CC BY
6
BÍCHIIH: Haцioнaльнoгo унiвeрcитeту "Львiвcькa пoлiтexнiкa". Ceрiя: "Юpидичнi ^уки" № 3 (27), 2020
УДК 340.1 Ha3ap Гук
Нащональний yнiверситет "Львiвська полггехшка", iHcrmyr права, психологiï та iнновацiйноï освгги, аспiрант спецiальностi 081 "Право" deslole94@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2966-3177
nPABOBE РЕГУЛЮBAHHЯ CОЦIAЛЬHОГО ЗAБЕЗПЕЧЕHHЯ СУДДШ B УМОBAX eBРОIHTЕГРAЦIÏ УKРAÏHИ: TЕHДЕHЦIÏ ПОДAЛЬШОГО РОЗBИTKУ
http://doi.org/10.23939/law2020.27.048 © Гук Н., 2020
Biдзнaчeнo, щo cьoгoднi для cфeри coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiв в Укрaïнi e хaрaктeрними Hac^nHi нaпрямки: 1) aдaптaцiя eврoпeйcьких cтaндaртiв тa дocвiду зaрубiжних дeржaв у HopMax зaкoнoдaвcтвa npo cудoуcтрiй i cтaтуc cуддiв Укрaïни;
2) 36i.ibmeHHq зapoбiтнoï плaти cуддiв 3a paxунoк уpiзaння coцiaльниx гapaнтiй;
3) змeншeння змicту тa oбcягу coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiвcькoгo кopпуcу; 4) nepe-xoду дepжaви вiд пepeвaжaння нaтуpaльнoгo coцiaльнoгo зaбeзпeчeння (3a paxунoк, у ^ршу чepгу, пiльг тa гapaнтiй) дo гpoшoвoгo зaбeзпeчeння.
Як зacвiдчилo нaшe дocлiджeння питaнь пpoблeм тa тeндeнцiй пoдaльшoгo poзвитку пpaвoвoгo peгулювaння coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiв в умoвax eвpoiн-тeгpaцiï Укpaïни, зaкoнoдaвcтвo пpo cудoуcтpiй тa cтaтуc cуддiв вce щe пepeбувae Ha нeвиcoкoму ].мвш для виpiшeння пoтoчниx пpoблeм, a piвeнь нaукoвoï увaги дo цих питaнь e нeвиcoким.
Пpoблeми пpaвoвoгo peгулювaння coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiв, пepeдуciм, пoв'язaнi i3 тими тeндeнцiями, якi кнують Ha cьoгoднi, a caMe i3 змeншeнням oбcягiв coцiaльнoгo зaбeзпeчeння тa зocepeджeннi Ha виcoкoму ].мвш oплaти npaui. Toму, пepeвaжнa бiльшicть пpoблeм noeVjaHa caMe i3 тим, щo цi пpoцecи cпpиймaють Ha нaукoвoму pißHi нeoднoзнaчнo. Icнуe чимaлo нaпpямкiв coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiв, вiдcутнicть дepжaвниx гapaнтiй щoдo яких мoжe ввaжaтиcь oбмeжeнням ïxHix пpaв. Boднoчac, зaкoнoдaвцeм дoпущeнo дeкiлькa нeтoчнocтeй у pe^aMe^a^Y нaявниx Ha cьoгoднi фopм. CaMe cукупнicть цих cпipниx питaнь i cтaнoвить в peзультaтi oбcяг пpoблeм пpaвoвoгo peгулювaння coцiaльнoгo зaбeзпeчeння cуддiв.
Kлючoвi cлoвa: coцiaльнe зaбeзпeчeння cуддiв; npaeoee peгулювaння; eвpoiнтe-гpaцiя Укpaïни; нaцioнaльнe зaкoнoдaвcтвo; зaкoнoдaвcтвo Gвpoпeйcькoгo ^юзу; пpaвoвi HopMi; пpинципи нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa пpo cудoуcтpiй i cтaтуc cуддiв.
Пocтaнoвкa пpoблeми. Соцiальне забезпечення с^дщв в Украïнi покликане створити необхщш умови для нормально!' життeдiяльностi та пращ ще1' особливо1' категорiï ошб. Саме цим зyмовлено наявнiсть його рiзноманiтних форм, ïx розвиток та постшна змiна. Роль цього шстшугу полягае y забезпеченнi гарантiй надання сощальних благ, заxистy вiд ризиюв, пов'язаних Í3 професiйною дiяльнiстю, та допомозi y разi настання нещасних випадкiв чи професiйниx за-хворювань.
Проте, на сьогодш у вггчизнянш наущ юнуе проблематика розгляду сощального забезпечення суддiв виключно iз позици визначення тих чи шших видiв сощального забезпечення чи змш до законодавства про судоустрш та статус суадв. Це створюе неправильнi орiентири щодо розумiння сутностi цього iнституту, оскшьки iсторично необхiднiсть надання додатково! допомоги окремим верствам населення, переважно, пов'язувалась iз наданням допомоги хворим чи слабким особам, але iз кожним наступним юторичним етапом цей шститут отримував новий набiр механiзмiв, спрямованих на захист бiльш широкого кола ошб. 1з часом ця щея еволюцiонувала вiд вузького розумiння допомоги сощально неблагополучним суб'ектам до ширшого, яке пов'язують, у тому числ^ i з особами, якi у процес здiйснення сво!х трудових обов'язюв дiють вiд iменi держави та виконують важливу мiсiю - забезпечення функщонування ключових суспiльних iнститутiв. До таких категорш вiдносяться i судщ як особи, надiленi виключними повноваженнями на здшснення правосуддя.
Саме тому на сьогодш важливим е формування понятшного апарату сощального забезпечення суддiв в Украш, що вiдповiдатиме цьому правовому явищу не лише в рамках конкретного нормативно-правового акта, але й уие1 галуз^ а також пошуку шляхiв оптимiзацil цього шституту.
Аналiз дослiдження проблеми. Над дослщженням цього питання, насамперед, працювали таю науковщ: В. Андреев, Б. Базарник, О. Беспалов, Н. Болотша, В. Буряк, В. Венедiктов, Т. Га-лайденко, М. Дiдиченко, Б. Желш, М. 1ншин, Р. Кондрат'ев, О. Кучма, О. Лавриненко, Л. Лазор, В. Маляренко, К. Мельник, О. Москаленко, С. Прилипко, А. Сапон, I. Сирота, Г. Чанишева, В. Щербина, I. Ярошенко тощо. Проте, основш засади поняття, сутносп та ознак соцiального забезпечення суддiв в Украш все ще залишаються не встановленими. Зокрема, детально не розглянуто форми i заходи сощального забезпечення суддiв, не надано щлюно! критики проблем !х сучасного стану правового регулювання i не визначено тенденци подальшого розвитку.
Метою статт е здiйснення всебiчного, системного й комплексного анатзу проблем правового регулювання сощального забезпечення суддiв в умовах евроштеграцп Украши.
Виклад основного матерiалу. У науковiй лiтературi питання тенденцш е суттево менш дослщженим, анiж проблем соцiального забезпечення та шляхiв !х вирiшення. Бiльше того, окремi тенденци вже не е актуальними, оскшьки цей термш позначае певш явища, характернi для тепершнього часу. Сучаснi та актуальнi роботи, присвячеш подальшому розвитку правового регулювання сощального забезпечення суадв в умовах евроштеграцп Украши, наразi е вщсутшми.
Сутнiсть термiну "тенденщя" полягае у позначенш певних мiнливих та недовготривалих явищ, тож категорiя тенденцш подальшого розвитку правового регулювання сощального забезпечення сувдв в умовах евроштеграцп Украши полягае у поточнш можливосп цього iнституту розвиватись у певних напрямках. Вщзначимо, що сьогодш для сфери сощального забезпечення суддiв в Украш е характерними наступш напрямки: 1) в нашiй державi розпочато процес адаптацп мiжнародних нормативно-правових акпв у вiтчизняне законодавство; 2) дiяльнiсть законодавця спрямовуеться на значне скорочення обсягу сощального забезпечення сувдв.
Щодо першого загального напряму, варто урахувати, що зпдно зi стратепею евроштеграцп нашо1 держави, сутнiсть адаптацп законодавства Укра1ни до законодавства Свропейського Союзу полягае в зближеннi нащонального законодавства iз сучасними европейськими стандартами та законодавством бшьш розвинутих держав, що у результат сприятиме забезпеченню економiчного, полiтичного, соцiального й культурного розвитку Украши та зростанню рiвня життя населення. У сферi правового регулювання сощального забезпечення сувдв, орiентування на досвiд нормо-творчо1 дiяльностi членiв Свропейського Союзу дозволить максимально визначити й реалiзувати правовi норми та принципи нащонального законодавства про судоустрш i статус суддiв, iз урахуванням норм i принципiв европейського права.
Загальний напрям скорочення обсягу сощального забезпечення судщв, водночас, дозволяе видшити одразу декiлька тенденцiй у його склада Так, Г. Дрок, Б. Желш та М. Дщиченко указують на iснування тенденци до збшьшення заробггао1 плати судiв за рахунок урiзання соцiальних гарантiй. Перший науковець з цього приводу зазначае, що у перюд судово1 реформи i прийняття нового законодавства про судоустрш i статус суддiв, заробггаа плата суддi збiльшилась у 5 разiв, а 11 розмiр був прив'язаний до загальнодержавно1 мшмально1 заробггно! плати, яка, у свою чергу, змшюеться, виходячи з iндексiв шфляцп та цiн на споживчi товари. Вщповщно, зростання заробгт-них плат укра1нських суддiв стало автоматичним - поза розсудом законодавчо! або виконавчо! влади [1, с. 291]. 1з того моменту заробiтна плата суддiв невпинно зростае щороку 1 шчня разом з iндексацiею прожиткового мтмуму. Водночас, ця реформа стала можливою лише за рахунок урiзання низки шших соцiальних гарантiй суддiв, яю передбачались Законом Укра!ни "Про статус судд!в" вiд 15.12.1992 № 2862-Х11 [2].
При цьому, Б. Желш та М. Дiдиченко звертають увагу на те, що згщно з нормами ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв" вiд 02.06.2016 № 1402-УШ [3] на сьогоднi складовi суддiвськоi ви-нагороди е чггко визначеними, 11 складае посадовий оклад та доплати за вислугу роюв, перебування на адмшстративнш посадi в суд^ науковий ступiнь, роботу, яка передбачае доступ до державно! таемнищ (ст. 135) [4, с. 103; 5, с. 184]. Вщповщно, ця норма скасувала премп суддям, як були пею додатковою винагородою, що стимулювала 1х до вiдповiдального ставлення щодо здiйснення правосуддя та тдвищення професiйного рiвня. Скасування низки форм сощального забезпечення обумовило такий стан речей, за яких суддя, насамперед, вмотивований на довше затриматись на посадi та на просування службовою кар'ерою, оскiльки обсяг доходiв та соцiального забезпечення сьогодш залежить, здебiльшого, вiд цих факторiв.
Таким чином висновуемо, що першою i найголовнiшою тенденцiею подальшого розвитку правового регулювання соцiального забезпечення суддiв в умовах евроiнтеграцii Укра1ни на сьогодш е збшьшення заробггно! плати суддiв за рахунок урiзання сощальних гарантiй. Наступний рiст заробiтноi плати ще1 категорii працiвникiв у подальшому пов'язаний iз ростом економiки нашо! держави, а збiльшення обсягiв сощального забезпечення не спостертаемо вже декшька рокiв.
У зв'язку iз вищенаведеним, можна дiйти до висновку про юнування ще двох тенденцiй -тенденци зменшення змiсту та обсягу сощального забезпечення суддiвського корпусу (на 11 юну-вання вказують деяю вiтчизнянi науковцi, зокрема М. Дщиченко [5, с. 186]) та тенденци переходу держави вщ переважання натурального сощального забезпечення (за рахунок, насамперед, пшьг та гарантш) до грошового забезпечення. Перша тенденщя полягае у тому, що у порiвняннi iз ЗУ "Про статус суддiв" вщ 15.12.1992 № 2862-Х11 [2], обсяг сощального забезпечення суддiв, закрiплений у нормах ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв" вiд 02.06.2016 № 1402-УШ [3] е значно вужчим. При чому, за останне десятилгття цей процес, фактично, е одностороншм - перелш форм сощального забезпечення зменшуеться, i обсяги його надання також не залишаються сталими.
Грошове забезпечення суддiв до судово1 реформи полягало у наданш посадового окладу, премш, доплат за квалiфiкацiйнi класи, надбавок за вислугу роюв та шших надбавок. Станом на сьогодш, не зважаючи на скасування премдавання, кшьюсть надбавок все одно було збшьшено i до них було додано доплати за перебування на адмшстративнш посадi в судi, науковий стутнь та роботу, що передбачае доступ до державно1 таемнищ. Водночас, як ми вщзначали, обсяг сощального забезпечення за щ роки було суттево зменшено. Звiдси можна висновувати про актуальнють друго1 видшено1 нами тенденцii.
Таким чином, зробимо висновок про можливють видiлення на сьогодш наступних тенденцш подальшого розвитку правового регулювання сощального забезпечення суддiв в умовах еврош-теграцii Укра1ни:
1) адаптацiя европейських стандартiв та досвщу зарубiжних держав у нормах законодавства про судоустрш i статус суддiв Укра1ни;
2) збiльшення заробггао1 плати суддiв за рахунок урiзання соцiальних гарантiй;
3) зменшення змюту та обсягу сощального забезпечення суддiвського корпусу;
4) переходу держави вщ переважання натурального сощального забезпечення (за рахунок у першу чергу пшьг та гарантш) до грошового забезпечення.
Неабияку роль у глобальному процес европейсько1 штеграци нашо1 держави вщграе адаптацiя европейських стандарта та досвщу зарубiжних держав у законодавчш дiяльностi, оскшь-ки за невщповщносп правово1 системи Укра1ни правовш системi Свропейського Союзу вiдповiдна мета не може бути досягнутою. Тому, виршення евроштеграцшних завдань Укра1ни передбачае, зокрема, й обов'язкову адаптащю правового регулювання вггчизняно1 судово1 системи до системи Свропейського Союзу.
Пюля здобуття незалежностi наша держава одразу взяла курс на европейську штегращю та у першi роки незалежностi уклала низку угод про сшвробггництво та партнерство мiж Укра1ною i Свропейськими Ствтовариствами та !х державами-членами. Проте, членство Украши в Свро-пейському Союзi не е простим процесом, адже для цього наша краша та вггчизняне законодавство мають вщповщати високим критерiям та стандартам. Так, правовi системи Свросоюзу та европейських мiжнародних органiзацiй загалом характеризуються узгодженим спшьним правовим полем, яке сприяе !х спiвробiтництву. Адаптацiя европейських стандарта та досвщу зарубiжних держав у нормах законодавства про судоустрш i статус суддiв Укра1ни щодо сощального забезпечення суддiв поставить вггчизняних службовцiв в однакове становище iз суддями бiльш розвинених европейських держав, що сприятиме налагодженню сшвробггництва у сферi судочинства.
Реалiзацiю ще1 тенденцп вбачаемо в двох напрямках:
1) ратифшащя европейського законодавства у сферi судочинства, яке, зокрема, врегульовуе питання сощального забезпечення суддiв;
2) дослщження досвiду бiльш розвинених европейських держав й запозичення !х позитивного досвщу законотворення.
Щодо першого напрямку, можна висновувати, що дiяльнiсть у цьому напрямку в нашш державi здшснюеться вже протягом тривалого часу. Так, аналiз европейських та мiжнародних стандартiв у сферi судочинства продемонстрував, що найважливiшi законодавчi акти у цш сферi е вiтчизняним джерелом права, а також враховуються законодавцем при удосконаленш чинного законодавства. Наприклад, аналiз Свропейсько1 хартп про закон "Про статус суддiв" [6] свщчить про те, що вiтчизняний ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв" вiд 02.06.2016 № 1402-УШ [3] роз-роблявся iз урахуванням цих рекомендацiй. Тож, на сьогоднi шститут соцiального забезпечення суддiв в Украш складаеться iз тих елементiв, як мають бути присутнiми у вщповщних iнститутах европейських держав. 1з цього зробимо висновок, що подальший розвиток сощального забезпечення суддiв в Украш пов'язаний iз виконанням ушх рекомендацiй, якi можуть мати мюце зi сторони европейських компетентних шстанцш шляхом внесення змiн до ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв".
1ншим напрямком виокремлюемо дослiдження досвщу бшьш розвинених европейських держав й запозичення !х позитивного досвiду законотворення. У цьому контексп варто вщзначити, що аналiзувати варто як позитивний, так i негативний досвiд законотворення, проте запозичати виключно його прогресивш зразки. При цьому, у аналiзi варто опиратись на т держави, яю вже е членами Свропейського Союзу, та чий приклад е показовим для Украши, або ж на держави, яю встановили подiбний до вггчизняного курс, мають чггю стратеги щодо вступу до СС та продемонст-рували значш устхи у реформуваннi сфери судочинства. Тому, втшення цiеl тенденцil вбачаемо також у подальшому внесеннi змiн до ЗУ "Про судоустрш i статус суддiв", проте iз урахуванням вже наявних у шоземних законодавствах норм та усшшно1 практики !х реалiзацil.
Як ми зауважували, тенденцiя збшьшення заробiтноl плати суддiв за рахунок урiзання соцiальних гарантiй полягае у тому, що впродовж останнього десятилггтя здшснюеться цшеспря-мована державна полггика iз збiльшення розмiрiв оплати пращ суддiв та зменшення !х сощального забезпечення. Щ процеси е взаемопов'язаними, чим i обумовлена актуальнiсть !х поеднання у
единий напрямок. 1з урахуванням зроблених у цш стагтi висновкiв, серед проблем цього напрямку можна виокремити наступш:
1) заробггаа плата суддiв значно перевищуе середню заробiтну плату шших категорiй працiвникiв, що викликае суттеве суспiльне невдоволення та прискiпливу увагу до роботи суддiв;
2) внаслщок цих процесiв, суддi не отримують окремi види соцiального забезпечення, характерш iншим категорiям публiчноi служби.
В подальшому втiлення цiеi тенденцii вбачаемо у наступних напрямках:
1. Оскшьки розмiр заробiтноi плати суддiв залежить вiд iндексацii прожиткового мшмуму в державi, у майбутньому вш буде лише зростати. Суттева економiчна криза у нашiй державi свщчить про те, що у подальшому такий постшний рiст буде можливим лише за умови урiзання сощальних гарантiй, оскiльки можливостi держави наразi е обмеженими;
2. Сам обсяг сощального забезпечення буде постiйно знижуватись, оскшьки компенсащя наявних обмежень прав суддi наразi здiйснюеться шляхом тдвищеного рiвня оплати працi. Тож, в майбутньому обсяг Роздшу IX "Забезпечення суддiв" ЗУ "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 02.06.2016 № 1402-УШ [3] буде зменшуватись.
Тенденцiя зменшення змiсту та обсягу сощального забезпечення суддiвського корпусу безпо-середньо пов'язана iз попередньою розглянутою нами, адже безпосередньо полягае у втшенш найпроблематичнiшого питання, пов'язаного iз сощальним забезпеченням суддiв - поступово1 мiнiмiзацii державних гарантiй. Порiвняння норм ЗУ "Про статус суддiв" вiд 15.12.1992 № 2862-Х11 [2] та "Про судоустрш i статус суддiв" вщ 02.06.2016 № 1402-УШ [3] свщчить про те, що кшьюсть актуальних напрямюв на сьогоднi е незначною. Було зменшено розмiр вихiдноi допомоги суддi у зв'язку iз вщставкою, скасовано допомогу у похованнi членам шм'1, змiнено умови забезпечення житловою площею, а саме формулювання вщповщних норм на разi е бшьш розмитим.
Окрiм того, суддiв позбавили права на позачергове влаштування дгтей у дошкшьш заклади, позачергове встановлення квартирного телефону, безплатне користування на територи Укра1ни всiма видами транспорту мюького, примiського i мiсцевого сполучення (крiм таксi), а також встановлення квартирно1 охоронно1 сигналiзацii i користування нею за рахунок державного бюджету [7, с. 143; 8]. О^м того, згщно з нормами ЗУ "Про статус суддiв" вщ 15.12.1992 № 2862-XII [2] суддi мали право на придбання на пшьгових умовах житлових примiщень комунального фонду та примщень, наданих 1м в користування iз знижкою на 50 вiдсоткiв вiд 1х вартосп та на одержання кредитiв на шдивщуальне i кооперативне житлове будiвництво з погашенням надано1 позики за рахунок вщповщних бюджета. Також суддям гарантувалась 50-вщсоткова знижка плати за займане ними та членами 1х шмей житло, комунальнi послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енерпя, установка i користування iндивiдуальним домашшм телефоном). Суддi мали право на бронювання мюць у готелях i на всiх видах транспорту, а також позачергового придбання про1зних документа. Окрiм усього вищенаведеного, суддям за рахунок державного бюджету, а членам 1х шмей за власний рахунок, щорiчно надавалась путiвка на санаторно-курортне лiкування.
Аналiз усього вищенаведеного свщчить про те, що за часи незалежносп Укра1ни вiдбулось суттеве зменшення змюту та обсягу соцiального забезпечення суддiвського корпусу, при чому ця тенденщя е актуальною i на сьогодш. Серед головних проблем цих процешв вiдмiтимо наступнi:
1) постшш науковi суперечки й дискусii. Кожна вщмша окремих суддiвських пiльг супроводжуеться дискушями щодо 1х необхiдностi, ролi суддiв у функцiонуваннi держави та 1х обмежень у правах в порiвняннi iз iншими категорiями пращвниюв;
2) змiст та обсяг сощального забезпечення суддiвського корпусу е меншим, шж в усiх iнших категорш публiчних службовцiв.
Подальше втiлення цього напряму вбачаемо у прийнятп змш до Роздiлу IX "Забезпечення суддiв" ЗУ "Про судоустрiй i статус суддiв" вiд 02.06.2016 № 1402-УШ [3].
Остання видшена нами тенденщя, переходу держави вщ переважання натурального сощального забезпечення (за рахунок, насамперед, пшьг та гарантш) до грошового забезпечення, також по суп проаналiзована та роз'яснена нами. На сьогодш юнуе лише декiлька форм сощального забезпечення сувдв, якi неможливо компенсувати у грошовш формi, зокрема щодо
державного захисту суддь Справедливим е компенсування тих ризиюв, яю несе суддя через службову дiяльнiсть, за рахунок держави. Водночас, високий рiвень грошового забезпечення суддi обумовлюе можливiсть самостшного забезпечення багатьма благами суспiльного життя, зокрема житлом чи оздоровленням. Тому, основним проблемним питанням ще! тенденци ми вбачаемо у позбавленнi судщ тих гарантiй, якими надiляються iншi категори працiвникiв.
Водночас, втiлення ще! тенденци е схожим iз попередшми проаналiзованими нами - шляхом внесення змш до Роздiлу IX "Забезпечення сувдв" ЗУ "Про судоустрiй i статус суадв" вiд 02.06.2016 № 1402-VIII [3]. При цьому, таю змши полягатимуть у наступному:
1) деталiзацiя статтi 135, зокрема доповнення новими видами доплат до посадового окладу;
2) зменшення обсягу Роздшу IX шляхом виключення статей, що регламентують надання соцiального забезпечення суддям.
Висновки. Щцсумовуючи дослiдження цього питання, зазначимо, що поняття "тенденци" позначае явище, яке становить сукупнiсть напрямiв подальшого розвитку соцiального забезпечення суддiв в умовах евроштеграцй Укра!ни. Дослщження засвiдчило, що iз моменту проведення судово! реформи 2010 року дiяльнiсть вiтчизняного законодавця у сферi сощального забезпечення суддiв була спрямована на суттеве зменшення його обсягiв. На сьогодш нашою державою здiйснюються заходи iз покращення оплати працi сувдв саме за рахунок урiзання сощальних гарантiй, а у по-дальшому передбачаеться приведення вiтчизняного законодавства про судоустрш та статус суддiв у вщповщнють до европейських стандартiв.
Як засвщчило наше дослiдження питань проблем та тенденцш подальшого розвитку правового регулювання сощального забезпечення суддiв в умовах евроштеграцй Укра!ни, законодавство про судоустрш та статус суддiв все ще перебувае на невисокому рiвнi для виршення поточних проблем, а рiвень науково! уваги до цих питань е невисоким.
Проблеми правового регулювання сощального забезпечення сувдв, передуем, пов'язаш iз тими тенденщями, якi iснують на сьогоднi, а саме iз зменшенням обсягiв сощального забезпечення та зосередженш на високому рiвнi оплати працi. Тому, переважна бшьшють проблем пов'язана саме iз тим, що цi процеси сприймають на науковому рiвнi неоднозначно. 1снуе чимало напрямкiв соцiального забезпечення сувдв, вiдсутнiсть державних гарантiй щодо яких може вважатись обмеженням !хшх прав. Водночас, законодавцем допущено деюлька неточностей у регламентацп наявних сьогоднi форм. Саме сукупнють цих спiрних питань i становить обсяг проблем правового регулювання сощального забезпечення суадв.
Наявш у правовiй доктринi тенденци подальшого розвитку правового регулювання сощального забезпечення сувдв е близькими за своею правовою природою, а !х видшення е тдсу-муванням ушх тих процесiв, якi вiдбувались в нашш державi впродовж останнiх десятилпъ, i особливо останнiми роками. Тепер усе зводиться до того, що чинна державна полггика у сферi сощального забезпечення суддiв i в майбутньому цей правовий шститут втратить свою актуальнiсть в силу тдвищення значення сувдвсько! винагороди, а здшснення цього процесу пов'язуеться iз адапта-цiею европейських правових стандарта до вггчизняних реалiй.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дрок Г. М. Конституцшно-правов1 засади реформування судово! влади в сучасних умовах державотворення в Укра!ш. Актуальш проблеми политики : зб. наук. пр. / редкол. : С. В. Ювалов (голов. ред.), Л. I. Кормич (заст. голов. ред.), Ю. П. Аленш та ш. Одеса : Фешкс, 2011. Вип. 42. С. 280-293. 2. Про статус судд1в : Закон Укра!ни в1д 15.12.1992 № 2862-XII. Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. 1993. № 8. С. 56. База даних "Законодавство Укра!ни". / ВР Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (дата звернення: 06.04.2020). 3. Про судоустрш i статус судд1в. Закон Укра!ни в1д 02.06.2016 № 1402-VIII. Вщомосп Верховно! Ради (ВВР). 2016. № 31. ст. 545. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (дата звернення: 06.04.2020). 4. Жел1к Б. £. Належне матер1альне
та сощальне забезпечення судщв як гарантiя !х незалежностi i недоторканносп в KOHTeKCTi аналiзу Закону Укра!ни "Про судоустрiй i статус судщв". Вюник Вищо! ради юстици. 2010. №4. С. 98-104. 5. Д)диченко М. А. Стан сощального забезпечення суддiв в умовах проведення судово! реформи. / Форум права. 2012. № 2. С. 183-187. 6. £вропейська харпя про закон "Про статус суддiв" : Мiжнародний документ вiд 10.07.1998. № 994_236. База даних "Законодавство Укра!ни" / ВР Укра!ни. URL: http://zakon0.rada.gov. ua/laws/ show/994_236 (дата звернення: 11.04.2020). 7. Бурдяк В. I. Державна служба як особливий рiзновид суспшьно-корисно! працi. Науково-виробничий журнал: "Держава i рeгiони". 2009. № 4. С. 140-147. 8. Кравчик М. Б. Реформування судово! системи як важлива складова европейсько! iнтeграцi! Укра!ни : дис. канд. юрид. наук : 12.00.10. / ПВНЗ "Львiв. ун-т бiзнeсу та права". Львiв, 2015. 217 с.
REFERENCES
1. Drok H. M. Konstytutsiino-pravovi zasady reformuvannia sudovoi vlady v suchasnykh umovakh derzhavotvorennia v Ukraini. [Constitutional and legal principles of reforming the judiciary in modern conditions of state formation in Ukraine]. Aktualni problemy polityky: zb. nauk. pr. / redkol. : S. V. Kivalov (holov. red.), L. I. Kormych (zast. holov. red.), Yu. P. Alenin ta in.; Odesa : Feniks, 2011. Vyp. 42. P. 280-293. 2. Pro status suddiv [On the status of judges]: Zakon Ukrainy vid 15.12.1992 No. 2862-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1993. No. 8. p. 56. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (data zvernennia: 06.04.2020). 3.Pro sudoustrii i status suddiv. [On the judiciary and the status of judges]. Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 No. 1402-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). 2016. No. 31. P. 545. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (data zvernennia: 06.04.2020). 4. Zhelik B. Ye. Nalezhne materialne ta sotsialne zabezpechennia suddiv yak harantiia yikh nezalezhnosti i nedotorkannosti v konteksti analizu Zakonu Ukrainy «Pro sudoustrii i status suddiv». [Proper material and social security of judges as a guarantee of their independence and inviolability in the context of the analysis of the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges"]. Visnyk Vyshchoi rady yustytsii. 2010. No.4. P. 98-104. 5. Didychenko M. A. Stan sotsialnoho zabezpechennia suddiv v umovakh provedennia sudovoi reformy.[ The state of social security of judges in terms of judicial reform]. Forum prava. 2012. No. 2. P. 183-187. 6. Ievropeiska khartiia pro zakon «Pro status suddiv» [The state of social security of judges in terms of judicial reform.]. Mizhnarodnyi dokument vid 10.07.1998 No. 994_236. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: http://zakon0.rada.gov. ua/laws/show/994_236 (data zvernennia: 11.04.2020). 7. Burdiak V. I. Derzhavna sluzhba yak osoblyvyi riznovyd suspilno- korysnoi pratsi. [Civil service as a special kind of socially useful work]. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal: "Derzhava i rehiony". 2009. No. 4. P. 140-147. 8. Kravchyk M. B. Reformuvannia sudovoi systemy yak vazhlyva skladova yevropeiskoi intehratsii Ukrainy [Reforming the judicial system as an important component of European integration of Ukraine] : dys. kand. yuryd. nauk : 12.00.10; PVNZ «Lviv. un-t biznesu ta prava». Lviv, 2015. 217 p.
Дата надходження: 13.08.2020р.
Nazar Huk
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Department of Civil Law and Process, postgraduate student I year of specialization 081 "Law"
LEGAL REGULATION OF SOCIAL SECURITY OF JUDGES IN THE CONDITIONS OF UKRAINE'S EUROPEAN INTEGRATION: TRENDS OF FURTHER DEVELOPMENT
It is noted that today the sphere of social security of judges in Ukraine is characterized by the following areas: 1) adaptation of European standards and experience of foreign countries in the legislation on the judiciary and the status of judges of Ukraine; 2) increase in judges' salaries by cutting social guarantees; 3) reduction of the content and volume of social security of the judiciary; 4) the transition of the state from the predominance of in-kind social security (due primarily to benefits and guarantees) to cash security.
As evidenced by our study of issues and trends in the further development of legal regulation of social security of judges in Ukraine's European integration, legislation on the judiciary and the status of judges is still low to address current issues, and the level of scientific attention to these issues is low.
The problems of legal regulation of social security of judges are primarily related to the current trends, namely the reduction of social security and the focus on high wages. Therefore, the vast majority of problems are due to the fact that these processes are perceived at the scientific level ambiguous. There are many areas of social security for judges, the lack of state guarantees for which can be considered a restriction of their rights. At the same time, the legislator made several inaccuracies in the regulation of existing forms. It is a set of these controversial issues and is the result of the volume of problems of legal regulation of social security of judges.
Key words: social security of judges; legal regulation; European integration of Ukraine; national legislation; European Union legislation; legal norms; principles of national legislation on the judiciary and the status of judges.
