CC BY
20
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ
В ПОМОЩЬ КЛИНИЦИСТУ
УДК 616.12-008.331.1-092
ДОЦЕНКО М.Я., ДеДОВА В.О., Боев С.С., ШЕХУНОВА 1.О., ГЕРАСИМЕНКОЛ.В. Державний заклад «Запор'зька медична академ'я пслядипломноI освти Мнстерства охорониздоров'я Украни»
СУЧАСН УЯВЛЕННЯ ПРО МЕХАЫЗМИ РОЗВИТКУ ЕСЕНШАЛЬНОТ АРТЕРiАЛЬНОÍ ГiПЕРТЕНЗií
Резюме. Мета статтi — звернути увагу на причини i мештзми розвитку есенщальноЧ артерiальноi гтер-тензи. У статтi уточнюються провiднi мехатзми, клжко-патогенетичт варiанти i перспективт напрямки вивчення патогенезу есенцiальноi гтертензи. Ключовi слова: есенщальна артерiальна гiпертензiя, патогенез.
Артерiальна гiпертензiя (АГ) е найбшьш по-ширеним неiнфекцiйним захворюванням у бшь-шостi кра'ш свггу. Вона визначаеться як один iз провiдних чинникiв зростання серцево-судин-них ускладнень, iнвалiдизацГi та зменшення трива-лостi життя [1, 4, 10, 12, 21]. АГ займае 1-ше — 2-ге мiсце у смертност населення у всьому свiтi i на 88,1 % визначае рiвень смертностi вiд хвороб системи кровооб^у [5, 17]. Причини та мехашз-ми розвитку дано1 патологи вивчаються, але !х не можна вважати остаточно встановленими.
На початку XIX столггтя, за даними робгг Р. Брайта (1827), встановлено зв'язок мiж хворобами нирок та гiпертрофiею лiвого шлуночка. Пiдвищення артерiального тиску (АТ) С.П. Бот-кш (1883) пов'язував зi спазмом судин, що утруд-нюе роботу серця. Початок вивченню нервово1 регуляцГi АТ поклав 1.П. Павлов (1877). Тигерш-тедт i Бергман (1898) видшили перший пресо-рний субстрат — рент, чим поклали початок вивченню гуморально1 регуляци АТ. 1де1 запро-понованого Г.Ф. Лангом (1922) вчення, зпдно з яким вирiшальними факторами розвитку АГ е рiзкi або тривалi психоемоцiйнi перенавантажен-ня, що викликають розвиток «невроз1в центрiв», яю регулюють АТ, у подальшому в сво!х роботах розвивае Л. Мясников (1954). Проте ця теорiя не пояснювала вс випадки пiдвищення АТ — вона не враховувала вплив неращонального харчуван-ня, курiння, спадково! схильностi, клiмактерич-ного синдрому, вжу, атеросклерозу та iн.
Таким чином, накопичеш данi засвiдчили, що картина виникнення i розвитку АГ досить складна.
У другш половинi ХХ столтя встановле-нi такi найбiльш суттевi досягнення у вивченнi пiдвищення АТ:
— доведена провщна роль шдвищення ак-тивностi ренiна, що призводить до розвитку ва-зоконстрикци; у свою чергу, збшьшення вмiсту мшералокортикощв е важливою ланкою в сти-муляци секрецп ренiну;
— активащя симпатично1 шнерваци нирок, обумовлено1 порушеннями в центральнiй не-рвовiй систем^ що призводить до зменшення ниркового кровотоку, затримки натрш та води i збiльшення маси циркулюючо1 кровц
— при пiдвищеннi рiвня альдостерону та змь неннi чутливостi тканин до нього, зниженш рiв-ня простагландишв та кiнiнiв (що справляють дiуретичну дiю), вiдбуваеться пiдвищення АТ;
— включення механiзмiв затримки натрда нирками: перенастроювання криво1 «тиск — на-тршурез» у нирках, ендогенний шпбггор натрь евого насоса, надмiрно високi рiвнi ренiну та зменшення кшькост нефронiв [13, 15];
— для хворих на АГ характерна гшерсимпа-тикотошя, що реалiзуе свш негативний вплив через пiдвищення рiвня циркулюючого i тка-нинного норадреналшу, порушення трофiки судин i серця, специфiчне порушення судинного симпатичного/серцевого парасимпатичного компонент барорефлексу [8, 15, 18, 22, 32];
— ендотелiальна дисфункщя, що е визнаним фактором патогенезу серцево-судинних захво-рювань, у тому чи^ й АГ [7, 13, 18];
— резистентшсть до шсулшу та гшершсуль немiя, що призводить до збшьшення реабсорбци
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
натрiю та води в нирках, шдвищення активностi ренш-ангютензиново! (РААС) або симпатично! нервово! систем, а також ппертрофи стiнки су-дин. Цi мехашзми найбiльш характернi для людей з ожиршням [15].
Таким чином, було визнано, що вищевикла-деш механiзми е основними у виникненш та прогресуваннi АГ. Але в цшому не було сформовано цШсно! теори. Такий стан речей автори по-яснювали неоднорiднiстю АГ.
На сьогодш чимало авторiв розглядають як найбiльш важливi такi патогенетичш механiзми виникнення первинно! АГ:
— Генетичт порушення. Специфiчний генотип не щентифжований. Встановлено полiмор-фiзм приблизно в 25 генах, включаючи гени для ангiотензину, ренiну, ангютензин-перетворюю-чого ферменту, рецептора ангiотензину II 1-го типу, 1 ф-пдроксилази, альдостероново! син-тази i адренорецепторiв [15, 18]. Перевiряеться гiпотеза, згiдно з якою iснуе структурна i функ-цiональна схильнiсть серцево-судинно! системи до розвитку АГ у о^б iз сiмейною iсторiею АГ, у них було вщзначено збiльшення маси й ознаки ппертрофи мiокарда лiвого шлуночка.
— Шдвищений серцевий викид. Залишаеться незмiнним положення про значення шдвище-ного серцевого викиду та загального перифе-ричного опору судин у виникненш АГ. При цьо-му акценти змютились у бiк ролi !х провiдних складових. В останнiй час пiдкреслюеться роль пiдвищення частоти серцевих скорочень, що в поеднанш зi зростаючим ударним викидом веде до збшьшення серцевого викиду i подальшого пiдвищення АТ [15].
— Надмiрне споживання натрт. Цей меха-шзм виникнення та розвитку АГ вщомий давно i реалiзуеться через затримку натрш нирками, активацiю таких пресорних механiзмiв, як збшь-шення кшькоси внутрiшньоклiтинного кальцiю та катехоламiнiв плазми, шдвищення регуляци рецепторiв ангiотензину II 1-типу та резистент-ностi до шсулшу. Новим щодо цього е те, що цей мехашзм обумовлений генетично. Майже половина пащенив чутливi до солi. Ця чутливють збiльшуеться з вiком [15].
— Пiдвищена активтсть РААС продовжуе вважатися провщною детермшантою розвитку АГ. Увагу авторiв привертають механiзми низькореншово! АГ, такi як дефекти регуляци взаемозв'язку натрiю та РААС i перевантаження об'емом [15].
— Порушення транспорту катiонiв розгля-даеться як механiзм реалiзацil пiдвищення АТ
на молекулярному рiвнi. 1снуе загальна згода щодо вщносного зниження активностi Ка-К-АТФазного насоса. Придшяеться увага гшерак-тивностi Ка-Н-обмшника в клiтинах прокси-мальних канальшв нирок, що веде до шдвищено! реабсорбци натрiю та збiльшення внутршньо-судинного об'ему [7, 13, 15, 18].
— Порушення регуляци быково-жирового обмi-ну. Встановлено залежшсть мiж АГ та патолоп-ею лшщв клiтинних мембран, що призводить до порушення функци катiонових помп, транспорту юшв кальцiю, натрiю та шших катiонiв. Це, у свою чергу, потеншюе розвиток характерного для АГ артерюсклерозу, що бере участь у подаль-шому розвитку АГ.
— Жорст^сть i ремоделювання судин — цим порушенням почала вщводитися бшьша роль у розвитку та прогресуванш захворювання, шд-вищеннi периферичного судинного опору [2, 3, 9, 14, 20, 21, 26, 27, 29, 30]. Структурне змен-шення просвггу судин iз потовщенням !х медь ального шару е вiдповiддю на трансмуральний тиск i нейрогуморальну стимуляцш [19, 24, 28, 31]. Юльюсть еластичних волокон у медiально-му шарi артерiальноl стiнки зменшуеться, а ко-лагенових — збшьшуеться. Колаген стае бiльш жорстким, що в сукупност обумовлюе розвиток склерозу i фiброзу судин. Зниження еластичнос-тi артерiй призводить до шдвищення пульсового АТ, шдвищення швидкост поширення пульсо-во! хвилi та загального периферичного судинного опору [23, 25].
Збериаеться розподш АГ на клшшо-патоге-нетичнi варiанти або форми перебиу. Перебiг АГ залежно вщ гемодинамiчного i гуморального профiлей може вщбуватися за такими варiанта-ми: пперкшетичний, гiпокiнетичний, еукше-тичний. Проте вс цi варiанти значною мiрою умовнi, тому що переходять один в одний. Залежно вщ активност та рiвня ренiну в плазмi кровi видiляють такi форми АГ: нормореншова, гiперренiнова, гiпоренiнова [1]. Продовжуеться уточнення клшжо-патогенетичних варiантiв та форм перебиу АГ.
На сьогодш перспективними напрямками вивчення механiзмiв розвитку АГ вважають ви-вчення впливу змш пружно-еластичних влас-тивостей артерш еластичного i м'язового типiв залежно вщ добового профiлю АТ при рiзних навантаженнях [6], встановлення ролi нових ва-зопресорних агентiв, таких як пептидний гормон уротензин II у патогенезi АГ, яю поеднують вазоконстрикторну актившсть з вираженими проатерогенними, дiабетогенними та профь
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
брогенними ефектами [11], вивчення порушень енергетичного забезпечення клгтин у патогенезi первинно! АГ, вплив кальцiю на стан мгтохон-дрiального апарату клiтин щодо синтезу АТФ при АГ [16]. Серед шших можливих механiзмiв вщзначають патологiчнi типи бiосинтезу або секрецп адренокортикальних гормошв у вщповщь на рiзнi стимули, порушення обмшу мшроеле-ментiв — кальцiю 3i збiльшенням його вмiсту в сечi при низькiй концентрацп в плазм^ дефiцит калiю та магнiю [15].
Працюючи над цieю статтею, ми прослщку-вали таке. На даному еташ не вдалося у доступ-нiй лiтературi латиницею й кирилицею знайти роботи 3i спробами глобально ощнити напрям-ки патогенезу АГ. Вивчаються окремi ланки, якi не е ведучими.
Таким чином, проблема АГ е актуальною, ш-тенсивно вивчаеться в рiзних напрямках та по всьому свггу На сьогодш не висунуто едино! те-ори АГ, незважаючи на багаторiчнi дослщження та дебати експертiв. Таке положення поясню-еться тим, що АГ не е единою нозолопею. Найбшьш вiрогiдно, що патогенез АГ складаеться з декшькох рiзноспрямованих та рiвнозначних ланок. Провiдними механiзмами розвитку АГ слщ вважати ремоделювання судин еластичного та м'язового тишв, розвиток патолопчних вщ-повiдей на рiзноманiтнi навантаження з боку нервово! та гормонально! регуляци. Збшьшуеть-ся доказова база генетично обумовлених меха-нiзмiв розвитку АГ.
Список л^ератури
1. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология/Е.Н. Амосова. - К.: Здоров'я: Книга Плюс, 1998. - Т. 1. - С. 400-483.
2. Бойцов С.А. Сосуды как плацдарм и мишень артериальной гипертонии / С.А. Бойцов // Болезни сердца и сосудов. - 2006. - № 3. - С. 35-40.
3. Гогин Е.Е. Артериальная гипертония и гипертоническая болезнь (диагноз синдромный и диагноз нозологический) / Е.Е. Гогин // Терапевт. арх. - 2010. - Т. 82, № 4. - С. 5-10.
4. Горбась 1.М. Епiдемiологiя основних факторiв ризику серцево-судинних захворювань / 1.М. Горбась // Артериальная гипертензия. - 2008. - № 2. - С. 13-18.
5. Горбась 1.М. Контроль артерiальноi гтертензи серед населення: стан проблеми за даними епiдемiологiчних доMi-джень // Укр. кардюл. журнал. - 2007. - № 2. - С. 21-26.
6. Доценко С.Я. Ремоделювання та функщональний стан артерш i лiвого шлуночка у хворих на гтертотчну хворобу: прогностичт аспекти та лтування: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук: спец. 14.10. «кардiологiя» / С.Я. Доценко. - Запорiжжя, 2011. - 36 с.
7. Мартынов А.И., Аветя Н.Г., Агатова Е.В. и др. Эн-дотелиальная дисфункция и методы ее определения // Рос. кардиол. журн. — 2005. — Т. 54, № 4. — С. 94-98.
8. Зуйкова А.А. Динамика показателей математического анализа ритма и вторичных показателей вариационной пульсометрии больных с патологией сердечно-сосудистой системы // Системный анализ и правление в биомедицинских системах. — 2005. — Т. 4, № 2. — С. 177-180.
9. Коваленко В.М. Настанова з артерiальноï гтертензи / В.М. Коваленко, 6.П. Свщенко, Ю.М. аренко. — К.: МОР1ОН, 2010. — С. 262-269.
10. Коваленко В.М. Серцево-судинт захворювання. Класифтащя, стандарти дiагностики та лжування /
B.М. Коваленко, М.1. Лутай, Ю.М. аренко. — К.: Бiзнес Полiграф, 2007. — 128 с.
11. Коваль С.Н. Роль нового пептидного гормона уротен-зина IIв патогенезе артериальной гипертензии и сахарного диабета / С.Н. Коваль, Т.Г. Старченко, О.В. Мысничен-ко // Артериальная гипертензия. — № 1(9). — 2010. —
C. 23-26.
12. Корнацький В.М. Проблеми здоров'я та подовжен-ня тривалостi життя населення Украг'ни / В.М. Корнацький // Укр. мед. часопис. — 2008. — № 5. — С. 83-87.
13. Остроумова О.Д. Артериальная гипертония пожилых больных и состояние высших психических функцш / О.Д. Остроумова, И.В. Десницкая, В.А. Поликарпов // Кардиология. — 2006. — Т. 46. — № 4. — С. 85-88.
14. Орлова Я.А. Жесткость артерий как интегральный показатель сердечно-сосудистого риска: физиология, методы оценки и медикаментозной коррекции / Я.А. Орлова, Ф.Т. Агеев// Сердце. — 2006. — Т. 5, № 2. — С. 63-69.
15. Основы кардиологии. Принципы и практика / Под ред. проф. Клива Розендорффа. — 2-е изд. — Львов: Медицина свiту, 2007. — С. 735-761.
16. Постнов А.Ю. Некоторые молекулярные и клеточно-тканевые характеристики патогенеза артериальной гипертензии: особенности наследования и клеточной энергетики (экспериментальное исследование): Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.06/ А.Ю. Постнов. — М., 2005. — 186 с.
17. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальные гипертензии / Ю.Н. Сиренко. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2011. — 288 с.
18. Тарасова К.В. Патогенез артерiальноï гтертензи: деякi сучаст уявлення / К.В. Тарасова, В.Г. Шевчук, 1.С. Чекман [и др.] // Biomédical and Biosocial Anthropology. — 2008. — № 10. — С. 304-311.
19. Agoçton-Coldea L. Arterial stiffness and left ventricular diastolic function in the patients with hypertension / L. Agoçton-Coldea, T. Mocan, C. Bobar//Rom. J. Intern. Med. — 2008. — Vol. 46, № 4. — P. 313-321.
20. Aursulesei V. A Мodel for studying arterial stiffness in essential arterial hypertension / V. Aursulesei, G. Datcu, M.D. Datcu//Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. — 2009. — Vol. 113, № 3. — P. 667-672.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
21. Braunwald E. A Textbook of Cardiovascular Medicine, 8th ed. / E. Braunwald-Saunders. — An Imprint of Elsevier, Philadelphia, 2007. — 1134p.
22. Carotid baroreceptor stimulation, sympathetic activity, baroreflex function, and blood pressure in hypertensive patients / K. Heusser, J. Tank, S. Engeli [et al.] // Hypertension. — 2010. — Vol. 55, № 3. — P. 619-626.
23. Collagen type I degradation is related to arterial stiffness in hypertensive and normotensive subjects / M. McNulty, A. Mahmud, P. Spiers [et al.]// J. Hum. Hypertens. — 2006. — Vol. 20, № 11. — P. 867-873.
24. Duprez D.A. Aldosterone and the vasculature: mechanisms mediating resistant hypertension / D.A. Duprez// J. Clin. Hypertens. (Greenwich). — 2007. — Vol. 9, № 1, suppl. 1. — P. 13-18.
25. Duprez D.A. Arterial stiffness and endothelial function: key players in vascular health / D.A. Duprez // Hypertension. — 2010. — Vol. 55, № 3. — P. 612-613.
26. Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, G. de Backer, A. Dominiczak [et al.] // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28, № 12. — P. 1462-1536.
Доценко М.Я., Дедова В.О., Боев С.С., Шехунова И.О., Герасименко Л.В. Государственное учреждение «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины»
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О МЕХАНИЗМАХ РАЗВИТИЯ ЭССЕНЦИАЛЬНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ
Резюме. Цель статьи — обратить внимание на причины и механизмы развития эссенциальной артериальной гипертензии. В статье уточняются ведущие механизмы, клинико-патогенетические варианты и перспективные направления изучения патогенеза эссенциальной артериальной гипертензии.
Ключевые слова: эссенциальная артериальная гипертензия, патогенез.
27. Guyton A.C. Textbook ofMedical Physiology, 11th ed./A.C. Guyton, J.E. Hall. — Philadelphia: W.B. Saunders, 2006. — 612p.
28. Of matrix metalloproteinases in early hypertensive vascular remodeling / M. Flamant, S. Placier, C. Dubroca [et al.]//Hypertension. — 2007. — Vol. 50, № 1. — P. 212-218.
29. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document/ G. Mancia, S. Laurent, E. Agabiti-Roseic [et al.]// J. Hypertens. — 2009. — Vol. 2, № 11. — P. 2121-2158.
30. Relation between renal function within the normal range and central and peripheral arterial stiffness in hypertension / G. Schillaci, M. Pirro, M.R. Mannarino [et al.] // Hypertension. — 2006. — Vol. 48, № 4. — P. 616-621.
31. Role of angiotensin II in the remodeling induced by a chronic increase in flow in rat mesenteric resistance arteries / M. Cousin, M.A. Custaud, C. Baron-Menguy [et al.]// Hypertension. — 2010. — Vol. 55, № 1. — P. 109-115.
32. Simms A.S., Paton J.F.R., Pickering A.E. Hierarchical recruitment of the sympathetic and parasympathetic limbs of the baroreflex in normotensive and spontaneously hypertensive rats// J. Physiol. — 2007. — Vol. 579, № 2. — P. 473-486.
OTpuMaHO 16.11.11 □
Dotsenko M.Ya., Dedova V.O.,
BoyevS.S., ShekhunovaI.O., Gerasimenko L.V.
State Institution «Zaporizhya State
Academy of Postgraduate
Education of Ministry of Public Health
of Ukraine», Zaporizhya,
Ukraine
CONTEMPORARY CONCEPTUALIZATION OF MECHANISMS OF ESSENTIAL HYPERTENSION DEVELOPMENT
Summary. The aim of the study is to turn attention to the causes and mechanisms of essential hypertension development. Major mechanisms, clinicopathogenetic variants and prospective directions of study of essential hypertension pathogenesis are defined in the article.
Key words: essential hypertension, pathogenesis.
