CC BY
17
генератзований пародонтит е д1агностичним критер1ем, якиИ вказуе на активащю запального процесу в ясенних тканинах та процешв ре-зорбци в альвеолярнш юстщ. Збшьшення р1вня Ш-ip у слиш хворих на генератзований пародонтит е стримуючим фактором Иого надлишку в
сироватщ кровь Коефщент розподшу (вщно-шення вмюту 1Л-1Р в сироватщ кров1 до Иого р1вня в слиш) об'ективно вщображае тяжюсть клшчного прояву генерал1зованого пародонтиту i прогнозування захворювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боданский И.С., Колб В.Г., Камищников В.С. // Справочник по клинической химии.-Минск: Бело-русь, 1982.-386с.
2. Криль А.А., Фурцева Л.Н. Методы определения оксипролина в биологических жидкостях и их применение в клинической практике //Вопр. мед. хи-мии.-1968.-№ 6.-С.635-640.
3. Мазур И.Г., Поворознюк В.В. Некоторые аспекты патогенеза резорбции альвеолярного гребня при генерализованном пародонтите // Пародонтоло-гия.-1999.-№ 3(13).-С.19-23.
4. Максимовский Ю.М., Мощиль А.И., Новик В.Е. Состояние пародонта при генерализованном остеопорозе у женщин с недостаточностью функции яичников // Стоматология.-1991.-№ 1 .-С.24-26.
5. Мащенко И.С. Оценка остеопоротического процесса в альвеолярной кости // Вюн. стоматологи.-2002.- №2.-С.20-24.
6. Насонов Е.Л., Гунасян Д.А., Насонова М.Б. Иммунология ревматоидного артрита и остеопороз: новые данные // Остеопороз и остеопения. - 2000. -№2. - С.4-7.
7. Насонов Е.Л., Скрипникова И.А., Насонова В.А. Проблемы остеопороза в ревматологии. -М.:Стин, 1997.-232с.
8. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз: Практ. руководство. - М.: Изд. Мокеев, 2000.-129с.
9. Bettica P., Moro L. Biochemical marcers of bone in the assessment of osteoporosis // JICC.-1995.-Vol.7, N1.-P.16-22.
♦
УДК: 616.717.5/.6.7/.9-001-036.83
Л.Ю. Науменко, Д. О. Бондарук, В.Ю. Кириченко,
A.О. Маметьев,
B.М. Хомяков
Дтпропетровська державна медична академiя
Укратський державний НД1 медико-соцiальних проблем irnanidHocmi
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО МЕДИЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ ТА 1НВАЛ1Д1В 13 НАСЛ1ДКАМИ ТРАВМ I ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕРЕДПЛ1ЧЧЯ ТА КИСТ1
Ключовi слова: кисть, iнвалiднiсть, реабiлiтацiя, реконструктивш втручання Key words: hand, disability, rehabilitation, reconstructive interventions
Резюме. В статье проведен анализ результатов лечения 267 больных с последствиями травм и заболеваний предплечья и кисти. Освещены оригинальные методики и подходы к лечению больных с отдаленными последствиями повреждений пальцев кисти, запястья, периферических нервов на уровне предплечья.
Summary. In the article the analysis of treatment results of267 patients with traumas consequences and diseases of forearm and wrist is carried out. Original techniques and approaches to treatment of patients with the remote consequences of damages of fingers, wrist, peripheral nerves at the level of forearm are covered.
У сучаснш медициш накопичений великий досвщ лшування ушкоджень i захворювань кисп. Разом iз тим, проблеми реконструктивно-вщ-новного лшування хворих iз наслщками травм i захворювань кисп не втратили свое! актуаль-носн i дотепер. Навпь ушкодження структур кисп, що часто зус^чаються, вiдрiзняються великим рiзноманiттям варiантiв переб^у, характеристик вщновного перюду й результата
лшування. Складшсть анатомiчноI будови кисп, тяжюсть травм, обмежена доступнiсть високо-спецiалiзованоI медично! допомоги постражда-лим далеко не завжди дозволяють досягти вщновлення втрачено! функцiI, що наИчастiше зумовлюе обмеження побутово!, професiИноI дiяльностi, самообслуговування i ускладнюе соцiальну адаптацiю хворих.
Так, ушкодження човноподiбноI кiстки стано-
влять вщ 2% до 7% вщ ушх переломiв кiсток зап'ястка [6], що в 6% випадкiв призводить до нестабiльностi кистьового суглоба, у - 30% до утворення хибних суглобiв, у 5% - до асептич-ного некрозу проксимального вщламка човно-подiбно! кiстки.
Питома вага ушкоджень суглобiв пальцiв серед ушх травм кистi становить близько 32%, а кшьюсть помилок при !х лiкуваннi коливаеться вiд 30% до 80%. Вщдалет наслiдки травм сугло-бiв пальцiв кистi приводять до розвитку шсля-травматичного артрозу, деформаци суглоба, п-пермобiльностi суглоба, виражених контрактур.
Зберiгае актуальнiсть i проблема ортопедич-но! допомоги при ревмато!дному артрита Ура-ження суглобiв кистей при цш патологи вщзна-чаеться у 90% хворих, що супроводжуеться формуванням деформаци суглобiв пальцiв i призводить до швалщизаци 50% хворих [3,4,5].
Складною проблемою ортопеди е деформаци кисп внаслiдок ушкоджень нервiв верхньо! кш-цiвки, що пов'язано з розвитком стшких змiн у сухожилково-м'язовому i зв'язковому апаратi кисп, у 27,5 % хворих формуються шслятрав-матичнi нейрогеннi деформаци рiзного ступеня тяжкостi [2].
У 13% випадюв виявленi функцюнальт по-рушення кистi й верхньо! кiнцiвки в цшому е пiдставою для визначення хворим групи шва-лiдностi.
Значна кшьюсть незадовшьних результатiв лiкування хворих iз травмами й захворюваннями кисп спонукае до наукового пошуку нових спо-собiв i пiдходiв у реабштаци ще! категори па-щеннв.
Мета дослiдження - пiдвищення ефективносп
медично! реабштацн хворих та шваладв iз на-слiдками травм i захворювань дистального вщ-дiлу верхньо! кшщвки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами розробленi i впровадженi в клшчну практику комплекс реконструктивно-вiдновних втручань, новi конструкцi! iмплантатiв, удоско-налений вiдомий i розроблений новий шстру-ментарiй i засоби iммобiлiзацi!. За матерiалами наукових розробок отримано 9 патеннв i 10 свiдоцтв на рацiоналiзаторськi пропозицi!.
Пiд нашим спостереженням у клiнiцi травма-тологi! i ортопедi! УкрДержНД1МСП1 з 2000 по 2005 р.р. перебувало 267 хворих та шваладв iз вiддаленими наслщками травм i захворювань передплiччя та кисп, з них 181 чоловш i 86 жшок. Вiк реабштаннв коливався вiд 17 до 67 роюв. Переважна бiльшiсть пацiентiв (258) були особами працездатного вiку, а 129 iз них одержали травму в умовах виробництва. Основними причинами виробничих травм були: стискання породою вугшля, пресовими механiзмами, контакт iз обертовими механiзмами верстанв. Строки надходження пацiентiв у клшку з моменту одержання травми склали вщ 6 мiсяцiв до 34 роюв. 136 пацiентiв визнавалися iнвалiдами III групи, 12 пащенпв визнанi iнвалiдами II групи i 2 - iнвалiдами I групи. Ывалщшсть II групи виз-началась хворим iз сумiсною патологiею з урахуванням соцiального фактора, зокрема втра-тою професi!, потреби в реабштацп, перенав-чаннi. Iнвалiднiсть I групи визначалась при наяв-ностi тяжко! патологи друго! верхньо! або ниж-нiх кiнцiвок. За характером патологи хворi були роздiленi на чотири клiнiчнi групи (табл. 1).
Таблиця 1
Загальна характеристика хворих 13 наслщками ушкоджень 1 захворювань передпл1ччя та кист1
№ Кжтчт К1льк1сть Сощальна характеристика
групи групи хворих чоловши жшки працездатний вж мша.мди
1 Ушкодження кистьового суглоба 49 38 11 48 14
2 Ушкодження суглобш пальцш кист! 62 36 26 56 15
3 Ревматовдне ураження кисп 18 3 15 16 12
4 Ушкодження нервш 138 104 34 138 109
верхньо! кшцшки
Всього 267 181 86 258 150
Велика рiзноманiтнiсть наслщюв травм i за- виборi тактики реконструктивно-вiдновного л> хворювань вимагае диференцiйованого пiдходу у кування.
Показаннями до оперативного лшування у групах спостережень були:
■ хибш суглоби човноподiбноi юстки, мiж-фрагментарнi кiсти;
■ асептичний некроз човноподiбноi кiстки;
■ виражена контрактура чи анюлоз суглобiв пальцiв кисп у функцiонально невигiдному по-ложенш;
■ патологiчна гiпермобiльнiсть суглоба паль-ця кистi;
■ дегенеративнi ураження капсульно-сухожилко-зв'язкового апарату суглобiв кисп;
■ стiйкi нейрогеннi деформацн кисп при ушкодженш периферичних нервiв.
При ощнщ результатiв враховували наступнi показники: бшь, обмеження рух1в, сила та ефектившсть кистьового захвату (табл. 2).
Критерн оц1нки порушення функцн кист1
Таблиця 2
Показники Ступ1нь порушення функцн
I II III IV
Ыль
Обмеження рух1в
Зниження сили кистьового захвату
Ефектившсть кистьового захвату
Мала 1нтенсивн1сть
до 30% ввд N до 25%
Ус1 захвати збережен1
Пом1рна
до 60% ввд N до 50%
Пом1рне порушення захвапв др1бних предмепв
Виражений при навантаженнях
до 90% ввд N до 75%
Значне порушення захвапв др1бних предметв
1нтенсивний у споко'
до 10% ввд N понад 75%
Ввдсуттсть основних Iii i.iiii захват1в
У випадку функцiональних порушень 0 - 1ст. результат оцшювався як добрий, Ист. - за-довiльний, III - 1Уст. - незадовшьний.
Медична реабiлiтацiя групи хворих iз наслiдками ушкоджень човноподiбноi юстки (49 пащеннв) була спрямована на вщновлення щ-лiсностi та компенсаци довжини човноподiбноi кiстки, запобiгання деформацн i вiдновлення правильних взаeмовiдносин у кистьовому суг-лобi, профiлактику прогресування остеоартрозу кистьового суглоба, забезпечення раннього фун-кцюнального навантаження та повернення хворого до пращ.
У груш хворих iз фiброзним хибним суглобом (14 хворих) виконували остеосинтез гвинтом типу Herbert у нашш модифшацп (патент № 8411), у 6 - остеосинтез дротами Юршнера. Для компенсаци укорочення човноподiбноl юстки у вшх спостереженнях проводилось видалення рубцевих тканин iз мiжфрагментарного промiжка i щiльне заповнення зони хибного суглобу гранулами пористого бiоматерiалу, розмiром 0,20,3 мм; потiм гвинтом створювалася мiжфраг-ментарна компресiя. При наявносн виражених явищ остеоартрозу виконувалась стилоlдектомiя iз збереженням ligamentum collateral^ carpi radiale.
У випадках локалiзацil хибного суглоба у
проксимальнш третинi зi склеротично змiненим проксимальним вiдламком проводилася фiксацiя дротами Юршнера. Хворим iз переломами човно-подiбно! кiстки iз утворенням дрiбного проксимального фрагмента (менше % довжини) у 7 випадках проводилось видалення вшьнолежачо-го фрагменту.
У 3 хворих з асептичним некрозом проксимального вщламка човноподiбно! юстки i остео-артрозом кистьового суглоба П-Ш ступеня ви-конували артродез кистьового суглоба. Для стабiлiзацi! суглоба використовували ковзний трансплантат iз променево! кiстки з трансарти-кулярною фiксацiею трьома перехресними дротами, при цьому кисть встановлювали в положены розгинання 10 - 20° i в лiктьовiй девiацi! близько 15°.
У 14 випадках задавнеш переломи човно-подiбно! кiстки сумщувалися з переломами променево! кiстки. Ушм хворим проводилося оперативне лiкування методом черезюсткового остеосинтезу. Дрото-стрижньовий апарат для репозицi! i фiксацi! юсткових вiдламкiв променево! та човноподiбно! кiсток монтували з 3 юльцями для фiксацi! передплiччя i швюльця для кистьового суглоба. Стрижнi проводили через основи II i IV п'ясткових кiсток. Кистi надавали положення розгинання 15-20° i променево! девь
аци 10-15°. Остеоклазiя променево! кiстки в д> лянцi дистального метаепiфiза виконана у 10 хворих, i у 4 - одномоментна репозищя.
Прикладом може служити наступне клiнiчне спостереження.
Хворий В., 27 роюв, дiагноз - хибний суглоб
човноподiбно! кiстки правого зап'ястка, шсля-травматичний остеоартроз променевочовнопо-дiбного зчленування, помiрно виражена комбi-нована контрактура правого кистьового суглоба, больовий синдром. Виконано оперативне втру-чання за зазначеною вище методикою (рис. 1).
Рис.1. Хворий В.: а) рентгенограма до операцщ б) рентгенограма пiсля операцщ в, г) функщя кистi
через 6 мiс. мiсля операцп
У груш спостережень хворих i шваладв iз вiддаленими наслiдками травм суглобiв пальцiв кистi (62 чоловiки) лшувальна тактика була спрямована на усунення грубих деформацiй пальцiв кистi, больового синдрому, контрактур суглобiв iз створенням умов для виконання хво-рим функцюнальних захватiв ушкодженою кис-тю.
У хворих iз наявнiстю гшермобшьносн або пiдвивиху в п'ясно-фаланговому суглобi першо-го або другого пальця кистi у функцiонально невигiдному положенш застосовували оригшаль-нi методики сухожильно! транспозици iз стабш-зацieю суглоба.
Нами запропонована методика (патент Укра!-ни № 5078) усунення патолопчно! гшермобшьносп п'ясно-фалангового суглоба першого паль-
ця кистi. Спосiб полягае в дезинсерци сухожилка короткого розгинача першого пальця, форму-ваннi каналу через фiброзну частину капсули п'ясно-фалангового суглоба до середньо! трети-ни основно! фаланги. У мiсцi прикршлення вщ-тинали сухожилок короткого привщного м'яза i сухожилок вiдвiдного м'яза. Кшець сухожилка короткого розгинача першого пальця прошивали сухожилковим швом, проводили через сформо-ваний фiброзний канал i фiксували в дiлянцi середньо! третини основно! фаланги в положенш корекци пальця. Сухожилок привщного м'яза i сухожилок вiдвiдного м'яза у положенш натягу фшсували на проксимальнш фаланзi вiдповiдно до !х анатомiчно! проекцi!.
У 10 пацiентiв iз нестабiльнiстю другого п'яс-но-фалангового суглоба ми застосовували оригь
нальну методику корекци деформаци в п'ясно-фаланговому cyrno6i другого пальця з форму-ванням зв'язки (патент Укра!ни № 5537), що полягае у вiдсiканнi сухожилка власного розги-нача другого пальця, транспозици дистально! частини сухожилка пiд сухожилком загального розгинача пальщв i сухожилком першого тиль-ного мiжкiсткового м'яза в проекцп сухожилко-вого розтягання основно! фаланги i його фшсацп в цiй зонi.
Рис. 2. Хворий М.: а, б) вид кит i функцшнальне захоплення до операцп; в, г, д) загальний вид i фукнщя кистi через 1 míc. пiсля операцй'
Прикладом може служити наступне клiнiчне спостереження.
Хворий М., 42 роки, дiагноз - помiрно вира-жена комбiнована контрактура п'ясно-фаланго-вого суглоба другого пальця право! кисп з пато-лопчною гiпермобiльнiстю у фyнкцiонально не-випдному положеннi. Виконано оперативне втручання за зазначеною вище методикою (рис.2).
У 18 хворих iз ревмато!дним артритом ви-конували синовкапсулектоми, артролiз уражених сyглобiв.
У грyпi спостережень хворих iз деформацiями кистi внаслiдок ушкодження периферiйних нервiв (138 пацiентiв) реконструктивне лшу-вання було спрямоване на вщновлення активного розгинання кистi й пальщв при ушкодженш променевого нерва i вщновлення опозици першого пальця при ушкодженш серединного нерва.
Вщновлення розгинання пальщв кисп при ушкодженнях глибоко! гiлки променевого нерва проводили за власною методикою (патент Укра-
!ни № 64575А), яка полягае у проведенш сухо-жилково-м'язово! транспозици довгого променевого розгинача кисп на загальний розгинач пальщв, променевого згинача кисп на довгий розгинач першого пальця, довгого долонного м'яза на короткий розгинач першого пальця.
При наслщках ушкодження стовбура променевого нерва використовували спошб вщновлення функцп кисп i пальщв (патент Укра!ни № 64576А), який включав сухожилково-м'язову транспозищю лштьового згинача кисп на загальний розгинач пальщв, круглого пронатора на короткий розгинач кисп, променевого згинача кисп на довгий i короткий розгинач першого
пальця, довгого долонного м'яза на мюце про-меневого згинача кистi.
При наслщках ушкодження серединного i лштьового нервiв використовували спосiб вщ-новлення опозицп першого пальця кистi (патент Укра!ни № 43584А), який включав сухожилково-м'язову транспозицiю променевого згинача кис-тi, подовженого сухожилковим аутотрансплан-татом, взятим i3 довгого долонного м'яза, з подальшим проведенням його через карпальний канал i фшсащею до основи проксимально! фаланги першого пальця.
Найважлившим етапом виновного лiкування було проведення пiсляоперацiйного перюду, в
якому видiленi три етапи: 1 - iзометрично! напру-ги з 1 по 3 тиждень; 2 - адаптивно! пмнастики з 4 по 5 тиждень; 3 - посилено! кшезотерапи з 6 тижня. Обсяг i характер вщновних заходiв за-лежать вiд локалiзацi! ушкоджень, характеру втручань, виду iммобiлiзацi! й розробляються iндивiдуально для кожного хворого.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Оцiнка найближчих та вiддалених результата реконструктивно-вщновного лiкування проводилась у 246 хворих у 4 клшчних групах у строки вщ 6 мю. до 3 рокiв шсля лiкування. Отриманi результати наведенi в таблиц 3.
Таблиця 3
Результати реконструктивно-вщновного л1кування хворих i3 наслвдками ушкоджень та
захворювань передплiччя i кистi
Результати лшування Всього
№ групи Клшчш групи хворих хорони задовшьш незадовшьш
абс. | % абс. | % абс. | % абс.
Пошкодження кистьового суглобу
29
59
18
37
49
Пошкодження 48 77 11 18
суглобiв пальщв
кисп
Ревматовдне ураження 11 61 6 33
кист1
Пошкодження 90 77 14 12
mpBiB верхньо! кшщвки
13
11
62
18
117
Всього
178
73
49
20
19
246
1
2
4
2
3
5
3
1
6
4
7
Проведений аналiз результатiв реконстру-ктивно-вiдновного лiкування по клшчних групах показав, що у всiх клiнiчних групах вiдмiчаeться позитивна динамiка в найближчому та вщдаленому перiодах пiсля лiкування. Позитивш результати отриманi у 93 % хворих, у тому чи^ добрi - у 178 (73 %); задовшьш - у 49 (20 %). Незадовшьш результати лiкування заре-eстрованi у 19 (7%) хворих.
У хворих I ктшчно! групи, з наслщками пош-коджень кистевого суглобу, позитивш результати отримаш у 96 % випадюв. У 2 (4%) ви-падках вiдмiченi незадовшьш результати внасл> док прогресування асептичного некрозу проксимального фрагменту човноподiбно! кiстки.
У хворих II клшчно! групи, з наслiдками пошкоджень пальщв кисп, у 77% випадкiв отримаш хорошi результати, у 18% - задовшьш. У 3 (5%) хворих результат лшування розщнений як незадовшьний, що зумовлено вираженими
дегенеративно-дистрофiчними змшами ушкод-женого та сумiжних суглобiв.
Проведення ортопедичного лiкування хворим III клшчно! групи, з ревматичними ураженнями суглобiв кистей, дозволило отримати добрi най-ближчi результати у 61% випадшв i задовiльнi -у 33%. У 1 (6%) хворого вщшчено незадовшьний результат, внаслщок високо! активностi i швид-кого прогресування процесу.
Аналiз результатiв лiкування у хворих IV клшчно! групи з наслщками ушкоджень нервiв виявив переважне вiдновлення чутливо! функцi! у хворих iз легким ступенем деформацi! кисп; рухово! й чутливо! - у хворих iз помiрною деформацieю; рухово! - у хворих iз вираженим ступенем деформаци кистi. Низьке вщновлення як рухово!, так i чутливо! функци кистi спосте-рiгалось у хворих iз рiзко вираженим ступенем деформаци. У IV клшчнш груш отримано добрi результати у 77% випадюв, задовiльнi - у 12%.
Використання запропонованих нами cnoco6iB реконструктивно-вщновного лшування дозволило пщвищити вiдсоток позитивних результатiв до 93%: добрi результати отриманi у 73%, задовшьш - у 20% випадюв. Повна реабiлiтацiя досягнута у 42% постраждалих i часткова реа-бштащя - у 19%.
ВИСНОВКИ 1. Удосконалення методик реконструктивно-вiдновного лшування при наслiдках ушкоджень
передплiччя i кистi дозволяе пiдвищити ефек-тившсть медично! реабшггаци. Ранне функщо-нальне навантаження й iндивiдуальне проведен-ня залежно вiд характеру пошкоджень i способiв реконструктивних втручань сприяе досягненню реабiлiтацiйного ефекту у 93% хворих.
2. Медична реабiлiтацiя iнвалiдiв iз вщда-леними наслiдками травм передплiччя i кистi забезпечуе можливостi зниження рiвня швалщ-ностi на 42%.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. BapiH В.В. Стабтно-функцюнальний остео-синтез п'ясних исток та фаланг пальщв KHCTi: Авто-реф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 2000. - 19с.
2. Дейкало В.П. Технология медицинской реабилитации контингента с повреждением нервов предплечья и кисти // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. ст. - Мн., 2001. - Вып.3 - С. 72-75.
3. 1патов А.В. Проблемы инвалидности и реабилитации инвалидов ортопедо-травматологического профиля // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - №4. - С. 12-17.
4. Короткова Н.Л. Хирургическая реабилитация больных с посттравматическими деформациями суставов пальцев кисти: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1992. - 20с.
5. Куршний 1.М., Страфун С.С., Гайович В.В. Особливосп патогенетичних механiзмiв формування стшких згинальних контрактур пальщв кисп у хворих з наслщками поеднано! травми кисп та передплiччя // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 4. - С.29-35.
6. Maruthainar N. The treatment of scaphoid nonunion // J. Hand Surg. - 2000.- Vol. 25B, N5.- P. 427-430.
♦
УДК 616.12-005.4-08:615.22
О. О. Ханюков, П. О. Каплан, А.Г. Швняк
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ СИМВАСТАТИНУ (ВАЗИЛ1ПУ) В Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Дтпропетровська державна медична академiя
Ключовi слова: ¡шемгчна хвороба серця, л1кування, статини, симвастатин, вазилгп Key words: ischemic heart disease, treatment, statines, simvastatine, Vasilip
Резюме. Целью работы явилось изучение эффективности вазилипа (действующее вещество симвастатин, производитель фирма «KRKA», Словения) в лечении больных с ишемической болезнью сердца (ИБС). Обследовано 96 пациентов со стабильной стенокардией напряжения II - III функционального класса. Больным, включенным в исследование, был рекомендован прием вазилипа в дозе 20 мг ежедневно. В качестве базисной терапии пациенты получали аспирин (аспекард - по 1 таблетке ежедневно после еды), пролонгированные формы нитратов, ингибитор АПФ (эналаприл - 10 мг в сутки в 2 приема), бета-блокатор (метопролол, форма с пролонгированным высвобождением препарата, 100 мг в сутки). Больным проводили физикальное обследование, определение лабораторных показателей, электрокардиографию, эхокардиографию, суточное мониторирование электрокардиограммы. Период наблюдения составил 12 недель. Если через 6 недель терапии уровень общего холестерина (ОХС) превышал 5 ммоль/л и/или уровень холестерина липопротеидов низкой плостности (ХС ЛПНП) превышал 3 ммоль/л, пациентам увеличивали дозу вазилипа до 40 мг в сутки. Применение вазилипа у больных со стабильной стенокардией напряжения II - III функционального класса достоверно уменьшает уровень ОХС, ХС ЛПНП, триглицеридов; существенно снижает соотношение ОХС / ХС ЛПВП; хорошо переносится больными.
