CC BY
11ВОЗНИКНОВЕНИЕ ОГРАНИЧЕНИЙ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ У ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫХ (суть и понимание понятий)
Г. А. Приб, А. Б. Кузьмин Украинский НИИ социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины КРУ «Крымская республиканская психиатрическая больница № 1»
Резюме. В статье изложены взгляды на понимание возникновения ограничений жизнедеятельности у психически больных. Рассмотрены аспекты применения данных категорий в практике медико-социальной экспертизы и реабилитации.
Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, ограничения жизнедеятельности, социальная недостаточность.
VITAL ACTIVITY LIMITATIONS IN PSYCHIATRIC PATIENTS (understanding the essence and concepts)
G. Prib, A. Kuzmin
Ukrainian Research Institute on Social And Forensic Psychiatry and Substance Abuse Kyiv Crimean republican establishment «Clinical psychiatric hospital № 1»
Abstract: The author expounds his view on development of vital activity limitations in psychiatric patients; and on different aspects of using of this categories in the evaluation of disability practice.
Key words: medico-social expert evaluation, criteria of disability, social failure.
УДК 616.895.8:616.89-02-055
СУЧАСН1 НАУКОВ1 ПОГЛЯДИ НА ГЕНДЕРНО ОБУМОВЛЕНУ СПЕЦИФ1КУ СОЩАЛЬНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ж1НОК, ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ШИЗОФРЕН1Ю, ТА IX ТЕРАПН (аналгсичниЗ огляд лгсератури)
Н. М. Юр'ева ДУ «КДМУ шеш С. I. Георпевського»
Актуальн1сть: Вщнедавна дослдники стали придмяти увагу гендерним вщмшностям при розладах шизофренного кола [1-4]. Це вщбуваеться задля пояснення гетерогенносп захворю-вання. Однак, доа лишаються невирiшеними багато питань щодо гендерних вiдмiнностей пащенпв при шизофренii. Розглянемо детально й узагальнимо найбiльш розповсюдженi уяв-лення з приводу кореляцiйних характеристик гендеру та шизофрени. 1снують дослiдження, як вказують на те, що шизофрешею страждають в бiльшостi чоловiки. Багатьма науков-цями пiдкреслюеться, що у чоловтв вiк машфестацп - бмьш раннiй, анiж у жшок [6]. Що ж стосуеться симптоматики, то отриман данi не е однозначними. Деяш автори висувають припущення, що чоловши схильнi до бiльш негативних симптомiв, у той час, як у жшок бiльш проявляються афективш симптоми [7]. Вважаеться, що у жшок передклгшчна та соцiальна дiяльнiсть мае краш^ показники, порiвняно з чоловшами [8]. Однак, когнiтивна дiяльнiсть i надалi лишаеться проблемним питанням - це пов'язано iз бракуванням консенсусу щодо вiдмiнностей мiж нейропсихолопчними профiлями жiнок та чоловiкiв [9]. Зловживання психоактивними речовинами бiльш розповсюджене серед чоловiкiв з шизофренiею та пер-винним психотичним епiзодом, анiж серед жшок. Однак перебiг хвороби в цьому випадку характеризуеться кращою ремiсiею i низькими показниками рецидивiв у жiнок [10, 11].
На сьогодш не iснуе точних доказiв будь-яких гендерних вiдмiнностей, пов'язаних iз ризиком спадковостi або акушерськими ускладненнями [12]. Загалом, дослiдники виявили гендерш вiдмiнностi за низкою показникiв, тож подальшi дослiдження у цiй сферi посприяли
б отриманню корисно! шформаци. Це у перспектив! могло б призвести до покращення догляду за пащентами, як належать до ще! групи [13,14]. Якщо говорити про головн властивосп шизофренй й первинного психотичного етзоду, то вони значною мiрою неоднородна Клiнiчнi прояви, перебiг хвороби i реакцш як на фармакотерапiю, так i на психосощальт втручан-ня суттево рiзняться. Так, пiдкреслено, що деякi аспекти ще! неоднорiдностi можуть бути пов'язанi 3i статевою приналежшстю [13]. Але, звернення уваги науковщв на достовiрнiсть, стабiльнiсть i точшсть визначення, вивчення змiнних показникiв, пов'язаних зi статтю, могло б допомогти iз роз'ясненням вказаних вщмшностей [15]. Гендернi особливостi ретельно вивчалися в останнi кiлька десятирiч, однак, не зважаючи на те, що були отриманi певнi результати, багато питань вiдносно значущостi вiдмiнностей доа лишаються вiдкритими [16,17]. Спробуемо пщсумувати найцiннiшi науковi тенденцп i здобутки щодо гендерних вiдмiнностей при шизофренй, як iснують по всьому свт. Серед таких актуальних тем осо-бливе мiсце знаходитимуть питання частоти й поширеностi дано! групи захворювань, вiку машфестацп, передклiнiчних проявiв, когштивно! продуктивностi, аддиктивного статусу, ризику спадковосп й ускладнень.
1снування зв'язку мiж гендерними вiдмiнностями i поширенням шизофренй е предметом для дискусп. Традицшно вважалося, що частота випадтв та поширення шизофренй у жшок i чоловiкiв - однаковi; менше з тим, дослщження R. J. Wyatt i спiвавт. вказують на iмовiрнiсть iснування гендерних вiдмiнностей у контексп поширення хвороби [4]. R. Lewine i спшавт. першими пометили, що у випадку застосування бмьш вузьких дiагностичних критерйв, жiнки виходили з-пiд визначення шизофренй частiше, нiж чоловiки [5]. D. J. Castle i спшавт. використали iще одну низку дiагностичних критерйв поширеностi захворюван-ня серед пацiентiв iз широким спектром неафективних психотичних проявiв i виявили, що рiзнi критерп встановлення дiагнозу значною мiрою впливають на статевi пропорцп [6]. Так, наприклад, при використаннi вiдмежувальних критерйв Фейгнера виявилося, що спiввiдношення жiнок до чоловшш склало - 0,41:1, а стввщношення чоловiкiв до жiнок за Мiжнародним класифiкатором хвороб склало - 0,92:1. При використант стандартних критерйв вивчення поширення хвороби серед населення, метаанамз, який провели A. Alemán i спiвавт., пiдтвердив, що у чоловтв хвороба зустрiчаеться частiше (показник - 1.42) [7]. Одначе, нещодавт дослщження J. Perälä та J. McGrath розповсюдження шизофренй серед звичайних верст населення не виявили гендерних вщмшностей [8,9]. Розбiжностi в отрима-них показниках частоти випадкiв та поширення M. A. Test i спiвавт. пов'язувались з гнучким пщходом до терапп i частiшими випадками самогубств у чоловiкiв, у порiвняннi з жiнками. Також цi розбжносп пов'язують iз особливостями пiдготовки дослщжень. Примiром е деякi з них, як зосереджуватися на використаннi шформаци з епщемголопчних джерел, тому кiнцевi показники поширення було сфокусовано на клжчних даних [10].
При аналiзi епiдемiологiчних дослiджень поширення шизофренй не виявляе жодних гендерних вiдмiнностей; менш з тим, у б^шосп джерел вказано, що у чоловiкiв новi випад-ки шизофренй зустрiчалися часпше [27].
В контекстi гендерних вщмшностей при шизофренй J. M. Goldstein, O. Gureje та ш. найчаспше постулюють про рiзницю у вщ^ машфестацп [11]. Так, у чоловтв хвороба за-звичай розвиваеться у вшД вiд 18 до 25 рошв, а у жiнок середнш вiк машфестацп - вiд 25 до 35 рошв. До того ж, форми кривих з показниками вшу, у якому шизофренiя проявляеться у чоловiкiв та жiнок, рiзняться. Жiнки мають двi крайнiк верхт вiковi вiдмiтки: перша - це менархе, а друга - тсля 40 ротв [6]. Однак, у 1998 рощ D. Castle, P. Sham, R. Murray виявили, що показники ранньо! машфестацп у чоловтв та жшок збпаються [18]. Як стверджуе естрогенна гiпотеза шизофренй, базуючись на думщ A. Riecher-Rossler i спiвавторiв, високi показники машфестацп у жшок тсля 40 ротв можна пояснити зниженням рiвня естрогенiв пiсля менопаузи [19]. I все ж таки, низка проведених дослщжень Z. Folnegovic, D. Addington, H. Naqvi та шших вчених вказала на те, що гендерних вщмшностей, пов'язаних з вшом манiфестацii шизофренй, не гснуе [20-22].
M. Albus, H. Häfner тi iншi висували припущення, що рiзниця у вщ^ машфестацп може залежати вiд наявносп або вiдсутностi хвороби у амейному анамнезi. Однак, при цьому зазначалося, що якщо хвороба була присутня в родиннiй iсторii, вiк машфестацп жодним чином не е пов'язаним зi статтю [23, 24]. Також, у дослщженнях T. K. Larsen та H. Häfner виявлено випадки манiфестацii у ранньому вiцi серед чолов^в, якi знайшли пiдтвердження також i при обстеженнях пацiентiв iз первинним психотичним епiзодом [25, 26]. Останне вказуе на логiку висновюв, зроблених щодо вiку манiфестацii при шизофренй. Дослщженнями D. L. Shtasel, P. E. Cowell, A. Riecher-Rössler i спiвавторiв було встановлено гендерш вiдмiнностi при негативних симптомах, зокрема у чолов^в вони мали сильшший
прояв [27-29]. Бмьше того, при вивченш виб1рки з 276 хворих на шизофренгю, S. Galderisi, P. Bucci, A. Uçok [16] виявили, що у чоловш!в часпше зустр1чаеться неоргатзовашсть та негативш симптоми. Проанал1зувавши велику виб1рку пащенпв i3 психозом, V. A. Morgan, D. J. Castle, A. V. Jablensky [30], визначили, що у жшок депресивна симптоматика проявляеться часпше, а негативна - рщше. Переважання депресивних симптомiв у жшок виявлялося також у бiльш раннгх дослiдженнях D. J. Castle та E. Walker [6]. Результата оцшки симптоматищ при первинному психотичному епiзодi також не дозволяють зробити будь-яких чiтких висновкiв.
Що ж стосуеться клiнiчноï дiагностики, то A. M. Andia, S. Zisook, R. K. Heaton та ш. виявили, що жшки мають пропорцшно б1льший вщсоток захворювання на параноïдну форму шизофрешю [31]. T. H. McGlashan, K. K. Bardenstein [32] виявили, що жшки мають бмьш продуктивш показники передклшiчноï соцiальноï дiяльностi та пристосуван-ня до с1мейного життя. Проте, вибiрка зi 113 пащенпв - жшок iз дiагностованими роз-ладами шизофренного кола мали кращ1 показники передклiнiчного пристосування у академiчнiй сферi, однак не у сощальнш, на думку R. M. G. Norman, A. K. Malla та ш. [33]. У дослiдженнi R. K. Willhite, яке проводилось на виборц 68 пащенпв у Кал1форни (США), його автори анал1зували гендерш вщмшносп у симптомах, функцiонуваннi та сощальнш тдтримщ. Пiдкреслено, що обстежеш чоловши мали значно вищий р1вень прояву негатив-них симптом1в та маргшально нижчий р1вень показнишв д1яльносн Водночас, у жшок ви-являвся вищий рiвень соцiальноï пiдтримки на ранн1х стад1ях. [34]. До особливо сшрних пи-тань щодо гендерних диференщацш шизофрени вiдноситься оцшка когнiтивноï дiяльностi падiентiв. Низка автор1в - J. M. Goldstein, L. J. Seidman, A. L. Hoff та ш. [35,36], виявила, що чоловши мають гiршi показники уваги, мовлення та виконавчоï дiяльностi, пор1вняно iз жшками. A. Vaskinn та ш. [37] припускають, що у жшок, яш страждають на шизофренiю, нейропсихологiчноï показники краш^, н1ж у чоловш1в, за виключенням дослджень уваги. V. P. Bozikas та ш. [38] виявили, що жшкам краще н1ж чоловшам даеться вербальне навчан-ня та запам'ятовування. R. M. Bilder та ш. [39] виявили, що чоловши мають кращ1 показники за субтестом загальноï досвiдченостi Векслера; водночас, жшки мали кращ1 показники у субтесп на кодування. У дослщженш U. Karilampi та ш. [40], виявлено, що кращ1 показники когнiтивноï дiяльностi зумовленi кращими показниками психосоцiальноï дiяльностi у чоловш1в. Одначе, iншi дослдження T. E. Goldberg, R. K. R. Salokangas та P. J. Moriarty не виявили жодних гендерних вщмшностей при дослщженш когнiтивних здiбностей [41,42]. Тобто, наявнiсть гендерних вщмшностей у когштивнш дiяльностi людей iз шизофренiею i досi лишаеться пщ питанням. Дослщження, якi виявили гендернi вiдмiнностi вказують на кращий р1вень дiяльностi у жшок, зокрема що стосуеться мовлення, виконавчих функцш та запам'ятовування.
H. Hafner та T. J. Huber i сп1вавт. пщкреслюють, що iснуючi гендерш особливосп (вiк початку, перебiг психiчноï хвороби, симптоматика, мозковий розвиток, морфолоия, ефективнiсть тераии та ïï побiчнi ефекти) свщчать про те, що статевi гормони (особливо естрадiол) вщшрають важливу роль в патофiзiологiï шизофрени [43,44]. На пщстаи даних епщемюлоичних, експериментальних та клiнiчних дослщжень цього питання було сформу-льовано естрогенпротективну концепщю патогенезу шизофрени [45]. Так, в дослщженнях M. V. Seeman i сп1вавт. [46] було зроблено спробу встановити кореляцiï м1ж гостротою психотичноï симптоматики i рiвнями естрадюлу у жшок з дебютом шизофрени. Автором було пщтверджено дану гшотезу i доказано, що високий р1вень естрадiолу перешкоджае екзадербадiï ендогенного шизофрешчного процесу. Отриманi данi М. И. Матросовой та Л. Н. Горобец щодо р1вшв естрадюлу i тестостерону у пащенток з первинним психотич-ним епзодом повнiстю пiдтверджують естрагенпротективну концепщю шизофрени [47]. Естрогенова гшотеза, на думку бiльшостi автор1в [47], постулюе проективну роль естроген1в для розвитку шизофрени тмьки для жшок, однак юнують точки зору, яш стверджують про правомiрнiсть даноï гшотези i для чоловiкiв. Разом з тим, для подiбних тверджень потрiбно б1льш детальне дослщження.
Окремим аспектом вивчення перебiгу та прогнозу шизофрени е питання щодо гендерних вщмшностей фiзичного здоров'я та метаболчних ускладнень при психозi. Метаболiчний вплив мае неабияке значення у лшуванш жшок i чоловшзв антипсихотичними засобами. Атиповi та антипсихотики останнього поколшня мають дуже позитивний ефект, однак ïх можна асощювати з гiперпролактинемiею та шшими пов'язаними розладами [48,49]. Щ ендокриннi аспекти мають особливе значення. У жшок метаболiчнi та антипсихотичш побiчнi ефекти мають ендокринне походження. Власне, кожна жшка, яку лшують атиповими ан-типсихотиками, пщдаеться ризику виникнення проблем, пов'язаних з гiперпролактинемiею.
Зокрема, це стосуеться молодих жшок [48,49].
Попередн дослщження B. J. Kinon та S. M. Smith i сшвавт. [50,51] регулярно повщомляли, що жшки, якi отримують терапiю антипсихотиками, бмьше щадат ризику виникнення гiпепрорлактинемii. Структурш дослщження у США та Великобритании виявили, що у хворих на шизофрешю жшок, яш отримують лшування типовими антипсихотиками й ргсперщоном, показник ускладнень i3 гшерпролактинемГею складае 72% проти 42% у чоловш1в [50,51]. S. M. Dursun i спiвавт. Показано, що гшерпролактинем1я впливае на довгостроковi показники здоров'я у жшок. Перерви у менструальних циклах було виявлено у 48% жшок на антипсихотичному лiкуваннi [52]. Часиш прояви метаболчного синдрому було зареестровано у жшок. У турецькш виборщ, O. Boke i сп1вавт. виявлено, що 61,4% жшок, i лише 22,4% чоловгюв, був присутшм метаболчний синдром [53].
Стосовно метаболчних побiчних ефектв, а також ефектв, пов'язаних iз ендо-кринною системою, у жшок спостерГгаеться б1льш широка поширешсть симптом1в. Гiперпролактинемiя i дiабет часпше зустрiчаються у жшок, проте пщвищений кров'яний тиск б1льш властивий був хворим на шизофренГю чоловшам [54].
Посилення впливу гендерного фактору Л. Н. Юрьева розглядае як одна з ознак су-часного патоморфозу шизофренй [55]. Особлива роль у вивченш гендерних кмшчних вщмшностей хворих на шизофрешю акцентуеться авторкою на роботи J. Lieberman, D. Joby, 1993; M. J. Goldstein, K. Lewine, 2000; D. J. Castle, 2000 та ш. Узагальнюючи маркери гендерних вщмшностей при шизофренй за останш десятирiччя особлива увага прид1ляэться: преморбiдному функщонуванню, психолопчним якостям, особливостям мозковоi д1яльносп, особливостям клшши, перебiгу та тераий. Вказаш якосп перетинаються з дослщженнями багатьох авторiв [56].
У сучасному розвиненому суспмьствГ гендернi фактори вiдiграють чималу роль у розподт сощальних ролей чоловгюв i жшок. Якщо жшочГ ролГ обмежуються веденням до-машнього господарства, вихованням дггей, турботою про здоров'я вшх члешв с1м^ тощо, то чоловГки забезпечують фшансовий добробут смей, традицшно е головою с1м1 i захисником ii члешв. Загальноприйнята маскулшна гендерна роль б1льшою мГрою характеризуеться такими рисами як прагнення до влади i домшування, агресившсть, мужшсть, незалежшсть, ефектившсть, ращональшсть, змагальшсть, усп1х, д1яльшсть, контроль i невразливгсть [57].
Оцшку ефективносп психосоцiальноi реабЫтаци закладено в самому визначенш цього поняття, даному ВООЗ (1995). Вона представляе процес, що вщкривае хворим на шизофренГю, можливГсть досягти свого оптимального р1вня самостшного функщонування в сп1втовариствГ. Вона мае пщвищнти iх компетенщю i змшу навколишнього сощального сере-довища з тим, щоб вони могли досягти максимальноi якосп життя, яка можлива для людей з психчними захворюваннями. Роблячи акцент на успГшне життя в спмьнога, психосощальна реабмггацГя спрямована на забезпечення оптимального р1вня фунодюнування шдивщуумГв i сусп1льства в ц1лому, зменшення швалщносп i психчних порушень [58,59]. ПодальшГ роз-робки психосощальних втручань в ракурс гендерних особливостей хворих на шизофрешю, мають змогу розкрити науковий потенщал щодо покращення социального функщонування пацентв в залежносп вщ iх стал.
Висновки:
Гендерн вщмшносп при шизофренй та розладах шизофренного кола е предметом для дискусш. Ланка наукових праць вказуе на те, що шизофрен1я менш поширена у жшок, н1ж у чоловш1в. Пщкреслено, що у жшок прогноз перебиу хвороби, сощальна д1яльшсть та реакщя на терашю мають кращ1 показники. Згщно з бмьшютю проаиал1зованих робгг, одним з ГмовГрних пояснень цих кращих показнишв пристосування може бути факт, що жшки мають бмьш шзнш вГк матфестацп. Це дозволяе iм краще пристосовуватися до ви-мог сп1льноти й знаходити бмьш результативш адаптивн ресурси.
Естрогенна гшотеза намагаеться пояснити, чому жшки мають бмьш пзнш вш машфестацп. Згщно дiеi гшотези, деяш методи лшування, пов'язат з естрогенами, можуть бути корисними для покращення симптомГв та когнггивних показнишв, зокрема у жшок. Бмьш того, загальний науковий огляд вказуе, що, порГвняно з чоловГками, жшки пщпадають п^д вплив б1льш серйозних фактор1в ризику, аби у них розвилася шизофрен1я (вищий ризик спадкування, серйозшшГ поди у житп тощо).
Вказан результати узгоджуються з гшотезою невролопчного розвитку, яка стверджуе, що у передманГфестац1йний перюд чоловши, ГмовГрно, мають б1льше навантаження, н1ж жшки. Сощальний вплив контексту, що бмьшють дослщжень проведено у розвинених
крашах е очевидним недолшом, який необхдно взяти до уваги при подальших наукових дослдженнях.
За тдсумком литературного анамзу, складено висновок, що за деякими факторами жшки мають кращ показники, ан1ж чоловши з шизофрешею. Майбутш пошуки мають звернути увагу на вивчення гендерних вщмшностей з метою розкриття решти стрних пи-тань. У подальшому можна розробити нов1 методики терапи, адаптоваш до специфши стал. Це може допомогти краще задовольняти потреби людей, як1 страждають на шизофрешю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Прощенко И. В. Гендерные особенности качества жизни больных шизофренией / И. В. Прощенко,
A. К. Зиньковский // Современные принципы терапии и реабилитации психически больных (Материалы Российской конференции), (11-13 октября 2006 г.).- М., 2006.- С. 427.
2. Gender differences in premorbid, entry, treatment, and outcome characteristics in a treated epidemiological sample of 661 patients with first episode psychosis / S. M. Cotton, M. Lambert,
B. G. Schimmelmann [et al.] // Schizophrenia Research.- 2009.- Vol. 114, № 1-3.- P. 17-24.
3. Yang X. Behavioral concordance with sex role ideology related to play areas, creativity, and parental sex typing in children / X. Yang // Genome Res.- 2008.- Vol. 36 (8).- P. 1018-1035.
4. Schizophrenia, just the facts. What do we know, how well do we know it? / R. J. Wyatt, R. C. Alexander, M. F. Egan, D. G. Kirch // Schizophrenia Research.- 1988.- Vol. 1, № 1.- Р. 3-18.
5. Lewine R. Effect of diagnostic criteria on the ratio of male to female schizophrenic patients / R. Lewine, D. Burbach, H. Y. Meltzer // American Journal of Psychiatry.- 1984.- Vol. 141, № 1.- Р. 84-87.
6. Castle D. J. Sex and schizophrenia: effects of diagnostic stringency, and associations with premorbid variables / D. J. Castle, S. Wessely, R. M. Murray // British Journal of Psychiatry.- 1993.- Vol. 162.- P. 658-664.
7. Aleman A. Sex differences in the risk of schizophrenia: evidence from meta-analysis / A. Aleman, R. S. Kahn, J. P. Selten // Archives of General Psychiatry.- 2003.- Vol. 60, № 6.- Р. 565-571.
8. Lifetime prevalence of psychotic and bipolar I disorders in a general population / J. Perälä, J. Suvisaari, S. I. Saarni [et al.] // Archives of General Psychiatry.- 2007.- Vol. 64, № 1.- Р. 19-28.
9. Schizophrenia: a concise overview of incidence, prevalence, and mortality / J. McGrath, S. Saha, D. Chant [et al.] // Epidemiologic Reviews.- 2008.- Vol. 30, № 1.- Р. 67-76.
10. Test M. A. Gender differences of young adults with schizophrenic disorders in community care / M. A. Test, S. Senn Burke, L. S. Wallisch // Schizophrenia Bulletin.- 1990.- Vol. 16, № 2.- Р. 331-334.
11. Goldstein J. M. Gender and schizophrenia: implications for understanding the heterogeneity of the illness / J. M. Goldstein, M. T. Tsuang, S. V. Faraone // Psychiatry Research.- 1989.- Vol. 28, № 3.- Р. 243-253.
12. Мажбиц В. Б. Принципы построения программы психосоциальной реабилитации больных параноидной шизофренией / В. Б. Мажбиц // Медицинская психология.- 2010.- Т. 5.- № 3 (19).- С. 75-77.
13. Шизофрения: необычные люди среди странных людей. Книжица для пациентов и их родственников, а также для интересующихся большой психиатрией / О. С. Чабан, Е. А. Хаустова, Е. Ю. Жа-бенко [и др.].- К.: МЗ Украины, 2012.- 192 с.
14. Кубрак О. В. Сравнительная характеристика супружеской дезадаптации при разных типах ремиссии параноидной шизофрении у женщин / О. В. Кубрак // Медицина ХХ1 столггтя. Матер1али науково-практично1 конференцп молодих вчених, присвячено1 200-р1ччю вщ Дня народження М. I. Пирогова (30 листопада 2010 року), Х., 2010.- С. 42-43.
15. Gureje O. Gender and schizophrenia: age at onset and sociodemographic attributes / O. Gureje // Acta Psychiatrica Scandinavica.- 1991.- Vol. 83, № 5.- Р. 402-405.
16. Galderisi S. No gender differences in social outcome in patients suffering from schizophrenia / S. Galderisi, P. Bucci, A. Ugok // European Psychiatry.- 2012.- Vol. 27, № 6.- Р. 406-408.
17. Influence of age at onset on social functioning in outpatients with schizophrenia / S. Ochoa, J. Usall, V. Villalta-Gil [et al.] // European Journal of Psychiatry.- 2006.- Vol. 20, № 3.- Р. 157-163.
18. Castle D. Differences in distribution of ages of onset in males and females with schizophrenia / D. Castle, P. Sham, R. Murray // Schizophrenia Research.- 1998.- Vol. 33, № 3.- Р. 179-183.
19. Can estradiol modulate schizophrenic symptomatology? / A. Riecher-Rossler, H. Hafner, M. Stumbaum [et al.] // Schizophrenia Bulletin.- 1994.- Vol. 20, № 1.- Р. 203-214
20. Folnegovic Z. Schizophrenia in Croatia: age of onset differences between males and females / Z. Folnegovic, V. Folnegovic-Smalc // Schizophrenia Research.- 1994.- Vol. 14, № 1.- Р. 83-91.
21. Addington D. Gender and affect in schizophrenia / D. Addington, J. Addington, S. Patten // Canadian Journal of Psychiatry.- 1996.- Vol. 41, № 5.- Р. 265-268.
22. Naqvi H. Gender differences in age at onset of schizophrenia / H. Naqvi, M. Kahn, A. Faizi // Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan.- 2005.- Vol. 15, № 6.- Р. 345-348.
23. The impact of familial loading on gender differences in age at onset of schizophrenia / M. Albus, J. Scherer, S. Hueber [et al.] // Acta Psychiatrica Scandinavica.- 1994.- Vol. 89, № 2.- Р. 132-134.
24. The ABC schizophrenia study: a preliminary overview of the results / H. Häfner, K. Maurer, W. Löffler
[et al.] // Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology.- 1998.- Vol. 33, № 8.- Р. 380-386.
25. Larsen T. K. First-episode schizophrenia-I. Early course parameters / T. K. Larsen, T. H. McGlashan, L. C. Moe // Schizophrenia Bulletin.- 1996.- Vol. 22, № 2.- Р. 241-256.
26. Causes and consequences of the gender difference in age at onset of schizophrenia / H. Häfner, W. An Der Heiden, S. Behrens [et al.] // Schizophrenia Bulletin.- 1998.- Vol. 24, № 1.- Р. 99-113.
27. Gender differences in the clinical expression of schizophrenia / D. L. Shtasel, R. E. Gur, F. Gallacher [et al.] // Schizophrenia Research.- 1992.- Vol. 7, № 3.- Р. 225-231.
28. Sex differences in neuroanatomical and clinical correlations in schizophrenia / P. E. Cowell, D.J. Kostianovsky, R. C. Gur [et al.] // American Journal of Psychiatry.- 1996.- Vol. 153, № 6.- Р. 799-805.
29. Riecher-Rössler A. Gender aspects in schizophrenia: bridging the border between social and biological psychiatry / A. Riecher-Rössler, H. Häfner // Acta Psychiatrica Scandinavica.- 2000.- Vol. 102, № 407.- Р. 58-62.
30. Morgan V. A. Do women express and experience psychosis differently from men? Epidemiological evidence from the Australian National Study of Low Prevalence (Psychotic) Disorders / V. A. Morgan, D. J. Castle, A. V. Jablensky // Australian and New Zealand Journal of Psychiatry.- 2008.- Vol. 42, № 1.- Р. 74-82.
31. Gender differences in schizophrenia / A. M. Andia, S. Zisook, R. K. Heaton [et al.] // Journal of Nervous and Mental Disease.- 1995.- Vol. 183, № 8.- Р. 522-528.
32. McGlashan T. H. Gender differences in affective, schizoaffective, and schizophrenic disorders / T. H. McGlashan, K. K. Bardenstein // Schizophrenia Bulletin.- 1990.- Vol. 16, № 2.- Р. 319-329.
33. Premorbid adjustment in first episode schizophrenia and schizoaffective disorders: a comparison of social and academic domains / R. M. G. Norman, A. K. Malla [et al.] // Acta Psychiatrica Scandinavica.-2005.- Vol. 112, № 1.- Р. 30-39.
34. Gender differences in symptoms, functioning and social support in patients at ultra-high risk for developing a psychotic disorder / R. K. Willhite, T. A. Niendam, C. E. Bearden [et al.] // Schizophrenia Research.- 2008.- Vol. 104, № 1-3.- Р. 237-245.
35. Sex differences in olfactory identification and Wisconsin card sorting performance in schizophrenia: relationship to attention and verbal ability / L. J. Seidman, J. M. Goldstein, J. M. Goodman [et al.] // Biological Psychiatry.- 1997.- Vol. 42, № 2.- Р. 104-115.
36. Are there sex differences in neuropsychological functions among patients with schizophrenia? / J. M. Goldstein, L. J. Seidman, J. M. Goodman [et al.] // American Journal of Psychiatry.- 1998.- Vol. 155, № 10.- Р. 1358-1364.
37. Sex differences in neuropsychological performance and social functioning in schizophrenia and bipolar disorder / A. Vaskinn, K. Sundet, C. Simonsen [et al.] // Neuropsychology.- 2011.- Vol. 25, № 4.- Р. 499-510.
38. Sex differences in neuropsychological functioning among schizophrenia patients / V. P. Bozikas, M. H. Kosmidis, A. Peltekis [et al.] // Australian and New Zealand Journal of Psychiatry.- 2010.- Vol. 44, № 4.- Р. 333-341.
39. Intellectual deficits in first-episode schizophrenia: evidence for progressive deterioration / R. M. Bilder, L. Lipschutz-Broch, G. Reiter [et al.] // Schizophrenia Bulletin.- 1992.- Vol. 18, № 3.- Р. 437-448.
40. Karilampi U. Cognition and global assessment of functioning in male and female outpatients with schizophrenia spectrum disorders / U. Karilampi, L. Helldin, T. Archer // Journal of Nervous and Mental Disease.- 2011.-Vol. 199, № 7.- Р. 445-448.
41. Lack of sex differences in the neuropsychological performance of patients with schizophrenia / T. E. Goldberg, J. M. Gold, E. F. Torrey [et al.] // American Journal of Psychiatry.- 1995.- Vol. 152, № 6.- Р. 883-888.
42. Gender differences in poor outcome patients with lifelong schizophrenia / P. J. Moriarty, D. Lieber, A. Bennett [et al.] // Schizophrenia Bulletin.- 2001.- Vol. 27, № 1.- Р. 103-113.
43. Hafner H. Gender differences in schizophrenia / H. Hafner // Psychoneuroendocrinology.- 2003.-Suppl. 2.- P. 17-54.
44. Sex hormones in psychotic men/T. J. Huber,C. Tettenborn,E. Leifke[etal.]//Psychoneuroendocrinology.-2005.- Vol. 30, № 1.- P. 111-114.
45. Rao M. L. Neuroprotective effects of estradiol-17 beta: implications for psychiatric disorders / M. L. Rao, H. Kolsch // Arch. Women's Ment. Health.- 2002.- Vol. 5, № 3.- P. 105-110
46. Seeman M. V. Women and schizophrenia / M. V. Seeman // Medscape Women's Health.- 2000.- Vol. 5.- P. 2.
47. Матросова М. И. Роль половых гормонов в патофизиологии первого эпизода шизофрении / М. И. Матросова, Л. Н. Горобец // Социальная и клиническая психиатрия.- 2011.- Т. 21, № 4.- С. 31-33.
48. Марута Н. А. Жизнь с шизофренией. Что делать? Краткое руководство для пациентов, страдающих шизофренией и их родственников / Н. А. Марута, А. М. Кожина, В. И. Коростий, Л. М. Гайчук.- Х.: ХНМУ МЗ Украины, 2011.- 28 с.
49. Haddad P. M. Antipsychotic-induced hyperprolactinaemia: mechanisms, clinical features and management / P. M. Haddad, A. Wieck // Drugs.- 2004.- Vol. 64, № 20.- Р. 2291-2314.
50. Prevalence of hyperprolactinemia in schizophrenic patients treated with conventional antipsychotic medications or risperidone / B. J. Kinon, J. A. Gilmore, H. Liu [et al.] // Psychoneuroendocrinology.-2003.- Vol. 28, № 2.- Р. 55-68.
51. Smith S. M. Sexual dysfunction in patients taking conventional antipsychotic medication / S. M. Smith, V. O'Keane, R. Murray // British Journal of Psychiatry.- 2002.- Vol. 181.- Р. 49-55.
52. The emerging physical health challenges of antipsychotic associated hyperprolactinaemia in patients with serious mental illness / S. M. Dursun, H. J. Wildgust, P. Strickland [et al.] // Journal of Psychopharmacology.- 2008.- Vol. 22, № 2.- Р. 3-5.
53. Boke O. Prevalence of metabolic syndrome among inpatients with schizophrenia / O. Boke, S. Aker, G. Sarisoy [et al.] // International Journal of Psychiatry in Medicine.- 2008.- Vol. 38, № 1.- Р. 103-112
54. Dysglycemia in a community sample of people treated for schizophrenia. The Diabetes in Schizophrenia in Central-south Ontario (DiSCO) study / L. P. Voruganti, Z. Punthakee, R. J. Van Lieshout [et al.] // Schizophrenia Research.- 2007.- Vol. 96, № 1-3.- Р. 215-222.
55. Юрьева Л. Н. Шизофрения: клиническое руководство для врачей / Л. Н. Юрьева.- Д.: Изд-во «Новая идеология», 2010.- 244 с.
56. Клиническая психология и психотерапия. 3-е изд. / Под ред. М. Перре, У. Бауманна.- СПб.: Питер, 2013.- 944 с.
57. Власова О. Феноменологическая психиатрия и экзистенциальный анализ: История, мыслители, проблемы / О. Власова.- М.: Изд-во «Территория будущего», 2010.- 640 с.
58. Гильбурд О. Шизофрения. Том 1. Вариативность дебютов, антропоэкология, этнокультурология, этология, половой диморфизм, превенция, адаптация / О. Гильбурд.- М.: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012.- 292 с.
59. Гильбурд О. Шизофрения. Том 2. Концептуальная вариативность, клинико-этологическая семиотика, социобиология, нозогенез, эволюционная роль / О. Гильбурд.- М.: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012.- 432 с.
