CC BY
37
Кл^чна медицина №2
^рурпя, акушерство та пнеколопя, уролопя, ЛОР хвороби, травматолопя, онколопя, офтальмолопя, радiологiя)
УДК 616.-001 4-002.3 Антонюк Т.В.
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ВАКУУМ - КАВ1ТАЦ1ЙНО1 САНАЦИ В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНИХ ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ ПРОЦЕС1В
Буковинський державний медичний ушверситет, м. Чернiвцi
Сьогодн сучасна програма лкування хронiчних та довго незаживаючих гнiйно-некротичних процес'т базуеться на принцип!' етапност¡, а основним завданням н е закриття шюрного дефекту, запоб-гання розвитку рецидиву та рiзних ускладнень. Мета досл'дження. Пiдвищити ефективнсть хiрур-гiчного лкування хронiчних та довго незаживаючих гнiйно-некротичних процес'т за рахунок викори-стання вакуум-кав'тацшно)' санацИ '¡з застосуванням антисептика та розчину сорбенту. Матерiал ! методи. На баз/ хiрургiчного в'дд'тення № 1 КМУ "Лкарня швидкоТ медично/ допомоги" м. Чернiвцi проведено лкування 96 осб з хронiчними та довго незаживаючими гнiйно-некротичними процесами м'яких тканин. У пюляопера^йному перюд/ досл'джували '¡нтенсивн'ють больового синдрому, термiн очищення рани, ктькють ранового ексудату та його характер, наявнсть перипроцесу (набряк, г-перемiя), наявнсть грануля^й та Ух характер, еп'тел'зацю, швидюсть загоення рани, динамку к-лькост! мкробних тл у ранi, мазки-в'дбитки ранових поверхонь, тривалсть пюляопера^йного л'ж-ко-дня. Висновки. Застосування методу сприяло бтьш швидкому очищенню рани, зменшенню мк-робноТ контамнацИ, зменшенню площi рановоТ поверхы, пришвидшенню розвитку грануляцшно)' тканини та процесв еп'тел'зацИ, що дозволило скоротити термiни стацонарного лкування на 610 дб.
Ключов1 слова: хрон1чн1 гншно-некротичж прцеси, довго незаживаюч1 гжйно-некротичж прцеси, гншно-некротичн1 рани, вакуумна терагля, ультразвукова кав1тац1я.
Стаття е фрагментом науково-дослЮницькоГ роботи кафедри х'рурги та урологи Буковинського державного медичного ушверситету на тему "Обгрунтування, розробка та впровадження нових методiв профлактики та лкування гншно-септичних захворювань у х'рурги з використанням фiзичних чинниюв", термн виконання 2013-2017 рр, № 0113и004036.
Вступ
Хрошчш та довго незаживаючi гншно-некротичш процеси е частою патолопею, що ви-никае у людей з артерiальною чи венозною не-достатнютю, захворюваннями серцево-легеневоТ системи, ендокринною паталопею пю-ля перенесених тяжких захворювань. За останш роки досягнуто значш усшхи у вивченш патогенезу довго незаживаючих та хрошчних гншно-запальних уражень, хiрургiчному лкуванш таких хворих, зокрема реваскуляризуючих оператив-них втручань, використання рiзноманiтного ранового покриття та аплкацш на ранову поверх-ню стовбурових кттин [4]. Дана паталопя зустрн чаеться у 7-10% населення i надалi залишаеться медичною та со^альною проблемою з високим ризиком ускладнень та швалщиза^ею хворих [6]. I навпъ за умови успшного стацюнарного лн кування па^етчв з хрошчними гншно-
некротичними ранами, на фош поеднаноТ супут-ньоТ патологи, у 50-60% протягом 1-3 роюв роз-виваеться рецидив гншно-некротичного процесу [5].
Обширн хрошчш та довго незаживаючi гнш-но-некротичнi процеси е причиною штоксикацп органiзму продуктами розпаду тканин i життедiя-льност мiкроорганiзмiв та грибкiв. Вони е вхщ-ними воротами для внутршньолкарняноТ' шфек-цiТ i можуть бути ТТ джерелом. Також часто при-зводять до розвитку анемiТ, ппопротеТнеми, не-достатнiй iмуннiй вiдповiдi. Ускладнюються але-ргiчним дерматитом i паратравматичною екзе-мою, набряками, целюлiтом, гострими гншно-некротичними ураженнями, бешихою, тромбо-флебiтами судинноТ системи [1].
Самостшна епiтелiзацiя хронiчних та довго незаживаючих гншно-некротичних процесiв м'яких тканин площею бтьше 30 см2 мае вкрай
повiльний переб^, на 'х мiсцi утворюються пато-логiчнi рубцi i рецидив процесу з ускладненнями. Середнш термiн загоення навiть невелико' ра-ново''' поверхн (до 2-4 см2), що досягаеться кон-сервативними методами, у середньому стано-вить 35-40 дiб, а на фон поеднано''' супутньо''' патологи повного загоення може не вщбутися. Усе це подовжуе термiн лкування, знижуеться його ефективнiсть, зростають матерiальнi втра-ти, знижуеться працездатнiсть та якють життя хворого, i може призводити до швалщносп [9,11].
Сьогодш, сучасна програма лiкування хрошч-них та довго незаживаючих гнiйно-некротичних процеав базуеться на принципi етапностi, а ос-новним завданням и е закриття шорного дефекту, запоб^ання розвитку рецидиву та рiзних ускладнень [2, 3]. Не юнуе методики лкування гнiйно-некротичних ран, що була б уыверсаль-ною на вах стадiях запального процесу, дослн джуються методи, що заснованi на рiзних фiзич-них методах (обробка рани низькочастотним ультразвуком, вакуумна терапiя, крютератя, п-пербарична оксигенацiя та застосування лазе-р1в) [8].
Вакуумна терашя знаходить все бiльш широ-ке використання в комплексному лкуванш гнш-них ран. Лiкувальний ефект досягаеться ство-ренням постiйного негативного тиску на всш ра-новiй поверхнк При цьому вiдбуваеться активне видалення продук^в некротичного розпаду та надмiрного ранового ексудату, у тому чи^ ре-човин, що уповiльнюють загоення рани (напри-клад, матриксних металопроте'наз i продуктiв 'х розпаду) [7,12]. Збереження вологост раново' поверхнi, що стимулюе ангiогенез, посилюе фiб-ринолiз та сприяе функцiонуванню чинникiв зро-стання. Створюеться умова для швидко''' елiмi-нацп мiкробного фактора з вогнища запалення. Зниження локального штерсти^ального набряку тканини, зниження мiжклiтинного тиску, поси-лення мiсцевого лiмфообiгу i транскапiлярного транспорту полiпшуе и живлення та збтьшуе швидкiсть формування грануляцшноТ тканини, а полiпшення перфузи ранового ложа додатково сприяе деконтамшаци рани [13].
При обробц ран низькочастотним ультразвуком виникають кавiтацiйнi процеси, завдяки яким вщбуваеться дезiнфекцiя рани на глибиш, вими-вання фiбрину i ексудату з важкодоступних дтя-нок рани. Ультразвук мае виражену бактерицид-ну та бактерiостатичну дш на збудникiв раново'' iнфекцiТ, знижуе 'х антибiотикорезистентнiсть, стимулюе внутрiшньоклiтинний бюсинтез i реге-нераторнi процеси у раш, сприяе розширенню капiлярiв у грануляцшнш тканинi. Також мае властивють потенцiювати дiю лiкарських засобiв, що застосовуються для мюцевого лiкування ран. Бактерицидний ефект зумовлений ушкоджува-льною дiею ультразвуково' хвилi на мiкробну клiтину, пiдвищенням температури в озвучува-ному середовищi, утворенням у нш хiмiчних спо-
лук, якi згубно дшть на мiкроорганiзми [10,15]. ^м полiпшення мiкроциркуляцiТ, ультразвук мае протизапальну дш внаслiдок усунення за-стшного процесу, розсмоктування iнфiльтрату, пiдвищення фагоцитарно' активност лейкоцитiв i рiвня природного захисту. Вплив низькочастот-ного ультразвуку на тканину призводить до ак-тивацп синтезу протеТнiв фiбробластами i фак-торiв росту макрофагами, збтьшення продукцп N0 ендотелiальними клiтинами [14].
Мета дослщження
Пiдвищити ефективнiсть хiрургiчного лкуван-ня хронiчних та довго незаживаючих гншно-некротичних процесiв за рахунок використання вакуум-кав^ацшно''' санаци iз застосуванням антисептика та розчину сорбенту.
Матерiал i методи
На базi хiрургiчного вiддiлення № 1 КМУ "Пн карня швидко' медично' допомоги" м. Чернiвцi проведено лкування 96 осiб з хронiчними та довго незаживаючими гншно-некротичними проце-сами м'яких тканин. Поряд iз загальноприйнятою етiопатогенетичною терапiею, залежно вщ про-веденого мiсцевого лiкування, вах па^етчв роздiлено на 3 групи. Група - I включала 32 (33,34%) хворих, яким проводили ультразвукову кав^ацш рани з вакуумною тератею та заливкою антисептиком "Октенюепт" у розведенн 1:1 0,9% розчином хлориду натрю У групi II, було 33 (34,37%) хворих, яким проводили ультразву-ковау кав^ацш рани з вакуумною терашею та заливкою розчином сорбента "Полюорб МП", що розчинявся в 200 мл 0,9% розчину хлориду на-трю Група III - контрольна включала 31 (32,29%) хворого, яким проводили традицшне лкування.
При порiвняннi розподiлу па^ен^в основних та контрольно' групи за статтю та вком виявле-но, що мiжгруповi вiдмiнностi е незначними. Чо-ловiкiв було 58 (60,44%), жшок - 38 (39,56%), хворi були переважно пенсiйного вiку (61,9±12,16 рокiв).
При аналiзi розподiлу хворих за нозолопчни-ми формами привертае до себе увагу те, що бн льшють па^ен^в були госпiталiзованi з приводу гншно-некротично''' рани стопи - 36 (37,48%) та гомтки - 38 (39,56%) хворих. Гншно-некротичш рани обох гомток та гнiйно-некротична рана культi пюляоперацшно''' рани вiдзначали у 8 (8,33%) па^етчв, 2 (2,02%) хворих було з гнш-но-некротичними ранами гомтки та стопи, по 1 (1,04%) патенту - з гншно-некротичною раною крижово' дiлянки, гнiйно-некротичною раною плеча, гншно-некротичною раною стегна, гншно-некротичною раною обох стоп.
При аналiзi тривалост захворювання, до моменту звернення по медичну допомогу, привер-тае до себе увагу тзне звернення по медичну допомогу. У контрольнш груп цей показник ста-новив 47,5±3,61 дiб, у групi I - 50,2±3,60, у II гру-
ni - 52,8±4,43 дiб. Це зумовлено тим що, мюце-вий прояв запалення та больового синдрому ви-ражений помiрно або незначно, температура Ti-ла залишалась нормальною чи субфебрильною, ознаки загальноТ' штоксикаци органiзму не вира-женi. Також проведений аналiз причин зашзншо-го звернення в кшнку пацieнтiв дав можливють встановити, що бiльшiсть хворих, за умови по-яви початкового прояву гншно-некротичних про-цесiв, займалися самолкуванням.
У всiх пацieнтiв була наявна супутня патоло-гiя, а у 89 (92,74%) хворих включала дектька нозологш. Основними нозологiчними формами були iшемiчна хвороба серця, кардюсклероз 84 (87,52%), гiпертонiчна хвароба або симптоматична артерiальна гiпертензiя 57 (59,39%), цукро-вий дiабет 54 (56,26%), посттромбофлеб^ична хвороба 37 (38,56%). Дана супутня патолопя по-еднувалась як мiж собою, так i з захворювання-ми легеневоТ' системи, шлунково-кишкового тракту, видтьноТ' системи та системними захворю-ваннями.
При надходженш оперативне втручання у ви-глядi мехашчноТ' некректоми було виконано в 31 (32,29%) патента. Традицiйне консервативне лн кування, яке проводили хворим, включало в себе шфузшну терашю, вазоактивнi препарати, ш-котинову кислоту та ïï препарати, реокоректори, антикоагулянти та антиагреганти, спазмол^ичш препарати, в^амши А, С, Е, групи В, бюлопчш стимулятори, анаболiчнi стероТ'дш препарати, антагонiсти iонiв кальцiю, кокарбоксилазу, АТФ, десенсибiлiзуючi препарати, сечогiннi препарати, протизапальш, серцевi препарати, засоби корекци лiпiдного обмiну. Антибактерiальнi препарати призначали з урахуванням чутливост до них мiкроорганiзмiв. При больовому синдромi призначали ненаркотичнi анальгетики та за не-обхiдностi - наркотичш препарати. Хворим контрольно!' групи щоденно виконувались перев'язки iз застосуванням рiзних розчинiв та мазей.
Патентам двох основних груп, окрiм вище-описаного консервативного лiкування проводили ультразвукову кав^ацш та вакуумну терапiю iз заливкою ран антисептиком або сорбентом. За-стосовували спосiб лiкування гншноТ' рани кавн тацiйно-вакуумним методом за розробленою методикою (патент УкраТ'ни на корисну модель № 73129, опублкований 10.09.2012, Бюл №17.).
Статистичну обробку отриманих результат проводили на персональному комп'ютерi за до-помогою програм "Microsoft Excel" i "Statistica 6.0". При цьому виконували обчислення середшх величин (M), |'х помилки (m), вщмшнють у показ-никах вважали достовiрними при p<0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення
У контрольнiй групi пацiентiв лiкування пе-редбачало загальноприйнятий комплекс, який застосовуеться у хворих з гншно-некротичними процесами м'яких тканин.
У груп I на першу добу пюля надходження в
стацюнар, при значнш кшькосп некротичнозмн нених тканин, виконували MexaHi4Hy некректо-мiю, пiсля чого проводили заливку порожнини рани препаратом "Октенюепт" у розведенш 1:1 0,9% розчином хлориду натрш i виконували обробку низькочастотним ультразвуком (Апарат xi-рурпчний ультразвуковий для санаци бюлопч-них об'ек^в УРСК 7Н-22) з резонансною частотою 26,5 кГц i потужнютю 0,2 Вт/см, тривалiсть процедури в середньому становила 1-2 хв на всю площу рани. Рану повторно промивали розчином антисептика. Пюля цього в раш розташо-вували змодельовану до и форми та розмiру по-ролонову губку (розмiр пор 500 мiкрометрiв) з перфорованим дренажем, який розмщували всередиш губки. Дренаж виводили через окре-мий розтин шкiри на вщсташ вiд краТв рани та фксували капшуковим швом, що дозволяло краще герметизувати порожнину. Рану закрива-ли ззовш клiйкою плiвкою для досягнення повноТ герметичностi. Зовнiшнiй кiнець дренажу пщ'еднували до вакуумуючого пристрою (Аспиратор хирургический ЭЛЕМА-Н-АМ-1), що дозволяло пщтримувати вiд'eмний тиск на рiвнi 0,2-0,4 атм. З метою кращоТ санацiТ рани проводили заливку антисептика в наступш двi доби, без розгерметизацiТ системи, на 60 хв з наступ-ним 23 годинним вакуумуванням.
У груп II, на першу добу пюля надходження в стацюнар, при значнш кшькосп некротично-змшених тканин, виконували мехашчну некрек-томiю, пiсля чого проводили заливку порожнини сорбентом "Полюорб МП" (12 грам), який розчи-няли в 200 мл 0,9% розчину хлориду натрш i виконували обробку рани низькочастотним ультразвуком (Апарат xiрургiчний ультразвуковий для санаци бюлопчних об'ек^в УРСК 7Н-22) з резонансною частотою 26,5 кГц i потужнютю 0,2 Вт/см, тривалють процедури в середньому становила 1-2 хв на всю площу рани. Рану повторно промивали розчином сорбенту. Пюля цьго в раш розташовували змодельовану до ТТ форми та розмiру поролонова губку (розмiр пор 500 мн крометрiв) з перфорованим дренажем, який розмщували всередиш губки. Дренаж виводили через окремий розтин шюри на вщсташ вщ краТв рани та фксували капшуковим швом, що дозволяло краще герметизувати порожнину. Рану за-кривали ззовш клшкою плiвкою для досягнення повноТ герметичностк Зовшшнш кшець дренажу пiд'eднували до вакуумуючого пристрою (Аспиратор хирургический ЭЛЕМА-Н-АМ-1), що дозволяло пщтримувати вщ'емний тиск на рiвнi 0,2-0,4 атм. З метою кращоТ санаци рани проводили заливку розчином сорбенту в наступш двi доби, без розгерметизаци системи, на 60 хв з наступним 23 годинним вакуумуванням.
Повторш сеанси ультразвуковоТ кавп~ацп та вакуумноТ терапiТ проводили через три доби. Ki-лькiсть сеансiв залежала вщ тяжкостi процесу, розмiру рани, кшькосп некротично змiнененоТ тканини, кшькосп видiленого ексудату.
У пюляоперацшному перiодi дослiджували ш-тенсивнють больового синдрому, термш очи-щення рани, ктькють ранового ексудату та його характер, наявнють перипроцесу (набряк, ппер-eмiя), наявнiсть гpануляцiй та Тх характер, еште-лiзацiю, швидкiсть загоення рани, динамiку кть-костi мiкpобних тiл у pанi, мазки-вiдбитки рано-вих поверхонь, тpивалiсть пiсляопepацiйного лн жко-дня.
За результатами клiнiчних спостережень встановлено, що хвор^ яким проводили вакуум-кавiтацiйну обробку рани за розробленою методикою, вже пюля 1-2 сeансiв вiдзначали вщу-хання болю, зниження температури тта, норма-лiзацiю сну й апетиту. У контрольнш гpупi цi по-казники стаб^зувалися лише на 7-10 добу стацюнарного лкування.
Зменшення набряку та пперемп шкipи навко-ло рани вщзначали у бiльшостi па^ен^в основ-них груп - 24 (25,01%) хворих в I груш i 28 (29,17%) хворих в II груш, до 3 доби лкування. При цьому ознаки перифокального набряку в контрольнш груш збер^алися на третю добу в уах хворих (p<0,05) i тiльки на 6-7 добу зникали у 25 (26,05%) хворих.
Ытенсивнють больового синдрому визначали за Цифровою Рейтинговою Шкалою (Numerical Rating Scale, NRS) [10]. При надходженшш цей показник у середньому становив 5,5±1,52 бала в I груш, 5,4±1,27 бала в II груш. У контрольнш груш штенсивнють больового синдрому в першу добу становила 5,5±1,52, що достовipно не вщ-piзнявся мiж групами (p<0,05). На 5-6 добу в контрольнш груш даний показник становив 4,8±1,20 бала, у груш I - 3,8±1,11 бала, у II груш - 3,4±0,87, що достовipно нижче показника конт-рольноТ групи (p<0,01). На 8-9 добу в контрольнш груш даний показник становив 3,9±1,03 бала, у груш I - 2,7±0,70 бала, у II груш - 2,3±0,45, що достовipно нижче показника контрольно!' групи (p<0,01). На 12-14 добу у контрольнш груш даний показник становив 3,1±0,81 бала, у груш I -1,7±0,46 бала, у II груш - 1,3±0,34, що достовip-но нище показника контрольно' групи (p<0,01).
У груш I очищення рани та заповнення ТТ грануляцшною тканиною досягалося пюля 5-6 сеа-нсiв у 14 (14,57%) i 10 (10,42%) хворих вщповщ-но. Очищення ран за 3 сеанси не було в жодно-му випадку. У 5 (5,21%) i 2 (2,02%) пац^етчв очищення рани та заповнення ТТ грануляцшною тканиною вiдбулося пюля 7 та 8 сеанав вщповн дно. У гpупi II вже пюля 3 сеанав ультразвуковоТ кавп~ацм та вакуумноТ тepапiТ у 2 (2,02%) хворих рани заповнювалися грануляцшною тканиною. Основнш кiлькостi хворих - 24 (25,01%) проводили 4 сеанси, i лише в 6 (6,25%) та 1 (1,04%) випадку вщповщно проводили 5 i 6 сеанав. Потреби проводити 7 та 8 сеанав ультразвуковоТ кавп~ацм та вакуумноТ терапп в груш II не було. У контрольнш груш очищення вщбувалося ттьки на 21 ±1,63 добу (p<0,05).
У хворих основноТ групи I середнш термш по-
яви крайовоТ епiтелiзацiТ склав 4,5±0,56 доби, у па^етчв II групи- 3,6±0,44 доби. Даш показники були достовiрно (р<0,05) вищими в контрольнiй групi - 6,8±0,54 доби вiдповiдно.
Видiлення ранового ексудату зменшувалося на 7,4±1,55 добу в основнш груш I, у II груш на 5,6±1,47, що було достовiрно менше показника основноТ групи - 9,4±1,38 доби (р<0,05). Змiна характеру видiлень вiд гншних до серозних проходила в середньому до 4,2±0,87 доби у хворих основноТ групи I та до 4,1±0,76 у па^етчв II групи. У контрольнш груш цей показник становив 5,8±0,73 доби, що достовiрно вище основноТ групи (р<0,05).
Динамка кшькосп мiкробних тт у ранi хворих основноТ групи I, яку визначали в Lg КУО/мл ексудату, показала, що вихщний рiвень обаменш-ня ран становив 5,9±0,15 Lg КУО/мл, на 5-6 добу - 4,1±0,20 Lg КУО/мл, на 8-9 добу - 3,3±0,18 Lg КУО/мл, на 12-14 добу - 2,4±0,18 Lg КУО/мл. У II груш вихщний рiвень обаменшня ран становив 5,6±0,27 Lg КУО/мл, на 5-6 добу - 4,4±0,61 Lg КУО/мл, на 8-9 добу - 3,6±0,45 Lg КУО/мл, на 12-14 добу - 2,8±0,64 Lg КУО/мл. При цьому вихщний показник обаменшня пiсляоперaцiйноТ рани мiкрофлорою достовiрно не вiдрiзнявся в контрольнш груш - 5,7±0,56 Lg КУО/мл (р<0,05). Показники були достовiрно вищими в контроль-нiй груш на 5-6 добу - 5,1±0,61 Lg КУО/мл (р<0,01), на 8-9 добу - 4,7±0,45 Lg КУО/мл (р<0,01), на 12-14 добу - 3,9±0,64 Lg КУО/мл. (р<0,01) вщповщно.
Результати цитолопчних дослiджень показали, що застосування вакуум-кав^ацшноТ санацп сприяло зменшенню в мазках-вщбитках ран кь лькостi клiтин, що визначають гостру фазу запа-лення (нейтрофiлiв, лiмфоцитiв, моноцитiв) i збiльшенню кiлькостi кштин, що формують ре-пaрaтивнi процеси (макрофапв, фiброблaстiв, полiблaстов). Так, в основних групах вже на 5-6 добу вщзначено достовiрне (р<0,05) зменшення вмюту нейтрофiльних грaнулоцитiв i лiмфоцитiв, на 8-9-у добу - уах кл^ин гострофазного запа-лення (р <0,05). I, навпаки, вже на 5-6 добу лку-вання в^^чено помине (р <0,05) збiльшення вщносноТ кiлькостi фiброблaстiв i полiблaстiв, на 8-9 добу - полiблaстiв (р <0,01).
Загоення рани вщбувалося в основному вто-ринним натягом, внаслщок накладання вторин-ного шва або аутодермопластики. У контрольнш груш у 22 (22,92%) па^ен^в рани заживали вто-ринним натягом, в 1 (1,04%) були накладеш вто-ринш шви, 8 (8,33%) хворим було проведено ау-тодермопластику. В I та II групах вторинним натягом заживали рани в 7 (7,29%) та 4 (4,17%) хворих вщповщно, вторинш шви були накладеш 7 (7,29%) i 12 (12,50%) патентам вщповщно, ау-тодермопластика була виконана 18 (18,76%) i 17 (17,71%) хворим вщповщно.
Швидкють загоення рани визначали за методикою Л.Н. ПоповоТ [5], що в контрольнш груш становила 1,2 % протягом 5-6 дiб, 2,8% на 8-9
добу, 3,4% - до повного загоення рани. У I груш швидкють загоення рани становила 2,8 % на 5-6 добу, 3,2% на 8-9 добу, 3,8% - до повного загоення рани. У груш II швидкють загоення рани становила 3,2 % протягом 5-6 дiб, 3,8% - на 8-9 добу, 4,2% - до повного загоення рани.
Середнш лiжко-день у контрольнш груш ста-новив 26,8±5,79 доби, в I груш 20,4±2,69 доби, в груш II - 16,8±1,69 доби.
Висновки
Використання запропонованого способу лку-вання - ефективний зааб у комплексному лку-ванш хрошчних та довго незаживаючих гншно-некротичних процеав рiзноï етюлогп i може бути рекомендований для використання практичними лкарями.
Ультразвукова кав^а^я та вакуумна терашя добре переноситься хворими, побiчнi еефекти при застосуванш м^мальш.
Застосування методу сприяло бтьш швид-кому очищенню рани, зменшенню мiкробноï кон-тамiнацiï, зменшенню площi рановоï поверхнi, пришвидшенню розвитку грануляцшно'|' тканини та процесiв епiтелiзацiï.
Вакуум-кавiтацiйна санацiя може використо-вуватися на будь-якш стадiï перебiгу ранового процесу.
Використання розробленого методу лкуван-ня хрошчних та довго незаживаючих гншно-некротичних процеав дозволило скоротити тер-мши стацюнарного лiкування на 6-10 дiб.
Перспективи подальших дослiджень
Вивчити патогютолопчш змiни тканин пiсля вакуум-кав^ацшноГ санацiï в експериментi на тваринах.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Литература
Абаев Ю.К. Справочник хирурга. Раны и раневая инфекция / Абаев Ю.К. - Ростов н/Д; Феникс, 2006. - 427 с. (Медицина для Вас)
Арефьев В.А. Метод ультразвуковой кавитации в комплексном хирургическом лечении гранулирующих ран / В.А. Арефьев, Л.А. Анищенко, Р.А. Агеев // Клтчна хiрургiя. - 2009. -№ 11-12. - С. 4-6.
Брискин Б.С. Ультразвуковая кавитация в лечении гнойно-некротических осложнений синдрома диабетической стопы / Б.С. Брискин, М.В. Полянский, Ф.В. Прошин // Инфекции в хирургии. - 2007. - № 3. - С. 33-39.
Велкоцький М.М. Сучасш методи в лкуванш хворих з гншни-ми рановими процесами / М.М. Велкоцький, 1.6. Бугаков // Укр. ж. мрургм. - 2009. - № 1. - С. 22-23. Зайцева Е.Л. Вакуум-терапия в лечении хронических ран / Е.Л. Зайцева, А.Ю. Токмакова // Сахарный диабет. - 2012. -№ 3. - С. 45-49.
Козинец Г.П. Использование вакуум-дренажа для ускорения подготовки обширных гнойных ран к аутодермопластике / Г.П. Козинец, С.В. Тацюк, В.П. Цыганков // Сучасш медичш технологи. - 2011. - № 3-4 (11-12). - С. 158-161. Кутовой А.Б. Лечение гнойных ран с использованием вакуум-терапии / А.Б. Кутовой, С.О. Косульников, С.А. Тарнопольский // Клтчна хiрургiя. - 2011. - № 6 (819). - С. 51-61. Светухин А.М. Физические методы воздействия на течение раневого процесса в гнойной хирургии / А.М. Светухин, В.О. Цветков // Избранный курс лекций по гнойной хирургии. - М. : Миклош, 2007. - С. 51-64.
Хворостов Е.Д. Ультразвуковая кавитация гнойных ран / Е.Д. Хворостов, С.А. Морозов, Ю.Б. Захарченко, М.С. Томин // Ха-рювська хiрургiчна школа. - 2009. - № 2.1 (33). - С. 64-66. Bell A.L. Noncontact ultrasound therapy for adjunctive treatment of nonhealing wounds: retrospective analysis / A.L. Bell, J. Ca-vorsi // Phys Ther. - 2008. - № 88 (12). - Р. 1517-1524. Davis K. Simultaneous irrigation and negative pressure wound therapy enhances wound healing and reduces wound bioburden in a porcine model / K. Davis, J. Bills, J. Barker [et al.] // Wound Repair Regen. - 2013. - № 21 (6). - Р. 869-875. Fraccalvieri M. Patien's pain feedback using negative pressure wound therapy with foam and gauze / M. Fraccalvieri, E. Ruka // International wound journal. - 2011. - № 8. - Р. 492-499. Hudson D.A. Simplified negative pressure wound therapy: clinical evaluation of an ultraportable, no-canister system / D.A. Hudson, K.G. Adams, A.V. Huyssteen [et al.] // Int Wound J. - 2013. - № 7. - Р. 10-21.
Kavros S.J. Expedited wound healing with noncontact, low-frequency ultrasound therapy in chronic wounds: a retrospective analysis / S.J. Kavros, D.A. Liedl, A.J. Boon [et al.] // Adv Skin Wound Care. - 2008. - № 21(9). - Р. 416-423. Ramundo J. Is ultrasonic mist therapy effective for debriding chronic wounds? / J. Ramundo, M.J. Gray // Wound Ostomy Continence Nurs. - 2008. - № 35(6). - Р. 579-583.
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ МЕТОДА ВАКУУМ-КАВИТАЦИОННОИ САНАЦИИ В КОМПЛЕКСНОМ ПЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКИХ ГНОИНО-НЕКРОТИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ Антонюк Т.В.
Ключевые слова: хронические гнойно-некротические процессы, долго незаживающие гнойно-некротические процессы гнойно-некротические раны, вакуумная терапия, ультразвуковая кавитация.
Сегодня современная программа лечения хронических и долго незаживающих гнойно-некротических процессов базируется на принципе этапности, а основной задачей ее является закрытие кожного дефекта, предотвращения развития рецидива и различных осложнений. Цель исследования. Повысить эффективность хирургического лечения хронических и долго незаживающих гнойно-некротических процессов за счет использования вакуум-кавитационной санации с применением антисептика и раствора сорбента. Материал и методы. На базе хирургического отделения № 1 КМУ "Больница скорой медицинской помощи" г. Черновцы проведено лечение 96 пациентов с хроническими и долго незаживающих гнойно-некротическими процессами мягких тканей. В послеоперационном периоде исследовали интенсивность болевого синдрома, срок очищения раны, количество раневого экссудата и его характер, наличие перипроцесса (отек, гиперемия), наличие грануляций и их характер, эпителизацию, скорость заживления раны, динамику количества микробных тел в ране, мазки-отпечатки раневых поверхностей, длительность послеоперационного койко-дня. Выводы. Применение метода способствовало более быстрому очищению раны, уменьшению микробной контаминации, уменьшению площади раневой поверхности, ускорению развития грануляционной ткани и процессов эпителизации, что позволило сократить сроки стационарного лечения на 6-10 суток.
2
3
4
5
в
7
8
9
Summary
APPLICATION OF VACUUM-CAVITATION SANATION IN INTEGRATED MANAGEMENT OF CHRONIC PURULENT NECROTIC
PROCESSES
Antonyuk T.V.
Keywords: chronic necrotic purulent processes, long-nonhealing wounds, vacuum therapy, ultrasonic cavitations.
Up-to-date program for managing chronic and long-nonhealing necrotic processes based on the principle of phasing, and its main task is to close the skin defect, to prevent recurrence and various complications of the defects. The purpose of the study it to increase the effectiveness in surgical treatment of chronic and long-nonhealing necrotic processes by using vacuum-cavitation rehabilitation, antiseptics and sorbents. Material and methods. 96 patients with chronic and long-nonhealing pyonecrotic processes in soft tissue underwent thee treatment at the surgical department № 1 of Clinical Municipal Hospital of Emergency Care, Chernivsty. In the postoperative period the parameters studied included: pain intensity, wound cleanse duration, amount of wound exudates and its nature, the presence of periprocess (edema, hyperemia), the presence of granulation tissue and their character, epithelialisation, wound healing rate, the dynamics in the number of microbial cells in the wound, wound smears surfaces, the length of postoperative hospital stay days. Conclusions. Application of above mentioned method contributed to a more rapid wound cleansing, reduction of microbial contamination, decrease in the area of the wound surface, accelerating the development of tissue granulation and epithelialisation process, thereby reduced the time of hospital staying for 6 -10 days.
УДК: 617.55:616.089-06:612.017:615.372 Гончарук В.А., Гривенко С.Г.
КОРРЕКЦ1Я ЕНТЕРОГЕННО1 ТОКСЕМИ ПРИ Х1РУРГ1ЧН1Й ПАТОЛОГИ В АБДОМ1НАЛЬН1Й Х1РУРГП
ДУ «Кримський державний медичний ушверситет iменi С.!. Георпевського»
У статт/ проанал'зовано результати клiнiчного застосування власних метод'т корекцп ентеро-генно/' токсеми та лкування ендогеннно/' '¡нтоксикацИ ентерально/' недостатност/ при хiрургiчнiй патологи в абдом'тальнш хiрургi'í. Ефективнсть запропонованих способ'т досл'джена при лкуванн 34 хворих з перитонiтом та кишковою непрох'дн'ютю за ступенем ендогенно/' '¡нтоксикацИ в залеж-ност! в'д динамки змни рiвнiв середньо молекулярних ол'гопептид'т, лейкоцитарного '¡ндексу /нто-ксикацИ та С-реактивного блку. При проведенн курсу лкування група хворих була роздлена на 2 тдгрупи, в яких використовувались запропонован способи / загальноприйняте лкування. У процес лкування вЮмнено зниження показник'т ендогенно/' '¡нтоксикацИ у всх клiнiчних групах хворих. Про-те у хворих, яким застосовували стандартну терапю, процес стабШзацИ цих показник'т мав менш виразний характер. Включення '¡нтестинально/' терапи у комплекс лкувальних заход'т дозволило !стотно знизити р'тень ендогенно/' '¡нтоксикацИ вже в раннi термiни лкування. У свою чергу ця об-ставина сприяла прискоренню одужання хворих / скороченню термiнiв лкування. Ключов1 слова: ендогенна штоксикац1я, ентерогенна токсем1я, ентеросорбц1я
Робота виконана вiдповiдно до плану науково-дослiдних робiт ДУ «Кримський державний медичний унiверситет iменi С.1. ГеоргП'вського» i е фрагментом теми: "Актуальнi питання профлактики та лкування хiрургiчноi' патологи черевноТ тнки, черевно/' порожнини та /х найважливiших ускладнень". Шифр теми: 05/12 № Державно/'реестрацп: 0112Ш03087.
Вступ
В абдомшальнш xipyprii одним з найбтьш значущих чинниш ризику виникнення piзниx пю-ляоперацшних ускладнень вважаеться ендогенна штоксика^я (Е1), яка може мати piзне похо-дження [3]. Результатом ентерогенноТ токсеми (ЕТ) е викид медiатоpiв запалення з розвитком мюцевих i системних запальних реакцш у вигля-дi нагноення рани, пюляоперацшно'Т пневмонп, урогенних ускладнень, перитошту, абдомшаль-ного сепсису та шших ускладнень. Тому бороть-ба з ЕТ е одним з напряммв профтактики запальних ускладнень у xipypгiчниx хворих. З ^ею метою у комплекс передоперацшно'Т подготовки вважають необхщним застосування ентеросор-бцп, селективно' деконтамшацп кишечника та iмyномодyлюючиx препара^в [4]. Проте ефекти-
внють ентеросорбци визначаеться якютю сорбе-н^в, що використовуються з ^ею метою [1]. Найбтьш поширеними у медичнш практик за-лишаються ентеросорбенти, що мютять карбон [6,10]. На жаль останшм притаманн виключно сорбцшш властивосп, проте вони не впливають на електрол^ний склад хiмусa, не знижуе штенсивнють запалення та набряк тканин стшки кишки, поглинаючи не ттьки шкiдливi субстанцп, але й корисн оргашзму речовини. Натомють ентеросорбенти, що мютять силщш, а саме дюкта-едричний смектит (ДЕС), володшть виразними мукопротективними та цитопротективними влас-тивостями. Мукопротективний ефект ДЕС зумо-влено його здатнютю захищати слизову оболон-ку шлунково-кишкового тракту, утворюючи полн валентн зв'язки з глкопротеТдами слизу,
