CC BY
5
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 349.2
Уляна Бек
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка", ulyana.bek@gmail.com
РЕТРОСПЕКТИВНО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З ГЕНЕЗИСУ В1ТЧИЗНЯНОГО СОЦ1АЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
http://doi.org/10.23939/law2021.30.135 © Бек У., 2021
Простежено генезис та еволющю в^чизняного соцiального законодавства та визначено особливост кожного iз його еташв. Аналiз передумов зародження соцiального законодавства на територп УкраТни дае змогувиокремити таю етапи його кторичного розвитку: перший етап - епоха КиТвськоТ Русi (Х-Х11 ст.), другий першд - епоха перебу-вання украТнських земель у складi Великого Князiвства Литовського, РосiйськоТ iмпе-рп, Речi ПосполитоТ, Австро-Угорщини та iнших держав (XVI - перша половина XX ст.), третш першд - епоха перебування УкраТни у складi СРСР (1917-1991 рр.). Перiод перебування украТнських земель у складi СРСР роздшено на два етапи: до та шсля ДругоТ свiтовоТ вiйни, позаяк вона ктотно змiнила державнi пршритети щодо розвитку соцiального законодавства. Однак основш принципи залишались чиними: зведення до м^муму особистоТ вiдповiдальностi людини за самозабезпечення, жорстка централ^ защя. Завершения цього перiоду ознаменувалось формуванням единого сощального законодавства та створенням щшсноТ державноТ системи соцiального забезпечення.
Дослщження генезису вiтчизняного соцiального законодавства засвщчило, що розвиток соцiального законодавства на територп УкраТни був доволi нерiвномiрним. На початковому етапi свого формування сощальне законодавство (зокрема, у КиТвськш Русi), характеризувалось прогресивнiстю, в^м, подальший iсторичний розвиток нашоТ держави значно вповшьнив розвиток соцiальноТ сфери, i сьогоднi одним iз визначаль-них завдань нацiонального законодавця е адаптащя соцiального законодавства УкраТни до законодавства бвропейського Союзу.
Ключовi слова: сощальне законодавство; сощальний захист; сощальне забезпечення; сощальш права; сощальна полiтика; соцiальна функцiя; iсторичний розвиток; держава.
Постановка проблеми. Починаючи iз чашв Ктвсько! Русi та прийняття перших законiв, держава була та е важливим суб'ектом соцiального забезпечення сво!х громадян. Сьогоднi проблеми сощального законодавства активно обговорюють науковщ, полiтики, влада, i зокрема грома-дяни, що вказуе на наявшсть негативних соцiальних й економiчних процешв в Укра1ш, якi чинне нащональне законодавство не здатне вирiшити. Масовий ви!зд працездатних громадян за кордон, поступове старшня населення нашо! держави свщчить про те, що чинне сощальне законодавство не спроможне виконувати свою роль. Вщтак для виршення актуальних питань важливо звернутись до визначення передумов зародження, а також дослщження генезису розвитку соцiального законодавства на територи сучасно! Укра!ни. Це дасть змогу з'ясувати особливост соцiального законодавства та його специфшу стосовно тих iсторичних епох, в яких воно було прийняте, а вщтак зрозумiти сучаснi проблеми у цш сферi.
Аналiз дослщження проблеми. Проблеми соцiального законодавства Укра!ни були предметом наукових розвщок вчених В. Андрива, В. Бестачастного, Н. Болотшо!, С. Вавженчук, С. Венедштов, В. Волинець, О. Ганечко, Т. Гарасимiва, Т. Грек, Л. Грузшова, О. Губсько!, М. 1ншина, Т. Кагановсько!, М. Капiнус, Л. Корнута, I. Ковалiва, В. Костюк, Т. Кошово!, Д. Кулик, Б. Лазарев, С. Лукаш, В. Мацюк, К. Мельник, П. Пилипенко, О. Разша, I. Сахарук, С. Синчук, О. ^мкша, О. Тищенко, Г. Чанишева, I. Чорнобиль, М. Шумило, В. Щербина, О. Ярошенко та ш-ших. Незважаючи на значну кшьюсть наукових праць, можемо стверджувати про вщсутшсть у вiтчизнянiй юридичнш науцi комплексного дослiдження генезису втизняного соцiального законодавства. Ретроспективно-правовий аналiз генезису вiтчизняного соцiального законодавства дасть змогу з'ясувати його особливосп та специфшу стосовно тих iсторичних епох, в яких воно було прийняте, а вщтак зрозум^и сучаснi проблеми у цш сферi.
Мета статт у полягае простеженнi генезису та еволюци вiтчизняного соцiального законодавства та визначенш особливостей кожного iз його етапiв.
Виклад основного матерiалу. Iнiцiатива впровадження певних видiв сощально! допомоги походила вiд князiв, шдтвердження цього - договори, якi уклали у 911 р. та 945 р. кшвсью князi Олег та 1гор з греками "Про порятунок полонених". У них було закладено зобов'язання сторiн про викуп полонених русичiв й грекiв та повернення !х на батькiвщину [1, с. 118]. Бшьшють науковцiв соцiального законодавства на територи Укра!ни зазначають, що щ договори е першим в ютори нашо! держави документальним шдтвердженням того, як остання пiклувалась про сво!х громадян. Проте не цшком виправдано проводити паралелi мiж означеними договорами та сучасними нормативно-правовими актами, позаяк першi були прийнятi задля допомоги особам, якi потребу-вали сприяння держави, тодi як сучасш законодавчi акти здiйснюють, насамперед, правове регулювання таких вiдносин i закршлення !х принципiв
Перша справжня правова спроба врегулювання соцiального забезпечення була здшснена у часи Кшвсько! Рус за правлiння Володимира Великого та датована 996 р. - прийняттям Уставу [1, с. 123]. Як зауважуе О. ^мкша, у перюд Кшвсько! Русi значного поширення набула громадська благодiйнiсть. Особисто князь та церква активно намагались надавати допомогу вшм нужденним (жебракам, мандрiвникам, сиротам, швалщам тощо). Згiдно iз нормами Уставу церковним структурам та духовенству було делеговано повноваження ошкунства над лшарнями, лазнями та при-тулками для одиноких. Також до форм сощального забезпечення, передбачених уставом, слщ зарахувати заснування будинюв для паломниюв, богадiлень, шкiл для бщняюв [2, с. 3]. На пiдставi цього можемо висновувати, що сощальне законодавство на територи Укра!ни зародилося вже наприкшщ першого тисячолiття, проте шчого спiльного iх сучасною сферою сощального забезпечення не мало як щодо форм, так i щодо суб'ектiв. Однак акцентуватимемо, що сощальне забезпечення на той момент вже юнувало, до того ж було централiзованим та врегульованим.
Розвиток сощального забезпечення продовжив Ярослав Мудрий, який прийняв перший письмовий збiрник стародавнього руського права - "Руську Правду", що мютила окремi статп стосовно соцiального врегулювання (примiром, i3 37 статей 8 стосувалися проблем захисту дггей). Також цей шститут певною мiрою набув ново1 сутностi, позаяк князь та церква були позбавлеш низки повноважень, що зпдно iз "Руською Правдою" перейшли до компетенцiï держави [3, с. 11].
O^îm згаданих вище законодавчих акпв, розгляд вiтчизняноï науковоï лтератури показуе, що у подальшому перiодi Киïвськоï Русi до актiв сощального законодавства можна зарахувати лише "Повчання дггям" Володимира Мономаха (1114 р.). У цьому нормативно-правовому акт зокрема врегульовувалося питання опiки над бщними i страждальцями [4, с. 39]. Отже, зародження соцiального законодавства на територп Украши вiдбулося у перюд Ктвсько1" Русi, тодi були прийняв законодавчi акти, окремi норми яких врегульовували соцiальну сферу. Основною особ-ливiстю тогочасного соцiального забезпечення було те, що воно мало переважно форму благо-дшност, а роль держави у ньому була мшмальною. Поступово роль князiв i церкви роль у сощ-альному забезпеченш зменшувалась, а компетенцiя держави зростала.
Упродовж наступних кiлькох столiть сощальне законодавство на украшських землях фактично не розвивалося. Стан правового регулювання соцiального забезпечення на украшських землях дещо змiнився пiсля 1'х входження до Великого Князiвства Литовського, а шзшше Росiйськоï iмперiï [5, с. 14].
Пщ час литовського перюду практикувалися чотири основнi форми шдтримки та допомоги злиденним: 1) державно-мунщипальна система допомоги та взаемодопомоги; 2) общинне отку-вання нужденними в селах; 3) свтеька (приватна) благодшшсть; 4) церковно-монастирська система. Загалом, держава здшснювала соцiальне забезпечення громадян, здебшьшого за допо-могою боротьби з проявами соцiальноï патологiï та профшактики бiдностi. На цьому iсторичному етат було прийнято низку нормативно-правових акпв, що мали цi соцiальнi проблеми виршити [5, с. 15].
У серединi XVIII ст. значна частина украшських земель вщшшла до складу Росiï, i, власне, цей перюд визначаеться штенсивним розвитком законодавства щодо соцiального забезпечення. Багато вчених цей етап характеризують як "початок розбудови сощально1' державност", позаяк влада iз метою послаблення соцiальноï напруги почала здiйснювати послщовну соцiальну полiтику, забезпечуючи за вщповщних можливостей принципи людсько1' гiдностi, рiвностi та соцiальноï справедливостi. Згiдно iз Указом Катерини II вiд 7 листопада 1775 року виникла дворiвнева система сощально1' опiки, в яку входили: 1) сощальш державнi структури у формi приказiв суспiльноï ошки в складi губернсько1' управлiнськоï системи - установ iз соцiальними функщями, на якi покладалось провадження питань громадсько1' опiки та медичного забезпечення; мiсцевi органи пiклування станового характеру: дворянська ошка та мiський сиртеький суд [6, с. 596].
Втм, уже наприкiнцi XIX ст. стало зрозумшо, що соцiальна полiтика у контекст комплексу реформ, якi влада об^ла здiйснити, реалiзовуеться зi затримкою та не вiдповiдае реальним суспшьним проблемам [7, с. 28]. Разом з тим, у цей час було створено систему сощального страху-вання двох напрямiв: страхування вщ нещасних випадкiв та страхування на випадок хвороби [8, с. 18].
1з метою систематизацiï законодавства про найману працю у 1913 р. був прийнятий "Статут про промислову працю", який став складовою оновленого видання ч. 2 XI Зводу закошв Росшсько1' Iмперiï. Статут складався iз чотирьох роздiлiв, один iз яких (четвертий) передбачав види сощального забезпечення пращвниюв промислових шдприемств. Iз тринадцяти глав 1-7 становили норми, що визначали головш аспекти страхування найманих роб^ниюв [9].
Початок Першо1' свiтовоï вiйни ютотно ускладнив становище робiтникiв, позаяк Украша стала фактично епiцентром широкомасштабних бойових дiй. Унаслiдок цьогозначно зросла кшьюсть бiженцiв, безробiтних, нужденних, а уряд, захищаючи штереси власникiв промислових шдприемств, вщмовився навiть вiд тих незначних поступок, яю здiйснив шд тиском робiтничого руху.
Вщтак, страйкова хвиля дедалi зростала, примiром, тiльки в Укршш у цей перiод вiдбулось близько одша тисячi страйкiв [10, с. 17]. З огляду на це, наступний юторичний етап розвитку сощального законодавства на територи Украши був пов'язаний 3i Жовтневою революцieю (1917 р.).
Цього ж року на украшських землях вщбулась централiзацiя повноважень та ресуршв, окрiм того, здшснювалась жорстка регламентацiя усiх сфер соцiально-економiчного життя, зокрема i соцiальноï сфери. Як слушно зауважуе Т. Денисенко, держава фактично нiвелювала особисту вщповщальшсть людини за економiчний самозахист й самозабезпечення [3, с. 102]. Це також здш-снювалося й на законодавчому рiвнi: було прийнято Декрет РНК "Про збшьшення пенсiй роб№ никам, що постраждали вiд нещасних випадюв" (12.11.1917 р.), що визначав право робггниюв на отримання матерiальноï допомоги вiд держави; згодом затверджено "Положення про страхування на випадок безроботя" (24.12.1917 р.), яким вперше на територiï Украïни регламентувалося сощальне забезпечення безробггних [10, с. 115].
Отже, вже у першi роки СРСР сощальна сфера зазнала ютотних змiн, практично на жодному попередньому еташ соцiальне законодавство не зазнавало та^' системноï правовоï регламентацiï. Вщтак, поступово створювались новi iнститути, що врегульовували сферу сощального забез-печення населення.
До початку Другоï свiтовоï вiйни приймали фактично лише пiдзаконнi нормативно-правовi акти, що врегульовували сощальне забезпечення населення. В^м, 20-тi роки ХХ ст. ознаменувались значним збiльшенням обсягiв трудовоï допомоги безробiтним, що надавалася: по-перше, колектива-ми i майстернями, оргашзованими комiтетами бiрж працi; по-друге, шляхом оргашзацп громадсь-ких робiт; по-трете, за допомогою перенавчання. Фiнансування таких заходiв здiйснювалось як за рахунок кош^в Державного бюджету, так i за рахунок централiзованих асигнувань страхових кас [35, с. 99].
У перюд Другоï свiтовоï вiйни сощальне забезпечення громадян, як i законодавство загалом, було пов'язане iз проблемами шдтримки смей фронтовиюв, поранених й хворих, шклування про дiтей-сирiт, працевлаштуванням iнвалiдiв [11, с. 79].
У повоенш роки соцiальне законодавство увшшло у нову фазу розвитку, що пов'язано iз затвердженням "Положення про Мшютерство соцiального забезпечення" (1948 р.). Мшютерство мало такi повноваження: 1) керiвництво соцiальним забезпеченням, контроль за впровадженням у життя законiв, постанов й розпоряджень; 2) вщання питаннями пенсiйного забезпечення робiтникiв, службовцiв, вшськовослужбовщв та членiв ix сiмей; 3) здшснення заходiв щодо трудового влашту-вання та матерiально-побутового обслуговування шваладв та членiв сiмей вiйськовослужбовцiв; 4) здшснення заxодiв щодо органiзацiï в колгоспах матерiальноï допомоги колгоспникам; 5) здшснення керiвництва установами сощального забезпечення штернаив i будинкiв швал^щв; 6) керiв-ництво лiкарсько-трудовою експертизою працездатностi робiтникiв, службовцiв i вшськовослужбовщв та члешв ïx смей; 7) здшснення загального керiвництва Украшською спiлкою взаемного страхування членiв артшей кооперацп iнвалiдiв, Украшського товариства глухошмих, Украшського товариства слiпиx i контроль за 1хньою дiяльнiстю; 8) здшснення загального керiвництва коопера-цiею шваладв тощо [12, с. 280].
Зауважимо, що було забезпечено надання допомоги у зв'язку iз тимчасовою втратою праце-здатностi, спричиненою трудовим калщтвом i профзахворюванням, у розмiрi 100 % зароб^ку. Розвивався також профшактичний напрям соцiального страхування, у 1945-1960 рр. кшькють лiкувально-оздоровчиx закладiв зросла у понад п'ять раз. На великих шдприемствах з'явилися першi санаторп-профшакторп, в яких робiтники могли пройти санаторне лшування без вiдриву вщ виробництва. Санаторнi путiвки надавали за рахунок кош^в соцiального страхування, ïx можна було отримати безкоштовно або за 30 % вартосп [13, с. 41].
У другш половит 60-х - наприкшщ 70-х роюв ХХ ст. було досягнуто вiдносноï матерiальноï та соцiальноï стабiльностi, що безпосередньо пов'язано iз децентралiзацiею. Проте радянську владу обрамила системна криза, що проявлялась у вшх сферах життя: полчищ, суспiльнiй моралi,
економщ (посилювались продовольчi проблеми), сощальнш сферi тощо [4, с. 80]. Тому в цей перюд розвитку сощального законодавства практично не вщбувалося, основними законодавчими актами, що приймали, були постанови з'ïздiв комушстично1' парти.
Серед основних нормативно-правових актiв, ухвалених до проголошення незалежностi Украши, вщзначимо Конституцiю СРСР (1977 р.) та Конститущю УРСР (1978 р.), що визначали фактичне створення едино1' державно1' системи соцiального забезпечення УРСР. Зпдно зi ст. 41 Конституцiï УРСР громадяни мали право на матерiальне забезпечення у випадку хвороби, старост^ втрати годувальника, повно1' чи частково1' втрати працездатностi. Таке право було гарантоване: по-перше, соцiальним страхуванням роб^ниюв, службовцiв i колгоспникiв; по-друге, допомогою у зв'язку iз тимчасовою втратою працездатносп; по-трете, виплатою за рахунок колгосшв i держави пенсш за вiком, iнвалiднiстю та у випадку втрати годувальника; по-четверте, працевлаштуванням громадян, якi частково втратили працездатшсть; по-п'яте, пiклуванням про громадян похилого вшу та про швал^щв; по-шосте, iншими формами соцiального забезпечення [14].
Аналiз передумов зародження соцiального законодавства на територп Украши дае змогу виокремити етапи його юторичного розвитку.
Перший етап - епоха Ктвсько1" Русi (X-XII ст.). Xарактернi особливосп соцiального законодавства цього перюду таю: 1) його приймали здебшьшого у формi договорiв, уставiв, i лише в окремих випадках закошв; 2) соцiальне забезпечення населення мало характер благодшництва та реалiзовувалось фактично не державою, а князем через посередницьку участь церкви; 3) тд сощальним забезпеченням, на цьому етат, розумши рiзнi форми допомоги нужденним особам, сиротам та жебракам - вщ допомоги ïm, здебiльшого у формi життево необхiдних продуктiв, до звшьнення з полону; 4) у цей перюд сощальне законодавство мало бшьшою мiрою форму виявлення князiвськоï милостинi, анiж державного iнституту.
Другий перюд - епоха перебування украшських земель у складi Великого Князiвства Литовського, Росшсько1' iмперiï, Речi Посполито1', Австро-Угорщини та iнших держав (XVI - перша половина XX ст.). Сощальне законодавство цього перюду визначалося такими особливостями: 1) до сощального законодавства украшських земель входили законодавчi акти вшх вищезазначених держав; 2) у перюд перебування територш Украши в складi Великого Князiвства Литовського i Росшсько1' iмперiï соцiальне забезпечення громадян здшснювалося здебiльшого за допомогою боротьби iз проявами соцiальноï патологи та профшактики бщносп; 3) основними законодавчими актами сощального законодавства Великого Князiвства Литовського були Литовсью Статути; 4) у Росшськш Iмперiï було прийнято цшу низку указiв, що передбачали створення спецiальних iнституцiй, яю повиннi були надавати пiдтримку та допомогу тим, хто ïï потребував; така допомога надавалася рiзними способами - забезпечення засобiв для юнування, лiкування, виховання тощо.
Третiй перюд - епоха перебування Украши у складi СРСР (1917-1991 рр.). Характерними особливостями сощального законодавства цього перюду були: 1) централiзацiя повноважень та ре-суршв, жорстке регламентування сощально1' сфери; 2) зведення до мшмуму особисто1' вщповщаль-ностi людини за економiчний самозахист й самозабезпечення; 3) прийняття соцiального законодавства здшснювалося регулярно упродовж всього перiоду; 4) наприкшщ цього перiоду вiдбулося формування единого сощального законодавства та створення цшсно1" державно1' системи соцiаль-ного забезпечення УРСР.
Висновки. Отже, аналiз передумов зародження сощального законодавства на територп сучасно1' Украши засвщчив, що воно пройшло тривалий та складний шлях iсторичного розвитку. Початок формування сощального законодавства на украшських землях слщ пов'язувати iз епохою Кшвсько1' Русi, попри те, що у цей перюд воно здебшьшого регламентувалося мiжнародними договорами, уставами, i тшьки окремими нормами законодавчих актiв. Втiм, на наше переконання, вже у Киïвськiй Русi було закладено основи подальшого розвитку сощального забезпечення населення.
Наступного ютотного поштовху сощальне законодавство зазнало у перюд роздроблення украшських земель мiж рiзними державами. Як ми вже зауважували, найбшьшого розвитку сощ-альне законодавство украшських земель набуло у складi Великого Князiвства Литовського, а також Росiйськоï 1мпери. Цi держави прийняли низку законодавчих акпв, а також створили новi iнститути соцiального забезпечення. Зауважимо, що хоча соцiальне законодавство украшських земель ютотно вiдставало вiд европейських держав, проте поступово наближалось до них. У перiодi перебування украшських земель у складi СРСР стд виокремити два етапи: до та тсля Другоï свiтовоï вiйни, позаяк вона ютотно змшила державнi прюритети щодо розвитку соцiального законодавства. Однак основш принципи продовжували дiяти: зведення до мшмуму особистоï вiдповiдальностi людини за самозабезпечення, жорстка централiзацiя. Завершення цього перiоду ознаменувалось формуванням единого сощального законодавства та створенням цiлiсноï державноï системи соцiального забезпечення.
Отже, дослщження генезису вiтчизняного сощального законодавства засвщчило, що розвиток сощального законодавства на територи Украши був доволi нерiвномiрним. На початковому еташ свого формування соцiальне законодавство (зокрема, у Кшвськш Русi), характеризувалось прог-ресивнiстю, втiм, подальший iсторичний розвиток нашоï держави значно вповiльнив розвиток соцiальноï сфери, i сьогоднi одним iз визначальних завдань нацiонального законодавця е адаптацiя соцiального законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ковал1в I. З. (2013). 1сторичш передумови становления пенсшно1 системи в Украш: зб. наук. праць. Тавршський державний агротехнологЫний yHieepcumem (eKOHOMi4Hi науки). № 2 (2). С. 116-126.
2. С1мкша О. В. Основш засади та юторичш етапи становлення й розвитку сощального забезпечення (на прикладах кран Свропи та Украши). URL: http: kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2010-4/doc/3/22.pdf. (дата звернення: 02.11.2018).
3. Денисенко Т. М. (2012). Становлення та розвиток системи сощального захисту населення в Укршш. Ефективтсть державногоyправлiння. Вип. 33. С. 96-103.
4. Кравченко О. О., Матрос О. О. (2017). 1стор1я сощально1 роботи: навч. поаб. Умань: РВЦ "В1завГ\
117 с.
5. Рощина Л. О. (2009). Сощальна допомога на украшських землях в литовсько-польську добу. Наука. Релiгiя. Суспшьство. № 4. С. 117-123.
6. Сташшв Б. I. (2016). Право сощального забезпечення. Загальна частина: навч. поаб. Чершпв: ПАТ ПВК "Десна". 692 с.
7. Яковюк I. (2001). Виникнення та розвиток концепцп сощально1 держави. Вiсник Академи правових наук. № 2 (25). С. 25-34.
8. Москаленко О. В. (2013). Принципи сощального страхування в сучасних умовах господарювання: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05 Нац. ун-т 1м. Тараса Шевченка. Кшв, 390 с.
9. Устав о промышленном труде (с правилами и распоряжениями, изд. на основании этих статей, с разъясн. к ним Правительств (1915). Сената и адм. установлений, прилож. и указаниями, предмет. и сравн. постатейным) сост. В. В. Громан. Петроград: Изд. юрид. кн. склада "Право". 439 с.
10. Ткаченко С. С. (1997). Страйкова боротьба робиничого класу Украши на еташ буржуазно-демократичних революцш (1905 - лютий 1917 р.): автореф. дис. канд. юг. наук: 07.00.01 Дншропетр. нац. ун-т. Дшпропетровськ. 21 с.
11. Развитие социального страхования в РСФСР(1930): сб. матер. за 1924-1928 гг. под ред. М. И. Романова. Москва: Гострудиздат. 244 с.
12. Пилипенко О. £. (2012). Формування права сощального забезпечення в Укршш: юторичний аспект. Науковий вiсник Академп мунщипального yправлiння. Сер1я: Управлшня. Вип. 4. С. 277-283.
13. Самсонова Г. И. (2002). Организация обязательного социального страхования и пути его совершенствования: дис. .канд. экон. наук: спец. 08.00.10. Моск. ун-т потреб. кооп. Москва, 195 с.
14. Конститущя Украшсько1 Радянсько1 Сощал1стично1 Республши (1978): прийнята на позачерговш сьомш сеси Верховно! Ради УРСР дев'ятого скликання 20 жовтня 1978 рокуВ1домост1 Верховно! Ради УРСР. № 18. Ст. 268. База даних "Законодавство Укра'ши"/ВР Украши. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/888-09#Text (дата звернення: 04.04.2021).
REFERENCES
1. Kovaliv I. Z. (2013). Istorychni peredumovy stanovlennia pensiinoi systemy v Ukraini: zb. nauk. prats Tavriiskyi derzhavnyi ahrotekhnolohichnyi universytet (ekonomichni nauky). [Historical preconditions for the formation of the pension system in Ukraine: Coll]. No. 2 (2). P. 116-126.
2. Simkina O. V. Osnovni zasady ta istorychni etapy stanovlennia y rozvytku sotsialnoho zabezpechennia (na prykladakh krain Yevropy ta Ukrainy). [Basic principles and historical stages of formation and development of social security (on the examples of European countries and Ukraine)]. URL: http: kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2010-4/doc/3/22.pdf. (data zvernennia: 02.11.2018).
3. Denysenko T. M. (2012). Stanovlennia ta rozvytok systemy sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini.[Formation and development of the social protection system in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. Vyp. 33. P. 96-103.
4. Kravchenko O. O., Matros O. O. (2017). Istoriia sotsialnoi roboty: navch. posib. [ History of social work: textbook]. Uman: RVTs "Vizavi". 117 p.
5. Roshchyna L. O. (2009). Sotsialna dopomoha na ukrainskykh zemliakh v lytovsko-polsku dobu [Social assistance in the Ukrainian lands in the Lithuanian-Polish era]. Nauka. Relihiia. Suspilstvo. No. 4. P. 117-123.
6. Stashkiv B. I. (2016). Pravo sotsialnoho zabezpechennia. Zahalna chastyna: navch. posib. Chernihiv [The right to social security. General part: textbook]: PAT PVK "Desna"/ 692 p.
7. Iakoviuk I. (2001). Vynyknennia ta rozvytok kontseptsii sotsialnoi derzhavy [The emergence and development of the concept of the welfare state]. Visnyk Akademii pravovykh nauk. No. 2 (25). P. 25-34.
8. Moskalenko O. V. (2013). Pryntsypy sotsialnoho strakhuvannia v suchasnykh umovakh hospodariu-vannia: dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.05 Nats. un-t im. Tarasa Shevchenka [Principles of social insurance in modern economic conditions: dis. ... Dr. Jurid. Science: 12.00.05]. Kyiv/ 390 p.
9. Ustav o promushlennom trude (s pravylamy y rasporiazhenyiamy, yzd. na osnovanyy эtykh statei, s razbiasn. k nym Pravytelstv [Charter of Industrial Labor (with rules and orders, published on the basis of these articles, with explanations to them of the Governments] (1915). Senata y adm. ustanovlenyi, prylozh. y ukazanyiamy, predmet. y sravn. postateinbim) sost. V. V. Hroman. Petrohrad: Yzd. yuryd. kn. sklada "Pravo". 439 c.
10. Tkachenko S. S. (1997). Straikova borotba robitnychoho klasu Ukrainy na etapi burzhuazno-demokra-tychnykh revoliutsii [Strike struggle of the working class of Ukraine at the stage of bourgeois-democratic revolutions] (1905 - liutyi 1917 r.): avtoref. dys. kand. ist. nauk: 07.00.01. Dnipropetr. nats. un-t. Dnipropetrovsk. 21 p.
11. Razvytye sotsyalnoho strakhovanyia v RSFSR: sb. mater. za 1924-1928 hh. pod red [Development of social insurance in the RSFSR: Sat. mater. for 1924-1928 ed] (1930). M. Y. Romanova. Moskva: Hostrudyzdat. 244 p.
12. Pylypenko O. Ye. (2012). Formuvannia prava sotsialnoho zabezpechennia v Ukraini: istorychnyi aspekt. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia [Formation of social security law in Ukraine: historical aspect]. Seriia: Upravlinnia. Vyp. 4. P. 277-283.
13. Samsonova H. Y. (2002). Orhanyzatsyia obiazatelnoho sotsyalnoho strakhovanyia y puty eho sovershenstvovanyia [The organization of obligatory social insurance and ways of its perfection]: dys. .kand. э^а nauk: spets. 08.00.10. Mosk. un-t potreb. koop. Moskva. 195 p.
14. Konstytutsiia Ukrainskoi Radianskoi Sotsialistychnoi Respubliky: pryiniata na pozacherhovii somii sesii Verkhovnoi Rady URSR deviatoho sklykannia 20 zhovtnia 1978 roku. [Constitution of the Ukrainian Soviet Socialist Republic: adopted at the extraordinary seventh session of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR of the ninth convocation on October 20, 1978] (1978). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR. No. 18. P. 268. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/888-09#Text (data zvernennia: 04.04.2021).
Дата надходження: 19.04.2021 р.
Ulyana Beck
Assistant of the Department of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law
RETROSPECTIVE-LEGAL ANALYSIS OF THE GENESIS OF DOMESTIC SOCIAL LEGISLATION
The article traces the genesis and evolution of domestic social legislation and identifies the features of each of its stages. Analysis of the preconditions for the emergence of social legislation in Ukraine, allows us to identify the following stages of its historical development: the first stage - the era of Kievan Rus (X-XII centuries), the second period - the era of Ukrainian lands in the Grand Duchy of Lithuania, the Russian Empire, the Commonwealth, Austria-Hungary and other states (XVI - first half of XX century), the third period - the era of Ukraine's membership in the USSR (1917-1991). The period of stay of Ukrainian lands in the USSR should be divided into two stages: before and after the Second World War. As it significantly changed the state priorities for the development of social legislation, however, the basic principles remained valid: minimizing personal responsibility for self-sufficiency, strict centralization, the end of this period was marked by the formation of unified social legislation and the creation of a comprehensive state social security system.
A study of the genesis of domestic social legislation showed that the development of social legislation in Ukraine was quite uneven. At the initial stage of its formation, social legislation (particularly in Kievan Rus) was characterized by its progressiveness, but the further historical development of our state significantly slowed down the development of the social sphere, and today one of the defining tasks of the national legislator is to adapt Ukrainian social legislation to European Union legislation.
Key words: social legislation; social protection; social security; social rights; social policy; social function; historical development; state.
