CC BY
9
УДК 332.1
РОЗВИТОК М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ХОД1 РЕФОРМУВАННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО УСТРОЮ УКРА1НИ
®2018 КРАСНОНОСОВА О. М.
УДК 332.1
Красноносова О. М. Розвиток мкцевого самоврядування в xoAi реформування територiального устрою УкраУни
Метою реформи адм1н!стративно-територ1ального устрою е визначення рацюнально! npocmopoeoi основи оргамзацИ публ1чно1 впади для забез-печення docmynHocmi та якостi надання соц1альних i адмМстративних послуг, ефективного використання публ!чних pecypcie, сталого розвитку mepumopiü, здатностi адекватно реагувати на соц!альш та еконотчш виклики та реал/зацИдержавно/рег/онально/пол/тики. Наявна гостра необ-х!дтсть пошуку шляхю зм1ни ¡снуючо! системы та формування устрою, який би eidnoeidae сучасному поэтичному, соц!ально-економ1чному стану та сприяв динам!чномурозвиткурегютв кра/ни. Такiзаходи потребуютьурахування взаемодп та взаемозв'язмвм/ж територ'шльними суб'ектами в нацюнальнш соц!ально-економ1чн1й системi, м/ж центральними та мщевими гиками влади, пошуку шляхю актив1зацИсоц1ально-економ1чних про-цеав. Державне регулювання розвитку mepumopiü мае бути спрямовано на реформування мкцевого самоврядування, методами децентрал'ваци владнихповноважень, консол!дацИресурсногозабезпечення та стратегмного плануваннярозвитку територ'шльнихгромад. Hiдецентрал'вац!я, Hi консол!дац1я, Hi стратег!чне планування неможлив! без адм1н1стративно-територ1ально1реформи кардинального характеру i 3Micmy. Knmoeiслова: територ'шльн! громади, мкцеве самоврядування, децентрал1зац1я влади, адм1н!стративно-територ1альний ycmpiü. Рис.: 1. Табл.: 3. БШл.: 8.
Красноносова Олена Миколшвна - кандидат економнних наук, доцент, старший науковий cniepo6imHUK Науково-дотдного центру шдустр'шль-них проблем розвитку HAH Укра'ши (пров. 1нженерний, 1а,2 пов., XapKie, 61166, Украша) E-mail: ekrasnonosova@maii.ru
УДК332.1
Красноносова Е. Н. Развитие местного самоуправления в ходе реформирования территориального устройства Украины
Целью реформы административно-территориального устройства является определение рациональной пространственной основы организации публичной власти для обеспечения доступности и качества предоставляемых социальных и административных услуг, эффективного использования публичных ресурсов, устойчивого развития территорий, способности адекватно реагировать на социальные и экономические вызовы и реализации государственной региональной политики. Имеется острая необходимость поиска путей изменения существующей системы и формирования административного устройства, соответствующего современному политическому, социально-экономическому положению и способствующего динамичному развитию регионов страны. Такие мероприятия требуют учета взаимодействия и взаимосвязей между территориальными субъектами в национальной социально-экономической системе, между центральными и местными ветвями власти, поиска путей активизации социально-экономических процессов. Государственное регулирование развития территорий должно быть направлено на реформирование местного самоуправления методами децентрализации властных полномочий, консолидации ресурсного обеспечения и стратегического планирования развития территориальных общин. Ни децентрализация, ни консолидация, ни стратегическое планирование невозможны без административно-территориальной реформы кардинального характера и содержания. Ключевые слова: территориальные общины, местное самоуправление, децентрализация власти, административно-территориальное устройство. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 8.
Красноносова Елена Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник Научно-исследовательского центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: ekrasnonosova@maii.ru
UDC332.1
Krasnonosova Ye. N. TheDevelopment ofLocalSelf-Government in the Course ofReforming the Territorial Structure of Ukraine
The purpose of the reform of administrative-territorial structure is to determine the rational spatial basisfor the organization ofpublic power to ensure the accessibility and quality of the social and administrative services provided, efficient use of public resources, sustainable development of territories, possibility to respond adequately to the social and economic challenges, and implementation of the State regional policy. There is an urgent need to find ways to change the existing system and to form an administrative structure that corresponds to the current political, socio-economic situation and facilitates a dynamic development of the country's regions. Such activities require consideration of the interaction and interrelations between the territorial entities in the national socio-economic system, between the central and local branches of government, the search for ways to revitalize socio-economic processes. The State regulation of development of territories should be directed to reformation of the local self-government by methods of decentralization of power authorities, consolidation of resource provision and strategic planning of development of territorial communities. Neither decentralization, nor consolidation, nor strategic planning are possible without administrative and territorial reforming ofcardinal character and content. Keywords: territorial communities, local self-government, decentralization of power, administrative-territorial structure. Fig.: 1. Tbl.:3. Bibl.:8.
Krasnonosova Ye. N. - PhD (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS ofUkraine (2fioorla InzhenernyiLn., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: krasnonosova@gmail.com
Сучасна система адмШстративно-територь ального устрою Укра'ши склалася ще в грудш 1934 р., коли з губернш i волостей були утво-реш област та райони [1]. На в^дмшу в^д полiтичного та економiчного територiальний устрш залишаеться без змш, незважаючи на те, що умови i темп життя кардинальним чином змшилися. Наявна авторитарна
система е досить стшкою, проте вона не виключае ак-тивiзацiю мкцевоУ Шщативи та мобшзащю власних ресурав розвитку. Як висновок, шнуючий старий те-риторiальний устрш успадкований незалежною кроною в^д СРСР, не в^дпов1дае повною мiрою новим по-лiтичним та економiчним умовам розвитку держави та гальмуе евроштеграцшш процеси.
Основними проблемами сучасного адмШстра-тивно-територiального устрою Укра!ни е: + невпорядкованiсть структури; + неврегульованiсть статусу ряду iснуючих ад-мiнiстративно-територiальних одиниць, в^д-сутшсть едино! класифiкацГi та порядку в^д-несення !х до в^повкно! категори; + надмiрна рiзниця за ккьшстю населення, площею, iншими параметрами мiж адмшь стративно-територiальними одиницями одного рiвня та категори, що не дозволяе здш-снювати !х порiвняльний аналiз; + невiдповiднiсть статусу багатьох адмШстра-тивно-територiальних одиниць !х кадровому, матерiально-технiчному та органiзацiйному потенцiалам; + невiдповiднiсть адмшктративно-територь альних одиниць рекомендацiям бвропей-ського Союзу; + наявшсть у межах територи адмШстратив-но-територiальних одиниць, що належать до адмшштративних територiй такого ж рiвня; + нерацiональне розмежування адмШстратив-
но-територiальних одиниць; + надмiрна кiлькiсть адмшштративно-тери-торiальних одиниць базового та районного рiвнiв, що знижуе ефективнiсть надання пу-блiчних послуг i контролю.
Виникае необх^шсть пошуку шляхiв змiни шну-ючо! системи та формування устрою, який би в^ддо-вiдав сучасному полiтичному, сощально-економiчно-му стану та сприяв динамiчному розвитку кра!ни та и регiонiв. Такi заходи потребують урахування взаемо-ди та взаемозв'язшв мiж територiальними суб'ектами в нацюнальнш соцiально-економiчнiй системi, мiж центральними та мшцевими гiлками влади, пошуку шляхiв активiзацГi соцiально-економiчних процесiв.
Метою реформи адмшштративно-територь ального устрою е визначення рацюнально! просторово! основи органiзацГi публiчно'i влади для забезпечення доступностi та якост надання соцiальних i адмiнiстративних послуг, ефективно-го використання публiчних ресурсiв, сталого розвитку територш, здатностi адекватно реагувати на сощ-альнi та економiчнi виклики та реалiзацГi державно! регiонально! полiтики [2].
Аналiзуючи наявний територiальний устрш нашо! держави, необхiдно зазначити, що за формою державного устрою Укра!на являе собою уштарну державу. За визначенням [3], уштарною державою е едине цкьне державне утворення, що складаеться з адмiнiстративно-територiальних одиниць, як пiд-коряються центральним органам влади й ознаками державно! незалежностi не володшть.
Характерними ознаками унiтарно! держави е: + единi, загальнi для всiе! кра!ни вищi виконав-чi, представницьк та судовi органи, що здш-
снюють верховне керiвництво вiдповiдними органами;
+ дiе одна Конституцiя, едина система законо-
давства, одне громадянство; + складовi частини уштарно! держави (областi, департаменти, округи, провшци, графства) державним суверенiтетом не володiють; + унiтарна держава, на територи яко! прожива-ють невеликi за чисельнiстю нацiональностi, допускае нацiональну та законодавчу автоно-мiю;
+ мае едиш збройнi сили, керiвництво якими здшснюеться центральними органами державно! влади.
Уштарш держави можна розподкити на прот та складш. Прост мають т1льки адмШстратив-но-територiальне розподлення, складнi мають автономнi одиницi. За таким розподком Укра!на е складною унтарною державою.
За ступенем центр^зацц держави розподля-ються на: централiзованi, де в уа ланки адмШстра-тивно-територiального подiлу чиновники для управ-лiння призначаються зверху (Польща, Болгарiя), та децентралiзованi, в яких немае призначених на мшця представникiв уряду. У кра!нах з децентралiзованою системою управлшня на мiсцях створюються збори громадян або наради (Великобриташя), мiсцевi по-садовi особи обираються безпосередньо населенням. Деяк кра!ни, до яких належить також наша держава, можна взнести до вгдносно децентралiзованих, де частина представниюв влади призначаеться урядом, а частина обираеться населенням.
У кра!нах бвропи, таких як Шмеччина, Швей-царiя, Австрiя, Боснiя i Герцоговина, а також у Роси, iснуе iнша форма державного устрою - федеративна. Федеращя [3] (лат. foederatio - об'еднання, союз) -форма державного устрою, за яко! вищi територiаль-ш одинищ держави мають певну юридично визна-чену полiтичну самостiйнiсть, чим вiдрiзняються вiд звичайних адмiнiстративно-територiальних одиниць уштарно! держави. Компетенщя суб'ектiв федераци в цкому ширша, але вона зводиться переважно до питань, що не потребують однакового регулювання. До них вкнесеш оргашзащя органiв мiсцевого само-врядування, громадський порядок, охорона довккля, встановлення мшцевих податкiв.
1снуе ще одна форма державного устрою - кон-федеращя. Конфедеращя [3] - тимчасовий союз суве-ренних держав, як об'едналися для досягнення пев-них цiлей i сп1льно здiйснюють низку напрямшв державно! дiяльностi: оборона кра!ни, зовнiшня торгiвля, митна справа, грошово-кредитна система, тощо, за умови збереження в шших питаннях повно! самостш-ностi. З кра!н бвропи Швейцарiя досi мае назву конфедераций але за визначеними ознаками в сучасному сташ належить до кра!н з федеративним устроем.
На кторичному досвщ доведено, що терито-рiальну реформу можна використовувати як ефек-тивний засiб у виршенш полiтичних та економiчних проблем суспГльства. У Стародавнiй ГрецГ! в V сто-рiччi до н. е. афшянином Клiсфеном було створено десять нових фк [3] (територiально-родових окрупв) замiсть чотирьох старих, тобто вГдбувся територь альний перерозподiл Аттики. Це було зроблено, щоб остаточно зламати колишню могутнiсть аристократи та !! угрупувань.
Проаналiзуемо аналопчний сучасний досвiд кра!н бвропи. Коло аналiзу обрано виходя-чи з евроштеграцшних прагнень нашо! дер-жави. Аналогом полiтичних i соцiально-економiчних процеав, що вiдбуваються в нашiй кра'М, е приклад кра!н Центрально-Схiдноi бвропи. Переход до демократа в цих крашах i приведення полГтично! сис-теми кра!н у вГдповГдшсть до вимог iнтеграцГi в бС вимагав вГдновлення самоврядування та створення посередницького рiвня самоврядних одиниць мiж центральними та мiсцевими рiвнями.
З досвку реформ Польщi та Чехи, досягнення цих цкей вiдбувалося шляхом проведення декон-центраци, адмШстративно! децентралГзацГ! влади та регiоналiзацГi територiального устрою держав. Метою реформи цих кра!н було створення ефективних, прозорих Г гнучких полГтичних ГнститутГв, чутливих до потреб громадян Г здатних забезпечити розвиток громадянсько! активностГ.
У спадок вГд соцГалГстичного устрою ПольщГ дГстався адмШстративно-територГальний устрГй Гз 49 воеводств (адмШстративно-територГальна одиниця першого рГвня) Г декГлькох тисяч гмГн (другий Г голов-ний рГвень мГсцевого самоврядування ПольщГ) [4].
На першому етапГ адмГнГстративно-територГ-альних реформ була змГнена структура територГаль-ного подГлу та розширено повноваження органГв мГс-цевого самоврядування базового рГвня.
Однак процес територГально! реформи було загальмовано. Це сталося в результат багатьох чин-никГв: загострення боротьби полГтичних сил кра!ни, нестача коштГв на проведення реформи, загострення реально! загрози територГального сепаратизму при-кордонних територГй. Тому в результатГ проведення реформи кра!на перейшла до трирГвнево! структури адмГнГстративно-територГального устрою (станом на 2012 р. - 16 воеводств, 379 повтв, 1479 гмГн).
АналогГчний процес перетворень пройшов у Чехи [5]. На вГдмшу вГд ПольщГ ЧехГя вГдмовилася вГд Гснуючо! трирГвнево! структури адмГнГстративно-територГального устрою - мунГципалГтет, район, область, введеного в 1960 р., Г повернулася до дворГв-нево! структури. Область було визнано утворенням, яке не вГдповГдае традицГям нацГонального самовря-дування, и було скасовано, а '11 обов'язки передано районам Г громадам.
СпГльними наслГдками адмГнГстративного-те-риторГальних перетворень ЧехГ! та ПольшГ е змГни порядку формування та обсягш повноважень органГв мГсцевого самоврядування базового рГвня. Як результат - громади цих краш отримали право обирати му-нщипальш уряди Г проводити мкцевГ референдуми; формувати Г розпоряджатися бюджетом; забезпечу-вати соцГально-економГчнГ, культурнГ та комунальнГ потреби громади.
АналГзуючи досвГд реформ краш Балти, не мож-на не вГдзначити, що !х наслГдком стало по-вернення до Гсторично сформованого терито-рГального подГлу, який Гснував до вступу в СРСР. Так, наявний устрГй Литви складаеться з чотирьох рГвшв Г включае в себе: 10 повтв, яю утворюють 60 терито-рГй самоврядування (лит. зтпаМуЬё), яш, своею чер-гою, подкено на 546 староств (лит. зепшща) [5]. Ста-роства подкяються на сянюнайтй (лит. зепшпайщ), яш поки що перебувають у стадГ! формування.
ЕстонГя подГлена на 15 повтв (ест. шаакоМ -мааконди), яш, своею чергою, складають 226 утво-рень мГсцевого самоврядування (волостГ, мГськГ селища) [5].
Як результат реформ 2008 р. у Латви - замшть колишнГх 553 самоврядувань (районГв, волостей) було створено 109 кра!в (новадГв) (латиш. novads) Г дев'ять республшанських мГст [5]. Такий територГаль-ний розподГл складено за принципами:
^ краем (новадом) вважаеться територГя, на якГй постГйно проживають щонайменше 4 тис. осГб, а в краеобразуючому мши або сели-щГ - не менше 2 тисяч; + вГдстань вГд адмГнГстрацГ! краю до будь-якого населеного пункту в ньому не мае перевищу-вати 50 кГлометрГв.
АналГзуючи досвГд провГдних европейських кра!н, можна видкити досвГд ФранцГ!. Сучасний три-рГвневий адмГнГстративно-територГальний розподГл цГе! кра!ни було сформовано в результатГ реформ у 1982 р. [7]. До цього кра!на мала дворГвневий устрГй, основними адмШстративно-територГальними оди-ницями до останньо! реформи були департамент Г комуна, утвореш ще установчими зборами в 1790 р. Головним критерГем формування департаментГв була можливГсть кожного жителя здГйснити подорож з будь-якого населеного пункту даного департаменту в адмшштративний центр Г назад протягом одного дня. З цим пов'язаш Г розмГри департаментГв у Фран-цГ!, Г !х порГвняно велика кГлькГсть - понад 90.
Для загального аналГзу особливостей територГ-ального устрою кра!н бвропи наведено деяш !х адмГ-шстративно-територГальш характеристики (табл. 1).
ОбранГ показники та параметри взаемозалеж-нГ. Так, у кра!нах з великою територГею Г чисельнГс-тю населення в наявностГ е вГдносно велика кГлькГсть низових територГальних одиниць, а також один або
Особливост територiального устрою краш €вропи*
Кража Площа, км2 Кшьккть насе-лення, оаб Кшьккть адм. тер. одиниць Середня площа територiальноí одиницькм2 Середня кшьккть населення територiальноí одиниць тис. оаб Кшьккть адм. рiвнiв
Украша 603700 45560272 25 24148 1822 3
Австрт 83858 8169929 9 9318 908 3
Албашя 28748 3544841 12 2396 295 4
Андорра 468 68403 7 67 10 2
Бельпя 30510 10274595 10 3051 1027 4
Б1лорусь 207600 10335382 6 34600 1723 3
Болгар1я 110910 7621337 28 3961 272 3
Босшя \ Герцого-вина 51129 3964388 12 4261 330 3
Грец1я 131940 10645343 52 2537 205 3
Дан1я 43094 5368854 5 8619 1074 2
Естошя 45226 1415681 15 3015 94 2
1рланд1я 70280 3883159 26 2703 149 3
1сланд1я 103000 279384 8 12875 35 2
1спан1я 498506 40077100 17 29324 2357 4
1тал1я 301230 57715625 20 15062 2886 3
Косово 10887 2200000 30 363 73 2
Латв1я 64589 2366515 26 2484 91 2
Литва 65200 3601138 10 6520 360 3
Лктенштейн 160 32842 11 15 3 1
Люксембург 2586 448569 3 862 150 3
Македошя 25333 2054800 85 298 24 1
Молдова 33843 4434547 32 1058 139 2
Нщерланди 41526 16318199 12 3461 1360 2
Ымеччина 357021 83251851 16 22314 5203 4
Норвепя 324220 4525116 19 17064 238 2
Польща 312685 38625478 16 19543 2414 3
Португал1я 91568 10084245 18 5087 560 3
Рос1я 3960000 106037143 21 188571 5049 4
Румун1я 238391 21698181 41 5814 529 3
Сан-Марино 61 27730 9 7 3 2
Серб1я 77474 7398000 29 2672 255 3
Словаччина 48845 5422366 8 6106 678 3
Словешя 20273 1932917 60 338 32 1
Угорщина 93030 10075034 7 13290 1439 4
Ф1нлянд1я 336593 5157537 6 56099 860 3
Францт 547030 59765983 22 24865 2717 4
Хорвата 56542 4390751 13 4349 338 2
Чех1я 78866 10256760 14 5633 733 2
Чорногор1я 13812 616258 21 658 29 4
Швейцара 41290 7301994 36 1147 203 2
Швецт 449964 9067049 21 21427 432 2
<
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
<
о
ш
Прим1тка: * - окрiм Великобритании Ватикану, Мальти. Джерело: складено за [7].
деюлька промшних рiвнiв територiальноl оргашза-ц11 публiчно! влади. Як наслiдок, на низовий рiвень управлiння в таких кра!нах може бути перерозподке-но менше функцiй, адже частина з них закршлюеться за органами регюнального, промiжного рiвня. Водно-час велика ккьшсть адмiнiстративно-територiальних одиниць, а також рiвнiв адмшштративно-територь ального устрою, з одного боку, ускладнюе оргашза-цш мiжбюджетних вiдносин, контрольно! дiяльностi з боку державних оргашв, а з шшого, - обмежуе мож-ливосп розвитку мiсцевого самоврядування.
Аналiзуючи даш табл. 1, можна визначити, що бiльшiсть кра1н бвропи мають трирiвневий територь альний розподiл (15 кра!н з дано! вибiрки), три дер-жави мають однорiвневий устрiй, 14 - дворiвневий, 8 - чотирирiвневий.
За допомогою пакета STATISTICA за обрани-ми статистичними критер1ями (розмiр площi кра!ни, кiлькiсть населення) побудовано дендрограму в^по-вiдностi елементiв за визначеними критерiями (рис. 1).
Як результат вибору кра!н з в^ддов^дними адмь нiстративно-територiальними умовами обра-но 1спанш, Польщу, Iталiю, Францiю та Шмеч-чину, у вiдповiдному порядку убування.
У табл. 2 наведено кра!ни, як за критерiями розмiру площi та чисельностi населення найбкьше вiдповiдають Укра!нi у виглядi ранжованого списку.
Ранжований список краж з аналопчними Укра'Гш адмiнiстративно-територiальними умовами, за критерiями площi та кшькосл населення
№ рангу за вщповщшстю Назва кражи
1 1спашя
2 Польща
3 1тал1я
4 Франца
5 Ншеччина
Наступним етапом зробимо в^дДр за якiсними критерiями - в^дпов^дшсть державного устрою та в^дпов^шсть рiвнiв самоврядування (табл. 3).
Ураховуючи, що 1спан1я та 1тал1я являють собою уштарш держави з основною адмшстративно-терито-рiальною одиницею - автономне ствтовариство, в^дпо-вiднiсть !х державному устрою Укра!ни оц1нена в 1 бал.
Як сукупний результат вибору кра!н у в^пов^д,-ностi державного устрою та ккькост рiвнiв самоврядування обрано Польщу, Францш та 1талш, у в^дпо-вiдному порядку убування.
Моделi адмiнiстративно-територiального устрою саме цих кра!н найб1льше вiдповiдають нашш кра!нi. Необхiдно зазначити, що обраним державам при-таманнi такi принципи розвитку територiального
Дендрограма для 41 спостереження Метод Варда Евклщова вщстань
УкраТна 1спан1я Польща 1тал1я , „Франтя Н|меччина Роая Австр1я Серб|я Болгар1я Швейцар1я Бельпя Грец|я Португал1я Угорщина Чех1я Б|лорусь Ыдерланди Румун1я Норвепя Ф1нлянд1я Швец1я . . ^ Албан1я Босн1я I Герцоговина Хорвата Молдова 1рланд1я Литва Дан1я Словаччина Андорра Лихтенштейн Сан-Марино Люксембург Чорногор1я Естон|'я Латв1я Косово Македон1я Словен1я 1сланд1я
ъ
0
1
2 3 4
Вiдстань об'еднана
Рис. 1. Дендрограма вiдповiдностi краж за критерiями розмiру площi та чисельност населення
Ранжований список краж з аналопчними УкраУж адмiнiстративно-територiальними умовами,
за якiсними критерiями*
Назва кражи Критерш Оцжка
Вщповщнкть державного устрою Кiлькiсть рiвнiв самоврядування Вщповщшсть державного устрою УкраУни (бали) Вщповщшсть рiвнiв само-врядування УкраУни (бали) Усього кшьккть балiв
УкраТна 3
1спашя +/- 4 1 1 2
Польща ++ 3 2 2 4
lталiя ++ 3 1 2 3
Франтя ++ 3 2 2 4
Ымеччина -/- 3 0 2 2
Прим1тки: * - розподт балiв вщповщносп державному устрою: 0 - не вщповщае, 1 - вщповщае частково, 2 - у цтому вщповщае; у вщповщносп piBHiB самоврядування Укра'ши: однорiвневе самоврядування - 0 балiв, багаторiвневе самоврядування - 1 бал, триршневе самоврядування - 2 бали.
устрою: деконцентрацГя, адмГнГстративна децентра-лГзацГя влади та регГоналГзацГя.
Треба зазначити, що, окрГм вибору кола кра!н з вГдповГдними ознаками, нова модель повинна вГдпо-вГдати европейським принципам Г базуватися на пра-вових нормах, одшею з яких е бвропейська ХартГя самоврядування [8], яку Укра!на ратифГкувала в 1997 р. Зпдно зГ ст. 3 ХартГ! «Щд мГсцевим самоврядуванням розумГеться право Г спроможнГсть органГв мГсцевого самоврядування регламентувати значну частину пу-блГчних справ Г керувати нею, дшчи в рамках закону, пГд свою вГдповГдальнГсть Г в Гнтересах мГсцевого на-селення».
5. Шохов А. Экономические модели европейской цивилизации и новая экономика. URL: http://www.shokhov. com/2010/08/03/economic-models-europe-civilization/
6. Уткин Э. А., Денисов А. Ф. Региональная политика стран-членов ЕС. URL: http://polbu.ru/utkin_ govmanagement/ch11_all.html
7. Адмшктративно-теритс^альний устрм краТн Европейского Союзу : навч. поаб. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, М. К. Орлатого. Кшв : НАДУ, 2015. 628 с. URL: http://academy. gov.ua/NMKD/library_nadu/Navch_Posybniky/047a8658-7f2e-41aa-90e3-c2ebf37d4593.pdf
8. Европейська харт1я мiсцевого самоврядування. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/994_036
REFERFENCES
ВИСНОВКИ
З огляду на важливiсть положень Харти, держав-не регулювання розвитку територш мае бути спря-мовано на реформування мшцевого самоврядування методами децентралiзащi владних повноважень, кон-солiдацГi ресурсного забезпечення та стратепчного планування розвитку територiальних громад. Hi де-централiзацiя, нi консолiдацiя, нi стратегiчне планування неможливi без адмiнiстративно-територiальноi реформи кардинального характеру i змiсту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Данилишин Б. М. Децентрал1зац1я управл1ння в Украшк з чого почати? Контракти UA. 2014. 17.10. URL: http:// kontrakty.ua/article/82116
2. Бслшова Н. В. Теорiя i практика реформування економiки регiонiв Украши : монографiя. Харкiв : ФОП ЛЬ буркiна Л. М., 2015. 384 с.
3. Електронна енциклопедiя. URL: https://uk.wikipedia. org/wiki/
4. Сало И. Административно-территориальная реформа в Польше и Чехии. URL: http://blog.i.ua/community/ 666/188717/
"Administratyvno-terytorialnyi ustrii krain Yevropeisko-ho Soiuzu" [The administrative-territorial structure of the countries of the European Union]. http://academy.gov.ua/NMKD/ library_nadu/Navch_Posybniky/047a8658-7f2e-41aa-90e3-c2ebf37d4593.pdf
Bielikova, N. V. Teoriia i praktyka reformuvannia ekonomiky rehioniv Ukrainy [Theory and practice of reforming the economy of the regions of Ukraine]. Kharkiv: FOP Liburkina L. M., 2015.
Danylyshyn, B. M. "Detsentralizatsiia upravlinnia v Ukraini: z choho pochaty?" [Decentralization of governance in Ukraine: where to start?]. Kontrakty UA. 2014.17.10. http://kon-trakty.ua/article/82116
Elektronna entsyklopediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/ Shokhov, A. "Ekonomicheskiye modeli yevropeyskoy tsivilizatsii i novaya ekonomika" [Economic models of European civilization and a new economy]. http://www.shokhov. com/2010/08/03/economic-models-europe-civilization/
Salo, I. "Administrativno-territorialnaya reforma v Polshe i Chekhii" [Administrative and territorial reform in Poland and the Czech Republic]. http://blog.i.ua/community/666/188717/ Utkin, E. A., and Denisov, A. F. "Regionalnaya politika stran-chlenov YeS" [Regional policy of the EU Member States]. http://polbu.ru/utkin_govmanagement/ch11_all.html
Yevropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia. http://zakon.rada.gov.ua/go/994_036
