CC BY
22
ли i 40-рiччю кафедри терапевтично''' стоматологи 1нституту сто- 6. Лобань Г.А. МКкробюлопя, вiрусологiя та iмунологiя порожнини
матологи КМАПО iM. П.Л. Шупика. - К., 2004р. - С. 83-84. рота / Г.А. Лобань, В.1. Федорченко. - Полтава, 2004. - 123 с.
4. Шматко В.1. Захиснi механiзми порожнини рота / В.1. Шматко, М.1. 7. Чумакова Ю.Г. Состояние местного иммунитета полости рта и Голубева, Н.В. Бщенко [та iн.] // Вiсник стоматологи. - 1998. - системного иммунитета у лиц молодого возраста с хроническим №4. - С.79-84. катаральным гингивитом / Ю.Г. Чумакова, Н.Н. Запорожец, О.В.
5. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков / Левицкий А.П. - Мороз // Вюник стоматологи. - 2002. - №1. - С.22-24. Одесса : КП ОГТ, 2005. - 73 с.
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ АКТИВНОСТИ ЛИЗОЦИМА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ СО СТОМАТОЛОГИЧЕСКИМ И СОМАТИЧЕСКИМ СТАТУСОМ
Гришко Ю.М., Мошель Т.Н., Ганчо О.В.
Ключевые слова: активность лизоцима, соматические заболевания, хронический катаральный гингивит.
В статье приведен анализ исследования активности лизоцима ротовой жидкости в зависимости от влияния местных и общих факторов. Результаты обследования 50 студентов IV курса стоматологического факультета показали достоверное снижение активности лизоцима при наличии соматической патологии, а также при ее сочетании с вредными привычками (курение) (р<0,05) и некоторое повышение активности лизоцима ротовой жидкости при хроническом катаральном гингивите (р<0,01).
Summary
CORRELATION BETWEEN ORAL FLUID LYSOZYME ACTIVITY, STOMATOLOGICAL AND SOMATIC STATUS
Hryshko Yu.M., Moshel T.N., Hancho O.V.
Key words: lysozyme activity, somatic diseases, chronic gingivitis.
This paper presents the analysis of oral fluid lysozyme activity depending on local and general factors. The results obtained by the inspection of 50 fourth-year dental students have shown the reliable decrease in lysozyme activity somatic pathology as well as under its combination with pernicious habits (smoking) (р<0,05) and some increase of oral liquid lysozyme activity in chronic catarrhal gingivitis (р<0,01).
УДК 616. 833.17 - 002.2 - 071
1ваницька О.С., Рибалов О.В., Сткевич М.Г.
КОМЛЕКСНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 13 ХРОН1ЧНИМИ ПЕРИФЕР1ЙНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯК ОСНОВА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 IX Л1КУВАННЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», Полтава
В роботi запропоновано алгоритм комплексного обстеження пащент1в iз прозопопарезом у ста-дп залишкових явищ, який включав вивчення особливостей ключного перебку хротчного ура-ження лицевого нерва з урахуванням локалiзацii патологiчного процесу, досл1дження стану iму-нног системи та системи мозкового кровообку, аналiз електрофiзiологiчних параметрiв роботи периферичного вiддiлу нерва та нейротв головного мозку, встановлення стоматологiчного та психоемоцшного статуй. Отримат результати дослiдження дозволяють розробити патоге-нетично об^рунтоване лтування хворих iз периферичними ураженнями лицевого нерва у стадп залишкових явищ.
Ключов1 слова: периферичж ураження лицевого нерва, алгоритм обстеження хворих.
Робота е фрагментом комплексно' теми кафедри х1рурпчно''' стоматологи та щелепно-лицево''' х1рургм з пластичною та реко-нструктивною х1рурпею голови та ши' «Вроджеж та набут1 морфо-функцюналын1 порушення зубо-щелепно''' системи, орган1в I тканин голови та ши', 'х д1агностика, х1рурпчне та консервативне лкування» (№ державно' реестраци 0111 и006301)
Проблема дiагностики та лкування нейрос-томатолопчних захворювань становить значний теоретичний та практичний штерес для лiкарiв-стоматолопв. I' актуальнють пояснюеться, зок-рема, невпинним зростанням на сьогодшшнш день ктькосп хворих, що звертаються за меди-чною допомогою з приводу наявних у них чутли-вих, рухових, секреторних та трофiчних розладiв у щелепно-лицевш дтянц [1,16,20]. Не в остан-ню чергу, це обумовлюеться розвитком сучасно-го сусптьства з його техногенними катастрофами, с^мким ритмом життя, попршенням еколо-пчно'| ситуаци, посиленням стресового наванта-ження на людину тощо. При цьому невролопчш захворювання обличчя, у зв'язку з ушкальнютю ^еУ частини людського тта, вщзначаються не-абиякими особливостями 'х симптоматики та
ключного переб^у, що утруднюють встановлення правильного дiагнозу та вибiр оптимальних шляхiв 'х лкування [3,12].
Одним iз найбтьш поширених серед нейрос-томатологiчних захворювань фахiвцi вважають периферичж ураження лицевого нерва (ПУЛН) [6,11,13,18]. Необхщнють детального вивчення проявiв даного захворювання та патолопчних змш, ним викликаних, продиктована потребою знайти найефективнш способи подолання недуги, що значно знижуе якiсть життя хворих через и тяжкiсть та нерiдкi ускладнення, особливо у випадках, коли вона набувае хрошчного характеру.
Мета дослвдження Створення алгоритму комплексного обсте-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ження хворих i3 перифершними ураженнями лицевого нерва у стадп залишкових явищ для за-безпечення Тх адекватного патогенетичного лн кування.
Об'екти та методи дослiдження В основу нашого дослiдження були покладе-нi результати обстеження 82 хворих з порушен-нями функцiй лицевого нерва перифершного fe-незу у стади залишкових явищ. Клiнiчне обстеження хворих здшснювалось за единою комплексною програмою, спрямованою на вивчення стоматоневролопчного статусу, що дозволяла встановити загальн та мiсцевi етюпатогенетичш фактори хвороби, об'ективно оцiнити загальний стан оргашзму, отримати якомога бтьш точну клiнiчну характеристику ураження нерва, визна-чити його ступiнь i рiвень.
Вираженiсть функцiональних порушень мiмi-чних м'язiв оцiнювалась за методикою, запропо-нованою Ф.М. Фарбером [19]. Для встановлення рiвня переважного ураження нерва використо-вувалась схема тошчноТ дiагностики Ерба [2]. Невiд'емними складовими ключного обстеження хворих iз ПУЛН були дослщження стоматолопч-ного статусу (гтеычний iндекс за Green-Vermillion, паптярно-альвеолярний (РМА) iндекс за C. Parma, пародонтальний iндекс CPITN) та оцшка психоемоцiйного стану (опитувальник «М1Н1-МУЛЬТ») [9].
Клiнiчнi обстеження доповнювались додатко-вими дослiдженнями. Вивчення iмунного статусу хворих включало встановлення вмюту в кровi субпопуляцiй лiмфоцитiв, на основi виявлення СD-маркерiв (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+), iмуноглобулiнiв класiв А, М, G та рiвня циркулю-ючих iмунних комплексiв (Ц1К) [8,15]. Патентам також були призначенi таю електрофiзiологiчнi дослiдження, як стимуляцiйна електромiографiя (СЕМГ) апаратом «Нейромiан», реоенцефалог-рафiя (РЕГ) апаратом «REGINA-2000» та елект-роенцефалографiя (ЕЕГ) апаратом «DX - 4000 practic».
Результати та ix обговорення
Вибiр адекватного лiкування ПУЛН неможли-вий без всебiчного обстеження хворих, яке, перед уам, передбачало визначення тяжкост ураження лицевого нерва. З ^ею метою використо-вувалась запропонована Ф.М. Фарбером методика оцшки вираженостi функцюнальних порушень мiмiчних м'язiв як непрямого свщчення ступеня його ураження. Для цього на основi ви-конання хворим нескладних тестiв (заплющу-вання очей, вищiрювання зубiв, витягування губ «у трубочку» тощо) визначали вщсоток збере-ження функцiТ м^в лиця паретичного боку у порiвняннi з iнтактною стороною, рухомiсть мiмi-чноТ мускулатури якоТ приймаеться за 100%. Сумуючи результати теспв, вираховували штег-ральний показник, вiдповiдно до якого стушнь тяжкостi порушення функцп м'язiв оцiнювалась
наступним чином: штегральний показник до 10% вiдповiдаe тяжкому; вщ 11 до 35% - виражено-му; вiд 36% до 70% - помiрному прозопопарезу. На основi вiзуальноТ оцiнки асиметри обличчя у станi спокою та за допомогою тестiв Фарбера нами було встановлено у 25 па^енпв (30,5%) -помiрний, у 49 (59,7%) - виражений, у 8 (9,8%) -тяжкий прозопопарез.
Важливе значення не лише для дiагностики ПУЛН, але й в подальшому для призначення не-обхiдного лiкування мало встановлення рiвня переважного ураження нерва. Враховуючи юну-вання основних симптомокомплексiв, характер-них для патологiчного процесу у тш чи iншiй дн лянц нерва, нами використовувалась певна схема тошчноТ дiагностики. Так, проведення дослщження спонтанно! сльотно! секрецiТ за методом Ширмера, який полягае у порiвняльному вимiрюваннi кiлькостi сльозно! рiдини, отриманоТ на «ураженому» та «здоровому» боц дозволяло встановити ураження лицевого нерва вщносно колiнчатого вузла. Для отримання шформацп, що дозволила б зробити висновок щодо мюця переважного ураження лицевого нерва вщносно вщходження стапедiальноТ гiлки, нами проводились дослщження з визначення поропв дискомфортно! гучностк Зниження поропв дискомфорту на боц ураження лицевого нерву (гiперакузiя) вказувало на переважне ураження лицевого нерва вище вщходження стапедiального нерва. Одним з шляхiв визначення рiвня ураження лицевого нерва е вивчення стану смаково! чутли-востi. Для перевiрки смаково! чутливостi засто-совували так званий крапельний метод. Зниження або повна вщсутнють смакових вщчутлв на боц прозопопарезу вказували на ураження лицевого нерва вище вщходження барабанно! струни. У зв'язку з тим, що при ураженн лицевого нерва вище вщходження барабанно! струни вщбуваеться порушення слиновидтення, не-вщ'емним компонентом тошчноТ дiагностики е оцiнка функцiТ пщнижньощелепних залоз. Дане дослiдження проводилось за допомогою метода Магтьськ та Блатта. Для ураження лицевого нерва вище вщходження барабанно! струни ха-рактерним е зниження секреторно! функцп пщ-нижньощелепно! залози на боцi ураження лицевого нерва до 25% вщ ктькосп, отриманоТ на протилежному боцк
Аналiз скарг, анамнезу захворювання та ре-зультатiв топiчноТ дiагностики дозволив визна-чити рiвень переважного ураження лицевого нерва: в 26 па^ен^в (31,7%) вище вщходжень стапедiальноl гiлки, у 22 (26,8%) - нижче барабанно! струни, у 13 (15,9%) - нижче шилососко-подiбного отвору, у 12 (14,6%) - вище барабанно! струни, у 9 (11%) - вище вщходження великого кам'янистого нерва.
Важливим показником виникнення та перебн гу будь-яких патолопчних процеав в органiзмi ^ особливо на обличч^ е стан порожнини рота, тому вивчення стоматолопчного статусу хворих
i3 ПУЛН розглядалось нами як обов'язкова скла-дова ключного обстеження. У 31 патента (37,8%) спостерiгались нерiвномiрнiсть кольору слизово'1 оболонки порожнини рота, а у 17 (20,7%) - ïï набряклiсть на боцi прозопопарезу, що свiдчило про наявнють у цих хворих вегета-тивно-судинних порушень. У 25 хворих (30,5%) нами були виявлен вщбитки зубiв на слизовiй оболонцi щоки на паретичному боц^ що вказу-вало на часте прикушування ïï внаслщок зни-ження тонусу м^в лиця. Наявнiсть карiозного процесу та його ускладнень в^^чалась у 76 па-цiентiв (92,7%). Вивчення гтешчного стану порожнини рота за Green-Vermillion зафксувало той факт, що у па^етчв iз ПУЛН вш здебiльшого оцiнювався як поганий, незадовтьний та задовн льний. Визначення шдешв РМА та CPITN вка-зало на те, що у 59 оаб (72%) наявними були захворювання пародонту, представлен хрошч-ним катаральним пнпвп"ом та генералiзованим пародонтитом. Вивчення стоматолопчного статусу хворих iз ПУЛН зафiксувало тенденцiю до попршення гiгiени порожнини рота та стану тканин пародонту залежно вщ вираженост дисфун-кцiï мiмiчних м^в, що свiдчить про утворення своерщного «хибного кола». Внаслiдок зниження тонусу м^в обличчя, викликаного ураженням лицевого нерва, виникають складнощi для са-моочищення порожнини рота, у зв'язку з чим по-гiршуеться ïï гiгiена та створюються додатковi умови для розвитку запальних процеав у тканинах пародонту. В свою ж чергу, незадовтьний стан порожнини рота та тканин пародонту нега-тивним чином позначаеться на вщновлюваль-ному процеа у нервк У зв'язку з цим у лкуванш па^етчв iз ПУЛН абсолютно необхщним вида-еться проведення санацiï порожнини рота та придтення особливое' уваги ïï гтеж.
Суттевого значення в ходi клiнiчних спосте-режень за хворими iз ПУЛН нами надавалось вивченню ^х психоемоцiйного стану. При цьому ми виходили з того, що, з одного боку, постшно присутнш стрес, пов'язаний з виникненням у зв'язку з захворюванням дефекту обличчя, без-умовно, не може не позначитись на стаж психки хворого, з шшого - вщ шдивщуальних особливо-стей психiки певним чином може залежати на-вiть результативнють лiкування. Данi, отриманi за допомогою опитувальника «М|Н1-МУЛЬТ», вказали на наявнють у 29 па^етчв (35,4%) зни-женого фону настрою у поеднанн з вираженою емоцiйною лабiльнiстю, тривоги, вередливосп, апатп, знижений компонент боротьби з хворобою; у 11 хворих (13,4%) - пщвищено^ втомлю-ваносп, нетерпеливостi, невпевненостi у сприя-тливому завершеннi хвороби; у 5 оаб (6,1%) -частих змш настрою, бажання привертати до себе пщвищену увагу, театральностi поведiнки; у 4 па^етчв (4,9%) - нав'язливих страхiв, роз-думiв та сумшви щодо правильностi лiкування при зниженн компоненту боротьби з хворобою. Отримаш результати пiдтвердили припущення
про юнування у бiльшостi пацiентiв iз ПУЛН сим-птомiв психоневротичних порушень, що виникли на фон тривало юнуючого косметичного дефекту. Вони, на нашу думку, виступають як додатко-вий фактор ускладнення переб^у захворювання, адже постшний стрес та депреая здатнi викли-кати дисбаланс мiж складовими iмунноï вщповн дi. Тому очевидною е потреба у психолопчнш реаб^таци хворих iз ПУЛН, а у випадках тяжких депресивних стаыв i у призначеннi медикамен-тозних засобiв спiльно iз спе^алютами-психоневрологами.
Як вщомо, у розвитку патолопчних процесiв в органiзмi при рiзноманiтних захворюваннях нер-вовоï системи значна роль належить саме iмун-ним мехашзмам [8,10]. Проведенi iмунологiчнi дослщження пацiентiв iз ПУЛН зафiксували за-гальнi тенденцiï змiн iмунологiчних показниш: зниження CD3+-, CD4+-, CD8+-клiтин, 1Р1, IgA та пiдвищення рiвня IgG i Ц1К, що свiдчить про ю-нування вторинного iмунодефiцитного стану по Т-кл^инному ланцюгу та дисбалансу гуморального iмунiтету. Особливо характерними в цьому вщношенш видаються змши у показниках рiвня Ц1К (до 0,09+0,005 одиниць опт. щтьн. при тяжкому прозопопарезу, якi вказують на наявнють осередш хронiчного дистрофiчно-
дегенеративного процесу та схильнiсть до ауто-iмунних реакцiй. При цьому привертае увагу за-лежнiсть мiж змiнами цього показника та ступе-нем вираженостi клiнiчних проявiв ПУЛН: вщхи-лення значень рiвня Ц1К вiд показникiв фiзiологi-чноï норми були тим бтьш вiдчутними, чим бн льшими у пацiентiв були порушення функцiï м'язiв лиця.
Отримаш результати дозволяють зробити ви-сновок про те, що при ПУЛН вщбуваються не лише мiсцевi патолопчы змiни у нервi та шнер-вованих ним мiмiчних м'язах, але й виникають розлади на рiвнi всього оргашзму. Це доводить слушнють мiркувань А.Б. Гринштейна з приводу ролi аутоiмунних реакцiй у розвитку ПУЛН, особливо, коли мова йде про хроычний процес [2]. Суть ^х полягае у тому, що пщ дiею будь-якого етюлопчного чинника (травми, переохолоджен-ня, шфек^я, судинних розладiв тощо) на тканину лицевого нерва в нш може вщбутись дестру-кцiя такого рiвня, що вона стае аутоантигеном. Тому можна припустити, що, хоча початковий етап патолопчного процесу i пов'язаний з впли-вом того чи шшого етюлопчного агента, але в подальшому «запускаються» i починають домн нувати саме аутамунш реакцп органiзму, якi на мiсцевому рiвнi спричиняють ще бiльш глибокi порушення структури мiелiну. Виявленi порушення iмунноï вiдповiдi органiзму при ПУЛН обумовлюють необхщнють включення до лкува-льного комплексу iмунокорегуючих препаратiв.
З метою бтьш точное диференцiйноï дiагнос-тики уражень лицевого нерва, оцшки функцюну-вання рефлекторних ланцюгiв, до яких залуче-ний цей нерв, а також для поточного контролю
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
динамки денервацшно-решнервацшного проце-су нами використовувався метод СЕМГ. Значен-ня цього дослщження полягае у можливост за його допомогою отримати шформацш про гли-бину ураження лицевого нерву. Так, показник ампл^уди М-вщпов^д вказуе на кiлькiсть шнер-вованих цим нервом м'язових волокон, а збть-шення латентного перiоду М-вщпов^д е сутте-вою ознакою його демiелiнiзацiТ [4,7,17]. Прове-денi дослщження функцюнального стану лицевого нерва та субстрату його шнервацп - мiмiч-них м'язiв за допомогою СЕМГ виявили у па^ен-^в невральний рiвень ураження, вiдсутнiсть по-рушення анатомiчноТ цiлiсностi нервового стов-буру, на що вказувало збереження провщносп iмпульсу по ньому. Однак, було встановлено зниження ампл^уди М-вщпов^ф та подовження тривалостi латентного перюду М-вiдповiдi всiх поверхiв мiмiчноТ мускулатури на паретичному боц^ що свщчило про грубе демiелiнiзуюче ураження нерва, особливо у па^ен^в з вираженим та тяжким прозопопарезом.
Враховуючи те, що у патогенезi ПУЛН рiзноТ етiологiТ сучасними дослщниками все бiльшого значення надаеться судинним порушенням у зо-ш кровопостачання цього нерва, зрозумiло, що вивчення гемодинамки е надзвичайно важливим [14]. РЕГ-дослiдження, проведенi пацiентам з ПУЛН до початку лкування, дозволили встано-вити при вiзуальному аналiзi Тх результатiв нор-мальний тип РЕГ-кривих або наближений до такого лише у 21 хворого (27,3%) на F-M вщведен-ш та у 18 па^етчв (23,4%) на О-М вiдведеннi. У решти хворих на обох вiдведеннях були зафк-сованi ознаки розладiв церебрально! гемодина-мiки, що виявлялись одно- або двостороншм пiдвищенням чи зниженням судинного тонусу. При порiвняльному аналiзi основних кiлькiсних параметрiв РЕГ хворих iз ПУЛН та практично здорових людей на обох вщведеннях було встановлено наявнють достовiрних вщмшностей мiж ними за значною ктькютю показникiв. При цьо-му, чим бтьшим був у пацiентiв стушнь вираже-ностi дисфункцiТ м'язiв лиця, тим бтьша кть-кiсть показниш РЕГ мала достовiрну рiзницю, а сама рiзниця була бiльш вщчутною. Результати РЕГ-дослiдження, що доводять наявнють судин-них порушень у зон кровопостачання лицевого нерва, можуть розглядатись як пщстава для ви-користання у лкуванш пацiентiв iз ПУЛН препа-ратiв для корекцiТ гемодинамiчних порущень.
У комплексне обстеження хворих iз ПУЛН ми вважали доцтьним включити також проведення ЕЕГ-дослiджень. Враховуючи, що постшний по-тенцiал кори головного мозку викликаеться i пщ-тримуеться на певному рiвнi потоком аферент-них подразникiв, iнтенсивнiсть якого регулюеть-ся висхiдною та низхщною системами, логiчним видаеться припущення про можливi змiни функ-цiонального стану мозку, викликаш змiнами ш-тенсивност висхiдного потоку у зв'язку iз ПУЛН. Проведенi ЕЕГ-дослiдження загалом подтверди-
ли наявнiсть у хворих i3 ПУЛН рiзноманiтних не-ч^ко виражених явищ десинхрошзаци, пперсин-хронiзацi!, дезоргашзацп бiопотенцiалiв головного мозку (вщповщно III, II, IV тип еЕг за класифн кацieю О.О. Жирмунсько! [5]). OKpiM виявлених основних тишв функцiонально! активностi головного мозку, у 24 па^етчв (42,1%) мали мюце просторово-обмеженi локальнi змiни, що проявлялись пароксизмами загострених хвиль бтате-рально-синхронного характеру у дiапазонi альфа- i тета-ритмiв. Це дозволяе припустити юну-вання при ПУЛН дисфункци стовбурових структур з посиленням активуючих впливiв ретикуля-рно! формацi!, обумовлених, у свою чергу, по-стiйною патологiчною iмпульсацiею з регiону «уражених» мiмiчних м^в.
Таким чином, комплексне обстеження хворих iз хронiчним ПУЛН дозволило виявити юнування складного механiзму патологiчних змш, виклика-них цим захворюванням, що являе собою тюний взаемозв'язок двох ланок - перифершно! (непо-вна регенера^я i змiнена аферентна iмпульса-цiя) i центрально! (подразнення мозкового стов-бура, порушення вазомоторно! регуляцп, акти-вуючо! ролi ретикулярно! формацп та корково-пiдкоркових взаемозв'язкiв). Даш iмунологiчних та електрофiзiологiчних дослiджень не ттьки пiдтвердили наявнiсть патологiчного процесу у нервово-м'язовому апарат^ але й вказали на виникнення пов'язаних з ПУЛН загальних порушень у функцюнуванш оргашзму, що позначи-лись на системi церебрального кровообiгу, фун-кцiональнiй активностi головного мозку та iмун-нiй системi. Слiд вказати i на важливiсть здшс-неного нами вивчення стоматолопчного та пси-хоемоцiйного статусiв хворих з ПУЛН, так як вони в^фграють досить помяну роль у перебiзi за-хворювання. Отже, отриманi результати комплексного обстеження дозволяють розробити пато-генетично обфунтоване лiкування па^етчв iз периферичними ураженнями лицевого нерва у стадi! залишкових явищ.
Л^ература
1. Алиферова В.Ф. Патология черепных нервов / Алиферова В.Ф. - К. : Здоров'я, 1990. - 192 с.
2. Гринштейн А.Б. Неврит лицевого нерва / Гринштейн А.Б. - Новосибирск : Наука, 1980. - 143 с.
3. Грицай Н.М. Нейростоматолопя / Н.М. Грицай, Н.О. Кобзиста. -К. : Здоров'я. - 2001. - 144 с.
4. Гришкян Д.Р. Электронейромиография в диагностике, лечении и реабилитации больных с параличами мимической мускулатуры : Автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец.14.00.21 / Д.Р. Гришкян. - М., 2001. - 22 с.
5. Жирмунская Е.А. Системы описания и классификация электроэнцефалограмм человека / Е.А. Жирмунская, В.С. Лосев. - М. : Наука, 1984. - 81 с.
6. Завалишин И.А. Лицевая невропатия / И.А. Завалишин, А.В. Переседова // Российский стоматологический журнал. - 2001. -№1. - С. 21-25.
7. Карпович Е.И. Нейрофизиологические критерии оценки и прогнозирования тяжести течения невропатии лицевого нерва у детей / Е.И. Карпович, А.В. Густав // Журнал неврологии и психиатрии. - 2001. - №11. - С. 4-7.
8. Лебедев К.А. Имунная недостаточность / К.А. Лебедев, И.Д. Понякина. - М. : Медицинская книга, 2003. - 443 с.
9. Дружинина Е.А. Лучшие психологические тесты / Дружинина Е.А. - Харьков, 1994. - 320 с.
10. Малышева О.А. Характеристика иммунного статуса у больных 16. с вегетативными нарушениями / О.А. Малышева, В.С. Ширинс-кий // Неврология и психиатрия. - 1999. - №6. - С.10-12. 17.
11. Мироненко Т.В. Некоторые аспекты диагностики и лечения невропатии лицевого нерва / Т.В. Мироненко, В.Н. Коротнев // Лн карська справа. - 2002. - №5-6. - С. 49-53.
12. Карлов В.А. Неврология лица / Карлов В.А. - М. : Медицина, 18. 1991. - 288 с.
13. Неробеев А. Диагностика и лечение лицевых параличей / А. Неробеев, Д. Гришкян // Врач. - 2002. - №12. - C. 32.
14. Никитенко Д.В. Изменения кровотока в магистральных сосудах 19. головы и шеи у больных невропатиями лицевого нерва по данным ультразвуковой доплерографии / Д.В. Никитенко // Вюник 20. проблем бюлогп та медицини. - 1998. - №18. - C. 110-113.
15. Плотшкова К.С. Практикум з кшшчних лабораторних дослн джень / К.С. Плотшкова, С.Г. Пашбратцева, Ж.Г. Островська. -К. : Здоров'я, 2002. - 237 с.
Реферат
КОМПЛЕКСНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМИ ПЕРИФЕРИЧЕСКИМИ ПОРАЖЕНИЯМИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА КАК ОСНОВА ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИХ ЛЕЧЕНИЯ Иваницкая Е.С., Рыбалов О.В.,Скикевич М.Г.
Ключевые слова: периферические поражения лицевого нерва, алгоритм обследования больных.
В работе предложен алгоритм комплексного обследования пациентов с прозопопарезом в стадии остаточных явлений, который включал изучение особенностей клинического течения хронического поражения лицевого нерва с учетом локализации патологического процесса, исследование состояния иммунной системы и системы мозгового кровообращения, анализ электрофизиологических параметров работы периферического отдела нерва и нейронов головного мозга, определение стоматологического и психоэмоционального статусов. Полученные результаты исследования позволяют разработать патогенетически обоснованное лечение больных с периферическими поражениями лицевого нерва в стадии остаточных явлений.
Summary
COMPLEX INVESTIGATION OF PATIENTS WITH CHRONIC PERIPHERAL INJURY OF FACIAL NERVE AS A BASIS FOR IMPROVING THE EFFECTIVENESS OF TREATMENT Ivanyts'ka O.S., Rybalov O.V., Skykevytch M.G.
Key words: peripheral injury, facial nerve, algorithm of patients' investigation.
The paper presents an algorithm for complex inspection of patients with prosoparesis at the stage of residuals, which included the study of clinical course of facial nerve chronic injury, taking into account the localization of the pathological process, the investigation of the immune system and cerebral circulation, the analysis of electrophysiological parameters of peripheral nerve and cerebral neurons, the evaluation of oral and emotional status. The results of the research allow us to develop pathogenetically justified treatment for patients with peripheral injures of facial nerve at the stage of residual.
Пузин М.Н. Нейростоматологические заболевания / Пузин М.Н.
- М. : Медицина, 1997. - 367 с.
Третьякова А.1. Клiнiко-електронейромiографiчна дiагностика уражень лицьового нерва, критерп прогнозування ефективност лкування / А.1. Третьякова // Укра'нський вюник психоневрологи. - 2002. - Т. 10, Вип. 2 (31). - С. 79-80.
Третьякова А.1. Алгоритм i стандарти дiагностики невропатп лицевого нерва / А.1. Третьякова, Л.Л. Чеботарьова // Укра'нсь-кий вюник психоневрологи. - 2003. - Т. 11, вип. 4 (37). - С. 3235.
Фарбер М.А. Невропатии лицевого нерва / М.А. Фарбер, Ф.М. Фарбер. - Алма-Ата : Галым, 1991. - 168 с. Яворская Е.С. Болевые и парестетические синдромы челюст-но-лицевой области / Яворская Е.С. - К. : Наукова думка, 2005.
- 88 с.
УДК 616.728. - 002 - 073
1ваницький 1.О., Нжолшин А.К., Петрушанко Т.О.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1Н1ЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 ЗУБНОТ ПАСТИ «COLGATE SENSITIVE PRO-RELIEF» ТА ПРЕПАРАТУ «ГЛУФТОРЕД» У Л1КУВАНН1 П1ДВИЩЕНО1 ЧУТЛИВОСТ1 ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «Украшська медична стоматолопчна академiя»
Пор{вняльний анал{з результат1в застосування професшног зубног пасти «Colgate® Sensitive Pro-Relief™» та препарату для глибокого фторування «Глуфторед» у лтувант пащент1в i3 nid-вищеною чутливктю зубiв 3œeid4ue доцшьтсть застосування пасти тд час проведення проце-дури ультразвукового чищення зубiв та у nацieнтiв i3 невираженою ГЗ. Щодо препарату «Глуфторед», то вт продемонстрував кращу здаттсть забезпечувати пролонгований ефект усу-нення симnтомiв тдвищеног чутливостi зубiв навть у nацieнтiв iз ГЗ тяжкого ступеня.
Кпючовi слова: пперчутливють зубiв, «Colgate® Sensitive Pro-Relief™», Рго-Агдт™-технолопя, «Глуфторед», глибоке фторування.
Робота виконана як фрагмент комплексно: науково-дослщноТ теми «Патогенетичн пщходи до методiв лкування основних стоматолопчних захворювань на основi вивчення механiзмiв пошкодження твердих тканин зубiв, ендодонту, пародонту та СОПР» (номер державно1 реестрацп 0106U00964).
У сучаснш стоматологи юнуе значний штерес до проблеми пперчутливосп зубiв (ГЗ), що по-яснюеться, передуам, значною розповсюдженю-тю даного патолопчного стану. Даш наукових публкацш свщчать, що ктькють людей, яю страждають на пщвищену чутливють зубiв, дося-гае 40-50% за^льно^ ктькосп населення бага-
тьох розвинутих краш [1,7]. При цьому кл^чш прояви цього захворювання, що значно знижу-ють якють життя, не завжди вдаеться швидко, повнютю та на тривалий час усунути [4,9].
Виходячи з зазначеного, стае зрозумтим той факт, що на стоматолопчному ринку постшно з'являються новi засоби для боротьби з ГЗ, яю
