CC BY
25
Усачова О,В.1, Рябоконь О,В,1, Кулеш ¡.О2
1 Запорвький державний медичний унверситет, м. ЗапорЬкжя, Украина
2 Обласна /'нфекцмна клЫчна лкарня, м. ЗапорЫокя, Укра/на
Сучасш особливоси ентеров1русних ¡нфекщй, що не супроводжуються ураженням ЦНС
Актуальшсть. Ентеров1русшшфекцп — висококон-тагюзш захворювання, що можуть сягати епщем1чних масштаб1в. Ентеров1руси людини можуть викликати па-тологйш стани з р1зними клшгчними проявами: катар верхшх дихальних шлях1в, диспептичш стани, екзан-тему, що- 1 перикардити, геморапчш кон'юнктивии, полгнейропатп, серозш меншити. При цьому багато дослщжень присвячеш саме останнгй форм1 хвороби, а шпи вивчеш недостатньо.
Мета: вивчити поширешсть та особливосп перебшу ентеров1русних шфекцш, яи не супроводжуються ураженням центрально! нервово! системи.
Матер1али та методи. В епщем1чний для ентеров!-рушв перюд 2015—2016 рр. на баз! обласно! гнфекцш-но1 л!карш було проведено обстеження хворих, яи надходили з юншчними проявами гострих кишкових шфекцш, гострих ресшраторних захворювань, екзан-темою та полшейропапею. Загалом було обстежено 95 пащенпв. Серед обстежених 59 (62,1 %) мали прояви гострих кишкових шфекцш, 28 (29,5 %) — екзантему, 7 (7,4 %) — гостр1 ресшраторш захворювання та один — полшейропатш. У вшх вщбирали кал та дослщжували за допомогою пол1меразно1 ланцюгово! реакцп на на-явшсть РНК ентеров1рус1в (лабораторгя ЗДМУ). Дал1 проанал1зували особливосл кожно! форми. Статис-тична обробка отриманих результате проведена методами, прийнятими в медицин!.
Результати. У загальнш груш обстежених кожен тре-тш хворий (31 — 32,6 %) був позитивним за наявнютю ентеров1руйв у каль При цьому окрем1 юпшчш групи значно вщлзнялися за цим показником. Найчастшге ентеров1русна етюлоггя захворювання рееструвалася за наявносл екзантеми: бшьше половини пащенпв видь ляли ентеров1руси (1613 28). Кожен другий 13 ГРЗ (4 з 7) та один пащент 13 полшейропапею також переносили захворювання ентеров1русно1 етюлогп. Рщпе за шпп рееструвалося ентеров1русне ураження шлунково-кишкового тракту (у 10 ¡з 59 хворих).
Пащенти р1зних клшгчних груп суттево в1др1зня-лися за вшом. Так, вс1 хвор1 з локал1зованим ресшра-торним синдромом ентеров1русно1 етюлогп були вшом 8—14 роив. Хвор! ж на ентеров1русну шфекцш з дис-пептичним вар1антом здебшыного належали до вшово! категорй 1—3 роки (813 10). Найбшьшр1зномаштною за вшовим фактором була когорта дгеей, ян переносили ентеров1русну екзантему: 7 ¡з 16 (43,7 %) були вшом 1—3 роки; кожен четвертий (4 ¡з 16) — 4-10 роив; майже кожний п'ятий — старил (3 — 18,8 %).
Ми не вцщиили, що р1зш юпшчш форми енте-ров1русно1 шфекцп мали тенденцш до полюимитом-носп перебйу: у переважно! бшьшосп хворих дней був В1дм1чений один переважаючий синдром, який перебйав на тл1 загальноштоксикацшно! реакцп ор-гашзму. Цей факт значно утруднюе д1агностику захворювання.
Висновки. 1. Ентеров1руси в сучасних умовах е ак-туальними збудниками шфекцшних захворювань та в один 1 той же сезон викликають р1зш за проявами захворювання.
2. В ешдем1чний сезон ентеров1русних шфекцш серед юишчних форм без ураження центрально! нервово! системи найчаспшими е екзантемш.
3. Дгги раннього вшу част!ше ентеров!русну шфек-цпо переносять ¡з домшуванням д!арейного синдрому й екзантеми, старпп — ресшраторного синдрому.
4. На сучасному еташ ентеров!русн! шфекцп пе-реб!гають 13 суттевим дом!нуванням лише одного югпшчного вар!анта без ураження шших орган!в та систем.
Федорова С.Ф., Пашков I.B.
Миколавська обласна ¡нфекцмна м'карня Миколашсько!' обласно/ ради, м, Миколаш, Укра/на
Юмшчний випадок клщового BipycHoro енцефал1ту в практиц! ли<аря-жфекцюжста МиколаТвськоТ обласно! ¡нфекц1йно! л!карн1
Актуальнкть. Кл!щовий в!русний енцефалп на сьогодн! в Укра!н! е досить актуальною проблемою у зв'язку з високою актившстю юппцв у весняно-л!тн!й перюд i широким ареалом !х розповсюдження.
Щор!чно в кра!ш рееструються 1—5 випадкгв rai-щового BipycHoro енцефалпу.
Зпдно 31 статистичними даними, у перюд з 2002 по 2014 piK зареестровано 95 випадкгв захворювання. У 2018 рощ на Вшничшп виявлено 3 випадки захворювання на клицовий енцефали.
За кшыастю зареестрованихвипадив перше м1сце в Украш! посщали В!нницька область та Автономна Рес-публша Крим.
За останш 5 роив ильисть випадив значно змен-шилась, але при високому piBHi м!грацГ! населения продовжують рееструватися випадки клщового ен-цефалиу, завезеного з ендем!чних район!в PociftcbKoi ФедерацИ, Bmopycii, Казахстану, Китаю, Литви, Латвп. Також вогнища й випадки заражения клкцовим енце-фалиом зареестрован! в 4exii, Польщ1, Германп, Ф1н-лянди, Швецп, 1рландп, Угорщин1.
Клщовий енцефалгг — це зооантропонозна Bi-русна хвороба, збудник яко! передаеться головним чином через укус шсодових юппцв. Заражешсть Bi-русом клщового енцефалиу встановлена в 14 ви-д1в ¡ксодових кл1щ1в: Ixodes persulcatus, Ix. ricinus, Ix. pavlovskyi, Ix. trianguliceps, Ix. gexagonus, Ix. gibbosus,
302
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
Haemaphysalis concinna, H. japonica, H. inermis, Dermatocentor marginatus, D. silvaram, D. reticulatus, D. nuttali. Реальне епщемюлопчне значения мають два види клшцв, яи е основними переносниками Bipycy в природа: Ix. persulcatus — в Азп й ряд! райошв европей-ського ареалу, Ix. ricinus — у Сврош.
Bipyc клщового енцефалггу циркулюе в природних вогнищах шфекци по ланцюгу: ¡ксодов! клшр — диьа хребетш тварини — ¡ксодов! клшц. Захворювання ви-кликаеться BipycoM групи B-ap6oBipyciB, що належать до др1бних PHK-BipyciB (рщ Flavivirus, сам. Flaviviridae). У nepe6iry хвороби видшяються п'ять юпшчних форм клщового BipycHoro енцефалггу: 1) гарячкова (стерта); 2) меншгеальна; 3) меншгоенцефалтгчна; 4) пол1ом1-елггична; 5) пол1радикулоневротична.
Мета: вивчити особливоси nepe6iry клщового Bi-русного енцефалггу у хворо! жшки, яка перебувала в ендем1чному райош Росшсько! Федераци.
Матер1али та методи. Вивчення медично! документации й кл1н1чне спостереження за хворою.
Результата. У серпш 2017 р. у Миколашськш облас-нш шфекцшнш ткарщ мав м1сце випадок захворювання на клпцовий енцефали у хворо! М., 75 роив.
Хвора надШшла до Микола1всько! обласно! гнфек-гцйно!лшарш 01.08.2017 3i скаргами на виражеш голо-вш бол1, субфебрильну лихоманку — до 37,4 "С.
Була переведена з мюько! лшарш № 4 з кардюлоггч-ного вщцшення, де перебувала на лшуванш з 19.07.2017 по 31.07.2017 з д1агнозом: ипемгчна хвороба серця: кар-дюсклероз атеросклеротичний. СН 0.
3 анамнезу. Вважала себе хворою з 10.07.2017, коли вщчула слабйсть, р1зкий головиий бшь. 3 анамнезу вщомо, що 08.07.2017, коли хвора перебувала в Ро-с1йсьый Федерацп у паломнищта (Архаигельська область), i"i вкусив клщ, який був видалений живим з передньо! слнки живота й обстежений лабораторно. У пащентки в анатз1 кров1 було видалено Bipyc клщового енцефал1ту.
Там же була оглянута лкарем-шфекцюшстом, яким було призначено л1кування йодантип1рином у таблетках за схемою й було введено ¡муноглобулш внутршшьом'язово (без вказ1вки, який саме).
10.07.2017 з'явились елементи висипу у випщда кшьцепод1бно1 еритеми, якш хвора не придшила уваги, н1чим ц не обробляла.
18.07.2017 прибула до м. Миколаева. 3 19.07.2017 у зв'язку з попршенням самопочуття госп1тал1зована до MicbKo'i л1карш № 4 з болями в сервд. Проходила л1ку-вання в кардюлопчному вщцшенн1 до 31.07.17.
28.07.2017 у хворо! температура Tina шдвигцилась до фебрильних цифр — 38 °С, посилився головний бшь. Дал! протягом 4 д1б температура утримувалась на суб-фебрильних цифрах (37,4—37,6 °С).
Хвора була обстежена на антитша до Borielia burgdorferi: IgM, IgG — негативн!, а також на антитша до клщового енцефалиу — виявлеш IgM. Для подаль-шого л!кування направлена до Микола!всько! обласно! !нфекц!йно! л!карн!. Госштал!зована до 5-го шфекцш-ного вщдалення.
При оглядг в Миколагвсьтй обласнш тфекцшнт лг-карш: скарги на сильний головний бшь, субфебрильну лихоманку.
Об'ективно: на передшй ст!нщ живота кшьцепод!б-на еритема з чтсими контурами розм1ром 12 х 18 см. Безболюна на дотик, не гаряча.
Обетеження xeopoi
Огляд на педикульоз: немае. Анал1з кров1 на RW вщ 02.08.2017: негативний.
Анал1з кров! вщ 25.07.2017 на Borellia burgdorferi'. IgM — негативний.
Анал1з кров! вщ 31.07.2017 на Bipyc клщового енцефалггу: IgG — негативний, IgM — позитивний. Пошв кров! на гемокультуру 01.08.2017 № 5 — негативний. Пошв KpoBi на стерильшсть 01.08.2017 № 2 — негативний.
Поив KpoBi на збудниив меншпту вщ 01.08.17 — негативний.
Бактер1альний nociB л!квору на збудниыв мен1нг!ту вщ 01.08.2017 — негативний.
nociB слизу з носоглотки на збудниыв меншпту вщ 01.08.2017 — негативний.
Анал1з ce4i загальний 02.08.2017: кол1р жовтий, слабомутна, питома вага — 1015, бшок не знайдено, цукор не виявлено. Лейкоцити — 0—1—2, еритроцити не ви-дшено. Слиз +, урати у великш кшькост!. Сечовина — 4,2, креатинш — 77.
Анал!з кров! загальний вщ 01.08.2017: ер. — 3,7, Hb — 104, кп — 0,85, л. — 6,1, еозинофши — 0, сег. — 68, л. — 21, м. — 3, ШОЕ — 16. Цукор кров! — 5,8 ммоль/л.
BioxiMi4HHft анал!з кровк загальний бшрубгн — 6, непряма фракщя — 6, ACT — 19, AJIT — 21, тимолова проба — 1,0.
Консультация фствщв
Консультация окумста вщ 02.08.2017: ангюсклероз. Початкова катаракта OD-OS.
Консультация невропатолога вщ 03.08.2017: вогни-гцево! невролопчно! симптоматики не виявлено.
ЕКГ вщ 02.08.2017: частота серцевих скорочень 55 в 1 хвилину, ритм синусовий, синусова брадикард!я, горизонтальна електрична позищя серця. Гостро! коро-нарно! патологи не виявлено.
01.08.2017 з л!кувально-д1агностичною метою було проведено люмбальну пункцт. Отримано л!квор — прозорий, випкае повшьними краплями. Анал1з спин-но-мозково! р!дини: цитоз — 184/3, бшок — 0,132 г/л, цукор — 4,2 ммоль/л.
На пщетав! скарг хворо!, виражених юпшчних про-яв!в, даних анамнезу, лабораторних даних встановлено Ыагнот. клщовий в!русний енцефалгг (IgM+), мен!нге-альна форма, гострий nepeöir, середньо! тяжкосп. П-пертензивно-л!кворний синдром. Астеновегетативний синдром. 1шем!чна хвороба серця: кардюсклероз атеросклеротичний.
Хвора одержувала л!кування: цефтр!аксон, iöynpo-фен, аскорутин, лоратадин, реосорбшакт, катрен, тю-цетам, виаксон, лщаза, неуробекс форте, дексамета-зон, плазмол, цитофлав!н, келтикан, анальгш, розчин PiHrepa, магн!ю сульфат.
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
303
29.08.2017 хвора в задовшьному сташ виписана ¡з стащонару пщ нагляд имейного лшаря та невропатолога.
Висновки. Клпцовий в1русний енцефашт е тяжким захворюванням центрально! нервово! системи людини, гцо може призвести до швалщизацй й смерп хворого. Своечасно встановлений д!агноз допомагае уникнути загрозливих для життя ускладнень.
Своечасна д!агностика й л!кування хворих на Bipyc-ний кл!гцовий енцефашт у бшыност! випадив залежать вщ добре з!браного анамнезу, пильност! та знань лпса-piB первинно! й вторинно! ланки i призначення специ-ф!чного обстеження хворого.
Хелемендик А.Б., Фурик О.О., Рябоконь О. В.
Запор1зы<ий державный медичний унтерситет, м, ЗапорЬкжя', Украина
Клшко-лабораторна характеристика nepeöiry гострого гепатиту В на сучасному етагн
Актуальшсть. Актуальною проблемою охорони здоров'я залишаеться гострий гепатит В (ГГВ), незва-жаючи на високу ефектившсть профшактичних захо-д!в. Щор!чно первинно !нф!куються BipycoM гепатиту В (HBV) бшыпе 50 млн i приблизно 2 млн oci6 вмирають вщ захворювань печшки, пов'язаних 13 щею шфек-щею. НВУ-!нфекц!я посщае 10-те мюце у свт серед ycix причин смертности Вщомо, гцо ГГВ небезпечний можлив!стю розвитку тяжких форм, в тому числ! фуль-мшантно! форми, а в 10 % пагцентав — формуванням хрошчно! шфекцп з подальшим розвитком цирозу печшки та гепатоцелюлярно! карциноми.
Мета: проанал!зувати клгшко-лабораторш особли-BOCTi nepeöiry ГГВ за даними Запор1зько! обласно! гифе кцшно! клшгчно! лгкарш
Матер ¡ал и та методи. Пщ спостереженням було 56 хворих на ГГВ, ян проходили обстеження та лх-кування у вщдшенн! № 2 Запор!зько! обласно! ш-фекц!йно! KniHi4Ho! лшарш протягом останн1х трьох роыв. Серед обстежених пащентш було 34 чоловши й 22 жшки BiKOM вщ 18 до 62 ройв. Критер!ями ви-ключення хворих i3 дослщження були: ко!нф!кування шшими гепатотропними BipycaMH, !нф!кування Bi-русом !мунодефщиту людини, вщсутшсть письмово! шформоваио! згоди пащенпв. Статистичну обробку отриманих результатов дослщжень здШсиювали з ви-користанням сформовано! бази даних обстежених па-щеиив у nporpaMi Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5).
Результата. 3 урахуванням кшшчио! оцшки симп-TOMiB штоксикацп та р!вня вираженосп 6ioxiMi4HHX зм1н середньотяжкий та тяжкий nepeöir ГГВ реестру-валися майже з однаковою частотою: у 29 (51,8 %) та 27 (41,8 %) пац!ент!в в!дпов!дно.
Ус! хвор! на ГГВ були госппшпзоваш в жовтянич-ному пер!ода на 6,7 ± 0,5 дня захворювання. ГГВ почи-нався гостро (35 — 62,5 %) або поступово (21 — 37,5 %), тривашсть продромального перюду в середньому ста-новила 5,1 ± 0,4 доби. У бшьшост! пащенлв вар!ант продрому був змшганим (33 — 58,9 %) !з переважан-ням диспептичних (40 — 71,4 %) й астеновегетативних (24 — 42,9 %) прояв!в, р!дше рееструвалися артралпч-ний (15 — 26,7 %)! грипопод!бний (14 — 25,0 %) вар!-анти, у 4 (7,1 %) хворих у продром! рееструвався урти-карний висип.
При госштатзацп пац1енти скаржились на слаб-исть (46 — 82,1 %), зниження апетиту (43 — 76,8 %), нудоту (15 — 26,7 %), блювання (4 — 7,1 %), тяжысть в ешгастри (11 — 19,6 %) та в правому шдребер'! (9 — 16,1 %), артралги (7 — 12,5 %), субфебршптет (5 — 8,9 %). Розвиток жовтяниш та холурй вщмгчено у вс!х пац!ент1в, ппохол!я калу — у 52 (92,9 %) хворих. Збшь-шення розм!р1в печшки — у 41 (73,2 %) хворого, селе-з1нки — у кожного третьего хворого.
У розпал захворювання шдвищення вм!с-ту загального бшрубшу рееструвалося вщ 98,0 до 382,0 мкмоль/л, у середньому р!вень його шдвищення становив 194,3 ±7,1 мкмоль/л. Актившсть АлАТ у сироватш кров! вс1х хворих була пщвищеною — вщ 5,6 до 9,6 ммоль/год х л. При цьому тимолова проба виявилася шдвищеною в 92 (81,4 %) хворих — вщ 4,2 до 20,5 од., у середньому становила 10,7 ± 0,8 од. И-вень пщвищення активносп лужно! фосфатази, що е ¡ндикатором внутр!шньопечшкового холестазу, був пщвищеним у 47 (83,9 %) хворих — у межах вщ 2538,7 до 8592,3 нмоль/с х л. Актившсть ферменту гамма-глутаматтранспептидази виявилася пщвищеною у 32 (57,1 %) — вщ 104,9 до 360,0 од/л. За результатами протешограми виявлено зниження р!вня загального бшка (вщ 64,4 до 54,2 г/л) у 11 (19,6 %) пащенлв; зниження частки альбумшу (вщ 56 до 44 %) у 23 (41,1 %) хворих; збшьшення частки у-глобутшв (вщ 21 до 28 %) вщзначено у 16 (28,6 %) пащенпв; зниження альбумш/глобул!нового коеф!щенту (вщ 1,44 до 0,96) заф!ксовано у 40 (71,4 %) пац!ент!в. Зниження про-тромбшового шдексу (вщ 78 до 48 %) виявлено в 42 (75,0 %) пащенлв. Змши в гемограм! хворих на ГГВ у розпал захворювання характеризувалися наявшстю лейкопенп (вщ 3,7 до 2,2 х Ю'/л) у 15 (26,8 %) пащен-пв; лейкоцитозу (вщ 9,4 до 11,6 х 109/л) — у 2 (3,6 %) хворих. .Шмфоцитоз у межах вщ 42 до 57 % був вияв-лений у 20 (35,7 %) хворих. Кшьисть тромбоципв становила в середньому 156,1 ± 5,1 х Ю9/л. При анал1з! маркерного профшю встановлено, що у вшх хворих на ГГВ при госштатзаци позитивними були HBsAg, ^М аШьНВсог, при цьому позитивний HBeAg виявлено у 26 (46,4 %) хворих.
У перюд! реконвалесценци вм1ст загального бь л!руб!ну в сироватц! кров! норматзувався у вс1х хворих. На момент завершения лшування ана-л!з вираженосп цитолпичного синдрому показав зниження активносп АлАТ у сироватщ кров! до 1,72 ± 0,06 ммоль/год х л. Збшьшення розм!р1в пе-
304
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
