CC BY
507
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 4(205): 11-20 УДК 338.43:316
JEL classification: А13; А14; M14
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/205-4/2
А. Жуковська, канд. екон. наук, доц.
ORCID ID 0000-0003-0891-1952 К. Велiчко, економ^т
Терноniльський нацiональний економiчний ужверситет, Тернопiль, Укра'Гна
СУЧАСН1 МОДЕЛ1 СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ: КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Сьогодн соцальна вiдповiдальнiсть виступае невiд'eмною частиною iMidmy тдприемства та пiдвищуe його при-бутковсть. Pi3rn аспекти соцальноУ в/'дпов/'дальност/' бiзнесу до^джували як зарубiжнi, так i втчизнян вчен, але, незважаючи на множину такого виду праць, на сьогодншнй день в сучаснй науковй лiтературi в/'дсутн/' комплексы до^дження, присвяченi узагальненню та систематизацй' множини снуючих моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальност/' 6i3-несу. Мета: критичний анал'з моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальностi, як напрацювала свтова практика, розробка единоï узагальнено'1 класифшаци, порiвняльна характеристика окремих моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальност/' бiзнесу, дослi-дження особливостей функцонування втчизняноïмоделi соцальноï в/'дпов/'дальност/', виявлення ïïнедолкв та розробка рекомендацй по ïx лiквiдацiï з врахуванням свтових тенденцй. Для досягнення поставленоï мети використано наступн загальнонауков та спец альн методи: ндукц ю та дедукц ю, лог чне узагальнення, анал з синтез, пор в-няння, групування. За допомогою методу класифтаци систематизовано моделi соцальноï в/'дпов/'дальност/' б/'знесу. За допомогою методу порiвняння здйснено спвставлення основних ознак окремих моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальност/' бiзнесу, виокремлено ïх спiльнi та вiдмiннi риси. Проаналiзовано моделi соцально)' в/'дпов/'дальност/' б/'знесу. Розроблено узагальнену класифжацю моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальност/' б/'знесу. Здйснено порiвняльну характеристику окремих моделей соц/'альноУ в/'дпов/'дальност/' бiзнесу, виокремлено ïх спiльнi та вiдмiннi риси.
Ключовi слова: соцальна вiдповiдальнiсть бiзнесу, американська модель, европейська модель, азiатська модель.
Постановка проблеми. Головною причиною пщви-щення уваги до розвитку со^альних функцш пщприем-ницького сектору вважаеться перегляд традицшних по-глядiв на концеп^ю со^альноТ полiтики шляхом розши-рення кола ТТ суб'ек^в. Приблизно до 1970-х рр. бiзнес приймав переважно фшансову участь у виршенш соць альних проблем сусптьства шляхом своечасноТ сплати податюв i сприяння реалiзацiТ благодшних програм. Конкретш мехашзми виршення со^альних проблем за-лишались прерогативою держави та шститу^в грома-дянського сусптьства. Але сучасн тенденци со^а-льно-економiчного розвитку краТн, таю як: старшня на-селення, безпрецедентна со^альна диферен^а^я, масове поширення бщносД перекладання тягаря кри-зових явищ на плечi пересiчних громадян, зниження рь вня якостi Тхнього життя, систематична шкода навколи-шньому природному середовищу, збтьшують фшан-сове навантаження на економiчно активне населення та загострюють соцiальну напругу в суспiльствi. Пщт-римка бажаного рiвня соцiальних гаранта вимагае зро-стання витрат з державного бюджету, який вже не ви-тримуе такого навантаження. Саме це зумовило необ-хщнють пошуку принципово нових iнструментiв розвитку со^ально'Т сфери, одним iз яких стала со^альна вiдповiдальнiсть бiзнесу (СВБ).
Концеп^я соцiальноТ вiдповiдальностi бiзнесу (СВБ) (corporatesocialresponsibility, ОБИ) виникла у 1970-т рр. у США та Велиш Британи внаслiдок посилення уваги громадськост та споживачiв до загального iмiджу пщп-риемств, а саме: вибору добропорядних та вщповщаль-них бiзнес-партнерiв; забезпечення соцiального захисту та недискримЫаци найманих працiвникiв; гарантування якостi та безпеки продукци або послуг; ставлення пщп-риемства до екологи та сусптьства; дотримання прозо-ростi та вщкритосп, соцiальноТ вiдповiдальностi у прий-няттi стратегiчних бiзнес-рiшень.
Наприкiнцi ХХ столбя спостерiгалась деяка активь за^я використання положень цiеТ концепцiТ, яка була зумовлена двома основними чинниками: по перше, зростання ролi профспiлок у сферi охорони працi, вна-слщок чого посилилася увага суспiльства до гарантування со^ального захисту найманих пра^вниюв; по-
друге, введення жорстких стандар^в у сферi трудового законодавства та у сферi екологiзацiТ виробництва, пщ-вищення вимог щодо захисту навколишнього природного середовища, мiнiмiзацiТ екологiчних ризикiв дiяль-ностi корпорацм вiдповiдно до стандартiв сталого еко-номiчного зростання.
Сьогоднi, на початку ХХ1 столiття, соцiальна вщпо-вщальнють виступае невiд'емною частиною iмiджу тдприемства та пщвищуе його прибутковiсть. Перева-жна бiльшiсть великих корпорацiй практикують опри-люднення щорiчних звiтiв про свою со^ально вщповь дальну дiяльнiсть перед всiма членами суспiльства. Так, у 2015 роц 81 % найбтьших компанiй свiту на добровтьних засадах опублiкували нефiнансовi звiти про свою економiчну, екологiчну та со^альну дiяль-нiсть, тодi як у 2011 роц аналогiчнi зв^и представили лише 61 % таких компанш).
Аналiз останнiх дослiджень та публкацш. Першi науковi пiдходи до розумЫня сутностi соцiальноТ вщповь дальност бiзнесу, ТТ принципiв, методiв та механiзмiв ре-алiзацiТ зародилися в 50-х роках ХХ стол^тя. У 1953 роц з'явилася перша фундаментальна праця з дослщжува-ноТ тематики - монографiя "Со^альна вiдповiдальнiсть бiзнесмена" Хоуард Р. Боуена, в яш автор описав як саме "концеп^я соцiальноТ вiдповiдальностi може бути застосована в бiзнесi, а розумiння бтьш широких со^а-льних цiлей при прийнятт рiшень можуть приносити со-цiальнi та економiчнi вигоди для сусптьства" [24, с. 45].
Подальший розвиток концеп^я соцiальноТ вщповща-льност бiзнесу знайшла у працях американського вче-ного К. Девiса, який запропонував "комплексний пiдхiд до аналiзу зовнiшнiх сил, якi детермiнують со^альну ак-тивнiсть компанiй" [27-29].
Разом iз Х.Р. Боуеном та К. Девюом, основоположниками теори со^альноТ вiдповiдальностi бiзнесу можна вважати i iноземних науковцiв Р. Акермана, А. Керолла та В. Фредерка. Акерман Р. у своТй статтi "Як компанп реагують на суспiльнi потреби", яка була опублкована у 1973 рощ узагальнив практику великих корпорацм у сферi конвертування риторики со^альноТ вщповщаль-ностi бiзнесу в рутины операции процедури [20]. Керолл А. запропонував розглядати со^альну вiдповiдальнiсть
© Жуковська А., Велiчко К., 2019
6i3Hecy "як фiлософiю, cnoci6 та стратегю, що визнача-ють yправлiнськy сприйнятливють"[25]. В. Фредерiк у своТй статт "Вiд CSR-1 до CSR-2: дорослшання вчення про бiзнес та сусптьство" запропонував розгорнуту характеристику ново! концепцil, що "погпибпюе базовi уяв-пення про соцiапьнy вiдповiдапьнiсть бiзнесy" [31].
С. Сетi у 1975 роц yвiв у науковий об^ поняття "корпоративна соцiапьна дiяльнiсть", розробив перший варь ант ii комплексно! модепi, в якiй корпоративна со^альна дiяпьнiсть iнтерпретyeться за допомогою категорií "корпоративна поведiнка"[35].
Американський економют Дж. Епкiнгтон запропонував пщхщ з позицií "потрiйноí результативност дiяпь-ностi", вiдповiдно до якого "кожне пiдприeмство несе економiчнy, еколопчну та соцiапьнy вiдповiдапьнiсть перед сусптьством, тим забезпечуючи свою життедiя-льнють" [30].
Професор дiпового адмiнiстрyвання бiзнес-школи Дарден yнiверситетy Верджинií Е. Фрiмен розробив нор-мативний пiдхiд, який дозволив описати вщносини мiж пщприемствами та групами осiб, зацiкавпеними в !х дiя-пьностi. Вiдповiдно до цього пiдходy "пiдприeмство несе моральну вщповщальнють не перед сyспiпьством зага-лом, а лише перед зацкавленими сторонами, до яких вiдносять: акцiонерiв, працiвникiв пiдприeмства, поста-чапьникiв, споживачiв та територiапьнi громади, у яких здмснюе свою дiяпьнiсть" [32].
Досить цкавим у контекстi об'еднання юнуючих тео-рiй е пiдхiд, висловлений М. Шварцом та А. Кероллом, який запропонував трактувати соцiапьнy вщповщальнють "як своерщну "пiрамiдy", яка складаеться з економь чно!, правово!, етично! та дискрецiйноí (фiпантропiчноí) вщповщальност органiзацií перед сyспiпьством" [34].
На основi напрацювань авторiв попередньо розгля-нутих концепцiй та резyпьтатiв власних дослщжень Д. Вуд запропонував цтюну модель корпоративноí соць апьноí дiяльностi i визначив и як "юнуючу у бiзнес-орга-нiзацií систему принцитв соцiапьноí вiдповiдапьностi, процесiв соцiапьного сприйняття i Тх очiкyваних результат, що пов'язанi з сyспiпьною взаемодiею фiрми" [36].
Украíнськi вченi також активно дослщжують проблематику со^ально^ вiдповiдапьностi бiзнесy та працю-ють над íí адаптацiю до в^чизняних реапiй. Колот А.М. виявив, що "в процес евопюцií сформувались три основы концепци соцiапьноí вщповщальност бiзнесy: ба-зова концепцiя корпоративной соцiапьноí вщповщаль-ностi (КСВ) (1950-1970 рр.); концепцiя корпоративноí соцiапьноí сприйнятливост (КСС) (1970-1990 рр.); кон-цеп^я корпоративноí соцiапьноí дiяпьностi (КСД) (1980-2000 рр.)" [9, с. 3].
Колектив авт^в пщ керiвництвом Т.Л. Желюк досль джували концепцiю соцiапьноí вщповщальност через призму концепцií сталого розвитку [1].
Лазоренко О. та Колишко Р. дослщжували стратегiчнi пiдходи до створення та побудови корпоративной со^а-пьноí вiдповiдапьностi комерцiйними структурами [14].
Овсянюк-Бердадша О.Ф. та Толуб'як В.С. досль джували механiзм фiнансового та шституцшного сти-мулювання соцiапьноí вщповщальност бiзнесy в кра-íнах ОС [16].
Охрименко О.О. та 1ванова Т.В. доспiджyвапи тео-рiю, методологю та практику соцiапьноí вщповщально-CTi людини, держави та корпорацií, а також конкретн ме-ханiзми формування со^ально^ вiдповiдапьностi на рiвнi вщносин мiж роботодавцями та працiвниками, контрагентами, корпора^ями та владними структурами [12].
Серед втизняних вчених безпосередньо моделi со-цiальноí вiдповiдальностi 6i3Hecy дослiджували У. Во-линець [2], 1.О. Ворончак [3], Л.А. Гордieнко [4], е.В. Коваленко [8], А.С. Ласуково''' [11], О.В. Попа-дюк [13], З. П. Урусова i М. Ю. Вернидуб [17] та шшк Але незважаючи на множину такого виду праць, на сьо-годнiшнiй день у сyчаснiй науковш лiтератyрi вiдсyтнi комплекснi дослiдження, присвячен узагальненню та си-стематизацií множини юнуючих моделей со^ально''' вщповщальност бiзнесy. Кожен науковець виокремлюе власы критерп та моделi соцiальноí вщповщальност 6i-знесу, в рамках одше''' моделi дуже часто видiляють ще ряд пщмоделей. Все це створюе зайвий хаос в теорп социально' вiдповiдальностi бiзнесy. Вiдсyтнiсть единих пiдходiв до класифiкацií моделей со^ально''' вщповща-льностi бiзнесy значно ускладнюе yсвiдомлення переваг та недолiкiв даних моделей та стримуе iмплементацiю передового зарyбiжного досвiдy у вiтчизнянy практику. Саме це i зумовило вибiр теми дослiдження.
Метою дослiдження е критичний аналiз моделей со-^ально' вiдповiдальностi, якi напрацювала свiтова практика, розробка единого пщходу до 'х класифiкацií, здмс-нення порiвняльноí характеристики окремих моделей соцiальноí вщповщальносп бiзнесy, виявлення та уза-гальнення особливостей функцюнування вiтчизняноí моделi со^ально' вiдповiдальностi, виявлення и недоль ш та розробка рекомендацiй щодо 'х лiквiдацií з враху-ванням передового св^ового досвiдy.
Методолог/'я досл/'дження. Для досягнення поставлено' мети використано наступи загальнонаук^ та спецiальнi методи: Ыдук^ю та дедyкцiю, логiчне уза-гальнення, аналiз i синтез, порiвняння, групування. За допомогою методу класифкаци систематизовано мо-делi соцiальноí вщповщальносп бiзнесy. За допомогою методу порiвняння здiйснено спiвставлення основних ознак окремих моделей со^ально''' вiдповiдальностi бiз-несу, виокремлено 'х спiльнi та вщмЫш риси.
OcHOBHi результати. Вiд часу виникнення со^аль-но' вiдповiдальностi бiзнесy i до сьогоднi свiтовi пщпри-емства та корпорацп напрацювали значну ктькють н стрyментiв и здмснення, зокрема: створення умов для безпечно' працi; забезпечення стабiльноí виплати заро-бiтноí плати; органiзацiю додаткового медичного та соць ального страхування; сприяння охорон навколишнього середовища тощо.
З часом науковц помiтили, що набiр цих iнстрyментiв може вiдрiзнятися залежно вщ кражи, на територií яко' фyнкцiонyе пiдприемство, культури, яка в нй сповщу-еться, вiд соцiально-економiчноí ситуаци в цiломy тощо. На сьогодш наукова лiтератyра напрацювала значну кь лькiсть моделей, якi вiдрiзняються мiж собою за такими ознаками, як: роль держави, територiальний рiвень реа-лiзацií, ключовi учасники со^ально''' вiдповiдальностi, механiзм взаемодп мiж и основними учасниками.
Залежно вiд ролi держави в процесах соцiалiзацií бiзнесy Н. В. Шандова та Г. В. Жосан видтяють три типи моделей со^ально''' вщповщальност:"1) модель активного втручання держави, для яко' характерне на-дання соцiальних благ на загальнш основi й враху-вання штереав всiх сторiн (захiдноевропейськi кражи); 2) модель обмеженого втручання держави, яка характеризуеться другорядним впливом уряду та клю-човою роллю пщприемств та корпорацш у виршення соцiальних проблем (Японiя); 3) модель реактивного втручання держави, що характеризуеться м^маль-ною участю владних шститутв у ршенш соцiальних проблем сусптьства (США)" [19].
Залежно вiд рiвня реапiзацií видiпяють двi модепi со-^ально! вiдповiдапьностi бiзнесy: "1) глобальна модель, яка ^рунтуеться на етичнiй поведЫц та добровiпьнiй irn-цiативi глобальних корпорацй передбачае практику щодо полтшення умов працi, yправпiння охороною на-вколишнього середовища, розробку проектiв розвитку громад; 2) географiчна модель, яка ^рунтуеться на трьох теорiях: теорп корпоративного егозму (американська модель со^ально! вiдповiдапьностi); теорií корпоративного альтруизму (европейська модель соцiапьноí вщповщальност); теорií розумного егоíзмy (змiшана модель со^ально! вiдповiдапьностi або модель корпоративно! со^ально! вiдповiдапьностi)" [11].
На основi цих трьох теорiй виокремлено три основ-них модепi соцiапьноí вщповщальност бiзнесy: амери-канську, европейську та азiатськy.
Американська модель СВБ фунтуеться на фтантро-пiчномy пiдходi, який передбачае розподт частини при-бутку пiдприемства для iнвестyвання у и сусптьно-кори-снi iнiцiативи. Такого виду дiяльнiсть часто не пов'язана з основною дiяльнiстю пiдприемства i легко може бути згорнута в умовах несприятливо! економiчноí ситyацií в кра^ш або змiни попiтики пiдприемства. В данш модепi СВБ реапiзyеться за допомогою фЫансування рiзнома-нiтних проектв i програм, здiйснення бпагодiйностi, по-пyпяризацií меценатства та спонсорства. Прюритетними напрямками при цьому е: вщповщальнють за продукти компанп (íх безпеку, глобальне лщензування продyктiв, вiдповiднiсть стандартам), захист довктля ("зелений рух", вщновлюваы джерела енергií, використання еколо-пчно чистих продyктiв пiд час виробництва товарiв ком-панií), захист ствробп"нигав (програми навчання, ви-плати бонуав) [10]. Подiбнi види дiяпьностi виходять за рамки вимог законодавства та активно заохочуються су-сптьством i державою.
Слщ вiдмiтити, що в сучасних економiчних умовах американська модель СВБ е найпоширеншою, оскiпьки: по-перше, вона досить легко втлюеться в життя, результата и реапiзацií часто е пyблiчно наочними; по-друге, саме ця модель у разi грамотного и втiпення, знаходить найбiпьш жвавий вщгук з боку населення, громадських оргаызацш i персоналу, оскiпьки дозволяе цим групам сприймати компаыю як таку, що тклуеться про потреби мешкан^в мiста, району або регiонy [14, с. 26].
Деяк наyковцiв видтяють як окрему модель - ка-надську модель СВБ, яка "поеднуе в собi риси амери-кансько! та европейськоí (континентапьноí) моделей" [22]. Для дано! модепi характерна висока активнють де-ржаних структур, як створюють необхiднi умови для по-ширення кращих практик СВБ. Так, в Канадi розробпенi Рекомендацií щодо запровадження со^ально! вщповь дапьностi в дiяльнiсть канадських компанiй (An Implementation Guide for Canadian Business), як мютять практичнi поради про те, як "розробити свiй бiзнес-кейс щодо реапiзацií соцiапьно-вiдповiдапьних iнiцiатив, як сформулювати i в майбутньому застосувати со^ально вiдповiдапьнy стратегiю, а також про те, як вимiряти отриманi результати i поширити кращi практики со^а-пьноí вiдповiдапьностi в бiзнес-товариствi" [26]. Однак при таш активностi держави, ^^атором СВБ все ж таки виступають представники бiзнесy.
Овропейська (континентальна) модель СВБ, на вщ-мЫу вiд американской, ^рунтуеться на державному ме-ркантипiзмi, який проявляеться в тому, що пщприемства сплачують велик податки державi, яка спрямовуе ц грошi на соцiапьнi програми. Основними об'ектами Ыве-стування у данш моделi виступають: персонал, освiта i
наука, технологií. Соцiальна вiдповiдальнiсть у европей-ськiй моделi е частиною стратегií компанií, яка прагне збтьшити прибуток.
Дана модель соцiальноí вщповщальносп орiенто-вана на три сфери прояву со^альних iнiцiатив: еконо-мку, зайнятiсть та охорону навколишнього середовища [11]. Безпосередньо со^альна вiдповiдальнiсть поши-рюеться на умови працi, заробп"ну плату, випуск якiсноí продукцií та надання послуг, охорону навколишнього середовища, зайнятють у конкретному регюы, реалiзацiю соцiальних iнiцiатив населення [13, с. 460].
Основы особливост европейсько'1' моделi: високий рiвень iнтеграцií со^ально1 дiяльностi в загальну стра-тегю розвитку компанп; держава виступае в ролi шсти-туту, що визначае правила поведЫки й стежить за (х^м виконанням; високий рiвень уваги з боку громадськост; економiчне об^рунтування соцiальних заходiв i контроль íхньоí ефективностi; благодiйнi заходи не е розпо-всюдженими через високий рiвень податкiв, вiдсутнiсть пiльг i iнших стимулiв.
У рiзних европейських кражах сповщуються рiзнi прiоритети i цiнностi, якi визначають, як саме працюе бь знес. Тому в рамках европейсько1 моделi соцiальноí вщповщальност подтяють на чотири рiзновиди:
1) британська (англосаксонська) модель, яка сповь дуе визначальну роль бiзнесу в громадi. В рамках моделi реалiзовуеться м'яка полiтика стимулювання, яка спрямована на заохочення пщприемств до активно! уча-стi в житт громади, наприклад, через забезпечення ме-шканцiв робочими мiсцями або добровтьне надання по-трiбних населенню послуг (Великобританiя, lрландiя);
2) скандинавська модель, яка заснована на партнеров Основними принципами в цш моделi виступають рiвнiсть та справедливють. Органiзацií працюють максимально чесно та прозоро, в рамках д^чого зако-нодавства i регулярно сплачують податки у державний бюджет. Держава, у свою чергу, розумно розподтяе податки, забезпечуе населення робочими мюцями, попе-реджуе безробггтя, направляе грошовi потоки у рiзнi га-лузi економiки, сприяючи стабiлiзацií економiчного стану держави та забезпечуе населення со^альними гарант-ями (Данiя, Фiнляндiя, Нiдерланди, Швецiя);
3) нiмецька модель, яка орiентована на реалiза-^ю основних принципiв сталого розвитку. В межах ^е! моделi держава забезпечуе фшансову пiдтримку малого та середнього бiзнесу для реалiзацií пол^ики охорони навколишнього середовища. Уряд фшансуе надання консультативних послуг iз питань збере-ження енергií, навчання, ознайомлення з системою управлшня навколишнiм середовищем та швесту-вання коштiв у вщновлювальш види енергií (Ымеч-чина, Австрiя, Бельгiя, Люксембург);
4) середземноморська модель, яка заснована на врахуваннi штереав рiзних груп зацiкавлених осiб для досягнення громадського консенсусу стосовно СВБ (Франтя, lталiя, lспанiя, Грецiя, Португалiя) [32, с. 108; 29, с. 5].
Азшська (азiатська) модель со^ально1 вщповщаль-ностi бiзнесу ^рунтуеться на тради^ях, культурi та мен-талтет населення. Незважаючи на те, що переважна бь льшiсть науковцiв ототожнюють азiатську i японську мо-делi СВБ, ми погоджуемось iз думкою Жмай О. В., яка стверджуе, що "багатограннють краш Ази не дозволяе видтити одну едину модель СВБ, характерну для всiх азiатських краж, так як вони знаходяться на рiзних рiв-нях розвитку, мають свою специфку, i в багатьох з них
концепцiя соцiально вiдповiдального бiзнесу ще не вко-ренилася в достатнiй мiрi" [6, с. 223]. Тому в межах азй ськоТ (азiатськоТ) моделi СВБ видiляють японську, китай-ську та ангапурську моделi.
Японська модель СВБ е найбтьш розвинутою серед вах азiатських краТн. Для даноТ моделi характернi: знач-ний вплив держави на вс процеси, що пов'язан iз со^а-льною вщповщальнютю; поширенiсть со^ально-побуто-вих iнiцiатив, яга спрямованi на задоволення потреб пра-цiвникiв (надання житла, заохочення розвитку амейних професiйних династiй, оплата навчання дп"ей ствробп--никiв, оплата послуг охорони здоров'я та пенсшного за-безпечення); забезпечення соцiально-побутових благ на колектившй основi; поширення серед компашй практики володiння об'ектами соцiальноТ Ыфраструктури.
Сьогоднi Японiя вважаеться одним iз свiтових лiдерiв в областi еколопчноТ вiдповiдальностi та пiдготовки кор-поративноТ соцiальноТ звiтностi. Японськi компанп вико-ристовують схожi iз захiдними краТнами iнструменти ко-рпоративноТ соцiальноТ полiтики i не обмежуються де-кларуванням своТх iнiцiатив у сферi СВБ, а створюють спе^альы органи контролю за виконанням цих ^^атив. Со^ально вiдповiдальна поведiнка, повага до людей i природи закладенi в тради^ях японськоТ культури, що надае японськоТ моделi СВБ певну специфiку [6, с. 225]. Варто також вщзначити, що практично аналопчна модель реалiзовуеться в Пiвденнiй КореТ.
Китайська модель СВБ передбачае: по-перше, пщт-римку розвитку компанп, в тому чи^ i розвиток со^аль-них послуг, зокрема: вклад у со^альний розвиток, вщра-хування якомога бтьше податкiв, надання якомога бь льше нових робочих мiсць, прагнення приносити бтьше сусптьноТ користi; по-друге, пщтримуеться взаемозв'я-зок розвитку i штереав компанп та персоналу, який вважаеться опорою подальшого прогресу компани; потрете, пiдтримка гармонiйного розвитку пщприемницьких структур включае дбайливе ставлення до еколопчного середовища, особливо в сферi економи ресурсiв, зни-ження забруднення навколишнього середовища, здмс-нення гармошйного поеднання розвитку компанiТ i природного середовища [18].
СЫгапурська модель СВБ формуеться досить швид-кими темпами. Деякi дослiдники стверджують, що ця модель "поеднуе в собi риси американськоТ та британськоТ моделей СВБ" [15], осгальки в Сiнгапурi, як i в Великоб-ританiТ та США, добре розвинут механiзми корпоративного управлЫня та контролю, що зумовило юнування ве-ликоТ кiлькостi публiчних компанш [6, с. 228].У Сiнгапурi нефЫансова звiтнiсть бiльшою мiрою характерна для транснацюнальних компанiй, якi здiйснюють свою еконо-мiчну дiяльнiсть в Сшгапур^ i меншою мiрою для нацю-нальних компанiй краТни.
До складу краТн ЦентральноТ та СхiдноТ Свропи (ЦСС) входять: краТни, якi нещодавно увшшли до складу СС; краТни, яга е кандидатами на вступ в СС; краТни, яга здобули незалежнють пюля розпаду Радянського союзу. В цих краТнах соцiальну вщповщальнють розвивають здебiльшого представництва мiжнародних корпорацм або великi нацiональнi компанiТ. Тому специфiчна вщмн нiсть моделi СВБ краТн ЦСС вщ европейськоТ моделi по-лягае в тому, що транснацюнальш корпорацп в Свропi приймають со^альну вiдповiдальнiсть як частину фто-
софiТ ТхньоТ материнськоТ компанiТ, а в краТнах ЦСС соць альна вщповщальнють - це, головним чином, чинник за-поб^ання ризикам для менеджменту, Ыструмент виходу на европейський ринок або стимул для шновацм бiзнесу.
У краТнах ЦСС експерти видтяють такi моделi СВБ:
1) пострадянська модель СВБ сформувалась на основi спадщини со^алютичних пiдприемств, що ма-ють у своТй структурi такi традицiйно со^ально-спрямо-ванi пщроздти, як дитячi садки, лiтнi табори i пансю-нати, власнi лкарш, будинки культури, клуби тощо. В умовах економiчноТ системи Радянського союзу, со^а-льна вiдповiдальнiсть пiдприемств не розглядалася як особливий вид дiяльностi, вона була державно закрт-леною формою активност виробничого сектора (Укра-Тна, Бiлорусiя);
2) центральноевропейська модель СВБ, яка поед-нуе риси европейськоТ та пострадянськоТ моделей (Сло-ваччина, Чехiя, Польща, Угорщина, Словенiя, Хорватiя);
3) балтшська модель СВБ, яка поеднуе риси скан-динавськоТ та пострадянськоТ моделей (Литва, Латвiя, Естонiя);
4) захщнобалканська модель СВБ, яка е найменш розвинутою моделлю СВБ зi вах моделей, притаманним краТнам ЦСС (Апбашя, Боснiя та Герцеговина, Сербiя, Косово, Македонiя, Чорногорiя, Болгарiя та Румушя).
Бартол Л. прогнозуе, що "з часом за сприятливих умов ц моделi можуть трансформуватись в едину ев-ропейську модель корпоративноТ соцiальноТ вщповь дальностi" [22].
Поширення концепци соцiальноТ вiдповiдальностi бь знесу в свт зумовлюе виникнення вщносно нових моделей СВБ: латиноамериканськоТ, африканськоТ, юламсь-коТ моделi та моделi СВБ краТн БР1КС1.
Латиноамериканська модель СВБ характеризуеться високою активнютю ЗМ1, завдяки яким населення добре знайоме iз основними принципами со^ально вщповща-льного бiзнесу. В науковм лiтературi точаться гострi дис-куси з приводу доцiльностi видiлення латиноамериканськоТ моделi як окремоТ моделi СВБ. Кузнецова Н. В. та Маслова О. В. стверджують, що "дана модель юнуе, i ставлять ТТ в один ряд з американською, европейською та азiатською" [10, с. 22]. Песке Д., навпаки, заперечуе факт юнування такоТ моделк Вчений стверджуе, що "хоча в краТнах ЛатинськоТ Америки со^альний аспект СВБ е бтьш прюритетним, нiж державна полiтика щодо даноТ концепци чи екологiчна складова, ТТ не варто видь ляти в окрему модель" [5]. Ми вважаемо, що дана модель знаходиться на початковому етат свого розвитку, вона ще не напрацювала дiевi мехашзми со^альноТ вщ-повщальност1, яга е специфiчними для краТн даного типу. З часом вона мае ва шанси встати на один рiвень iз аме-риканською та европейською моделями СВБ.
До характерних рис латиноамериканськоТ моделi СВБ належать: вщносна слабгасть приватного сектору при ключовм ролi промислових або Ыших професiйних асоцiацiй; низька штегра^я принципiв соцiальноТ вщпо-вiдальностi бiзнесу у державну полiтику; високий вплив мiжнародних iнституцiй; досить висока обiзнанiсть гро-мадськостi з основними положеннями концепци СВБ, яка пщтримуеться: 1) ставленням засобiв масовоТ шформа-ци, якi постiйно торкаються тематики соцiальноТ вщповь дальностi у бiзнес-оглядах; 2) Ытегрованютю академiч-них iнституцiй: со^альну вiдповiдальнiсть включено до
1 БР1КС - об'еднання (група) краТн, що розвиваються, з1 швидкими темпами економ1чного зростання (Бразил1я, Рос1я, 1нд1я, Китай, ГЛв-денна Африка).
програм бiзнес-шкiл; 3) юнуванням велико!' кiлькостi не-урядових оргашзацш.
Деякi автори видiляють у рамках латиноамериканской' моделi СВБ наступн моделi: 1) наздоганяюча модель (Аргентина, Чил^ Мексика); 2) ходяча (решта кра'1'н Пiвденноï Америки); стiйлова (Центральна Америка й Кариби).
Окремi дослщники видiляють серед свiтових моделей СВБ ще й африканську модель, оскшьки особливо-ст ведення бiзнесу i його спiвробiтництва з органами влади та суспшьством у крашах цього континенту досить зрозумл У цих крашах яскраво виражений дисбаланс: з одшеТ сторони - рiвня економiчних iнвестицiй, з друго'1'
- рiвня дотримання загальних прав людини, i з третього
- ступеня участ держави в цих процесах.
Африканська модель СВБ зосереджена на проектах, пов'язаних з штересами мюцевих громад, наприклад, за-безпечення мюцевого населення чистою питною водою, припинення експлуатацп дитячо'1' працi, доброчиннють та допомога компанiй у сферi охорони здоров'я, боротьба з епiдемiями, голодом тощо. Йдеться про адресне розв'я-зання соцiальних та еколопчних проблем, притаманних найбiднiшим кражам св^у.
1сламська модель СВБ ^рунтуеться на моральних i релИйних iнiцiативах, заснованих на переконанш, що компанiя повинна бути "хорошою" незалежно вiд ïï фь нансових показникiв. На перший погляд може здатися, що юламсьга компанп не орiентованi на отримання при-бутку. Насправдi це не так, прибуток розглядаеться як необхщна умова ведення со^ально вiдповiдального бiз-несу. Виклик шарiату2 та вщображення таква-паради-гми3 в бiзнесi передбачае, що пщприемець не працюе лише за принципом максимiзацiï прибутку, а працюе з метою досягнення щастя у цьому i в майбутньому житт, в якому вш усвщомлюе свою соцiальну i моральну вщповщальнють за добробут iнших (наприклад, споживачiв, спiвробiтникiв, акцiонерiв, мiсцевих громад) [5].
1сламськ експерти активно критикують европейську модель СВБ. Так, на думку Дж. М. Хамбера, "не юнуе абсолютного принципу етики i моралi в поведiнцi захщного так званого соцiально вiдповiдального бiзнесу" [33]. На-уковець рекомендуе, що "компашям необхiдно вщмови-тись вщ пошуку спецiальноï теори моралi для бiзнесу, не намагатись нав'язати використання будь-яких моральних норм, а дозволити компаыям визначати Ух моральну вщповщальнють на свш розсуд" [33].
Модель СВБ краж БР1КС ^рунтуеться на змiцненнi корпоративного управлiння, захист навколишнього середовища i реалiзацiя со^альноТ полiтики стосовно персоналу.
Отже, дослiдивши множину моделей СВБ слщ зазна-чити, що з поширенням концепци СВБ у кожнш краïнi фо-рмуеться своя нацюнальна специфiка соцiальноï вщповщальност та корпоративно!' участ, обумовлена культу-рними цiнностями та тради^ями. Узагальнена кпасифь кацiя моделей СВБ представлена на рис. 1.
Ми пропонуемо подтити вс моделi СВБ на основы та пбриднк Основы моделi - це американська, евро-пейська (континентальна) та азiатська. Ц моделi кардинально вiдрiзняються мiж собою роллю держави у ïï формуванш, ступенем вiдкритостi публiчноï полiтики, рiвнем активностi бiзнесу i громадського сектору у на-прямку впровадження щей софально!' вщповщально-стi бiзнесу. Всi решта моделей, про як йдеться в цiй статтi, ми вважаемо пбридними, тобто вони поедну-ють в собi характернi риси основних моделей СВБ. Так, канадська та британська моделi поеднують в собi риси американсько'1' та европейсько'1' моделей, центра-льноевропейська модель - европейсько'1' та постра-дянськоï моделей, балтшська модель - скандинавсь-ко'1' та пострадянськоï моделей тощо.
Порiвняльна характеристика моделей СВБ представлена в табл. 1.
Вп"чизняна модель СВБ перебувае на стадп форму-вання. Розбудова дано!' моделi мае реальн перспек-тиви: в умовах недостатнього державного фшансування СВБ може виступити дiевим iнструментом вирiшення со-цiальних проблем суспiльства. Але укражськ компанп' недооцiнюють важливiсть соцiальноï вщповщальност i використовують бтьш прагматичнi шструменти - захист прав i законних штереав акцiонерiв, дiяльнiсть органiв управлшня i системи внутрiшнього контролю, розкриття iнформацiï i фiнансову прозорiсть тощо. Представники втизняного бiзнесу поки що не nr^i до обговорення сво'1'х iнтересiв iз широким колом стейкхолдерiв, що може пiдвищити ризик виникнення конфлкту iнтересiв, збiльшення трансакцiйних витрат i, як наслщок, призве-сти до послаблення стйкост компанiï.
За даними дослщження "Розвиток КСВ в УкражГ [7], проведеного центром "Розвиток КСВ", сьогодн СВБ все ще "не стала частиною оргашзацшного управлшня в компашях, оскiльки тльки в половини ком-панiй, з числа тих, як реалiзують полiтику КСВ, е стра-тегiя (пол^ика) соцiальноï вiдповiдальностi, чверть компанiй мае бюджет на виконання програм/заходiв ¡з соцiальноï вiдповiдальностi, а в бтьшост компанiй пошуком iдей для програм з КСВ та розробкою плашв |'х реалiзацiï займаеться керiвництво" [7].
Поступово Украша переймае досвiд шоземних ком-панiй щодо реалiзацiï концепци СВБ. На ринку вже е ком-пани, як працюють у межах дючого законодавства, вщ-повщально сплачують податки, займаються доброчин-ною дтльнютю, використовують PR-менеджмент для покращення зв'язкв ¡з громадськiстю та використовують стратепчний пiдхiд до органiзацiï СВБ. Прикладами таких компашй е: Кивстар, МТС, Оболонь, Ватсонс, Сва, Надра Банк, Ощадбанк, Крафт Фудз Украша, Метшвест, ДТЕК, Група 1 + 1 Мед^, Укрспирт, Молокiя та багато ¡н-ших. Цi пiдприемства е конкурентоспроможними лидерами сво'1'х галузей.
2Шар1ат (араб. правильний шлях, спос1б дм) - комплекс припис1в, що
визначають переконання, а також формують релтйну совють i моральн1 ц1нност1 мусульман.
3Таква (араб. богобоязливiсть, благочестя) - в юламк стан, в якому правовфний мусульманин починае розумгги, що всi його думки, слова i вчинки вщкрит погляду Бога.
Рис. 1. Узагальнена класиф1кац1я сучасних моделей СВБ
Модель краТн ЦСС та СНД
Джерело: узагальнено автором на основ! [2; 3; 4; 8; 11; 13; 17].
На розбудову вп"чизняноТ моделi СВБ впливае багато чиннигав: дюче трудове законодавство, структура еконо-мiки, мiжнароднi iнвестицiТ, неефективнють системи со-цiального захисту, вщсутнють пiдтримки з боку держави та важкий регуляторний тягар. Зважаючи на недотри-мання трудового законодавства, незахищенють пра^в-никiв, гендерну нерiвнiсть, переважання в структурi еко-номiки УкраТни важкоТ промисловостi, низький рiвень ро-звитку соцiального захисту вразливих верств сусптьс-тва, поширення тiньовоТ економки та вiдсутнiсть механь змiв взаемодопомоги оргаызацм i державних iнституцiй, можна стверджувати, що юнують певнi проблеми украТн-ських компанiй iз дотриманням со^альноТ вщповщаль-ностi перед своТми стейкхолдерами.
До перешкод на шляху розбудови в^чизняноТ мо-делi СВБ слщ вiднести: 1) недосконалiсть в^чизняного законодавства в сферi СВБ; 2) вщсутнють единого ви-значення поняття "со^альна вiдповiдальнiсть бiзнесу";
3) не усвщомлення вiтчизняними компанiями перспектив впровадження принцитв соцiальноТ вщповщально-ст у свою дiяльнiсть; 4) низький рiвень поЫформовано-стi вiтчизняних компанш про актуальнi суспiльнi проблеми, яга потребують виршення та не мають достат-ньоТ пiдтримки вщ громадських та негромадських орга-шзацш; 5) вiдсутнiсть дiевого механiзму шформування бiзнесу та суспiльства про принципи та методи СВБ, а також про потенцшш со^альш та благодшш проекти, про реальних iнвесторiв со^альних програм; 6) вщсут-нiсть сформованого та впливового громадського сектору, котрий би популяризував щеТ СВБ, а також спець алю^в, яга професшно б займалися даною проблемою; 7) вщсутнють незалежноТ громадськоТ експертизи соць альних i культурних проек^в та програм; 8) вiдсутнiсть дiевоТ системи оцiнки суспiльством результатiв со^а-льних програм бiзнесу тощо.
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика окремих моделей соц1альноТ в1дпов1дальност1 б1знесу
Назва модел1 Тип модел1 Ключов1 сейкхолдери Роль держави Форми стимулювання СВБ 1н1ц1атор СВБ 1нструменти СВБ Прюритетж напрямки СВБ
Основн модел1 СВБ
Американська модель Орипнальна Акц1онери, спожи-вач1, ЗМ1, м1сцев1 громади, малозабез-печен1 громадяни МУмальне втру-чання Податков1 п1льги, в1дм1на штраф1в, система публ1ч-них рейтинпв компан1й за р1внем СВБ Б1знес Благод1йництво Меценатство Спонсорство В1дпов1дальн1сть за проду-кти, захист довк1лля, за-хист сп1вроб1тник1в
Свропейська модель Орипнальна Споживач1, прац1в-ники, держава, гро-мадськ1 орган1зац1Т Активна пщтримка Законодавче встанов-лення норм та стандарт1в Держава та шсти-тути громадянського сусптьства Соц1альне страхування Людський кап1тал, права людини, розвиток осв1ти 1 науки, природо-охоронна д1яльнють
Аз1атська модель Орипнальна Прац1вники, спожи-вач1, м1сцев1 громади М1н1мальне втру-чання Соц1альн1 та еколог1чн1 стандарти 1н1ц1ативи компан1й детерм1нуються тра-диц1ями Внутр1шн1 корпоративн1 директиви Еколог1я та трудов! в1дно-сини
Пбридн/ модел1 СВБ
Британська модель Поеднання американ-ськоТ та европейськоТ моделей Споживач1, д1лов1 партнери, профспь лки, ЗМ1 Активна пщтримка, обмежене регулю-вання Птьговий режим оподат-кування для компанш, як1 ведуть св1й б1знес соц1а-льно в1дпов1дальност1 Б1знес Корпоративы соц1альн1 1нвестиц1Т Соц1ально-в1дпов1дальн1 1н-вестиц1йн1 фонди, поши-рення навчальних курс1в 1з СВБ у систем! б1знес-осв1ти, сп1впраця з1 стейкхолдерами
Пострадянська модель Поеднання американ-ськоТ, европейськоТ та аз1атськоТ моделей Органи державноТ та мюцевоТ влади, профсп1лки Держава як замов-ник, контролер та бенефец1ар СВБ Законодавче встанов-лення еколог1чних 1 соц1а-льних норм та стандарт1в Представництва м1жнародних корпо-рацш, велик! нац1о-нальн1 компан1Т Неформальне залу-чення приватного кат-талу до фшансування державних проект1в Захист довктля, захист сп1вроб1тник1в
Латиноамериканська модель Поеднання американ-ськоТ та европейськоТ моделей Споживач1, прац1в-ники, громадськ1 ор-ган1зацГТ Пасивна (вщсутнють системноТ пщтримки 1н1ц1атив в сфер1 СВБ) - Б1знес (велик! ТНК) у в1дпов1дь на запит ринку Благод1йництво, корпо-ративний патронаж Захист сп1вроб1тник1в, бо-ротьба з б1дн1стю
Джерело: узагальнено та доповнено автором на основ! [2; 3; 4; 8; 11; 13; 17].
Як бачимо, на сьогоднiшнiй день перешкод досить багато i вони е досить суттевими. Для того, щоб Ух подо-лати, необхщно:
- на загальнодержавному рюш: 1) створити норма-тивно-правову базу, яка б популяризувала та стимулю-вала впровадження на втизняних пщприемствах прин-цитв соцiальноï вiдповiдальностi; 2) прийняти Нацюна-льну стратегiю соцiальноï вiдповiдальностi; 3) провести просв^ницьку компанiю для сусптьства про сутнiсть та способи реалЬаци соцiальноï вiдповiдальностi; 4) розро-бити та впровадити рейтинг СВБ та передбачити наго-родження переможцю; 5) розвивати партнерськ стосу-нки м^ вiтчизняними компанiями, громадськими оргаш-зацтми та органами влади в сфер¡ СВБ;
- на локальному рюнк 1) активно вивчати та адап-тувати зарубiжний досвiд та досвщ зарубiжних компанiй, якi працюють на територп Украши, в сферi СВБ; 2) ство-рювати в структур¡ вiтчизняних компанiй спецiальнi пщ-роздти, якi б займалися напрямом соц^льноТ вщповща-льностi; 3) запроваджувати практику складання та опри-люднення щорнних соцiальних звiтiв компанiй, що впро-ваджують принципи СВБ.
Проте одним ¡з найголовнiших крогав е змiнна цшню-них орюнтацш самих пiдприемцiв, якi повиннi розум™ всю необхiднiсть такого ведення бЬнесу.
Висновки i дискусiя. Отже, впровадження концепци соц^льноТ вiдповiдальнiсть бiзнесу в УкраТш е потребою не лише для сусптьства, але й для оргашзацш, як пра-гнуть займати лщирук^ позицiï на ринку, мати конкуренты переваги та залучати бтьшу частину споживачiв. Ця концепци покликана змiнити бачення бiзнесу, зробити його не лише комерцшною, прибутковою дтльнютю, а й соцiальною, яка може приносити користь громадянам, сусптьству загалом. Ниш ¡снуе багато соц^льно-еконо-мiчних проблем, якi держава виршити не в змозi, тому сусптьство, пiд впливом формування нацiонального ме-нталiтету та розвитку соцiалiзацiï, очкуе допомоги вiд ко-мерцiйних структур. Вп"чизняш компанп повиннi залучати досвщ ¡ноземних компанiй та поширювати його, пе-реймати стандарти та впроваджувати Ух у дтльнють. Со-цiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу повинна контролюва-тися та регулюватися мiсцевими та державними органами влади належним чином. На наш погляд, завдяки зусиллям украТнських пщприемств та держави, концеп-цт соц^льноТ вiдповiдальностi бЬнесу буде головним орiентиром i чинником модершзацп економiки Украши.
Список використаних джерел:
1. Архп"ектошка управлiння збалансованим розвитком нацюналь-ноТ економiки: монография / Т. Л. Желюк, П. П. Микитюк, Р. Р. Августин та ¡н.; за ред. Т. Л. Желюк. - Терношль: Крок, 2017. - 338 с.
2. Волинець У. Моделi со^альноТ вщповщальност / У. Волинець // Вюник Львiвського нацiонального аграрного унiверситету. Сер: Еконо-мiка АПК. - 2013. - № 20(1). С. 117-122. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vlnau_econ_2013_20(1)_21.
3. Ворончак 1.О. Нацюнальш моделi со^альноТ вiдповiдальностi бiзнесу: особливост та механiзм формування / 1.О. Ворончак // Економiка i сусптьство. 2018. - Випуск № 17. URL: http://economyandsociety.in.ua/ journal/17_ukr/4.pdf
4. Гордiенко Л. А. Моделi корпоративно!' со^альноТ вщповщально-стi / Л.А. Гордiенко // Вiсник Одеського нацюнального унiверситету. Се-рiя: Економiка. - 2014. Т. 19, Вип. 2(5). - С. 34-38. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vonu_econ_2014_19_2(5)_9.
5. Движущие силы социальной ответственности в Чили. Интервью с Д.Песке, директором Центра КСО при университете в Чили. Экспертно-аналитический портал Csr-review, 2012. URL: http://csr-review.net/o-portale.html
6. Жмай О. В. Корпоративна со^альна вщповщальнють в краТнах Азп / О.В. Жмай // Ринкова економка: сучасна теорiя i практика управляя. - 2017. - Т. 16, вип. 1. - С. 220-235. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ rectpu_2017_16_1_18.
7. ЗЫченко А. Розвиток КСВ в Укран 2010-2018 / A.3ÍH4eHKO, М. Саприкiна. - К.:Видавництво "Юстон", 2017. - 52 с.
8. Коваленко 6. В. Зарубiжний досвщ формування нацюнальних моделей корпоративно'!' со^альноТ' вiдповiдальностi / 6.В. Коваленко // Мехашзм регулювання економiки. - 2016. - № 1. - С. 106-112.
9. Колот А. М. Корпоративна со^альна вщповщальнють: еволю^я та розвиток теоретичних поглядiв / А. М. Колот // Економiчна теорiя. -2013. - № 4. - С. 5-26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2013_4_2.
10. Кузнецова Н. Модели корпоративной социальной ответственности / Н. Кузнецова, Е. Маслова //Вестник Томского государственного университета. Экономика. - 2013. - № 4 (24). - С. 22-36.
11. Ласукова А. С.Порiвняльний аналiз моделей корпоративно'' со-^ально!' вщповщальност в банках св^ / А.С. Ласукова // Вюник Запор^ зького нацюнального ушверситету: Економiчнi науки. - 2012. - № 3 (15).
- С. 181-188.
12. Охрiменко О.О. Со^альна вщповщальнють: навч. поЫб / О.О. Охрименко, Т.В. 1ванова // Нацюнальний техшчний ушверситет Ук-ра'ни "Ки'вський полiтехнiчний Ыститут". - 2015. - 180 с.
13. Попадюк О.В. Моделi со^ально''' вiдповiдальностi бiзнесу / О.В. Пападюк // Електронне наукове фахове видання Микола'вського нацiонального унiверситету iменi В.О. Сухомлинського "Глобальш та на-цюнальш проблеми економiки". - 2016. - Вип. 13. - С. 459-462.
14. ПоЫбник iз КСВ. Базова шформа^я з корпоративно''' со^ально''' вщповщальност / гол. автор.: Лазоренко О., Колишко Р., та iн. // К.: Ви-давництво "Енергiя", 2008. - 96 с.
15. Смирнова Е. В. Социальная ответственность бизнеса в странах Центральной Азии: сравнительный анализ / Е.В. Смирнова // Вестник КазНУ (серия экономическая). - 2015. - №2 (108). - С. 118-126.
16. Толуб'як В. С. ФЫансове та Ыституцшне стимулювання со^аль-но''' вщповщальност бiзнесу в крашах бвропейського Союзу / В. С. Толуб'як, О. Ф. Овсянюк-БердадЫа // Причорноморськ економiчнi студи. -2016. -Вип. 4. - С. 35-39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2016_4_9.
17. Урусова З. П. Сучасш тенденцп розвитку концепцш со^ально''' корпоративно''' вщповщальност /З.П. Урусова, М.Ю. Вернидуб // 1нвести-цп: практика та досвщ. - 2017. - № 9. - С. 50-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2017_9_11.
18. Цуциева О. Т., Гобозова А. З. Сравнительный анализ моделей корпоративной социальной ответственности / О.Т. Цуциева, А.З. Гобо-зова // Международный научно-исследовательский журнал. - 2013. -№ 6 (13) 2013. Ч. 2. - С. 91-96.
19. Шандова Н. В. Со^альна вщповщальнють: навч. поЫб. / Н. В. Шандова, Г. В. Жосан; Херсон. нац. техн. ун-т. - Херсон: Вишемир-ський В.С., 2015. - 306 с.
20. Ackerman R. W. How companies respond to social demands / R.W. Ackerman. - HarvardBusinessReview, 1977. - Vol. 51 (4). - Р. 88-89.
21. Asyraf Wajdi Dusuki. What Does Islam Say about Corporate Social Responsibility? / A. W. Dusuki // Review of Islamic Economics. - 2008. -Vol. 12, №.1. URL: http://kantakji.com/fiqh/Files/Accountancy/0308611.pdf
22. Bartol L. Three CSR Models in New European Union Member States and Candidate Countries / L. Bartol // CSR Papers 43.2008, December 2008. URL: http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/CSRPapers/default.htm.
23. Bidhan L. Parmar, R. EdwardFreeman, Jeffrey S. Harrison, Andrew C. Wicks, Lauren Purnell & Simonede Colle. Stakeholder Theory: TheStateoftheArt / L.P. Bidhan, R.E. Freeman, J.S. Harrison, A.C. Wicks, L. Purnell. S. Colle. Academy of Management Annals, 2010. - Vol. 4:1. - P.403-445.DOI: 10.1080/19416520.2010.495581
24. Bowen Howard R. Social Responsibilities of the Businessman / H.R. Bowen. - N.Y.: Harper & Row, 1953. -298 p. DOI: 10.2307/j.ctt20q1w8f
25. Carroll A. B. Corporate Social Responsibility: Evolution of a Definitional Construct / A.B. Carroll. - Business & Society, 1999. - Vol. 38 (3). - P. 268-295. DOI: 10.1177/000765039903800303
26. Corporate social responsibility (CSR). An implementation guide for Canadian business / Indastry Canada, 2014. URL: https://www.ic.gc.ca/ eic/site/csr-rse.nsf/vwapj/CSRImplementationGuide.pdf/$file/ CSRImplementationGuide.pdf
27. Davis K. Can business afford to ignore social responsibilities? / K. Davis // California Management Review.- 1960. - Vol. 2 (3). - Р.71. DOI: 10.2307/41166246
28. Davis K. The case for and against business assumption of social responsibilities / K. Davis. - Academy of ManagementJournal, 1973. -Vol. 16 (2). - Р. 313.
29. Davis K. Understanding the social responsibility puzzle: what does the businessman owe to society / K. Davis. - Business Horizons, 1967. -Vol. 10 (4). - Р. 46-47.DOI: 10.1016/0007-6813(67)90007-9
30. Elkington J. Towards the Sustainable Corporation: Win-Win-Win Business Strategies for Sustainable Development / J. Elkington. - 1994. -Vol. 36 issue: 2. - P. 90-100. DOL: 10.2307/41165746
31. Frederick W. C. From CSR-1 to CSR-2: thematuringofbusiness-and-societythought / W.C. Frederick. - BusinessandSociety, 1994. - Vol. 33 (2).
- Р. 150-164. DOI: 10/1177/000765039403300202
32. Freeman R., Edward and McVea, John, A Stakeholder Approach to Strategic Management / R.E. Freeman, J. McVea. - Darden Business School Working Paper, 2001. № 01-02. DOL: 10/2139/ssrn.263511
33. Humber, James M. "Beyond Stock holders and Stakeholders: A Pleafor Corporate Moral Autonomy" / J.M. Humber //Journal of Business Ethics, 2002.- Vol. 36 (3). - P. 215.
34. Schwartz M., Carroll A. Corporate social responsibility: a three-domain approach / M. Schwartz, A. Carroll. -Business Ethics Quarterly, 2003.
- Vol. 13 (4). - P. 503-530. DOL: 10.5840/beq200313435
35. Sethi S. P. Dimensions of corporate social performance ananalytical framework / S.P. Sethi. - California Management Review, 1975. - Vol. 17 (3).
- P. 58-64. DOL: 10.2307/41162149
36. Wood D.J. Corporate social performance revisited / D.J. Wood. -Academy of Management Review, 1991. - Vol.16 (4). - P. 693.DOI: 10.5465/amr.1991.4279616
Received: 12/03/2019 1st Revision: 27/06/2019 Accepted: 02/07/2019
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Жуковская, канд. экон. наук, доц., К. Величко, экономист
Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, Украина
СОВРЕМЕННЫЕ МОДЕЛИ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ БИЗНЕСА: КЛАССИФИКАЦИЯ И СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
Введение. Сегодня социальная ответственность выступает неотъемлемой частью имиджа предприятия и повышает его доходность. Различные аспекты социальной ответственности бизнеса исследовали как зарубежные, так и отечественные ученые, но несмотря на множество такого вида работ, на сегодняшний день в современной научной литературе отсутствуют комплексные исследования, посвященные обобщению и систематизации множества существующих моделей социальной ответственности бизнеса.
Цель: критический анализ моделей социальной ответственности, которые наработала мировая практика, разработка единой обобщенной классификации, сравнительная характеристика отдельных моделей социальной ответственности бизнеса, исследования особенностей функционирования отечественной модели социальной ответственности, выявление ее недостатков и разработка рекомендаций по их ликвидации с учетом мировых тенденций.
Метод (методология). Для достижения поставленной цели использованы следующие общенаучные и специальные методы: индукции и дедукции, логическое обобщение, анализ и синтез, сравнение, группировка. С помощью метода классификации систематизированы модели социальной ответственности бизнеса. С помощью метода сравнения осуществлено сопоставление основных признаков отдельных моделей социальной ответственности бизнеса, выделены их общие и отличительные черты.
Результаты. Проанализированы модели социальной ответственности бизнеса. Разработана обобщенная классификация моделей социальной ответственности бизнеса. Осуществлена сравнительная характеристика отдельных моделей социальной ответственности бизнеса, выделены их общие и отличительные черты.
Ключевые слова: социальная ответственность бизнеса, американская модель, европейская модель, азиатская модель.
A. Zhukovska, PhD in Economics, Associate Professor, К. Velichko, economist
Ternopil National Economic University, Ternopil, Ukraine
MODERN MODELS OF BUSINESS SOCIAL RESPONSIBILITY: CLASSIFICATION AND COMPARATIVE ANALYSIS
Introduction. Today, the social responsibility is an integral part of the company's image and increases its profitability. Different aspects of the business social responsibility were examined both by the foreign nanddomestic scientists, but despite many kinds of the research on this issue, today in the modern scientific literature there are no comprehensive studies devoted to the generalization and systematization of a plurality of existing models of the business social responsibility.
Objective: a critical analysis of the social responsibility model shaving emerged from the world practice, the development of a single generalized classification, a comparative analysis of the individual models of the business social responsibility, the study of the peculiarities of the functioning of the domestic model of social responsibility, the identification of its weak points and the development of the recommendations for their elimination, taking into account the global practice.
Methods (methodology) of research. To achieve the above noted objective, the following general scientific and special methods are used: the induction and deduction, logical generalization, analysis and synthesis, comparison, grouping. Using the classification method, a generalized classification of business social responsibility models has been developed. Using the comparison method, the main feature so individual models of corporate social responsibility are compared; their common and distinctive features are highlighted.
Findings. The models of the business social responsibility are analyzed. The generalized classification of the models of business social responsibility is developed. The comparative analysis of the individual models of business social responsibility are carried out, their common and distinctive features are highlighted.
Keywords: business social responsibility, American model, European model, Asiаn model.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription:
1. Zhelyuk T.L., Mykytyuk P.P., Avgustyn R.R. tain., 2017. Arxitektonika upravlinnya zbalansovanym rozvytkom nacionalnoyi ekonomiky. Ternopil: Krok, 338 s.
2. Volynecz U., 2013. Modeli socialnoyi vidpovidalnosti. Visnyk Lvivskogo nacionalnogo agrarnogouniversy'tetu. Ser: Ekonomika APK. № 20(1). S. 117-122. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_econ_2013_20(1)__21.
3. Voronchak I.O., 2018. Nacionalni modeli socialnoyi vidpovidalnosti biznesu: osoblyvosti ta mexanizm formuvannya. Ekonomika i suspilstvo. Vypusk № 17. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal/17_ukr/4.pdf
4. Gordiyenko L.A., 2014. Modeli korporatyvnoyi socialnoyi vidpovidalnosti. Visnyk Odeskogo nacionalnogo universytetu. Seriya: Ekonomika. T. 19, Vyp. 2(5). S. 34-38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2014_19_2(5)__9.
5. Dvyzhushhye sylsocyalnoj otvetstvennosty v Chyly. Yntervyu s D.Peske, dyrektorom Centra KSO pry unyversytete v Chyly. Ekspertno-analytycheskyjportalCsr-review, 2012. URL: http://csr-review.net/o-portale.html
6. Zhmaj O.V., 2017. Korporatyvna socialna vidpovidalnist v krayinax Aziyi. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya i praktyka upravlinnya. T. 16, vyp. 1. S. 220-235. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rectpu_2017_16_1_18.
7. Zinchenko A., Saprykina M., 2017. Rozvytok KSV v Ukrayini: 2010-2018. K.: Vydavnycztvo "Yuston". 52 s.
8. KovalenkoYe. V., 2016. Zarubizhnyj dosvid formuvannya nacionalnyx modelej korporatyvnoy i socialnoyi vidpovidalnosti. Mexanizm regulyuvannya ekonomiky. № 1. S. 106-112.
9. Kolot A.M., 2013. Korporatyvna socialna vidpovidalnist: evolyuciya ta rozvytok teoretychnyx poglyadiv. Ekonomichna teoriya. № 4. S. 5-26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2013_4_2.
10. Kuzneczova N., Maslova E., 2013. Modely korporatyvnoj socyalnoj otvetstvennosty. Vestnyk Tomskogo gosudarstvennogo unyversyteta. Эkonomyka. № 4 (24). S. 22-36.
11. Lasukova A.S., 2012. Porivnyalnyj analiz modelej korporatyvnoyi socialnoyi vidpovidalnosti v bankax svitu. Visnyk Zaporizkogo nacionalnogo universytetu: Ekonomichni nauky. № 3 (15). S. 181-188.
12. Oxrimenko O.O., Ivanova T.V., 2015. Socialna vidpovidalnist. Nacionalnyj texnichnyj universytet Ukrayiny "Kyyivskyj politexnichnyj instytut". 180 s.
13. Popadyuk O.V., 2016. Modeli socialnoyi vidpovidalnosti biznesu. Elektronne naukove faxove vydannya Mykolayivskogo nacionalnogo universytetu imeni V.O. Suxomlynskogo "Globalni ta nacionalni problem ekonomiky". Vyp. 13. S. 459-462.
14. Lazorenko O., Kolyshko R. tain., 2008. Posibnykiz KSV. Bazova informaciya z korporatyvnoyi socialnoyi vidpovidalnosti. K.: Vydavnycztvo "Energiya", 96 s.
15. Smyrnova E.V., 2015. Socyal'nay aotvetstvennost byznesa v stranax Centralnoj Azyy': sravnytelnj analyz. Vestnyk Kaz NU (seryya эkonomycheskaya). № 2 (108). S. 118-126.
16. Tolubyak V.S., Ovsyanyuk-Berdadina O.F., 2016. Finansove ta instytutsiyne stymulyuvanny asotsialnoyi vidpovidalnosti biznesu v krayinakh Yevropeyskoho Soyuzu. Prychornomorski ekonomichni studiyi. Vyp. 4. S. 35-39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2016_4_9.
17. Urusova Z. P., 2017. Suchasni tendenciyi rozvytku koncepcij socialnoyi korporatyvnoy ividpovidalnosti. Investyciyi: praktyka ta dosvid. № 9. S. 50-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2017_9_11.
18. Czucyeva O.T., Gobozova A.Z., 2013. Sravnytelnj analyz modelej korporatyvnoj socyalnoj otvetstvennosty. Mezhdunarodnj nauchno-yssledovatelskyj zhurnal. № 6 (13) 2013. Ch. 2. S. 91-96.
19. Shandova N.V., Zhosan N.V., 2015. Socialna vidpovidalnist. Xerson. nacz. texn. un-t. Xerson: Vyshemyrskyj V.S. 306 c.
20. Ackerman R.W., 1977. How companies respond to social demands. Harvard Business Review. Vol. 51 (4). pp. 88-89.
21. Asyraf Wajdi Dusuki. What Does Islam Say about Corporate Social Responsibility?, 2008.Review of Islamic Economics. Vol. 12, №.1. URL: http://kantakji.com/fiqh/Files/Accountancy/0308611.pdf
22. Bartol L., 2008.Three CSR Models in New European Union Member States and Candidate Countries. CSR Papers 43.2008. URL: http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/CSRPapers/default.htm.
23. Bidhan L. Parmar, R. EdwardFreeman, Jeffrey S. Harrison, Andrew C. Wicks, Lauren Purnell & Simonede Colle, 2010. Stakeholder Theory: The State of the Art. The Academy of Management Annals. Vol. 4:1. pp.403-445.D0I: 10.1080/19416520.2010.495581
24. Bowen Howard R., 1953. Social Responsibilities of the Businessman. N.Y.: Harper & Row. 298 p. DOI: 10.2307/j.ctt20q1w8f
25. Carroll A. B., 1999. Corporate Social Responsibility: Evolutionof a Definitional Construct. Business & Society. Vol. 38 (3). pp. 268295. DOL: 10.1177/000765039903800303
26. Corporate social responsibility (CSR), 2014. An implementation guide for Canadian business. Industry Canada. URL: https://www.ic.gc.ca/eic/site/csr-rse.nsf/vwapj/CSRImplementationGuide.pdf/$file/CSRImplementationGuide.pdf
27. Davis K., 1960. Can business afford to ignore social responsibilities? California Management Review. Vol. 2 (3). p.71. DOI: 10.2307/41166246
28. Davis K., 1967. Understanding the social responsibility puzzle: what does the businessman owe to society. Business Horizons. Vol. 10 (4). pp. 46-47.DOI: 10.1016/0007-6813(67)90007-9
29. Davis K., 1973. The case for and against business assumption of social responsibilities. Academy of Management Journal. Vol. 16 (2). p. 313.
30. Elkington J., 1994. Towards the Sustainable Corporation: Win-Win-Win Business Strategies for Sustainable Development. Vol. 36 issue: 2. pp. 90-100. DOL: 10.2307/41165746
31. Frederick W. C., 1994.From CSR-1 to CSR-2: the maturing of business and society thought. Business and Society. Vol. 33 (2). pp. 150-164. DOI: 10/1177/000765039403300202
32. Freeman R., Edward and McVea, John. 2001. A Stakeholder Approach to Strategic Management. Darden Business School Working Paper. № 01-02. DOL: 10/2139/ssrn.263511
33. Humber, James M., 2002. Beyond Stockholders and Stakeholders: A Pleafor Corporate Moral Autonomy. Journalof Business Ethics, Vol. 36 (3). p. 215.
34. Schwartz M., Carroll A., 2003.Corporatesocialresponsibility: a three-domainapproach.BusinessEthicsQuarterly. Vol. 13 (4). pp. 503530. DOL: 10.5840/beq200313435
35. Sethi S. P., 1975.Dimensions of corporate social performance ananalytical framework. California Management Review. Vol. 17 (3). pp. 58-64. DOL: 10.2307/41162149
36. Wood D.J., 1991. Corporate social performance revisited. Academy of Management Review. Vol.16 (4). pp. 693. DOI: 10.5465/amr.1991.4279616
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 4(205): 20-26
УДК 338.4:658.6
JEL classification: D20, L 83
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/205-4Z3
A.O. Moscardini, Visiting Professor ORCID iD 0000-0003-4951-0848 Northumbria University, UK, K. Lawler, Professor ORCID iD 0000-002-3409-6755 CBA, University of Kuwait, Kuwait, T. Vlasova, Visiting Research Fellow ORCID iD 0000-0002-5000-6756 Northumbria University, UK, E. Merza, Professor ORCID iD 0003-3154-8741 CBA, University of Kuwait, Kuwait
THE FUTURE OF ECONOMIC MODELLING
This is the third in a trilogy of papers concerning the reform of Economics. This paper tackles the subject of Economic modelling, If modelling is a representation of reality then the concept of "what is real" must be discussed. A description of the purpose of modelling and the processes involved in creating models then follows. The debate then switches to Economic modelling, its purpose and its effectiveness. Traditional Economic modelling is still a useful tool for understanding and teaching but Data Analytics and intelligent algorithms are better for economic predictions.
Key words Ontology of Economics, Epistemology of Economics, Knowledge., Modelling.
1. Introduction
Economics is a young subject, often dated to the publication of "The Wealth of Nations" by Adam Smith in 1776. and was an attempt to understand economic reality [21]. Recently, there has been a groundswell of opinions about the poor state of Economics, both in theory and in practice [ll, 15,18.,8, 12]. Among other things, Economics
is accused of not being a Science, of using wrong assumptions, misusing mathematics and not being a reliable predictor of events. Some pertinent questions are: a) Is Economics fulfilling its original purpose? Is it possible to understand reality? Various views are discussed in section two
© Moscardini A.O., Lawler K., Vlasova T., Merza E., 2019
