CC BY
13
УДК 616.89-008.1-085.851
ГЕНДЕРН1 В1ДМ1ННОСТ1 КОГН1ТИВНО1 ФУНКЦП У ПАЩеНТШ З ПАРАНО1ДНОЮ
шизоФРЕН1ею
Нейрокогнтвний дефiцит мае наслiдки у виглядi виконання повсякденних побутових дiй, сощальних обов'язюв, професiйних обов'язкiв. Обгрунтованим та клшчно доцiльним враховувати гендернi вщмшносп когнiтивних порушень, якi хворiють на паранощну форму шизофренп. Результати проведеного дослщження можуть бути врахованi при складанш iндивiдуальних терапевтичних, реабiлiтацiйних та профшактичних програм, оскiльки заснованi на статистично вiрогiдних вiдмiнностях клiнiко-соцiальних характеристик у хворих жшок i чоловшв.
Ключов! слова: парансидна шизофрешя, когштивш порушення, гендерш вщмшносш.
Робота е фрагментом НДР «Клтжо-психопатояоггчш та патопсихологiчнi характеристики na^eHmie з шизофрешею та шизофреноnодiбними психозами, поеднаними з вживанням кaнaбiноlдiв», державний реестрацшний номер 0113U001378.
Шизофрешя залишаеться центральною проблемою в псих1атр11 протягом багатьох десятил1ть, що зумовлено не лише значним розповсюдженням захворювання серед загально! популяци, але i вираженим економ1чним збитком, який пов'язаний 1з сощально-трудовою дезадаптащею та швалщизащею хворих [1]. Нейрокогнiтiвний дефщит впливае на соцiальне функцiонування пащенпв, виконання повсякденних побутових дiй, сощальних обов'язюв, професiйних обов'язкiв i рiвень самостiйностi життя в суспiльствi [3, 5]. В сучаснш клiнiчнiй практищ когнiтивнi порушення займають значне мюце в структурi клiнiчних проявiв та визначаються як недостатшсть вищих психiчних функцiй (пам'ятi, уваги, мислення, мови), виконавських функцш (executive functions), !х довiльноi регуляцii i контролю, яю виникли як внаслiдок структурно-функцiональних порушень головного мозку [3, 6]. Деяю дослщники вважають, що когнiтивний дефщит може розглядатися як самоснйна патолопя поруч з позитивними, негативними психiчними розладами [4].
З урахуванням даних тенденцiй виникае необхiднiсть детального анатзу когнiтивних порушень у хворих на шизофрешю, !х гендерних вщмшностей з метою оцiнки обсягу i змiсту необхiдних психосоцiальних втручань.
Метою роботи було дослщити та обгрунтувати гендернi вiдмiнностi когнiтивних порушень при призначенш антипсихотично! терапii при парано!дшй шизофренii.
Матерiал та методи дослщження. За умов iнформованоi згоди нами було обстежено 89 чоловшв та 77 жшок з дiагнозом паранощна шизофренiя (F20.0) за МКХ-10з ознаками нейрокогштивних порушень, якi перебували на лшуванн в 2-А та 5-Б вiддiленнях (гостре чоловiче для хворих з невпорядкованою поведшкою та гостре жшоче первинного психотичного епiзоду) Полтавськох' обласнох' клiнiчноi лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева протягом 2013-2016 роюв. На момент обстеження всi пацiенти перебували в сташ стабiльноi ремiсii та регулярно приймали пiдтримуючу терапiю атиповими нейролептиками (рисперщон, кветирон, сертiндол, оланзашн). Усi пацiенти надали письмову шформовану згоду на участь у дослщженш. Вiк пацiентiв коливався вiд 25 до 37 роюв, тривалiсть захворювання на шизофрешю вщ 3-х до 5 роюв. Всi пацiенти були розподшеш на двi групи: до першоi групи належали чоловiки у вщ вiд 25 до 37 роюв - 89 осiб; другу групу склали жiнки, вiком вщ 25 до 35 рокiв - 77 ошб. Загальна характеристика пащенпв з параноiдною формою шизофренii наведена в таблиц 1.
Таблиця 1
Загальна характеристика хворих_
Параметры Параноiдна форма шизофренп За МКХ-10 (F20.0)
Чоловки I група Жшки II група
Вк 32,3+5,7 30,8+3,2
Вк початку захворювання 2,6+3,4 2,9 +2,1
Тривалють захворювання 3,2+2,8 4,5+2,5
Загальна юльюсть хворих 89 77
Проведено ктшко-психопатолопчне, психодiагностичне обстеження та статистичною обробкою отриманих даних. Враховуючи специфшу клiнiчних проявiв захворювання особлива увага придшялася клiнiко-психопатологiчному методу у виглядi розгорнутого клiнiчного iнтерв'ю з аналiзом психiчного статусу та психоанамнестичних даних. Когштивний дефiцит та його вплив
на сощальне функщонування визначали за допомогою шкали оцiнки когштивно1 функцп при шизофренп, ЯСоЯЯ (2001) на 1-й, 14-й, 24-й та 42-й день дослщження, що надало нам змогу ощнити рiвень порушень пам'ятi, концентрацiю уваги, комушкативш навички, проблеми соцiального та мiжособистiсного функцiонування [7]. Шкала надала змогу максимально ретельно та всебiчно зiбрати iнформацiю щодо когштивних порушень пацieнтiв, так як отримувалися вщ пацieнта, iнформатора(людини, яка мае постшний контакт з пащентом в повсякденних ситуацiях, член им'1, друг чи сощальний працiвник) та лшаря-псж!атра.
Результати дослiдження та Тх обговорення. За результатами проведеного обстеження встановлено, що як у чоловшв, так i у жшок когнiтивнi порушення проявляються уповiльненням швидкостi i шдвищеному виснаженнi когнiтивних псиичних процесiв, наявш труднощi зосередження уваги (мрiйливiсть, утруднення при концентрацл уваги на тому, про що говорить iнша людина), запам'ятовування i добування шформацп з пам'яп, труднощi в розумiннi намiрiв iнших людей (табл. 2). Для пащенпв першо! та друго! групи були характерними порушення робочо! пам'яп, швидкостi мови. В першiй груш, до яко! належали чоловiки, когттивш порушення переважали в наступних питаннях: уникання групових бесiд, виконання швидких дiй, здатнiсть вносити змiни у свое повсякденне життя, зниження концентрацл уваги при переглядi телепередач, перечитуванш книг, газет, забування слiв шд час бесiди, зупинки пiд час розмови, вщтворення шляху до мюць в яких ранiше вже був. В переважнш бiльшостi 89% вщ загально1 кiлькостi обстежених пацiенти вщчували значнi утруднення при пiдтримцi групово1 розмови, утруднення при виконаннi швидких дш, утруднення при запам'ятовування недавно отримано1 шформацп та/або iнструкцiй. Помiрнi складнощi у чоловiкiв вiдзначалися при згадуванш шляху до певного мюця, при згадуваннi мiсця, в яке поклав речi та при поводженш з грошима згадуваннi iмен людей, яких вони знають або з якими познайомилися за останнi два тижш - 64%. Складнощi легкого ступеню в першiй групi вщчували 46% пащенпв при запам'ятовуваннi повсякденних справ i обов'язюв, утруднення при виконанш звичайно1 роботи, при розумшня того, що мають на увазi люди, коли звертаються до пащента, утруднення в розумiннi того, як iншi люди сприймають будь-якi реч^ У чоловiкiв складнощi були вщсутш з утрудненням говорити так швидко, як хочеться у 73% випадюв.
Таблиця 2
Результати когнiтивного обстеження за шкалою 8СоЯ8 (2001) у пащенпв iз параноТдною
формою шизофрет!
Результат обстеження (юльюсть 6ал1в за шкалою ЯСой^) I група Чоловжи II група Жшки
1-й день досл1дження 47 35
14-й день дослщження 49 31
24-й день дослщження 42 38
42-й день дослщження 44 30
В другiй групi, яку складали жнки, переважно вiдзначалися порушення навичок соцiального функцiонування, у виглядi додаткового використання часу, необхiдностi сторонньо1 допомоги при сплати рахункiв, пiдрахунку решти, виконанш звичайно1 роботи (повсякденнi справи: готування 1ж1, приймати душ, одягатися), запам'ятовуванш нових речей (новi слова, новий спосiб зробити якусь рiч, новий розклад), запам'ятовуваннi того, як користуватися новими пристроями i обладнанням, згадування мiсця, в яке поклали речi, запам'ятовуваннi недавно отримано1 шформацп та iнструкцiй (вказiвки, доручення, адреса). Помiрнi складнощi у ж1нок визначалися при утрудненнях при запам'ятовування того, як користуватися новими пристроями i обладнанням, запам'ятовування недавно отримано1 шформацп та/або шструкцш, здатностi добре концентрувати увагу, щоб можна було прочитати газету або книгу (89%). Помiрнi складнощi були наявнi у (56%) пащенток при роботi з грошима (сплата комунальних послуг, розрахунок кошпв у магазинi). Легк1 складнощi вщзначалися при згадуваннi iмен знайомих людей або з якими познайомилися, виконанш повсякденних справ i обов'язюв та шдтримщ групово1 розмови (61%). Досить рщюсними були порушення при утруднення в розушнш того, як iншi люди сприймають будь-якi речi.
Отримаш данi дозволяють вважати обгрунтованим та кшшчно доцiльним враховувати гендернi вiдмiнностi когнiтивним порушень у пацiентiв, яю хворiють на парано1дну форму шизофренп. Результати проведеного дослщження можуть бути враховаш при складаннi iндивiдуальних терапевтичних, реабiлiтацiйних та профiлактичних програм, оскшьки заснованi на статистично вiрогiдних вiдмiнностях клiнiко-соцiальних характеристик у хворих жшок i чоловiкiв.
Перспективи подальших дослгджень. Плануетъся складання mdueidymbHux терапевтичних та реабттацшних програм в залежностi eid статi та вuраженостi когттивнихрозладiв у nацieнтiв з паранотною шизофрешею.
1. Verbenko V.A. Neyrokognitivnyie rasstroystva pri shizofrenii / V.A. Verbenko // - Simferopol: OOO DIAYPI,- 2007.- 308 s.
2. Magomedova M. V. Pro neyrokognitivniy defitsit i yogo zv'yazok z rivnem sotsialnoyi kompetentnosti u hvorih na shizofreniyu / M. V. Magomedova // Sotsialna y klinichna psihiatriya. - 2000. - No. 1. - S. 92-98.
3. Tiganov A. S. Rukovodstvo po psihiatrii / A. S. Tiganov // - Moskva: Meditsina, -1999. - 712 s.
4. Tsona A. R. Neyrokognitivni porushennya pri shizofreniyi: oglyad literaturi ta obgruntuvannya doslidnitskoyi gipotezi // Arhiv psihiatriyi. -2013. - No. 4. - S. 146-153.
5. Gold J. M. Cognitive deficits in schizophrenia / J. M. Gold, P. D. Harvey // PsychiairClin North Am. - 1993. - № 16. - P. 295-312.
6. Sharma T. The cognitive efficacy of atypical antipsychotics in schizophrenia / T. Sharma, D. Mockler // J ClinPsychopharmacol. - 1998. - № 18. - P. 12-19.
7. Wolwer W. Remediation of impairments in facial affect recognition in schizophrenia : efficacy and specificity of a new training program / W. Wolwer [et al.] // Schizophr. Res. - 2005. - № 80. - P. 295-303.
ГЕНДЕРНЫЕ РАЗЛИЧИЯ КОГНИТИВНОМ ФУНКЦИИ У ПАЦИЕНТОВ С ПАРАНОИДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ Герасименко Л. А.
Нейрокогнитивный дефицит имеет последствия в виде выполнения повседневных бытовых действий, социальных обязанностей, профессиональных обязанностей. Обоснованным и клинически целесообразным учитывать гендерные различия когнитивных нарушений, страдающих параноидной формой шизофрении. Результаты проведенного исследования могут быть учтены при составлении индивидуальных терапевтических, реабилитационных и профилактических программ, поскольку основаны на статистически достоверных различиях клинико-социальных характеристик у больных женщин и мужчин.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, когнитивные нарушения, гендерные различия.
Стаття надшшла 10.01.2017 р.
GENDER DIFFERENCES IN COGNITIVE
FUNCTIONS IN PATIENTS WITH PARANOID CHIZOPHRENIA Herasymenko L.
Neurocognitve deficit has consequences in the implementation of everyday actions, social responsibilities and professional duties. Taking into account gender differences of cognitive impairment, suffering from paranoid schizophrenia is reasonable and clinically appropriate. The results of the study can be taken into account in the preparation of individual therapeutic, rehabilitation and prevention programs, because they are based on statistically significant differences in clinical and social characteristics of women and men.
Key words: paranoid schizophrenia, cognitive disorders, gender differences.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 611.36:572.7-613.956
ЗВ'ЯЗКИ СОНОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ПЕЧ1НКИ, П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ТА ЖОВЧНОГО М1ХУРА З РОЗМ1РАМИ Т1ЛА ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ Ж1НОК
ПОД1ЛЛЯ
У 154 практично здорових жшок Подшля першого зршого вжу в цшому та при розподш на вiковi групи (до 25 i старше 25 роюв) проведено яюсний й юльюсний аналiз кореляцш сонографiчних показниюв печшки та И судин, жовчного мiхура й шдшлунково1 залози з антропо-соматотиполопчними показниками. Встановлено, що переважна бшьшють кореляцш як у жшок загально1 групи, так i при розподш на вiковi групи е прямими. Виявлеш вiковi особливост зв'язюв мiж групами сонографiчних показниюв оргашв черевно1 порожнини i антропо-соматотиполопчними показниками.
Ключов1 слова: кореляцп, жшки, розмiри тша, ультразвукове дослщження, печшка, жовчний мiхур, шдшлункова залоза.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативних критерйв здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення» (№ державноI реестраци: 0109и005544).
Широке використання методу ультразвуковое' дiагностики в хiрургiчнiй практищ показуе, що змша розмiрiв внутршшх оргашв не завжди вщображае !х патолопю, але може бути чинником ризику И розвитку. Останшм часом зрю штерес клшщиспв до розмiрноl нормологй печшки, шдшлунково1 залози i жовчного мiхура, оскшьки будь-яке проникнення в черевну порожнину передбачае точне орiентування шструмента при бюпсй пухлин, дренуванш юст, абсцешв, евакуацй гематом, трансплантацй органiв або стовбурових клiтин [2, 7, 8].
Нормативи ультразвукових розмiрiв зазначених органiв до сьогоднi були орiентованi бiльше на вiковий критерiй i практично не враховували конституцiональних особливостей пащента [17, 20, 21]. У лiтературi е поодинокi роботи, яю свiдчать про бiльший взаемозв'язок
