CC BY
51
УДК 340.12
А. С. Токарська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащональний ушверситет '^bBÎBCb^ полггехшка", професор кафедри теори та фiлософiï права,
д-р юрид. наук
1НФОРМАЦ1ЙНО-ПСИХОЛОГ1ЧНА АГРЕС1Я ТА ÏÏ РУЙН1ВН1 НАСЛ1ДКИ У ПОРУШЕНН1 ПРАВ ЛЮДИНИ
© Токарська А. С., 2015
Розглянуто проблеми руйшвних процеав iнформацiйно-психологiчноï arpeciï проти мирного населення, скерован1 на розбалансування морально-цшшсних орieнтирiв. Розглянуто необхiднiсть розв'язання фундаментальних проблем, що стримують вщбудову ефективного правопорядку в додержанш прав i свобод людини i засобами шформацшно-комунiкативноï сфери i, зокрема, правово'1 комунiкацiï як однieï iз галузевих р1зновид1в iнформацiйно-комунiкативноï системи.
Ключовi слова: шформацшно-психолопчна агресiя, розбалансування морально-цшшсних ор1ентир1в, правопорядок, правова комун1кац1я, криза, шформацшна в1йна.
А. С. Токарская
ПРАВО ЗАЩИТЫ ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА ОТ ИНФОРМАЦИОННО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ АГРЕССИИ И ВОЙНЫ
Рассмотрены проблемы разрушительных процессов информационно-психологической агрессии против мирного населения, направленные на разбалансирование морально-ценностных ориентиров. Рассмотрена необходимость решения фундаментальных проблем, сдерживающих восстановление эффективного правопорядка в соблюдении прав и свобод человека и средствами информационно-коммуникативной сферы и, в частности, правовой коммуникации как одной из отраслевых разновидностей информационно-коммуникативной системы.
Ключевые слова: информационно-психологическая агрессия, разбалансировка морально-ценностных ориентиров, правопорядок, правовая коммуникация, кризис, информационная война.
A. S. Tokarska
THE RIGHT OF A HUMAN AND A CITIZEN FOR PROTECTION AGAINST INFORMATIONAL-PSYCHOLOGICAL AGGRESSIVE WAR
Problems of destructive processes of informational-psychological aggression against civilians, aimed at deregulation of moral values, are considered in the article. The need to solve the fundamental problems that hinder the effective restoration of order in the observance of human rights by the means of informational and communication sector and, in particular, legal communication as one of the varieties of industrial informational-communication systems is described.
Key words: informational-psychological aggression, deregulation of moral values, the rule of law, legal communication, crisis, information war.
Актуальшсть теми. Необхщнють перегляду i створення принципово новоï ощнки i ставлення iнформацiйно-комунiкативноï практики у державно-правовому контекст демократичного суспшьства зумовлена самкою змшою суспшьно-полггичних умов. Причина - руйшвш
процеси здеформованих правових i сощальних систем геополгтичних зв'язкiв, втрата i розбалан-сованiсть морально-цiннiсних орieнтирiв, якi тривалий час дезорieнтували i членiв сощуму у прiоритетах i стандартах життедаяльносп.
Вирiшення фундаментальних проблем сучасного буття через налагодження цивiлiзованого, ефективного правопорядку охоплюсться визначальною сферою - шформацшно-комушкативною i правовою комунiкацieю як одним iз И галузевих рiзновидiв шформацшно-комушкативно! системи.
Комунiкацiя, за влучним висловом Джона Пгтерса, е однieю iз провщних концепцiй ХХ ст. Вщхщ вщ сподiвання на "сшлкування" як вщ утопи, де все розушеться правильно, серця вiдкритi, а вислов-лювання щирi, визрiв ще наприюнщ Х1Х столiгтя. Криза цiнностей, спричинена попереднiм двадцяти-лiтнiм перiодом у суспшьсга, стала очевидною; традицiйний юридичний рацiоналiзм (юридичний позитивiзм та юрнатуратзм) вимагали iнших способiв подолання абсолютно! лiбералiзацi! чи диктаторства. Очевиднють неспроможностi сприйняття тоталiтарного способу владно! ди, ворожi зазiхання як i абсолютна лiбералiзацiя взаемин започатковують перегляд фiлософiею ваги комушкативно! практики у дотриманш iдеалiв прав людини, сустльства i держави, юридично! лептимацп влади для вiльного обговорення моральних i полiтичних альтернатив автономними iндивiдами [7, с. 286]. Ця позицiя шдтверджена наявними загостреними проблемами у сучаснш соцiальнiй комунiкативнiй площинi нашо! держави. Д. Птерс утвердив висновок: через невдалу комунiкацiю умотивовуеться сама щея комушкацп [8, с. 15]. Отже, за нинiшнiх умов вона актуалiзуеться як нiколи.
Певною мiрою наслщково-авторитарний змiст шформацшно-комушкативно! дiяльностi у формi адмiнiсгрування наклав свiй вщбиток на регламентащю норм права, взаемин з шшими державами. Стереотип наявностi шших заруб1жних ЗМ1 i ЗМК був настiльки толерованим, що навiть у новш незалежнiй державi вони не заперечувалися, в цьому не вбачалися якiсь ворожi стратеги фуикцюну-вання ЗМ1 i ЗМК. Натомiсть сучасний перiод суспiльного буття непомiтно детермшував ознаки жорстко! шформацшно! вiйни, яка набувае в суспiльствi щораз бшьш згубних наслiдкiв. 1з урахуванням нових ускладнених суспiльно-полiтичних умов, де лише дiалог починае прокладати шлях до перетво-рень, постае завдання правниюв - оцiнити масштаби iнформацiйного терору та накреслити шляхи стабшзаци геополгтичних вщносин, що формувалися б через встановлення балансу геополiтичних iнтересiв держав саме на основi взаемоди у плюралютичних iнформацiйно-комунiкативних вщносинах. Це потребуе сгрiмких iнновацiй i неодмiнного перегляду юридично! квалiфiкацi! ворожих дiй шшо! держави в iнформацiйно-комунiкативнiй сферi у м1жиародних та нацiональних правових нормах.
Значне зростання iнформацiйно-комунiкативних потокiв ХХ1 ст. вплинуло на iнтенсивнiсть i якiсть взаемозв'язкiв м1ж усiма комушкантами, суттево ускладнило функцiонування системних зв'язюв як у серединi держави, так i поза нею. Звиклою рисою сучасносп став рiзноканальний зв'язок, зумовлений поширенням рiзних засобiв. Уся шформацшна наповненiсть багатонасиченого комунiка-тивного зв'язку вражае плюралiзмом думок, своею доступнютю для величезно! кiлькостi споживачiв. З одного боку, це е ознакою демократизацп сустльних процесiв, вiльного одержання i поширення рiзно! за сво!м спрямуванням iнформацi!, а з шшого, - це спричинило змiну характерних ознак мас-медiйно! комунiкацi!, яка за сво!м впливом виявляе такого рiвня небезпеку, що прирiвнюегься до силового нападу, завдання моральних^зичних втрат в1д згубного iнформацiйно-психологiчного впливу.
1нформацшне протиборство в умовах економiчно! та полiтично! боротьби проти демократичних процесiв у державi нарощуе новгтш засоби i методи агресивно! комушкацп. До них належать механiзми ведення iнформацiйно-психологiчно! вiйни, яка в нишшшх умовах протистояння в сучасному сусшльсга становить набагато вищий рiвень сощально! небезпеки, н1ж подекуди збройнi напади. 1нформацшно-психолопчна вiйна - це затяжний, тривалий процес впливу на шдсвщомий i свiдомий рiвень комунiкативного мислення особи, людини i громадянина, який мае таку довготривало збережену дда на людську псих1ку, що генетичний код ще довго не позбудеться !!. Ця д1я може мати реалiзованi насл1дки для комунiкатора, i негативнi - для тих, кому вона адресована.
Мета шформацшно-комушкативних нападiв (через мас-медiйнi канали) - забезпечити досяг-нення сво!х злочинних штерешв в обrрунтуваннi i досягненнi ворожих цшей щодо нацiонально-полiтичних перетворень в шших державах свпу.
Основш способи досягнення ворожо! iнформацiйно-комунiкативно! мети: тдпорядкування сво!х недругiв пiд ворожi намiри - такi: приховане "управлшня" дiяльнiстю органiв влади держави-конкурента; заволодiння його мас-медiйним ресурсом; руйнування духовних основ держави;
шформацшно-психолопчна агрешя i "пда^вання" И в окремих малосвщомих представникiв краши-суперника; нав'язування вшма засобами i каналами страху, невпевненосп i панiки; вiдверта шформацшно-комушкативна вiйна.
Спрямованiсть таких способiв досягнення ворожо1 мети за допомогою рiзних технологiй iнформацiйного терору переслiдуe далекоглядну глобалiзовану стратегiю використання Слова як шструменту для "одержання керовано! бюмаси" [1]. Автор незаперечно пiдтверджуe справедливу ютину - "саме Слово засобами техшчного прогресу перетворене в небезпечну агресивну силу, скеровану на змшювану людську свiдомiсть, що примусово впливае як на окремi особистостi, так i на нацiю в цшому [1, с. 3]. Доведеним японськими та шшими вченими фактом е те, що втручання Словом у людську психшу за будь-яких умов залишае вiдбиток у И генетищ. Росiйський дослiдник, молекулярний бiолог П. Горяев довiв, що Слово являе собою квантове поле, впливае на вс живi органiзми: позитивне - творить у ДНК позитивш змши, а негативне Слово, думка - руйнуе, "спотворюе генетику живого оргашзму" [1, с. 4, 5].
Наукова систематизащя принципiв iнформацiйного протиборства вибудована росшськими дослiдниками. I! змiст шюструе комунiкативну небезпеку засадничих елементiв:
1) це шформацшна асиметрiя;
2) шформацшне домiнування;
3) прихованiсть, латентнють процесiв шформацшно-психолопчно1 боротьби;
4) несподiванiсть нападу на суперника;
5) шчим не обмежене масоване використання вшх наявних сил i засобiв шформацшно-психологiчного нападу ("вiйна без правил"), у т. ч. засобiв психолопчного впливу, якi являють особливу небезпеку, дiя котрих не зчезае навггь iз припиненням агреси [2, с. 31].
Ц виразнi ознаки принцитв iнформацiйного протиборства та iншi, не назваш, спричиненi перш за все вщсутнютю чiтких юридично закрiплених в мiжнародних i нацiональних правових нормах визначень шформацшно-комушкативно! та шформацшно-психолопчно1 вшни з метою розв'язання вшсько1 агреси i нанесення збиткiв нацiональним штересам суперника.
Потужним щодо агресивного впливу е комушкативне змiщення образiв нейролшгвютичного програмування свiдомостi телеглядачiв, як i спотворення комунiкативного мислення всiх реци-пiентiв шформацп, що вiдбуваеться через шформащю. Цей спосiб шформацшно1 вшни поширений як "пряма i нахабна брехня". Психоманшулятори мас-медшно1 комунiкацil застосовують прийом "передозування iнформацil" з метою спотворення свщомосп супротивника. Ефективною маншу-ляцiею е долучення "теленагнiтання катастрофiзму". "Опрацювання" побутово1 свiдомостi скеро-ване на руйнащю державно1 безпеки кшькома способами: знищити еднiсть нацil, нащональну економiку, блокувати зовнiшнi зв'язки, послабити обороноздатнють кра1ни, замаскувати антина-цюнальш економiчнi i полiтичнi злочини, знищити нащональну пам'ять i т. ш.
Дослiдниця Т. Миронова, вивчаючи технологи шформацшного терору, справедливо ставить в один ряд небезпеку впливу подiбних технологш (зокрема спецiальних методик щодо руйшвно1 сили впливу на свщомють) iз страшними наслiдками бомбардувань i будь-яких руйнувань. Автор аргументуе це тим, що шформацшна зброя вражае не лише нестшку психшу, а позначаеться i на спадковостi. Вщтак пропозицiя дослiдницi полягае у тому, щоб iнформацiйно-психологiчну потужну зброю квалiфiкувати як таку, що займае ключове мiсце в збро1 масового ураження. Аргумент: треба розумiти Слово, його силу як зброю, як технологш шформацшного терору, а також масштаби вражаючо1 ди, iнформацiйноl збро1 з метою "руйнування" свiдомостi мас, нанесення довготривало1 шкоди нацiональним iнтересам держави-конкурента з метою И дестабiлiзацil i п1дпорядкування И iдеологil та системи цшностей своему впливу. Поступовий комушкативно-iнформацiйний тиск паралiзуе правовi i моральнi прiоритети або пiдривае довiру населення до них, що в тдсумку завдае шкоди гуманiтарного, матерiального та iншого змiсту.
Ознакою шформацшно-психолопчно1 вiйни е виправдально-дезiнформацiйна дiяльнiсть мас-медiа у межах свое1 держави способом системно1 i систематично1 трансляцп спотворено1 iнформацil для нав'язування поставлено1 конкретно1 мети, для виявлення тдтримки сво1м населенням i концентрованого зосередження сил на безперешкодну реалiзацiю шформацшно-комушкативного нападу на суперника.
Психолопчна безпека трактусться як "свобода вщ будь-яких форм протиправних дiй на психшу людини за допомогою спещальних методiв (способiв) спотворення процесiв рефлексп об'ективно! реальностi, що дае можливють iгнорувати або пригнiчувати волю потерпшого, модифiкуючи його поведiнку на потрiбну винному форму, яка не вщповщае, таким чином, дiйсним iнтересам i потребам потерпiлого. Психiчне здоров'я населення, вщтак, мае визначальне значення для нормального функщонування громадянського суспiльства, захисту його ушма доступними правовими, сощальними, медичними заходами i засобами i е одним iз прiоритетних завдань забезпечення нащонально! безпеки держави" [9, с. 29-34].
Свропейська демократiя не може не розпочати пошук оптимальних комушкативних стратегiй у правовiй систем^ запровадження законодавчих змiн, у яких, як вже зазначено, не врахований ще i сощально-комушкативний аспект права.
Проблема безпеки комушкацп набувае ваги як складова державно! ваги - нащонально! юридично! безпеки, в основi яко! - одне iз ключових питань: правовi норми шформацшно-комушкативно! дiяльностi. До цього часу не вивченим е швективний характер мови як у юридич-нiй, так i в лiнгвiстичнiй площинi. Неправда та вербальна агрешя як злочинна дiяльнiсть досi не одержали належних фшософсько-правових оцiнок. Вiдсутнi чiтко встановлеш ознаки узуального використання злочинно! комушкацп та юридично! вщповщальносп за !! наслiдки.
Вiдсутнiсть мiжнародних i нащональних правових норм не дозволяе у мирний час (при вщсутносп офщшного оголошення вiйни) юридично квалiфiкувати ворожi дi! iноземно! держави в шформацшно-психолопчнш (i комунiкативно-правовiй - А. Т.) сфер^ що супроводжуеться нане-сенням збитюв iнформацiйнiй, психологiчнiй чи шшш безпецi, а також як акци агресi!. Потрiбнi однозначнi юридичнi критерп оцiнки матерiальних i моральних збитюв, завданих агресивними комунiкативними дiями. Варто виробити правовi засоби активного протистояння небезпечним та агресивним шформацшним комушкативним дiям у мирний час, впливаючи на суб'ектiв та стосунки мiж суб'ектами сучасного iнформацiйного суспiльства, розтзнання арсеналу сил i засобiв шформацшно-психолопчно! вiйни у якостi основного засобу дослщження полiтично! мети [2, с. 33]. Пщтримуючи цi ще! росшських дослщниюв, погоджуемося i з тим, що '"нформацшно-психологiчна вiйна е найагресившшим засобом досягнення державами-учасниками шформацшного протиборства - безумовного лiдерства (домшування) в iнформацiйно-психологiчнiй сферГ' [2, с. 33].
Висновок. Отже, шформацшно-комушкативна площина, яка глибоко проникае i забезпечуе сферу нащонально! державно! безпеки, творить щлковито нове актуальне джерело iмпульсiв рiзних наук, а особливо для фшософсько-правово! науки. Актуальнiсть iнтерпретацi! та термшовють потреби привернути увагу до гостро назрших проблем у державi е не лише суто теоретичною штенщею, але й прикладною сьогоденною необхщшстю.
1. Миронова Т. Л. Как из нас делают быдло (о технологии информационного террора) / Т. Л. Миронова. -М.: Изд-во "Люберецкая газета", 2000. - 48 с. 2. Информационное противоборство в условиях психологической войны // Закон и право. - 2003. - № 12. - С. 31-34. 3. Ермоленко А. М. Комушкативна практична фтософ1я: тдручник /А. М. Ермоленко. - К.: Л1бра, 1999. - 488 с. 4. Horn Dieter. Rechtssprache und Kommunikation: Grundlegung einer semantispen Kommunikationtheorie / Horn Dieter. - Duncker & Humblot. - Berlin. 5. Габермас Ю. Сдшсть розуму в розматтi його голоав / Ю. Габермас // Ермоленко А. М. Комушкативна практична фiлософiя: тдручник / А. М. Ермоленко. -К.: Лiбра, 1999. - С. 255-287. 6. ГабермасЮ. ДИ, мовленнeвi акти, мовленнeвi ттеракцп та життевий свт / Ю. Габермас // Ермоленко А. М. Комуткативна практична фiлософiя: тдручник. - К.: Лiбра, 1999. - С. 287-324. 7. Зархта С. Сучаст тдходи до взаемоди фтософськог мови i фтософп права / С. Зархта // Вiсник АкадемИ' правових наук Украгни. - 2003. - № 4 (35). - С. 284-290. 8. Птерс Джон Дарем. Слова на вiтрi: iсторiя iдеi комушкацИ' / Птерс Джон Дарем; пер. з англ.. А. 1щенка. - К. : Вид. дiм "КМ Академiя", 2004. - 302 с. 9. Байда А. Правове забезпечення психологiчноi безпеки сустльства /А. Байда //Адвокат. - 2012. - № 8 (143). - С. 29-34.
