Сучасні особливості ентеровірусних інфекцій, що не супроводжуються ураженням ЦНС Текст научной статьи по специальности «История и археология»

Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference

Усачова О,В.1, Рябоконь О,В,1, Кулеш ¡.О2

1 Запорвький державний медичний унверситет, м. ЗапорЬкжя, Украина

2 Обласна /'нфекцмна клЫчна лкарня, м. ЗапорЫокя, Укра/на

Сучасш особливоси ентеров1русних ¡нфекщй, що не супроводжуються ураженням ЦНС

Актуальшсть. Ентеров1русшшфекцп — висококон-тагюзш захворювання, що можуть сягати епщем1чних масштаб1в. Ентеров1руси людини можуть викликати па-тологйш стани з р1зними клшгчними проявами: катар верхшх дихальних шлях1в, диспептичш стани, екзан-тему, що- 1 перикардити, геморапчш кон'юнктивии, полгнейропатп, серозш меншити. При цьому багато дослщжень присвячеш саме останнгй форм1 хвороби, а шпи вивчеш недостатньо.

Мета: вивчити поширешсть та особливосп перебшу ентеров1русних шфекцш, яи не супроводжуються ураженням центрально! нервово! системи.

Матер1али та методи. В епщем1чний для ентеров!-рушв перюд 2015—2016 рр. на баз! обласно! гнфекцш-но1 л!карш було проведено обстеження хворих, яи надходили з юншчними проявами гострих кишкових шфекцш, гострих ресшраторних захворювань, екзан-темою та полшейропапею. Загалом було обстежено 95 пащенпв. Серед обстежених 59 (62,1 %) мали прояви гострих кишкових шфекцш, 28 (29,5 %) — екзантему, 7 (7,4 %) — гостр1 ресшраторш захворювання та один — полшейропатш. У вшх вщбирали кал та дослщжували за допомогою пол1меразно1 ланцюгово! реакцп на на-явшсть РНК ентеров1рус1в (лабораторгя ЗДМУ). Дал1 проанал1зували особливосл кожно! форми. Статис-тична обробка отриманих результате проведена методами, прийнятими в медицин!.

Результати. У загальнш груш обстежених кожен тре-тш хворий (31 — 32,6 %) був позитивним за наявнютю ентеров1руйв у каль При цьому окрем1 юпшчш групи значно вщлзнялися за цим показником. Найчастшге ентеров1русна етюлоггя захворювання рееструвалася за наявносл екзантеми: бшьше половини пащенпв видь ляли ентеров1руси (1613 28). Кожен другий 13 ГРЗ (4 з 7) та один пащент 13 полшейропапею також переносили захворювання ентеров1русно1 етюлогп. Рщпе за шпп рееструвалося ентеров1русне ураження шлунково-кишкового тракту (у 10 ¡з 59 хворих).

Пащенти р1зних клшгчних груп суттево в1др1зня-лися за вшом. Так, вс1 хвор1 з локал1зованим ресшра-торним синдромом ентеров1русно1 етюлогп були вшом 8—14 роив. Хвор! ж на ентеров1русну шфекцш з дис-пептичним вар1антом здебшыного належали до вшово! категорй 1—3 роки (813 10). Найбшьшр1зномаштною за вшовим фактором була когорта дгеей, ян переносили ентеров1русну екзантему: 7 ¡з 16 (43,7 %) були вшом 1—3 роки; кожен четвертий (4 ¡з 16) — 4-10 роив; майже кожний п'ятий — старил (3 — 18,8 %).

Ми не вцщиили, що р1зш юпшчш форми енте-ров1русно1 шфекцп мали тенденцш до полюимитом-носп перебйу: у переважно! бшьшосп хворих дней був В1дм1чений один переважаючий синдром, який перебйав на тл1 загальноштоксикацшно! реакцп ор-гашзму. Цей факт значно утруднюе д1агностику захворювання.

Висновки. 1. Ентеров1руси в сучасних умовах е ак-туальними збудниками шфекцшних захворювань та в один 1 той же сезон викликають р1зш за проявами захворювання.

2. В ешдем1чний сезон ентеров1русних шфекцш серед юишчних форм без ураження центрально! нервово! системи найчаспшими е екзантемш.

3. Дгги раннього вшу част!ше ентеров!русну шфек-цпо переносять ¡з домшуванням д!арейного синдрому й екзантеми, старпп — ресшраторного синдрому.

4. На сучасному еташ ентеров!русн! шфекцп пе-реб!гають 13 суттевим дом!нуванням лише одного югпшчного вар!анта без ураження шших орган!в та систем.

Федорова С.Ф., Пашков I.B.

Миколавська обласна ¡нфекцмна м'карня Миколашсько!' обласно/ ради, м, Миколаш, Укра/на

Юмшчний випадок клщового BipycHoro енцефал1ту в практиц! ли<аря-жфекцюжста МиколаТвськоТ обласно! ¡нфекц1йно! л!карн1

Актуальнкть. Кл!щовий в!русний енцефалп на сьогодн! в Укра!н! е досить актуальною проблемою у зв'язку з високою актившстю юппцв у весняно-л!тн!й перюд i широким ареалом !х розповсюдження.

Щор!чно в кра!ш рееструються 1—5 випадкгв rai-щового BipycHoro енцефалпу.

Зпдно 31 статистичними даними, у перюд з 2002 по 2014 piK зареестровано 95 випадкгв захворювання. У 2018 рощ на Вшничшп виявлено 3 випадки захворювання на клицовий енцефали.

За кшыастю зареестрованихвипадив перше м1сце в Украш! посщали В!нницька область та Автономна Рес-публша Крим.

За останш 5 роив ильисть випадив значно змен-шилась, але при високому piBHi м!грацГ! населения продовжують рееструватися випадки клщового ен-цефалиу, завезеного з ендем!чних район!в PociftcbKoi ФедерацИ, Bmopycii, Казахстану, Китаю, Литви, Латвп. Також вогнища й випадки заражения клкцовим енце-фалиом зареестрован! в 4exii, Польщ1, Германп, Ф1н-лянди, Швецп, 1рландп, Угорщин1.

Клщовий енцефалгг — це зооантропонозна Bi-русна хвороба, збудник яко! передаеться головним чином через укус шсодових юппцв. Заражешсть Bi-русом клщового енцефалиу встановлена в 14 ви-д1в ¡ксодових кл1щ1в: Ixodes persulcatus, Ix. ricinus, Ix. pavlovskyi, Ix. trianguliceps, Ix. gexagonus, Ix. gibbosus,

302

Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)

Vol 6, No 5,2018