CC BY
36
УДК 339.564 Доц. Н.Я. Юршв, д-р екон. наук -
Ушверситет баншвськог справи НБУ
АНАЛ1З СИСТЕМИ ЕКСПОРТУ ОЗБРО6ННЯ В УКРАШ1
Розглянуто проблему ан^зу процесiв розвитку експорту збро! на системних засадах. Запропоновано визначення поняття системи експорту озброення та вшськово! техники (ОВТ) як структуровано! сукупностi суб'eктiв, якi взаемодвдть мiж собою та, за специфiчним родом свое! дiяльностi, забезпечують участь держави в мiжнародних передачах продукцн вiйськового призначення тощо. До складових системи вiдносяться: органи законодавчо! влади, центральнi органи виконавчо! влади, правоохороннi органи та органи спещального призначення, нацiональна служба експортного контролю, шд-приемства оборонного комплексу, вiйськовi формування, державнi посередники, шд-приемства-спецекспортери, страховi компанн, банкiвськi установи, мiжнароднi посередники, транспортнi структури. Визначено, що складнiсть системи проявляеться в тому, що: по-перше, конкретна дшльшсть кожного з них вщбуваеться пiд впливом суб'ектiв державного управлшня збройового експорту; по-друге, кожен з елементш, як об'ективна реальнiсть, бере власну специфiчну участь у побудовi та розвитку сусшль-них, економiчних, правових вiдносин у наведенiй сфер^
Ключовi слова: вiйськово-технiчне спiвробiтництво, експорт озброень, система експорту озброення та вшськово! технiки.
Актуальнiсть дослiджень. Систему експорту збро1 в Украíнi пот^бно розглядати як складову вiйськово-технiчного ствробиництва (ВТС), яка е скла-довою зовнiшньоí полiтики Украши у цариш розробок, виробництва, модерш-зацií, знищення / утилiзацií i мiжнародних передач товаров вiйськового призначення та подвшного використання (ТВППВ). Основну частину ТВППВ складае зброя - це комплекс цшеспрямованих заходiв iз продажу цих виробiв на свпто-вих ринках, реалiзацií надлишкового майна Збройних сил Украши та закупiвлi ТВППВ для íх потреб. В умовах жорсткого обмеження бюджетного фшансу-вання вiйськових науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських робпт (НДКР) та програм розвитку оборонного виробництва, основним джерелом для збере-ження i розвитку вичизняного ОПК е вiдповiднi надходження котив вiд мiж-народних передач ТВППВ. Цей процес охоплюе широкий спектр зовшшшх вiд-носин державного регулювання.
У сучасних умовах посилено!' боротьби за ресурси та ринки збуту, а та-кож намагань держав посилити свiй вплив на свiтову полiтику, управлiння роз-витком експорту озброення в УкраМ рiзко ускладнюеться та потребуе забезпе-чення обгрунтованосп рiшень на системних засадах. З урахуванням цього, потребуе виртення загальна проблема - аналiз процес1в розвитку експорту збро1 на системних засадах.
Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Науковi дослiдження [1-5] у сферi експорту озброення та вiйськовоí техшки (ОВТ) стосуються: аналiзу експортного потенщалу галузей нацiонального оборонно-промислового комплексу та перспектив просування на регюнальних ринках (С. Галака, С. Згурець, В. Бадрак, А. Шевцов, В. Шеховцов); маркетингового аналiзу розвитку свиово-го ринку озброень (В. Бегма, В. Сладкевич, С. Следзь, С. Проскуркин, В. Ля-щенко). Багато наукових робiт видатних вчених стосуються вирiшення методо-логiчних проблем системних дослщжень (Л. Берталанфi, А. А. Богданов, У. Росс Ешб^ Дж. Кшр, Д. Клиланд, 1.В. Блауберг, В.М. Садовський, Е.Г. Юдiн,
В.М. Сшцнадель та ш.) [6-10]. Водночас недостатньо висвиленими е питания щодо управлшня збройовим експортом на державному рiвнi, виходячи з основ-них понять та крптерпв системно!' теорií.
Метою дослщження е аналiз особливостей, структури системи експорту Украши та характеристика ц складових.
Виклад основного матер1алу дослщжень. Експорт збро! (мiжнароднi передачi товар1в вiйськового призначення) знаходиться передусш у сферi сощ-альних ввдносин, тому логiчно скористатись загальною теорiею систем, вико-ристовуючи пiдходи Л. Богданова та Л. Берталанфi [6, 7]. У сучаснш науцi кну-ють непоодинокi дефiнiцií термiна " система" та '1 характеристик, змiст яких за-лежить вiд того, на яку галузь знань поширюеться це визначення [6]. За !х твер-дженням, "система - це певна кшьккть взаемопов'язаних елемештв, що утво-рюють стiйку цiлiснiсть, мають певнi iнтегративнi закономiрностi, властивi са-ме цiй спiльностi" [7]. Водночас система е формою реакцп тако! цiлiсноí сукуп-ностi функцюнальних утворень на конкретний зовнiшнiй вплив. Притаманними системi рисами е структурне упорядкування складових фрагментiв, сталiсть мь желементних зв'язкiв, цшеспрямована функцiональнiсть, динамiчне середови-ще, з яким вона взаемодiе. Основними загальноприйнятими поняттями у сис-темних дослiджениях виступають елементи, структура, функцл.
Загальна методика системних дослiджень передбачае формування ще початково! стадií загального уявлення про систему, яка в контекста експорту оз-броення та вiйськовоí технiки (ОВТ) вiдрiзняеться вiд iнших тим, що е явищем суспiльного життя i мае державно-управлiнську спрямованiсть. Першочергова ознака тако! системи полягае в тому, що й основними елементами е люди, об'еднаш через професiйну д1яльнкть або соцiальнi функцií у певш групи та ут-ворення, ят характеризуються цiлiснiстю i взаемодiею.
Об'ективне iснувания визначальних факторiв та кшцевий результат мiж-народного вiйськово-технiчного сшвробиництва обумовлюе державне управ-лiния щею сферою суспiльних вiдносин. За практикою, що склалася, законодав-ством провщних краíн-експортерiв ОВТ усi питання, пов'язаш з ним, вiднесено виключно до компетенцп держави, яка регулюе цей специфiчний вид дяльнос-тi. Отже, система, яка дослвджуеться, е складною, динамiчною, самокерованою, з високим рiвнем вiдповiдальностi за управлiнськi рiшения, що приймаються. На пiдставi цього можна стверджувати, що основними вимогами до не! мають бути керованiсть, сталкть, законнiсть функцiонувания, дiевий контроль з боку держави i суспiльства. Й основна мета - забезпечення нацюнальних iнтересiв через управлiния суспiльними вiдносинами щодо реалiзацií продукцií на свгго-вому ринку озброень.
Будучи складним системним явищем, експорт збро! мiстить комплекс елементiв, ят утворюють систему, i видшення яких ввдбуваеться передусiм за принципом визначення вiдношения до не!. Для бшьш ефективного сприйняття цiеí тези запропоновано схему (рис.), на якiй складовi компоненти розташовано залежно вiд !х iерархiчностi та ступеня впливу на життед1яльнкть системи експорту [1]. Як вщображено на схемi, прюритет надано органам законодавчо! та центрально! виконавчо! влади, оскшьки аналiз нащонального законодавства го-
ловних акторiв свiтового ринку озброень свiдчить саме про 1хню виключну компетенцш у наведенш сферi.
Виключно законами Украши визначаються основи нацiональноí безпе-ки, засади зовтшшх вiдносин та зовнiшньоекономiчноí дiяльностi держави, без урахування яких поставки ОВТ за кордон взагаи не можливi; вiдповiдними постановами Верховно1 Ради та указами Президента держави утворюються ви-конавчi структури з питань вшськово-техтчного спiвробiтництва Украши з шоземними державами, затверджуються положення щодо державного експор-тного контролю, кримшальний та митний кодекси, iншi нормативно-правовi ак-ти загальнодержавного значення. У загальному виглядi вони виконують стосов-но системи ВТС основну управлшську функцш, в якiй процедури прийняття та виконання встановлених законодавством та нормативно-правовими актами рь шень мають прiоритетний характер щодо оптимiзацií структурно1 побудови та забезпечення ефективно! життед1яльносп системи збройового експорту.
Рис. Загальна структура нащональног системи експорту товарiв вшськового призначення та подвшного використання
Для бтьшосп провщних краíн-експортерiв товарiв вiйськового призначення пiдприемства-виробники е основним базовим елементом системи, що розглядаеться. Цей термiн охоплюе не лише безпосередшх виконавцiв замов-лень на виготовлення ОВТ, але й и розробникiв, котрi, маючи статус юридич-них осiб, отримали право на цей вид д1яльносп. Як i в будь-яко'1 соцiальноí системи, функщонування наведеного елемента вщбуваеться передусiм пiд впливом державного управлшня, що характеризуеться чiтко визначеними регулятивни-ми особливостями. Вони, зокрема, полягають в тому, що навггь у розвинених крашах зростае державна тдтримка виробникiв вiйськовоí продукцп (наприк-лад: через надання щльових експортних кредипв, державне страхування, прог-рами вшськово! допомоги тощо). Головною умовою надання державою фшан-
сово1 та матерiально-технiчноí допомоги стае фактор конкурентоспроможносп товарiв - предметав експортних операцiй.
На свiтовий ринок потрапляють не лише новiтнi зразки озброень, виго-товленi нацiональними оборонно-промисловими комплексами, але й такi, що певний час знаходились на озброеннi вшськових формувань, проте не втратили свое1 комерцiйноí привабливостi. Для одних систем цей елемент е домiнуючим, для шших - другорядним. Усе залежить вiд економiчного, промислового, на-уково-техшчного потенцiалiв краши-експортера, якi разом iз мiжнародними чинниками визначають структуру та обсяги експорту ОВТ, тобто у свш споаб взаемодають з ним як iз системою. Подiбний варiант присутностi на ринках ш-ших краш можна визначити як мiжнародну передачу надлишкiв озброення, яка, з одного боку, структурно змiцнюе систему, а з iншого - впливае на подальший розвиток взаемовiдносин iз крашами-покупцями, збшьшуючи 1х залежнiсть
ввд себе. Це зумовлено тим, що продаж такого роду товару заздалепдь передбачае укладання контрактав на ремонт i постачання запасних частин.
За сучасних умов розвитку нових краíн-експортерiв, до яких належить Украша, 1х успiшна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть у вшськово-техшчнш сфе-рi визначальною мiрою залежить вдд внутрiшньоí сили, динамiзму, усталеносп ще одного елемента системи експорту ОВТ, а саме - посередниюв, спецiалiзо-ваних суб'ектiв господарсько1 д1яльносп, яш мають виключнi повноваження своíх урядiв на реалiзацiю експортного потенщалу держави. У рамках 11 мджш-родних домовленостей посередники, форма власносп яких необов'язково може бути державною, забезпечують експорт продукцií та послуг вшськового i спещ-ального призначення.
Ефективнiсть функцюнування цього елемента характеризуеться тим, наскшьки продукщя, яку вiн пропонуе, вщповвдае ринковим вимогам: опти-мальнi щновд показники, гарантiйний сервiс, можливiсть модершзацп, р1вень надiйностi. Делегування власником ОВТ повноважень щодо його реалiзацií на световому ринку iншому елементу системи наочно демонструе iснуючий мiж ними структурно-функцюнальний зв'язок системного характеру.
За своею природою система експорту мае екошмчний характер, оскшь-ки вш пов'язаний з розподiлом, обмiном, споживанням та оплатою товар1в та послуг, шляхом яких здшснюеться мiжнародна передача продукцц вiйськового та спецiального призначення. Зовнiшньоторговельна дiяльнiсть у цiй сферi ре-алiзуеться через укладання угод стосовно конкретного товару. У цьому мехашз-мi iснуе елемент - бантвсьт установи, без якого кнування системи збройового експорту взагалi неможливе. Його функцiональна д1я мае чимало спрямувань, основними з яких е забезпечення, через банкiвськi платежi, гарант тощо, взаемодií усiх елемент1в системи, ц життедiяльностi загалом.
Практикою доведено, що певний вплив на сталкть системи, котра дослi-джуеться, здшснюе i такий й' елемент, як страховi компанií. Саме на них перекла-даеться нейтралiзапiя (мiнiмiзапiя) можливих негативних фiнансових наслiдкiв у процеа функпiонування системи ОВТ. Цi структури головним чином взаемодд-ють з власниками збро!^ посередниками та перевiзниками, задзяними в механiзмi й' експорту. Цей елемент мае власну специфжу iснування, принципи та правовi основи даяльносп, через що зд^йснюеться зв'язок з шшими елементами системи.
Екcпоpт збpоï не можна pозглядати як дЫшу cиcтемy, якщо до ïï €кладу не вxодитиме ще один елемент iз влаеним оеобливо cпецифiчним мкцем та фyнкцiями - тpанcпоpтнi cтpyктypи, за допомогою якж безпоcеpедньо ввдбу-ваeтьcя доставка ОВТ замовникy. Одна з оcобливоcтей ïx фyнкцiонyвання виз-начаeтьcя наданням цiй категоpiï тpанcпоpтникiв деpжавниx повноважень ете-цiального екcпоpтеpа з yciма пpавами, вiдповiдальнicтю та вимогами, що з ниx випливають. Хаpактеpним для цього елемента e й те, що вiн може 6ути iнтеpна-цiональним, тобто кpаïна-екcпоpтеp не виключаe залyчення до мiжнаpодноï поставки тpанcпоpтноï фipми, пiдпpиeмcтва тощо iншоï деpжавноï належноcтi. Вибip залежить вiд певниx обставин, обyмовлениx нащональними теxнiчними та економiчними можливостями, полиичною або комеpцiйною доцiльнicтю.
Згiдно з нащональним законодавством та €во1ми ^ямими пpофеciйними завданнями, деpжавнi пpавооxоpоннi оpгани та оpгани cпецiального ^издаче^ ня (пpокypатypа, полiцiя I мiлiцiя, митниця, pозвiдyвальнi та контppозвiдyваль-нi тдуоздии тощо) також e елементами отщеми або ïï окpемим модyлем, який маe cвiй ошбливий вплив на фyнкцiонyвання cиcтеми та xаpактеp взаeмодiï з ïï iншими €кладовими. Певна 1рупа циx елементш, залежно ввд внyтpiшнього œ-pедовища icнyвання, забезпечye: а) контpоль за дотpиманням pештою учаети-кiв, яш також e елементами отщеми, пpавил мiжнаpодноï поставки ОВТ - ввд виpобника до пеpемiщення чеpез митний та деpжавний коpдони; б) виконання встановленого чинним законодавством поpядкy виpобництва та екcпоpтy вш€ь-ковоï пpодyкцiï; в) недопущения незаконного вивозу за межi ^аши cиpовини, матеpiалiв, устаткування для cтвоpення збpоï, а також вiйcьковоï та cпецiальноï теxнiки, ïï контpабанди. 1нша гpyпа елементiв такого типу (або, водноча^ i по-пеpеднiй модуль) забезпечye життeдiяльнicть cиcтеми шлжом виконання такт вкpай cпецифiчниx фyнкцiй, як пов'язанi з пошуком кpаïни-замовника, необ-xiдного поcеpедника, а також iз забезпечення безпеки деpжавниx i комеpцiйниx таeмниць, якi мicтять пpедмет екcпоpтy, меxанiзм та pезyльтат його pеалiзацiï.
Одна зi cпецифiчниx якостей товаpiв вiйcькового та cпецiального ^из-начення пов'язана з тим, що pазом iз легальною фоpмою ïx мiжнаpодноï пеpеда-чi дошть активно ®e так званий "тшьовий" або "чоpний" pинок, який зумовив появу ще одного елемента отстеми, що доcлiджyeтьcя, - нацiональниx етужб екcпоpтного конфолю. За аналогieю з iншими елементами його також можна pозглядати як о^емий модуль або пiдcиcтемy. Його вплив на функщонування cиcтеми та взаeмодiя з нею вiдбyваютьcя чеpез виконання завдання, яке вiн ви-pimye - здiйcнення деpжавного конфолю за мiжнаpодними пеpедачами ^оду^ цц вiйcькового пpизначення з метою забезпечення мiжнаpодниx зобов'язань деpжави щодо неpозповcюдження збpоï матового знищення, затобш ïï доставки та обмеження пеpедач звичайниx видав озбpоeння.
Завеpшення аналiзy зв'язкш, взаeмодiï та вiдноcин окpемиx елемеипв ек-cпоpтy збpоï як отстеми пpиводить до виетовку, що на вcix piвняx ïx взаeмний вплив i дп yтвоpюють нову отстемну якicть, яку можна pозглядати як ефектив-нicть фyнкцiонyвання cиcтеми.
Отже, поняття "cиcтема екcпоpтy ОВТ" можна визначити як cтpyктypо-вану cyкyпнicть cyб'eктiв, якi взаeмодiють мiж тобою та, за cпецифiчним pодом
свое1 дДяльностД, забезпечують участь держави в мДжнародних передачах про-дукцц вДйськового призначення тощо. Така система функцiонуе у зовшшньому середовищi (мiжнароднi вДдносини та мДжнародний контроль), де також дають ДншД системи (краша-посередник, краша-покупець / кДнцевий споживач), утво-рюючи разом систему бДльш високого рДвня (мДжнародно1 торгДвлД зброею), у якДй краша-експортер виконуе функцДю ц елемента.
ПДд час розгляду основних елементДв системи експорту ОВТ та форм íхньоí взаемодл частково було висвiтлено Д ц структуру, складнiсть яко1 прояв-ляеться в тому, що: по-перше, конкретна дДяльнДсть кожного з них вДдбуваеться пДд впливом суб'ектДв державного управлДння збройового експорту; по-друге, ко-жен з елементДв, як об'ективна реальнДсть, бере власну специфДчну участь у побу-довД та розвитку сустльних, економДчних, правових вДдносин у наведенш сферД.
Додатково варто зазначити координацшний характер íх взаемовДдносин, якД узгоджуються помДж собою на рДзних функщональних циклах життедДяль-ностД системи. Наприклад виробники продукцц вДйськового та специального призначення не можуть здДйснити ц легальну мДжнародну передачу без узго-дження зД службами експортного контролю. Якщо ж виробник або посередник намагатиметься вийти на протиправний канал реалДзацц товару, то з великим ступенем вДрогДдностД вДн увДйде у специфДчний контакт (взаемодДю) Дз такими елементами системи, як правоохороннД органи чи органи спецДального призначення. Так само можна вДдстежити взаемний вплив та зв'язки мДж парами або групами Днших елементДв. За сво1ми особливостями державно-управлДнськД вДд-носини вДдрДзняються вДд Днших тим, що 1х властивостД, характер, змДст зв'язкДв, спосДб оргашзацц тощо певною мДрою визначаються економДчними вДдносинами виробництва та реалДзацц товарДв вДйськового призначення, якД мають притаман-нД лише 1м специфДчнД споживчД якостД та щннкть. Загальна ознака вДдносин, якД формуються у системД ВТС, полягае в тому, що в них реалДзуються функцц держави, закрДпленД переважно вДдповДдними конститущйними нормами.
Незалежно вДд типу та виду будь-яка система не спроможна Дснувати поза середовищем, яке може мати Д зовшшшй, Д внутрДшнДй вимДр. У контекстД на-уково1 проблеми, що дослДджуеться, прДоритетним е свДтове полДтико-правове середовище, в якому реалДзуеться значна частина нацДональних ДнтересДв краш-експортерДв ОВТ. Виключно мДжнародне право, будучи за природою функцД-ональним явищем, виступае ефективним засобом впливу на мДжнародш вДдно-сини, зовнДшню политику та мДжнародш зобов'язання окремо взято! краши. Це насамперед стосуеться виконання рДшень Ради Безпеки ООН, угод та домовле-ностей щодо експортного контролю.
Висновки. В умовах сучасного скорочення загально1 емностД свДтового ринку озброень зростае конкуренцДя мДж виробниками продукцц вДйськового та спецДального призначення, на що не може не реагувати кожна система експорту, пристосовуючись до умов, що виникають, заради ц стало1 та ефективно1 життедДяльностД (змДна цДни, варДантДв доставки, технДчного обслуговування пДс-ля продажу тощо). Коло внутрДшнДх передумов, якД впливають на змДст системи, можна обмежити такими визначальними з них, як: концептуальна визначенДсть держави у цДй сферД, спрямована на досягнення нацДональних ДнтересДв; наяв-нДсть реальних можливостей для утримання необхДдних позицДй на свДтовому
ринку озброень; забезпечення динамiчного та результативного функщонування кожного з елементш системи.
Система експорту озброень та вшськово!' техшки будь-яко!' держави складаеться з окремих специфiчних елементiв i3 характерними зв'язками мiж ними, через якi вони взаемоддать одне з одним, забезпечуючи у такий спосiб життедiяльнiсть системи. Вона кнуе у певному середовишд, мае особливi фун-кцп i потребуе стосовно себе окремого регулювання (управлiння, полiтики). Практична цiннiсть таких висновкш полягае у необхiдностi визначення стосовно експорту ОВТ окремо!' державно!' полiтики з урахуванням специфiчноí ролi та мкця у ньому кожного з елементш, а також умов i обставин, за яких ввдбу-ваеться ця дiяльнiсть.
Перспективою подальшого розвитку у цьому напрямi е аналiз функцiй управлiння в системi експорту озброень та визначення положень стратепчного управлiння нею.
Лггература
1. Бегма В.М. Стратепчне управлiння вiйськово-технiчним сшвробпництвом в интересах забезпечення B0eHH0-eK0H0Mi4H0i безпеки Украхни : монографш / В.М. Бегма, В.М. Шемаев; за заг. ред. 1.С. Руснака. - К. : Вид-во 1ПНБ, 2005. - 228 с.
2. Проскуркн С. Маркетинг вшськово-техшчно! продукци i розвиток експортного потенщ-алу Украхни / С. Проскуркш. - К. : Вид-во ГРОТ, 1999. - 88 с.
3. Лященко В.П. Торговля оружием: мировая конъюнктура и конъюнктурний аналiз / В.П. Лященко. - М. : Изд. дом "Новый век", Ин-т микроэкономики, 2001. - 168 с.
4. Чумак В.М. Украхна i свгговий ринок озброень : монографiя / В.М. Чумак, В.М. Бегма, А.Ф. Кукн, В.Л. Заборський. - К. : Вид-во Н1СД, 1997. - 118 с.
5. Кузык Б. Россия на мировом рынке оружия / Б. Кузык, Н. Новичков, В. Шварев, М. Кен-жетаев, А. Симаков. - М. : Изд-во "Спринт", 2001. - 792 с.
6. Блауберг И.В. Системный подход в системной науке, проблемы методологии системного исследования / И.В. Блауберг, В.Н. Садовський, Э.Г. Юдин. - М. : Изд-во "Мысль", 1970.
7. Богданов А.А. Всеобщая организационная наука (Тектология) / А.А. Богданов. - В 2-ух т. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - Т. 1. - 304 с. - Т. 2. - 351 с.
8. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач / Дж. Клир. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1990. - 326 с.
9. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа : учебн. пособ. / В.Н. Спицнадель. - СПб. : Изд. дом "Бизнесс-пресса", 2000. - 326 с.
10. Методичш рекомендаций законодавчi та шш нормативно-правовi акти, пов'язаш з регу-люванням д1яльност у сферi експортного контролю / Т.В. Вщзтовська, О.М. Гришутюн. Пд заг. ред. О.С. Легейди. - Т 1. - К. : Вид-во Наук.-техн. центр експорту та ¡мпорту Спещальних технологий, техшки та матерiалiв, 2001. - 230 с.
Юркив Н.Я. Анализ системы экспорта вооружений в Украине
Рассмотрена проблема анализа процессов развития системы экспорта вооружений. Предложено определение понятия системы экспорта оружия и военной техники (ОВТ) как структурированной совокупности субъектов, взаимодействующих между собой и, по специфическому роду своей деятельности, обеспечивающих участие государства в международных передачах продукции военного назначения. К составляющим системы ОВТ относятся: органы законодательной власти, центральные органы исполнительной власти, правоохранительные органы и органы специального назначения, национальная служба экспортного контроля, предприятия оборонного комплекса, военные формирования, государственные посредники, предприятия-спецэкспортеры, страховые компании, банковские учреждения, международные посредники, транспортные структуры. Определено, что сложность этой системы проявляется в том, что: во-первых, конкретная деятельность каждого из них происходит под воздействием субъектов государственного управления оружейного экспорта; во-вторых, каждый из элементов
принимает своё специфическое участие в построении и развитии общественных, экономических, правовых отношений в указанной сфере.
Ключевые слова: военно-техническое сотрудничество, экспорт вооружений, система экспорта оружия и военной техники.
Yurkiv N. Ya. The Analysis of Arms Exports of Ukraine
The problem of the analysis of the development processes of the arms export system is studied. The definition of the concept of the arms export system and military equipment (OVT) as a structured set of entities that interact with each other and, in the specific nature of their activities, ensuring the participation of the state in international transfers of defence products, is proposed. By components of the CSD are: the legislature, the central executive authorities, law enforcement agencies and special-purpose national service export controls, defence enterprises, military units, government mediators, the company - special exporters, insurance companies, banking institutions, international mediators, and transport structures. The complexity of the system is determined to be manifested in the fact that, firstly, the specific activity of each of them is influenced by the subjects of the state arms export control; secondly, each of the elements takes its specific involvement in the design and development of the social, economic and legal relations in this area.
Key words: military-technical cooperation, the export of arms, the system of export of arms and military equipment.
УДК 334.012.82 Здобувач I.I. МартинюК -
Львiвський нацюнальний аграрний ушверситет
ФОРМИ АГРОПРОМИСЛОВО1 1НТЕГРАЦН
Розглянуто pÍ3HÍ форми агропромислово! штеграцц у сферi агропромислового комплексу Украши на сучасному еташ, а також перспективи !х розвитку. 1нтеграцш за-безпечуе умови для створення рiзних одиниць в АПК, розглянуто структуру екож^ч-но! штеграцц суб'екпв ринку i дiяльнiсть оргашзацшних структур i систем, що забезпе-чуе введення певних правил i норм. Найбшьш значущi одинищ серед сучасних форм були ri, як псно пов'язаш з дотриманням подшу сусшльно! пращ внаслщок науково-техшчних процеив. Виконання розподшу сусшльно! працi в сшьському господарствi призводить до створення окремих виробництв, операцiй i функцiй, що полегшуе спець алiзацiю.
Ключовi слова: сшьськогосподарське виробництво, розподiл суспшьно! пращ, спецiалiзацiя, iнтеграцiя, iнтеграцiя форм, кооперативи, сшлки, партнерства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, аграрнi фiрми, аграрнi комбшати, агрохолдинги, аграр-нi фiнансово-промисловi групи.
Постановка проблеми. Розвиток пiдприeмництва в аграрнш сферi суп-роводжуеться пошуком iнновацiйних форм економiчних вiдносин мiж суб'екта-ми господарювання рiзних форм власносп. Агропромислова iнтеграцiя еволю-щонуе, трансформуеться, змiнюе сво'' форми та характер ввдносин мiж íi' учас-никами, призводить до змiни традицшних економiчних механiзмiв управлiння.
Взаемна матерiальна зацiкавленiсть всiх учасникiв регiональних i госпо-дарських форм агропромислово'' штеграцц щодо досягнення високих кiнцевих результатов i кожного з них у зростанш масштабiв та ефективностi виробництва свого виду дiяльностi стае пею рушiйною силою, яка створюе необхщне еконо-мiчне середовище для широкого впровадження у виробництво найновiших до-сягнень науки та передово'' практики.
1 Наук. кергвник: доц. 1.Б. Яд1в, д-р екон. наук
