CC BY
80
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК (616-036.86:617.57-001]:617.576-089.844 DOI: 10.22141/1608-1706.3.19.2018.136400
Страфун С.С.1, Оберемок М.П.2, Лисак А.С.1, Тимошенко С.В.1 1ДУ «1нститут травматологи та ортопедIÏ НАМН Украни», м. Ки1'в, Украина 2ТОВ «Медичний центр «Медкап», м. Одеса, Украина
я я ■■
Ортопедичне в^новлення опозици першого пальця кистi при насадках травм
верхньоТ кiнцiвки
Резюме. Актуальнсть. У значно! частини хворих i3 застарлими травмами верхньо! юнщвки актуаль-не xipypri4He в/дновлення опозиц/! першого пальця. Мета: визначити ефективнсть оперативних втручань i3 в/дновлення протиставлення першого пальця кист при насл/дках травм верхньо! к/нц/вки, окреслити основн фактори, що зумовлюють ступнь в/дновлення опозицй, iможлив/ причини незадов/льнихрезультат. Матерали та методи. 39 патентам iз застар/лим пошкодженням периферичних нервiв (19 хворих), плечо-вого сплетення (11 пац/ент/в) та /шем/чною контрактурою верхньо!кнц/вки (9) виконували: опоненопластику (25) й опоненодез (14). Оцнювалась динамка в/дновлення функцй першого пальця й спроможн/сть до три-пальцевого захвату за його участю. Результати. Ефективн/сть опоненопластики в б/льшост/ проанал/зованих випадк/в була нижчою за оч/кувану, методики опоненопластики з використанням сухожилк/в згинач/в (Tompson, Bunnell) були ефективнш за методики з використанням розгинач/в. Проте вихдн умови дозво-ляють реал/зувати ц/ методики лише в третини хворих, як потребують такого в/дновлення. Методики з використанням розгинач/'в пальц/'в кист (Taylor, Burkhalter) дають переконливий безпосередн/й результат, проте в п/сляоперац/йному пер/одi ефективн/сть !х суттево зменшуеться, що вимагае особливих п/дход/в для!! зб/льшення. Ефективн/сть операцi! опоненодезу б/льш прогнозована, проте в/дновлення захват/в потребуе коректно!функцйдовгихпальц/в кистi, а виб/р позицi!першого пальця—ретельного узгодження з пац/ентом. Висновки. Необх/дне створення системного п/дходу для вибору методик i врахування компонент/в вико-нання цих втручань. Окр/м того, важлива оптим/зац/я цих втручань за рахунок уточнення натягу сухожилка м'яза-двигуна i застосування засоб/в для зменшення адгезивного процесу. Ключовi слова: опоненопластика; опоненодез; транспозиц/я сухожилк/в
Травма
Вступ
Вщсутшсть активно! опозици суттево порушуе функцш кисп, що спонукае пащенпв шукати хiрур-пчно! допомоги для Н вщновлення. Найбтьш вира-жено ця функщя страждае в пащенпв iз застартим необоротним ушкодженням периферичних нервiв (серединного та лштьового), при пошкодженнях плечового сплетення, а також при полютруктурних пошкодженнях кист й передптччя, у тому чи^ з розвитком iшемiчних контрактур [8—10]. Рiзноманiт-тя структурно-функцюнального стану кист й перед-плiччя, з одного боку, i наявнють велико! кшькосп способiв хiрургiчного вщновлення опозици — з шшо-го, ставлять завдання з приведення показань до то! чи шшо! методики опоненопластики у вщповщшсть до
певних кшшчних потреб. Ефективнють цих втручань (а методик вщомо понад 70) [1, 2, 5—10] неоднородна, а нерщко й недостатня, що потребуе систематизацп й уточнення.
Мета роботи: визначити ефективнють оперативних втручань з вщновлення протиставлення першого пальця киста при наслщках травм верхньо! юнщвки, окреслити основш фактори, що зумовлюють стутнь вщновлення опозици, та можливi причини незадовть-них результат.
Матерiали та методи
Проанатзоваш результати лшування 39 пацiентiв, яким проводились хiрургiчнi операци, скерованi на вщновлення опозици першого пальця.
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Тимошенко Серг1й В1кторович, кандидат медичних наук, ДУ «1нстатут травматологи та ортопеди НАМН Укра'1'ни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 674-35-92.
For correspondence: Serhii Tymoshenko, PhD, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine', Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (067) 674-35-92.
У 19 пащентав вiдновлення опозици першого пальця кистi проводилось з приводу застартого необоротного пошкодження серединного й лштьового нервiв, нерщ-ко на фош полютруктурно! травми що ускладнювало вибiр м'яза-двигуна (м'яз-донор, функцiя якого вико-ристовуеться при сухожильно-м'язовiй транспозици), в 11 — при наслiдках пошкодження плечового спле-тення, у 9 хворих — з приводу iшемiчно! контрактури передплiччя й кистi.
Чотирнадцяти пащентам проведено операци артро-дезу сiдлоподiбного суглоба в положеннi опозици першого пальця — опоненодез, у 24 виконано транспози-цш сухожилюв для вiдновлення активно! опозици, в одного хворого — подвшну сухожильно-м'язову транс-позицiю.
Кiлькiсний розподт пацiентiв, яким виконувались сухожильно-м'язовi транспозици за рiзними методиками й опоненодез, наведений в табл. 1 (пащент iз подвiйною сухожильно-м'язовою транспозищею не враховувався), а схеми виконання опоненопластики поданi на рис. 1.
Найбтьш вживаною методикою був спошб Tompson (рис. 2), сутнiсть якого полягае у використаннi сухо-жилка поверхневого згинача 4-го пальця кисп як дви-гуна, виведення сухожилка на долоню й використання дистального краю карпально! зв'язки як мюця змiни його напрямку з метою створення своерщного блоку-шкiву. 1нсерщя транспонованого сухожилка здшсню-еться шляхом розщеплення його на двi смуги з фшса-цiею до дистально! частини першо! п'ясно! кiстки й латеральних вiддiлiв проксимально! частини основно! фаланги вiдповiдно.
Результати оцшювались за функцюнальною спро-можнiстю кистi до виконання трипальцевих захватiв за учасп протиставленого першого пальця, видiлялись три ступеш — добре, задовiльне й незадовтьне вщнов-лення. Добре вщновлення опозици — спроможнiсть до цього захвату за участ першого пальця з вщновленням
його вiдведення, згинання й осьово! ротацй'. Задовть-ним вщновленням вважали функцiонально значиме покращення окремих компонентiв опозицй', проте без повноцшного захвату з протиставленням. До незадо-вiльних результатiв вiдносили вщсутнють будь-яко! ди-намiки вiдновлення активних рухiв в сiдлоподiбному суглобi першого пальця за вшма трьом компонентам опозицй'.
Операци з опоненодезу здшснювали за двома методиками: простий резекцшний артродез сiдлоподiбного суглоба й опопоненодез iз тстковим трансплантатом мiж першою й другою п'ястковими ыстками (так звана bone-block технiка). В 11 хворих опоненодез виконали шсля вiдновлення руив довгих пальцiв, тдлаштовую-чи позицiю першого пальця гад вiдновлену амплiтуду. У трьох — як шдготовчу процедуру разом з артродезом кистьового суглоба, а рухи довгих пальщв кистi вщнов-лювали на подальших етапах.
Результати
У цтому результати хiрургiчного вiдновлення опозицй' першого пальця киста були неоднорщними, так само як i клМчш ситуацй', в умовах яких вони вико-ристовувались. Результати були зумовлеш багатьма факторами й важко пiддавались узагальненню. Од-нак ефективнють цих втручань можна певною мiрою окреслити.
Найкращi результати показала методика Thompson, проте лише в трьох хворих iз дев'яти, а саме: при iзольованому низькому застартому ушкоджен-нi серединного нерва отримано добрi результати, а в решти — задовiльнi. Методика опоненопластики за Bunnell добрих результапв не дала, а в чотирьох iз п'яти хворих показала помiрне покращення функ-цп першого пальця, в основному за рахунок вщнов-лення вщведення та збiльшення згинання першого пальця в сiдлоподiбному суглобi. Хворi в!д^чали покращення функцй' захватiв, в основному з пози-
Таблиця 1. Методики xipypri4Horo вщновлення опозицй' першого пальця кист'1,
застосован в 38 пац1ент1в
Назва методики Кшькють пащенлв М'яз-двигун Використаний шюв Мюце шсерцп
Tompson [7] 9 FDS IV Дистальний край карпально! зв'язки Двi смуги: в п'ясну кютку й основнуфалангу
Bunnell [1] 5 FDS IV Петля, що створюеться з л^ьового згинача зап'ястка Тильно-латеральна поверхня дистально!частини п'ястково! кютки
Burkhalter [2] 5 EIP Ульнарна поверхня кист Сухожилок короткого вщвщного м'яза першого пальця або мюце його iнсерцil
Tailor [6] 5 EDM Ульнарна поверхня кист Променевий бк 1-! п'ястково! кiстки
Опоненодез [8-10] 14
Примтки: FDSIV — сухожилок поверхневого згинача четвертого пальця кисTi; EIP — сухожилок влас-ного розгинача другого пальця кисл; EDM — сухожилоквласного розгинача п'ятого пальця кисл.
тивними суб'ективними оцiнками ефективностi xi-рурпчного лiкування.
Ще меншими показниками вщновлення характери-зувались методики з використанням сухожилюв роз-гиначiв пальцiв. Добрих результата при застосувант цих методик досягнути не вдалось, а задовшьне вщ-новлення елементiв опозицй' вщ^чалось у двох паць eнтiв, оперованих за методикою Burkhalter, i лише у одного оперованого за методикою Taylor. У разi устху щ двi методики краще вiдновлюють згинання в сщло-подiбному суглобi, а ротащю (пронацiю) та вщведен-
ня — зовшм несуттево. Характерно, що при отримант коректно! позицп першого пальця й очевидно! функ-цп у вигляд1 активно! опозицГ! безпосередньо тд час втручання та на перших перев'язках ефективтсть цих транспозицш тсля перюду 1ммобшзацп суттево змен-шуеться.
Не було отримано добрих 1 задовшьних результата при спробах виконати опоненопластику у хворих з шем1чними контрактурами кист1 й передпл1ччя, або в тих випадках, коли структурно-функцюналь-ний стан кшщвки супроводжувався ф1брозними змь
Рисунок 1. Схеми найбльш вживаних методик опоненопластики iз зазначенням сухожилка м'яза-двигуна, Micця розташування шюву та Micця ново)"шсерци транспонованого сухожилка
Рисунок 2.1нтраоперашйш фото, опоненопластика за Tompson: а, б) виведення в'щс'меного
сухожилка поверхневого згинача 4-го пальця дистальшше в'щ карпального канала; в, г) перепроведення в необх'щному напрямку й шсерщя його двома смугами на п'ясну юстку
та основну фалангу 1-го пальця
Рисунок 3. Хворий З., 32 р. Вдновлення захвату псля комплексноi ортопедично/ реконструкцИ
та опоненодезу першого пальця кист
нами шшри у мющ xipypri4Horo втручання, або при зменшеш силово-амплпудних характеристик м'язiв-двигушв до М3-М4, а також за наявност контракту-ри сiдлоподiбного суглоба (навпъ при li мобшзацп шд час транспозицп).
Операцiя опоненодезу мала прогнозований ефект, хворi вiдновлювали основш захвати за участю першого пальця. Уш артродезуючi втручання закончились бажа-ним клiнiко-рентгенологiчним анкiлозом сiдлоподiб-ного суглоба в положенш корекци.
КлЫчний приклад. Хворий З., 32 роки. Дiагноз: застарiле закрите заключичне пошкодження лiво-го плечового сплетення з переважним ураженням на рiвнi вiддiлiв i стовбурiв (тип 2В за Лефферт). На передплiччi та кистi лише один двигун — тран-спонований на згиначi 2-5-го пальцiв подовже-ний трансплантатами m. latissimus dorsi. Результат комплексу мiжфалангових артродезiв, артродезу кистьового суглоба й опоненодезу першого пальця подано на рис. 3.
У илькох хворих збериалися хитальнi рухи в основi першого пальця, ймовiрно, за рахунок човноподiбно-трапецie-трапецieподiбного суглоба. При збереженнi розгиначiв першого пальця ця нестабiльнiсть iз часом незначно зменшувала ступiнь опозици. При викорис-таннi методики bone block стабтьнють основи першого пальця була повною.
Суб'ективна оцiнка ефективностi опоненодезу хво-рими була високою, переважнiй бiльшостi вдалося вщ-новити елементи трипальцевого захвату за участ пер-шого пальця.
Серед основних скарг пащенпв у вiддаленi термши були часте травмування пальця, бть у дiлянцi п'ясно-фалангового суглоба через наростання його неста-бшьносл й часте травмування, незручнiсть при вико-ристаннi тiсного одягу. О^м того, в одного хворого з iшемiчною контрактурою кистi та передптччя, якому опоненодез виконували як шдготовчий етап х1рурпч-ного лiкування, надалi активне згинання довгих паль-щв кистi вiдновити не вдалось.
Обговорення
З одного боку, операцiя за Taylor приваблюе мш-мальним донорськими втратами, а з шшого боку, результата И найгiршi, що може бути пов'язано зi слаб-кiстю м'яза-двигуна, наявнiстю шкiву майже на 180 градушв i необхщшстю використовувати сухожиль-ний трансплантат для реалiзацil шсерцп в промене-вий бк: 1-1 п'ясно'1 кiстки. Власний розгинач другого пальця (методика Burkhalter) помггао сильшший, i хоча кут його транспозицп гострiший i вiрогiдний перехрест над iншими сухожилками розгиначами пальцiв, результати, незважаючи на неповноту, ви-явились дещо кращими, нiж при застосуваннi методики Taylor.
Попри недостатню ефективнiсть втручань за цими методиками, використання м'язiв-розгиначiв у хворих з полютруктурною травмою — чи не еди-ний шанс вщновити активну опозицiю при сутте-вому зменшенш кiлькостi (i якостi) бшьш фiзiоло-гiчних двигунiв згинально'1, волярно'1 групи м'язiв. Тому вiдмовлятись вщ цих методик не треба, проте
n0Tpi6H0 бiльш ретельно вiдбирати пацieнтiв для ïx проведення й виключати тих кандидатав на опоне-нопластику, у яких окрiм порушення опозицй' при-сутнi умови, що a priori попршують прогноз таких втручань (наявшсть контрактур суглобiв першого пальця, рубцево'1' трансформаци' шкiри в зонi транспозици' й змши в м'язах-двигунах, що попршують ïx амплiтудно-силовi характеристики). Шляхи по-кращання результатiв цих транспозицш вбачаються в оптимiзацiï самого xiрургiчного втручання, бiльш точних розрахунках напрямку транспонованого сухожилка з урахуванням мюця вибору шыву та мю-ця iнсерцiï. Важливим елементом втручання e вибiр оптимального натягу м'яза-двигуна, що можна про-тестувати штраоперацшно при застосуваннi лише мюцево'1' анестезй' без використання турнiкету (так звано'1' Wide Awake анестезй', або WALANT) [3, 4]. У поеднанш надшних способiв сухожильно!' iнсерцiï з упровадженням ранньо'1' пасивно'1' й активно!' мобш-заци' першого пальця вбачаемо рацюнальний спосiб покращення результатiв опоненопластики.
Незважаючи на прiоритетнiсть вiдновлення активно! опозицй' першого пальця, остання мае непевний прогноз щодо ефективноста й потребуе ретельного вщ-бору пащентав з ретельною оцiнкою структурно-функ-цiонального стану кистi. У разi наявностi контрактур першого пальця останш потребують лiквiдацiï лише у варiантi пiдготовчого етапу, об'еднання якого з опоне-нопластикою неефективне.
У випадку грубого порушення структурно! цшс-носта кистi й передплiччя, наявностi контрактур, рубцевих трансформацш м'яких тканин, дефщиту й незадовiльниx характеристик м'язiв-двигунiв вважа-емо за доцiльне вщдавати перевагу операци' на ске-летi. Хоча опоненодез сiдлоподiбного суглоба про-гнозовано й ефективно сприяе вщновленню захватав за участю першого пальця, проте мае очевидш недо-лiки, необоротно руйнуючи кiнематичнi структури, позбавляе кисть ïï природно! функцй' — рухомоста. Окрiм того, вимушене положення першого пальця викликае низку нарiкань у пащентав, занижуючи оцiнку ефективностi втручання. Опоненодез проти-показаний пацieнтам зi значним порушенням функцй' киста, проте зi збереженням активного захвату в першому мiжпальцевому промiжку, особливо коли едина зона дискримшацшно! чутливоста — тильна й взаемообернена шшра першого та другого пальцiв (збережений променевий нерв). Тому при плануван-ш опоненодезу доречно обговорити позицш пальця з пацieнтом, а у разi сумнiву — змоделювати ïï ши-ною-ортезом.
Окрiм того, вважаемо, що при тяжких полютруктур-них ушкодженнях (iшемiчниx контрактурах, застарiлиx пошкодженнях плечового сплетення) доцiльно вико-нувати опоненодез як завершальний етап реконструк-цй' функцй' кистi, пiдганяючи позицiю першого пальця киста тд iснуючу або створену на попереднix етапах л^вання функцiю довгих (як правило, другого та тре-тього) пальцiв киста.
Висновки
Попри високу привабливють можливоста вщнови-ти опозицiю першого пальця х^рурпчно, результати цих ортопедичних втручань слщ визнати посереднiми. Проте xворi високо цiнують покращення функцй' киста й ефективно використовують навiть незначне покращення захватав.
Можна зробити таы висновки:
1. Ефективнють опоненопластики в бтьшоста про-аналiзованиx випадыв нижча за очiкувану.
2. Методики опозицй' з використанням сухожилтв згиначiв ефективнiшi за методики з використанням розгиначiв. Проте у в зв'язку iз виxiдними умовами ïx можна реалiзувати лише в третини хворих, ят потребують цього вщновлення.
3. Методики з використанням розгиначiв пальцiв кистi дають переконливий безпосереднш результат, проте в пiсляоперацiйному перiодi ефективнiсть ïx суттево зменшуеться, що вимагае особливих пiдxодiв щодо збтьшення ïx ефективностi.
4. Результат операци' опоненодезу бшьш прогно-зований, проте вщновлення заxватiв потребуе ко-ректно'1' функцi'ï довгих пальцi кистi, а вибiр позици' першого пальця — ретельного узгодження з пащен-том.
5. Необхщне створення системного пiдxоду для вибору методик i врахування компонентав виконання цих втручань. О^м того, важлива оптимiзацiя цих втру-чань за рахунок уточнення натягу сухожилка м'яза-двигуна й застосування засобiв для зменшення адгезивного процесу.
Конфлжт штереав. Дана публшащя не викликае будь-якого конфлшту мiж авторами, не була i не буде предметом комерцшно'1' защкавленоста чи винагороди в жоднiй формь
Джерела фшансування: вiдсутнi.
1нформащя про внесок кожного автора: Стра-фун С.С. — концепщя i дизайн дослщження; Обере-мок М.П., Лисак А.С., Тимошенко С.В. — збирання та обробка матерiалiв, аналiз отриманих даних, написан-ня тексту.
Список лiтератури
1. Bunnell S. Surgery of the hand / Bunnell S. — 3rd ed. — Philadelphia: J.B. Lippincott Co., 1956.
2. Burkhalter W. Extensor indicis proprius opponensplasty / Burkhalter W, Christensen R.C., Brown P. // J Bone Joint Surg Am. — 1973. — № 55. — C. 725-732.
3. Lalonde D.H. Dosage of local anesthesia in wide awake hand surgery / Lalonde D.H., Wong A. // J. Hand Surg. Am. — 2013. — № 38(10). — C. 2025-2028.
4. Lalonde D.H. Epinephrine in local anesthesia in finger and hand surgery: The case for wide-awake anesthesia / Lalonde D.H., Martin A. // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2013. — № 21(8).
5. Littler J.W. Primary restoration of thumb opposition with median nerve compression / Littler J.W., Li C.S. // Plast. Reconstr. Surg. — 1967. — № 39. — C. 74-75.
6. Taylor R.T. Reconstruction of the hand / Taylor R.T. // Surg. Gynecol. Obstet. — 1921. — № 32. — C. 237-248.
7. Thompson T.C. A modified operation for opponens paralysis/ Thompson T.C. // J. Bone Joint Surg. — 1942. — № 24. — C. 632-640.
8. Куртний 1.М. Насльдки полктруктурног травми верхньо'1 ктщвки та х хiрургiчне лтування: Автореф. дис... докт. мед. наук: спец. 14.01.21 «Травматологья i ортопедья»/ 1.М. Куртний. — К., 2009. — 33 с.
9. Профыактика, дiагностика та лкування rneMÎHHux контрактур Kucmi та стопи / [Страфун С.С., Бру-ско А.Т., Лябах А.П. та iH.] — К.: Стилос, 2007. — 264 с.
10. Хiрургiчне лжування ушкоджень плечового спле-тення / [Цимбалюк В.1., Гайко Т.В., Сулш М.М., Страфун С.С.]. — Тернопыь: Укрмедкнига, 2001. — 212 с.
Отримано 20.03.2018 ■
Страфун С.С.1, Оберемок Н.П.2, Лысак А.С.1, Тимошенко С.В.1
1ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
2ООО «Медицинский центр «Медикап», г. Одесса, Украина
Ортопедическое восстановление оппозиции первого пальца кисти при последствиях травм верхней конечности
Резюме. Актуальность. У значительной части больных с застарелыми травмами верхней конечности актуально хирургическое восстановление оппозиции первого пальца. Цель: определить эффективность оперативных вмешательств по восстановлению противопоставления первого пальца кисти при последствиях травм верхней конечности, очертить основные факторы, которые определяют степень восстановления оппозиции, и возможные причины неудовлетворительных результатов. Материалы и методы. 39 пациентам с застарелыми повреждениями периферических нервов (19 больных), плечевого сплетения (11 пациентов) и ишемической контрактурой верхней конечности (9) выполняли: оппоненопластику (25) и оппоненодез (14). Оценивалась динамика восстановления функции первого пальца и возможность выполнения трехпальцевых захватов с его участием. Результаты. Эффективность оппоненопластики в большинстве проанализированных случаев была ниже ожидаемой, методики оппоненопластики с использованием сухожилий сгибателей (Tompson, Bunnell) были эффективнее,
чем методики с использованием разгибателей. Однако исходные условия позволяли реализовать эти методики лишь у трети больных, которые нуждаются в таком восстановлении. Методики с использованием разгибателей пальцев кисти (Taylor, Burkhalter) дают убедительный непосредственный результат, но в послеоперационном периоде их эффективность значительно уменьшается, что требует особых подходов для ее увеличения. Эффективность операции оппоне-нодеза более прогнозирована, но восстановление захватов требует корректной функции длинных пальцев кисти, а выбор позиции первого пальца — тщательного согласования с пациентом. Выводы. Необходимо создание системного подхода к выбору методик с учетом компонентов выполнения этих вмешательств. Кроме того, важна оптимизация этих вмешательств за счет уточнения натяжения сухожилия мышцы-двигателя и применения средств для уменьшения адгезивного процесса.
Ключевые слова: оппоненопластика; оппоненодез; транспозиция сухожилий
S.S. Strafun1, M.P. Oberemok2, A.S. Lysak1, S.V. Tymoshenko1
1SI"Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kylv, Ukraine 2Medical Center Medikap Ltd., Odesa, Ukraine
Orthopedic restoration of thumb opposition in consequences of the upper extremity trauma
Abstract. Background. The vast majority of patients with consequences of the upper extremity injury require surgical restoration of thumb opposition. The purpose was to determine the effectiveness of surgical restoration of thumb opposition in consequences of the upper extremity trauma, to describe the main factors that determine the degree of opposition recovery and possible causes of poor results. Materials and methods. Thirty nine patients (neglected peripheral nerve trauma (n = 19), brachial plexus lesions (n = 11 patients) and upper extremity ischemic contracture (n = 9)) underwent: opponensplasty (n = 25) and opponodesis (n = 14). Dynamics of thumb function restoration and ability to use it in three-finger grasp were evaluated. Results. Opponensplasty effectiveness in most of the analyzed cases was lower than expected, the techniques using flexor tendons (Thompson, Bunnell) are more effective than methods
involving extensors. However, due to initial conditions, they can be realized only in one third of patients, who need this recovery. Methods using extensors (Taylor, Burkhalter) provide a compelling immediate result, but in the postoperative period, their effectiveness is significantly reduced, which requires special approaches to increase their efficacy. The effectiveness of opponodesis is more predictable, but grasp restoration requires correct function of long fingers, and the choice of thumb position — a thorough agreement with patient. Conclusions. It is necessary to create a systematic approach for choosing techniques and taking into account the components of these interventions. In addition, it is important to optimize these interventions by clarifying tendon tension in the motor muscle and the means to reduce the adhesion process. Keywords: opponensplasty; opponodesis; tendon transfer
