку мiсцевого самоврядування]. Ки!в: ПРООН/МПВСР, 2016. 269 с.
8. Крат М., Софiй О. Порiвняльний аналiз процесу де-центрaлiзaцi''' Укра!ни та Польщi: [аналiт. записка]. URL: http:// dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2017/10/Porivnyalniy-analiz-protsesu-detsentralizatsiyi-Ukrayini-ta-Polshhi.pdf
9. Кравченко В. I. Мiсцевi фшанси Укра!ни. Ки!в: Знання; КОО, 1999. 487 с.
10. Диверсифка^я доходiв мiсцевих бюджетiв: моно-графiя/за ред. I. О. ЛуншоТ. Ки!в: НАН Укра'ши; 1н-т економiки та прогнозування, 2010. 320 с.
11. Теорiя фшанав: пiдручник/зaг. ред. В. М. Федосов, С. I. Юрм. КиТв: Центр учб. лiт., 2010. 576 с.
Науковий кер1вник - Опарш В. М.,
доктор економ1чних наук, професор кафедри фшанав КиТвського нацюнального економ1чного ушверситету 1мен1 Вадима Гетьмана
REFERENCES
Andrushchenko, V. L. "Mizhbiudzhetni vidnosyny v Ukraini i mizhnarodnyi dosvid" [Inter-budgetary relations in Ukraine and international experience]. Zbirnyk naukovykh prats Irpinskoi finans-ovo-iurydychnoiakademii (ekonomika, pravo), no. 2 (2013): 5-10.
Belei, L. "Detsentralizatsiia budyt u zvychainykh hromadian vidpovidalnist za svoiu malu batkivshchynu" [Decentralization raises the responsibility of ordinary citizens for their little homeland]. Ukrainskyi tyzhden, no. 17-18 (2014): 38-39.
Detsentralizatsiia ta efektyvne mistseve samovriaduvan-nia [Decentralization and effective local self-governance]. Kyiv: PROON/MPVSR, 2016.
Dyversyfikatsiia dokhodiv mistsevykh biudzhetiv [Diversification of local budget revenues]. Kyiv: NAN Ukrainy; In-t ekonomiky ta prohnozuvannia, 2010.
Hanushchak, Yu. Reforma terytorialnoi orhanizatsii vlady [Reform of the territorial organization of power]. Kyiv: Sofiia-A, 2013.
Krat, M., and Sofii, O. "Porivnialnyi analiz protsesu detsentral-izatsii Ukrainy ta Polshchi" [Comparative analysis of the process of decentralization of Ukraine and Poland]. http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2017/10/Porivnyalniy-analiz-protsesu-detsen-tralizatsiyi-Ukrayini-ta-Polshhi.pdf
Kravchenko, V. I. Mistsevi finansy Ukrainy [Local Finances of Ukraine]. Kyiv: Znannia; KOO, 1999.
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/333-2014-%D1%80
Minchenko, R. M. "Problemy detsentralizatsii derzhavnoi vlady i yikh vzaiemodiia z mistsevym samovriaduvanniam v Ukraini" [Problems of decentralization of state power and their interaction with local self-governance in Ukraine]. Derzhava i pravo. Yuryd. i polit. nauky, no. 39 (2008): 299-308.
Teoriia finansiv [Theory of Finance]. Kyiv: Tsentr uchb. lit.,
2010.
"V Polshe byudzhety mestnykh obshchin sostavlyayut tret byudzheta strany - Glava Soyuza polskikh gorodov Andzhey Po-ravskiy" [In Poland, the budgets of local communities make up a third of the country's budget - the Head of the Union of Polish Cities Andrzej Porawski]. http://decentralization.gov.ua/reform/item/ id/91
