СУЧАСНі ТЕНДЕНЦії РОЗВИТКУ ВіЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В ПРОВіДНИХ КРАїНАХ СВіТУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 354.1

СУНАСЖ ТЕНДЕНЩТ РОЗВИТКУ В1ЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

В пРОв1ДНИх КРАЖАХ СВ1ТУ

© 2016 САЗОНЕЦЬ О. М.

УДК 354.1

Сазонець О. М. Сучасн тенденцп розвитку вiйськово-промислового комплексу в провiдних кражах CBiTy

Мета cmammi полягае в дотджент мжнародного досв'ду розвитку вйськово-промислового комплексу i використаннi його для Украни. Проведено анал'в функцонування вiйськового комплексу в пров'дних кранах свту. Показано основн тенденцИрозвитку вiйськового сектора в рзних кранах. Вiдмiчено основы! питання вiйськового виробництва в умовахглобал'ваци. Виявлено необхiднiнапрями розвитку вiйськово-промислового комплексу в УкраЫ: зб'шьшення частки ВВП, що спрямовуеться на вйськовi потреби, забезпечення зайнятост'> населення у вiйськовому виробни-цтвi, примноження науково-техтчного забезпечення вiйськового виробництва, нарощування експорту вйськових вироб'в, розвиток оборонного середовища проти кбератак. Перспективою подальших досл'джень е проведення анал'ву розвитку вйськовоi галуз в УкраМ за останн роки, виявлення позитивних шор!н i недолШ у динамiцi розвитку цei галузi.

Ключов'! слова: вiйськово-промисловий комплекс, вйськовий сектор економки, вiйськовевиробництво, глобалiзацiя, ВВП, науково-техшчнезабезпечення, мбератака. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 8.

Сазонець Ольга Миколавна - доктор економiчних наук, професор, академк АЕН Укра'ши, академк АГН Укра'ши, зав'дувачка кафедри м'жнародноi економки, Нацональний унверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра'/на) E-mail: onsaz@mail.ru

УДК 354.1

Сазонец О. Н. Современные тенденции развития военно-промышленного комплекса в ведущих странах мира

Цель статьи заключается в исследовании международного опыта развития военно-промышленного комплекса и использовании его для Украины. Проведен анализ функционирования военного комплекса в передовых странах мира. Показаны основные тенденции развития военного сектора в различных странах. Отмечены основные вопросы военного производства в условиях глобализации. Выявлены необходимые направления развития военно-промышленного комплекса в Украине: увеличение доли ВВП, направляемой на военные нужды, обеспечение занятости населения в военном производстве, приумножение научно-технического обеспечения военного производства, наращивание экспорта военных изделий, развитие оборонной среды против кибератак. Перспективой дальнейших исследований является проведение анализа развития военной отрасли в Украине за последние годы, выявление положительных сторон и недостатков в динамике развития этой отрасли. Ключевые слова: военно-промышленный комплекс, военный сектор экономики, военное производство, глобализация, ВВП, научно-техническое обеспечение, кибератака. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 8.

Сазонец Ольга Николаевна - доктор экономических наук, профессор, академик АЭН Украины, академик АГН Украины, заведующая кафедрой международной экономики, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: onsaz@mail.ru

UDC 354.1

Sazonets O. M. The Current Trends in the Development of Military-Industrial Complex in the Leading World Countries

The article is aimed at studying the international experience of developing the military-industrial complex and its use for Ukraine. An analysis of functioning of the military complex in the advanced world countries has been carried out. The main trends in the development of military sector in the different countries have been displayed. The main questions of military production have been specified in the context of globalization. The necessary directions for development of the military-industrial complex of Ukraine have been identified as: increase in the share of GDP aimed at military spending, employment in military production, increase of the scientific-technological provision of military production, build-up of exports of military products, development of the defense environment against cyber attacks. Prospect for further research can be conducting an analysis of development of the military industry in Ukraine over the past few years, identifying strengths and weaknesses in the development dynamics of this industry.

Keywords: military-industrial complex, military sector of economy, military production, globalization, GDP, scientific-technical provision, cyber attack. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 8.

Sazonets Olga M. - D. Sc. (Economics), Professor, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Academician of the Academy of Mining Sciences of Ukraine, Head of the Department of International Economics, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: onsaz@mail.ru

На сьогодншнш день важливим е виршення проблеми забезпечення вшськово'1 безпеки на-шо'1 держави, приведення у вцповцшсть стану оборонно-промислового комплексу (ОПК) до свиових стандарпв. Для цього треба перебудувати галузi про-мисловосп, налагодити 1х плцне функцюнування i розвиток. При цьому треба передбачити ткну взаемодш в^чизняного вшськово-промислового комплексу iз за-

1 Стаття виконана в межах Держбюджетно! теми «Науково-технолопчний розвиток корпоративно! економ™ на основi паритету цивтьно! та вмськово! продукцп та шформацшно! безпеки» (номер державно! реестрацп НДР 011511003048).

рубiжними военними компанiями в умовах глобалiзащй-них зрушень. Це е актуальним питанням в умовах проведення военних дш на територи Укра'ши. Таким чином, доцкьно налагодити сшвпрацю украшських компаний з вшськовими компанiями шших розвинутих кра'1н, особливо з транснацюнальними корпорацiями.

Шсля розвалу СРСР i сощалктичного табору наприкшщ ХХ столптя i на початку ХХ1 столптя ви-явились новi глобальш економiчнi, полггичш, науково-технолопчш прюритети дшльност компанш оборонно-промислового комплексу кра'1н свгту. Було переглянуто оборонну полижу кра'1н, перерозподкено оборонш бюджети, держави перейшли до ново'1 побудови воен-

них сил у межах нових военних доктрин, оборонн за-мовлення зменшилися, змiнився вигляд цих замовлень для компанш оборонно-промислового комплексу. На перетин ХХ та ХХ1 столiть посилилися процеси гло-балiзацi! як в економщ, так i в житт всього свiтового суспкьства. Це вплинуло i на вiйськово-промисловий комплекс та поставило новi завдання його розбудови з метою шдвищення вшськово! безпеки.

Процес глобал1зацГ1 активiзуе динамiку потоюв товарiв, послуг капiталiв, робочо'1 сили, техно-логiй, шформаци та ш. Цi потоки майже не шд-корюються державним законодавствам, тому що руха-ються мiж транснацiональними компанiями. Таким чином, вцкриваеться спроможнiсть промислового вироб-ництва та виробництва шших галузей у свiтовому мас-штаб1 На формування галузей вшськово! промисловост суттево вплинув науково-технiчний прогрес, зокрема: змшилися принципи оргашзаци розробок, впровадже-но новi, високотехнологiчнi види озброень, вшськова технiка зазнала чималих змш, змiнено органiзацiю ви-пробувань. Тепер шдприемства виробництва вшськово! технiки тксно взаемодiють з науково-технологiчними установами рiзних кра!н. Для них розробляються ви-соковартiснi високотехнологiчнi програми. Для виробництва вшськово! технiки використовуються роботи, iнформацiйнi, мережевi системи. При цьому все бкьш поширеним стае малосершне виробництво вшськово! технiки. Значно збкьшуеться, поряд з державними, кiлькiсть комерцшних пiдприемств у цiй галузi, що дае синергетичний ефект. Таким чином, ОПК трансформу-еться i адаптуеться до нових економiчних умов.

1снують часовi вiдмiнностi у впровадженнi цих процейв. «У США цi трансформаци та перетворення в основному розпочалися в кiнцi 80-х та на початку 90-х рр. ХХ ст., у Захцнш бврош - у другш половинi 90-х рр.

XX ст., у КНР - на межi тисячолпь, у Роса - на початку

XXI ст. i в цей час продовжуються» [1].

Велике значення для розвитку вшськово-промис-лового комплексу кра!ни мае военно-техшчна полiтика держави, яка е складним, багатовимiрним i динамiчним явищем. Вона е одшею зi складових i одним з напрямiв дiяльностi держави. Военно-техшчна политика включае обороннi заходи, державну безпеку, оборонну полижу, науково-техшчну, промислову, соцiально-економiчну дiяльнiсть у цш сферi. Але треба вiдмiтити, що военно-техшчна полггика впливае на iншi сфери життя суспкь-ства. Складовими частинами военно-тех^чно! полiтики держави е таю:

+ кiлькiсно-якiсний склад оборонно-вшськово! технки, яка реалiзуеться в межах програми розвитку вшськово-промислового комплексу на основi визначеного ступеня шдйому економiки кра!ни, И науково-тех^чного потенцiалу, ступеня розвитку промисловостi, що мае впливна вико-нання соцiально-економiчних програм держави; + впровадження полижи державного вшсько-вого забезпечення, яка пов'язана з державними програмами i планами щодо процедури озбро-ення на шдприемствах оборонно-промислового

комплексу. При цьому в регюнах, де спостерта-еться розвиток ОПК, економiчний шдйом теж спостерiгаеться. У такому разi регiони теж ма-ють вигоди вц запровадження вiйськового ви-робництва;

+ якiсть оборонно! технiки, що виробляеться пiд час реалiзацil военно-тех^чно! полижи i може постачатися в iншi кра!ни. Мiжнародна коопе-рац1я з виробництва оборонно-вшськово! тех-нiки у межах вшськового спiвробiтництва з шоземними державами безпосередньо впливае на дiевiсть забезпечення мiжнародноl торгiвлi високотехнологiчними товарами та послугами, зовншньо! полiтики держави. Военно-техшчна полпжа впливае на д1яльшсть силових мiнiстерств i вiдомств краш, полiтичних пар-тiй, професiональних спкок, сусп1льних органiзацiй. Военно-технiчна полiтика також чинить вплив через щ шституци на дiяльнiсть держави у промисловш, с1ль-ськогосподарськiй, науково-технiчнiй, соцiальнiй, шно-вацiйнiй та iнших сферах. Таким чином, ниш за своею суттю военно-тех^ч^ полiтика держави е сукупшстю вiдносин, взаемодiй i взаемозв'язкiв, що формуються мiж органами державно! влади з приводу розроблення та виробництва ОВСТ i оснащення ними ЗСУ та шших вшськових формувань [2].

Вцповцно до розробок Стокгольмського 1нсти-туту мiжнародних дослiджень у сферi миру, гло-бальний показник витрат на оборону у 2014 р. оцшюеться в 1776 мiльярдiв доларiв, що складае 2,3 % в1д свiтового валового нацiонального продукту [3]. В економiчно розвинутих кра!нах велику увагу прид!ляють заходам розробки i реал1зацЦ програм розвитку технiчно-го компонента заходш технiчно! складово! вшськового потенщалу держави для зростання рiвня забезпечення !! вiйськово! безпеки. При цьому необхцним е формування офщшних поглядiв i конкретних шляхiв розгортання напрямiв функцiонування органiв державно! влади щодо впровадження вшськового виробництва та розвитку оборонного комплексу, матерiально-технiчно! бази для розбудови системи обороноздатносй держави. Таким чином формуються погляди та напрями д1яльносй в1дпов1дно до характеру i сутносй в1дносин м1ж р1зними суб'ектами суспкьства для розробки та убезпечення силових оргаш-зацiй потрiбним вiйськово-технiчним оснащенням.

Науково-технiчний прогрес у военнiй сферi вiдбу-ваеться завдяки впровадженню науково обгрунтованих поглядiв щодо вiйськово-технiчно! полижи i практично! реалiзацi! !х у оснащення збройних сил держави вц-повiдно до сучасних вимог.

Военш витрати у свiтi е одною зi сфер, де приватне ршення не може впливати на загальний бюджет. Жодна з приватних корпорацiй або група громадян не мае до-статньо! мотивацй мати фшансову вiдповiдальнiсть за наявнiсть военних витрат. Ще Адам Смiт центифжував оборону кра!ни як одну з найголовнших функцiй уряду та правомiрнiсть збирання податкiв для пiдтримки ще! галузi. В основному уряд дiе вiд iменi сусп!льства i гаран-туе, що вiйськова промисловiсть достатня для захисту

наци. Хоча захист нацюнальних стратепчних штересш заюнчуеться, коли конщпцгя достатностi заюнчуеться, а нарощування вшськово! потужнос^ продовжуеться.

Фiнансовi ресурси кожно'1 краши е обмеженими, що передбачае скорочення витрат на мирш цiлi при збкьшенш !х на вiйськовi. В окремих випадках це може тягти за собою нарощування дефщиту платiжного балансу кра!ни, що, своею чергою, може призводити i до зростання боргу, i суми вiдсоткiв по боргу. Але в дея-ких кра'1нах, наприклад, у США, вгдсотки по цьому боргу зрiвнялися з вiдсотками по iпотецi, тому в полiтицi ще! держави не фокусуються на цiй проблемi. З шшого боку, цi витрати е сшвставними з витратами на охоро-ну здоров'я та на сощальш програми. Багато кра'1н, якi мають економiки, що розвиваються, наголошують на розвитку вшськово! галyзi. При цьому вони мають сла-борозвинуту шфраструктуру дорiг, лiкарень тощо. Прикладом цього може служити Пiвнiчна Корея [4]. Для ба-гатьох нацш процес пошуку компромiсy мiж розвитком вшськових галузей i розвитком сощально! iнфрастрyк-тури може бути болючим.

Значний наголос при прийнятт рiшення про бу-

дiвництво вшськових шдприемств робиться на

можливiсть шдвищення рiвня зайнятостi населен-ня. Побудована вшськова iнфрастрyктyра вимагае ви-сококвалiфiкованих робочих, робiтникiв торгiвлi, консультант. Крiм того, з'являеться приватний бiзнес, до якого належать компани з виробництва озброення, ор-гашзаци харчування, благоустргю територгй та розвитку гнфраструктури бГля вшськових баз i т. гн.

При вивченнi военного аспекту в суспкьно-еко-номгчному життг держави треба також наголосити на тому, що багато вчених в^волжаеться вгд принесення корист в мирному житт1 Але, з шшого боку, военш до-слiдження стали важливими для технолопчних розро-бок, що використовуються громадянами, зокрема, вгд-криття мжрохвильових печей, 1нтернету, GPS, дрошв. Тобто можна сказати, що военш дослцження в багатьох випадках чинили позитивний вплив на економжу кра'ш та яюсть життя населення.

Зрозумко, що кожний долар, витрачений на вш-ськовг потреби понад необхiдний рiвень, приносить втрату для потенцiного розвитку економши кра'1ни. У демократичнiй краМ це питання обговорюеться пу-6лгчно i змiнюеться з року в рж. Наприклад, военнi витрати в США зменшувалися зг зменшенням ккькосп военних угод за кордоном. У недемократичних державах навпаки, рiвень вгдповгдних военних витрат визна-чаеться малою ккьюстю «обраних» i може навггь мати бкьшу вартiсть для громадян ще! кра'1ни.

Вгйськово-промисловг комплекси (ВПК) найбкь-ших свггових держав е важливим сектором в економщ цих держав (табл. 1). Щоргчно на фшансування зброй-них сил витрачаються сотш мгльярдгв доларiв. А екс-портЯмпорт збро! i вшськово! техшки досягае близько 200 млрд дол. США.

Як бачимо з табл. 1, США мае витрати на оборону, що перевищують витрати в шших державах у деккька ра-згв. Великi витрати мають Росгя i Китай. Причому в дина-

мiцi Роая випереджае Bei iншi держави. Це говорить про военну спрямованiсть економiки цiеï краши. Таю краши, як Велика Британiя, Японiя, зменшили свое вiйськове виробництво. Це говорить про спрямовашсть полiтики цих держав на i™i галузi економки. З 1998 до 2015 рр. експорт вшськово! продукци 3i США зменшився з 16000 млн дол. до 10000 млн дол., у той час, як з Роси зрк з 2000 млн дол. до 5500 млн дол. У Шмеччищ Франци, Великiй Британи експорт збериався приблизно на рiвнi 2000 млн дол., у Кита! - збкьшився з 500 млн дол. до 2000 млн дол. [6]. Таким чином, ми бачимо, що Рот нарощуе потенщ-ал виробникш вiйськовоï продукци по роках.

Таблиця 1

Витрати на оборону у 2014 р. [5]

КраТна Оборонний бюджет на 2014 р., млрд дол. Змшидо 2013 р., %

США 575 -1

Китай 148 6

Роая 78 13

Велика Бритаыя 57 -4

Японiя 55 -4

Франтя 53 -1

lндiя 45 -3

Саудiвська Аравiя 44 3

Нiмеччина 44 -2

^вденна Корея 33 3

Уже понад 50 роюв Сполучеш Штати Америки е лидером за витратами на озброення. Ця держава витрачае на свш ВПК бкьше 35 % вск свiтових витрат у цш галузi. Крiм цього, американськi оборонш пiдприемства займають провiднi позици у свиовш вш-ськовiй промисловостi. З п'яти перших мкць у рейтингу найбкьших оборонних компанiй свiту, що складений американським видавництвом DefenseNews за 2013 р., американсью виробники займають чотири першi мк-ця. До них належить Lockheed Martin - з виручкою 40,5 млрд доларiв, Boeing - з виручкою 32 млрд дол., Raytheon - 22 млрд дол., Northrop Grumman - з вируч-кою 19.5 млрд дол.

Формування вшськово-промислового комплексу США вцбулося у 1950-ri роки. Його головними компонентами е вiйськово-промисловi компани, керiвництво Пентагону та шших ведомств. ВПК США видкяеться серед ВПК кра!н НАТО як найбкьш зркий та об'емний. На рис. 1 представлено стати витрат Федерального бюджету США для оборонних цкей, яю в загальному об-сязi за 2014 р. складають 3504 млрд доларiв.

Оборонш стати у федеральному бюджет складають бкя 17 %, що е значною частиною, враховуючи, що на охорону здоров'я та сощальне страхування видкяеться не набагато бкьше - по 24 %.

Необхцним е також розгляд розвитку военно! промисловосп Китаю. Останнiми роками в Кита'1 скла-лася думка, що «китайська мрiя» складаеться у здш-сненнi нацiональних, регiональних i глобальних амбi-

iHrni обов'язков1 витрати, 12%

Невоенн1 дискрецмы витрати, 17%

Виплати за держбюджетним боргом, 6%

Соцгальне страхування, 24%

Оборона^^ 1

Охорона здоров'я, 24%

Рис. 1. Витратна частина Федерального бюджету США за 2014 р. [7]

цш. Вцпов1дно до Б1РЫ Китай витрачае на оборону бкя 12 % свпових витрат. Це складае 191 млрд дол. (2,06 % в1д ВНП). Китайсью витрати на оборону почали безперерв-но зростати з 1989 р. З 1989 р. до середини 1990-х роив частка вшськових витрат у ВВП Китаю знизилася з 2,5 % до 1,6-1,7 %. З 2001 р. вона зросла до 2,0-2,2 %. Необхцно наголосити, що китайська економка в щ роки переживае шдйом: 11 ВНП зрiс на 2,589 % з 1990 по 2013 рр. Мiж 2013 та 2014 рр. вшськових витрати Захцно! бвропи змен-шилися. Бiльшiсть кра'1н НАТО витрачають на оборону менше, шж 2 % ВНП. Кра'1ни Схцно! бвропи i кра'1ни по-страдянського простору теж нарощують свою обороноз-датнiсть у зв'язку з подшми на сходi Украши [8].

Китай швестуе великi кошти у будiвництво сучас-них ракет середньо'1 дальности звичайних балiстичних ракет, ракет дальнього радiусу д!1, крилатих протикора-бельних ракет, контркосмiчноl збро'1, у наступальш юбер-можливостi, винищувачi п'ятого поколшня. Нещодавно був випущений перший авiаносець кра'1ни. Одне з най-важливших мiсць займае оборона вiд военних кiбератак, яка займае чкьне мксце в питаннях военно'1 безпеки для военних, полгтичних i дкових л^ддав кра'1н. Китай також мае ядерний арсенал з 250 боеголовками, який однак мер-кне у порiвняннi з американськими 4764 та росшськими 4300. Кра'1на розвивае можливiсть другого удару, вбачаю-чи, що вона буде мати здатшсть до контратаки.

Китайський експорт озброення за останне десяти-рiччя вирiс дуже сильно (143 % з 2009 по 2013 рр.). Зараз вш займае трете мксце у свт як експортер збро'1, але на свiтовому ринку вш мае частку всього лише у 5 %. США -31 %, Росш - 27 %, Паюстан, Бангладеш, М'янма мають двi третi вiд китайського експорту. Серед покупщв - Ш-герш i Пiвденний Судан. Найбкьший виробник збро'1 в Кита'1 - корпорацш Ыоппсо - у державнiй власностЬ

Таким чином, глобальний перерозподк вшсько-во1 могутностi можливий в найближчi 20 рокiв згiдно з дослцженнями Мiжнародного 1нсти-туту Стратегiчних дослцжень. В УкраМ сьогоднi ми маемо багатогалузевий незбалансований оборонно-промисловий комплекс. Шдприемства вшськово! про-мисловостi характеризуются нерiвномiрною розви-ненiстю, недостатньою скоординовашстю. 1х основнi фонди переважно е зношеними, 1х робота - низькорен-

табельна, BMpo6HM4i потужност завантаженi на низько-му piBrn. Коефiцieнт оновлення основних виробничих фондiв дуже низький, становить не бкьше 2,5 % у piK, а це визначае наростаюче технологiчне вцставання вiд пpовiдних кра'1н свiту [1].

ВИСНОВКИ

При аналiзi обстановки з вшськовим озброенням у свiтi виявлено, що найбiльш озброеною державою е США. Друге мксце займае Китай. За ним йде Рот. Але необхцно в1дмггити, що вiйськовий арсенал США за останш роки зменшуеться на користь зростання ш-ших галузей пpомисловостi, добробуту населення кра-1ни. Водночас Росiя та Китай нарощують виробництво озброення. В умовах зростаючо'1 военно'1 небезпеки для Украши е необхцним нарощування вiйськового потен-цiалу. необхiдно збкьшення частки ВВП, що спрямову-еться на вшськове виробництво. Це, мiж iншим, забез-печить зайнятiсть населення. Але питання вшськового забезпечення кра'1ни повиннi виршуватися демокра-тичним шляхом. Военно-технiчна полпика повинна за-ймати чкьне мксце в полiтичному сеpедовищi кра'1ни. Це буде впливати i на зростання експорту продукци вiйськового сектора економжи кра'1ни, що теж пiднiме ii свiтовий статус. Для кожно'1 кра'1ни вкрай необхiдним е розвиток оборонного середовища проти кiбеpатак. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Свергунов О. Гпоба^зацшне середовище та укра'н-ський ОПК: напрями спiвпрацi з транснацiонапьними корпора-^ями [Епектронний ресурс] / О. Свергунов. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/495/

2. Бегма В. М. Вшськово-техычна та оборонно-про-миспова полiтика украши в сучасних умовах [Епектронний ресурс] / В. М. Бегма, О. О. Свергунов. - Режим доступу : http:// www.uk.x-pdf.ru/5mehanika/253235-1-viyskovo-tehnichna-obo-ronno-promislova-politika-ukraini-suchasnih-umovah-analitich-na-dopovid-kiiv-2013-udk-35502-477.php

3. Military Spending: U.S. Versus Everywhere Else [Епектронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.investopedia.com/ar-ticles/investing/061015/military-spending-us-versus-everywhere-else.asp

4. How Military Spending Affects the Economy [Епектронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.investopedia.com/articles/ investing/072115/how-military-spending-affects-economy.asp

5. Вовнна промисловiсть [Епектронний ресурс]. - Режим доступу : http://utmagazine.ru/posts/8499-voennaya-promysh-lennost

6. Сипа военного экспорта России: обновпенная статистика [Епектронний ресурс]. - Режим доступу : http://politrussia. com/vooruzhennye-sily/sila-voennogo-eksporta-271/

7. Военно-промышпенный комппекс США [Епектронний ресурс]. - Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92 %D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%

8. U.S. vs China Military Budget [Епектронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.investopedia.com/articles/personal-finance/043015/us-vs-china-military-budget.asp

REFERENCES

Behma, V. M., and Sverhunov, O. O. "Viiskovo-tekhnichna ta oboronno-promyslova polityka Ukrainy v suchasnykh umovakh"

[Military-technical and military-industrial policy of Ukraine in modern conditions]. http://www.uk.x-pdf.ru/5mehanika/253235-1-vi-yskovo-tehnichna-oboronno-promislova-politika-ukraini-suchas-nih-umovah-analitichna-dopovid-kiiv-2013-udk-35502-477.php

"How Military Spending Affects the Economy". http://www. investopedia.com/articles/investing/072115/how-military-spend-ing-affects-economy.asp

"Military Spending: U. S. Versus Everywhere Else". http:// www.investopedia.com/articles/investing/061015/military-spend-ing-us-versus-everywhere-else.asp

Sverhunov, O. "Hlobalizatsiine seredovyshche ta ukrainskyi OPK: napriamy spivpratsi z transnatsionalnymy korporatsiiamy" [Globalization Environment and Ukrainian defense industry: areas

of cooperation with transnational corporations]. http://www.niss. gov.ua/articles/495/

"Sila voennogo eksporta Rossii: obnovlennaya statistika" [The strength of Russia's military exports: updated statistics]. http:// politrussia.com/vooruzhennye-sily/sila-voennogo-eksporta-271/

"U. S. vs China Military Budget". http://www.investopedia. com/articles/personal-finance/043015/us-vs-china-military-bud-get.asp

"Voenno-promyshlennyy kompleks SShA" [Military-industrial complex of USA]. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B E%D0%B5%D0%BD%D0%25

"Voienna promyslovist" [Military industry]. http://utmaga-zine.ru/posts/8499-voennaya-promyshlennost

УДК 338.22:336.74

ЕВОЛЮЦ1Я РЕЖИМУ 1НФЛЯЦ1ЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ: АНАЛ1З ЗАРУБ1ЖНОГО Д0СВ1ДУ

© 2016

СЛ1ПЧЕНКО Т. О.

УДК 338.22:336.74

Слiпченко Т. О. Еволющя режиму iнфляцiйного таргетування: аналiз зарубiжного досвiду

Мета cmammi полягае у дотдженн'! ¡нфляцшного таргетування, необх1дних умов його запровадження та ефективного використання. Ана-л'вуючи та систематизуючи результати досл'джень ряду науков^в, мiжнародних оргаюза^й та центральних банмв, розглянуто еволюцю режиму таргетування шфляци та необхiднiсть запровадження б'шьш гнучкоi монетарноi полтики. Вивчено прогресивний досвiд 'тплементаци тфляцшного таргетування в заруб'жних кранах. Встановлено, що в розвинутих кранах та кранах, що розвиваються, запровадження тфляцшного таргетування дозволяе забезпечити не т'шьки зниження шфляци й тдтримки ii рiвня в межах цльового ор'кнтира, а й скоротити во-латильшсть тших макроекономiчних показнит. Доведено, що необхiдною умовою запровадження тфляцшного таргетування е незалежнсть центрального банку, функцюнування досконалоi системи економiчного анал'ву та прогнозування, прозорсть д'тльностi центрального банку. Подальшi науковi досл'дження в даному напрямi можуть бути спрямованi на розробку та впровадження ефективного механ'вму нфляц^ного таргетування в УкраЫ.

Ключов'! слова: центральний банк, iнфляцiйне таргетування, монетарний режим, валютний курс. Шп.: 14.

Слтченко Тетяна OneKcaHdpiBHa - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри економiчноi теорИ, Тернотльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Льв'вська, 11, Тернотль, 46020, Украна) E-mail: tetyana@dentaldepo.com

УДК 338.22:336.74

Слипченко Т. А. Эволюция режима инфляционного таргетирования: анализ зарубежного опыта

Цель статьи заключается в исследовании инфляционного таргетирования, необходимых условий реализации данного монетарного режима. Анализируя и систематизируя результаты исследований ряда ученых, международных организаций и центральных банков, рассмотрена эволюция режима таргетирования инфляции и необходимости введения более гибкой монетарной политики. Изучен прогрессивный опыт имплементации инфляционного таргетирования в зарубежных странах. Установлено, что в развитых и развивающихся странах введение инфляционного таргетирования позволяет обеспечить не только снижение инфляции и поддержание её уровня в пределах целевого ориентира, но и сократить волатильность других макроэкономических показателей. Доказано, что необходимым условием введения инфляционного таргетирования является независимость центрального банка, функционирование совершенной системы экономического анализа и прогнозирования, прозрачность деятельности центрального банка. Дальнейшие научные исследования в данном направлении могут быть направлены на разработку и внедрение эффективного механизма инфляционного таргетирования в Украине. Ключевые слова: центральный банк, инфляционное таргетирование, монетарный режим, валютный курс. Библ.: 14.

Слипченко Татьяна Александровна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономической теории, Тернополь-ский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: tetyana@dentaldepo.com

UDC 338.22:336.74 Slipchenko T. O. The Evolution of Inflation Targeting Regime: Analyzing the Foreign Experience

The article is aimed at studying the inflation targeting and the necessary conditions for implementing this monetary regime. Analyzing and generalizing the results of the researches by several scientists, international organizations, and central banks, the evolution of inflation targeting regime along with the need for introduction of a more flexible monetary policy have been considered. The progressive experience as to the implementation of inflation targeting in the foreign countries has been studied. It has been found that in both developed and developing countries, an introduction of inflation targeting provides to not only reduce inflation and maintain its level within the inflation target, but also reduce volatility of other macroeconomic indicators. It has been proven that a prerequisite for the introduction of inflation targeting is independence of central bank, a robust system for economic analysis and prognosis, transparency of the central bank activities. Further research in this direction can be directed to the development and implementation of effective mechanism for inflation targeting in Ukraine.

Keywords: central bank, inflation targeting, monetary regime, exchange

rate.

Bibl.: 14.

Slipchenko Tetiana O. - PhD, Senior Lecturer of the Department of Economic Theory, Ternopil National Economics University (11 Lvivska Str, Ternopil, 46020, Ukraine)

E-mail: tetyana@dentaldepo.com