CC BY
23
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-209-213 УДК 617.586-002.3/4:616.379-008.64]-085.835.1
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ З ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ УРАЖЕННЯМИ СИНДРОМУ Д1АБЕТИЧНО1 СТОПИ
E-mail: ddm1972@ukr.net
Кшьюсть хворих на цукровий дiабет у всьому свт збiльшуeться i3 геометричною прогреЫею, а значить i зростае вiдсоток ускладнень. Синдром дiабетичноi стопи е лщером серед причин, якi призводять до ранньо! швалщизацп пацiентiв. Тому, пошук нових лiкувальних тактик е постшним процесом, що мотивуе хiрургiв та в свою чергу вщкривае новi можливостi в лiкуваннi рiзних форм гншно-некротичних процесiв у хворих з цукровим дiабетом. Терапiя негативним тиском виступае як одна i3 найперспектившших на сьогоднi. А проведенi ряд рандомiзованих клiнiчних дослiджень уже сьогодш довели ii ефективнiсть на практищ. Застосування вакуумно! терапи як складового компоненту комбiнованого лiкування гнiйно-некротичних уражень синдрому дiабетичноl стопи дозволяе значно прискорити реконвалесценщю та суттево зменшити вiдсоток високих ампутацiй в майбутньому.
IGii040Bi слова: цукровий д1абет, синдром д1абетично! стопи, рановий процес, вакуумна терашя ран.
Робота е фрагментом НДР "Оптимiзацiя дiагностики, повально), тактики та профшактики гостроi хiрургiчноi патологи та ii ускладнень" (№ державноi реестраци 0116U005024).
Цукровий д1абет (ЦД) е широко поширеним мультисистемним розладом з численними потенщйними ускладненнями i суттевими сощально-економ1чними наслщками. Зупинити пандемда д1абету тяк не вдаеться протягом останшх роюв [18]. За даними М1жнародно! д1абетично! федерацл кшьюсть хворих на ЦД досягне 552 мшьйошв ос1б до 2030 року. Для пор1вняння слщ зазначити, що у 1980 рощ !х юльюсть становила 108 мшьйошв. Бшьше того за даними ВООЗ до 2030 року, кожна 7 смерть буде зумовлена ускладненнями ЦД. У р1зних кранах темпи зростання д1абетично! популяцп змшюються i в середньому становлять 2,2-6,1%. Деякими авторами встановлений зв'язок, що темпи поширення цукрового д1абету залежать вщ р1вня доход1в населення. У крашах з середшм та високим р1внем доход1в населення темпи його розповсюдження набагато бшьш1. Так, в Японл хворих на д1абет бшьше 10%, а в Укрш'ш !х юльюсть сягае 9,1% вщ загально! кшькосп населення [22].
Одне з гр1зних ускладнень ЦД - синдром д1абетично! стопи (СДС), в залежносп вщ вшово! статистики, досягае 30-80% у пащенпв з1 спйкою гшергл1кем1ею [12]. По визначенню ряду автор1в можна стверджувати, що до СДС вщносять будь-яю гшйно - деструктивт процеси на нижшх юнщвках. Вш е лщером серед причин, як призводять до ранньо! ¡нвашдизацп пащенпв. На пащенпв з такою патолопею припадае до 85% вах нетравматичних ампутацш [21]. Так, тшьки у США щор1чно виконують 82000 ампутацш юнщвок, безпосередньо пов'язаних з ЦД. Також, серед пащенпв ¡з СДС значне мюце займають троф1чш виразки на яких припадае 85% вщ ус1х уражень. Поширешсть виразок стопи для р1зних груп населення становить вщ 2% до 43%. Бшьшють ¡з них загоюеться, а 10-15% -залишаються активними i 5-24% з них, нарешп, призведуть до ампутацп юнщвок протягом 6-18 мюящв шсля 1х утворення. У решти 15% хворих ¡з СДС зустр1чаеться така патологiя, як: остеом1елгг, абсцес, флегмона, тендовапшт, гншний артрит та шш1, що можуть виникати як самоспйно, так i бути наслщком троф1чно! виразки.
За ощнками ВООЗ, вщ 2,5 до 15% щор1чних нащональних бюджепв охорони здоров'я витрачаються лише на захворювання, пов'язаш з прогресуванням ЦД [10]. Зростае i варпсть л1кування таких пащенпв [24], яка в США в становить вщ 3959 до 188 тисяч долар1в. Наведет вище сощально-епщем1чш показники свщчать про на звичайно високий р1вень важливосп дано! тематики. В Укра1ш варпсть лшування одного такого пащента коливаеться вщ 10тисяч гривен до сотень тисяч гривен, за умов протезування. Вс наведет вищезгадаш гншно-некротичш ураження е постшним "головним болем" для л1кар1в-х1рурпв, яю роками продовжують вдосконалювати сво! л1кувально-тактичш пщходи у виршенш проблем дано! когорти пащенпв[2]. Виб1р методу лжування хворих з СДС безпосередньо обумовлений ступенем вираженосп судинних та нейропатичних розладiв, стад1ею та характером запального процесу, ступенем компенсацп та тяжюстю ЦД [27], актившстю та юльюстю супутшх захворювань. Стартова терашя включае актив1защю зусиль направлених на компенсащю
© О.О. Кизименко, Т.В. Госодова-Андсеева, 2018
гiперглiкемiчних розладiв, а також прицiльну емпiричну та скориговану антибiотикотерапiю з урахуванням особливостей мiкробного профiлю гнiйно-некротичних процесiв, мшмашзащю явищ критично! шемп кiнцiвок, розвантаження стопи, локальне використання сучасних адсорбцшнпх пов'язок та лiкування супутньо! патологи [9]. Основною перешкодою для нормального переб^у ранового процесу е гшергшкемш, яка безпосередньо впливае на швпдюсть елiмiнащ! шфекцл та епiтелiзацiю рани[14]. Тому головною умовою для вдалого початку консервативного лiкування е досягнення нормального рiвня глiкемiчного профiлю.
Наступним не менш важливим компонентом в лшування гнiйно-некротичних уражень СДС е застосування антибiотикiв. Перед початком призначення антибютикотерапп необхiдно визначатись з урахуванням можливих мiкробних асоцiацiй у раш. Емпiричний пiдхiд спираеться в бш використання цефалоспоринiв 3-4 поколiнь та в меншш мiрi фторхiнолонiв або !х комбiнацiй. Згiдно останнiх даних до терапп слiд додавати метрошдазол. При лiкуваннi остеомiелiту найкращi результати вдаеться отримати при застосування лшкозамщв та високих доз цефалоспоринiв з фторхшолонами. Етiотропна антибактерiальна терапiя е результатом послщовних повторних посiвiв iз ран i може кiлькiсно та яюсно змiнюватись у залежностi вщ !х результатiв. Сучасна фармакотерапiя критично! шеми нижньо! кiнцiвки включае в себе використання препара^в з груп глюкозамшглшашв, простагландинiв, а пентоксифiлiн та низькомолекулярш гепарини при лiкування невропатично! форми СДС е менш ефективними. Також, при лшуванш дiабетично! полшейропатп використовують препарати, якi покращують метаболiзм нервово! тканини та посилюють боротьбу з парест^ями та болями. При цьому кращi результати вiдмiченi при застосуванш а-лiпоево! кислоти, вiтамiнiв групи В, габапентимiв та трициклiчних антпдепресанпв. Одним iз важливих складових у терапп гнiйно-некротичних уражень СДС е повнощнне розвантаження кiнцiвки. Активне застосування незйомних розвантажувальних пов'язок з полiмерних фiксуючих матерiалiв дозволяе майже не обмежувати рухову свободу пащента, а при потребi виконувати перев'язки через спещальш отвори [19]. Таю пов'язки здатш зменшити до 90% навантаження на м'якi тканини в област рани. Однак, застосування мiсцево! етапно! хiрургiчно! обробки ран дозволяе значно активiзувати та посилити ефективнiсть запрограмовано! консервативно! терапi!. Суть послiдовного тдходу до лiкування гншно-некротичних процешв полягае в найшвидшому розкриттi гншниюв, постiйному очищеннi ран, контролi за яюстю та кiлькiстю ексудату, боротьбi з мiкробною контамiнацiею [17].
На сьогодшшнш день в лiкуваннi гншних ускладнень СДС активно використовуються спещальш штерактивш покриття, якi мають ряд переваг перед класичною пов'язкою з марлi та антисептику. Вони добре аеруються та е атравматичними, забезпечують термоiзоляцiю та пiдтримують в раш вологе середовище, забирають надлишок ексксудату та створюють бактерiальний бар'ер, запобнають травматизацi! рани [23]. Бiльш висока швидюсть загоення гнiйних ран тсля !х розкриття в хiрургiчних стащонарах досягаеться шляхом мiнiмiзацi! хiрургiчного втручання, проведенню мiсцевого лiкування за вологим принципом, запобнанню потрапляння внутрiшньолiкарняно! шфекцл до рани та стимуляцi! репаративних процешв. Проблеми лiкування гнiйно-некротичних уражень СДС на жаль не можуть бути впршеш виключно ирурпчною iнвазiею. Чимало дискусiй викликала спiвпраця лiкарiв рiзних спецiальностей, що дозволить у кшцевому результатi суттево знизити кшьюсть трофiчних виразок стоп та ампутацш нижнiх кiнцiвок [30].
Вибiр ирурпчно! тактики залежить вiд форми СДС, характеру та поширення гнiйно-некротичних ускладнень та загального стану пащента. Оперативш втручання мають на меи зберегти нижнi кiнцiвки [1]. При цьому бшьшють фахiвцiв дотримуються принцитв етапного лiкування. Перший етап включае в себе розкриття та дренування гншника з некрсеквестректомiею, а наступний (його об'ем буде залежать вщ результат попереднього) -може бути у виглядi етапно! санацi! чи реконструктивно-пластичних втручань[26]. За наявностi некротичних тканин всiм виконуеться некректомiя в межах здорових тканин.
Останнiм варiантом хiрургiчного лiкування вважаеться ампутацiя з приводу гангрени нижшх кiнцiвок. Однак, думка рiзних авторiв з приводу рiвня роздiлилась на тих ,хто вважае оптимальним рiвнем ампутацi! стегно при вологш та органозберiгаючi операцп при сухiй гангренах. Необх1дно зазначити, що п'ятирiчне виживання пiсля таких операцш складае менше 50% [29]. Вш ампутацi! умовно дiляться на "низью" та "високi", межею яких е суглоб Люфранка. При виборi рiвня ампутацi! обов'язково визначають наявшсть оклюзi! чи стенозу магiстрально! артерп. При наявностi умов проводять ендоваскулярну реваскуляризацiю. Однак, не дивлячись на
стандартизований мультидисциплшарний пщхщ до виршення проблеми лшування гншно-некротичних уражень СДС не вдасться суттево знизити кiлькiсть ампутацш нижшх кiнцiвок [28].
Вiдносно новою методикою е застосування оксиду азоту (NO-терашя). В основу NO-терапн покладено дiю на тканини потоку повпряно! плазми для отримання хiрургiчного ефекту (стерилiзацiï, деструкцiï нежиттездатних тканин, коагуляцн). Потiк газу, що утворюеться в результатi охолодження повiтряноï плазми та мютить молекули оксиду азоту (NO), дае терапевтичний ефект завдяки бактерщиднш дп, антиагрегантнiй i антикоагулянтнш дiï. Крiм того, оксид азоту активуе антиоксидантний захист, регулюе апоптоз, стимулюе пролiферацiю фiбробластiв i синтез колагену, регулюе iмуннi порушення, сприяе секрецiï цитокiнiв та iндукцiï фагоцитозу [8]. Одна з головних переваг NO-терапн полягае у впливi полiфункцiонального NO на всi фази ранового процесу. NO-терапiя пришвидшуе пролiферацiю судин та формуе сприятливi умови для утворення грануляцш. Застосування плазмового потоку мае виражений антибактерiальний ефект в експерименп iз стафiлококом i синьо-гншною паличкою, а лiкування за допомогою нього гнiйних ран знижуе вартють лiкування та покращуе якiсть життя хворих без зайвого оперативного втручання. Монооксид азоту i озонотерашя пришвидшуе утворення кл^ин фiбробластичного ряду, пщвищуе активнiсть колагенази, збiльшуе кiлькiсть клгтин базального шару епiтелiю в 1,5-2 рази та зменшуеться кiлькiсть шфекцшних пiсляоперацiйних ускладнень втричi. NO-вмiснi повiтряно-плазмовi потоки i озонотерапiя мають виражений бактерщидний ефект i знижують бактерiальне забруднення раново1' поверхнi.
За даними деяких авторiв застосування NO-терапiï покращуе результати комплексного л^вання iнфекцiй м'яких тканин нижнiх кiнцiвок у хворих з цукровим дiабетом. При цьому прискорюеться очищення ран, 1'х репаращя, зменшуеться мiкробна контамiнацiя, що призводить до скорочення строив лiкування [20]. Iншi вчеш вiдмiчають, що тсля застосування оксиду азоту у хворих з гншними ранами вiдбуваеться очищення ран вщ девiталiзованих тканин, виникнення грануляцiй i крайово1' епiтелiзацiï наступало рашше на 3,2±1,1 доби, у порiвняннi з традицiйними методами лшування. В наш час одним iз нових методiв лжування гтйних ран у пащенпв з СДС е застосування вакуум--терашя.[15]. Вакуумна тератя може застосовуватися на будь-якому iз етапiв лiкування гтйних ускладнень [11]. Дана методика щороку набувае ширшого впровадження в хiрургiчну практику хоча позитивт ефекти не завжди пщтверджеш на клiтинному рiвнi. Хоча вона була розроблена на початку 90-х роив [16] в Утверситет Уейк-Форест (Вшстон-Салем, штат Пiвнiчна Каролiна). Попередньо отримаш дат про ефективнiсть цього методу можуть бути подiленi на тага складовi: 1) позаклiтиннi (пщсилення кровотоку, зменшення набряку), 2) кштинт (формування грануляцiйноï тканини та клттинний синтез), 3) комплексн (очищення ран i контроль шфекцл).
Проводячи анатз науково1' лiтератури Кохранiвськоï бiблiотеки починаючи з 2011 року та AWMA (Association of the Scientific Medical Societies in Germany) з 2006 року M. Augustinb i M. Herberger виявили бшьше 650 оригшальних публшацш, яю доводили ефективнiсть застосування терапп негативного тиску у лшуванш хворих з СДС [3]. З них бшьше 350 дослщжень мали рiвень доказовосп Ib. Першi ч^ю рекомендацiï, що стосуються областi застосування вакуумно1' терапiï були сформованi Всесв^ньою органiзацiею по вивченню ран на початку 2008 року [13]. Вони полягали втому, що:
1. У першу чергу необхщно звернути увагу на етюлопю процесу, а також наявну супутню патолопю, що буде основою для стабшзацп фiзiологiï процесу. Це дозволить встановити максимальну шдивщуальну терапiю.
2. Перед початком призначення вакуумно1' терапiï потрiбно визначити цш, прiоритети та можливi ктшчш ефекти. Паралельно проводиться симптоматична терашя, що дозволить мiнiмiзувати ускладнення.
3. Основними щлями вакуумно1' терапiï е: посилення мiкроциркуляцiï в м'яких тканинах; зменшення навколоранового набряку та елiмiнацiя надмiрного ексудату iз рани; зменшення розмiрiв та глибини рани; активiзацiя росту грануляцiйноï тканини; зменшення кшькосп можливих ускладнень та зниження подальшо1' хiрургiчноï активностi в областi рани.
4. Вакуумна терашя забезпечуе вологий принцип загоення ран, що пщвищуе комфорт та мобшьшсть пацiентiв.
5. Перед використанням вакуумно1' терапiï необхщно максимально очистити рану мехашчним шляхом та визначити ïï глибину.
6. Важливим елементом терапп е постшний мошторинг розмiрiв рани.
Прикладом вдалого застосування вакуумно1' терапiï е зменшення розмiрiв рани на 15% за тиждень[4]. При сповiльненнi темпiв загоення лшування необхiдно припинити або замшити
альтернативною методикою [25]. 7. Показниками ефективносп застосування вакуумно! терапи е: припинення збшьшення площi рани; поява епiтелiю в крайовш зонi дефекту; поява "соковитих" грануляцiй в ранi. Щодня кшьюсть грануляцш повинна збiльшуватись в середньому на 3-5 %.
Вакуумну терашю не можна використовувати в якосп монотерат![7]. При И застосувант необхщний постiйний мошторинг стану рани, И дна, мошторинг юльюсного та яюсного стану ексудату. Якщо в процес застосування вакуумно! терапи шфекщйний процес мае тенденцiю до зростання, то в такому випадку процедуру слщ зупинити та застосувати iнший пщхщ[5]. На сьогоднiшнiй день найбiльшого досвщу в застосуваннi вакуумно! терапi! за даними лггератури напрацьовано на приклад лiкування пацiентiв з СДС, але при цьому необхщно враховувати кшшчну форму синдрому. Вакуумна терапiя не показана при глибоких нейроiшемiчних дефектах м'яких тканин [6].
На основ! л!тературних даних можна зробити висновок, що вакуумна терашя е ефективним засобом лшування при ряд1 гншно-некротичних ускладнень СДС та може бути корисною в комплексному лшування таких пащенпв. Проте потр1бно продовжувати вивчати мехашзми впливу вакуумно! терапи на р1зш ланки ранового процесу при конкретних гншно-некротичних ускладненнях, та вдосконалювати схеми з застосуванням терапи негативного тиску.
1. Antonyuk TV, Shkvarovskyi IV. Profilaktyka vysokykh amputatsiy u khvorykh syndromom diabetychnoyi stopy. Klinichna anatomiya ta operatyvna khirurhiya. 2014; 13 (3):37-38. [in Ukrainian]
2. Byesyedin OM, Karpenko LI, Malyuk YuYu. Zastosuvannya optymizovanoyi VAC-terapiyi ran u khvorykh z hniyno-nekrotychnymy uskladnennyamy syndromu diabetychnoyi stopy. Klinichna khirurhiya. 2015; 11 (2):65-69. [in Ukrainian]
3. Veligotskiy AN, Savitskiy RV, Dovzhenko AN. Vliyaniye vakuum-terapii na reparativnuyu regeneratsiyu tkaney periranevoy oblasti. ScienceRise. Medicalscience. 2016; 6 (2):21-26. [in Russian]
4. Veligotskiy AN, , Savitskiy RV, Dovzhenko AN, Leonov AV. Morfofunktsionalnyie osobennosti techeniya gnoyno-septicheskogo protsessa pri vozdeystvii nizkodozirovannogo vakuuma. Klinichna khirurgiya. 2016; 8 (889):53-56. [in Russian]
5. Vinnik YuS, Markelova NM, Solovyeva NS, Shishatskaya YEI. Sovremennyie ranevyie pokrytiya v lechenii gnoynykh ran. Novosti khirurgii. 2015; 23(5). 552-558. [in Russian]
6. Galstyan GR, Tokmakova AYU, Zaytseva YEL. Sravnitelnaya otsenka intensivnosti reparativnykh protsessov v myagkikh tkanyakh nizhnikh konechnostey u patsiyentov s sakharnym diabetom na fone primeneniya lokal'nogo otritsatel'nogo davleniya i standartnoy terapii. Terapevticheskiy arkhiv. 2016; 88 (10):19-24. [in Russian]
7. Herasymchuk PO, Deykalo IM, Vlasenko VH, Fira DB. Vykorystannya vakuum-terapiyi v likuvanni ran u khvorykh na syndrom diabetychnoyi stopy. Mezhdunarodnyy endokrynolohycheskyy zhurnal. 2016; 2 (74):124-129. [in Ukrainian]
8. Honcharenko OV. Zastosuvannya vakuum terapiyi v kompleksnomu likuvanni hniyno-nekrotychnykh ran u patsiyentiv z tsukrovym diabetom ta khronichnoyu ishemiyeyu nyzhnikh kintsivok IV stadiyi. Visnyk Vinnyts'koho Natsional'noho medychnoho Universytetu. 2015; 19 (2):367-369. [in Ukrainian]
9. Grushko VI. Primeneniye plazmennogo potoka v kompleksnom lechenii gnoynykh ran [disertatsiya]. Moskva: Moskovskiy med. un-t; 2008. 127 s. [in Russian]
10. Goryunov SV, Abramov IS, Chapar'yan BA. Rukovodstvo po lecheniyu ran metodom upravlyayemogo otritsatelnogo davleniya. Moskva: 2013. 130 s. [in Russian]
11. Dzyubanovskyi IYa, Kritsak MYu. Optymizatsiya kompleksnoho likuvannya hniyno-nekrotychnykh uskladnen syndromu diabetychnoyi stopy Arkhiv klinichnichnoyi. medytsyny. 2014. (2), ch. II37-39. [in Ukrainian]
12. Yespenbetova MZh, Izatullayeva NS, Glushkova NE. Obzor primeneniya metodov vakuumnoy terapii v vedeniyi patsiyentov s sosudistymi zabolevaniyami nizhnikh konechnostey. Science Healthcare. 2015; 6. 28-41. [in Russian]
13. Yefimov YeV, Khoroshkevich AV. Osobennosti ranevogo protsessa na fone sakharnogo diabeta. Zhurnal imeni proffesora Kostyuchonka. BM 2015. 3. 30-35. [in Russian]
14. Zaytseva YeL, Doronina LP, Molchanov RV. Vliyaniye terapii otritsatelnym davleniyem na reparativnyye protsessy v myagkikh tkanyakh nizhnikh konechnostey u patsiyentov s neyropaticheskoy i neyroishemicheskoy formami sindroma diabeticheskoy stopy. Sakharnyy diabet. 2014; 3. 113-121. [in Russian]
15. Kondratenko PG, Tsarulkov YuA. Sluchay optimizirovannogo vakuum-assistirovannogo lecheniya tyazhelogo sindroma diabeticheskoy stopy. Ukrainskiy zhurnal khirurgii. 2014; (2). 142-145. [in Russian]
16. Kyzymenko OO, Krasnov OH, Lyakhovskyy VI. Kombinovane mistseve likuvannya hniyno-nekrotychnykh urazhen' syndromu diabetychnoyi stopy. Suchasni medychni tekhnolohiyi. 2018; 1. 23-28 17. Krivoshchekov YeP, Yelshin YeB. Sovremennyie metody mestnogo lecheniya oslozhneniy sindroma diabeticheskoy stopy. ScientificLight. 2017; 4. 46-49. [in Ukrainian]
18. Lyakhovskyy VI, Krasnov OH, Lyulka OM, Nyemchenko II, Kyzymenko OO. Osoblyvosti perebihu ta mistseve likuvannya hniyno-nekrotychnoho urazhennya pry syndromi diabetychnoyi stopy. Klinichna khirurhiya. 2017; 8. 45-47. [in Ukrainian]
19. Moskovaya TV, Pshenichnaya NYu, Dobayeva NM. Proteoliticheskiye sistemy pri rozhe: kontseptsiya narusheniy i optimizatsiya terapii. Fundamentalnyie issledovaniya. 2014; 4. 122-128. [in Russian]
20. Prystupyuk MO Bezrodnyy BH. Udoskonalennya tekhniky khirurhichnoyi tekhniky amputatsiyi paltsiv ta likuvannya khvorykh iz syndromom diabetychnoyi stopy. Endokrynnaya khyrurhiya. 2015; 8 (72). 113-117 [in Ukrainian]
21. Rusyn VI, Korsak VV, Nosenko OA. Vakuum-terapiya v kompleksnomu likuvanni neyroishemichnoyi formy syndromu diabetychnoyi stopy. Zdorovya Ukrayiny. Seriya :Diabetolohiya. Tyreoyidolohiya. Metabolichni rozlady. 2015; 2. 34-35. [in Ukrainian]
22. Svyrydov MV, Svyrydov MV, Holodnikov AYe. Otsinka efektyvnosti VAC-terapiyi na pidhotovchomu etapi plastychnoho zakryttya ran u khvorykh na syndrom diabetychnoyi stopy. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya. 2016; 2(54). 27-34. [in Ukrainian]
23. Terekhova RP, Paskhalova YuS. Skladan GE. Izmeneniya v strukture vozbuditeley khirurgicheskoy infektsii u bolnykh sakharnym diabetom v zavisimosti ot strategii ikh lecheniya. Zhurnal imeni. professora Kostyuchenko BM. 2015; 2 (3). 23-29. [in Russian]
24. Tkachenko VI. Analiz poshyrenosti ta zakhvoryuvanosti na tsukrovyy diabet sered naselennya svitu ta Ukrayiny za 20032013 rr. Liky Ukrayiny 2014; 4 (21). 55-59. [in Ukrainian]
25. Treskov DV, Cherdantsev DV, Dyatlov VYu. Evolyutsiya primeneniya otritsatelnogo davleniya dlya lecheniya ran. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. 2016; 3. 86. [in Russian]
26. Chaysnot ACh, Zhilinskiy YEV, Serebryakov AYe. Mekhanizmy deystviya vakuumnoy terapii ran. Mezhdunarodnyye obzory: klinicheskaya praktika i zdorovye. 2015; 4. 26-35. [in Russian]
27. Shapoval SD, Savon IL, Slobodchenko MYu. Syndrom diabetychnoyi stopy: aktualnist problemy, suchasnyy pohlyad na etiolohiyu ta patohenez. Aktualni pytannya medychnoyi nauky ta praktyky: zbirka naukovykh prats. Zaporizhzhya. 2015; 1, (82). 200-212. [in Ukrainian]
28. Anghel EL, Kim PJ, Attinger CE. A solution for complex wounds: the evidence for negative pressure wound therapy with instillation International Wound Journal. 2016; 13. 19-24.
29. Dale AP, Saeed K. Novel negative pressure wound therapy with instillation and the management of diabetic foot infections. Current Opinion Infectious Diseases. 2015; 28. 151-157.
30. Willy C, Agarwal A, Andersen C. Closed incision negative pressure therapy: international multidisciplinary consensus recommendations. International Wound Journal. 2016; 1-14.
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ЛЕЧЕНИЮ БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИМИ ПОРАЖЕНИЯМИ
СИНДРОМА ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ Кизименко А. А., Городова-Андреева Т.В., Ляховский В.И.
Количество больных сахарным диабетом во всем мире увеличивается с геометрической прогрессией, а значит и растет количество осложнений. Синдром диабетической стопы является лидером среди причин, которые приводят к ранней инвалидизации пациентов. Поэтому поиск новых лечебных тактик является постоянным процессом, мотивирует хирургов и в свою очередь открывает новые возможности в лечении различных форм гнойно-некротических процессов у больных с сахарным диабетом. Терапия отрицательным давлением выступает как одна из самых перспективных на сегодня. А ряд проведенных рандомизированных клинических исследований уже сегодня доказали ее эффективность на практике. Применение вакуумной терапии как составного компонента комбинированного лечения гнойно-некротических поражений синдрома диабетической стопы позволяет значительно ускорить реконвалесценцию и существенно уменьшить процент высоких ампутаций в будущем.
Ключевые слова: сахарный диабет, синдром диабетической стопы, раневой процесс, вакуумная терапия ран.
Стаття надшшла 12.04.18р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-213-216 UDC 614.252.8:616.31-053.2
MODERN APPROACHES TO TREATMENT OF PATIENTS WITH PURULO-NECROTIC LESIONS OF DIABETIC FOOT SYNDROME
Kizimenko A.A., Gorodova-Andreeva T.V., Lyakhovskiy V.I.
The number of patients with diabetes mellitus worldwide increases with geometric progression, which means that % of complications increases as well. Diabetic foot syndrome is the leading cause of early disability of patients. Therefore, the search for new therapeutic tactics is a constant process that motivates surgeons and in turn opens new opportunities in the treatment of various forms of purulent-necrotic processes in patients with diabetes mellitus. Therapy with negative pressure is one of the most promising nowadays. A number of conducted randomized clinical trials have already proved its effectiveness in practice. The use of vacuum therapy as an integral component of the combined treatment of purulent-necrotic lesions in diabetic foot syndrome can significantly accelerate reconvalescence and reduce % of high amputations in the future.
Key words: diabetes mellitus, diabetic foot syndrome, wound process, vaccum therapy of wounds.
Рецензент Малик С.В.
COMMUNICATION AND INTERPERSONAL SKILLS IN PRACTICE OF PEDIATRIC DENTISTRY
E-mail: padalka_umsa@i.ua
This article aims at analyzing the main approaches and principles of professional communication between pediatric dentists and their patients. Communication skills are one of the major competences in the pediatric clinical practice. Dealing with children of all ages, the dentist have to take into account the level of child's development, to choose or to design a special approach to each of the patients, to demonstrate child-friendly and encouraging attitude. The ability to involve the parents into trust relationship and to build up cooperation is one of determinant factors in reaching successful treatment outcomes.
Key words: children, pediatric dentist, communicative competence, communication.
Communication skills are considered as one of the major competences for dental professionals, both in their own right and for underpinning other domains of patient-centred care. Effective verbal communication is essential for successful dental treatment: it contributes to establishing a trusting relationship with the child patient and engages in the cooperation in the provision of oral health care. All pediatric dentists agree as to the importance of verbal communication in making the child's exposure to
© A.I. Padalka, V.P. Trufanova, 2018
