Принципи формування суддівського корпусу України Текст научной статьи по специальности «Право»

Принципи формування суддiвського корпусу УкраГни Formation's Principles of the Judiciary of Ukraine

Вггалш Гудима 1

Vitaliy Hudyma

1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine

DOI: 10.22178/pos.71-5

JEL Classification: K40

Received 29.05.2021 Accepted 26.06.2021 Published online 30.06.2021

Corresponding Author: Hudyma.Vitaliy@ukr.net

© 2021 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License

Анотащя. У статт розкрито i дослщжено основн принципи формування суддiвського корпусу в Укра'1'Hi. Встановлено, що пiд суддiвським корпусом слiд розумгги вiдповiдну кiлькiсть державних службовцiв, як займають вiдповiднi посади суддiв у судових органах УкраГни. Доведено, що суддi ухвалюють загальнообов'язковi рiшення, вщ результатiв яких залежать, до прикладу, подальшi процеси пiддержання законностi та правопорядку у державК Визначено, що у законодавствГ вiдсутнe не лише чггке визначення поняття «суддГвський корпус», але i вiдсутнi основнi засади та принципи, у вГдповщност до яких мае вщбуватись процес формування суддiвського корпусу в УкраTнi. Встановлено, що засади формування суддiвського корпусу в УкраТн повиннi виходи iз вимог, що ставляться до кандидат, що претендують на посади суддiв, та якi, до прикладу, визначен статтею 69 «Вимоги до кандидат на посаду суддЬ> Закону УкраГни «Про судоустрiй i статус суддiв». Доведено, що однiею iз складових процедури формування суддiвського корпусу в УкраТн виступае квалiфiкацiйне оцiнювання кандидат, що претендують на посади суддiв. З'ясовано, що проведення квалiфiкацiйного оцшювання суддiв у вiдповiдностi до критерГю професiйноT компетентностi повинно базуватися на принцип спецiалiзацГl' та iнстанцiйностi. Встановлено, що основними принципами, на засадах яких вщбуваеться призначення суддiв-кандидатiв на посади членГв ВищоТ ради правосуддя, виступають: принцип верховенства права; принцип професшностГ; принцип пу6лГчностГ; принцип полггично'Т нейтральностi. Визначено, що одним Гз ключових принципГв формування суддГвського корпусу в УкраТш повинен стати принцип недопущення поличного впливу, а саме його суть розкриваеться у тому, що суб'екти, що братимуть безпосередньо як пряму, так i опосередковану участь у формуванн суддГвського корпусу, не повинн у жодному разГ мати будь-як вщносини Гз полггичною сферою. Зазначено, що перспективами подальших дослГджень у цьому напрямГ е дослщження цГлГсноТ системи i особливостей формування суддГвського корпусу в УкраМ

Ключов1 слова: суддя; корпус суддГв; незалежнГсть суду i суддГв; органи суддГвського самоврядування.

Abstract. The article reveals and researches the basic principles of the formation of the judiciary in Ukraine. It is established that judicial corps should be understood as an appropriate number of civil servants who hold the relevant positions as judges in the judicial bodies of Ukraine. It has been proved that judges make universally binding decisions, which determine, for example, other processes of maintaining law and order in the state. It is determined that the legislation lacks a clear definition of the term "judiciary" and lacks the primary grounds and principles by which the process of formation of the judicial corps in Ukraine should take place. It is established that the principles of formation of the judiciary in Ukraine should be based on the requirements for candidates for the position of judges, which are defined by Article 69, "Requirements for candidates for the position of the judge" of the Law of Ukraine "On Judiciary and the Status of Judges". It is proved that one of the components of the procedure for the formation of the judiciary in Ukraine is the qualification

assessment of candidates for the position of judges. It was found out that the qualification assessment of judges by the criterion of professional competence should be based on the principle of specialization and instance. It is established that the main principles based on which the appointment of judges-candidates for the positions of members of the Supreme Council of Justice are: the principle of the rule of law; the principle of professionalism; the principle of publicity; the principle of political neutrality. It is determined that one of the critical principles of formation of the judiciary in Ukraine should be the principle of non-political influence, namely its essence is revealed in the fact that entities that will participate both directly and indirectly in the formation of the judiciary should not, in any case, have any relation to the political sphere. It is noted that the prospects for further research in this area are the study of the holistic system and features of the formation of the judiciary in Ukraine.

Keywords: court; judge; the judiciary; training of judges; justice; proceedings; judicial power.

ВСТУП

Управлшня на рiвнi держави не може бути ращональним та ефективним, якщо немае належно! правово! бази регулювання такого процесу. О^м того, такий процес управлшня вимагае спещально утвердженого мехашзму. З огляду на те, особливого значення набувае правозастосування правових норм у контекст гарантування та забезпечення реалiзащi' прав i свобод громадян, що визначено Кон-ститущею Укра!ни [1] та шшими законами.

Практика показуе, що одним iз напрямюв фо-рмування правово! держави виступае прове-дення реформи у судовш систему осюльки завдяки цьому можна забезпечити гарантп дотримання прав i свобод громадян. Водно-час реформування судово! системи вимагае формування високопрофесшного i доброчес-ного суддiвського корпусу.

Таким чином, звертаючи увагу на зазначене вище, дощльно зауважити, що в основi тематики цього дослщження лежатиме формування високопрофесшного i доброчесного суддiвського корпусу.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свiд-чить про те, що проблематика формування суддiвського корпусу виступае основою дос-лiджень багатьох науковщв, зокрема Грунто-внi дослiдження у цьому напрямку проводять А. Алексеева [2], I. Русакова [3], М. Савенко [4], Л. Скомороха [5] та шшь

Так, А. Алексеева [2] в контекст проведених дослщжень зауважуе, що формування суддiв-ського корпусу в Укра!ш мае базуватися на таких засадах, як те, що:

обрання суддiв першо'' шстанцп повинно проходити через прямi загальш вибори у вщ-повiдностi до принципу територiальностi;

суддi вищих судових органiв повиннi обира-тися i3 числа суддiв перщо'' шстанцп у вщпо-вiдностi до регiону, у якому вони здшснюва-тимуть дiяльнiсть;

суддi вищих спецiалiзованих судiв повинш обиратися на загальному суддiв Укра'ни i3 числа суддiв, що здшснюють правосуддя у апеляцiйних судах.

Науковець I. Русакова у пращ [3] розглядае формування суддiвського корпусу в Укра'ш в контекстi кторичних перетворень. З огляду на проведеш дослiдження, головний спеща-лiст вщдыу представництва iнтересiв Вищо'' ради правосуддя в судах управлшня секрета-рiату Вищо'' ради правосуддя зазначае, що формування суддiвського корпусу в Укра'ш стане поштовхом до:

1) реалiзащi' правово'' реформи;

2) формування сучасно'' системи судових ор-ганiв;

3) забезпечення незалежного та упереджено-го функщонування органiв судово'' гiлки влади.

Л. Скомороха [5] також розглядае проблематику принцитв формування суддiвського корпусу в Укра'ш. Так, з позицп одного iз за-вiдувачiв вiддiлiв Вищо'' ради правосуддя, формування суддiвського корпусу в Укра'ш стане одним iз головних етапiв формування незалежносп судово'' гiлки влади та ключо-вим аспектом пiдвищення авторитетной суддiв та судiв серед населення. Що стосуеть-

ся проблем, що виникають на шляху такого процесу, то беззаперечною, на думку Л. Скоморохи [5], виступае проблема недосконало! морально! поведшки суддiв у контекст здiй-снення правосуддя.

За результатами проведеного аналiзу науко-вих праць [1; 2; 3; 4; 5] з'ясовано, що недоста-тньо розкритими залишаються питання фо-рмування суддiвського корпусу в Укра!ш, ви-ходячи iз принципiв, якими мае визначатись та керуватись цей процес.

Метою статтi е розкрити i дослщити осно-внi принципи формування суддiвського корпусу в Украшь

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Перш нiж приступити до розкриття основних принципiв, якими визначаеться процес формування суддiвського корпусу в Укра!ш, слiд розкрити змкт поняття «суддiвський корпус». При цьому, слщ вiдмiтити, що у законо-давствi немае чiткого визначення поняття «суддiвський корпус». Щоб конкретизувати змкт поняття «суддiвський корпус», то, до прикладу, суддiвський корпус Верховного Суду формують [6]: 1) суддi Велико! палати;

2) суддi Касацшного адмiнiстративного суду;

3) суддi Касацшного господарського суду; 4) суддi Касацшного кримшального суду; 5) Су-ддi Касацiйного цивiльного суду.

Натомiсть судова практика показуе, що пiд суддiвським корпусом слiд розумiти вщповь дну юльюсть державних службовцiв, якi зай-мають вiдповiднi посади суддiв у судових органах Укра!ни. Акцентуючи увагу на статтi 127 Конституцп Укра!ни [1], слiд вiдмiтити, що правосуддя в Укра!ш здiйснюють суддь Вiдповiдно до статтi 56 «Права та обов'язки суддЬ> Закону Укра!ни «Про судоустрiй i статус суддiв» [7], на суддiв накладаються обов'язки:

- вчасно, справедливо та безсторонньо розг-лядати судовi справи та ухвалювати за ними судовi ршення, базуючись при цьому на засадах та правилах судочинства;

- у професшнш дiяльностi дотримуватись правил суддiвськоi етики та етично! поведш-ки;

- подавати спецiальну декларацiю доброчес-ностi суддi i спецiальну декларацш родинних вiдносин суддi;

- з повагою ставитися до учасникiв судового процесу;

- не виносити на розголос шформацш, яка е таемницею та охороняеться законом, зокрема е таемницею нарадчо! кiмнати та/чи закри-того судового засщання;

- дотримуватись вимог та обмежень, що ви-значеш законодавством про запобiгання ко-рупцп;

- подавати спецiальну декларацiю особи, що уповноважена на виконання функцш державних органiв чи оргашв мiсцевого самовряду-вання;

- постшний розвиток особистих та професш-них якостей, умшь, навичок, пiдвищення ква-лiфiкацii до вiдповiдного рiвня, що е необхщ-ним для здшснення правосуддя у вiдповiд-ному судь де обiймаеться посада;

- звернення iз повiдомленням до Вищо! ради правосуддя та до Генерального прокурора про подш втручання у процес здшснення правосуддя в перюд 5-ти дшв вщ моменту встановлення тако! подГ!;

- зазначати законнiсть джерел походження особистого майна зпдно iз вимогою прохо-дження квалiфiкацiйного ощнювання чи у порядку, якщо мае мкце дисциплiнарне про-вадження стосовно суддь

Опираючись на зазначене, слщ зауважити, що суддi виконують одш iз доволi вiдповiдаль-них завдань з помiж iнших видiв та сфер дiя-льностi. Зокрема, суддi ухвалюють загально-обов'язковi рiшення, вщ результатiв яких за-лежать, до прикладу подальшi процеси пiд-держання законносп та правопорядку у дер-жавi. Завдяки суддям у людськш свiдомостi формуеться розумiння, що е добро, а що е зло, що е правда, а що - брехня, що е справедли-вкть, а що - несправедливкть. У випадку, якщо присутнш баланс мiж зазначеними ви-ще вимогами порушений, то неможливо по-будувати правову державу, осюльки зростае рiвень недовiри не лише до судово! плки влади, але i до шших гiлок влади. Водночас слiд вщзначити, що насамперед суддi повиннi виступати тим елементом, який забезпечуе взаемовщносини мiж органами державно! влади та громадянами i суспiльством в щло-му.

З огляду на те, для досягнення балансу мiж такими категорiями, треба насамперед не

лише посилити рiвень дотримання вимог, визначених законом, щодо здшснення правосуддя, але й забезпечити цШсну та поступову реалiзацiю процедури формування суддiвсь-кого корпусу. При чому, сам процес формування суддiвського корпусу повинен базува-тися на вщповщних, а саме визначених законом, засадах та принципах.

Тут дощльно зауважити про вщсутшсть у за-конодавсга не лише чiткого визначення по-няття «суддiвський корпус», але i про вщсут-нiсть основних засад та принцитв, у вщпо-вщносп до яких мае вiдбуватись процес формування суддiвського корпусу в Украшь

Однак, варто вiдмiтити, що формування суд-дiвського корпусу в Укра!ш повинно базува-тися також на ключових засадах судочинства, яю передбаченi статтею 129 Конституцп Ук-ра!ни [1]. Вiдтак, судочинство в Укра!ш повинно здiйснюватись з огляду на:

- дотримання рiвностi прав уах учaсникiв, що беруть участь у судовому процесi, як перед законом, так i перед судом;

- забезпечення процесу доведення вини;

- досягнення змагальносп сторш i забезпечення свободи у контексп надання вщповщ-них докaзiв суду та доведення !х переконли-востi перед судом;

- тдтримання прокурором у судi публiчного обвинувачення;

- гарантування права на захист обвинуваче-ному;

- гласшсть та вiдкритiсть судового процесу i його фiксувaння за допомогою технiчних за-собiв;

- прийнятш термiни розгляду судових справ;

- гарантування права на здшснення апеля-цшного перегляду справи, а у окремих випад-ках - на здшснення касацшного обстеження ршення, що було прийняте за вщповщною судовою справою;

- обов'язковiсть ухвалення судового ршення.

Анaлiзуючи зaзнaченi вище основнi засади судочинства, слщ вiдмiтити, що, до прикладу, таю засади, що передбачають дотримання рiвностi прав усiх учасниюв, що беруть участь у судовому процеа, як перед законом, так i перед судом, та досягнення змагальносп сто-рiн i забезпечення свободи у контексп на-

дання вщповщних доказiв суду та доведення !х переконливостi перед судом не можуть бути вiднесенi до засад формування суддiвсько-го корпусу в Украшь

Засади формування суддiвського корпусу в УкраШ повиннi виходити i3 вимог, що став-ляться до кандидатв, що претендують на посади суддiв. З огляду на те, статтею 69 «Вимо-ги до кандидат на посаду суддЬ> Закону Ук-раши «Про судоустрш i статус суддiв» [7] за-значено, що на посаду суддi може претенду-вати кандидат, що:

1) е громадянином Украши;

2) не мае менше 30-ти роюв та не досяг ще 65-ти рокiв;

3) здобув вишу юридичну освiту;

4) мае стаж професiйноi дiяльностi не менше 5-ти роюв, при чому тыьки у галузi права;

5) е компетентним та доброчесним;

6) досконало володiе державною мовою;

7) не е визнаний судом як обмежено дiездат-на чи недiездатна особа;

8) не мае жодних хрошчних психiчних та/чи iнших захворювань;

9) мае непогашену та/чи незняту судимiсть;

10) рашше не був звiльнений iз посади суддi внаслiдок: а) учинення значного дисциплша-рного проступку, грубого або систематичного нехтування обов'язками; б) виявлення його невщповщносп займанiй посад^ в) порушен-ня ним вимог стосовно несумкносп; г) пору-шення обов'язку пред'явити докази законно-сп джерел походження майна; д) набрання законно'1' сили обвинувального вироку щодо нього;

11) був рашше звыьнений iз посади суддi за результатами не проходження квалiфiкацiй-ного оцiнювання.

Одшею iз складових процедури формування суддiвського корпусу в УкраШ виступае ква-лiфiкацiйне оцiнювання кандидатiв, що претендують на посади суддiв. Згщно статтi 83 «Завдання квалiфiкацiйного ощнювання» Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» [7] проведення квалiфiкацiйного оцiнювання суддiв у вщповщносп до критерiю професш-но'' компетентности повинно базуватися на принципi спецiалiзацii та iнстанцiйностi.

Що стосуеться кандидат, яю претендують на членство у Вищш рaдi правосуддя, то вщ-повiдно до стaттi 7 «Принципи обрання (при-значення) на посади члешв Вищо! ради правосуддя» Закону Укра!ни «Про Вищу раду правосуддя» [8] основними принципами, на засадах яких вщбуваеться призначення суд-дiв-кaндидaтiв на посади членiв Вищо! ради правосуддя, виступають: 1) принцип верховенства права; 2) принцип професшносп; 3) принцип публiчностi; 4) принцип политично! нейтрaльностi.

Акцентуючи увагу на реформуванш судово! гiлки влади у контексп забезпечення неза-лежност i неупередженостi суддiвського корпусу, слщ вщмггити, що на сьогодш досить неурегульованими та невирiшеними до юнця е питання стосовно формування та лшвщацп судiв.

Опираючись на положення статт 125 Конституцп Укра!ни [1], процедура утворення суду, його реоргашзацп та лшвщацп визнача-еться законом, проект якого повинен вносити Президент Укра!ни до Верховно! Ради Укра!-ни, але тсля того, як отримав вщповщш кон-сультацп Вищо! ради правосуддя.

Однак, принцип, за яким Президент Укра!ни мае повноваження утворювати, реоргашзо-вувати та лжвщовувати суд, суперечить по-ложенням Стльного Висновку № 801/2015 Венещансько! комiсГi i Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бв-ропи (ГД-1) щодо Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» i внесення змш до Закону Укра!ни «Про Вищу раду юстицп Укра!-ни» [9], прийнятого на 102-у пленарному за-сiдaннi. Так, вiдповiдно до пункту 92 Венеща-нська комiсiя та Директорат зауважують, що однiею iз нaйбiльш серйозних проблем, яка мають вщношення до забезпечення незалежносп судово! гiлки влади в Укра!ш, виступае проблема позбавлення Президента Укра!ни повноважень утворювати та лжвщовувати суди. На думку Венещансько! комки та Директорату, щ питання повинш входити до ком-петенцп оргaнiв законодавчо! гiлки влади.

Акцентуючи увагу на Стльному Висновку № 801/2015 Венещансько! комки i Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бвропи (ГД-1) щодо Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» i внесення змiн до

Закону Укра!ни «Про Вищу раду юстицп Украши» [9], питання щодо утворення та лжвща-цп суду не мае якогось прямого вщношення до принципу, яким мае забезпечуватись за-коншсть дiяльностi суддiвського корпусу. Однак, як показуе практика, протягом усього перюду незалежносп, судова гiлкa влади пос-тiйно виступае об'ектом полничних конфлiк-тiв. Це пояснюеться тим, що посaдовi особи, що належали до високого рiвня влади, мали постшний вплив на голiв судiв та застосову-вали вiдповiднi мехашзми, до прикладу, лiк-вiдaцiя суду, з метою досягнення очжуваного политичного результату.

Як вирiшення тако! проблеми та виконання положень, визначених Стльним Висновком № 801/2015 Венещансько! комки i Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бвропи (ГД-1) щодо Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» i внесення змш до Закону Укра!ни «Про Вищу раду юстицп Укра!ни» [9], потрiбно першочергово та назавжди вiдокремити судову гiлку влади вщ законодавчо! та вiд виконавчо! плок влади.

У такому контекстi одним iз ключових прин-ципiв формування суддiвського корпусу в Ук-ра!ш повинен стати принцип недопущення политичного впливу. Тобто суб'екти, що бра-тимуть безпосередньо як пряму, так i опосе-редковану участь у формуванш суддiвського корпусу, не повинш у жодному рaзi мати будь-яю вiдносини iз полiтичною сферою. Таю особи мають обиратися неупереджено, осюльки, будучи учасниками процедури формування суддiвського корпусу в Укра!ш, вони повинш пщтверджувати вiдповiднiсть су-ддiв на вимоги до кандидатв, що претендують на посади суддiв, визнaченi законом.

Звертаючи увагу на принципи незалежносп та недоторканносп суддь якi гарантуються статтею 126 Конституцп Укра!ни [1] та статтею 48 «Незалежшсть суддi» Закону Укра!ни «Про судоустрiй i статус суддiв» [7], слiд вiд-мгтити, що тaкi принципи повиннi бути реа-лiзовaнi до осiб, що безпосередньо зaдiянi у вiдборi кандидатв на посади суддiв. Що стосуеться положення про те, що не можна сумь щати посаду суддi iз пiдприемницькою дiя-льшстю чи iншою дiяльнiстю за винятком то!, що засвщчуе його членство у нащональ-них чи мiжнaродних aсоцiaцiях i iнших орга-шзащях, то воно повинно бути чгтко установ-

лене та ухвалене вщповщним законодавчим актом. При чому основними засадами дiяль-ност, яка дозволена суддям, повинш висту-пати:

1) захист штереав суддiв;

2) утвердження авторитетност судово! влади у сустльсга;

3) розвиток юридично! науки i професп.

Лише у випадку законодавчого закршлення окремим актом положення про неможливкть сумiщати посаду суддь то це дозволить сфор-мувати суддiвський корпус у контекстi про-ведення незалежного та водночас самостш-ного оцiнювання документiв, що подаються кандидатом, що претендуе на посаду суддь на виявлення фактв можливого порушення.

Окрiм Конституцп Укра!ни [1] принцип неза-лежностi судово! гыки влади закладений та-кож i у Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод [10]. Так, у статт 6 «Право на справедливий суд» цього мiжнаро-дного документа зазначено право кожного на публiчний та справедливий розгляд його справи в перюд спецiально установленого термшу безстороннiм та незалежним судом.

Що стосуеться гарантш незалежностi суддь то, до прикладу, на думку М. Савенка [4], таю гарант! дощльно подiлити на економiчнi, правовi та полiтичнi. Якщо звернути увагу на полпичш гарант! незалежностi суддiв, то тут слiд вiдмiтити наступне. Так, посадовi особи у ходi оцiнювання документiв, якi поданi кандидатами на посади суддiв, повинш, перш за все, мати гарантп вщ впливу полггичних сил на результати ощнювання. Окрiм того, таю особи не повинш мати жодних зв'язюв iз представниками пол^ично! елпи та не бути у полпичному або близько полiтичному пщпо-рядкуванш. З огляду на те, якщо таю полгги-чнi гарант! надаються особам, що ощнюють кандидатiв, що претендують на посади суд-дiв, то це вже е позитивним аспектом форму-вання суддiвського корпусу в Укра!ни та ре-формування судово! гыки влади.

Однак, практика показуе, що пол^ичш гарантп незалежностi суддi на сьогоднi ще не до кiнця реалiзованi. До прикладу, це присут-нiсть та чиншсть положень статтi 125 Конституцп Укра!ни [1], за яким процедура утво-рення суду, його реоргашзащя та лiквiдацiя визначаеться законом, проект якого повинен

вносити Президент Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни, але пiсля того, як отримав вщпо-вiднi консультацГ! вщ Вищо! ради правосуддя, та статп 128 Конституцп Укра!ни [1] у вщпо-вiдностi до якого Президент Укра!ни призна-чае на посади суддiв, при чому за поданням Вищо! ради правосуддя та у порядку, що установлений законодавством.

Тут дощльно звернути увагу на Висновок № 1 (2001) Консультативно! ради европейських суддiв для Ком^ету мМс^в Ради бвропи про стандарти незалежносп судових оргашв та незмшювашсть суддiв [11]. Так, вiдповiдно до п. 19 цього мiжнародного документу деяю держави мають конституцiею закрiплений прямий полггичний вплив на процес призна-чення кандидатiв на посади суддiв. Своею чергою, у ШвейцарГ! на кантональному рiвнi суддi обираються населенням, а на федеральному - парламентом Швейцарп. Таю самi засади обрання суддiв на посади до Федеративного конституцшного суду передбачеш i в Нiмеччинi, а також у 1талп та СловенГ!. Основна мета такого способу обрання нащлена на надання судовiй владi прямо! демократично! бази для здшснення правосуддя. Проте тут слiд вщмггити, що не потрiбно вiдносити пщ-порядкування призначення чи обрання суд-дiв на посади пiд вплив вузьких полггичних мiркувань. У такому випадку споаб обрання чи призначення суддiв на посади буде быьш небезпечним, нiж результативним.

Що стосуеться економiчних гарантiй незале-жностi суддь то вони нацiленi на матерiальне i соцiальне забезпечення тако! характеристики. Особливо вщомими е випадки, коли не-сприятливе матерiальне та фшансове становище суддi штовхае його на вчинення коруп-цшних правопорушень. Тому з метою запобь гання таких вчинкiв потрiбно беззаперечно надати суддям стабыьш гарантГ! щодо висо-кого рiвня заробiтноi плати. У такому контекст формування суддiвського корпусу в Укра!'ш вщбуватиметься незалежно вiд впливу корупцшних чинникiв.

Натомiсть правовi гарантГ! незалежност суд-дi характеризуватимуть особливу процедуру призначення суддiв на посади, притягнення !х до юридично! вiдповiдальностi у випадку вчинення правопорушення чи звыьнення су-ддiв iз посади. З огляду на проведеш дослi-дження, правовими гарантями забезпечення незалежностi суддi повиннi виступати:

1) забезпечення недоторканносп суддiв та надання ïm iмунiтету (для цього мають бути використаш yci передбачеш законом засоби щодо забезпечення особисто'' безпеки не тыьки сyддiв, але i членiв ïx сiмей, а також майна);

2) забезпечення незмшюваносп сyддi (тобто повинш бути передбачеш гарантп забезпечення стабыьносп перебування сyддiв на по-садi i неможливiсть ïx зняття iз таких посад, якщо на те не кнують встановленi законо-давством пщстави);

3) накладення заборони на втручання у процес здшснення правосуддя;

4) iншi види правових, зокрема юридичних гарантш (при чому на сьогодш немае чгтко установленого перелiкy таких гарантш).

Слщ вщмгтити, що недопущення впливу законодавчо'' плки влади на процедуру формування сyддiвського корпусу також мае певш позитивнi сторони. O^iM того, такий принцип дощльно реалiзyвати також i у контекст надання гарантш членам Вищо'' ради право-суддя.

Не менш важливого значення посщае надання гарантiй особам, до компетенцп яких на-лежить здшснення вщаву кaндидaтiв, що претендують на посади. Разом з тим, таю особи повинш теж беззаперечно пройти процедуру особистого вщаву з метою обрання кращих претендентв на таю посади. Основ-ними критерiaльними ознаками вiдсiвy таких претендентв повиннi виступати: а) рiвень вщповщносп таких осiб виконуваним обов'язкам; б) здатшсть неупереджено i про-феаонально виконувати обов'язки; в) пщт-вердження законносп шляхiв походження майна.

У контексп формування сyддiвського корпусу в Укра'ш слiд також враховувати положення Висновку щодо порядку квaлiфiкaцiйного ощнювання сyддiв в Укра'ш [12]. Вагомий внесок у положення цього документу зробив незалежний експерт у гaлyзi незалежносп судочинства Гар Йейн Нг.

ВИСНОВКИ

За результатами дослщження теорп i практики висвгглено i дослщжено принципи формування сyддiвського корпусу в Укра'ш. На ос-

новi цього можна зробити тaкi зaгaльнi ви-сновки:

- формування сyддiвського корпусу в Укра'ш регулюеться Конститyцiею Украши, Законом Украши «Про судоустрш i статус сyддiв», Законом Украши «Про вищу раду правосуддя», Стльним Висновком № 801/2015 Венещансько'' ^Miai' i Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бвропи (ГД-1) щодо Закону Украши «Про судоустрш i статус сyддiв» i внесення змш до Закону Украши «Про Вищу раду юстици Украши», Конвенщ-ею про захист прав людини i основоположних свобод, Висновком № 1 (2001) Консультативно'' ради европейських сyддiв для Комитету мМст^в Ради бвропи про стандарти незалежносп судових оргашв та незмшювашсть су-ддiв, Висновком щодо порядку квaлiфiкaцiй-ного ощнювання сyддiв в Укра'ш;

- пщ сyддiвським корпусом слiд розyмiти вщ-повiднy кiлькiсть державних слyжбовцiв, яю займають вiдповiднi посади сyддiв у судових органах Украши;

- сyддi ухвалюють зaгaльнообов'язковi рь шення, вщ резyльтaтiв яких залежать, до прикладу, подaльшi процеси пiддержaння за-конност та правопорядку у держaвi;

- у законодавств вiдсyтне не лише чгтке ви-значення поняття «сyддiвський корпус», але i вiдсyтнi основш засади та принципи у вщповщносп до яких мае вщбуватись процес формування сyддiвського корпусу в Укра'ш;

- засади формування сyддiвського корпусу в Укра'ш повинш виходи iз вимог, що став-ляться до кaндидaтiв, що претендують на посади сyддiв, та яю, до прикладу, визнaченi статтею 69 «Вимоги до кaндидaтiв на посаду суддЬ> Закону Украши «Про судоустрш i статус с^в»;

- однiею iз складових процедури формування сyддiвського корпусу в Укра'ш виступае ква-лiфiкaцiйне оцiнювaння кандидатв, що претендують на посади сyддiв;

- проведення квaлiфiкaцiйного ощнювання сyддiв у вiдповiдностi до критерш професш-но'' компетентностi повинно базуватися на принцип спецiaлiзaцiï та шстанцшност;

- основними принципами, на засадах яких вь дбуваеться призначення сyддiв-кaндидaтiв на посади членiв Вищо'' ради правосуддя, ви-

ступають: 1) принцип верховенства права; 2) принцип професшносп; 3) принцип публiч-носп; 4) принцип полпично! нейтральносп;

- на сьогодш досить неурегульованими та не-виршеними до кiнця е питання стосовно фо-рмування та лжвщацп судiв;

- принцип, за яким Президент Укра!ни мае повноваження утворювати, реоргашзовувати та лiквiдовувати суд, суперечить положенням Стльного Висновку № 801/2015 Венещансь-ко! комга! i Директорату з прав людини (ДПЛ) Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бвропи (ГД-1) щодо Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» i внесення змiн до Закону Укра!ни «Про Вищу раду юстицп Укра!ни», при чому питання щодо утворення та лжвщацп суду не мае прямого вщношення до принципу, яким

мае забезпечуватись законшсть дiяльностi суддiвського корпусу;

- одним i3 ключових принципiв формування суддiвського корпусу в УкраШ повинен стати принцип недопущення полiтичного впливу, а саме його суть розкриваеться у тому, що суб'екти, що братимуть безпосередньо як пряму, так i опосередковану участь у форму-ваннi суддiвського корпусу, не повинш у жо-дному разi мати будь-якi вiдносини i3 полiти-чною сферою;

- важливою засадою формування суддiвсько-го корпусу в УкраМ повиннi стати гарантп незалежностi суддь якi при цьому варто подь лити на економiчнi, правовi та полпгсчш.

Перспективами подальших дослiджень у цьому напрямi е дослiдження цiлiсноï' систе-ми i особливостей формування суддiвського корпусу в Украшь

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved April 1,

2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)

[Конститущя Укра'ни (Укра'на), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].

2. Alieksieieva, A. (2015). Formuvannia suddivskoho korpusu: nezalezhnist chy pidkontrolnist [The

formation of the judicial corps: independence or accountability]. Chasopys Akademii advokatury Ukrainy, 8(1), 73-75 (in Ukrainian)

[Алексеева, А. (2015). Формування суддiвського корпусу: незалежшсть чи пщконтрольшсть. ЧасописАкадеми адвокатуры Украти, 8(1), 73-75].

3. Rusakova, I. (2015). Formuvannia suddivskoho korpusu v Ukraini: istorychni aspekty [formation of

the corps of judges in Ukraine: historical aspects]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ceriia: Pravo, 35(1), 66-70 (in Ukrainian)

[Русакова, I. (2015). Формування суддiвського корпусу в Укра'ш: кторичш аспекти. Науковий eicHUKУжгородського нацюнальногоутверситету. CepiR: Право, 35(1), 66-70].

4. Savenko, M. (2006). Nezalezhnist suddiv ta yii pravove zabezpechennia [Independence of judges and

its legal support]. In Etychni ta pravovi problemy zabezpechennia nezalezhnosti suddiv (p. 98110). Kharkiv: n. d. (in Ukrainian)

[Савенко, М. (2006). Незалежшсть суддiв та ïï правове забезпечення. В Етичт та правов1 проблеми забезпечення нeзалeжностi суддiв (с. 98-110). Харюв: n. d.].

5. Skomorokha, L. (2019). Moralno-etychni skladovi posady suddi v Ukraini [Moral and ethical

components of the position of a judge in Ukraine]. Pravo Ukrainy, 11, 281-292. doi: 10.33498/louu-2019-11-281

[Скомороха, Л. (2019). Морально-етичш складовi посади суддi в УкраШ. Право Украти, 11, 281-292. doi: 10.33498/louu-2019-11-281].

6. Verkhovnyi sud. (2021). Suddivskyi korpus [Judges' Corps]. Retrieved May 1, 2021, from

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/sud_korpus/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (in Ukrainian)

[Верховний суд. (2021). Суддiвський корпус. Актуально на 01.05.2021. URL:

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/sud_korpus/laws/show/254%D0%BA/96-

%D0%B2%D1%80#Text].

7. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,

No 1402-VIII. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)

[Про судоустрш i статус суддiв (Укра'на), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].

8. Pro Vyshchu radu pravosuddia [About the High Council of Justice] (Ukraine), 21.12.2016, No 1798-

VIII. Retrieved May 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text (in Ukrainian)

[Про Вишу раду правосуддя (Укра'на), 21.12.2016, № 1798-VIII. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text].

9. Spilnyi Vysnovok Venetsianskoi komisii y Dyrektoratu z prav liudyny Heneralnoho Dyrektoratu z

prav liudyny i verkhovenstva prava Rady Yevropy shchodo Zakonu Ukrainy "Pro sudoustrii i status suddiv" i vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy "Pro Vyshchu radu yustytsii Ukrainy" [Joint Opinion of the Venice Commission and the Directorate for Human Rights of the Directorate General for Human Rights and the Rule of Law of the Council of Europe on the Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" and amendments to the Law of Ukraine "On the High Council of Justice of Ukraine"] (International), 23.03.2015, No 801/2015. Retrieved May 1, 2021, from https://supreme.court.gov.ua/userfiles/CDL_AD_2015_007_2015_03_23.pdf (in Ukrainian) [Стльний Висновок Венещансько'' комки й Директорату з прав людини Генерального Директорату з прав людини i верховенства права Ради бвропи щодо Закону Укра'ни «Про судоустрш i статус суддiв» i внесення змш до Закону Укра'ни «Про Вишу раду юстицп Укра'ни» ^жнародний), 23.03.2015, № 801/2015. Актуально на 01.05.2021. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/CDL_AD_2015_007_2015_03_23.pdf].

10. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod [Convention for the Protection

of Human Rights and Fundamental Freedoms] (International), 04.11.1950. Retrieved May 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (in Ukrainian) [Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод ^жнародний), 04.11.1950. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004].

11. Vysnovok No 1 (2001) Konsultatyvnoi rady yevropeiskykh suddiv dlia Komitetu ministriv Rady

Yevropy pro standarty nezalezhnosti sudovykh orhaniv ta nezminiuvanist suddiv [Opinion No 1 (2001) of the Advisory Council of European Judges to the Committee of Ministers of the Council of Europe on standards for the independence of the judiciary and the immutability of judges] (International), 01.01.2001. Retrieved May 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a52#Text (in Ukrainian)

[Висновок № 1 (2001) Консультативно'' ради европейських суддiв для Комггету мiнiстрiв Ради бвропи про стандарти незалежност судових оргашв та незмшювашсть суддiв ^жнародний), 01.01.2001. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a52#Text].

12. Vysnovok shchodo poriadku kvalifikatsiinoho otsiniuvannia suddiv v Ukraini [Conclusion on the

procedure for qualification assessment of judges in Ukraine] (Biuro OBSIe z demokratychnykh instytutiv i prav liudyny), 12.11.2015, No JUD-UKR/278/2015 [RJU]. Retrieved May 1, 2021, from

https://www.legislationline.org/download/id/6146/file/278_JUD_UKR_12Nov2015_ukr.pdf (in Ukrainian)

[Висновок щодо порядку квалiфiкацiйного ощнювання суддiв в Укра'ш (Бюро ОБСб з демократичних шститупв i прав людини), 12.11.2015, № JUD-UKR/278/2015 [RJU]. Актуально на 01.05.2021. URL:

https://www.legislationline.org/download/id/6146/file/278_JUD_UKR_12Nov2015_ukr.pdf].