CC BY
27
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
УДК: 617.586-002.31.616.379-008.64]-07 Кизименко О.О., Краснов О.Г., Ляховський В.1.
Д1АГНОСТИЧН1 КРИТЕРИ У ВИЗНАЧЕН1 ВАЖКОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ СИНДРОМУ Д1АБЕТИЧНО1 СТОПИ
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Проведений аналiз результатв лкування 134 хворих з синдромом д'абетично'У стопи, як були под-лен на основну (68 пацieнтiв) та контрольну групу (66 пацieнтiв). У основнш групi досл'дження ней-ропатичну форму СДС спостергали у 38 (28,4%), а нейроiшемiчну - у 30 (22,3%) хворих, а у контрольна - в/'дпов/'дно у 34 (25,4%) / 32 (23,9%) ос/'б. Поряд з клiнiчним досл'дженням, ус'ш хворим проводили комплексне лабораторне / /нструментальне обстеження, визначали тактильну та темпе-ратурну чутливють стоп. Дослiдження стану периферiйно'У соматичноУ '¡ннервацп показало, що прояви нейропатУУ того чи iншого ступеня характернi для усх хворих '¡з СДС, найбльш характер-ним ! раннiм було порушення температурной чутливост¡. Показниками вираженого ендотоксикозу була анемiя у 15 (22,1%) хворих, зниження у 13 (19,1%) хворих вмсту б'тку сироватки кровI Про-явом полюрганноТдисфункцУУ була проmе'Унурiя та глюкозурiя, вЮпо&дно у 27 (39,7%) та 31 (45,6%) хворих, п/'двищення креатинину у 16 (23,5%) хворих. У 43 (63,2%) пацieнmiв основно'Ута у 40 (60,6%) - контрольноУ групи клiнiчний перебiг захворювання супроводжував синдром системноУ запально'У в'дпов'д'!, який встановлений на пдстав! двох симптомв - у 20 (29,4%), трьох - у 17 (25%), чоти-рьох симптом'т - у 6 (8,8%) хворих основно'Ута на п'дстав! двох симптом'т - у 20 (30,3%), трьох - у 13 (19,7%), чотирьох - у 7 (10,6%) осб контрольноУ груп. Характер змн ССЗВ при л'куваны хворих з СДС св'дчив про його регрес у 30 (44,1%) хворих псля адекватного оперативного втручання та консервативно/ терап'УУ Прогресування ознак ССЗВ спостергалось у 15 (22,1%) хворих основно'У групи за умов поширення деструктивного процесу, що обумовлено неадекватнстю оперативного втручання та консервативноУ терап 'УУ
Ключов1 слова: д1агностика, цукровий д1абет, гжйно-некротичж ураження, синдром д1абетичноТ стопи.
Стаття е фрагментом виконання шЩ1ативноТ науково-дослщноТ роботи кафедр х1рургп №3 та №1 "Морфолопчж I функцюналын1 порушення орган1в та систем оргажзму при гострш та хрожчжй х1рурпчжй патологи, оптим1зац1я д1агностики та лкувальноТ тактики, прогнозування, профтактика та лкування пюляоперацшних ускладнень" (№ держреестрацп 0112006302).
Отже, наведене свщчить про значну актуаль-нють проблеми, яка обумовлена широким роз-повсюдженням СДС та незадовтьними результатами дiагностики i лкування таких хворих. В свою чергу це потребуе проведення нових ком-плексних дослщжень, спрямованих на подальше вивчення патогенезу гншно-некротичних ура-жень СДС, особливостей ключного переб^у та розробки нових i удосконалення вщомих методiв дiагностики, лкування.
Мета дослщження
Проаналiзувати результати обстежень та ви-значити Тх значення у важкост переб^у синдрому дiабетичноТ стопи.
Матерiал i методи дослщження
Проведений аналiз 134 медичних карток ста-цюнарних хворих з ураженнями стоп, що розви-нулись на фош ЦД, як лкувалися у хiрургiчному вщдтенш №1 2-Т мюькоТ кл^чноТ лкарш м. Полтави. Основну групу склали 68 хворих, як поступили до стацюнару за екстреними показами або в плановому порядку у перюд з 2009 по 2013 роки. У контрольну групу включили 66 па-^енпв, як знаходилися на лкуванш у цьому вщдтенш з 2004 по 2008 роки. Чоловтв у основнш груш було 31 (45,6%), жшок - 37 (54,4%), а у контрольнш - вщповщно 30 (45,5%) та 36 (54,5%). Середнш вк па^етчв основноТ групи становив 64,7 ± 4,56, а контрольноТ - 65,2 ± 5,48 рокв. У основнiй групi дослiдження нейропатич-ну форму СДС спостерiгали у 38 (28,4%), а ней-роiшемiчну - у 30 (22,3%) хворих, а у контроль-
Вступ
Юлькють людей, якi хворiють на цукровий дн абет (ЦД) у наш час, перевищуе 100 мтьйошв, а за кожш 15 рокiв Тх ктькють подвоюеться [2, 5]. За даними експер^в ВООЗ, кiлькiсть хворих на цукровий дiабет у свт до 2025 року Тхне число може досягти 250 мiльйонiв [12]. У перелку ускладнень цукрового дiабету синдром дiабети-чноТ стопи (СДС) займае одне iз з провiдних мiсць [6, 8]. До того ж, основним методом лку-вання СДС залишаеться висока ампута^я ниж-ньоТ кiнцiвки, що приводить до важкоТ швалщно-стi й супроводжуеться летальнiстю до 60 % [4].
Разом з тим вважаеться, що основною причиною ампутацш при СДС е шфекцшно-некротичний процес у тканинах стопи, який роз-виваеться на фош ран, трщин та виразок. При-еднання гншно-некротичного процесу на ™ ЦД значно погiршуе переб^ основного захворювання [3, 10]. Вогнище гншноТ iнфекцiТ на стоп може прогресувати поступово, без кл^чно виражених ознак негативноТ динамiки, особливо у глибоких фас^альних ложах стопи i гомiлки [1]. Великий вщсоток ампутацiй пов'язаний з тяжкiстю перебн гу ранового процесу при ЦД, коли надмiрно затя-гуеться фаза очищення рани i не настае фаза ТТ регенерацiТ [2]. Часто виникнення гншно-запальних та деструктивних уражень стопи мо-же призвести не ттьки до втрати нижньоТ кш^в-ки, але i до смерт хворого [9]. Адже безпосере-дня летальнють пiсля ампутацiТ становить 22%, а на протязi першого року шсля операцiТ вона досягае 41% [7].
нiй - вщповщно у 34 (25,4%) i 32 (23,9%) oci6. 1н-сулiнозалежний ЦД в^^чений у 30,3% хворих першоТ групи та у 16,2% хворих другоТ групи, а iнсулiнонезалежний ЦД - вщповщно у 69,7% i 83,8% па^енпв вiдповiдних груп. У бтьше нiж
Поряд з кл^чним дослiдженням, усiм хворим проводили комплексне лабораторне i шструмен-тальне обстеження, яке включало загальний аналiз кров^ загальний аналiз сечi, рiвень глю-кози в кровi, бiохiмiчний аналiз кровi, коагулог-раму, доплерометрiю. рентгенографш стопи, ультразвукову доплероскопiю артерiй нижых кн нцiвок (УЗДАНК).
Тактильну чутливють визначали у 24 хворих основноТ групи за допомогою монофiламенту у симетричних дтянках пальцiв та стопи. Темпе-ратурну чутливiсть визначали у цих же па^етчв доторканням до симетричних дтянок обох стоп охолодженою металiчною ручкою невролопчно-го молоточка.
Результати дослщження та 1х обговорення
При проведенi дослiджень встановлено, що у 41 (60,3%) хворого основноТ групи гншний про-цес локалiзувався на правiй стопi та у 27 (39,7%) - на лiвiй. Найбтьш поширенiша локалiзацiя ви-разкових дефек^в була на першому пальц стопи та плесне-фаланговому зчленування, дтянц п'ятки - у 3, пщошовна поверхня пальцiв стопи. Глибок виразки були характернi для 48 (70,5%) хворих. 1х середня площа складала 2,5±0,47 см . Таким чином, виразковi дефекти локалiзувалися в мюцях, що зазнають найбiльшого тиску при ходк
Тактильна чутливiсть була збережена у 16 (66,6%) з 24 дослщжуваних хворих основноТ групи. Порушення тактильно! чутливостi 1 ступеня було виявлено у 2 (8,3%), 2 ступеня - у 5 (20,8%), 3 ступеня - у 1 (4,2%) па^етчв. Здат-нють розрiзняти рiзницю температур була збережена у 4 (16,7%) хворих. Порушення температурной чутливост було виявлене у 6 (25%) хворих, 2 ступеня - у 12 (50%) хворих, 3 степеня - у
2 (8,3%) хворих. Больова чутливють стоп була збережена у 17 з 24 дослщжуваних хворих. Порушення больовоТ чутливост 1 ступеня було виявлено в 2 (8,3%), 2 ступеня - 4 (16,7%) хворих,
3 ступеню - у 1 (4,2%) патента. Таким чином, кл^чне дослщження стану перифершно'Т сома-тичноТ шнерваци показало, що прояви нейропатп
2/3 хворих дiабетичний анамнез становив бтьш жж 10 ромв. Розподiл хворих з гншно-некротичними ураженнями СДС за класифкацн ею Meggit-Wagner [11] наведено у таблиц 1.
Таблиця 1
Розподл хворих зг/'дно класиф'жацп Meggit -Wagner
того чи шшого ступеня характеры для уах хворих i3 СДС. З 3 в^Фв чутливост (больова, тем-пературна, тактильна) найбтьш характерним i ранжм було порушення температурноТ.
Магiстральний кровоток у дтянц стегново-пiдколiнного сегменту був збережений у 64 (94,1%) хворих основноТ групи. Показники кюточ-ково-плечового шдексу менше 0,6, що вважа-ються критичними в план можливостi проведен-ня успiшних заходiв по збереженню кiнцiвки були у 4 (16,7%) хворих. У контрольнш груп у 34 (51,5%) хворих пульса^я на артерiях стопи була збережена, у 20 (30,3%) - пульса^я на артерiях гомiлок не визначалась, у шших - була знижена. У 4 (5,9%) хворих контрольно'' групи була вщсу-тня пульса^я на пщколшнш артерiТ. У всiх хворих контрольно' групи пульс на загальнш стег-новiй артерiТ був збережений. Вивчення стану артерiального кровотоку за допомогою УЗДАНК проводилось ттьки у па^етчв основноТ групи, а в контрольнш - дане дослщжування не проводилось через вщсутнють апарату.
Для прогнозування переб^у гншно-некротичних уражень СДС у хворих ми викорис-товували рентгенолопчну дiагностику кальцифн куючого склерозу Менкеберга (медiакальцино-зу), якш частiше зустрiчався у хворих з нейропа-тичною формою. У 31 (50%) хворого основноТ групи спостер^ався медiакальциноз 11-111 ступеня, у 19 (30,7%) - IV-V ступеня, серед яких - у 5 (8,1%) внаслщок поширення гншно-некротичних уражень хворим була виконана ампута^я на рь внi стегна. Найбтьш сприятливим був прогноз у 12 (19,4%) хворих без ознак або з початковими проявами склерозу Менкеберга - у жодного iз них не була виконана висока ампута^я кш^вки. Медiакальциноз 11-111 ступеня був виявлений у 19 (31,7%) хворих контрольно! групи, а у 31 (51,7%) - медiакальциноз IV-V ступеня, серед яких - у 12 (20%) па^етчв була виконана ампу-та^я на рiвнi стегна.
Для розробки способу прогнозування септич-них ускладнень було проаналiзовано 22 рiзних клiнiко-лабораторних параметри у 68 па^ен^в основноТ групи. Як показали нашi спостережен-
Стад1я Ктьюсть хворих (n)
Основна група (n=68) Контрольна г рупа(п=66) Всього (п=134)
Нейропатична форма Нейроiшемiчна форма Нейропатична форма Нейроiшемiчна форма
абс. (%) абс. (%) абс. (%) абс. (%) абс. (%)
1 4 (10,5%) 1 (3,3%) 1 (2,9%) 3 (9,4%) 9 (6,7%)
2 3 (7,9%) 2 (6,7%) 2 (5,9%) 2 (6,3%) 9 (6,7%)
3 18 (47,4%) 12 (40%) 12 (35,3%) 9 (28,1%) 51 (38,1%)
4 11 (28,9%) 13 (43,3%) 15 (44,1%) 15(46,9%) 54 (40,3%)
5 2 (5,3%) 2 (6,7%) 4 (11,8%) 3 (9,4%) 11 (8,2%)
Всього 38 (100%) 30 (100%) 34 (100%) 32 (100%) 134 (100%)
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
ня, найбтьш вираженими були змши лаборато-рних показниш при нейроiшемiчнiй формi СДС, що свщчить про бiльш тяжкий nepe6ir захворю-вання при поеднанн дм' iнфекцiйного агента з iшемieю. При цьому вiдмiчалась достовiрна рiз-ниця у зниженнi кiлькостi еритроци^в та лiмфо-цитiв, пiдвищеннi ШОЕ, лейкоцитiв, сечовини. Також на фон бiльш виражено' штоксикацп при нейропатичнш формi СДС була бiльша лейкоци-турiя майже в 3 рази шж при нейроiшемiчнiй фо-рмк Аналiз клiнiчних показникiв кровi свщчить про значне зростання кшькосп лейкоци^в у 22 (32,4%) хворих з зсувом лейкоцитарно''' формули влiво у 27 (39,7%) хворих. Бтьш вираженим було пщвищення кшькосп лейкоци^в у хворих з нейроiшемiчною формою - у 11,8% iз них лейкоцитоз був бтьше 15x1 о9. Про вираженють запального процесу свщчило пiдвищення у 47 (69,1%) хворих фiбриногену бтьше 4,0 г/л.
Показниками вираженого ендотоксикозу була анемiя у 15 (22,1%) хворих, зниження у 13 (19,1%) хворих вмюту бшку сироватки кровк Проявом полюрганно' дисфункци' була проте'ну-рiя та глюкозурiя, вiдповiдно у 27 (39,7%) та 31 (45,6%) хворих, пщвищення креатинину у 16 (23,5%) хворих. У 64,7% хворих основноТ' групи спостер^алась декомпенса^я цукрового дiабету з рiвнем цукру бтьш ыж 10,1 ммоль/л, яке було бтьше виражено у хворих з нейропатичною формою СДС. У переважно''' бшьшосл хворих мали мюце прояви синдрому ендогенно' штоксикацп. При цьому у основнш групi бтьш часпшими ознаками були тахiпное та тахiкардiя (у 77,9% та 58,8% па^енпв вiдповiдно), а в контрольнш -пщвищення температури тта (у 42,4%). У 43 (63,2%) па^енпв основноТ' та у 40 (60,6%) - контрольно!' групи кл^чний переб^ захворювання супроводжував синдром системно!' запальноТ' вiдповiдi (ССЗВ), який встановлений на пiдставi двох симптомiв - у 20 (29,4%), трьох - у 17 (25%), чотирьох симптомiв - у 6 (8,8%) хворих основноТ' та на пiдставi двох симптомiв - у 20 (30,3%), трьох - у 13 (19,7%), чотирьох - у 7 (10,6%) оаб контрольно!' груп.
Отже, динамiчнi спостереження за характером змш ССЗВ при лкуванш хворих з СДС свщ-чили про його регресування у 30 (44,1%) хворих шсля адекватного оперативного втручання та консервативно!' терапи. Прогресування ознак ССЗВ спостер^алось у 15 (22,1%) хворих основно!' групи за умов поширення деструктивного процесу, що обумовлено неадекватнютю оперативного втручання та консервативно!' терапи.
Висновки
1. Визначення тактильно!' та температурно''' чутливосл, доплерометрп та ультразвуково!' до-плероскопп артерш нижнiх кiнцiвок дозволяе ви-дшяти форми синдрому дiабетично!' стопи, що е перспективним для проведення органозбер^аю-чого оперативного лкування, при цьому прояви нейропатп е постiйним симптомом у таких хво-
рих, з раншм зниженням температурно!' чутливосл.
2. У 19,1% хворих основно!' групи з Г-Н ура-женнями СДС виявлена гiпопротеiнемiя, у 22,1% - анемiчний синдром, у 64,7% пацiентiв - ппер-глiкемiя, у 69,1% - пперкоагуля^я, у 39,7% -зсув лейкоцитарно''' формули влiво, що може бути критерiем прогнозування перебiгу захворю-вання.
Лiтература
1. Буренко Г.В. Антибаю^альна терашя в комплексному лiкуваннi синдрому дiабетичноï стопи / Г.В. Буренко, В.М. Меллш, С.Л. Ki-ндзер [та ш.] // Вiсник Винницького нацюнального медичного унiверситету. - 2010. - № 14 (1) - С. 80-81.
2. Варшавский И.М. Научно-обоснованные стандарты диагностики и лечения гнойно-некротических форм диабетической стопы / И.М. Варшавский, Т.В. Авдеева, Н.Я. Шабанов // Стандарты диагностики и лечения в гнойной хирургии. - М., 2001. - С. 101 — 105.
3. Василюк С.М. Етюлопя та патогенез шфкованих виразок у хворих на синдром дiабетичноï стопи. / С.М. Василюк, М.Д. Василюк, А.Г. Шевчук [та ш.] // УкраТнський Журнал Хiрургiï. - 2008. -№ 1. - С. 94-99.
4. Галстян Г.Р. Диабетическая стопа. Поражение нижних конечностей у больных сахарным диабетом / Г.Р. Галстян // Cjnsilium medicum Ukraina. — 2007. - Т. 1, № 3. - С. 22-25.
5. Дедов И.И. Эпидемиология сахарного диабета/ И.И. Дедов, Т.Е. Чазова, Ю.И. Сунцов // Пособие для врачей. - М., 2003. - 68 с.
6. Ляховський В.1. Сучасш аспекти дiагностики та комплексного ль кування хворих з синдромом дiабетичноï ступш / В.1. Ляховський, О.Г. Краснов, 1.1. Немченко [та ш.] // Актуальш проблеми су-часно''' медицини: Вюник Укра'нсько'' медично''' стоматолопчно'1' академп. - 2011. - Т. 11, Вип. 1 (33). - С. 285-288.
7. Покровский А.В. Клиническая ангиология: Руководство / А.В. Покровский. - М. : Медицина, 2004. - Т. 2. - 888 с.
8. Светухин A.M. Отдаленные результаты лечения больных с гнойно-некротическими формами синдрома диабетической стопы / А.М. Светухин, А.Б. Земляной, В.А. Колтунов // Хирургия. -2008. - № 7. - С. 8-10.
9. Тамм Т.И. Комплексное хирургическое лечение гнойно-септических осложнений синдрома диабетической стопы / Т.И. Тамм, С.Г. Белов, Э.И. Гирка // Материалы II Украинско-Российского симпозиума „Современные аспекты хирургической эндокринологии". - Харьков, Украина. - Х. : 2011. - С. 409-415.
10. Удовиченко О.В. Диабетическая стопа / О.В. Удовиченко, Н.М. Грекова. - М. : Практическая медицина. - 2010. - 272 с.
11. Meggitt B. Surgical management of the diabetic foot / B. Meggitt // Br. J. Hosp. Med. - 1976. - Vol. 16. - P. 227-332.
12. Spollett G.R. Preventing amputations in the diabetic population / G.R. Spollett // Nurs. Clin. North Am. - 1998. - Dec. - Vol. 33 (4). -P. 629-641.
References
1. Burenko H.V. Antybakterialna terapiya v kompleksnomu likuvanni syndromu diabetychnoyi stopy / H.V. Burenko, V.M. Myellin, S.L. Kindzer [ta in.] // Visnyk Vynnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. - 2010. - № 14 (1) - S. 80-81.
2. Varshavskiy I.M. Nauchno-obosnovannyye standarty diagnostiki i lecheniya gnoyno-nekroticheskikh form diabeticheskoy stopy / I.M. Varshavskiy, T.V. Avdeyeva, N.YA. Shabanov // Standarty diagnostiki i lecheniya v gnoynoy khirurgii. - M., 2001. - S. 101105.
3. Vasylyuk S.M. Etiolohiya ta patohenez infikovanykh vyrazok u khvorykh na syndrom diabetychnoyi stopy. / S.M. Vasylyuk, M.D. Vasylyuk, A.H. Shevchuk [ta in.] // Ukrayinskyy Zhurnal Khirurhiyi. -2008. - № 1. - S. 94-99.
4. Galstyan G.R. Diabeticheskaya stopa. Porazheniye nizhnikh konechnostey u bol'nykh sakharnym diabetom / G.R. Galstyan // Cjnsilium medicum Ukraina. — 2007. - T. 1, № 3. - S. 22-25.
5. Dedov I.I. Epidemiologiya sakharnogo diabeta/ I.I. Dedov, T.Ye. Chazova, YU.I. Suntsov // Posobiye dlya vrachey. - M., 2003. - 68 s.
6. Lyakhovskyy V.I. Suchasni aspekty diahnostyky ta kompleksnoho likuvannya khvorykh z syndromom diabetychnoyi stupni / V.I. Lyak-hovskyy, O.H. Krasnov, I.I. Nyemchenko [ta in.] // Aktualni prob-lemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. - 2011. - T. 11, Vyp. 1 (33). - S. 285288.
7. Pokrovskiy A.V. Klinicheskaya angiologiya: Rukovodstvo / A.V. Pok-rovskiy. - M. : Meditsina, 2004. - T. 2. - 888 s.
8. Svetukhin A.M. Otdalennyye rezul'taty lecheniya bol'nykh s gnoyno-nekroticheskimi formami sindroma diabeticheskoy stopy / A.M.
Svetukhin, A.B. Zemlyanoy, V.A. Koltunov // Khirurgiya. - 2008. - № 10. Udovichenko O.V. Diabeticheskaya stopa / O.V. Udovichenko, N.M.
7. - S. 8-10. Grekova. - M. : Prakticheskaya meditsina. - 2010. - 272 s.
9. Tamm T.I. Kompleksnoye khirurgicheskoye lecheniye gnoyno- 11. Meggitt B. Surgical management of the diabetic foot / B. Meggitt //
septicheskikh oslozhneniy sindroma diabeticheskoy stopy / T.I. Br. J. Hosp. Med. - 1976. - Vol. 16. - P. 227-332.
Tamm, S.G. Belov, E.I. Girka // Materialy ÍÍ Ukrainsko-Rossiyskogo 12. Spollett G.R. Preventing amputations in the diabetic population /
simpoziuma „Sovremennyye aspekty khirurgicheskoy endokri- g.R. Spollett // Nurs. Clin. North Am. - 1998. - Dec. - Vol. 33 (4). -
nologii". - Khar'kov, Ukraina. - KH. : 2011. - S. 409-415. p. 629-641.
Реферат
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ В ОПРЕДЕЛЕНИИ ТЯЖЕСТИ ТЕЧЕНИЯ СИНДРОМА ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ Кизименко А.А., Краснов О.Г., Ляховский В.И.
Ключевые слова: диагностика, сахарный диабет, гнойно-некротические поражения, синдром диабетической стопы.
Проведен анализ результатов лечения 134 больных с синдромом диабетической стопы, разделенных на основную (68 пациентов) и контрольную (66 пациентов) группы. В основной группе исследования нейропатическую форму СДС наблюдали у 38 (28,4%), а нейроишемическую - у 30 (22,3%) больных, а в контрольной - соответственно у 34 (25,4%) и 32 (23,9% ) человек. Наряду с клиническим исследованием, всем больным проводили комплексное лабораторное и инструментальное обследование, определяли тактильную и температурную чувствительность стоп. Исследование состояния периферической соматической иннервации показало, что проявления нейропатии той или иной степени характерны для всех больных с СДС, наиболее характерным и ранним было нарушение температурной чувствительности. Показателями выраженного эндотоксикоза была анемия у 15 (22,1%) больных, снижение в 13 (19,1%) больных содержания белка сыворотки крови. Проявлением полиорганной дисфункции была протеинурия и глюкозурия, соответственно в 27 (39,7%) и 31 (45,6%) больных, повышение креатинина в 16 (23,5%) больных. В 43 (63,2%) пациентов основной и у 40 (60,6%) - контрольной группы клиническое течение заболевания сопровождал синдром системного воспалительного ответа, который установлен на основании двух симптомов - у 20 (29,4%), трех - в 17 (25%), четырех симптомов - у 6 (8,8%) больных основной и на основании двух симптомов - у 20 (30,3%), трех - у 13 (19,7%), четырех - в 7 (10,6%) лиц контрольной групп. Характер изменений ССВО при лечении больных с СДС свидетельствовал о его регрессе у 30 (44,1%) больных после адекватного оперативного вмешательства и консервативной терапии. Прогрессирования признаков ССВО наблюдалось у 15 (22,1%) больных основной группы в условиях распространения деструктивного процесса, что обусловлено неадекватностью оперативного вмешательства и консервативной терапии.
Summary
DIAGNOSTIC CRITERIA FOR EVALUATING SEVERITY OF DIABETIC FOOT SYNDROME Kizimenko A.A., Krasnov O.G., Lyakhovsky V.I.
Key words: diagnostics, diabetes, suppurative necrotic lesions, diabetic foot syndrome.
This paper is devoted to the analysis of treatment outcomes of 134 patients with diabetic foot syndrome (DFS). They were divided into the test group (68 patients) and control group (66 patients). The study involved 38 (28.4%) cases of neuropathic form of DFS, and 30 (22.3%) cases of neuroischemic DFS, and the control group involved respectively 34 (25.4%) and 32 (23.9%) cases. In addition to the clinical investigation, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, their foot tactile and thermal sensitivity was tested as well. Investigation of the peripheral somatic innervation has shown that the sings of one or another neuropathy to some extent are typical for all patients with SDS, but the most characteristic and early-detected are disturbances in temperature sensitivity. The manifestations of marked en-dotoxemia include anemia in 15 (22.1%) patients and decreased blood serum protein in 13 (19.1%) patients. Manifestations of multiple organ dysfunction include proteinuria and glycosuria in 27 (39.7%) and 31 (45.6%) patients respectively, as well as increased creatinine in 16 (23.5%) patients. In 43 (63.2%) patients of the test group and in 40 (60.6%) patients of the control group the clinical course of the disease is accompanied by systemic inflammatory response syndrome, which is set on the basis of two symptoms in 20 (29.4%) cases, 17 (25%) cases involved 3 symptoms, 6 (8.8%) cases involved 4 symptoms and based on the 2 symptoms in 20 (30.3%) cases, 3 cases in 13 (19.7%), and 7 (10.6%) cases of the control group. The character of changes in the treatment of patients with DFS testifies about its regression in 30 (44.1%) patients after adequate surgery and conservative treatment. The progression of symptoms was observed in 15 (22.1%) patients of the group under the spreading of the destructive process that is due to the inadequacy of surgery and conservative treatment.
