CC BY
4
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 340.12
Антонша Токарська
Нащональний унiверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та iнновацшноi освгги,
доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права Е-адреса: ninatokarsky@gmail.com ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0789-265X
СУЧАСНИЙ КОНТЕНТ БУТТЯ-У-КОМУШКАЦП
http://doi.org/10.23939/law2020.27.111 © Токарська А., 2020
C^piM^ процеси змш у cуcпiльcтвi вимагають осмислених ощнок сучасного буття. Наявний у cоцiумi ситуативний критицизм конституюе фшософський наратив у площин1 дискурсивного осмислення багатовекторност методологiчного аналiзу i синтезу семантики комушкацн. Така необхщшсть продиктована завданнями фшософсько-правовоУ науки, потребами стимулювання анашзу базових правових параметрiв, прогнозування закономiрноcтей майбутнього розвитку сусшльства, об'еднаного законами еволюцн, якi е загальноцивiлiзацiйними для усього свггу. Фiлоcофiя права у своему вимiрi показова щодо освоення буття, вияву кризових елемен^в у ньому, cпоcобiв Тх подолання для сшльноти й держави в епоху глобашзацн i глокашзацн.
Предмет дослщження сфокусовано на бут™-у-комушкацн з доведенням, що пра-вова екзиcтенцiя формуеться i реалiзуетьcя засобами комушкацн, як водночас впливають на саме буття. Це позначаеться на людськш самосвщомостц cуcпiльному життi. Втрата цiннicних орiентирiв буття або Ухне спотворення чи шгьшстське ставлення до них з'являеться на оcновi протиправно"! комушкацн; протиправна комушкащя руйнуе традицн cуcпiльcтва i права. Оcкiльки буття - це "одночасна проблема роздумiв i пошуку ктини", а фiлоcофcько-правова пракcеологiя уособлюе таке практичне спря-мування, то висновкування охоплюе, зокрема i проектування таких комушкативних актiв, якi концептуашзують саме буття-у-комушкацн. Отже, cуcпiльний смисл правовоТ культури i духовноcтi сощуму як частини природи людських взаемин мае бути чуттевим до змш.
Ключовi слова: буття-у-комушкацн, загальноcвiтовi вартостц криза буття, iдентичнicть, комунiкативний розум, комушкативш цiнноcтi.
Постановка проблеми. Нишшнш стан кризи суспiльства активiзуeться процесами нагро-мадження несподiвано зрослих проблем. На rai цього все людство опинилося у вирi особливих виклиюв. Тривала гiбридна вiйна ще бшьше ускладнюеться у новiтнiх военних намiрах. Однак, вiдтепер вона призводить до сутшсних рiзновидiв i деформацiйних новацш фактично щодня. Цi семантичнi военш намiри стовiдсотково у своему впливi перемiстилися у простiр комунiкацii -мiжособистiсноi, мiжгруповоi; внутрiшньоi i зовшшньо!; медiйноi i мережево1. 1нститут сощально! та полiтичноi психологii НАПН Украши, дослiджуючи соцiальну активнiсть населення на основi опитування бiльше 1800 ошб, констатував взаемодiю спiльноти через медiа майже у 80 % користувачiв 1нтернет-ЗМ1 у вiцi до 35 роюв, зауважуючи, що люди спрощено тдходили до
взаемокомушкаци та одержання новин. Сучасш несподiванi пандемiчнi умови повернули населення до надмiрного (зокрема позавшового) спiлкування iз зрослих комунiкативних потенцш через медiаканали, соцiальнi мережi. Все це призвело до того, що комушкащя набувае суттевих нових рис i вiдчутних видозмiн. Сподiватися на трансцендентальш змiни, вочевидь, не доводиться. Таким чином, постае запит на переоцшку посталих нов^шх i не завжди позитивних явищ у хаотично сформованому в кризi соцiумi. Постае питання: чи правильною була теза автора термша "буття" Парменiда про те, що змши буття е оманою: воно (буття) е стале i незмiнне? I чи можемо ми однозначно спрощено сприймати таку концепщю класика, пiдтриману його однодумцями Демокритом, Платоном, Анаксагором, Аристотелем?!
Аналiз дослщження проблеми. Визнаючи провщш парадигми буття, створенi Платоном та Аристотелем, варто в методолопчному полi виходити на рiвень аналiзу i синтезу iдей мiждисциплiнарного масштабу. Для вщнайдення опорних парадигм цiкавими е погляди вчених на щентичшсть, цшносп i правовi принципи. Йдеться про конституювання засадничих iдей такими вченими свггового рiвня, як С. Хангтштон, Р. Кенегем, А. Аарнiо, Г. Г. фон Бригт, Б. Вольневiч, С. Франк, ван Хоек, К. Ясперс тощо. Рiзнi iсторичнi перюди мають сво! ознаки. Доведено, що з модершзащею не сталося оновлення основ буття, але на культурному спадку позначився "занепад цшностей суспшьства" [1, с. 18]. У таких поглядах однодумцем згаданому вченому е польський фшософ Б. Вольневiч. Йому вдалося у сво!й чотиритомнiй пращ скондесувати парадигмальш вис-новки аксюлопчно!, онтолопчно1, антрополопчно1 сфер, зауважуючи,що буття (суще) вщтворюе ерозiю свобод, справедливости, релiгiйного свiтобачення [13, с. 314].
Мета статтг оцiнити буття-у-комушкаци та виявити сучасш И особливi ознаки, як сигналiзують як знаковi вiзil комунiкантiв, що пiддаються впливам медшних засобiв штеракци.
Виклад основного матерiалу. Одностайно визнаючи наявнiсть зовшшньо1 i внутршньо1 кризи, вченi вказують на причиново-наслiдковi зв'язки останньо1 як тако1, що впливае на першу. Отже, буття набувае руйшвних ознак, i це ж позначаеться на правк руйнуються традици права, розширюються фундаментальш права, ще не зафiксованi в законодавчому пол^ що призводить до численних колiзiй i протестних настро1в. Крах iдей, духовна зневiра ведуть до зримих проявiв кризових явищ у комушкаци. Масове невдоволення наростае. Показовими у цьому вимiрi в час онлайн-буття е наймасштабнiшi форми вияву комушкаци влади, громадських дiячiв i споживачiв 1хшх месиджiв. На пiдставi ЗМ1 констатовано, фактично, п'ять рiзновидiв буття-у-комушкаци, якi позицiонують соцiопсихоправовi стимули-реакци на рiзнi види комушкаци. Вiзьмемо !х до уваги. Перший фактор взаемоди засобiв масово1 шформаци з людьми названий "патерналютсько-нега-тивютським", для якого характерне негативне ставлення до суспшьно-полггичного життя держави, значна увага до достовiрноl шформаци. Рецитент у всьому бачить провини держави: така особ-ливiсть ставлення до всього, що вщбуваеться в нш, вигiдна опонентам держави, адже вони можуть легко маншулювати громадською думкою; другий фактор - це "рацюнально-емпатшний", який сформований на потребi наявносп достовiрноl iнформацil, запиту рацiональноl оцшки соцiально-полiтичних проблем; третiй - "емоцшно-штуггивний" фактор, який виявляеться у байдужосп до фейкiв i замовних матерiалiв у ЗМ1, а також у незаглибленш в суть шформаци; четвертий - це "споглядацький" - такий варiант комунiкацil стосуеться запиту на великий обсяг рiзноманiтноl шформаци iз нейтральною позицiею оцiнки стану справ у державц п'ятий - це "уникаючий" фактор взаемодil з медiа, а фактично самостiйне обмеження себе в медiапросторi, вiдсутнiсть виразно сформованого ставлення до военних подш та шших проблем у державi [4, с. 29]. На такш стра-тифiкацil факторiв комунiкацil унаочнюеться i характеризування вiдображень трьох вимiрiв людського буття i комунiкацil: когштивний розум i комунiкацiю, волю сугестивну i вимiр комунiкацil та почуття - експресивний вимiр. Указанi параметри комушкаци корелюють з И
Сучасний контент буття-у-комунжацп
багатовимiрнiстю: когштивна комушкащя на основi розуму покликана лопчно розгортати процес аргументацп, демонструючи волю, а не змшу правил гри; сугестивна вольова комушкащя засвщчуе зрослий рiвень громадянсько! позицп, до реч^ як i 11 експресивний вимiр у почуттях, якi висловлюе комушкант. Громадянськi комунiкативно-розумовi трансформацп останнiх роюв можна штерпре-тувати як кризу сощально! i полггично! системи найбшьш суттевою ознакою яко! е криза щентич-ностi. Найдоказовiше ця криза пов'язана iз гiбридно здеформованим нащональним свiтоглядом, який, хоч i втрачае свою життездатнють в частини свщомого i освiченого населення, масово нав'язуеться шшш його частинi: йде боротьба за свщомють спотвореного вбивчого елемента, який здатний зруйнувати сустльство зсередини i без збро!. Етнiчно традицшний свiтогляд суспiльства залишив соцiальний проспр вiльним, вiдтак його все масштабшше займае iнформацiя, яка суттево перелаштовуе людський розум на розум дезшформовано! маси населення. Масштаби механiзмiв спрямоваш на створення нових символiв i ритуалiв, спотворення дiйсностi на догоду теоретикам-деформаторам, якi переслiдують мету зруйнувати ознаки об'ективно! правдиво! картини свггу. Нацiональна iдентифiкацiя в юторичнш площинi, архетипи, якi могли вдаграти суттеву роль у протистояннi шформативним впливам комушкацп, щоб можна було заглибитися у семантику ютинних щнностей нацiонального, потрiбнi для повернення до правди чи юторично! пам'ятi у раз^ наприклад, формування переконань щодо спотворено! пропагандою укра1нсько1 юторп. Таким мехашзмом змiни буття-у-комушкацп можна скористатися для консолщацп або диференщацп духовних цiнностей, якi мають i партикулярш ознаки, i загальносвiтовi. Це той феномен, який здатний творити засади повнощнного людського буття засобами комушкацп. Методологiчний еквiвалент нових смислових рамок штеракцп цiнностей вибудовуеться на оргашчному синтезi iдей альтернативно! фiлософi! Нового просвггництва, про який у наш час вже згадували члени Римського клубу. 1де! в основi Нового просв^ництва потребують задiяння мудростi через примирення протилежностей на побутовому рiвнi i баланс мiж короткочасною та довгочасною перспективою, швидкiстю i стабшьшстю, iндивiдуальним i колективним. Така фiлософiя балансу може стати основою щннюно! квiнтесенцi! людсько! мудростi буття-у-комунiкацi!. Подiбного цiлеспрямування можна досягти через феномен актуалiзовано! комунiкацi! для реалiзацi!, сформовано! Пармешдом, проблеми роздумiв i пошуку iстини. На сучасному етат розвитку комуш-кативнi акти складають онтолопчну основу, при цьому громадянське чи вщкрите суспiльство, як його характеризували Анрi Бернсон та Карл Попер - це перш за все люди, яю його складають, це автономш шдивщи з ращонально критичним мисленням, якi готовi брати на себе вщповщальнють за незалежне функцюнування зрiлих переконань та розвиток суспшьства, яке не сприймае агреси i виробило надiйнi правовi способи !! зупинення у комунiкативних актах, а також розбудовуе держави вщповщно до спшьно сформованих у процеш соцiально! комунiкацi! цiнностей та прин-ципiв. Пiдкреслимо, що саме ушверсальнють принципiв права е тим важливим фактором, який сприяе свобод^ сощальнш згуртованостi та толерантностi у сощальних комунiкацiй всiх демо-кратичних держав. В Укра!ш широко культивуються европейсью правовi цiнностi, однак, поки що, не вш традицi! однаково прийнятш. Справедливо зауважив Парсонс, що для партикулярних традицш властивi не однаковi цiнностi; важливим е у таких умовах встановити, що е подiбним, а що е загальним. Автор вважае, що можна створити умови для перекладу щнностей з одше! культури в шшу, однак, зауважимо: не може це реалiзуватися в iмперативному порядку, а ви-ключно через засоби комушкацп на основi взаемоповаги i визнання Iншостi. Вщстоювання Баумейстером позицi! щодо унiверсально! значущосп та загального визнання норм треба ращо-налiзувати в дискурсi. Лише в щеальному контекстi iдеально! комушкативно! спiльноти всi приреченi на практичний мiнiмалiзм. Навiть якщо вiн i мiнiмальний, на нашу думку, все одно вш значущий для взаемоди i важить дуже багато, оскшьки творить фундамент для розширення правил штеракцп або продовження побудови нового етапу комушкацп. Для реалiзацi! сповщуваних цившзацшних норм взаемодi! у свт факторнi теорi! у площинi поеднаносп права i комунiкацi!, на жаль, важко шддаються класифiкуванню за кшьюсними показниками, пiд формалiзацi! не
тдпадають суб'ективш чинники, яК балансують вiд максимуму вияву добра до мшмуму зла; cyraicrn смисли буття залежать вiд соцiально-полiтичних зовшшшх i внyтрiшнiх обставин. Комyнiкативним розумом i мисленням, ycвiдомленням вiдповiдальноcтi за власну долю i долю свггу, надiлена правова елiта. Вважаемо, що цей ресурс недостатньо задiяний, хоча запит на нього надто високий. Вщомий фшософ i психолог С. Франк наголошуе, що вiчнi смисли треба не згубити, щоб вийти на рiвень загальноcвiтового цiннicного бачення суспшьних основ. Це головне завдання. Через непорозумшня людей з обмеженим розумом, яю не здатнi сприймати реали в yciй глибинi i повнотi. Вважаеться, що фiлоcофiя вщводить думку вiд пiзнання конкретно! реальности едино назршо! та потрiбно! для практичного життя, у сферу абстракци. Конкретним для них вважаеться лише одиничне, "тут i тепер", що впливае на нас, а всезагальне й вiчне е непотрiбне. Семен Франк вважае навпаки: для того, хто вмiе бачити реальнicть, загальне - не абстракщя, а конкретне цше, i навпаки, все одиничне, вщрване вiд зв'язку iз загальним i трактоване як iзольоване, е абстракщею, тому фiлоcофcьке осмислення буття у комушкаци е конкретною наукою, яка мае справу з реалiями у всш повнотi.
Висновок. Отже, сустльний смисл правово! культури i дyховноcтi cоцiyмy як частини природи людських взаемин мае бути чуттевим до змiн, на що можуть впливати осмислеш мотиваци cвiдомих людей, а також систематичш та послщовш штеракци cycпiльних провiдникiв - елггарних мислячих оciб - iз використанням ними вшх наявних у державi комyнiкативних каналiв взаемоди з людьми iз метою трансляци cycпiльcтвy загальновизнаних цшнюних орiентирiв для подолання глибоко! кризово! ситуаци.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аарню А. Хто ми? Проблеми сощально!, культурно! та правово! 1дентичност1. Проблеми фшософп права. 2008-2009. Т. VI-VII. С. 18-24. 2. Л1беральна верс1я теори сусп1льно! угоди. Основи практичноi фшософп. К., 2016. С. 165. 3. Мелков Ю. А. Размышления о кризисе культуры. Практична фiлософiя. 2004. № 1 (11). С. 82-94. 4. Миколюк О. "Негативи" i "позитиви". День. 2019. № 220-221, 29-30 листопада. С. 29. 5. Парсонс Т. О структуре социального действия. 2000. URL: https://socioline.ru/article/2009/01/13 (дата звернення: 27 квггня 2020). 6. Рогожа М. Байдушсть як феномен сучасно! культури. Практична фiлософiя. 2004. № 1 (11). С. 76-81. 7. Фшп де Лара. Що не так iз цшностями? Чому принципи юнування суспшьства стають порожнiми абстракщями. URL: http://tyzhden.Ua/World/218615. 8. Франк С. Смисл жизни. 1925. URL: https://anchtik tigra.livejournal.com 10224.htlm (дата звернення: 27 квггня 2020). 9. Хiрохiде Ташнава. Виправдання держави загального достатку в добу глобалiзацi!. До питання про комплексш кордони. Проблеми фшософИ права. 2006-2007. Т. IV-V. С. 29. 10. Шамша I. В. Категор1я буття у фшософп Пармешда. 2014. URL: https://www.filosof.com.ua/jornel/M_ 72/Shamsha.pdf (дата звернення 25 квпня 2020). 11. Элина Аериян. Этнический и политический миф как фактор формирования общественного мнения. Przeglqd wschodnioeuropejski. 2017. № VIII/l. С. 161-172. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/PW_2017_8_1.pdf. 12. Baeva Liudmila Values of Mediasphere and E-Culture. Przeglqd Wschodnioeuropejski. 2017. № VIII/l. С. 173-184. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/PW_2017_8_1.pdf. 13. Wolniewicz B. Filosofia i warto^ci. Warszawa, 2018. 329 р.
REFERENCES
1. Aarnio A. Xto my"? Problemy" sociaVnoyi, kuVturnoyi ta pravovoyi identy^chnosti. [Who are we? Problems of social, cultural and legal identity]. Problemys filosofiyi prava. 2008-2009. T. VI-VII. P. 18-24. 2. LiberaVna versiya teoriyi suspiVnoyi ugody . [A liberal version of social agreement theory]. Osnovy" prakty^chnoyi filosofiyi. K., 2016. P. 165. 3. Melkov Yu. A. Razmyshleniya o krizise kul'tury. [Reflections on the crisis of culture]. Praktychna filosofiya. 2004. No. 1 (11). P. 82-94. 4. Mykoluk O. "Negaty"vy"" i "pozytyvy"". ["Negatives" and "Positives"]. Den4. 2019, No. 220-221, November 29-30. P. 29. 5. Parsons T. O strukture social'nogo dejstviya. [On the Structure of Social Action]. 2000. URL: [https://socioline.ru/article/2009/01/13 [Accessed 27 Apr. 2020]. 6. Rogozha M. Bajduzhhisf yak fenomen suchasnoyi kuVtury\ [Indifference as a phenomenon of modern culture]. Prakty chna filosofiya. 2004. No. 1 (11). P. 76-81. 7. Philip de Lara. Shho ne tak iz cinnostyamy"? Chomu pry"ncy"py" isnuvannya suspil'stva stayut porozhnimy" abstrakciyamy\ [What's wrong with values? Why the principles of society become empty abstractions]. URL: http://tyzhden.Ua/World/218615.
Сучасний контент буття-у-комун1кацп
8. Frank S. Smysl zhizni. [The Meaning of Life]. 1925. URL: https: // anchtik tigra.livejournal.com 10224.htlm [accessed 27 Apr. 2020]. 9. Hirohide Takinova. Vy^pravdannya derzhavy" zagaVnogo dostatku v dobu globalizaciyi. Do py tannya pro kompleksni kordony" [The justification of the universal welfare state in the age of globalization. On the subject of complex borders]. Problemy' filosofiyi prava. 2006-2007. T. IV - V. P. 29. 10. Shamsha I. Kategoriya buttya u filosofiyi Parmenida. [The category of being in Parmenides philosophy]. 2014. URL: https://www.filosof.com.ua/jornel/M_72/Shamsha.pdf [accessed 25 Apr. 2020]. 11. Elina Aeriyan. Etnicheskij i politicheskij mif kak faktor formirovaniya obshchestvennogo mneniya. [Ethnic and political myth as a factor of opinion formation]. Przegl^d wschodnioeuropejski. 2017. No. VIII / l. P. 161-172. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/ PW_2017_8_1.pdf. 12. Liudmila Baeva Values of Mediasphere and E-Culture. Przegl^d Wschodnioeuropejski. 2017. No. VIII/l. P. 173-184. URL: http://uwm.edu.pl/cbew/PW_2017_8_1.pdf. 13. Wolniewicz B. Filosofia i wartosci. Warszawa, 2018. 329 p.
Дата надходження: 29.07.2020р.
Antonina Tokarska
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Department of Theory and Philosophy of Law, Doctor of Law, Professor
MODERN CONTENT OF BE-IN-COMMUNICATION
Abstract. The rapid processes of change in society require a meaningful assessment of modern life. The situational critique present in the society constitutes the philosophical narrative in the plane of discursive comprehension of the multi-vector methodological analysis and synthesis of the semantics of communication. This need is dictated by the tasks of philosophical and legal science, the need to stimulate the analysis of the basic legal parameters of predicting the patterns of future development of society, united by the laws of evolution, which are universal civilization for the whole world. The philosophy of law in its dimension is indicative of mastering the existence of crisis elements in it, ways of overcoming them for the community, the state in the era of globalization and globalization.
The subject of the study is focused on being-in-communication with the proof that legal existence is formed and realized by means of communication that simultaneously affect life itself. It affects the human consciousness, social life. The loss or distortion of a life's landmarks or their nihilistic attitude appears on the basis of unlawful communication; unlawful communication destroys the traditions of society and law, since being is a "simultaneous problem of reflection and the search for truth", and philosophical and legal praxeology embodies such a practical direction, the conclusion also includes the design of such communicative acts that conceptualize being itself communication. Therefore, the social meaning of the legal culture and the spirituality of society as part of the nature of human relationships must be sensitive to changes upon request to progress.
Key words: being-in-communication, world-wide values, crisis of being, identity, communicative mind, communicative values.
