CC BY
49
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Arkhyereev, S. 2004. Transactional architectonics. Economic theory, vol. 1, pp. 69-83.
2. Varnalii, Z. 2017. Tax system of Ukraine: problems of functioning and ways of reform. Economy and region, vol. 5 (66), pp. 19-24.
3. Varnalii, Z., Savych, I. 2014. Current status and factors of shadow budget relations in Ukraine. Herald of Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. 164, pp. 19-24. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11Z1
4. Hrytsenko, A. 2006. Institutional architectonics: subject, basic laws, methodology. Academic works of the Donetsk National Technical University (economic series), vol. 103 (1), pp. 31-37.
5. Hrytsenko, A. 2013. Hierarchy and networks in the institutional architectonics of economic systems. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine, 580 pp.
6. Hrytsenko, A. 2008. Institutional architectonics and dynamics of economic transformation. Kharkiv: Fort, 928 pp.
7. Ivanov, Y., Tyshchenko, A. 2015. Modern problems of tax policy. Kharkiv: Inzhekt, 327 pp.
8. The Constitution of Ukraine 254k-96vr of 28 June 1996 [online] Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1 %80http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [Accessed 1 March 2018].
9. Krysovatyi, A., Sydorovych, O. 2014. Methodological toolkit of the newest taxation paradigm. Economic theory, vol. 4, pp. 36-48.
10. Melnyk, V., Koshchuk, T. 2016. Ukraine's tax policy in terms of implementation the Association Agreement with European Union. Finance of Ukraine, vol. 7, pp. 7-25.
11. Liutyi, I. 2009. Tax System. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 456 pp.
12. Andushchenko, V. 2015. Tax System. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 416 pp.
13. Baranova, V. 2014. Tax System. Odesa: VMV, 344 pp.
14. The Tax Code of Ukraine 2755-VI of 2 December 2010 [online] Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [Accessed 1 March 2018].
15. Prykaziuk, N. 2017. Insurance system of Ukraine: theory, methodology, practice. Kyiv: Lohos, 611 pp.
16. Maiburov, I., Ivanov, Y. 2011. Reforming of tax systems: theory, methodology and practice. Kyiv: Kondor, 352 pp.
17. Sidelnykova, L., Kostina, N. 2012. Tax System. Kyiv: Lira, 576 pp.
18. Sokolovska, A. 2004. State Tax System: Theory and practice of formation. Kyiv: Znannia-Pres, 454 pp.
19. Shvabii, K. 2012. Directions of the tax system reformation in the conditions of post-crisis Ukraine's economy recovery. Finance of Ukraine, vol. 11, pp. 52-58.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 12-19 УДК 331.1; 334
JEL classification: D 630; H 100
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2Z2
Н. Гражевська, д-р екон. наук, проф.
ORCID iD 0000-0003-2549-8055 КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв,
А. Мостепанюк, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0001-5327-2534 Прне Американський ужверситет (GAU), Турецька Республ^а ^вшчного Kinpy
КОРПОРАТИВНА СОЦ1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЯК ЧИННИК НАГРОМАДЖЕННЯ НОВ1ТН1Х ФОРМ КАП1ТАЛУ В СУЧАСН1Й РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Висвтлено роль i значения корпоративноi соцально)' в/дпов/дальност/ (КСВ) як важливого чинника нагромадження /нтелектуального, социального, репутацшного та культурного каптал/в, що забезпечують п/двищення глобальноi кон-курентоспроможностi сучасних ринкових економ/к. Проанал/'зовано свтовий досв/д розвитку КСВ у контекст/ зростан-ня р/вня дов/ри в суспльствакумулювання та ефективноi реал/зацП' соц/ального кап/талу. Висвтлено особливост/ розвитку КСВ в Укра/н/ та об^рунтовано пршритетн заходи держави щодо стимулювання соц/альноi в/дпов/дальност/ б/знесу як фактора накопичення новтнх форм капталу з метою нновацшно)'модерн/'заци нац/онально/ економ/ки.
Ключов/ слова: корпоративна соцальна в/дпов/дальнсть; новтн/ форми капталу; нтелектуальний кап/тал; со-ц/альний кап/тал; репутац/йний каптал; культурний каптал.
Вступ. Перехщ до шформацмноТ економки та виче-рпання традицшних джерел економiчного зростання привертають увагу дослщнигав до проблем диверсифь кацп катталу, зростання ролi та значення його нов^шх форм, а саме: людського, Ытелектуального, со^ально-го, репутацмного, культурного капiталiв, яга визначають специфку й перспективи розвитку людськоТ цив^зацп у XXI ст. [1, с. 16]. Це пщтверджуе практика господар-ського розвитку успшних краТн, у структурi нацюналь-ного багатства яких нематерiальнi активи посщають переважаючу частку. Так, за розрахунками фахiвцiв Свппвого банку, частка со^ального катталу в рiзних його проявах становить 60-80 % нацюнального багатства розвинених краТн св^у, що забезпечуе та пщтримуе Тхню глобальну конкурентоспроможнють, сприяе Тх еко-номiчнiй стшкосп, постмному пщвищенню рiвня та яко-ст життя населення [2].
Важливим джерелом нагромадження й реалiзацiТ новп"шх форм катталу е корпоративна со^альна вщпо-вщальнють (КСВ) як У^атива приватного бiзнесу, спрямована на виршення нагальних сусптьних про-
блем. 1деться про забезпечення населення сусптьними благами, яга держава неспроможна надати в повному обсяз^ боротьбу iз дискримша^ею та со^альною нерь внютю, захист прав людей, пщвищення якост життя пра^внигав та Тхых сiмей, мiсцевих громад i суспiльства в цiлому. Загальновизнано, що розвиток СКВ сприяе налагодженню со^альних зв'язкiв та професiйних мереж, пщвищуе рiвень довiри до компашй та Тх ствроб^-нигав, а в подальшому також i до державного сектору, який мотивуе та заохочуе приватний сектор бути со^а-льно вщповщальним. Показовим у цьому план е той факт, що керiвництво найбтьшого за галькютю пра^в-никiв i сумою активiв фiнансового конгломерату Ымеч-чини Дойче Банку трактуе корпоративну вщповщаль-нють не як благодiйнiсть, а як свм внесок у суспiльний розвиток та свое власне майбутне, акцентуючи увагу на тому, що його мета "як компанп високоТ со^альноТ вщ-повiдальностi - створити со^альний каттал" [3].
Вiдтак дослiдження корпоративно!' со^альноТ вщпо-вiдальностi як важливого чинника нагромадження новь тнiх форм капралу в сучаснiй ринковiй економiцi е на© Гражевська Н., Мостепанюк А., 2018
гальним завданням економiчноí теорп та господарськоТ практики. Цi проблеми е надзвичайно актуальними для УкраТни, зважаючи на необхiднiсть ТТ посткризовоТ мо-дернiзацií та успiшноí штеграцп до глобального свтэго-сподарського середовища. За умов, коли держава не в змозi в повному обсязi забезпечити реалiзацiю цiлей сталого розвитку, пщтримка iнiцiатив приватного сектору щодо нагромадження та ефективноТ реалiзацií Ыте-лектуального, соцiального й репутацмного капiталiв постае важливим чинником пщвищення конкуренто-спроможностi нацiональноí економiки та зростання до-бробуту населення.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Проблемам розвитку капiталу та диверсифкацп його форм у сучаснiй ринковм економiцi присвяченi працi багатьох зарубiжних i вiтчизняних дослiдникiв. Як вщомо, досль дження iнтелектуального капiталу було започатковано вщомими захiдними вченими Дж. Гелбрейтом, Л.Едвiнссоном, М. Мелоуном, Е. Брукшг, якi трактували його як сукупнють нематерiальних (iнтелектуальних) активiв, що пщсилюють конкурентоспроможнiсть та продуктивнiсть компани, iнтегруючи в собi структурний (шфраструктурний) та людський капiтали [4].
Першопрохщцями у сферi дослiдження соцiального катталу були П. Бурдье, Дж. С. Колмен, Р. Патнам, Дж. Тернер, Ф. Фукуяма та iншi вiдомi вченг Так, П. Бурдье запровадив цей термiн для позначення соць альних зв'язкiв, якi можуть бути ресурсом для отриман-ня вигод [5]. Дж. Тернер трактував со^альний капiтал як сили, що збтьшують потенцiал економiчного розвитку сусптьства шляхом створення та пiдтримання соць альних зв'язкiв i моделей со^альних органiзацiй [6, с. 106]. Ф. Фукуяма пов'язував со^альний капiтал з нормами i очiкуваннями, а також довiрою мiж окремими Ыдивщами i в суспiльствi в цтому. На думку дослщни-ка, нагромадження та реалiзацiя соцiального капiталу е важливим чинником забезпечення ефективноТ економь чноТ дiяльностi на рiвнi громад, а також окремих етшч-них i соцiальних груп [7, с. 172]. Ствзвучною такому пiдходу е пози^я Р. Патнама, який визначав як складовi соцiального капiталу громадянську активнють, довiру та норми взаемодп. Учений звертав увагу на те, що, три-вала належнiсть до певноТ соцiальноí групи зобов'язуе ТТ учасниюв наслiдувати норми взаемодií та забезпечу-вати своею поведiнкою довiрчi вiдносини, що склалися серед учасниш. При цьому суспiльство, засноване на загальнш взаемодií, набагато результативнiше, шж сус-пiльство, в якому пануе недовiра [8, 9].
Сучасне бачення проблем нагромадження та ефективноТ реалiзацií репутацмного й культурного каппалв соцiально-вiдповiдальним бiзнесом знайшло вщобра-ження у працях П. Бурдье, Ж.-П. Бодуана, К. ВаддЫгтона, Г. ДаулЫга, С. К. Джонсона, П. Дойля. На думку цих учених, репутацмний капггал формуеться фь рмою, яка виробляе продукт певноТ якосл, що користу-еться попитом на ринку не ттьки в силу корисност самого продукту, але й в результат довiри до фiрми-виробника. 1деться про специфiчний нематерiальний актив, що постае як результат визнання iмiджу та репу-тацп фiрми, ТТ соцiальноí вiдповiдальностi й виявляеться у вщносинах споживчоТ лояльност та внутршны^рмо-вих взаемодiях персоналу. При цьому нагромадження репутацмного катталу е важливим чинником змiцнення глобально!' конкурентоспроможност фiрм, галузей та нацюнальноТ економiки в цiлому [10, 11, 12, 13]. Щодо феномена культурного катталу, то П. Бурдье трактував його як знання, здатносц вмЫня й навички людини, сформованi у процес ТТ соцiалiзацií, якi можуть бути ви-користанi для досягнення цтей i статусiв у рiзних сферах
суспiльного життя, у т. ч. забезпечення добробуту Ыдивь дiв, сiмей, органiзацiй та суспiльства в цтому [14].
Дослiджуючи вплив новп"шх форм капiталу на со^а-льно-економiчний розвиток, сучаснi науковцi звертають увагу на таке:
• ус ц форми капiталу тiсно пов'язанi мiж собою, акумулюються та реалiзуються на основi розвитку ме-режевих взаемодй На думку П. Бурдье, залежно вщ сфери функцiонування, капiтал постае у трьох основних тостасях, а саме: економiчного капiталу, який безпосе-редньо i прямо конвертуеться у грошi та институцюна-лiзуеться у формi прав власностi; культурного катталу, який за певних умов конвертуеться в економiчний капь тал i може бути iнституцiоналiзований у формi освiтнiх квалiфiкацiй; соцiального капiталу, утвореного со^аль-ними зобов'язаннями (зв'язками), який за певних умов конвертуеться в економiчний каттал. Зазначаючи, що соцiальний капiтал не зводиться до економiчного i культурного каппамв того чи Ышого конкретного агента або навiть групи пов'язаних з ним агет1в, учений ствер-джуе, що вiн школи не залишаеться повнiстю незалеж-ним вщ цих форм капiталу [14];
• нагромадження та ефективне використання новь тшх форм капiталу сприяе зниженню трансакцiйних витрат, формуванню позитивного iмiджу та пiдвищенню репутацп компашй, змiцненню колективних дiй, досяг-ненню економи вiд масштабу, зменшенню ризигав та невизначеностi, поширенню передового досвщу, пщ-вищенню ефективностi командноТ роботи, зменшенню вiрогiдностi рентоорiентованоí поведiнки та зростанню рiвня довiри в сусптьст^ [15, 16, 17] ;
• реалiзацiя позитивноТ ролi новiтнiх форм капггалу в розвитку економки та сусптьства можлива за умов детУ-зацп економiки, змiцнення конкурентних вщносин у всiх сферах суспiльноТ' жит^яльносл, утвердження принци-пiв демократу забезпечення вщносноТ рiвностi громадян, низького рiвня контролю та невiдчуження людей за Тхшми iндивiдуальними особливостями [16, 18, 19].
Таким чином, у сучасшй науковм лiтературi придь ляеться значна увага проблемам формування, розвитку та використання Ытелектуального, со^ального, репу-тацмного й культурного капiталiв. Однак, незважаючи на значну ктькють фунтовних теоретичних дослщжень у цiй царинi, усе ще недостатньо розробленими зали-шаються проблеми впливу корпоративноТ соцiальноí вщповщальност на формування i розвиток новтшх форм капiталу в ринковiй економщ^ що i визначило мету пропонованого дослiдження.
Методолопя дослiдження. На початку статт об-фунтовуеться роль та значення КСВ як важливого чин-ника нагромадження iнтелектуального, соцiального, репутацмного та культурного капiталiв. Значна увага придтяеться аналiзу свiтового досвiду розвитку КСВ у контекст зростання рiвня довiри в суспiльствi, акуму-лювання та ефективноТ реалiзацií соцiального катталу. Компаративний аналiз практики розвитку КСВ у розви-нених краТнах свту та в Украíнi завершуеться висвп"-ленням особливостей розвитку со^ально-вщповь дального бiзнесу в нацiональнiй економiцi та об^рунту-ванням прiоритетних заходiв держави в цш сферi. Об-меженнями у пропонованому дослщженш е неповнота статистичних баз, а також вщсутнють загальновизнаних пiдходiв та методiв оцЫювання новiтнiх форм капiталу в сучасшй ринковм економiцi.
Результати. Загальновизнаною ниш е тенден^я виходу багатьох важливих iнституцiй та органiзацiй ри-нковоТ економiки за межi своТх традицйних функцiй як реакцiя на загострення глобальних кризових виклигав i потрясшь. Прикладом таких трансформацiй е переорiе-
нтацiя пiдприeмцiв iз реалiзацií цiлей, пов'язаних ви-ключно з максимiзацieю прибутку, на задоволення бага-тьох суспiльно важливих потреб, пiдтримку прозорих механiзмiв ведення бiзнесу, боротьбу з корупцieю та лобюванням, захист прав працiвникiв, споживачiв, пос-тачальникiв, партнерiв, акцiонерiв, представнигав мю-цевого населення, а також дотримання еколопчних та етичних стандар^в ведення пiдприeмницькоí дiяльностi [20]. Зазначен додатковi функцií бiзнесу проявляються у формi КСВ, а саме: добровтьних зобов'язань компа-нiй проводити таку полiтику, ухвалювати такi рiшення й наслщувати такi напрями дiяльностi, як е бажаними та цiнними для сусптьства в цiлому [21], або як вщповща-льнiсть особи, яка виршуе спрямовувати свою дiяль-нють на задоволення власних iнтересiв, а також на за-безпечення та примноження сусптьного багатства [22].
Зауважимо, що розвиток КСВ за сучасних умов пе-ретворюеться на провщний чинник нагромадження та ефективноí реалiзацií новiтнiх форм капiталу, а саме: покращення якюних характеристик робочоí сили, тран-сформацií квалiфiкацiйних характеристик робочих мюць (замiна вимог "квалiфiкацií" вимогами "компетентности), розширення горизонтiв професiйного та особистюного зростання, змiцнення соцiальних взаемодй формуван-ня привабливого iмiджу виробнигав, якi iнформують споживачiв щодо можливих негативних характеристик своеí продукцií, придтяють значну увагу вирiшенню екологiчних проблем, дотримуються етичних та прозорих механiзмiв ведення бiзнесу, забезпечують i захи-щають права людини, на практик реалiзують принципи рiвностi та справедливости пiдтримують вразливi верс-тви населення, запоб^ають проявам дискримiнацií то-що. Вибудовування таких вiдносин змщнюе довiру мiж людьми у професмних мережах, учасники яких взаемо-дють на основi узгоджених норм та досягають шдивь дуальних переваг у формi доступу до певних ресурав або iнформацií. Це також сприяе зростанню довiри населення до держави, яка пщтримуе прийняття ршень приватними компанiями з урахуванням нагальних соць
Джерело: [24].
Зауважимо, що у США держава не регламентуе на законодавчому рiвнi вщносини iз приватним сектором у сферi СКВ. Ршення щодо участi в со^альних проектах повною мiрою залежить вщ стратегií тiеí чи iншоí фiрми. При цьому значна кiлькiсть американських компашй активно упроваджуе принципи КСВ у свою дiяльнiсть, оскiльки таю дм пiдвищують íхню "привабливiсть" в очах громадськосД акумулюють iнтелектуальний, со^аль-ний та репутацiйний капiтали, що сприяе пщвищенню |'хньо1' глобальноí конкурентоспроможностк Незважаю-чи на те, що конкретн форми кСв у США рiзняться мiж собою, основнi напрями дiяльностi приватного бiзнесу в
альних проблем, стимулюе TaKi дiT наданням податко-вих або ¡нших пiльг та переваг, забезпечуючи таким чином захищенють прав i свобод громадян.
Зазначеш процеси сприяють формуванню нових со-цiaльно-трудових вiдносин, учасниками яких е найман прaцiвники як власники ¡нтелектуального та соцПально-го каппамв. Корпорaтивнi форми використання остан-нiх сприяють змiцненню репутaцiйного катталу, який набувае важливот культурно!' та соцПальнот знaчущостi для суспiльствa. Пщтвердженням цьому е дослiдження Reputation Institute, вщповщно до якого 73 % 3i опитаних 55 тис. споживaчiв у 15-ти кратнах на чотирьох континентах свпу готовi придбати та рекомендувати ¡ншим продукцiю компашй, що мають високий рiвень КСВ. При цьому не лише споживач^ але й ¡нвестори беруть до уваги зазначену характеристику бiзнесу. За оцЫками Reputation Institute, при проведенш IPO хороша репута-цiя, запорукою якот е КСВ, збiльшуе капггалПзацю ком-пани на 20 %. Водночас, за даними Бостонськот дослщ-ницькот компани MSCI, у со^ально активних компaнiй обсяг продажу на 3 %, aктивiв - на 4 %, а кaпiтaлу - на 10 % перевищуе вщповщш показники компанш-aутсaйдерiв у сферi КСВ [23].
Позитивний вплив запровадження принципа КСВ на рiвень нагромадження со^ального кaпiтaлу пщтвер-джуе досвщ кратн ¡з найвищим рiвнем сустльнот довПри. IндПя, для якот цей показник становить 72 %, КНР (67 %) та США (52 %) е визнаними лщерами у сфер! застосу-вання практик КСВ вщповщно до рейтингу, опублкова-ного свПтовою оргашзацПею "Журнал корпоративно! вщ-повщальностГ. Як вщомо, у цьому рейтингу дтльнють провщних компашй свПту оцЫюеться за такими напря-мами: 1) захист навколишнього середовища; 2) запобь гання змПнам кгммату; 3) вщносини мПж найманими пра-цПвниками; 4) захист прав людини; 5) корпоративне управляя; 6) фЫансов! результати; 7) фтантротя та пщтримка мюцевого населення. За результатами рей-тингування 2017 р. 9 ¡з 10 лщерПв у сфер! СКВ - амери-канськ компани (табл. 1).
цм сфер! пов'язаш ¡з захистом прав працПвниюв та споживачв, фшансуванням освПтшх i спортивних за-ходПв, збереженням навколишнього середовища. На-приклад, прюритетними напрямами КСВ американсь-кот транснацюнальнот компани Cisco, що розробляе та продае мережеве обладнання, е волонтерська дтль-нють ствробПтниюв, освПтш заходи, зменшення шкщ-ливих викидПв у навколишне середовище, перехщ на вщновлювальш джерела енерги (табл. 2). Водночас держава стимулюе активну участь бЬнесу в соцПаль-них проектах шляхом надання таким компашям подат-кових птьг та субсидм [34, 35, 36].
Таблиця 1. Топ-10 соцiально вiдnовiдальних компашй, 2017 р.
Рейтинг KoMnarnn Кра'1'на Зважена середня оцшка
1 Hasbro, Inc. США 15,14
2 Intel Corp. США 22,90
3 Microsoft Corp. США 24,97
4 Altria Group Inc. США 42,79
5 Campbell Soup Co. США 45,08
6 Cisco Systems, Inc. США 47,94
7 Accenture plc 1рланфя 48,19
8 Hormel Foods Corp. США 51,62
9 Lockheed Martin Corp. США 52,38
10 Ecolab, Inc. США 56,20
Таблиця 2. Прiоритетнi форми КСВ компанм Cisco у перюд 2014-2016 рр.
Форми КСВ 2014 2015 2016
Волонтерська дiяльнiсть сглвробтниюв, год 136 000 155 600 187100
ФЫансування осв™х грандiв, млн дол 275 286 309
Зменшення викадв, т 547 302 362 798 297 678
Використання електроенергп ia вiдновлюваних джерел, % прогресу в досягненн цiлi 37,1 71,9 77,1
Джерело: [37].
Щодо практики реалiзацiТ принципiв корпоративноТ со^альноТ вiдповiдальностi в IндiТ, то слщ зазначити, що в цм краТнi у 2014 р. набув чинност закон щодо обов'язкового вщрахування як мiнiмум 2 % чистого прибутку великих компашй (що перевищуе в серед-ньому за три роки 50 млн рутй або приблизно 816 тис. дол США) на проекти КСВ. Останш, як правило, спрямоваш на боротьбу iз голодом, бщнютю i не-доспоживанням, пiдтримку освiти, спорту та здоров'я вразливих верств населення, захист довгалля та наць ональноТ спадщини. У результатi запровадження обов'язкового фшансування проектiв КСВ у 1ндп загальна сума вiдрахувань на благодшнють збiльшилась iз 33,67 млн рутй у 2013 р. до 250 млн рутй у 2014 р. Важливим кроком на цьому шляху стало запровадження у 2015 р. фондовою бiржею 1нди вимог до компашй, що на шй працюють, зв^увати про свою со-цiальну вiдповiдальнiсть. При цьому в 2017 р. у краТн був оприлюднений Комплексний зв^ щодо активной iндiйських компанiй у сферi КСВ [25-28].
У КитаТ принципи КСВ також закртлеш на законо-давчому рiвнi, але без визначення обсяпв вiдрахувань компанiй на благодшш проекти. Стаття 5 Закону "Про пщприемство", прийнятого у 2006 р., зобов'язуе державы компанм "брати на себе соцiальну вщповщаль-нють". При цьому приватнi компанiТ намагаються на-слiдувати цю практику, щоб мати хорошу репутацiю в очах представнигав державних i громадських оргашза-цiй. На думку сучасних дослщнигав, зародженню та широкому розповсюдженню принцитв КСВ у КитаТ сприяли як зовшшш, так i внутрiшнi чинники, а саме: перетворення краТни на одного iз найбiльших поста-чальнигав продукцiТ на глобальних ринках, що загост-рило конкуренцiю iз потужними захщними компанiями, якi широко використовують принципи КСВ; необхщ-нiсть врахування потреб споживачiв, якi надають перевагу продукцп компанiй, що декларують та активно беруть участь у проектах КСВ; залучення до мiжнаро-дного шституцмного середовища, яке унормовуе участь шоземних компанiй у проектах КСВ та зв^ування щодо результа^в Тх реалiзацiТ; загострення глобальних, зокрема еколопчних проблем [29-32]. Зазначимо, що на сьогодш Iндiя та Китай перебувають на стади активного розвитку й реалiзацiТ принципiв КСВ у дiя-льностi компанiй. Вiдповiдно до Бази звтв щодо реа-лiзованих проегапв КСВ у 2016 р., опублкованоТ не-
урядовою органiзацieю Global Reporting Initiative, тага 3bîtm подали 618 китайських компанiй порiвняно i3 368 компашями у 2015 р. та 146 шдшських компанiй порiвняно i3 96 компанiями у 2015 р. [33].
Цкавим у цьому контекст е досвiд европейських владних оргашзацм, якi нинi в питаннях КСВ балансу-ють мiж добровiльнiстю i регулюванням. Пщтверджен-ням цьому е директива 2014/95/EU, яка набула чинност у 2015 р., зобов'язавши вс держави-члени GC ввести в д^ закони, нормативнi акти та адмЫютративш поло-ження, якi мiстять вимогу до компашй включати у зв^-нiсть екологiчнi аспекти дiяльностi, питання поваги до прав людини, заходи боротьби з коруп^ею i хабарниц-твом. Зазначенi вимоги стають обов'язковими, почина-ючи iз 2017 р. та стосуються великих компанiй, що на-лiчують бiльше 500 ствроб^нигав [38].
Проблеми розвитку соцiально вщповщального бiз-несу як чинника нагромадження та реалiзацiï новiтнiх форм катталу е надзвичайно актуальним на сучасно-му етапi модернiзацiï економiки Украши. Згiдно з чис-ленними соцюлопчними дослiдженнями, у краïнi спо-стер^аеться стiйка тенденцiя до деградацiï людського й iнтелектуального капiталiв, зменшення со^ального капiталу, формування культури недовiри та зневiри. За даними Центру "Со^альний мошторинг", традицй ним для украшського соцiуму е переважання негатив-них очкувань i низького рiвня довiри до бiльшостi ш-ститутiв, що демонструе загалом скептичш настроï щодо оцшки ефективностi роботи органiв державно'1' влади та упроваджуваних ринкових реформ [39]. Ре-зультати мошторингового опитування громадсько! думки "Омнiбус", проведеного КиТвським мiжнародним iнститутом соцiологiï у 2016 р., засвщчили, що найбь льшою довiрою серед украïнцiв користуються церква, волонтери та збройш сили Украши, а найменшою -уряд i Верховна рада, яким довiряе менше 10 % опи-туваних [40]. При цьому за перюд 2015-2016 рр. рь вень довiри украшав до соцiальних iнституцiй продо-вжував знижуватись (рис. 1). Щодо рiвня споживчо! довiри в нацiональнiй економщ^ то за даними дослщ-ницько1 компанiï Gfk, вiдповiдний iндекс (Consumer Confidence Index) в УкраТш у 2017 р. коливався у межах 53,7-60,3 пункти (рис. 2).
Рис. 1. Динамiка змши довiри (недовiри) громадян УкраТни до соцiальних iнституцiй у nерiод 2015-2016 рр., % опитаних
Джерело: [40].
У зв'язку iз цим зауважимо, що втрата со^ального капiталу та тотальна недовiра, яка пануе в украшському суспiльствi, суттево збiльшують трансакцмш витрати, звужують коло господарських зв'язюв, посилюють мо-нополiзацiю економiки, гальмують проведення дiевих соцiально-економiчних реформ i створюють несприят-ливий соцiальний шмат для прийняття й реалiзацií важливих полiтико-економiчних рiшень. При цьому роз-виток СКВ у пiдприемницькому сеюгр нацiональноí економiки, попри певнi позитивы тенденци, характери-зуються спорадичнiстю та безсистемнютю, нерацюна-льним i недоцтьним стосовно логiки бiзнесу та сусптьного запиту, вибором напрямiв со^ального швестуван-ня, вiдсутнiстю ефективних механiзмiв контролю та уп-равлiння вщповщними фiнансовими потоками. Як вщо-мо, Украша приедналася до Глобального договору ООН, що сприяе соцiальнiй вщповщальност бiзнесу, у
2006 р. У 2007 р. У^ативу ООН пщтримали 85 украшських компанiй. Однак у 2013 р. Глобальний доп^р повщомив про виключення чотирьох украшсь-ких компашй iз лав iнiцiативи, осктьки вони вiдмовились звiтувати про свою со^альну вiдповiдальнiсть протягом двох рогав поспiль. Станом на 16.07.2016 р. вщ Украши зареестровано 266 учаснигав Глобального договору ООН. При цьому серед оргашзацм, якi демонструють вщданють мiжнародним принципам соцiальноí вщповь дальносд великi, середнi та малi компани становлять меншють - 28,6 %. Вiдповiдно до даних, поданих на офь цiйному сайтi "Глобал компакт" ООН, ниш серед учасни-гав договору е 60 украшських представниюв, iз яких 19 -велик компани, 16 - середнi та мал^ 14 - громадськi оргашзаци, п'ять - бiзнес-асоцiацií, три - освггш заклади, два мiста та одна профспткова органiзацiя [42].
Джерело: [41].
Рис. 2. Динамка 1ндексу споживчоТ довiри в УкраТнi в 2017 р.
Висновки та диoкyoiя. Таким чином, в yмовах гло-балiзацiï економiчного розвитку, посилення конкурентно! боротьби й загострення глобальних проблем актуа-льним завданням шновацшно! модернiзацiï ринкових економк e нагромадження та ефективна реалiзацiя новiтнiх форм капiталy. Дieвим механзмом його вирь шення e розвиток КСВ. Пщтвердженням цьому e успш-на практика розвинених краТн свпу, зорieнтованих на реалiзацiю цiлей сталого розвитку, змщнення сyспiльноï довiри та взаeмодопомоги, формування позитивного iмiджy фiрм з метою здобуття глобальних конкурентних переваг та пщвищення сyспiльного добробуту.
Попри певн здобутки у сферi розвитку корпоративно!' соцiальноï вiдповiдальностi, в УкраТш не сформована цосна законодавча база КСВ, не розроблен методики оцЫювання ïï ефективностi, спостерiгаeться слабка сус-пiльна пiдтримка КСВ, недовiра до великих вiтчизняних компанiй, переважання неформальних практик взаeмодiï держави та бiзнесy над формальними. У цьому контекст реалiзацiя потенцiалy корпоративно! со^ально! вщповь дальностi як дieвого мехашзму нагромадження новiтнiх форм капiталy в Укра'!н актyалiзyють необхiднiсть запро-вадження дieвих заходiв у цiй сфер^ а саме:
• iнститyцiйно-органiзацiйного впорядкування практики КСВ;
• забезпечення вщкритост та прозорост взаeмодiй приватного бiзнесy й держави;
• активного запровадження принцитв КСВ у роботу державних пiдприeмств;
• державного заохочення приватного бiзнесy до реа-лiзацiï КСВ шляхом надання податкових тльг i переваг;
• кредитування та мiкрофiнансyвання соцiальних пiдприeмств i компанш, надання !м регiональних пре-ференцiй;
• iнформацiйноï пiдтримки розвитку КСВ, зокрема, сприяння пщвищенню iмiджy компанiй, якi дотримують-ся вщповщних принципiв;
• позицiонyвання КСВ як глобально! конкурентно! переваги вп"чизняного бiзнесy в глобальному середовищi;
• популяризацп принципiв корпоративно! со^аль-но! вщповщальност, поширення iдей КСВ серед праць вникiв, споживачiв, населення в цтому;
• поглиблення спiвпрацi бiзнесy, ушверситетв та наyково-дослiдних iнститyцiй щодо адаптаци кращих мiжнародних практик та подготовки кадрiв у сферi СКВ.
Списoк викориетаних джерел:
1. Базилевич В. Д. Людиноцентричнють парадигмальних зрушень в еконсиилчнш теорп ХХ1 ст. // Парадигмальш зрушення в економiчнiй теорп ХХ1 ст.: Mатерiали III Miжнар. наук.-практ. конф. - К.: ВПЦ "Кш'вський ужверситет", 2G17. - С. 15-2G.
2. Scrivens K., Smith C. Four Interpretations of Social Capital: An Agenda for Measurement [Електронний ресурс] // OECD Statistics Working Papers. - 2G13. - № 6. - Режим доступу: http://dx.doi.org/ 1G.1787/5jz bcxG1Gwmt-en.
3. Дойче Банк. Звгг з корпоративно!' вiдповiдальностi за 2G16 рiк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.db.com/ russia/ru/content/755.htm.
4. Edvinsson L. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M. S. Malone. -New York: Harper Business, 1997.
5. Bourdieu P. The Forms of Capital / P. Bourdieu // Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. -New York, 1986.
6. Turner J. Social Capital: A Multifaceted Perspective / J. Turner. -Washington, 2GGG.
7. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society / F. Fukuyama. - The Institute of Public Policy George Mason University, Oct. 1999.
8. Putnam R. Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy / R. Putnam. - New Jersey: Princeton University Press, 1993.
9. Putnam R. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community / R. Putnam. - New York, 2GGG.
Ю. Fombrun C. What's in a Name? Reputation Building and Corporate Strategy / C. Fombrun, M. Shanley // Academy of Management Journal. -199G. - № 33. - P. 233-256.
11. Roberts P. Corporate Reputation and Sustained Superior Profitability / P. Roberts, G. Dowling // Working Paper, Australian Graduate School of Management. - 1997.
12. Fombrun C. The value to be found in corporate reputation / C. Fombrun // Mastering Management 2.0. - London: Pearson Education, 2001.
13. Fombrun C. Fame and fortune: how successful companies build winning reputations / C. Fombrun, V. Riel. - NJ: Financial Times/Prentice Hall, 2003.
14. Bourdieu P. The Forms of Capital / P. Bourdieu // Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. - New York, 1986.
15. Staveren I., Knorringa P. Unpacking social capital in Economic Development: How social relations matter // Review of Social Economy. -2007. - Vol. 65. - № 1. - P. 107-135. DOI: 10.1080/00346760601132147.
16. Field J. Social Capital / J. Field. - London: Routledge, 2003.
17. Fine B. Social Capital Versus Social Theory Political Economy and Social Science at the Turn of the Millennium / B. Fine. - London: Routledge, 2001.
18. Taylor M. Embedded Enterprise and Social Capital / M. Taylor, S. Leonard // International Perspectives. - Aldershot: Ashgate, 2002.
19. Dolfsma W. Globalization, Social Capital and Inequality / W. Dolfsma, C. Dannreuthe. - Cheltenham: Edward Elgar, 2003.
20. Kanji G. K. Corporate social responsibility in a global economy / G. K. Kanji, P. K. Chopra // Total Quality Management & Business Excellence - 2010. - Vol. 21. - № 2. - P. 119-143. DOI: 10.1080/ 14783360903549808.
21. Bowen H. R. Social responsibility of the businessman / H. R. Bowen. - New York: Harper & Row, 1953.
22. Davis K. Business and Society / K. Davis, R. L. Blomstrom. - New York: McGraw-Hill, 1975.
23. Снежко Е. Корпоративная социальная ответственность как неотъемлемая часть ведения бизнеса [Електронний ресурс] / Е. Снежко // Капитал. - Режим доступу: http://www.capital.ua/ru/publication/23871-dlya-ukrainskogo-biznesa-korporativnaya-sotsialnaya-otvetstvennost-v-osobennosti-kak-sostavnaya-bolee-masshtabnogo-yavleniya-ustoychivogo-razvitiya-sustainable-development-do-sikh-por-neredko-vosprinimaetsya-kak-zagranichnaya-dikovinka-i-dazhe-krupnymi#ixzz55W6hA1Rg.
24. CR's 100 Best Corporate Citizens [Електронний ресурс] // CR Magazine. - 2017. - March/April - Режим доступу: http://www.thecro.com/ wp-content/uploads/2017/05/CR_100Bestpages_digitalR.pdf.
25. Banerjee J. India Mandates Corporate Social Responsibility: The 2 Percent Bill [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive.gbchealth.org/ asset/india-mandates-corporate-social-responsibility-the-2-percent-bill.
26. Hiralal M. India: Corporate Social Responsibility - Indian Companies Act 2013 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mondaq.com/india/x/366528/Corporate+Governance/Corporate+ Social+Responsibility+Indian+ Companies+Act+2013.
27. Ohlrich N. Mandatory Corporate Social Responsibility in India: How Is It Working? / N. Ohlrich // Nonprofit Quarterly. - 2017. - February [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nonprofitquarterly.org/ 2017/02/17/ mandatory-corporate-social-responsibility-india-working/
28. Balch O. Indian law requires companies to give 2% of profits to charity. Is it working? / O. Balch // The Guardian [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://www.theguardian.com/sustainable-business/ 2016/apr/05/india-csr-law-requires-companies-profits-to-charity-is-it-working.
29. De Cremer D. Corporate Social Responsibility (CSR) In China: Huawei as a Case Study / D. De Cremer // The European Business Review
- 2016. - August. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.europeanbusinessreview.com/corporate-social-responsibility-csr-in-china-huawei-as-a-case-study/
30. Yuan R. From CSR to Business Sustainability in China / R. Yuan // AmChamChina. - 2017. - January. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.amchamchina.org/news/from-csr-to-business-sustainability-in-china.
31. Liu M. Is corporate social responsibility China's secret weapon? / M. Liu // World Economic Forum. - 2015. - March [Електронний ресурс].
- Режим доступу: https://www.weforum.org/agenda/2015/03/is-corporate-social-responsibility-chinas-secret-weapon/
32. Lin L. Corporate Social Responsibility in China: Window Dressing or Structural Change / L. Lin // Berkeley Journal of International Law - 2010.
- Vol. 28. - № 1. - P. 64-100 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1377&context=bjil.
33. Sustainability Disclosure Database [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://database.globalreporting.org/search/
34. Barnett T. Corporate Social Responsibility / T. Barnett [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.referenceforbusiness.com/ management/Comp-De/Corporate-Social-Responsibility.html.
35. Runde D.F. The Evolution of Corporate Social Responsibility / D. F. Runde // Center for Strategic and International Studies - 2011. -March [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.csis.org/ analysis/evolution-corporate-social-responsibility.
36. Hohnen P. Corporate Social Responsibility: An Implementation Guide for Business / P. Hohnen // International Institute for Sustainable Development - 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iisd.org/pdf/2007/csr_guide.pdf.
37. Cisco. Corporate Social Responsibility 2016 Report / Cisco [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.cisco.com/c/dam/ assets/csr/pdf/CSR-Report-2016.pdf.
38. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council // Official Journal of the European Union. - 2014. - 15 November
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2014/95/oj.
39. Соцюлопчш зр1зи укратнського сусп1льства (мон1торинг соц1ально-економ1чних оч1кувань населення: 2005-2014 рр.): наук. доп. / О. М. Балакирева, Ю. В. Середа, Д. А. Дмитрук та ¡н.; НАН Укратни; ДУ "1н-т екон. та прогнозув. НАН Укратни". - К., 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ief.org.ua/docs/sr/286.pdf., С. 11-19.
40. Зленко С. Прес-релПз "ДовПра соцПальним ¡нституцПям 2016" [Електронний ресурс] / Кшвський мПжнародний ¡нститут соцюлогп. -Режим доступу: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1.
41. Ukraine Consumer Confidence // Trading Economics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tradingeconomics.com/ ukraine/consumer-confidence.
42. Global Compact. Participants // United Nations [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unglobalcompact.org/what-is-gc/ participants
Received: 08/03/2018 1st Revision: 10/03/18 Accepted: 20/03/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Н. Гражевская, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, А. Мостепанюк, канд. экон. наук, доц.
Гирне Американский университет, Турецкая Республика Северного Кипра
КОРПОРАТИВНАЯ СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
КАК ФАКТОР НАКОПЛЕНИЯ НОВЕЙШИХ ФОРМ КАПИТАЛА В СОВРЕМЕННОЙ РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКЕ
Раскрыты роль и значение корпоративной социальной ответственности (КСО) как важного фактора накопления интеллектуального, социального, репутационного и культурного капиталов, обеспечивающих повышение глобальной конкурентоспособности современных рыночных экономик. Проанализирован мировой опыт развития КСО в контексте роста уровня доверия в обществе, аккумулирования и эффективной реализации социального капитала. Освещены особенности развития КСО в Украине и обоснованы приоритетные меры государства по стимулированию социальной ответственности бизнеса как фактора накопления новейших форм капитала с целью инновационной модернизации национальной экономики.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность; новейшие формы капитала; интеллектуальный капитал; социальный капитал; репутационный капитал; культурный капитал.
N. Grazhevska, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, A. Mostepaniuk, PhD in Economics, Associate Professor Girne American University, Turkish Republic of Northern Cyprus
CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY AS A FACTOR OF ACCUMULATION OF NOVEL FORMS OF CAPITAL IN THE CONTEMPORARY MARKET ECONOMY
The role and importance of corporate social responsibility (CSR) is highlighted as an important factor of accumulation of intellectual, social, reputational and cultural capital, ensuring the global competitiveness of modern market economies. The world experience of CSR development in the context of increasing the level of trust in society, accumulation and effective implementation of social capital is analyzed. The peculiarities of CSR development in Ukraine are emphasized, and the state priority actions are grounded in order to promote social responsibility of the business as a factor of accumulation of new forms of capital, namely: institutionally-organizational arrangement of effective interaction of private business and state, state encouragement of private business to implement CSR by providing tax privileges and benefits, informational support for CSR development, promotion of corporate social responsibility principles, spreading the ideas of CSR among employees, customers, communities, deepening of business cooperation with universities and research institutions towards adapting international best practices and training in the field of CSR.
Keywords: corporate social responsibility; novel forms of capital; intellectual capital; social capital; reputation capital; cultural capital.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Bazylevych V.D., 2017. Manocentricity of paradigmatic shifts in the economic theory of the XXI century. Paradigm shifts in the economic theory of the twenty-first century, pp. 15-20.
2. Scrivens K., Smith C., 2013. Four Interpretations of Social Capital: An Agenda for Measurement. OECD Statistics Working Papers, 06. Available at: http://dx.doi.org/10.1787/5jzbcx010wmt-en.
3. Deutsche Bank, 2017. Corporate Responsibility Report 2016. Available at: https://www.db.com/russia/ru/content/755.htm.
4. Edvinsson L., Malone M.S., 1997. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower, New York: Harper Business.
5. Bourdieu P., 1986. The Forms of Capital. Handbook of Theory and Research for Sociology of Education, New York.
6. Turner J., 2000. Social Capital: A Multifaceted Perspective. Washington. p. 106.
7. Fukuyama F., 1999. Social Capital and Civil Society. The Institute of Public Policy George Mason University. р. 172.
8. Putnam, R., 1993. Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy. New Jersey: Princeton University Press.
9. Putnam R., 2000. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. New York.
10. Fombrun C., Shanley M., 1990. What's in a Name? Reputation Building and Corporate Strategy. Academy of Management Journal, 33, p. 233-256.
11. Roberts P., Dowling G., 1997. Corporate Reputation and Sustained Superior Profitability. Working Paper. Australian Graduate School of Management.
12. Fombrun C., 2001. The value to be found in corporate reputation. Mastering Management 2.0. London: Pearson Education.
13. Fombrun C., Riel V., 2003. Fame and fortune: how successful companies build winning reputations. NJ: Financial Times/Prentice Hall.
14. Bourdieu P., 1986. The Forms of Capital. Handbook of Theory and Research for Sociology of Education. New York.
15. Staveren I., Knorringa P., 2007. Unpacking social capital in Economic Development: How social relations matter. Review of Social Economy, 65 (1), p. 107-135, DOI: 10.1080/00346760601132147
16. Field J., 2003. Social Capital. London: Routledge.
17. Fine B., 2001. Social Capital Versus Social Theory Political Economy and Social Science at the Turn of the Millennium. London: Routledge.
18. Taylor M., Leonard S., 2002. Embedded Enterprise and Social Capital. International Perspectives. Aldershot: Ashgate.
19. Dolfsma W., Dannreuthe C., 2003. Globalization, Social Capital and Inequality. Cheltenham: Edward Elgar.
20. Kanji G. K., Chopra P. K., 2010. Corporate social responsibility in a global economy. Total Quality Management & Business Excellence, 21 (2), p. 119-143, DOI: 10.1080/14783360903549808
21. Bowen H. R., 1953. Social responsibility of the businessman. New York: Harper & Row.
22. Davis K., Blomstrom R. L., 1975. Business and Society. New York: McGraw-Hill.
23. Snezhko E., 2018. Corporate social responsibility as an integral part of doing business. Capital. URL: http://www.capital.ua/ru/publication/23871-dlya-ukrainskogo-biznesa-korporativnaya-sotsialnaya-otvetstvennost-v-osobennosti-kak-sostavnaya-bolee-masshtabnogo-yavleniya-ustoychivogo-razvitiya-sustainable-development-do-sikh-por-neredko-vosprinimaetsya-kak-zagranichnaya-dikovinka-i-dazhe-krupnymi#ixzz55W6hA1Rg.
24. CR's 100 Best Corporate Citizens, 2017. CR Magazine. URL: http://www.thecro.com/wp-content/uploads/2017/05/ CR_100Bestpages_digitalR.pdf.
25. Banerjee J., 2013. India Mandates Corporate Social Responsibility: The 2 Percent Bill. URL: http://archive.gbchealth.org/asset/india-mandates-corporate-social-responsibility-the-2-percent-bill.
26. Hiralal M., 2013. India: Corporate Social Responsibility. Indian Companies Act 2013. Available at: http://www.mondaq.com/ india/x/366528/Corporate+Governance/Corporate+Social+Responsibility+Indian+Companies+Act+2013.
27. Ohlrich N., 2017. Mandatory Corporate Social Responsibility in India: How Is It Working? Nonprofit Quarterly, February. Available at: https://nonprofitquarterly.org/2017/02/17/mandatory-corporate-social-responsibility-india-working/
28. Balch O., 2016. Indian law requires companies to give 2% of profits to charity. Is it working? The Guardian. Available at: https://www.theguardian.com/sustainable-business/2016/apr/05/india-csr-law-requires-companies-profits-to-charity-is-it-working
29. De Cremer D., 2016. Corporate Social Responsibility (CSR) In China: Huawei as a Case Study. The European Business Review, August. Available at: http://www.europeanbusinessreview.com/corporate-social-responsibility-csr-in-china-huawei-as-a-case-study/
30. Yuan R., 2017. From CSR to Business Sustainability in China. AmChamChina, January. Available at: https://www.amchamchina.org/news/from-csr-to-business-sustainability-in-china.
31. Liu M., 2015. Is corporate social responsibility China's secret weapon? World Economic Forum, March. Available at: https://www.weforum.org/agenda/2015/03/is-corporate-social-responsibility-chinas-secret-weapon/
32. Lin L., 2010. Corporate Social Responsibility in China: Window Dressing or Structural Change. Berkeley Journal of International Law, 28 (1), p. 64-100. URL: http://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article =1377&context=bjil.
33. Sustainability Disclosure Database, 2017. Available at: http://database.globalreporting.org/search/
34. Barnett T., 2018. Corporate Social Responsibility. Available at: http://www.referenceforbusiness.com/management/ Comp-De/Corporate-Social-Responsibility.html.
35. Runde D.F., 2011. The Evolution of Corporate Social Responsibility. Center for Strategic and International Studies, March. Available at: https://www.csis.org/analysis/evolution-corporate-social-responsibility.
36. Hohnen P., 2007. Corporate Social Responsibility: An Implementation Guide for Business. International Institute for Sustainable Development. Available at: http://www.iisd.org/pdf/2007/csr_guide.pdf.
37. Cisco, 2017. Corporate Social Responsibility 2016 Report. Available at: https://www.cisco.com/c/dam/assets/csr/pdf/ CSR-Report-2016.pdf.
38. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council, 2014. Official Journal of the European Union, 15 November. Available at: http://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2014/95/oj.
39. Bakaliev O.M., 2015. Sociological sections of Ukrainian society, pp. 11-19. Available at: http://ief.org.ua/docs/sr/286.pdf.
40. Zlenko S., 2016. Trust in social institutions 2016. Available at: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1.
41. Ukraine Consumer Confidence, 2018. Trading Economics. Available at: https://tradingeconomics.com/ukraine/consumer-confidence.
42. Global Compact, 2018. Participants. Available at: https://www.unglobalcompact.org/what-is-gc/participants.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 19-23
УДК 336.7; 336.5
JEL classification: G2
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2/3
Т. Затонацька, д-р екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0001-9197-0560 КиТвський нацюнальний ужверситет iмeнi Тараса Шевченка, КиТв, Г. Терещенко, канд. екон. наук, старш. наук. сшвроб.
ORCID iD 0000-0002-9458-2843 1нститут осв^ньоТ анал^ики, КиТв
КРЕДИТНИЙ МЕХАН1ЗМ Ф1НАНСУВАННЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Висвтлено проблеми фнансового забезпечення вищоi освти в Укра/н/. Проанал'/зовано застосування кредитних механ/зм/в ф/нансування здобуття вищо'! освти в Украна також досл/джено схеми кредитування у заруб/жних кранах. Зроблено висновки про необх/дн/сть подальшого розвитку кредитних механ/зм/в ф/нансування здобуття вищо'! освти, а також розроблено в/дпов/дн/ рекомендац/й щодо перспектив трансформаци державних пшьгових кредит/в у кредити п д гарант i уряду.
Ключов/ слова: кредит; кредитний механзм; ф/нансування вищоi освти.
Постановка проблеми. На сьогодш система вищо! освп"и в УкраТш вщчувае дефщит фЫансових ресурав для забезпечення ефективно! роботи вищих навчальних закладiв, передуам якюно! подготовки фахiвцiв для наць онально! економки. Брак бюджетних коштв для фЫан-сування закладiв освiти зумовлюе необхщнють пошуку нових механiзмiв фЫансування. Варто зазначити, що проблема фЫансування вищо! освiти на сьогодн е одш-ею iз актуальних економiчних проблем уах краж свпу Одним iз дiевих механiзмiв фЫансування здобуття вищо! освп"и визначаеться кредит. Проте тривають дискусп серед науков^в та практигав стосовно економiчно об^ру-нтованих обсяпв надання кредитв на освпу Наприклад, у США представники рiзних партiй (республiканцi та демократа) дотримуються дiаметрально протилежних то-чок зору щодо проблеми надання кредитв на здобуття вищо! освiти. Зокрема, забезпечення сприятливих умов
прямого кредитування студентам зробили частиною сво-еТ передвиборчоТ платформи демократи.
Фактична вщсутнють дiевого кредитного мехаызму фiнансування здобуття вищоТ освiти в УкраТн актуаль зують пошуки науково обфунтованих шляхiв розвитку освiтнього кредиту.
Аналiз останнiх дослiджень i публ^ацш. Питан-нями розвитку механiзмiв фiнансування вищоТ освiти, страхування та кредитування займалися провщш зару-бiжнi та втизняш науковцi. Зарубiжнi вченi Н. Барр [1], М. Блауг [2], Б. Вульф [3], Б. Чапмен [4] зробили ваго-мий внесок у наукове розв'язання проблем фЫансового забезпечення вищоТ освiти, розглядаючи проблеми фь нансування освiти як проблеми розвитку людського капралу в контекст формування шновацмноТ моделi економiки. Також i вiтчизнянi вченi дослiджували актуа-льнi питання розвитку вищоТ освiти через рiзнi мехаыз-ми фЫансування. Наприклад, у працях Т. Боп^б розг-
© Затонацька Т., Терещенко Г., 2018
