CC BY
181
УДК 616.833.17 - 002
Рибалов О.В., Авет'шов Д.С., ваницька О.С.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПЕРИФЕРИЧНИХ УРАЖЕНЬ ЛИЦЕВОГО НЕРВА
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», Полтава
У статт/ проаналiзованi науков публ'кацИ, присвячен!' етюлогн та патогенезу периферичних уражень лицевого нерва. 1нтерес до цеТ проблеми викликаний широким розповсюдженням та тяжк'ютю клiнiчних прояв/'в рiзних форм захворювань лицевого нерва. Авторами розглядаються р'зн'! концептуальн/ пдходи до з'ясування основних причин виникнення та механи'зми'в розвитку травматичних / нетравматичних уражень лицевого нерва. Ключов1 слова: лицевий нерв, периферичнп ураження.
Дана робота е фрагментом комплексноТ теми кафедри ^рургчноГ стоматологи та щелепно-лицевоТ х'рурги з пластичною та реконструктивною хiрургiею голови та шиТ «Алгоритм хiрургiчного та консервативного лкування хворих, що мають косметичнi дефекти тканин щелепно-лицевоТ длянки, iнволюцiйний птоз шюри обличчя та шиТ, больовi синдроми обличчя, та профлактики утворення патологiчних рубцевозмiнених тканин» (№ державноТ реестрацп 0114и001910)
Роль лицевого нерва у життeдiяльностi людського оргашзму важко переоцшити. Його функци не обмежуються приведенням до руху м^в лиця, забезпеченням секреторноТ дiяльностi слинних залоз i смаковоТ чутливост язика та участю в адаптаци звукопровщносп слухового апарату. Головне, що лицевий нерв реалiзуe комушкативш потреби людини через вщображення ТТ психоемоцшного стану [1, 2, 17, 22, 23, 29, 32].
Широка розповсюдженють рiзних форм захворювань лицевого нерва загальновщома. Так, в рiзних репонах св^у захворюванють на 100 тисяч населення складае вщ 16 до 30 випадш, що дае пщстави фахiвцям вважати це захворювання найбтьш поширеним серед нейростоматологiчних [4, 9, 28, 30].
Найбiльш тяжкою ключною ознакою периферiйного ураження лицевого нерва (ПУЛН) е парез або паралiч вщповщноТ половини обличчя, що призводить до порушення акту жування, ковтання, фонаци та артикуляцiТ. Неповне закриття повкою очного яблука i порушене сльозовидiлення призводять до виникнення нейропарал^ичного кератиту, а iнодi до втрати ока [5, 10, 27, 37]. Суб'ективне сприйняття таких несприятливих наслщмв позбавляють хворих можливост професшно реалiзуватись, значно знижують якiсть Тх життя. Тяжк душевнi переживання, викликанi юнуванням грубого косметичного недолiку, можуть стати причиною серйозних нервових та психiчних розладiв [5, 11, 13, 14, 18, 26, 39].
Незважаючи на юнування значного арсеналу методiв та засобiв лiкування ПУЛН, це питання i натепер залишаеться ще далеко невиршеним. За даними багатьох авторiв, проведення традицiйного лiкування приводить до повного видужання чи значного полегшення лише у 60-75% па^етчв, у 18% хворих пюля ПУЛН збер^аеться виражений прозопопарез, у 16-32% - виникае постневропатична контрактура мiмiчних м^в, у 3-13% - спостерiгаються рецидиви захворювання [4, 6, 21].
Складнють анатомiчноТ оргашзаци лицевого нерва, гетерогеннють причин виникнення, значна розповсюдженiсть та тяжкють клiнiчних проявiв даноТ патологи, а також недостатня результативнють ТТ лкування визначають iнтерес дослiдникiв рiзних спецiальностей до проблеми ПУЛН.
Мета дослщження
Аналiз та узагальнення наукових публкацш, присвячених з'ясуванню особливостей розвитку та переб^у периферичного ураження лицевого нерва.
Висока частота ПУЛН, а також рiзноманiтнiсть i тяжкiсть симптомiв можуть бути поясненi досить суттевими анатомiчними та функцiональними особливостями лицевого нерва [3, 9, 27, 36]. З'ясування Тх мае важливе значення не ттьки для тошчноТ дiагностики, але й для розумiння етюлогп та патогенезу цього захворювання.
Розглядаючи ц особливостi, дослiдники, передусiм, звертають увагу на те, що лицевий нерв е змшаним. Головним чином вш представлений руховими волокнами, як в основному йдуть до м^в лиця, що забезпечуе цьому нерву домшуючу роль у здшсненш мiмiки та мiмiчного оформлення мовлення, а також його участь разом з язикоглотковим, блукаючим, пщ'язиковим нервами у процес артикуляци [1, 2]. Однак, до його складу входять також парасимпатичн секреторн волокна до слинних, сльозних, носових та пщнебшних залоз, чутливi (смаковi) волокна вiд передых 2/3 язика та волокна, як проводять чутливi iмпульси вiд обмеженоТ дiлянки шкiри зовнiшнього слухового проходу, барабанноТ перетинки i барабанноТ порожнини та забезпечують глибоку чутливють м^в лиця [17].
Унiкальнiсть розташування лицевого нерва полягае, передуам, у тому, що вш проходить через вузький фаллошевий канал, займаючи до 75% його обсягу. Дiаметр цього каналу з твердими стшками звужуеться при переходi вiд горизонтального його спрямування до вертикального,
товщина ж самого нервового стовбура залишаеться незмшною. У дтянц вузла колшця вiн оточуеться щiльною сполучнотканинною оболонкою, яка зрощуеться з епiневрiем. При цьому найбтьшу товщину та пщвищену пружнiсть епiневральна оболонка нерва мае у найвужчш частинi каналу поблизу шилососкоподiбного отвору [27].
Щодо кровопостачання лицевого нерва, то воно в каналi е досить бщним, його ж найгiршi умови створюються в дтянках вузла колiнця нерва та шилососкоподiбного отвору. Слiд вiдмiтити i те, що магiстральнi судини у вузькому кютковому лож1 виявляють себе подiбно до кiнцевих, оскiльки вони позбавлен можливостi розширюватись i тим самим уникати здавлювання [9, 10]. Розглядаючи анатомiчнi особливостi лицевого нерва, дослщники звертають також увагу на те, що окрiм нервового стовбура, який пролягае у фаллотевому каналу вiн мае значнi розгалуження у м'яких тканинах обличчя, що можуть пщдаватися негативним зовнiшнiм впливам [1].
З визначених особливостей розташування лицевого нерва випливае, зокрема, можливють легкого травмування як нервового стовбура у вузькому та твердому каналi трамщи скроневоТ кiстки, так i його розгалужень у позаканальнш дiлянцi. Розвиток нових видiв активностi стрiмко збтьшуе долю пУлн травматичного ^енеза. Зрозумто, що ушкодження лицевого нерва можуть вщбутися при рiзноманiтних травмах черепа, пораненнях обличчя i шиТ, пщ час дорожньо-транспортних подiй та занять екстремальними видами спорту. Однак бтьша частина випадкiв ПУЛН травматичного походження е, на жаль, результатом операцшного втручання. Так, лицевий нерв може бути ушкодженим при опера^ях на привушнш залозi, видаленнi неврином присшково-завиткового нерва, дермоТдних кют привушно-жувальних i щiчних дiлянок, геманпом у зонi лицевого нерва, базальних пухлин, хiрургiчних втручаннях на середньому вуа з приводу запальних та пухлинних захворювань, реконструктивних операцiях з приводу деформацп щелеп та скронево-нижньощелепного суглоба, рiзноманiтних косметичних опера^ях тощо. У наукових публiкацiях е повщомлення також про те, що ПУЛН, причиною яких е травма, можуть виникнути i пщ час проведення анестезш у дiлянцi обличчя та екстракци зубiв [2, 33, 34, 41, 42].
Та все ж пряме травмування лицевого нерва е далеко не единою причиною розвитку паралiчiв та парезiв м^в лиця. Найчаспше серед шших етюлопчних чинникiв ПУЛН дослiдниками називаються переохолодження, шфекцп, гiпертонiчна хвороба, штоксикацп тощо. У лiтературi можна також зустр^и описи випадкiв виникнення цього захворювання у зв'язку з ваптнютю, ендокринними захворюваннями, на фон алерпчних реакцiй, пiсля наркозу, щеплень [27].
Питання патогенезу ^еТ недуги продовжують викликати дискуси, залишаючись не до кшця вирiшеними. При цьому, враховуючи анатомiчнi особливостi лицевого нерва, найбтьше число прихильникiв по праву здобула iшемiчна теорiя, що розглядае судинн розлади у якостi провiдного патогенетичного компоненту порушень функцiй цього нерва та шервованих ним мiмiчних м^в [17]. Проте i серед дослщниш, якi пiдтримують судинну теорiю, юнують деякi розбiжностi у розкриттi мехаызму виникнення шеми лицевого нерва, що викликае його дисфункцю Однi автори вважають, що аношя його нервових волокон е безпосередньою причиною блокади нервовоТ провщносп i морфологiчних змш у мiелiновiй оболонцi та аксон (теорiя первинноТ шемп). lншi вчеш, не заперечуючи значення порушень кровооб^у у патогенезi ПУЛН, вважають, що iшемiя цього нерва виникае вторинно внаслщок його ендоневрального набряку у фаллошевому каналi, який призводить до поступового здавлення i деформаци нервових волокон (теорiя вторинноТ шеми). 1снуе i третя точка зору (що е, до реч^ переважаючою), яка представлена теорiею комбiнованоТ первинноТ та вторинноТ шеми. На думку ТТ розробникiв, спочатку завжди виникае спазм судин, що живлять лицевий нерв, внаслщок чого вщбуваеться набряк нерва, який i обумовлюе його вторинну шемш [12, 19, 27].
Однак важко не погодитись з думкою значноТ частини дослщнимв про те, що жодна з вказаних вище теорш не може розглядатись у якосп ушверсальноТ. Вони, напевно, не виключають, а доповнюють одна одну, залежно вщ ^енезу захворювання. Якщо парези або паралiчi мiмiчних м^в, етiологiя яких пов'язана з судинними порушеннями, скорiше за все дшсно обумовлюються спазмом живлячих лицевий нерв судин, тобто Тх виникнення може бути пояснено з позици теорп первинноТ iшемiТ, то у разi ПУЛН травматичного та iнфекцiйного походження бтьш виправданою е теорiя вторинноТ ^емп. В цьому випадку iшемiя лицевого нерва, що призводить до порушення його функцiонального стану, е результатом набряку ураженого стовбура, який виникае внаслщок судинних реакцш у вщповщь на дегенеративш змiни у нерв^ та наступного здавлення нерва кютковими структурами та новоутвореною рубцевою тканиною. Теорiя ж комбiнованоТ первинноТ та вторинноТ шемп може бути використана для пояснення патогенезу ПУЛН, пов'язаних з переохолодженням.
Виходячи з судинноТ теори, можна пояснити i найбтьший вiдсоток уражень лицевого нерва саме у нижньому вщд^ фаллопiевого каналу, нижче вiдходження барабанноТ струни (за даними М.А. Фарбера та Ф.М. Фарбера - 60%), де юнують найсприятливЫ умови для виникнення шеми, а також переважання серед хворих з ПУЛН жшок, для яких характерна бтьша лабтьнють вегетативно-судинноТ системи [27].
Вивчення л^ератури, присвяченоТ проблемам ПУЛН, свщчить про те, що ряд дослщниш продовжують дотримуватись шфекцшноТ теорiТ виникнення паралiчiв та парезiв м'язiв лиця нетравматичного ^енезу [22]. Згщно з цiею теорiею, гостре ураження нерва е наслщком рiзноманiтних iнфекцiй - як загальних, так i мiсцевих. На користь даноТ теорiТ свiдчить той факт, що
приблизно у 60% хворих з паралiчем Белла в анамнезi вщзначалась попередня шфек^я. Досить часто ураження лицевого нерва зус^чаються при ангiнах, отитах, синуситах, захворюваннях привушноТ залози, одонтогенних процесах, непоодинок випадки таких уражень при туберкульоз^ сифiлiсi, малярiТ, дифтери. В етюлогп даного захворювання розглядаеться також роль рiзних вiрусiв, зокрема, герпесу, шфекцшного мононуклеозу, коксакi, грипу, полiомiелiту, коклюшу [8, 15, 16, 20, 31, 35, 38, 43, 44, 45].
Та все ж немало дослщниш вважають аргументи на користь шфекцшного походження ПУЛН недостатшми. Так, наприклад, в лiтературi можна знайти дат про обстеження хворих на хроычний гншний епi- та мезотимпашт, а також епiдемiчний паротит, при яких жодного разу не було встановлено ПУЛН. Це також дае пщстави авторам твердити, що роль шфекци у виникненн паралiчу Белла переоцшюеться [27]. Бiльшiсть авторiв схильнi вважати, що iнфекцiя лише сприяе розвитку гострих розладiв реАонарного кровообiгу, що призводить до набряку лицевого нерва i здавлювання його у вузькому ложi фаллопiевого каналу. В цьому переконуе нав^ь те, що ПУЛН звичайно виникае не у розпал шфекцшного захворювання, а шсля його закшчення.
Не можна обшти увагою i публiкацiТ, в яких вказуеться на роль аутамунних та алерпчних реакцiй у розвитку ПУЛН [24]. Зокрема, варто згадати про розроблену F. McGovem, J. Estevez iмунологiчну концепцiю патогенезу ПУЛН, суть якоТ полягае у тому, що початкова дегрануля^я тучних штин i звiльнення вазоактивного амiну призводить до набряку лицевого нерва та здавлювання його у фаллотевому каналу в той же час продовжуеться процес дегрануляци активованих тучних кл^ин; звiльненi медiатори сприяють ще бтьшому посиленню набряку нерва та подальшому його здавлюванню, наслiдком чого е порушення провiдностi цього нерва [27].
Досить переконливою, на нашу думку, видаеться точка зору деяких дослщниш про аутамунний механiзм ПУЛН, особливо, коли мова йде про Тх затяжний переб^. Вони виходять з того, що для нервовоТ тканини, у зв'язку з особливостями ТТ розвитку у онтогенезi, характерною е аутоалерпчна активнiсть, хоча у незмшенш нервовiй тканинi вона невелика i в здоровому органiзмi не виявляеться. Однак, пщ впливом травми, переохолодження, шфекци чи будь-якого шшого чинника, який призводить до деструктивних змш у тканинах та кттинах, антигены властивост нервовоТ тканини настiльки змшюються, що тягнуть за собою виникнення аутамунного процесу [27].
Деякi дослщники у розвитку ПУЛН певну роль вщводять лiмфогенному фактору [4]. Ця точка зору заснована на тому, що шийн лiмфатичнi вузли, що приймають лiмфу вiд верхнiх дихальних шляхiв, мигдалин, скроневоТ кiстки i ротовоТ порожнини, е спiльними i для симпатичних ганглiТв кранiоцервiкального вщдту. Лiмфатична система стовбура лицевого нерва пов'язана завдяки атц лiмфатичних судин з лiмфатичними вузлами привушноТ та шийноТ дiлянки. При включеннi в патолопчний процес привушних та шийних лiмфовузлiв, а отже, i лiмфатичних протокiв, вiдтiк лiмфи вiд тканин, що оточують лицевий нерв по його ходу, утруднюеться, внаслщок чого виникають набряк лицевого нерва та здавлювання його стшками трамщи скроневоТ кютки. ^м того через юнування досить тiсних рефлекторних зв'язкiв мiж лiмфатичною та кровоносною системами при порушены циркуляци лiмфи можливi судинш розлади рефлекторного характеру.
Розглядаючи питання етюлогп та патогенезу ПУЛН, варто згадати i теорiю спадковоТ схильносп, пiдставу для якоТ деякi автори вбачають у випадках амейних паралiчiв та парезiв мiмiчних м'язiв, число яких коливаеться в межах 2-8% вщ загальноТ кiлькостi хворих [25]. На думку прихильниюв ^еТ теорп, приклади сiмейно-спадкових випадкiв ПУЛН дозволяють твердити про наявнють генетично-детермшованих чинникiв Тх розвитку. Серед них вщзначаються такi, як вроджена вузькють фаллопiевого каналу та шилососкоподiбного отвору, фiброз нерва у фаллопiевому каналу порушення остеогенезу скроневих кiсток, вроджена системна уразливють нерва, дисбаланс вегетативно!' нервовоТ системи, аномали судин, особливост iмунноТ вiдповiдi, спадковi ендокриннi порушення тощо.
I все ж бтьшють дослщниш схильнi вбачати в структурно-генетичних особливостях не сттьки причину, сктьки фактор ризику виникнення ПУЛН. Так, особливосп будови скроневоТ кiстки, що формують дифузне або локальне звуження фаллошевого каналу, вузькють шилососкоподiбного отвору, чи судинш аномали можуть значно збтьшити можливiсть розвитку захворювання через створення за таких умов сприятливого фунту для ^емп лицевого нерва. Ця ж група факторiв пщвищуе i ризик травмування лицевого нерва, особливо ятрогенного. Така небезпека значно зростае при аномальному змщенш проходження цього нерва, вродженому його розщеплены на два або нав^ь на три вертикальних сегменти з окремим каналом для кожного з них, при недорозвиненосп соскоподiбного вщростку та шших кiсткових дисплазiях. Другу групу факторiв ризику утворюють функцiонально-динамiчнi або патофiзiологiчнi змiни судинноТ системи, що створюють загальну та регюнальну схильнють до артерiальних i артерiолярних спазмiв, стають тим фоном, який пщсилюе дiю несприятливих чинникiв [3, 23,40].
Не можуть не викликати штерес i питання причин розвитку хрошчного патологiчного процесу у лицевому нерв^ механiзмiв виникнення його рецидивiв та патогенезу такого поширеного, особливо у разi затяжного переб^у захворювання, ускладнення ПУЛН, як ВКММ. В цьому плат особливе значення набувае вчення Г.М. Крижашвського про детермшантш структури у патологи нервовоТ системи [7]. Виходячи з нього, при ПУЛН може сформуватись патолопчна система, що шдукуеться пперактивними детермшантними структурами в ЦнС, нейропатофiзiологiчною основою яких е автономно працюючi популяцГТ нейронiв. Традицшна терапiя, усуваючи промiжнi та ефекторш
ланки, здатна значно редукувати патолопчну систему. Однак, при цьому детермшантна структура, хоча i втрачае свою керiвну роль, але перетворюеться на генератор збудження, що виявляеться резистентним до лкувального впливу. Його наявнiсть створюе реальну можливiсть до затяжного переб^у захворювання з нерiдкими ускладненнями та рецидивами.
Далеко неоднозначним продовжуе залишатись i питання розвитку вторинно''' контрактури мiмiчних м'язiв. До останнього часу найбтьш розповсюдженою була рефлекторна теорiя, вiдповiдно до якоТ' при неповноцшнш регенераци нерва у ньому утворюються рубцi, спайки, що становлять анатомiчну основу виникнення курково'Т зони, викривляючо'Т характер та цiлеспрямованiсть iмпульсiв, що йдуть до мiмiчних м'язiв. Припускаеться, що цей патолопчний процес розгортаеться на фон змшено''' пропрюцептивно''' iмпульсацi''' з ^е''' ж мускулатури за умови дисфункци лiмбiко-ретикулярного комплексу [1]. Однак, юнуе й iнша точка зору на патогенез вторинно''' контрактури мiмiчних м'язiв, яка базуеться на тому, що провщне мiсце у механiзмi даного ускладнення займае патолопчна перебудова самих мiмiчних м'язiв, а дисфунк^я лiмбiко-ретикулярного комплексу е вторинною [27].
Таким чином, аналiз наукових публiкацiй, в яких розглядаються питання етюлоги та патогенезу ПУЛН, дозволяе зробити висновок про те, що природа цього найпоширешшого нейростоматолопчного захворювання е рiзною i не до кшця з'ясованою. Переважна бтьшють дослiдникiв сходиться на думцi про те, що и причинами можуть стати рiзноманiтнi травми, ушкодження нерва новоутвореннями, переохолодження, судинн захворювання, бактерiальнi та вiруснi шфекци, штоксикацп, ендокринш порушення, алергiчнi реакцiТ, вроджена або набута слабкють iмунноl системи, аномалп будови скронево' кiстки, зокрема, фаллотевого каналу тощо. При цьому у патогенезi захворювання провiдну роль в^грають порушення ре^онарного кровообiгу, iшемiя, набряк та компреая нервового стовбура, розвиток шд Т'х впливом процесiв демiелiнiзацil, аксонально' дегенераци та сполучнотканинно' реакци у зонi ураженого нерва.
Лтература
1. Алиферова В.Ф. Патология черепных нервов / Алиферова В.Ф. - К. : Здоров'я, 1990. - 192 с.
2. Грицай Н.М. Нейростоматолопя / Н.М. Грицай, Н.О. Кобзиста. - К. : Здоров'я. - 2001. - 144 с.
3. Груша Я.О. Паралич лицевого нерва: топографические и патогенетические особенности поражения / Я.О. Груша, Ю.Ф. Иванченко // Вестник офтальмологии. - 2009. - Т. 125, № 3. - C. 59-61.
4. Завалишин И.А. Лицевая невропатия / И.А. Завалишин, А.В. Переседова // Российский стоматологический журнал. - 2001. - № 1. - С. 21-25.
5. 1ваницька О.С. Комплексне обстеження хворих ia хрошчними перифершними ураженнями лицевого нерва як основа пщвищення ефективност Т'х лкування / О.С. 1ваницька, О.В. Рибалов, М.Г. Сюкевич // Актуальш проблеми сучасно''' медицини: Вюник Укра'нсько'' медично''' стоматолопчно''' академп. - 2012. - Т. 12, вип.1-2 (37-38). - С. 31-35.
6. Карпович Е.И. Нейрофизиологические критерии оценки и прогнозирования тяжести течения невропатии лицевого нерва у детей / Е.И. Карпович, А.В. Густав // Журнал неврологии и психиатрии. - 2001. - № 11. - С. 4-7.
7. Крыжановский Г.Н. Детерминантные структуры в патологии нервной системы / Крыжановский Г.Н. - М. : Медицина, 1980. - 360 с.
8. Кулакова Л.А. Клиника, диагностика и лечение поражений лицевого нерва в практике оториноларинголога / Л.А. Кулакова, А.Н. Славский, Е.Г. Трякина // Вестник оториноларингологии. - 2009. - N 4. - C. 48-50.
9. Линьков В.И. Травматические и нетравматические заболевания лицевого нерва - современное состояние проблемы (обзор литературы) / В.И. Линьков, И.В. Пошивалов // Российская оториноларингология. - 2009. - № 3. - С. 113-139.
10. Максимова М.Ю. Невропатия лицевого нерва / М.Ю. Максимова, М.Н. Шарова, М.А. Домашенко [и др.] // Фарматека. - 2011. - № 14. -С. 46-51.
11. Маркин С.П. Комплексное лечение больных с невропатией лицевого и невралгией тройничного нервов / С.П. Маркин // Методические рекомендаци Воронежской государственной медицинской академии им. Н.Н. Бурденко. - М. : Медпратика-М., 2005. - 32 с.
12. Маркин С.П. Поражения лицевого нерва в практике врача / С.П. Маркин // Лечащий врач. - 2013. - № 9. - C. 38-42.
13. Мироненко Т.В. Некоторые аспекты диагностики и лечения невропатии лицевого нерва / Т.В. Мироненко, В.Н. Коротнев // Лкарська справа. - 2002. - № 5-6. - С. 49-53.
14. Морозова И.С. Клиника, диагностика и микрохирургия повреждений лицевого нерва / Морозова И.С. - СПб, 1994. - 19 с.
15. Морозова Т.М. Симпозиум: "Невропатия лицевого нерва и прозопарезы у детей" / Т.М. Морозова, С.К. Евтушенко, О.С. Евтушенко // Мiжнародний невролопчний журнал. - 2011. - № 7. - C. 116-126.
16. Деконенко Е.П. Невриты лицевого нерва и их связь с вирусами герпеса / Е.П. Деконенко, И.Я. Леонтьева, И.Н. Мартыненко [и др.] // Журн. неврологии и психиатрии. - 2000. - № 6. - С. 58 - 59.
17. Неврология лица / Под ред. В.А. Карлова. - М. : Медицина, 1991. - 288 с.
18. Неробеев А. Диагностика и лечение лицевых параличей / А. Неробеев, Д. Гришкян // Врач. - 2002. - № 12. - C. 32.
19. Никитенко Д.В. Изменения кровотока в магистральных сосудах головы и шеи у больных невропатиями лицевого нерва по данным ультразвуковой доплерографии / Д.В. Никитенко // Вюник проблем бюлогм' та медицини. - 1998. - № 18. - C. 110-113.
20. Окнин В. Паралич Белла и вирус простого герпеса: идентификация вирусной ДНК в эндоневральной жидкости и мышце / В. Окнин // Русский медицинский журнал. - 1996. - Т. 4, № 12. - С. 15-17.
21. Походенько-Чудакова И.О. Акупунктура и миогимнастика как основные составляющие реабилитации больных с периферическим травматическим невритом лицевого нерва при ранних сроках обращения / И.О. Походенько-Чудакова // Вюник стоматологи. - 2009. -№ 2. - C. 60-64.
22. Пузин М.Н. Нейростоматологические заболевания / М.Н. Пузин. - М., 1997. - 308 с.
23. Степанченко А.В. Краниальные нервы в норме и при патологии / А.В. А.В. Степанченко, В.Е. Гречко, Э.М. Нейматов. - М., 2001. - 240 с.
24. Ткаченко Е.В. Изменения клеточного и гуморального иммунитета при неврите лицевого нерва / Е.В. Ткаченко // Врачебное дело. -1984. - № 4. - С. 88-90.
25. Ткаченко Е.В. О наследственно-семейных формах поражения лицевого нерва / Е.В. Ткаченко // Врачебное дело. - 1988. - № 4. - С. 96-98.
26. Третьякова А.1. Алгоритм i стандарти дiагностики невропати лицевого нерва / А.1. Третьякова, Л.Л. Чеботарьова // Укра'нський вюник психоневрологи. - 2003. - Т. 11, вип. 4 (37). - С. 32-35.
27. Фарбер М.А. Невропатии лицевого нерва / М.А. Фарбер, Ф.М. Фарбер. - Алма-Ата : Галым, 1991. - 168 с.
28. Чуприна Г.М. Неврит лицевого нерва: сучасш погляди на етюлопю, патогенез, лкування / Г.М. Чуприна, 6.Х. Бабич // Лкарська справа. - 1998. - № 5. - С. 19-26.
29. Говорова Л.В. Характеристика гормонального статуса детей различного возраста при невропатиях лицевого нерва / Л.В. Говорова, Л.А. Алексеева, Н.В. Скрипченко [и др.] // Детские инфекции. - 2012. - Т. 11, № 3. - C. 8 -13.
30. Шовкова Н.Г. Вплив комбшовано''' ди лазерного опромшення та електростимуляци на вщновлення мiмiчних м^в при нейропати / Н.Г. Шовкова // Свп" медицини та бюлогм'. - 2013. - № 3 (39). - C. 55-58.
31. Шрамко А.Н. Острый туберкулезный средний отит, осложненный парезом лицевого нерва / А.Н. Шрамко // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2013. - N 2. - C. 75-80.
32. Яворская Е.С. Болевые и парестетические синдромы челюстно-лицевой области / Е.С. Яворская // Методическое пособие по нейростоматологии. - Киев : Наукова думка, 2005. - 88 с.
33. Celik M. Electrophysiological investigation and prognosis in idiopathic facial palsy / M. Celik, H. Forta // Electromyogr. Clin. Neurophysiol. -1997. - Vol. 37, № 5. - P. 311-315.
34. Colella G. Iatrogenic lesions of the facial nerve during parotid surgery for pleomorphic adenoma / G. Colella, M.F. Stano, G.P. Tartaro // Minerva stomatol. - 1995. - Vol. 44, № 12. - P. 591-596.
35. Elliott C.K. Acute otitis media and facial paralysis in children / C.K. Elliott, G.N. Zalzal, W.R. Gottlieb // Annals of Otology, Rhinology and Laryngology. - 1996. - Vol. 105, № 1. - P. 58-62.
36. Flores A.J. Anatomy and physiology of peripheral nerve injury and repair / A.J. Flores, C.J. Lavernia, P.W. Owens // Am. J. Orthop.- 2000. -Vol. 29, № 3 - P. 167-173.
37. Gorig E. Electrophysiologic diagnosis of peripheral nerve lesions / E. Gorig, A. Struppler // Neurochirurgia (Stuttg.). - 1991. - Vol. 34, № 1. -P. 18-31.
38. Gormic D. Herpes - simplex virus as a cause of Bell's palsy / D. Gormic // Lancet. - 1992. - № 12. - P. 937-939.
39. Kawai M. On the Conservative Treatment of Bell's Palsy / M. Kawai, H. Inamura, Y. Koike // Acta Oto-Laryngologica. - 1988. - Vol. 446. -P.106-110.
40. Li P. Facial canal dehiscence: a report of 1465 stapes operation / P. Li, Y. Cao // Annals of Otology, Rhinology and Laryngology. - 1996. - Vol. 105. - № 5. - P. 467-471.
41. Prass R.L. Iatrogenic facial nerve injury: the role of facial nerve monitoring / R.L. Prass // Otolaryng. Clin. North Amer. - 1996. - Vol. 29, № 2.
- P. 265-275.
42. Pulec J.L. Iatrogenic facial palsy: the cost / J.L. Pulec // Ear Nose Throat J. - 1996. - Vol. 75, № 1. - P. 730-736.
43. Reactivation of Herpes simplex virus type 1 in patients with Bell's palsy / Y. Futura, S. Fukuda, E. Chida [et al.] // J. Med. Virol. - 1998. - № 54
- P. 162-166.
44. Sartoretti-Schefer S. Idiopathic, herpetic, and HIV-associated facial nerve palsies: abnormal MR enhancement patterns / S. Sartoretti-Schefer, W. Wichmann, A. Valavanis // Am J. Neuroradiol. - 1999. - № 15. - P. 479-485.
45. Yanagihara N. Facial nerve paralysis and its viral etiology / N. Yanagihara // Asian Med J. - 1998. - Vol. 41, № 2. - P. 72-76.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ВОЗНИКНОВЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ ЛИЦЕВОГО НЕРВА
Рыбалов О.В., Аветиков Д.С., Иваницкая Е.С.
Ключевые слова: лицевой нерв, периферические поражения.
В статье проанализированы научные публикации, посвященные этиологии и патогенезу периферических поражений лицевого нерва. Интерес к данной проблеме вызван широким распространением и тяжестью клинических проявлений разных форм заболеваний лицевого нерва. Авторами рассматриваются различные концептуальные подходы к выяснению основных причин возникновения и механизмов патогенеза травматических и нетравматических поражений лицевого нерва.
Summary
PRESENT-DAY VIEWS ON OCCURRENCE AND PROGRESSION OF PERIPHERAL AFFECTION OF FACIAL NERVE Rybalov O.V., Avetikov D.S., Ivanitskaya Ye. S. Keywords: peripheral affection, facial nerve.
This article focuses on the analysis of publications devoted to etiology and pathogenisi of peripheral affection of facial nerve. Interest in this issue is caused by wide prevalence and intensity of clinical manifistations of various forms of facial nerve diseases. The authors study different forms of facial nerve affections and analyze different conception approaches to clear out the causes of the development and mechanisms pathogenesis of traumetic and non-traumatic affections of facial nerve.
