CC BY
22
[¡¡сник Нацiонального унiверситету "Львiвськa полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 340.1
Тарас TaparaMiB
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорiï, iсторiï та фшософи права, заступник директора з науковоï та мiжнародноï дiяльностi Навчально-наукового шституту права, психологiï та iнновацiйноï осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка",
Garasumiv_@ukr.net ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-4627-4774
ДО ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦIÏ yKPAÏHCbKOrO СОЦ1АЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ДИСКУРС
http://doi.org/10.23939/law2021.30.043 ©Гарасим1в Т., 2021
Розкрито теоретико-правовий дискурс адаптащ'У укра'Унського сощального законо-давства до законодавства бвропейського Союзу. Cутнiсть адаптащ'У украшського сощального законодавства до законодавства Свропейського Союзу полягае в тому, що: по-перше, УкраУна як незалежна суверенна держава зобов'язалася вжити всi необхщш заходи для того, щоб поступово привести укра'Унське законодавство у вщповщшсть до законодавства Свропейського Cпiвтовaриствa; по-друге, УкраУна, згiдно iз Конститу-щею, е соцiaльною державою, втiм, все ще не стала такою у практичнш площиш, тому укра'Унське сощальне законодавство потребуе системного вдосконалення; по-трете, право Свропейського Союзу - "acquis communautaire" е загальнообов'язковим для вах держав-члешв, тому узгодження нац1оиальиих законодавств iз його положеннями е одшею iз основних вимог до потенцшних членiв Свропейського Союзу; по-четверте, УкраУна регулярно здiйснюе вдосконалення соцiaльного законодавства, зокрема й шд впливом европейських принцитв й стaндaртiв; по-п'яте, окрiм визначених положень, aдaптaцiя укра'Унського сощального законодавства до законодавства бвропейського Союзу, передуам, передбачае забезпечення його неухильного дотримання. Отже, сукуп-нiсть означених положень й становить сутшсть адаптацп украшського сощального законодавства до законодавства Свропейського Союзу. Нехтування Укра'Уною будь-якого з них фактично унеможливлюе розвиток евроiнтегрaцiйного курсу держави.
Дослщження цього показуе, що aдaптaцiя украУнського соцiaльного законодавства до законодавства Свропейського Союзу е довготривалим та багатоетапним процесом. Необхщшсть в ïï надтермшовш реaлiзaцiï зумовлена як недосконaлiстю чинного украУнського законодавства, так i зобов'язаннями, як взяла УкраУна. Водночас ^норування aдaптaцiУ матиме доволi негативш нaслiдки, позаяк без цього процесу вступ УкраУни до Свропейського Союзу е неможливим.
Kлючовi слова: сощальне законодавство; адаптащя законодавства; законодавство Свропейського Союзу; соцiaльний захист; соцiaльне забезпечення; европейськ сощ-альш стандарти; сощальш права; соцiaльнa полiтикa; бвропейський Союз.
Постановка проблеми. Понад чверть столотя тому була укладена Угода про партнерство та сшвроб^ництво мiж Украшою i Свропейськими спiвтовариствами та !х державами-членами, яка визначила прюритетш сфери адаптаци украшського законодавства до законодавства Свропейського Союзу, серед них, зокрема, i забезпечення прав людини та адаптацiю соцiадьноi полiтики Украши до стандартiв GC. Соцiальна сфера завжди була й нинi залишаеться однieю iз визначальних, позаяк упродовж тридцяти рокiв незалежностi Украши законотворцю так i не вдалося досягти надежного рiвня iмплементацil европейських принцитв й стандартiв у нацiональне законодавство, передуем у соцiадьне. Сама сфера сощального забезпечення громадян i дотепер характеризуемся недоско-надiстю та цшою низкою проблем, попри задекларованi принципи та ухваденi рiшення.
Свропейська спшьнота, частиною яко! вважае себе Украша, визнае прiоритетними, фунда-ментальними в сво!й дiяльностi права людини, !х захист, цiннiсть людського життя та здоров'я, задоволення соцiально-економiчних потреб сощуму. Вiдтак нинi перед Украшою постае глобадь-ний виклик, пов'язаний iз необхiднiстю системного реформування соцiадьноi сфери вщповщно до европейських правових принцитв та стандарт. Основними складовими адаптаци е не тiльки нормативна основа, а й суб'екти, правовi засоби, способи реатзаци, надежна теоретична основа, оскшьки правова iнтеграцiя передбачае й певну ушверсатзащю мови права. Поняття мають смислове навантаження, тому дослщження сутностi адаптаци украшського соцiадьного законодавства до законодавства €С е де-факто основою формування праворозумшня цього феномену, а також одним iз шструмешгв гармошзаци нацiонального законодавства та законодавства €С.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми адаптаци укра1нського соцiадьного законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу дослщжували таю вчеш: В. Андрив, В. Багрiй, В. Бестачастний, Н. Болотша, С. Вавженчук, Н. Вапнярчук, Т. Вахонева, В. Венедштов, В. Воли-нець, О. Ганечко, Н. Гетьманцева, Т. Грек, Л. Грузшова, О. Губська, В. Журавель, Т. Занфiрова, Т. Кагановська, М. Катнус, Я. Ковтонюк, Т. Кошова, Д. Кулик, О. Кучма, Б. Лазарев, В. Мацюк, К. Мельник, Н. Мельничук, О. Москаленко, О. Обушенко, В. Павлiченко, О. Панасюк, П. Пили-пенко, С. Прилипко, В. Прокопенко, О. Разша, I. Сахарук, Д. Ороха, Л. Сiньова, С. Синчук, А. Со-лонар, О. Тищенко, Г. Чанишева, I. Чорнобиль, М. Шумило, В. Щербина, О.Ярошенко та iншi. Попри велику кшьюсть наукових праць, враховуючи новi змiни до чинного укра1нського сощального законодавства, можемо стверджувати про вщсутшсть у втизнянш правничiй науцi комплексного дослщження сутностi адаптаци укра1нського сощального законодавства до законодавства СС.
Мета статт - розкрити теоретико-правовий дискурс адаптаци украшського соцiадьного законодавства до законодавства Свропейського Союзу.
Виклад основного матерiалу. Актуадьнiсть дослiдження ujci проблематики посилюеться тим, що, попри значну кшьюсть вiтчизняних наукових розвiдок щодо адаптаци нацiонадьного законодавства до мiжнародних стандартiв, поза надежною увагою залишаеться сощальне законодавство. Окрiм того, недостатньо розроблеш пiдходи до дефшщи поняття "адаптащя соцiадьного законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу", визначення його змюту на доктринальному рiвнi. Вiдтак, це спричиняе невизначенiсть, неправильне розумшня сутностi про-цесу адаптаци нащонального законодавства до законодавства Свропейського Союзу загалом, а також певну недоощнку понятiйно-категорiального значення у контекст штеграци.
Пiсля проголошення Украшою незалежност фактично одразу було розпочато адаптащю украшського законодавства до законодавства Свропейського Союзу. Адаптащя украшського законодавства е рiвномiрно спланованим процесом, що передбачае декшька етапiв проходження, на кожному з яких необхiдно досягти певного ступеня гармошзаци iз законодавством Свропейського Союзу. У цьому й проявляеться досягнення вiдповiдностi правовоi системи Украши "acquis
communautaire" i3 урахуванням критерив та стандарт, яю Свропейський Союз передбачае для держав, що мають намiр бути його членами. Так, "acquis communautaire" (acquis) е правовою системою Свропейського Союзу, що охоплюе акти законодавства Свропейського Союзу (впм, не обмежуеться ними), прийнятi у межах Свропейського ствтовариства, спiвпрацi у сферi юстици та внутрiшнiх справ та спшьно1' зовнiшньоï полiтики та полiтики безпеки [1]. Вщтак, адаптацiя законодавства - це процес увiдповiднення украшського законодавства (закошв, iнших нормативно-правових акпв) до "acquis communautaire".
У цьому контекст можемо окреслити мету адаптаци - досягнення максимально!' вщпо-вщносп правовоï системи Украши до правовоï системи Свропейського Союзу, з урахуванням ушх критерiïв, якi Свропейський Союз передбачае для держав, що мають намiр бути його членами.
Звюно, потрiбно враховувати, що ст. 46 Основного Закону Украши декларуе право громадян на соцiальний захист, який передбачае право на забезпечення ïx у випадку втрати годувальника, на старють, безробiття iз незалежних вщ них обставин, повно1, частковоï чи тимчасовоï втрати праце-здатностi та в шших випадках, визначених законом, що е невщ'емним правом людини й займае одну iз визначальних позицiй в ïï щоденному житп [2]. З метою його належного забезпечення держава зобов'язана створити вс необхiднi умови, зокрема i вдосконалювати правове регулювання у цiй справ^ примiром, адаптуючи украшське законодавство до законодавства Свропейського Союзу, а також максимально сприяти тдвищенню ефективностi управлшня всiх сфер суспiльного життя, передуем у сферi соцiальноï полiтики та безпеки.
Науковщ 1нституту демографiï та сощальних дослiджень НАН Украши зазначають, що чинна система сощального захисту в Укра1ш вiдзначаеться ганджами, характерними для бщних краш iз сощалютичною доктриною: влада надае соцiальну допомогу надто широкому колу громадян, що далеко виходить поза межi ïï фiнансовоï спроможностi, а самi виплати (чи у зв'язку зi страховими подiями, чи як соцiальна допомога) вкрай низью й не запоб^ають бiдностi. Високе спiввiдношення рiзних трансфертних виплат iз заробiтною платою протцще спрямованостi суспiльства на активну економiчну дiяльнiсть та провокуе утриманськi настроï в ньому [3, с. 8].
Проблеми пов'язаш зi старим мехашзмом соцiального захисту населення в держав^ пере-дусiм, одночасним застосуванням радянських i сучасних методiв управлiння. На жаль, вщ часу проголошення незалежност наша держава так i не змогла повшстю перейти до сучасних евро-пейських методiв управлiння. Також до цих проблем необхщно зарахувати пол^ичну та економiчну кризу, вшну на Сходi Украïни, що створили значш матерiальнi труднощi для забезпечення системи сощального захисту.
Ниш проблема впровадження мiжнародних стандартiв, европейських принцишв набула неабиякого значення для Украши у практичнш законодавчiй площинi, зокрема, для шдготовки проекту нового Трудового кодексу Украши, що мае вщповщати загальновизнаним мiжнародною спiльнотою правам та принципам у сферi працi, передуем, конвенцiям i рекомендацiям Мiжна-родноï органiзацiï працi, а також розроблення програм економiчного та соцiального розвитку нашоï держави, що неодмiнно сприятиме певному вирiшенню вищеозначених проблем.
Як вщзначае дослiдниця Н. Болотiна, проблема стандартизаци соцiальних прав у юридичнш площинi передбачае нагальне завдання компетентних державних оргашв прийняти нормативно-правовi акти рiзного рiвня, в яких встановлюватимуться якiснi та кiлькiснi показники щодо належного забезпечення сощальних прав людини та громадянина [4, с. 166].
Слушно зауважуе у своему дослщженш М. Шумило, що основною проблемою е те, що упроваджування мiжнародних стандартiв у сферу сощального захисту, навт за умов ïx ратифша-цiï, iмплементацiï, не дае гарантiï ïx дотримання, позаяк вщсутнш належний меxанiзм монiторингу й вщповщальност держави за недотримання положень мiжнародниx актiв [5, с. 243]. Ми шдтри-муемо таку позищю автора, адже вiдсутнiсть дiевого мехашзму нагляду та контролю за дотри-манням мiжнародниx актiв дае змогу суб'ектам цих вщносин зловживати правом. Саме питання впроваджування европейських стандарив у нацiональне законодавство, як показуе украшська дш-снiсть, залишаеться доволi гострим.
1ншою проблемою адаптаци украшського законодавства щодо соцiального захисту до законодавства Свропейського Союзу е необхщнють ратифшаци окремих конвенцiй Мiжнародноl оргашзаци працi, якi, власне, надежно регулюють практично всi питания у сферi соцiального забезпечення. Gвропейськi стандарти у сферi соцiадьного захисту окресленi у таких документах, як: Конвенщя про мшмадьш норми соцiадьного забезпечення, ухвалена 28 червня 1952 р.; Свро-пейська конвенцiя про соцiадьну та медичну допомогу, прийнята 11 грудня 1953 р.; Свропейська конвенцiя про сощальне забезпечення, затверджена 14 грудня 1972 р.; Свропейська сощальна хартя; Хартiя фундаментальних прав Свропейського Союзу та в шших. Зауважимо, що окремi з цих документiв Украша не ратифiкувада або ратифiкувада лише частково.
Значною проблемою е також те, що вщповщшсть украшського законодавства в частит мшмадьних норм сощального забезпечення вiдповiдностi нормам Конвенци про мшмальш норми соцiадьного забезпечення та шших конвенцш Мiжнародноl оргашзаци пращ, а також Свропейсь-кому кодексу сощального забезпечення суперечлива, тому необхщне негайне внесення змш.
Наша держава чомусь доволi скептично ставиться до вимог мiжнародних договорiв й угод. Пщтвердженням цього е те, що зпдно iз положеннями Свропейсько! сощально! харти (перегля-нуто!) Укра1на зобов'язалася перед Свропейським Союзом внести належш змiни до нацiонадьного законодавства та створити вщповщну правову основу для ефективного проведення реформ у сощальнш сферi. Окрiм того, пiд час ратифшаци Укра1на визначада, якi саме пункти Харти вона вибирае, вщтак мае звiтувати окремо за кожним таким пунктом Свропейському комтету iз соцiадьних прав щодо виконання сво1х зобов'язань.
До того ж тд час ратифшаци Харти Свропейський комтет iз соцiадьних прав у сво1х висновках вказував на певнi недолши в укра1нському законодавствi щодо невщповщносп положен-ням Харти [6]. Втм, Укра1на дотепер не врахувала висловлеш зауваження, крiм того, у зв'язку iз переглядом Харти, iншi положення нащонального законодавства також не вщповщають 1й.
Отже, в умовах штеграци Укра1ни у европейський правовий, пол^ичний та економiчний простiр нагальним е реформування сощадьно1 системи, що передбачае страхування, пенсшне забезпечення, охорону пращ, зайнятють населення та iншi галузi сощально1 полiтики, а вiдтак зумовлюе необхiднiсть звернути особливу увагу на кожну iз названих суспiльних сфер зокрема. Разом з тим, кожна сфера потребуе належних змш iз урахуванням правових европейських стандарт, тлумачення окремих положень уповноваженими органами СС та позитивное' мiжиародноl практики. У цьому аспект адаптацiя е визначальним процесом приведення нормативно-правових акпв, що регулюють сферу соцiадьного захисту, у вщповщнють до законодавства Свропейського Союзу.
Проблеми адаптаци украшського законодавства у сферi сощального захисту до законодавства Свропейського Союзу зумовлеш низкою причин, елiмiнацiя яких, безперечно, сприятиме удоскона-ленню механiзму взаемоди Укра1ни з Свропейським Союзом. Сьогодш сфера сощального захисту е, по суп, головною складовою цього механiзму, позаяк визнаеться однiею iз визначальних прюри-тетв й глобадьних цiлей в Укра1ш та покладена в основу Програми дш сталого розвитку до 2030 р.
Розгляд вщповщно1 науково1 лтератури дае пiдстави для висновку що сощальне законо-давство являе собою сукупшсть правових норм, якi урегульовують пенсiйне забезпечення, страхування, дiяльнiсть осiб, що перебувають у трудових вщносинах, правовiдносини матерiадьного забезпечення, сощального утримання ошб з особливими потребами, обслуговування та надання медично1 допомоги, коштом спещально створених фiнансових джерел для ошб, якi зазнади сощального ризику, в результат якого втратили здоров'я чи засоби для юнування, а вщтак не можуть матерiально убезпечувати себе та сво1х утриманцiв [7, с. 377].
У "Концепци Загальнодержавно1 програми адаптаци законодавства Украши до законодавства СС"(№ 228-1У), ухваденiй 21 листопада 2002 р. [48], та Загальнодержавнш програмi адаптаци законодавства Украши до законодавства СС [8] сощальш змши визначено одними iз прiоритетних у процесi iмплементацil укра1нського законодавства до законодавства Свропейського Союзу.
Зважаючи на вищезазначене, а також беручи до уваги те, що ниш у правовш доктриш дефiнiцiя "адаптащя соцiального законодавства Укра!ни до законодавства €С" не мае чiткого визначення, пропонуемо И розумiти як процес тривалого, поетапного, узгодженого iз законо-давством ЕС внесення змiн до чинних нормативно-правових актiв соцiального законодавства Укра!ни та необхiдностi прийняття й впровадження нових, якi врегульовують дiяльнiсть осiб, що перебувають у трудових вiдносинах, а також осiб, яю зазнали соцiального ризику, в результат якого втратили здоров'я чи засоби для юнування, а вiдтак не можуть матерiально убезпечувати себе та сво!х утриманцiв, на основi законодавства €С та забезпечення його неухильного дотримання. Результатом цього процесу е наближення украшсько! системи соцiального законодавства до стан-дартiв й критернв сучасно! европейсько! системи, що визначеш у чинному законодавствi Европейського Союзу та краш-члешв ЕС, а вщтак висуваються до держав, що мають намiр бути його членами.
Сьогодш прiоритетним напрямом дiяльностi нашо! держави е адаптащя украшського законодавства до законодавства €С, у цьому державному кура сощальна сфера е одшею iз ключових. Правова система Европейського Союзу подае взiрець побудови яюсно! системи соцiального захисту й забезпечення громадян. У сучасних складних обставинах розвитку Укра!ни (коли назрша полiтична та економiчна криза, ведеться вшна на Сходi Укра!ни, зростае кшьеють категорiй осiб, що справдi потребують допомоги держави та сощального захисту), адаптацiя украшського сощ-ального законодавства до законодавства ЕС стае надтермшовим напрямом з-помiж iнших.
Розглядаючи укра!нське законодавство, ухвалюване вiд проголошення незалежностi Укра!ни, яке торкалося його адаптацн до законодавства ЕС, можна висновувати, що у кожнш iз сфер його регулювання значну увагу прищляли соцiальним питаниям. Примiром, у ст. 25 "Угоди про партнерство та сшвроб^ництво мiж Укра!ною та Европейськими спiвтовариствами та !х державами-членами", ухвалено! 14 червня 1994 р. [9], визначено обов'язок сторш прийняти, додержуючись умов й порядку, що характерш для кожно! держави-члена, положення про координацiю системи сощального забезпечення роб^ниюв, що мають украшське громадянство, проте на законних шд-ставах працюють на територп держави-члена. Згiдно зi ст. 51 ще! ж Угоди, Укра!на зобов'язалася вжити всi необхiднi заходи для того, щоб поступово привести украшське законодавство у вщпо-вiднiсть до законодавства Сшвтовариства.
Отже, адаптацiя украшського соцiального законодавства до законодавства Европейського Союзу е не лише бажанням нашо! держави, але i И обов'язком, який вона взяла на себе в обмш на рiзнi гарантп спiвпрацi. Пiзнiше, прийнявши Стратеги штеграцп Укра!ни до Европейського Союзу [52], Укра!на зобов'язалася реформувати системи охорони пращ, здоров'я, страхування, пол^ики зайнятостi, пенсiйного забезпечення та шших галузей сощально! полiтики вiдповiдно до принцитв i стандартiв Европейського Союзу та впевнено рухатися до загальноевропейського рiвня сощаль-ного забезпечення й захисту населення. Згодом Укра!на ухвалила й низку iнших договорiв, угод i програмних документiв, окремi з них ми вже згадували.
Внаслщок цих процесiв адаптацiя украшського сощального законодавства до законодавства Европейського Союзу набула особливостей системного явища у правотворчш дiяльностi держави. В Укра!ш було прийнято з урахуванням европейських стандарт низку нових за змютом нормативно-правових актiв (зокрема, Конститущю Укра!ни), внесено певнi змiни до вже чинних. Цей процес тривае й дотепер. Наш законодавець запозичуе норми европейського права, зважаючи на зобов'язання, як взяла держава, та вибраний курс евроштеграцп, а тому сощальна сфера потребуе негайного удосконалення правового регулювання, i право Европейського Союзу в цш сферi е вдалим зразком.
Отже, iз вищенаведеного можна висновувати, що сутшсть адаптацп украшського соцiального законодавства до законодавства Европейського Союзу полягае в тому, що: по-перше, Укра!на як незалежна суверенна держава зобов'язалася вжити вс необхщш заходи для того, щоб поступово привести украшське законодавство у вщповщнють до законодавства Европейського Сшвтова-
риства; по-друге, Украша, зпдно i3 Конституцieю, е соцiальною державою, хоч все ще не стала такою у практичнш площинi, тому украшське соцiальне законодавство потребуе системного вдосконалення; по-трете, право Свропейського Союзу - "acquis communautaire" е загальнообов'яз-ковим для вшх держав-членiв, тому узгодження нацiональних законодавств i3 його положеннями е одшею Î3 основних вимог до потенцiйних членiв Свропейського Союзу; по-четверте, Украша регулярно зудосконалюе соцiальне законодавство, зокрема й шд впливом европейських принципiв й стандартв; по-п'яте, окрiм визначених положень, адаптащя украшського соцiального законо-давства до законодавства Свропейського Союзу, передусiм, передбачае забезпечення його неухиль-ного дотримання. Отже, сукупшсть означених положень й становить сутшсть адаптацiï украш-ського сощального законодавства до законодавства Свропейського Союзу. Нехтування Украшою будь-якого з них фактично унеможливлюе розвиток евроштеграцшного курсу держави.
Висновки. Узагальнюючи дослщження поняття й сутностi адаптацiï украшського соцiаль-ного законодавства до законодавства Свропейського Союзу, можна висновувати, що теоретичний напрям вивчення цього шституту сьогоднi недостатньо розроблениу. Вiтчизнянi вчеш здебiльшого звертають увагу на рiзнi процесуальнi питання, що пов'язанi iз процесом адаптацiï законодавства, не звертаючи належноï уваги на питання дефшщи понять та ïx сутностi. Також зауважимо, що нинi загальна кшьюсть наукових розвiдок адаптацiï украïнського сощального законодавства до законодавства Свропейського Союзу невелика, вщтак у цьому напрямi простежуються численнi теоре-тичш прогалини.
Отже, дослiдивши це питання, ми встановили, що адаптащя украшського сощального законодавства до законодавства Свропейського Союзу е довготривалим та багатоетапним про-цесом. Необхщшсть в ïï надтермшовш реалiзацiï зумовлена як недосконалютю чинного украшсь-кого законодавства, так i зобов'язаннями, якi взяла Украша. Водночас тнорування адаптацiï матиме доволi негативнi наслiдки, позаяк без цього процесу вступ Украши до Свропейського Союзу е неможливим.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про Загальнодержавну програму адаптаци законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу: Закон Украши вщ 18 берез. 2004 р. № 1629-IV. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украти. URL: http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (дата звернення: 23.03.2021).
2. Конститущя Украши. Вiдомостi Верховно1 Ради Украши (ВВР), (1996). № 30. Ст. 141. База даних "Законодавство Украти" / ВР Украти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0% B2% D1%80 (дата звернення: 23.03.2021).
3. Сощальний захист населення Украши (2009): монограф1я авт. кол.: I. Ф. Гнибщенко, М. В. Кравченко, О. Ф. Новжова та ш; за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. К.: НАДУ, 184 с.
4. Болотша Н. Б. (2008). Право сощального захисту Украши: навч. поаб. 2-ге вид., перероб. i допов. Кшв: Знання, 663 с.
5. Шумило М. М. (2012). Мiжнароднi стандарти в сфер1 соц1ального захисту. Унiверситетськi науковi записки. № 3 (43). С. 243-249.
6. December 2010. European Social Charter (revised). European Committee of Social Rights. Conclusions 2010 (UKRAINE). Articles 2, 4, 5, 6, 21, 22, 26, 28 and 29 of the Revised Charter. URL: http: coe.int/socialcharter (дата звернення: 23.03.2021).
7. Болотша Н. Б. (2000). Право людини на сощальне забезпечення в УкраМ: проблема термшв i понять. Право Украти. № 4. С. 37-39.
8. Про Концепцш Загальнодержавно1 програми адаптаци законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу: Закон Украши ввд 21.11.2002 р. № 228-IV. Офщшний вiсник Украти. 2002. № 50. Ст. 2233. База даних "Законодавство Украти" /ВР Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254% D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 23.03.2021).
9. Угода про партнерство i сшвробггництво мiж Украшою i Свропейськими Ствтовариствами та 1х державами-членами: Мiжнародний документ ввд 14.06.1994 р. Офщшний вiсник Украши ввд 29.06.2006. № 24.
С. 203. Стаття 1794. Код акта 36581/2006. База даних "Законодавство Укра'ши" / ВР Укра'ши. URL: http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (дата звернення: 23.03.2021).
REFERENCES
1. Pro Zahalnoderzhavnu prohramu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu [On the National Program of Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union]: Zakon Ukrainy vid 18 berez. 2004 r. No. 1629-IV. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (data zvernennia: 23.03.2021).
2. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), (1996). No. 30. St. 141. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (data zvernennia: 23.03.2021).
3. Sotsialnyi zakhyst naselennia Ukrainy [Social protection of the population of Ukraine] (2009): monohrafiia avt. kol.: I. F. Hnybidenko, M. V. Kravchenko, O. F. Novikova ta in.; za red. V. M. Vakulenka, M. K. Orlatoho. K.: NADU. 184 p.
4. Bolotina N. B. (2008). Pravo sotsialnoho zakhystu Ukrainy [The right of social protection of Ukraine]: navch. posib. 2-he vyd., pererob. i dopov. K.: Znannia. 663 p.
5. Shumylo M. M. (2012). Mizhnarodni standarty v sferi sotsialnoho zakhystu [International standards in the field of social protection]. Universytetski naukovi zapysky. No. 3 (43). P. 243-249.
6. December 2010. European Social Charter (revised). European Committee of Social Rights [December 6, 2010. European Social Charter (revised). European Committee of Social Rights]. Conclusions 2010 (UKRAINE). Articles 2, 4, 5, 6, 21, 22, 26, 28 and 29 of the Revised Charter. URL: http: coe.int/socialcharter (data zvernennia: 23.03.2021).
7. Bolotina N. B.(2000). Pravo liudyny na sotsialne zabezpechennia v Ukraini: problema terminiv iponiat [The human right to social security in Ukraine: the problem of terms and concepts]. Pravo Ukrainy. No. 4. P. 37-39.
8. Pro Kontseptsiiu Zahalnoderzhavnoi prohramy adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu [On the Concept of the National Program of Adaptation of the Legislation of Ukraine to the Legislation of the European Union]. Zakon Ukrainy vid 21.11.2002 r. No. 228-IV. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2002. No. 50. P. 2233. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (data zvernennia: 23.03.2021).
9. Uhoda pro partnerstvo i spivrobitnytstvo mizh Ukrainoiu i Yevropeiskymy Spivtovarystvamy ta yikh derzhavamy-chlenamy: Mizhnarodnyi dokument vid 14.06.1994 r [Partnership and Cooperation Agreement between Ukraine and the European Communities and their Member States: International document of 14.06.1994]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy vid 29.06.2006. No. 24. P. 203. Stattia 1794. Kod akta 36581/2006. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15 (data zvernennia: 23.03.2021).
Дата надходження: 14.04.2021 р.
Taras Harasymiv
Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University Department of Theory, History and Philosophy of Law
Sc. D., Prof.
TO THE PROBLEM OF ADAPTATION OF UKRAINIAN SOCIAL LEGISLATION TO THE LEGISLATION OF THE EUROPEAN UNION: THEORETICAL AND LEGAL DISCOURSE
The article reveals the theoretical and legal discourse of adaptation of Ukrainian social legislation to the legislation of the European Union. The essence of the adaptation of Ukrainian social legislation to the legislation of the European Union is as follows: first, Ukraine, as an independent sovereign state, has undertaken to take all necessary measures to gradually bring Ukrainian legislation into line with European Community law; secondly, Ukraine, according to the Constitution, is a welfare state, however, it has not yet become such in practical terms, so Ukrainian social legislation needs to be systematically improved; thirdly, the law of the European Union - the "acquis communautaire" is mandatory for all Member States, so bringing national legislation in line with its provisions is one of the main
requirements for potential members of the European Union; fourth, Ukraine regularly improves social legislation, in particular under the influence of European principles and standards; fifthly, in addition to certain provisions, the adaptation of Ukrainian social legislation to the legislation of the European Union, first of all, provides for its strict observance. Thus, the set of these provisions is the essence of the adaptation of Ukrainian social legislation to the legislation of the European Union. Ukraine's neglect of any of them actually makes it impossible for the state to develop its European integration course.
In the process of researching this issue, we found that the adaptation of Ukrainian social legislation to the legislation of the European Union is a long and multi-stage process. The need for its urgent implementation is due to the imperfection of the current Ukrainian legislation, as well as Ukraine's commitments. At the same time, ignoring adaptation will have quite negative consequences, as without this process Ukraine's accession to the European Union is impossible.
Key words: social legislation; adaptation of legislation; European Union legislation; social protection; social security; European social standards; social rights; social policy; European Union.
